№ тиж-ня

Зміст лекції

Годи-ни

Зміст лабораторного заняття

Годи-ни

1-2

Чому необхідно здійснювати геолого-екологічні дослідження на Україні? Стан довкілля на Україні. Екологічні проблеми західних областей України. Де необхідно проводити геолого-екологічні дослідження в першу чергу? Перелік районів з напруженим екологічним станом в західних областях України. Характеристика еколого-геологічних проблем Львівської області (на прикладі родовищ калійних солей, самородної сірки та кам’яного вугілля). Перелік груп параметрів геолого-технічних систем, які вивчаються під час геолого-екологічних досліджень. Задачі геолого-екологічних досліджень. Основні об’єкти вивчення і основна мета геолого-екологічних досліджень. Геолого-екологічне районування території України: основні геолого-структурні області. Вибір і обгрунтування масштабів геолого-екологічного картування. Вибір об’єкту дослідження. Визначення його просторових границь. Проектування еколого-геологічних досліджень. Задачі проектування. Зміст і структура проектів.. Підготовчі роботи геолого-екологічних досліджень. Склад робіт. Набір карт, які необхідно скласти для попередньої оцінки геологічного середовища під час підготовчих робіт. Інформація, яку повинні відображати складені робочі карти. Що є результатом підготовчого періоду?

4

Створення картографічних автоматизованих баз даних (КАБД) екологічного стану ГС та його екологічного ризику.

3-8

Мета, основні види і методи польових геолого-екологічних досліджень. Етапи і стадії еколого-геологічних досліджень. Зміст і задачі. Маршрутні дослідження (геологічні і спеціальні маршрути, вивчення опорних розрізів). Чому необхідно здійснювати еколого-геохімічні дослідження? Критерії оцінки змін в атмогеохімічних системах. Основна мета еколого-геохімічних досліджень. Методи, які застосовуються при еколого-геохімічних дослідженнях. Суть еколого-геохімічного картування. Найбільш інформативні компоненти геологічного середовища. Етапи, масштаби і кінцева мета еколого-геохімічних досліджень. Картування в області радіаційної безпеки територій. Величини та одиниці їх виміру. Радіогеохімічні дослідження (місце проведення, склад робіт, щільність опробування). Мета та методика радіометричних спостережень під час радіогеохімічних досліджень. Мета та методика літогеохімічного опробування під час радіогеохімічних досліджень. Мета та методика опробування донних відкладів водоймищ і річок під час радіогеохімічних досліджень. Мета та методика відбору фітохімічних проб під час радіогеохімічних досліджень. Мета та методика відбору проб води під час радіогеохімічних досліджень. Мета та методика відбору крупнооб’ємних гідрохімічних проб радіогеохімічних досліджень.Радіометричні методи визначення радіонуклідів. Чутливість g -, b -, a -спектометричних аналізів. Еколого-геохімічне картування (мета, масштаби, основні методи). Щільність літогеохімічного опробування при різних масштабах робіт під час еколого-геохімічного картування. Методика відбору проб. Мета і методика літогеохімічного опробування донних відкладів під час еколого-геохімічного картування. Мета і методика біогеохімічного опробування під час еколого-геохімічного картування. Мета і методика гідрохімічного опробування поверхневих і підземних вод під час еколого-геохімічного картування. Мета і методика атмогеохімічного опробування під час еколого-геохімічного картування. Методика опробування атмосферних опадів в межах промислово-міських агломерацій та територіальних промислових комплексів, значення результатів опробування в оцінці стану забруднення довкілля. Еколого-геохімічне картування в межах урбанізованих територій (мета досліджень, джерела забруднення довкілля, природні компоненти, вивчення хімізму яких є основою еколого-геохімічної оцінки довкілля, класифікація типів осередків забруднення міських територій по виявлених геохімічних аномаліях). Геолого-екологічне картування територій гірничо-промислових районів. Задачі. Методи. Зміст. Головні задачі та етапи еколого-геохімічного вивчення урбанізованих територій. Мета рекогносціровальних обстежень, методика опробування грунтів та снігового покриву в межах ландшафтів урбанізованих територій. Задачі другого етапу еколого-геохімічного вивчення урбанізованих териорій. Методика опробування грунтів, водотоків, підземних вод. Мета третього етапу еколого-геохімічного вивчення урбанізованих територій. Методика опробування грунтів, поверхневих вод, рослинності; атмогеохімічні дослідження; ведення моніторингу довкілля. Гідрогеологічні дослідження під час геолого-екологічного картування (основний об’єкт вивчення, основне джерело поступлення забруднюючих речовин в поверхневі і підземні води, три групи промислових стоків). Визначення терміну “забруднення підземних вод”, чотири види забруднень підземних вод, техногенні фактори забруднення підземних вод, природні фактори, що посилюють забруднення підземних вод. Початковий етап польових гідрогеологічних досліджень під час геолого-екологічного картування. Мета і склад робіт при обстеженні територій з проявами процесів підтоплення, з інтенсивною діяльністю агропромислового комплексу, урбанізованих територій (територіально-промислових комплексів та промислово-міських агломерацій), окремих крупних промислових об’єктів, шахт, рудників. Мета буріння свердловин, проходки гірничих виробок та дослідно-фільтраційних досліджень під час геолого-екологічного картування. Мета гідрогеохімічних досліджень. Методика гідрогеохімічного опробування при різних масштабах геолого-екологічного картування. Щільність гідрогеохімічного опробування для техногенно порушених територій. Інженерно-геологічні дослідження під час геолого-екологічного картування склад інженерно-геологічних робіт підготовчого періоду, мета підготовчих робіт. Масштаби польових інженерно-геологічних досліджень. Склад польових інженерно-геологічних робіт масштабів: 1:200000 – 1:100000; 1:50000 – 1: 25000; 1:5000 – 1:500. Склад робіт спеціалізованої інженерно-геологічної зсувної зйомки/ Ландшафтно-геохімічне картування гірничо-промислових районів. Зміст. Задачі. Методи.

12

9-10

Основні методи аналітичних досліджень (фізичні, фізико-хімічні, ядерно-фізичні), методи хімічного аналізу. Перелік компонентів, які необхідно аналізувати в поверхневих і підземних водах згідно ДСанПІН (1996) “Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання”. Склад підземних вод, що використовуються для водопостачання. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого водопостачання. Мікробіологічні та паразитологічні показники безпеки питної води в епідемічному відношенні. Токсикологічні показники нешкідливості хімічного складу питної води. Органолептичні показники якості питної води. Показники радіаційної безпеки питної води. Показники фізіологічної повноцінності мінерального складу питної води. ГДК шкідливих речовин в воді водних об’єктів господарсько-питного та культурно-побутового водокористування. Класифікація хімічних речовин по ступеню небезпеки для контролю забруднення підземних вод. Лімітуюча ознака шкідливості при одночасній наявності декількох шкідливих речовин в воді. Критерії санітарно-гігієнічної оцінки небезпеки забруднення питної води хімічними речовинами. ГДК та класи небезпечності хімічних елементів для контролю забрудненості грунтів. Перелік елементів, які необхідно аналізувати в рослинах, зернових, овочах згідно СанПіНу 42-123-4089-86.

4

11-16

Генетичні і інфраструктурні екологічні карти, їх зміст та використання. Зміст і класифікація екологічних карт. Критерії класифікації. Типи карт за їх інформаційним змістом Перелік інформації, яка наноситься на картах фактичного матеріалу. Методика підрахунку фону та рівня порогу аномальності хімічних елементів в грунтах. Сумарний показник забрудненості (Zc) грунтів (формула підрахунку). Формула забруднення грунтів. Оцінка забрудненості грунтів за шкалою отриманих сумарних показників забруднення (Zc). Перелік карт, які складаються за результатами геохімічних даних. Перелік інформації, що наноситься на ландшафтно-геохімічну карту. Перелік карт, які складаються за результатами гідрогеологічних і інженерно-геологічних даних. Перелік інформації, що наноситься на карту техногенного навантаження. Перелік основних необхідних розділів звіту геолого-екологічних досліджень. Використання геофізичних методів під час еколого-геологічного картування. Застосування дистанційних методів досліджень під час еколого-геологічного картування. Суть, методика і технологія проведення теплової і багатозональної зйомки. Створення автоматизованих фактографічних та картографічних баз даних за результатами проведеного еколого-геологічного картування. Визначення терміну “оцінка екологічного ризику геологічного середовища (ГС)”. Стан геологічного середовища на Україні (основні чинники впливу на геологічне середовище (ГС), стан водних ресурсів, екосистем та земельних ресурсів). Три основні блоки інформації, на яких базується оцінка екологічного ризику ГС. Карти екологічного стану ГС – основа оцінки екологічного ризику ГС. Зміст карти екологічного стану ГС. Критерії оцінки екологічного стану ГС. Оцінка рівнів забрудненості грунтів і донних відкладів. Оцінка рівнів забруднення підземних вод. Оцінка ураженості території небезпечними геологічними процесами та явищами. Структурно-неотектонічні особливості території. Техногенні об’єкти, що впливають на стан ГС. Інтегральна оцінка екологічного стану ГС. Оцінка екологічного ризику потенційно небезпечних об’єктів для здоров’я населення і забруднення навколишнього середовища. Зміст розділу “Екологічний стан ГС”. Зміст карти екологічного стану ГС. Комп’ютерне супроводження складання карти екологічного стану ГС.

12

Створення картографічних автоматизованих баз даних (КАБД) екологічного стану ГС та його екологічного ризику. Побудова карт сумарного показника забрудненості грунтів за даними КАБД та районування території. Побудова карт сумарного показника забрудненості підземних вод по класам небезпечності за даними КАБД та районування території. Побудова карт за ступенем ураженості території небезпечними геологічними процесами за даними КАБД та районування території. Побудова карт за ступенем екологічного ризику за даними КАБД та районування території.

32