НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА КУРСУ “ПАЛЕОЕКОЛОГІЯ”

для студентів ІІІ та ІV курсу спеціальності 6.07.08.00 “Екологія і охорона навколишнього середовища” (32 год. – лекції, 16 год. – практичні) освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр денної та заочної форм навчання.

Автор – доцент А.В. Іваніна.

Форма контролю – колоквіуми, експрес-опитування, контрольна робота.

Мета курсу – ознайомлення з методикою реконструкцій екосистем минулого Землі.

Анотація. У курсі “Палеоекологія” викладено головні положення біоекології, схарактеризовані поняття “палеоекосистеми”, їхня структура, елементи. Розкрито в загальних рисах методика і техніка палеоекологічних досліджень.

Зміст програми.

№ п/п	Тема і короткий зміст розділів
1.	Методологічні засади палеоекології, її мета, завдання, напрями досліджень, місце серед інших дисциплін. Історія палеоекологічних досліджень. Зв’язок палеоекології і екології.
2	Головні положення біоекології. Біосфера і її структура. Рівні організації живого. Принципи взаємодії живого і неживого. Екосистеми. Видова, просторова та екологічна структура екосистеми. Екологічні класифікації живих істот. Головні середовища життя. Особливості розподілу організмів у водному середовищі і на суші. Функціонування екосистем. Закони функціонування. Зміна екосистем в часі. Сукцесія, етапи її розвитку, піонерні та клімаксові угрупування.
3	Головні положення палеоекології. Визначення палеоекосистеми, її головні елементи. Осадова порода: стадії утворення, будова, склад, текстури. Сліди життєдіяльності: класифікація, зв’язок з умовами осадонакопичення. Фосилії: класифікація за повнотою і формою збереження, типи поховань, утворення місцезнаходжень.
4	Методика палеоекологічних досліджень. Закономірності розподілу органічних решток у вертикальному розрізі. Напрями і методи палеоекологічних досліджень. Етапи палеоекологічних досліджень. Таксономічний і тафономічний аналіз ориктоценозів. Виявлення палеоекологічних угрупувань.
5.	Тенденції і закономірності змін біосфери в геологічній історії Землі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Геккер Р.Ф. Палеоэкология. – Л.: Гостоптехиздат, 1954. – 56 с.

2. Геккер Р.Ф., Осипова П.И. Палеоэкология. – М.: Наука, 1975. –3 6 с.

3. Максимова С.В. Очерки по прикладной экологии. – М.: Наука, 1984. – 124 с.

4. Палеонтология и палеоэкология. Словарь–справочник // Под ред. В.П. Макридина, И. С. Барскова. – М.: Недра, 1995. – 494 с.

5. Обстановки осадконакопления и фации // Под. ред. Х. Рединга. – Т. I, II. – М.: Мир, 1990. – 351 с. – 381 с.

6. Хеллем Е. Интерпретация фаций и стратиграфическая послідова-тельность. – М.: Мир, 1985. – 326 с.

7. Лидер М.Р. Седиментология, процессы и продукты. – М.: Мир, 1986. – 439 с.