РОБОЧА НАВЧАЛЬНА
ПРОГРАМА
Дисципліна: «Основи мінералогії, петрографії та літології», розділ «Петрографія»
(«Петрографія та літологія»)
Спеціальність: 6.07.08.00 – екологія та охорона
навколишнього середовища
Витяг з навчального плану
|
Семестр |
Усього |
Кількість годин |
Залік |
Іспит |
|
|
|
|
Лекції |
Лабораторні |
|
|
|
V, VI |
? |
? |
? |
+ |
+ |
|
V (петрогр.) |
80 |
40 |
40 |
+ |
- |
V (літологія)
28 14 14
VІ(літологія)
32 16
16 + +
Склали: доц. Є.М.
Сливко, доц. В.О. Хмелівський
1.
Вступ. Петрографія як наука,
її зміст і завдання. Визначення гірської породи. Три головні групи гірських
порід. Методи вивчення гірських порід. Стислі
відомості про історію петрографії. Зв’язок петрографії з іншими науками.
Сучасний стан і перспективи розвитку петрографії. –
2 год.
2.
Кристалооптика. Відбиття, заломлення та поглинання світла
в мінералах. Ізотропні та анізотропні мінерали. Показники заломлення мінералів.
Двозаломлення. Оптична вісь мінералу. Характер видовження мінералу. Оптична
індикатриса. Кут оптичних осей. Правило індикатриси В.М. Лодочникова. – 2 год.
3.
Поляризація світла та поляризувальні пристрої. Будова
мікроскопа. – 1 год.
4.
Дослідження мінералів у паралельному світлі з одним
поляризатором. Форма і розмір зерен. Спайність. Колір мінералів, плеохроїзм.
Властивості мінералів, зумовлені величиною показника заломлення: рельєф,
шагренева поверхня, світлова смужка Бекке. Характеристика мінералів по групах. – 1 год.
5.
Дослідження мінералів у паралельному світлі при схрещених
ніколях. Проходження світла через систему поляризатор – кристал – аналізатор.
Інтерференційне забарвлення мінералу. Залежність інтерференційного забарвлення
від товщини мінерального зерна. Оцінка товщини шліфа. Номограма Мішель–Леві.
Визначення порядку кольорів інтерференції. Залежність інтерференційного
забарвлення від величини двозаломлення. – 2 год.
6.
Явища компенсації і компенсаційні прилади (кварцова
пластинка, кварцовий клин). Принцип
роботи з компенсаційними приладами. Правило компенсації. – 1 год.
7.
Орієнтування оптичної індикатриси. Визначення найменування
осей оптичної індикатриси у даному перерізі мінералу. Кут погасання мінералу.
Визначення оптичного характеру головної зони (знаку зони, або видовження)
мінералу. Визначення схеми плеохроїзму (формули абсорбції). Деякі особливості
мінералів, які виявляються у схрещених ніколях: двійники, зональність,
аномальні кольори інтерференції. – 1 год.
8.
Дослідження
мінералів у збіжному світлі (коноскопічний метод). Інтерференційна фігура.
Метод Лазо. Метод Бертрана. Вибір зерна для визначення осності. Інтерференційна
фігура та визначення оптичного знаку одноосних мінералів. Інтерференційна
фігура та визначення оптичного знаку двоосних мінералів. Визначення дисперсії
оптичних осей двоосних мінералів. – 2
год.
10. Загальні
відомості про вивержені гірські породи. Речовинний склад вивержених порід.
Хімічний склад магматичних порід; поділ порід за вмістом SiO2;
магматичні породи нормального (вапнисто-лужного) та лужного ряду. – 2 год.
11. Форми
залягання магматичних гірських порід. Інтрузивні породи – згідні та незгідні тіла.
Форми залягання ефузивних порід. Окремість магматичних порід. –
1 год.
14. Мінеральний
склад вивержених гірських порід. Головні (салічні та фемічні), другорядні та
випадкові мінерали. Первинні, епігенетичні, ксеногенні та мінерали звітрювання.
Головні закономірності парагенезису мінералів у вивержених гірських породах. –
2 год.
15. Фемічні
мінерали: олівін, ромбічні піроксени (енстатит, гіперстен), моноклінні
піроксени діопсид, авгіт), лужні піроксени (егірин), амфіболи (рогова обманка,
звичайна та базальтична), слюди (біотит, мусковіт). – 2 год.
16. Салічні
мінерали. Група польових шпатів: плагіоклази (альбіт, олігоклаз, андезин,
лабрадор; серицитизація та сосюритизація; визначення складу плагіоклазів);
натрієво-калієві польові шпати (мікроклін, ортоклаз, санідин; пертити і
антипертити; пелітизація). Кварц.
Фельдшпатоїди (нефелін, лейцит). –
2 год.
17. Акцесорні
мінерали магматичних порід: апатит,
циркон, сфен, рутил та ін. Вторинні мінерали магматичних порід: серпентин,
актиноліт, хлорит, епідот, цоїзит,
кліноцоїзит, серицит, тальк, карбонати та ін. – 1 год.
18. Структури
магматичних порід. Поділ структур: за ступенем кристалічності, за абсолютним та
відносним розміром зерен, за формою зерен, за ступенем досконалості кристалів і
зерен (порядок виділення мінералів та їхня кристалізаційна здатність).
Закономірні зрощення, проростання і взаємні включення мінералів (реакційні
облямівки, мірмекіти, пертити, пойкілітові включення та ін.). Повнокристалічні
структури: панідіоморфна, алотріоморфна (габрова, аплітова та ін.),
гіпідіоморфна (гранітова, офітова, пойкілітова, агпаїтова, сидеронітова та
ін.), порфірові та порфіроподібні структури. Неповнокристалічні структури:
мікролітова (інтерсертальна, трахітова, гіалопілітова, пілотакситова та ін.),
прихованокристалічна (фельзитова, сферолітова), склувата. Текстури магматичних
порід (однорідні, такситові, кульові, директивні). Поділ текстур за характером
заповнення простору. – 2 год.
19.
Систематика і схема класифікації
магматичних порід. Родини і групи магматичних порід. Різниця між породами
нормального і лужного ряду. Кайнотипні та палеотипні ефузивні породи. Поширення
різних типів магматичних порід у земній корі. Рекомендації до петрографічного
опису магматичних порід. – 1 год.
20.
Умови утворення первинних магм.
Кристалізація магматичного розплаву. Причини різноманіття магматичних порід.
Диференціація магми. Реакційний принцип Н. Боуена. Асиміляція та гібридизм. – 1 год.
21.
Характеристика головних груп
магматичних порід. Ультраосновні породи – найголовніші особливості, середній
хімічний склад, поширення. Поділ за складом: мономінеральні олівінові породи;
перидотити; мономінеральні піроксенові та роговообманкові породи; пікрити,
кімберліти, меймечити. Корисні копалини, пов’язані з ультраосновними породами. – 1 год.
22.
Основні інтрузивні породи – середній
хімічний склад; поширення; головні типи порід за мінеральним складом (габро,
троктоліт, норит, анортозит та ін.); породотворні, акцесорні, вторинні,
епімагматичні мінерали; структури і текстури. Жильні та гіпабісальні утворення
основного складу. Основні вулканічні породи – поширення, поділ на афанітова та
зернисті, кайнотипні та палеотипні; систематика базальтів; долерити, діабази та
ін. Умови залягання і утворення базальтових порід. Корисні копалини, пов’язані
з основними породами. – 2 год.
23.
Середні і кислі вивержені породи.
Інтрузивні та ефузивні породи середнього складу (діорити, андезити, порфірити)
– середній хімічний склад; поширення; мінеральний склад; структура і текстура;
умови залягання і утворення. Кислі інтрузивні породи – хімічний склад,
поширення поділ на дві групи. Гранодіорити, граніти (нормальні і лужні):
породотворні, акцесорні та вторинні мінерали; структури і текстури. Умови
утворення та гіпотези щодо походження гранітів. Апліти і пегматити. Ефузивні
породи кислого складу: дацити, ріоліти, кварцові порфіри. Корисні копалини,
пов’язані з середніми і кислими породами. –
2 год.
24.
Лужні вивержені породи – середній
хімічний склад; поширення; поділ на три групи. Група сієніту–трахіту;
монцоніти; група нефелінового сієніту–фоноліту; уртити; лужні габроїдні і
базальтоїдні породи. Поширення, хімічний і мінеральний склад, структури і
текстури, умови залягання і утворення. Корисні копалини, пов’язані з лужними
магматичними породами. –
1 год.
25.
Метаморфізм. Загальна характеристика
процесів метаморфізму. Ізохімічний та алохімічний метаморфізм. Чинники
метаморфізму: зміна температури (геотермічний градієнт, низько-, середньо- та
високотемпературний метаморфізм, прогресивний і регресивний метаморфізм); тиск
(гідростатичний та орієнтований, стрес); хімічно активні речовини. Типи
метаморфізму: динамометаморфізм; контактово-термальний метаморфізм;
метасоматоз; регіональний метаморфізм. Ультраметаморфізм (мігматизація,
анатексис, палінгенез, гранітизація). –
2 год.
26.
Мінерали метаморфічних порід.
Загальні особливості та діагностичні ознаки метаморфічних мінералів. Дистен,
андалузит, силіманіт, ставроліт, група гранатів, турмалін, кордієрит, тремоліт,
глаукофан, хлоритоїд та ін. – 2 год.
27.
Класифікація метаморфічних порід.
Розвиток проблеми в історичному аспекті. Зони регіонального метаморфізму.
Принцип метаморфічних фацій П. Ескола. Схема фацій метаморфізму,
запропонована М.Л. Добрецовим і В.С.Соболєвим. Фації контактового метаморфізму.
Фації середніх тисків, які відповідають звичайному регіональному метаморфізму
(зелених сланців; епідот-амфіболітова; амфіболітова; гранулітова). Фації
метаморфізму високих тисків. Номенклатура
метаморфічних порід. – 2 год.
28.
Метаморфічні породи. Породи контактово-термального
метаморфізму (плямисті і вузлуваті сланці, мармури та ін.); поширені, критичні
та заборонені мінерали та їхні асоціації. Породи фації зелених сланців (філіти,
серпентиніти та ін.; зеленокам’яне переродження). Породи епідот-амфіболітової фації
(кристалічні сланці і гнейси, мармури і силікатні мармури, амфіболіти, слюдяні
сланці тощо). Породи амфіболітової фації (пара- та ортогнейси, амфіболіти,
мармури та силікатні мармури тощо). Грануліти. Поширені, критичні та заборонені
мінерали й мінеральні асоціації кожної фації. Породи фації дистен-мусковітових
сланців та фації дистенових гнейсів і амфіболітів. Еклогіти. Корисні копалини,
пов’язані з метаморфічними гірськими породами. – 2 год.
Рекомендована література
Головна
1.
Белоусова
О.Н., Михина В.В. Общий курс петрографии. – М.: Недра, 1972.
2.
Вильямс Х.,
Тернер Ф., Гилберт Ч. Петрография: В 2-х т. Пер. с анг. – М.: Мир, 1985.
3.
Даминова А.М.
Породообразуюшие минералы. М.: Высшая школа, 1963.
4.
Даминова А.М. Петрография
магматическиъ горных пород. – М.: Недра, 1967.
5.
Лапинская
Т.А., Прошляков Б.К. Основы петрографии. – М.: Недра, 1981.
6.
Саранчина
Г.М., Шинкарев Н.Ф. Петрография магматических и метаморфических пород. –
Л.: Недра, 1967.
Додаткова
1. Лодочников В.Н. Основы кристаллооптики. –
М.;Л.: Госгеолиздат, 1947.
2. Лодочников В.Н. Главнейшие породообразующие
минералы. – М.: Госгеолтехиздат, 1955.
3. Миловский А.В. Минералогия и петрография. –
М.: Недра, 1979.
4. Мурхауз В. Практическая петрография. – М.: ИЛ,
1963.
5. Рыка В., Малишевская А.
Петрографический словарь. – М.: Недра, 1989.
6. Петрографический словарь / Под ред. В.П.
Петрова, О.А. Богатикова, Р.П. Петрова. – М.: Недра, 1981.
7. Петрография / Под ред. А.А. Маракушева. – М.:
Изд-во МГУ. Т 1 – 1976. Т. 2 – 1981.
8. Татарский В.Б. Кристаллооптика и иммерсионный
метод. – М.: Недра, 1965.
9. Четвериков С.Д. Методика кристаллооптических
исследований шлифов. – М.: Госгеолиздат, 1949.
10. Юбельт Р., Шрайтер П. Определитель горных пород. – М.:
Мир, 1977.