НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ “ІСТОРИЧНА ГЕОЛОГІЯ”

для студентів ІІ курсу спеціальностей 6.07.07.00 “Геологія” (34 год. – лекцій, 68 год. – лабораторних) та 6.07.07.00 “Геохімія і мінералогія” (32 год. – лекцій, 32 год. – лабораторних), ІІІ курсу спеціальності 6.07.08.00 “Екологія і охорона середовища” (18 год. – лекцій, 18 год. – лабораторних) освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр денної та заочної форм навчання.

Автор – доцент С.С. Крижевич.

Форма контролю – залік, іспит.

Зміст програми

№ п/п	Тема та короткий зміст розділів
1.	Предмет і метод історичної геології. Виникнення історико-геологічного методу. Геологічне тіло – головний об’єкт вивчення. Поняття “геологічного часу” і геологічна форма розвитку матерії.
2.	Методи встановлення віку гірських порід і геологічних тіл. Реконструкції процесів геологічного минулого. Поняття “відносного віку”. Закон Стенона. Палеонтологічний метод. Поняття “керівна форма”. Еволюційна теорія Ч. Дарвіна. Критика теорій катастрофізму і уніформізму. Зональний метод. Аналіз комплексу палеонтологічних ознак.
3.	Методи абсолютної геохронології. Загальна характеристика процесу радіоактивного розпаду елементів. Характеристика головних методів абсолютної геохронології. Урановий, свинцевий, калій-аргоновий, рубідій-стронцієвий методи. Особливості інтерпритації визначень абсолютного віку метаморфічних порід.
4.	Міжнародна геохронологічна і стратиграфічна шкала. Історія її виникнення і головні риси будови. Кореляція МГШ з даними інших шкал.
5.	Методи встановлення умов породоутворення в геологічному минулому. Поняття “фація”. Фації осадових, метаморфічних і магматичних утворень. Палеофаціальний аналіз осадових відкладів. Аналіз палеофаціальних карт. Методи реконструкції первинного складу метаморфічних порід. Фізико-хімічні методи встановлення палеотемператур давніх басейнів.
6.	Методи встановлення палеотектонічних умов. Метод неузгоджень. Аналіз характеру нашарування і літології осадових нагромаджень. Метод потужностей. Поняття комплексованого типу розрізу. Епейрогенічні рухи та їх графічне відображення.
7.	Поняття геологічної формації. Різне розуміння терміну “формація”. Формації геосинклінального та платформового типу. Вертикальні і горизонтальні ряди формацій. Формаційні типи і конкретні формації.
8.	Сучасні уявлення про будову і еволюцію земної кори. Космогенічні моделі виникнення Землі як планети. Теорія літосферних плит. Докази існування процесів спредингу і субдукції. Дані сейсмології і гравіметрії про будову кори континентального і океанічного типів. Результати надглибокого буріння. Місце біологічних процесів в еволюції зовнішніх оболонок Землі.
9.	Пізньодокембрійський етап розвитку Землі. Еволюційні зміни у складі і структурі земної кори. Початок геосинклінального етапу. Накопичення біогенного кисню в атмосфері. Точка Пастера. Поява багатоклітинних тварин. Едіакарська фауна. Строматолітові комплекси. Зміни в складі морської води. Поява сульфатних осадів. Загальна характеристика особливостей геологічної будови Східно-Європейської платформи. Будова Українського і Балтійського щитів. Формація джеспілітів – індикатор початку “кисневої стадії” розвитку атмосфери.
10.	Ранньопалеозойський етап розвитку Землі. Структура земної кори. Давні платформи і рухомі зони. Атлантичний пояс. Грампіанська геосинкліналь. Кліматичні умови раннього палеозою. Поява скелетних організмів у кембрії. Вихід в силурі рослин на сушу. Палеогеографія заходу Східноєвропейської платформи в ранньому палеозої.
11.	Пізньопалеозойський етап розвитку Землі. Структура земної кори. Давні і епікаледонські платформи. Розвиток Середземноморського, Тихоокеанського і Монголо-Охотського рухомих поясів. Особливості прояву герцинського орогенезу. Палеогеографія Землі у пізньому палеозої. Органічний світ. Флористичний комплекс карбону і процес утворення вугілля. Умови формування Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Палеогеографічні обставини наприкінці палеозою на теренах України.
12.	Мезозойський етап розвитку Землі. Структура земної кори. Розкол Гондвани і утворення сучасних океанів. Головні тектонічні події в межах платформ, Середземноморського і Тихоокеанського рухомих поясів. Процеси тектоно-магматичної активізації і утворення трапів. Органічний світ мезозою. Ера динозаврів. Поява савців. Утворення товщ писальної крейди. Велике мезозойське вимирання наприкінці крейди. Палеогеографія теренів України у мезозої. Утворення фосфоритів.
13.	Кайнозойський етап розвитку Землі. Структура земної кори. Розвиток Середземноморського і Тихоокеанського рухомих поясів. Басейни Паратетису. Кліматичні зони кайнозою. Четвертинні зледеніння. Розвиток савців. Поява людини. Утворення ноосфери.
14.	Загальні риси еволюції складу зовнішніх оболонок Землі. Утворення в різні геологічні епохи формацій специфічного складу. Еволюція земної кори, атмосфери, гідросфери. Розвиток біот на протязі геологічної історії. Вплив антропогенного фактора на сучасні геологічні процеси.

Л І Т Е Р А Т У Р А

1. Историческая геология / Под ред. Немкова Г.И. – М.: Недра, 1974.

2. История геологии / Под ред. Батюшкова И.В. – М.: Наука, 1973.

3. Леонов Г.П. Историческая геология. Основы и методы. Докембрий. – М.: Изд-во Моск. ун-та,1980.

4. Монин А.С. История Земли. – Л.: Наука, 1977.

5. Мороз С.А., Оноприенко В.И. Методология геологической науки. – К.: Вища школа, 1985.

6. Мороз С.А. Історія біосфери Землі. – К.: Заповіт, 1996. – Т. 1, 2.