робоча програма та методичні вкачівки

до курсу "Загальна і неорганічна хімія" для студентів І курсу геологічного факультету,

спеціальність "Геологія"

ВСТУП

Головним завданням курсу загальної та неорганічної хімії в системі підготовки бакалаврів за спеціальністю "Геологія" е набуття майбутніми спеціалістами навиків прогнозування проходження хімічних реакцій, пошук і розвідка родючих копалин та використання хімічних речовин, мінералів і матеріалів у сучасній техніці. Крім того, необхідно мати конкретні знання з хімії для подальшого вивчення загальнотеоретичних і профільних дисциплін.

Згідно з навчальним планом студенти І курсу геологічного факультету (спеціальність 6070700 "Геологія") вивчають загальну і неорганічну хімію протягом першого семестру. На весь курс відведено 90 годин, з них - 36 годин лекційних і 54 години семінарських та лабораторних занять. Протягом семестру студенти складають два колоквіуми і пишуть чотири контрольні роботи. Завершується вивчення курсу складанням іспиту. Вивчення курсу загальної та неорганічної хімії відбувається на лекціях, під час підготовки та виконання лабораторних робіт, у вигляді самостійної роботи студентів над підручниками та розв'язуванні розрахункових задач.

Основою засвоєння програмного матеріалу є самостійна домашня підготовка. Для організації ії проведення до кожної теми програмного матеріалу вказані сторінки в основному підручнику, номери експериментальних завдань і розрахункових задач відповідно в посібнику з лабораторного практикуму та збірнику задач.

Вивчаючи хімію елементів, важливо починати розгляд матеріалу з будови електронних оболонок, з'ясування валентних можливостей та зміни хімічних властивостей в межах періодів та груп періодичної системи ДІ.Менделєєва.

Розглядаючи матеріал про поширення елементів у природі, необхідно звернути увагу на загальну кількість елементів (його кларк), основні природні сполуки в літосфері, гідросфері і повітрі. Вивчаючи методи одержання елементів або сполук необхідно диференціювати лабораторні і промислові способи, показати хімізм технологічних процесів, їхнє застосування.

Особливо важливим є вивчення хімічних властивостей елементів, які бажано проводити в такій послідовності: взаємодія елемента (речовини) з зовнішнім середовищем (повітрям, водою), розчинами кислот і основ (кислотно-основні властивості), відношення до окисників і відновників (окисно-відновні властивості), комплексоутворення, причому,слід звергати увагу на умови проходження реакцій, їх механізм, енергетичні характеристики.

Для кращого засвоєння теоретичного матеріалу проводяться семінарські і лабораторні заняття. Усі виконані лабораторні роботи оформляються окремим звітом. Студенти, які належним читюм не підготувались до виконання лабораторної роботи, до її проведения не допускаються.

Рівень успішного засвоєння курсу "Загальна і неорганічна хімія" визначається на семінарських заняттях, за результатами контрольних робіт та колоквіумів, за ступенем підготовки до виконання лабораторних робіт, якості виконання та результатами їхнього захисту Студенти, які не відпрацювали лабораторного практикуму, до іспиту не допускаються. У процесі вивчення курсу студенти повинні опанувати наступний перелік знань, вмінь та навичок.

ТЕОРЕТИЧНІ ЗНАННЯ

Розуміти значення хімії для наук про геосферу. Знати найважливіші хімічні поняття, формулювання загальних хімічних законів, їхнто суть і наслідки, та вміти їх застосовувати під час розв'язування практичних завдань.

Знаючи положення елемента в періодичній системі, вміти визначати будову його атома, передбачати властивості та ступені окисления в сполуках.

Користуючись періодичним законом, вміти прогнозувати та пояснювати хімічні властивості елементів та найважливіших сполук.

На основі теорії електролітичної дисоціації вміти оцінювати поведінку основ, кислот, солей у водному розчині, визначати можливість і напрямок перебігу реакцій обміну між електролітами.

Орієнтуватись серед найважливіших хімічних антропогенних факторів, що впливають на геосферу, акцентуючи уваїу на охороні навколишнього середовища.

Розуміти роль води в природі, хімічні аспекти формування земної кори, розповсюджені сть елементів, вплив природних хімічних речовин на тепловий баланс та клімат планети.

ПРАКТИЧНІ ВМІННЯ ТА НАВИКИ

Знати та дотримуватись найважливіших правил техніки безпеки під час роботи в хімічній лабораторії. Навчитися користуватися найважливішим лабораторним обладнанням, знати правила зберігання та відбору хімічних реагентів.

Вміти складати хімічні та термохімічні рівняння найважливіших типів хімічних реакцій, знаходити стехіометричні коефіцієнти.

Робити розрахунки за рівняннями хімічних реакцій, визначати вихід продуктів.

Використовуючи термодинамічні таблиці, вміти визначити можливість і напрям перебігу хімічних реакцій, зміщення хімічної рівноваги зі зміною зовнішніх умов.

Готувати розчини заданої концентрації, обчислювати іонний склад розчинів, розчинність малорозчинних речовин, fiH розчинів.

Мати початкові навики вагового та об'ємного хімічного аналізу, а також уявлення про підготовку зразків для інструментального аналізу.

Вміти користуватися хімічною літературою основною (навчальною) та довідниковою.

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Номер

Назва і зміст теми

Кількість годин

ауд.

с.р.

Вступ. Предмет хімії та її місце серед наук про природу. Фізичні та хімічні явища. Методи хімії та їхні основні завдання. Хімія та науки про Землю. Роль хімії в науково-технічному прогресі. Хімія у вирішенні проблеми охорони навколишнього середовища Атомно-молекулярне вчення та його основні поняття: атом, молекула, хімічний елемент. Ат-омна маса, молекулярна маса, моль. Характеристика агрегатних станів речовин. Закони газового стану: Бойля-Маріотта, Гей-Люссака, Шарля, Авогадро, парціальних тисків. Рівняння Клапейрона-Менделеева. Універсальна газова стала. Стехіометричні закони: сталості складу, еквівалентів, кратних відношень. Сучасне трактування стехіометричних законів. Хімічні сполуки змінного та постійного складу. Методи визначення молекулярних і атомних мас. [1,4-18]

Найважливіші класи неорганічних речовин. Класифікація та номенклатура неорганічних сполук. Прості речовини. Метали і неметали в періодичній системі. Форми знаходження металів і неметалів в природі. Принципи добування. Оксиди (основні, кислотні, амфотерні), гідроксиди (основи, кислоти, амфоліти), солі (середні, кислі, основні, подвійні, змішані, комплексні). Взаємозв'язок між основними класами неорганічних сполук. Склад і будова комплексних сполук. Координаційна теорія Вернера. Природа хімічного зв'язку у комплексних сполуках. Комплексоутворення і дисоціація. Константа нестійкості. Класифікація і номенклатура комплексних сполук. [1, 140- 158; 206-224]

Будова речовин. Будова атомів. Розвиток уявлень про складність будови атомів. Наукові відкриття, що лягли в основу теорії будови атома. Ядро та електрони. Склад атомних ядер. Зв'язок будови ядра та поширеності елементів. Ізотопи. Планетарна модель будови атома. Основні положення теорії Бора. Радіус орбіти, швидкість і енергія електрона в основному стані. Квантово-механічна модель атома. Характеристика енергетичного стану електрона квантовими числами. Енергетичні рівні електронів в одно- і багатоелекгронних атомах. Принцип Паулі, Гунда, мінімуму енергії. Правило Клечковського. [1,21-47]

Періодичний закон Д.І. Менделеева. Його загально-наукове та філософське значення. Структура періодичної системи елементів: малі і великі періоди, групи, головні і побічні підгрупи, родини елементів. Місце елемента в періодичній системі як його найголовніша характеристика. Розміщення х-, р-, Л-, f- елементів у періодичній системі. Особливості електронних конфігурацій атомів головних і побічних підргуп. Періодичність хімічних властивостей елементів Поширення елементів у природі. Походження елементів. [1,51-61]

Будова молекул і кристалів. Характеристика взаємодіючих атомів: атомний радіус, енергії іонізації та спорідненості до електрона, електронегативність. Валентні електрони. Збуджені атоми. Типи хімічного зв'язку. Ковалентний зв'язок. Метод валентних зв'язків. Кількісні характеристики хімічного зв'язку: довжина, кратність, енергія, полярність, валентні кути. Особливості ковалентного зв'язку: насичуваність і нанрямленість. Валентні можливості елементів Способи перекривання електронних орбіталей. ст-, я- та 5- зв'язки. Обмінний та донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку. Гібридизація атомних орбіталей. Схема молекулярних орбіталей. Порядок зв'язку. Іонний зв'язок. Умови утворення іонного зв'язку. Ненапрямле-ність і Ііенасиченість іонного зв'язку. Водневий зв'язок. Природа і особливості водневого зв'язку. Металічний зв'язок. Основи зонної теорії будови твердих тіл. Провідники, напівпровідники, діелектрики. [1,62-100]

Енергетика та кінетика хімічних реакцій Елементи термохімії і термодинаміки. Класифікація хімічних реакцій. Внутрішня енергія і ентальпія. Закони термохімії. Термохімічні рівняння. Поняття про ентропію. Вільна енергія Пбса та її зміна. Напрям хімічних процесів.

Хімічна кінетика і хімічна рівновага Швидкість хімічних реакцій. Фактори, що впливають на швидкість хімічних реакцій. Закон діючих мас. Константа швидкості. Активований комплекс. Енергія активації. Каталіз. Ланцюгові реакції.

Хімічна рівновага в гомогенних та гетерогенних системах. Константа рівноваги. Зміщення рівноваги. Принцип Ле Шателье та його практичне значення.

[1, 104-129]

Дисперсні системи. Розчини.

Загальні уявлення про дисперсні системи. Розчини як багатокомпонентні системи змінного складу. Способи вираження концентрації розчинів. Розчини ненасичені, насичені і пересичені. Класифікація розчинів за агрегатним станом. Розчинність. Розчинність газів, рідин, твердих тіл у рідинах. Вплив температури і тиску на розчинність. Процес розчинення та його механізм.

Поняття про ідеальні розчини. Розведені розчини неелектролітів. Тиск пари над розчином. Температура кипіння та замерзання розчинів. Кріоскопія та ебуліоскопія. Осмотичний тиск. Осмос у природі. Природні розчини. Ґрунтовий розчин. Ґрунтові та підземні води.

Хімічні властивості розчинів. Поняття про сольватацію. Розчини електролітів. Відхилення властивостей розчинів електролітів від властивостей розчинів неелектролітів. Теорія електролітичної дисоціації. Сильні та слабкі електроліти. Константа та ступінь дисоціації. Закон розведення Оствальда. Східчаста дисоціація. Дисоціація води. Іонний добуток води. Водневий показник (рН). Методи вимірювання рН. Індикатори. Буферні системи. Добуток розчинності. Реакції обміну між електролітами. Іонні рівняння реакцій. Умови практичної незворотності реакцій.

Гідроліз солей. Залежність гідролізу від природи солі. Вплив концентрації та температури на рівновагу гідролізу. Дисперсні системи, їхня класифікація. Суспензії та емульсії. Колоїдні розчини, стійкість колоїдів. Золі та гелі. Коагуляція та пептизація. Колоїди в природі. Аерозолі, дими, тумани.

[1,158-205]

Окисно-відновні процеси. Окисно-відновні реакції. Ступінь окиснення елемента. Процеси окиснення і відновлення. Найважливіші окисники і відновники. Методи складання рівнянь окисно-відновних реакцій.

Окисно-відновні реакції в природі та промисловості. Електрохімічні процеси. Рівновага на межі поділу фаз метал - розчин електроліту. Електродний потенціал. Водневий електрод. Ряд напруг. Поняття про гальванічні елементи. Електроліз. Окисно-відновні процеси у процесі електролізу. Закони електролізу. Електроліз водних розчинів речовин і розтопів. Застосування електролізу. Корозія металів, її типи. Способи захисту металів від корозії. [І, 129-140; 356-372J

Хімія елементів. Огляд властивостей х-, р-, ІІ-, f- елементів. Метали та неметали. Поширеність елементів у природі. Рідкісні та розсіяні елементи. Поняття про кларки. Неметали. Електронна будова атомів немегалів та їхнє положення в періодичній системі елементів. Загальні властивості неметалів. Ознаки неметалі млості". Інертні гази, їхні властивості. Гідроген. Сполуки гідрогену з металами і неметалами. Форми знаходження в природі. Способи добування і застосування. Вода. Роль води у природі. Світовий океан. Дефіцит прісної води. Проблеми опріснення та очищення води. Фізичні та хімічні властивості води. Асоціація молекул води. Гідрати. Вода як розчинник. Гідроген нероксид, його будова, властивості, способи одержання Окисно-відновні властивості гідроген пероксиду. [1,1 8-20; 224-232]

Загальна характеристика елементів VII групи. Галогени. Будова атомів галогенів. Поширеність у природі, природні сполуки Ступені окиснення, фізичні та хімічні властивості. Методи одержання галогенів. Застосування галогенів Кисневмісні сполуки галогенів, їхні властивості. Фізіологічна дія та екологічне значення галогенів та їхніх сполук. [1,232-2451

Загальна характеристика р-елементі в VI групи. Сульфур, селен, телур і їхні природні сполуки. Одержання та властивості. Алотропія халькогенів. Сульфур, його фізичні та хімічні властивості. Сірководень. Оксиди та кислоти сульфуру. Сполуки сірки як природні та антропогенні збудники навколишнього середовища. Порівняльна характеристика сполук сірки, селену та телуру. [1, 256-270]

Загальна характеристика /»-елементів V групи. Нітроген. Природні сполуки. Амоніак, нітриди. Солі амонію Оксиди і кислоти нітрогену. Нітратна кислота і її окисно-відновні властивості. Нітрати. Азотні добрива. Нітрати та оксиди нітрогену - антропогенні забруднюючі фактори навколишнього середовища. Фосфор та його сполуки у природі. Фосфін, фосфіди. Оксиди і кислоти фосфору, їхні властивості. Фосфорні добрива. Значення фосфору у сільському господарстві. Порівняльна характеристика сполук нітрогену, фосфору, арсену, стибію і бісмуту. [1,278-300]

ІЗ

Характеристика /»-елементів IV групи. Карбон, поши-реність у природі. Алотропні видозміни карбону, їхнє практичне застосування. Активоване вугілля. Найважливіші неорганічні сполуки карбону. Нафта, її хімічний склад та перероблення. Кам'яне вугілля. Карбон як основа органічних сполук. Класифікація органічних сполук та їхня загальна характеристика Роль органічних сполук у геосфері. Антропогенні органічні сполуки - забруднювачі навколишнього середовища. Силіцій. Поширеність у природі та одержання. Силіциди. Силани. Силікатні кислоти та їхні солі. Природні силікати та алюмосилікати. Скло. Кор. Природні сполуки бору. Методи одержання. Оксид бору, боратні кислоти, борани. Бориди мегалів. Бор як мікроелемент у сільському господарстві. [1, 302-333]

Метали. Загальні властивості металів. Метали в природі. Основні види руд. Методи одержання металів. Піро-, електро- та гідрометалургія. Фізичні та хімічні властивості металів. Метали в періодичній системі. Метали та стопи в промисловості. Загальна характеристика .т-елементів 1 групи. Лужні метали. Натрій і калій, поширеність у природі та одержання. Основні типи сполук, їхні властивості і застосування. Загальна характеристика «-елементів U групи. Берилій, його сполуки. Амфотерність берилій гідроксиду. Магній, природні сполуки, одержання та застосування. Хімічні властивості магнію. Найважливіші класи сполук, їхнє застосування. Магній і рослини. Лужноземельні метали, природні сполуки, одержання і властивості.

Оксиди, гідроксиди, солі лужноземельних металів. Твердість природних вод.- методи її усунення. Вапнування та гіпсування грунтів. [1,352-398]

Загальна характеристика елементів підгрупи алюмінію. Алюміній у природі, одержання та застосування. Фічичні та хімічні властивості. Амфотерність алюміній гідроксиду. Гідроліз солей алюмінію. Порівняльна характеристика алюмінію, галію, індію і талію. Германій, станум, плюмбум. Природні сполуки. Будова атомів, ступені окиснення, фізичні і хімічні властивості елементів. Основні типи сполук елементів підгрупи германію. [1, 316-324; 333-338]

Хімія перехідних елементів. Фізичні властивості простих речовин. Закономірності в зміні властивостей простих речовин та сполук rf-елементів у періодах та групах. Перехідні метали як комплексоутворювачі. Підгрупа скандію. Характеристика елементів родини лантаноїдів та актиноїдів Найважливіші класи їхніх сполук, застосування. Загальна характеристика елементів підіруп ванадію та титану. Основні класи їхніх сполук. Характер зміни кисло тно-основних властивостей сполук, залежно від ступеня окиснення. Одержання, застосування простих речовин та сполук елементів підгруп титану і ванадію. Загальна характеристика елементів підгрупи хрому. Природні сполуки та одержання хрому. Оксиди та гідроксиди хрому. Хромові кислоти, хромати та дихромати, їхні окислювальні властивості. Молібден та вольфрам у природі. Одержання та використання . Підгрупа мангану. Манган, поширення у природі. Загальна характеристика Ступені окиснення, кислотно-основні властивості оксидів та гідроксидів. Манганати і перманганати. Окисно-відновні властивості сполук мангану. [1, 245-251; 270-278; 300-302; 324-327; 344-352]

Перехідні елементи восьмої групи. Тріада феруму. Природні сполуки, методи одержання. Застосування. Оксиди і гідроксиди. Комплексні сполуки. Сплави: чавуни і сталі. Загальна характеристика елементів підгрупи купруму І цинку. Знаходження у природі, одержання, фізичні і хімічні властивості. Найважливіші класи їхніх сполук,

застосування. Амфотерність оксиду і гідроксиду цинку. Меркурій і кадмій як антропогенні забруднювачі фунтів і водойм. Радіоактивні елементи. Природна і штучна радіоактивність. Найважливіші природні та штучні радіоактивні елементи. Поняття про ядерні перетворення та ядерні реакції. Утворення хімічних елементів як наслідок ядерного синтезу в природі. Ядерна енергетика. Радіоактивне забруднення навколишнього середовища. Використання радіоактивних елементів. Методи розділення, очищення та дослідження хімічних речовин. Хімічні та фізичні методи розділення та очищення. Поняття про якісний та кількісний аналіз. Хімічні та фізичні методи аналізу. Спектральний, рентгено-фліооресцентний, атомно-абсорбційний та інші методи. Хімічні та фізичні методи дослідження речовин. 14, електронна, ЯМР, ЕПР, РЕ спектроскопії та інші. Поняття про методи дослідження кристалічної структури. Рентгенофаювий та рентгеноструктурний аналіз. 1 1,47-51; 388-423] [7,8,9, 12).

ПЕРЕЛІК ТЕМАТИКИ ТИПОВИХ ЗАДАЧ

1. Розрахунки із застосуванням поняття "моль" — міри кількості речовини.

2. Обчислення за хімічними формулами і хімічними рівняннями.

3. Розрахунки молярних мас еквівалентів простих і складних речовин.

4. Задачі на знаходження найпростіших та істинних формул сполук.

5. Розрахункові задачі з використанням закону Авогадро та його наслідків.

6. Розрахунки, пов'язані з використанням газових законів, рівняння Менделєєва -Клапейрона.

7. Розв"ячування задач за термохімічними рівняннями.

8. Визначення концентрації розчинів (масова (об'ємна ) частка, молярна, моляльна, еквівалентна (нормальна) концентрація, мольна доля). Перехід від одного способу вираження концентрації до іншого.

9. Визначення концентрації розчинів, пов'язаних з використанням густини розчину.

10. Визначення швидкості хімічних реакцій. Вплив температури, тиску, концентрації на зміну швидкості хімічних реакцій.

11. Розрахунки, пов'язані з константою хімічної рівноваги.

12. Розрахункові задачі, пов'язані з властивостями розчинів неелектролітів, використанням законів Вант-Гоффа, Рауля.

13. Задачі на застосування закону діючих мас до електролітів:

- розрахунки ступеня і констант дисоціації, концентрації іонів у розчинах слабких електролітів (закон розведення Оствальда);

- обчислення рН і рОН розчинів;

- визначення добутку розчинності малорозчинних речовин, розрахунки концентрацій іонів із величини добутку розчинності;

- визначення поведінки солей у водних розчинах. Гідроліз солей.

14. Розрахунки електрорушійної сили простих гальванічних елементів із даних про нормальні електродні потенціали.

15. Розрахунки, пов'язані з законами електролізу.

16. Складання рівнянь окисно-відновннх реакцій.

ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ. ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Тиждень	Кількість годин	Тема роботи	Література для підготовки лабораторних, робіт			Література для самостійної роботи
			І ),№ досліду		[5], сторінка

1	2	3	4		5	6
1	3	Загальні правила роботи і техніка безпеки в хімічній лабораторії. Обладнання лабораторії неорганічної ХІМІЇ.			11-13	[4, 5-26]
2	3	Основні закони хімії	Семінар			[1,7-21] [2, 7-29] [3,5-15]
3	3	Розрахунки за хімічними рівнян-нями. Очищення речовий. Розді-лення суміші кухонної солі та піску.	-		17	[2, 7-29J [3, 93-97]
4	3	Основні класи неорганічних сполук. Визначення молекулярної маси вуглекислого газу.	6		14	[1, 140-154] [2, 7-29] [3, 16-20]
5	3	Визначення молярної маси еквівалента металу об'ємним методом. Knur рольня робота №1. (теми:газові закони, основні закони хімії, розрахунки за хімічними рівняннями, основні класи неорганічних сполук)	10		-	[1,7-21] [2, 7-29] [3,11-15]
6	3	Пудова атома. Періодична система хімічних елементів Д. І. Менделєєва. Хімічний зв'язок.	Семінар			[1,21-104] [2, 40-73] [3,21-25; 31-39]
7	3	Колоквіум (теми: основні закони хімії, основні класи неорганічних сполук, будова атома; періодичний закон І періодична система елементів, хімічний зв'язок).	Колоквіум			[1,2-154] [2, 40-73] [3,93-110]
8	3	Хімічна кінетика і хімічна рівновага. Енергетика хімічних реакцій - вплив концентрації реагуючих речовин на швидкість реакції; - вплив температури на швидкість реакції; - вплив концентрації реагуючих речовин на хімічну рівновагу; - вплив температури на хімічну рівновагу.	12 ІЗ 16 17	18 19 20 21		[1, 104-127] [2, 77-106] [3, 40-50]
9	3	Дисперсні системи. Розчини. 'Загальні властивості та приготування розчинів - визначення густини рідин і розчинів ареометром; - приготування розчину з наважки солі і води; — приготування розчину розведенням більш концентрованого розчину.	38 42 43	21 22 27		[1, 173-205] [2, 105-124] [3, 51-61]
10	3	Розчини електролітів визначення - реакції середовища розчину; - електропровідність розчинів; - нейтралізація кислоти лугом. Контрольна робота №2 (теми: швидкість хімічних реакцій, хімічна рівновага, розрахунки за термохімічними рівняннями, розрахунки концентрацій розчинів, електролітична дисоціація.)	50 51 66	23 23 -		[1, 173-205] [2, 124-125] [3,51-61; 111-120]
11	3	Окисно- відновні процеси. Електроліз окиснення калій дихроматом натрій сульфіду; - окиснення калій перманганатом нагрій сульфіду; - електроліз розчину калій йодиду; - вплив кислотності середовища на окислювальну активність нітрит-іонів.	107 108 124 118	25 25 27 26		[1, 129-140] [2, 356-372] [3, 62-72]
12	3	р-елементи VII групи Галогени - добування хлору; - горіння стибію, заліза і фосфору у хлорі; - сублімація йоду; - солі галогеноводневих кислот (якісні реакції на кислотні залиш- ки галогеноводневих кислот).	147 148 156 150	29 29 ЗО ЗО		[1,232-246] [2,221-224] [3, 50-55]
		Контрольна робота №3 (теми: окисно-відновні процеси, електроліз).
13	3	р-елементи VI групи особливості плавлення сірки. Добування пластичної сірки; добування і горіння сірководню; відновні властивості сірководню; - якісні реакції на сульфіт - і сульфат - іони.	222 229 232 246	ЗІ 32 32 33		[1,251-270] [2, 224-238] [3, 80-85]
14	3	р-елементи V групи якісна реакція на іони NH₄ взаємодія концентрованої азотної кислоти ч міддю; розчинність кальцігвих солей ортофосфорної кислоти; гідроліч солей ортофосфорної кислоти.	315 - 366 368	33 34 - -		[1, 278-295] [2, 28-235] [3, 80-85]
15	3	Колоквіум (тема: загальні властивості неметалів).	Колоквіум			[1,232-302] [З, 80-86]
16	3	р-елементи IV групи утворення барій карбонату і гідроген карбонату; гідроліз карбонатів; розкладання карбонатів ацетат- ною кислотою; витіснення силікатної кислоти з її солі карбонатною кислотою. л-елементи 1 та 11 групи. Лужні та лужноземельні метали взагмодія магнію з кислотами; добування і властивості кальцій, стронцій і барій сульфатів; забарвлення полум'я внаслідок згоряння солей лужних металів.	419 420 421 430 544 563 625	35 36 36 - 39 39		[1, 302-324; 377-392] [2,211-218; 228-235] [3, 80-85]
17	3	р-елементи ПІ групи - властивості ортоборатної кислоти. з-елементи - залежність ступеня відновлення КМпС>4 від реакції середовища; - термоліз амоній дихромату; взаємодія цинку з кислотами;	496 207 278 578	37 - 41 44		[1,270-278; 245-251; 377-407] [2, 85-92; 143-152]
		Контрольна робота №4 (тема: загальні властивості металів).
18	3	Підсумкове заняття. Допуск до іспиту.

Список літератури Основної:

1. Григор'сва В.В., Самійленко В.М., Сич A.M. Загальна хімія. К., 1991. 431с.

2. Глінка Н.Л. Задачі та вправи з загальної хімії. К., 1986. 264с.

3. Деркач Ф.А Неорганічна хімія. К., 1978. 231с.

4. Каличак Я.М., Кінжибало В.В., Котур Б.Я., Миськів М.Г., Сколоздра Р.В. Хімія. Задачі, вправи, тести. 2-е вид. випр. і доп. Л., 1999.168с.

5. Котур Б. Я. Методичні матеріали до вивчення курсу "Хімія". Л., 1989. 64с.

Додаткової:

6. Глінка А.Л. Загальна хімія. К., 1996. 607с.

7. Романова Н.В. Загальна та неорганічна хімія. К., 1988. 430с.

8. Соколовская Е.М. и др. Общая химия. М., 1989. 640с.

9. Ахметов Н.С. Неорганическая химия. М., 1988. 640с.

Ю.Васильева З.Г., Грановская А.А., Таперова А.А. Лабораторные работы по общей и неорганической химии.М., 1986. 286с.

11. Бойко К.М. и др. Общая и неорганическая химия. Практикум. К., 1987. 320с.

12.Крешков А.И. Основы аналитической химии. М., 1976, Т. 1,2.