РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

з дисципліни “Безпека життєдіяльності”

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня– бакалавр

На сучасному етапі розвитку цивілізації науково-технічний прогрес не тільки не гарантує повної безпеки людству, а часто його результати призводять до надзвичайних ситуацій через антропогенний вплив на довкілля, недосконалість технологій та обладнання і суб’єктивний чинник виробництва. В умовах постійного зростання інтенсивності життєдіяльності людини, впровадження високих технологій та унікального обладнання зростає роль суб’єктивного чинника в оптимізації взаємовідносин людини з середовищем перебування і сучасною виробничою та побутовою технікою.

Вивчення цієї дисципліни дає теоретичні знання з основ взаємодії людини з довкіллям, зокрема техносферою, формує вміння аналізувати умови перебування (разом з надзвичайними) та приймати адекватні рішення щодо особистої безпеки, збереження здоров’я та життя персоналу і населення, а також виховує гуманне світосприйняття і відношення до людини.

Метою дисципліни є формування у студентів техногенно-екологічних елементів світогляду щодо створення безпечних умов діяльності і життя, опанування принципів гармонійного розвитку особистості і сталого розвитку суспільства.

Об‘єктом вивчення безпеки життєдіяльності є людина у всіх аспектах її діяльності (фізіологічному, психофізіологічному, духовному, суспільному).

Предметом вивчення є вплив на життєдіяльність та здоров‘я людини зовнішніх і внутрішніх факторів.

Завданням безпеки життєдіяльності є виявлення негативного впливу на життєдіяльність та здоров‘я людини зовнішніх та внутрішніх факторів, пошук і обгрунтування оптимальних умов життя людини.

Дисципліна має світоглядно-професійний характер і її зміст розкривається в дев‘яти темах, що об‘єднані у чотири розділи:

1. Наукові основи безпеки життєдіяльності.

2. Людина в системі “людина-середовище”.

3. Середовище в системі “людина-середовище”.

4. Забезпечення безпечної життєдіяльності.

Після вивчення цієї дисципліни студенти повинні знати:

– основні завдання безпеки життєдіяльності та сучасні проблеми;

– психофізіологічні особливості людини як природної системи захисту;

– параметри навколишнього середовища, які відповідальні за безпеку життєдіяльності;

– основні небезпечні та шкідливі фактори виробничого, побутового та позавиробничого середовища;

– можливі надзвичайні ситуації природного та техногенного характерів;

– правові та організаційні питання безпеки життєдіяльності;

вміти:

– оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства;

– оцінити психофізіологічні особливості людини;

– визначити небезпечні та шкідливі фактори виробничого, побутового та позавиробничого середовища та знайти шляхи уникнення їхньої дії на організм людини;

– проаналізувати можливі надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру;

– визначити вимоги законодавчих актів у межах особистої та колективної відповідальності.

Підсумковий контроль – залік, який оформляється за результатами поточного контролю знань. Поточний контроль знань здійснюється на практичних заняттях шляхом оцінювання резельтатів виконання індивідуальних завдань та контрольних опитувань.

1. Зміст програми

Розділ 1. Наукові основи безпеки життєдіяльності

Тема 1.1. Науково-технічний прогрес, розвиток і безпека цивілізації

Життєдіяльність людини та довкілля: основні поняття та сучасні проблеми. Модель життєдіяльності людини. Об‘єкт та предмет безпеки життєдіяльності. Поняття про небезпеку. Концепція допустимого ризику. Визначення ризику, кількісні оцінки ризику. Залежність коефіцієнта ризику від інтенсивності життєдіяльності людини. Системи безпеки життєдіяльності та ефективність їх функціонування. Управління ризиком та проблема допустимого ризику. Основні умови безпечної життєдіяльності людини та глобальної безпеки.

Тема 1.2 Основні завдання та проблеми безпеки життєдіяльності.

Ідентифікація небезпек : виявлення потенційних джерел небезпек та встановлення умов їх реалізації до небажаних наслідків. Класифікація небезпек за сферою походження, часом проявлення, природою матеріального носія та наслідками від реалізації. Визначення рівня дії небезпечних та шкідливих факторів в індивідуальному полі діяльності. Пошук шляхів відвернення та засобів захисту від них. Небезпечні ситуації як сукупність багатофакторних подій. Прогнозування небезпек - один із найефективніших шляхів їх відвернення та зменшення їхніх негативних наслідків. Типові моделі розвитку небезпек. Принципи забезпечення безпечної життєдіяльності.

Розділ 2. Людина в системі “людина – середовище”

Тема 2.1. Фізіологічні, психологічні та соціальні основи забезпечення безпечної життєдіяльності.

Психо-фізіологічна надійність людини як природна система захисту. Захисні властивості людського організму. Імунітет. Адаптація. Функції та властивості аналізаторів людини. Закон Вебера-Фехнера. Психологічні особливості людини: пам’ять, мислення, увага, емоції, характер і темперамент. Основні потреби людини та її активність. Фактори, які знижують психофізіологічну надійність. Шляхи підвищення психофізіологічної надійності людини та рівня її безпеки.Вплив біоритмів та зовнішніх енергетичних полів на рівень індивідуального ризику.

Соціалізація особистості та безпека життєдіяльності. Світогляд та мораль як фактор особистої безпеки. Самооцінка людини. Типові моделі психологічних реакцій людей у екстримальних ситуаціях. Психологічний клімат колективу, його вплив на людину. Дружба і любов. Емпатія, егоцентризм і гуманність. Конфлікти та їх вирішення. Людська психіка та психологія натовпу.

Тема 2.2 Основи здорового способу життя

Здоров‘я людини як медико-біологічна та соціальна категорії. Показники індивідуального та суспільного здоров‘я.

Раціональне та здорове харчування. Енергетична та фізіологічна цінність їжі. Безпечнісь харчових продуктів. Шляхи надходження шкідливих речовин (пестицидів, важких металів, радіонуклідів) в харчові продукти. Харчові добавки як можливі забруднення. Зберігання продуктів та їх обробка.

Оздоровчі традиційні та нетрадиційні системи. Методи оздоровлення.

Фізичне та розумове навантаження в нормальних та екстремальних умовах. Виникнення втоми, перевтоми і їхній вплив на рівень безпеки життєдіяльності. Фізіологічна обгрунтованість режиму праці та відпочинку. Шкідливі звички та їх вплив на безпеку людини. Вплив алкоголю наркотиків, нікотину на життєдіяльність людини.Профілактика шкідливих звичок. Культура здоров‘я як складова частина загальної культури людини.

Розділ 3. Середовище в системі “людина – середовище”

Тема 3.1. Природне середовище як критерій безпеки життєдіяльності

Складові природного середовища та їх характеристика. Якісні та кількісні параметри природного середовища, які визначають умови життєдіяльності людини. Абіотичні, біотичні та антропогенні фактори. Гігієнічна характеристика факторів природного середовища. Екологічна характеристика життєдіяльності та основи екологічної безпеки. Забруднення природного середовища - один з основних чинників порушення екологічної рівноваги. Оптимізація життєдіяльності людини в системі: людина - природна сфера - техногенна сфера. Ноосфера як наступний етап розвитку людства.

Тема 3.2. Техногенна сфера та її негативні фактори.

Виробниче середовище як основна складова техногенної сфери і сукупність факторів фізичної, хімічної та біологічної природи.

Електричні фактори.. Дія електричного струму на організм людини. Способи захисту людей від ураження електричним струмом. Захист від атмосферної та статичної електрики.

Дія електромагнітних полів та випромінювань на людину, методи та засоби захисту від них.

Природа іонізуючого випромінювання. Дія радіації на людину. Принципи забезпечення радіаційної безпеки.

Хімічні фактори, їх класифікація. Шляхи надходження небезпечних хімічних речовин в організм людини.

Біологічні небезпечні фактори та основи захисту від них.

Сучасні інформаційні технології та безпека життєдіяльності. Особливості впливу інформаційного чинника на здоров’я населення та безпеки суспільства. Гігієнічна характеристика фізичних факторів, які супроводжують роботу відеодисплейних терміналів і сучасної оргтехніки.

Побутове та позавиробниче середовище. Небезпечні фактори побутового середовища та їхня залежність від соціального розвитку суспільства. Причини побутових травм і соціальні аспекти побутового травматизму. Дорожньо-транспортна аварійність і безпека руху. Причини дорожньо-транспортних пригод. Навчання та пропаганда безпеки руху та побуту.

Розділ 4. Забезпечення безпечної життєдіяльності.

Тема 4.1. Безпека техногенного середовища.

Методи та засоби забезпечення безпеки техногенного середовища. Типові моделі ситуацій з неадекватним рівнем ризику. Санітарно-гігієнічна класифікація умов праці. Культура життєдіяльності як фактор попередження виникнення небезпечних ситуацій та зменшення їх шкідливого впливу.

Оптимальні умови, параметри та норми забезпечення безпеки життєдіяльності. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови внутрішніх приміщень. Вентиляція та кондиціювання повітря. Вимоги до освітлення приміщень. Ергономічні вимоги до середовища. Ергономіко – психологічні проблеми автоматизації та комп‘ютеризації.

Основи пожежної безпеки. Умови виникнення та припинення горіння. Пожежо-вибухонебезпечні властивості речовин. Пожежобезпека при експлуатації електрообладнання та користування природним газом. Способи та засоби гасіння пожеж. Захист людей від небезпечних та шкідливих факторів пожеж та вибухів.

Тема 4.2. Елементи соціальної безпеки.

Безпека в умовах кримінальної злочинності та тероризму. Кримінальні ситуації та характерні умови їх прояву. Поведінка в конфліктних ситуаціях кримінального характеру. Безпека в натовпі. Стан та динаміка проявів тероризму. Кримінально-правова оцінка тероризму. Індивідуальні та колективні дії під час терористичних актів.

Основи корпоративної безпеки. Зовнішні та внутрішні джерела загроз безпеці об‘єкта економіки. Особливості управління об‘єктом економіки в екстримальних умовах.

Перша медична допомога при нещасних випадках та інших загрозливих станах організму людини. Порядок проведення реанімаційних заходів. Медична аптечка та використання підручних матеріалів при поданні першої медичної допомоги. Перша медична допомога при кровотечах, переломах, вивихах, опіках, обмороженнях , електротравмах, отруєннях, при серцевому нападі,. задусі, судомах, непритомності.

Тема 4.3.Організаційно - правове забезпечення та управління безпекою життєдіяльності.

Правове забезпечення безпеки життєдіяльності. Законодавчі акти міжнародного гуманітарного права. Конституційні основи особистої безпеки: право на життя, працю, свободу, соціальний, громадський та державний захист. Законодавчі та нормативні акти, кодекси та інші документи з питань безпеки життєдіяльності. Законодавчі та нормативні акти, що регламентують рівень індивідуального ризику. Нормативні документи, що регламентують усунення зовнішніх сталих чинників ризику особи. Система правового захисту та нагляду за дотриманням правової безпеки. Державні органи, відповідальні за забезпечення безпеки життєдіяльності. Відповідальність за порушення законодавства з питань безпеки життєдіяльності.

Діяльність ООН — основа міжнародної безпеки та безпеки особи. Міжнародне співробітництво України з питань безпеки життєдіяльності та спільних дій у разі транскордонних екстремальних ситуацій. Стратегічний розвиток України у світлі завдань забезпечення сталого розвитку людства.

2. Список рекомендованої літератури

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.П., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Київ: Каравела – Львів: Новий Світ – 2000, 2001 – 320с.

2. Гайченко В.А., Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності. – К.: МАУП, 2002. – 232с.

3. Чирва Ю.О., Баб‘як О.С. Безпека життєдіяльності. – К.: Атака, 2001. – 204с.

4. Джигирей В.С., Жидецький В.Ц. Безпека життєдіяльності. -Львів: Афіша, 2000. -246 с.

5. Пістун І.П. Курс лекцій з безпеки життєдіяльності. -Львів: Сполом, 1997. -282 с.

6. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. – Львів, 1998. –192 с.

7. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності: опорний конспектлекцій. – К., 1999. –207 с.

8. Заплатинський В.М. Основи кримінологічної безпеки сучасного бізнесу. – К, 2000. – 141с.

Програму склав професор Яремко З.М.