“Петрографія осадочних порід ”
Спеціальність :6.07.700 Геохімія і мінералогія
Форма навчання: Денна
Семестр
|
Кількість годин
|
Лекції
|
Лабор
|
Консульт
|
Залік |
Іспит |
|
V –VI |
152 |
68 |
68 |
5 |
5 |
6 |
Склав: доц.
Хмелівський В.О.
Тема 1 Вступ до курсу "Петрографiя осадових порiд"
Петрографiя
осадових порiд (ПОП) як фундаментальна геологiчна наука i дисциплiна. Назва науки.
Осадочнi утворення - об’єкт дослiдження петрографiї осадових порiд Що вивчає
петрографiя осадових порiд. Мiсце петрографiї осадових порiд серед iнших наук
Коротко про iсторiю виникнення i розвитку петрографiї осадових порiд.
Лiтологiчнi дослiдження в Українi та Львовi, зокрема. Сучаснi проблеми i
завдання петрографiї осадових порiд
Тема 2 Осадова гiрська порода (ОГП)
Рiзноманiстнiсть
осадкiв та осадових порiд. Визначення осадочної породи. Головнi складовi
частини осадочних утворiв. Порiвняння осадочних i глибинних порiд. Спiльнi риси та вiдмiнностi мiж ними (в
хiмiчному i мiнеральному складi, в будовi, джерелi енергiї та умовах утворення,
тощо). Теоретичне i практичне значення ОГП i ПОП
Тема 3 Областi формування та iснування осадочних утворень
Зона осадкоутворення (ЗО) - суцiльна оболонка Землi. Склад i
будова ЗО. її головнi термодинамiчнi
параметри та характеристики (потужнiсть, температура, тиск, рН, Еh, органiчна
речовина, енергетика, тощо).
Стратисфера (СтС) - область утворення та iснування
ОГП. Будова та термодинамiчнi умови СтС
(розповсюдження на земнiй поверхнi, проблема нижньої межi, петрографічний
склад, температура, тиск, рН,Eh, гiдрогеологiчний режим,тощо).
Порiвняння ЗО i СтС. Коротко про бiосферу. її склад, будову, розповсюдження. Велика
роль бiосу в утвореннi ОГП.
Тема 4. Склад осадочних порiд
Головнi
генетичнi складовi компоненти ОГП i їх роль в будовi стратисфери. Космогеннi
компоненти в ОГП та проблема їх визначення. Вулканогеннi компоненти i їх велика
роль в утвореннi ОГП. Релiктовi уламковi компоненти: теригеннi та едафогеннi.
Теригеннi
породотвiрнi компоненти (кристалокласти,
лiтокласти та бiокласти). Акцесорнi теригеннi мiнерали i їх значення
для палеогеографiчних реконструкцiй та
кореляцiї розрiзiв ОГП. Вчення про теригенно-мiнералогiчнi
провiнцiї. Шлiховий метод пошукiв корисних копалин. Коротко про
"пiропову" зйомку i її роль в пошуках кiмберлiтiв. Едафогеннi
уламковi компоненти. Аутигеннi
утворення. Новоутворенi гiпергеннi компоненти i їх роль в будовi стратисфери:
теригiпергеннi мiнерали (переважно глинистi) i гальмiролiтичнi компоненти.
Бiогеннi
компоненти (теригеннi i мариногеннi) i їх велика роль в складi ОГП.
Седиментогеннi
хемогенні компоненти та їх роль у складі ОГП. Дiагенетичнi компоненти. Ката- i
метагенетичнi компоненти та методика їх розпiзнавання.
Тема 5 Будова осадочних порiд
Головнi
параметри будови ОГП:
1.Структури. Визначення. Типи
структур:
¨
за
взаємовiдношенням зерен - (конформнозернистi i неконформнозернистi); -
¨ за розмiром зерен - гранулометрична
класифiкацiя структур;
¨ за формою зерен (iдiоморфнiстю,
iзометричнiстю, окатанiстю, кородованiстю,
регенерованiстю, тощо). Масштаби
структур. Роль i типи цементiв в уламкових породах.
2.Текстури. Визначення. Класифiкацiя
текстур ОГП:
Внутрiшнi
текстури пласта: невпорядкована, шарувата (горизонтальна, хвиляста,
косохвиляста, коса);
Текстури
накладенi, раннi, сингенетичнi: бiогеннi (мулоїдна, iхнiтолiтова або
бiотурбiтова, коренева, грудкувата);
взмулювання, оповзання i опливання; гiдророзривнi; елювiальнi або
сингенетично-метасоматичнi (невпорядкована, вертикальна розчленовуюча);
Текстури
накладенi, пiзнi: дiа-, ката-, мета-, епiгенетичнi, гiпергеннi, тектонiчнi:
шкаралуповата, конкрецiйна, фунтикова, стилолiтова, замiщення, зеброва або
кiльця Лiзеганга, сланцювата, смугаста, плойчата, клiваж;
Текстури
поверхонь шарiв: текстура покрiвлi пласта (брижi, трiщини висихання, мерзлотнi
клини, глiптоморфози кристалiв солей, льоду, слiди крапель дощу i граду, слiди
струменiв течiї i стiкання, слiди волочiння, слiди повзання, слiди закопування
i свердлiння, слiди розмиву i елювiювання).
Текстури
пiдошви пласта: механоглiфи (злiпки борiзн розмиву, злiпки подряпин, слiди
волочiння, слiди падiння, брижi, знаки вкорiнення, дiапiри глинянi, тощо);
бiоглiфи (слiди повзання, слiди закопування, слiди сидiння i перебування,
вiдбитки слiдiв нiг i лап, тощо).
3. Укладка.
Визначення укладки. 6 типiв укладки. Формування i розвиток укладки на протязi
лiтогенезу.
4. Поруватiсть ОГП. Визначення i
головнi типи поруватостi: повна, вiдкрита, ефективна. Первинна i вторинна
поруватiсть. Трiщинуватiсть. Значення поруватостi для колекторських
властивостей ОГП.
Колiр осадочних порiд. Головнi кольори
осадочних порiд. Класифiкацiя кольорiв за Л. В.Пустоваловим: успадковане,
сингенетичне, епiгенетичне забарвлення. Генетичне (палеогеографiчне) та
пошукове значення кольору ОГП. Лабораторнi вивчення кольору ОГП (метод Данчева
та iнш.).
Тема 6 Головнi фактори утворення ОГП та
типи лiтогенезу або седиментогенезу (СГ)
Головнi
фактори утворення ОГП (клiмат, тектонiка, рельєф, вулканiзм, тощо). Роль
клiмату в утвореннi ОГП i клiматичнi типи лiтогенезу (ТЛ). Лiтолого-фацiальнi
профiлi М.М. Страхова i поняття про ТЛ. Нiвальний (льодовий) ТЛ. Визначення,
розповсюдження, термодинамiчнi параметри,
типоморфнi процеси i осадки нiвального лiтогенезу.
Арiдний
лiтогенез. Визначення, розповсюдження, термодинамiчнi параметри, типоморфнi
особливостi i осадки.
Гумiдний
лiтогенез - найрозповсюдженiший ТЛ в геологiчному минулому i тепер. Визначення,
головнi термодинамiчнi параметри, розповсюдження на земнiй поверхнi, типоморфнi
процеси і утворення. Тектонiчний режим
ГТЛ.
Роль
тектонiки, рельєфу i вулканiзму в утвореннi ОГП. Вулканогенно-осадочний ТЛ.
Визначення, умови i розповсюдження
цього типу лiтогенезу. Наземний i пiдводний вулканiзм. Характернi осадки
зони посиленого вулканiзму.
Коротко
про гiдротермально-осадочний лiтогенез.
Роль
океанiв в утвореннi осадкiв i ОГП та коротка
характеристика океанського ТЛ.
Тема 7. Головнi етапи утворення ОГП.
Головнi
етапи утворення ОГП (вивiтрювання або мобiлiзацiя речовини, перенос або
мiграцiя, осадження або седиментацiя, дiагенез, катагенез, метагенез i
гiпергенезис).
Мобiлiзацiя речовини i її головнi
типи
Вивiтрювання
Визначення вивiтрювання. Головнi типи вивiтрювання (фiзичне, хiмiчне,
бiохiмiчне).
Фiзичне
вивiтрювання, його фактори, процеси та утворення (коротко). Зв’язок мiж рiзними
типами вивiтрювання.
Хiмiчне
вивiтрювання (ХВ). Його визначення та головнi фактори i реакцiї. Роль
температури в ХВ. Роль води як середовища хiмiчних реакцiй i потужного
хiмiчного реагента. Джерела енергiї для хiмiчних реакцiй на земнiй поверхнi.
Принцип Ле-Шательє в хiмiчному вивiтрюваннi. Реакцiї, якi викликає вода при ХВ.
Розчинення та фактори, що впливають на його швидкiсть. Водневий показник (рН)
та його роль в процесах ХВ. рН природних середовищ. 4 групи речовин,
розчиннiсть яких залежить вiд рН.
Гiдратацiя
та її роль в процесах ХВ. Гiдролiз i вилуговування-найскладнiша реакцiя ХВ, в в
якому головним реагентом є вода. Головнi процеси, якi протiкають при гiдролiзi.
Роль
кисню в ХВ. Реакцiї оксидацiї.
Окисно-вiдновний потенцiал (Еh) i його роль в процесах вивiтрювання та геохiмiї
елементiв з перемiнною валентнiстю i органiчної речовини.
Роль
СО2 в ХВ. Реакцiя карбонiзацiї. Роль азоту в ХВ. Роль мiнеральних
кислот (азотної, сiрчаної, соляної, плавикової) в процесах вивiтрювання.
Вплив живих органiзмiв та органiчної речовини
на процеси вивiтрювання. Бiохiмiчне вивiтрювання. Хелатизацiя. Погляди
академiка Вернадського В.I. на роль бiосу в геохiмiї стратисфери. Органiзми та
органiчнi речовини як найпотужнiший фактор процесiв вивiтрювання.
Вплив
свiтлового випромiнювання на вивiтрювання. Стiйкiсть мiнералiв при вивiтрюваннi
(механiчна, хiмiчна, аерогiдродинамiчна).
Геохiмiя
процесiв вивiтрювання. Стадiйнiсть процесiв вивiтрювання. Швидкiсть
вивiтрювання. 3 групи продуктiв вивiтрювання за М.С.Швецовим.
Кори
вивiтрювання (елювiй) -КВ. Визначення КВ. Кориснi копалини, пов"язанi з КВ. Коротко про вивчення КВ. Головнi фактори утворення КВ (склад материнської
породи, клiмат, тектонiчний режим i
рельєф) та типи КВ. КВ на територiї України i кориснi копалини в них. Грунти -
особливий тип КВ, процеси їх утворення i типи.
Пiдводне
вивiтрювання (гальмiролiз) i його роль в
утвореннi осадкiв i ОГП. Кориснi копалини, пов"язанi з
гальмiролiзом.
Мобiлiзацiя
речовини при вулканiчних процесах, життєдiяльностi людини та космiчних процесах.
Тема 8 Перенос продуктiв вивiтрювання (ПРМ)
Головнi
фактори ПРМ Перенос пiд дiєю сили тяжiння та генетичнi типи осадкiв, що виникають
при цьому ( колювiй, делювiй, пролювiй, деляпсiй, тощо). Перенос вiтром та
еоловi вiдклади.
Перенос
водою -головний фактор мiграцiї речовини в ЗО. Перенос тимчасовими водними
потоками i осадки, що виникають при цьому (делювiй, пролювій, тощо). Перенос
рiчками та алювiальнi вiдклади.
Перенос
рихлого матерiалу у водних басейнах (океанах, морях та озерах). Перенос хвилями
i течiями. Коротко про морськi осадки i їх величезну роль у формуваннi i ОГП.
Перенос льодом (льодовиками та айсбергами).
Морени. Перенос рихлих продуктiв при вулканiчних виверженнях (пiрокласти).
Головнi форми переносу продуктiв вивiтрювання за М.М.Страховим. Спiввiдношення
мiж продуктами механiчної i хiмiчної денудацiї. Змiна продуктiв вивiтрювання в
шляхах мiграцiї.
Тема 9 Осадження мобiлiзованих продуктiв (седиментацiя)
Закономiрностi
осiдання твердих часток у спокiйному середовищi. Закон Стокса i поштовху. Вплив
властивостей частки та середовища на швидкiсть седиментацiї. Кiнетика
седиментацiйних процесiв. Два типи седиментацiї: нефелоседиментацiя та лавинна
седиментацiя, їх розповсюдження та осадки.
Осадова
диференцiацiя речовини (ОДР). Механiчна диференцiацiя твердої речовини, її
головнi фактори та осадки. Розсипи - осадочні родовища – продукт механічної ОДР.. Осадження речовини з
колоїдних та дійсних розчинiв i хiмiчна диференцiацiя (ХД). Погляди Л.В.Пустовалова на ХД та їх критика. ХД в рiзних типах лiтогенезу за М.М. Страховим (в гумiдному, арiдному,
вулканогенно-осадочному).
Роль
органiзмiв у переносi та осадженнi речовини в ЗО. Бiохiмiчна диференцiацiя i осадки, що виникають завдяки їй.
4 групи речовин за способом осадження їх в
морях гумiдної зони. Осадове рудоутворення.
Тема 10 Осадовi фацiї i формацiї [1]
Поняття
про фацiї i генетичнi типи осадкiв. Сучаснi осадки. Континентальнi осадки i їх
класифiкацiя. Коротка характеристика головних континентальних вiдкладiв: алювiальнi (КВ); схиловi
(колювiй, делювiй, пролювiй); елювiальнi (рiчковi), лiмнiчнi (озерно-болотнi);
льодовиковi та еоловi (пустельнi) вiдклади. Кориснi копалини в континентальних
вiдкладах.
Морськi
i океанiчнi вiдклади. Типи морських басейнiв. Умови морського середовища
(солонiсть, температура, тиск, газовий режим, рН, Еh, хвилювання, течiї,
свiтло, бiос, тощо) i їх вплив на осадкоутворення. Класифiкацiя морських i
океанiчних вiдкладiв. Прибережно-морськi лiторальнi фацiї. Морськi мiлководнi
(шельфовi) фацiї. Батiальнi фацiї. Абiсальнi фацiї. Кориснi копалини в сучасних
морських i океанiчних вiдкладах. Осадки Чорного моря - басейну з аномальним
газовим режимом.
Фацiї
перехiднi вiд континентальних до морських. Прибережнi морськi (пляжевi)
вiдклади. Вiдклади лиманiв, лагун,
естуарiй. Дельтовi вiдклади. Кориснi копалини в цих вiдкладах.
Формацiї
осадочних порiд (ОФ). Поняття про формацiї i його проблематичнiсть.
Класифiкацiя ОФ за умовами формування (континентальнi (арiднi, гумiднi та
нiвальнi), перехiднi (лагунно-затоковi та дельтовi), морськi (шельфовi,
батiальнi i абiсальнi) та за складом (теригеннi, карбонатнi, соленоснi,
глауконiто-фосфоритовi, бокситовi,
вулканогенно-осадочнi, залiзисто-марганцевi та iнш.)
Тема 11. Процеси перетворення осадкiв в
осадочнi породи (дiагенез)
Головнi
особливостi свiжосформованих осадкiв. Осадок - рiзко неврiвноважена
фiзико-хiмiчна система. Поняття про
дiагенез. Коротка iсторiя вивчення питання. Визначення дiагенезу. Сингенез,
епiгенез. Умови, в яких протiкає дiагенез. Головнi процеси дiагенезу. Уявлення
про дiагенез М.М.Страхова та
В.Т.Фролова. Рiзниця мiж осадком i ОГП.
Тема 12 Катагенез
Визначення
катагенезу. Двi стадiї катагенезу (раннiй i пiзнiй). Уявлення
геологiв-нафтовикiв про катагенез (М.Б.Вассоєвич та iнш.). Раннiй катагенез (РК). Термодинамiчнi умови
та потужнiсть зони РК. Головнi механiчнi процеси, що протiкають при РК. Хiмiчнi
та фiзико-хiмiчнi процеси РК, утворення нових мiнералiв, катагенетичний
метасоматоз, глинизацiя силiкатiв). Змiни органiчної речовини при катагенезi.
Перебудова структурно-текстурних особливостей ОГП.
Пiзнiй
або глибокий катагенез (ГК). Потужнiсть i термодинамiчнi умови зони ГК. Фiзико-механiчнi
процеси ГК (ущiльнення зi створенням механоконформних структур, перетворення
цементiв, розчинення та перекристалiзацiя мiнералiв пiд дiєю тиску i
температури), хiмiчнi i мiнеральнi перетворення в ОГП на стадiї ГК. Подальшi
змiни ОР i фази нафто- i газоутворення. ОР i кам’яне вугiлля та глинистi
мiнерали як iндикатори ступеню катагенетичних змiн. Переважання в катагенезi
фiзико-механiчних процесiв. Картування зон катагенезу.
Тема 13. Метагенез і гіпергенез у надрах.
Метагенез - процес перетворення
осадочних порiд в метаморфiчнi. Термодинамiчнi умови та потужнiсть зони М в
рiзних тектонiчних умовах. Нижня межа зони метагенезу. Фiзико-хiмiчнi i хiмiчнi
перетворення - головнi процеси метагенезу (перекристалiзацiя глинистих порiд i
фiлосилiкатiв, утворення характерних аутигенних мiнералiв метагенезу).
Iнтенсивнi текстурно-структурнi перетворення (поява клiважу, сланцюватостi,
спрямованої корозiї i кристалiзацiї пiд дiєю сильного тиску, тощо) в рiзних
типах ОГП. Подальшi змiни ОР i утворення графiту. Два етапи метагенезу за М.В. Логвиненком: раннiй або початковий i
пiзнiй або глибинний метагенез (їх
коротка характеристика). Картування зон метагенезу. Межа мiж осадочними та
метаморфiчними породами.
Коротко про гiпергенезис в надрах або регресивний епiгенез.
Поняття про стадiальний аналiз.
Тема 14 . Класифiкацiя осадочних порiд
Загальнi принципи класифiкацiї ОГП
та складнiсть цiєї проблеми. Ознайомлення з класифiкацiями А.У.Гребо,
В.П.Батурiна, Л.В.Пустовалова, Ф.Дж.Петiджона, Л.Д.Кринiна i Р.Л.Фолка,
Г.I.Теодоровича, В.I.Лучицького, М.С.Швецова, М.В.Логвиненка, М.М.Страхова i їх
критика. Класифiкацiя ОГП В.Т.Фролова, її переваги та вади. Проблеми
лiтологiчної термiнологiї.
Тема 15. Характеристика головних типiв
ОГП
Уламковi кварц-силiкатнi породи
(кластолiти).
Поняття
про уламковi кварц-силiкатнi породи (УКСП). Гранулометричнi класифiкацiї УКСП,
їх 4 типи (псефiти, псамiти, алеврити, пелiти).
I ГРУБОУЛАМКОВI
УКСП (ПСЕФIТИ). Визначення псефiтiв та їх гранулометрична класифiкацiя.
Брили,
щебiнь i брекчiї. Їх структури i текстури, мiнерально-петрографiчний склад,
умови утворення i генетична класифiкацiя. Форми залягання. Теоретичне i
практичне значення цих порiд.
Валуни,
галька i конгломерати. Структура i текстура. Мiнерально-петрографiчний склад.
Умови утворення i генетична класифiкацiя. Форми залягання. Геологiчне значення
гальочникiв i конгломератiв. Базальнi конгломерати. Практичне використання цих порiд та кориснi копалини, пов’язанi з
ними.
Гравiй
та жорства, гравелiти i жорствяники. Класифiкацiя. Структурно-текстурнi
особливостi. Речовинний склад. Умови утворення та форми залягання. Теоретичне
значення та практичне використання.
Методи
дослiдження псефiтiв. Польовi методи. Лабораторнi методи (ситовий аналiз,
виивчення пiд бiнокуляром i мiкроскопом у пришлiфовках та шлiфах).
ПIЩАНI ПОРОДИ - ПСАМIТИ. Гранулометричнi класифiкацiї
псамiтiв. Пiски i пiсковики. Структурно-текстурнi особливостi псамiтiв.
Мiнерально-петрографiчний склад псамiтiв. Класифiкацiя псамiтiв за В.М.Швановим
(пiщанi i перехiднi породи).
Мiнерально-петрокластичнi
пiски i пiсковики та їх класифiкацiї за М.В.Логвиненком i В.В.Шутовим.
Мономiнеральнi, олiгомiктовi та полiмiктовi пiски i пiсковики. Кварцовi пiски.
Аркози i грауваки.
Ад’юнктивно-мiнеральнi
(моно-,бi- та полiмiнеральнi) пiски i пiсковики та їх головнi типи.
Перехiднi
(аутигенно-уламковi та вулканогенно-уламковi) породи.
Будова
i склад цементiв у пiсковиках. Хiмiчний склад псамiтiв. Умови утворення i форми
залягання псамiтiв, їх генетичнi типи. Роль пiскiв в будовi стратисфери.
Теоретичне
та практичне використання псамiтiв. Кориснi копалини, пов’язанi з пiсками (у
свiтi та в Українi).
III. АЛЕВРИТОВI ПОРОДИ. Загальна характеристика
алевритових порiд. Будова алевритiв, їх мiнеральний та хiмiчний склад i
властивостi. Умови утворення i форми залягання алевритiв.
Леси.
Їх загальна характеристика, склад, будова,, розповсюдження.Форми залягання
лесiв. Гiпотези про походження лесiв.
Теоретичне значення i практичне використання алевритових порiд. Коротко про методи дослiдження псамiтiв i
алевритiв.
IV. ПЕЛIТОВI I ГЛИНИСТI ПОРОДИ. Рiзниця мiж пелiтами i глинами. Глинистi мiнерали
та їх структурна класифiкацiя. Агрегатнi типи глинистих порiд (глинистi мули,
глини, ущiльненi глини, аргiлiти, сланцюватi аргiлiти, глинистi сланцi).
Структури i текстури глинистих порiд.Мiнералогiчна класифiкацiя глинистих порiд
за М.В.Логвиненком та В.Т.Фроловим). Хiмiчний склад глинистих порiд.
Мономiнеральнi та олiгомiктовi глини (каолiнiтовi, алофановi, монтморилонiтовi
i сепiолiтовi). Полiмiктовi i мезомiктовi глини. Походження i форми залягання
глинистих порiд. Теоретичне значення глин.Глини - цiннi кориснi копалини.
Галузi застосування глин. Родовища глин у свiтi i в Українi. Методи дослiдження
глинистих порiд i мiнералiв.
Тема 16 Вулканогенно-осадочнi (пiрокластичнi) породи (ПП)
Поняття
про вулканiти. Класифiкацiя вулканiчних порiд В.Ф.Малєєва (1980): ефузивнi,
вулканокластичнi i вулканогенно-осадочнi породи. Складнiсть цiєї класифiкацii. Класифiкацiя
пiрокластичних i сумiжних з ними порiд (Фролов, 1964): чистi пiрокластичнi
(власне туфовi); осадочно-пiрокластичнi
(туфiтовi); пiрокласто-осадочнi породи. їх гранулометрична класифiкацiя. Рихлi
i зцементованi пiрокластичнi породи. Три види складових частин ПП:
вiтрокласти, кристалокласти,
лiтокласти. Домiшки в ПП. Структури i
текстури, мiнеральний та хiмiчний склад ПП. Процеси утворення i форми залягання
та розповсюдження ПП. Вториннi процеси в ПП. Кориснi копалини, пов’язанi з
вулканiтами. Практичне i теоретичне значення вулканiтiв.
Тема 17 Карбонатнi породи (КП)
Визначення
КП Головнi типи КП (вапняки, доломiти, магнезитолiти, сидеролiти,
родохрозитолiти та змiшанi породи).
ВАПНЯКИ. Визначення. Мiнеральний i хiмiчний
склад випнякiв. Фiзичнi властивостi вапнякiв. Структурна класифiкацiя вапнякiв.
Хемогеннi
(мiкрозернистi) вапняки, їх структури i текстури. Мiкрити. Пишуча крейда i її
характеристика.
Бiогеннi
вапняки. Бiоморфнi вапняки: бiогермнi, та черепашники. Їх склад i будова та
загальна характеристика. Органогенно-детритовi (бiокластитовi) вапняки та їх особливостi.
Сфероагрегатнi
вапняки: оолiтовi i пiзолiтовi;
онколiтовi; псевдооолiтовi; грудкуватi та згустковi; конкрецiйнi, жовновi i вузловатi; копрогеннi або пелетовi. Склад, будова i
генезис цього типу вапнякiв
Уламковi або кластичнi
вапняки. їх склад i будова, походження.
Натiчнi
вапняки - травертини.та вапняковi туфи. Склад, будова i умови утворення Змiненi
вапняки. Перекристалiзованi (середньо-,
крупно- i грубокристалiчнi) вапняки. Мармури. Гранульованi вапняки, їх склад, будова, процеси
утворення. Вапняки замiщення, їх склад, будова та походження.
ДОЛОМIТИ. Хемогеннi (мiкрозернистi) доломiти
- склад, будова. Бiоморфнi доломiти (бiостроми i бiогерми; вториннi бiогермнi
доломiти, черепашковi доломiти). Склад, будова, генезис. Бiокластичнi
доломiти - магнiєвi метасоматити по
детритовим вапнякам. Сфероагрегатнi доломiти (оолiтовi, псевдооолiтовi, сферолiтовi, грудкуватi,
згустковi, копролiтовi, онколiтовi, конкрецiйнi, тощо), їх коротка характеристика.
. Уламковi (кластичнi) доломiти -
брекчiєвi; жорствянi, гравiйнi, пiщанi.
Перекристалiзованi доломiти -середньо-, крупно-, грубокристалiчнi. Первиннi i
вториннi доломiти. Сучаснi доломiтовi осадки.
АНКЕРИТОЛIТИ - склад, будова, генезис,
розповсюдження.
СИДЕРИТОЛIТИ. Загальна характеристика (склад,
будова,). Конкрецiйнi сидерити; бiоморфнi i кристалiчнi сидерити.
МАГНЕЗИТОЛIТИ. Склад, будова, форми залягання,
тощо.
КАРБОНАТНI МАНГАНОЛIТИ. Родохрозити Са-родохрозити - олiгонiти -
манганокальцити. Склад, будова, розповсюдження.
ЗМIШАНI КАРБОНАТНI ПОРОДИ (ЗКП). Визначення. Класифiкацiя ЗКП .Найрозповюдженіші
типи ЗКП. Мергелi ( склад, будова, розповсюдження, генезис i т.д.).
ГЕОЛОГIЯ I ГЕНЕЗИС КП. Генетична класифiкацiя КП
Умови утворення, розповсюдження i
форми залягання КП в стратисферi. Практичне i теоретичне значення КП. Головнi
родовища КП в свiтi i в Українi. Сучаснi карбонатнi осадки.
Тема 18 Кремнистi породи (силiцити) КрП
Визначення
силiцитiв. Класифiкацiї кремнистих порiд
Органогеннi
пластовi КрП: дiатомiти, спонголiти, радiолярити. Хемогеннi пластовi КрП: трепели, гейзерити, кремнистi сланцi, яшми,
лiдiти, фтанiти, джеспiлiти. Кременi - конкрецiйнi включення. Загальна характеристика властивостей цих порiд (колiр,
фiзичнi властивостi, структури i
текстури, мiнеральний i хiмiчний склад, домiшки, тощо). Умови утворення, форми
залягання i розповсюдження силiцитiв в земнiй
корi. Теоретичне i практичне значення КрП. Сучаснi кремнистi осадки.
Тема 19 Глиноземистi породи (ГП) - алiти
Визначення
алiтiв. Латерити та боксити -головнi типи ГП. Мiнеральний та хiмiчний склад
алiтiв. їх фiзичнi властивостi. Класифiкацiя ГП. Латерити - продукт глибокого
хiмiчного вивiтрювання вивержених порiд в умовах тропiчного клiмату. Латеритна
кора вивiтрювання i її будова. Боксити латеритнi i осадочнi (платформеннi i
геосинклiнальнi). Структурно-текстурнi особливостi ГП. Форми залягання алiтiв.
Латозоли. Гiпотези про походження бокситiв: хiмiчна гiпотеза А.Д.Архангельського;
боксити-продукт дiї сiрчаної кислоти на каолiновi глини; боксити-древня
латеритна кора вивiтрювання; боксити - продукт розмиву таких КВ;
боксити-бiогенне болотно-озерне утворення; боксити-продукт пiдводного
вулканiзму. Головнi методи дослiдження ГП (хiмiчний, спектральний, термiчний,
РСА, мiкроскопiчнi, ЕМ,IЧС та iнш.). Теоретичне i практичне значення алiтiв.
Головнi родовища бокситiв в свiтi i в Українi.
Тема 20 Залiзистi породи - ферритолiти (ЗП).
Визначення
ЗП. Мiнеральний i хiмiчний склад та їх будова ЗП. Класифiкацiя ЗП. 4 типи
залiзних руд: оксиднi, карбонатнi, силiкатнi i змiшанi (їх загальна
характеристика). Джеспiлiти i проблема їх генезису. Умови утворення i форми
залягання ЗП.
Головнi
родовища i використання ЗП. Методи дослiдження ферритолiтiв (див. алiти).
Тема 21 Марганцевi породи - манганолiти (МП)
Визначення
МП. Мiнеральний, петрографiчний i хiмiчний склад МП. Структури i текстури та
форми залягання. МП Головнi типи марганцевих руд: оксиднi i окисленi,
карбонатнi i силiкатнi. Генезис i класифiкацiя МП. Морськi, озерно-болотнi i
континентальнi МП. Головнi марганценоснi формацiї: теригенна, карбонатна,
кремниста, гондитова (короткий огляд). Марганценоснi кори вивiтрювання. Використання
Мп руд. Найбiльшi родовища Мп в свiтi i в Українi. Головнi методи дослiдження
МП (див.алiти).
Сучаснi залiзо-марганцевi конкрецiї (ЗМК) в
океанах.. Iсторiя їх вiдкриття i вивчення. Розповсюдження ЗМК в Свiтовому
океанi. Запаси металiв в ЗМК. Обриси i будова конкрецiй. їх мiнеральний i
хiмiчний склад. Гiпотези про походження ЗМК. Запаси ЗМК у Свiтовому океанi та
можливостi їх використання людством.
Тема 22 Фосфатнi осадочнi породи (ФП) - фосфорити
Визначення
фосфатних порiд. Класифiкацiя ФП. їх мiнеральний та хiмiчний склад. Органiзми, з яких складаються ФП. Структури
i текстури ФП. їх фiзичнi властивостi. Пластовi фосфорити. Зернистi,
конкрецiйнi та жовновi ФП. Кiстянi брекчiї. Гiпотези про походження ФП.
Застосування фосфоритiв. Родовища фосфоритiв. ФП в сучасних океанiчних
вiдкладах. Головнi методи дослiдження ФП (макроскопiчний опис, вивчення в
шлiфах, iмерсiї, хiмiчний, спектральний, рентгенометричний, ЕМ, IЧС та
iнш.методи).
Тема 23 Солi - евапорити
Визначення
евапоритiв. Класифiкацiя евапоритiв: континентальнi i морськi. Морфологiчнi
типи озер континентального походження та водоймищ морського генезису.
Гiдрохiмiчнi типи солених водоймищ:
содовi, сульфатнi, хлориднi. Хiмiчний
склад океанiчної води та солеутворюючої ропи. Метаморфiзацiя ропи за
М.В.Валяшком. Речовинний склад i генезис морських галогенних вiдкладiв. Гiпс i
ангiдрит. Кам’яна сiль. Калiйнi солi та їх практичне значення.
Ультрамiкрохiмiчний аналiз розсолiв з рiдких включень у галiтi та його значення
для встановлення еволюцiї хiмiчного складу Свiтового океану у фанерозої.
Тема 24 Горючi кориснi копалини - каустобiолiти (КБ)
Визначення
КБ. твердi КБ Торф, сапропель, викопне вугiлля. Коротка характеристика торфу.
Сапропель (гiтiя). Горючi сланцi. Викопне вугiлля. Класифiкацiя викопного
вугiлля. Три стадiї утворення викопного вугiлля. Гумусове вугiлля та його головнi складовi частини (фюзен, вiтрен,
кларен, дюрен та iн.). Буре вугiлля та його пiдтипи (лiгнiт i землисте
буре вугiлля). Кам’яне вугiлля
та його промислова класифiкацiя. Антрацити - найцiннiший вид твердих КБ. Форма
залягання викопного вугiлля. Лiптобiолiти (коротка характеристика). Сапропелiти
та їх пiдтипи (богхеди, кеннель-богхеди i сапроколiти).
Чотири
найважливiших епохи вуглеутворення: карбоно-пермська, юрська, крейдова,
палеоген-неогенова. Пояси i вузли вугленакопичення. Найбiльшi вугiльнi басейни
свiту i України. Застосування твердих КБ. Родовища кам’яного вугiлля на
морському днi.
Нафта,
твердi бiтуми i горючi гази. Нафта. Визначення i склад нафти. Насиченi або
парафiновi, ненасиченi або нафтеновi i ароматичнi вуглеводнi (i нафти). 6 типiв
нафт за складом вуглеводнiв: метановi, метаново-нафтеновi,
нафтено-метано-ароматичнi; нафтено-ароматичнi та ароматичнi. Фiзичнi
властивостi нафти. Геологiчнi умови залягання нафти i будова нафто-газових
родовищ. Нафтоматеринськi свiти i колектори. Нафтовi води. Головнi гiпотези
походження нафти: космiчна, Менделєєва, органiчного походження нафти; дистиляцiйна; осадочно-мiграцiйна.
Розмiщення родовищ нафти в часi i просторi.
Головнi
нафтоноснi басейни свiту, СНД, України. Нафта i газ на шельфi Свiтового океану.
Нафта на днi Чорного i Каспiйського морiв. Нафта як корисна копалина.
Твердi
бiтуми. Визначення. Коротко про озокерит, асфальт i керiти.
Горючi
гази. Типи ГГ. Родовища i використання горючих газiв.
Тема № 25 Методи дослiдження уламкових порiд (УП)
Ознайомлення з класифiкацiями ОГП Поняття про
уламковi породи.(УП) Гранулометричнi класифiкацiї уламкових порiд, вивчення
"десятичної" класифiкацiї.
Ознайомлення
з головними методами вивчення пiщаних порiд. Схема макроскопiчного опису УП
Опис УП пiд бiнокуляром. Гранулометричний аналiз (загальне ознайомлення):
пiдготовка зразка до аналiзу (видалення цементу i дезiнтеграцiя породи, доведення
проби до постiйної ваги, вiдбiр наважки), кип’ятiння, видiлення
алеврито-пелiтової фракцiї, видiлення пелiтових часток механiчним методом,
ситовий аналiз, розрахунок результатiв i їх графiчне оформлення. Розрахунок
параметрiв гранулометричного складу породи та її визначення. Сепарацiя
алеврито-пiщаних фракцiй за густиною у важких рiдинах. Головнi типи важких
рiдин.Загальне ознайомлення з методикою. Роздiлення мiнералiв важкої фракцiї за
магнiтнiстю та електромагнiтними властивостями.
Коротко
про iмерсiйний метод та його застосування для дослiдження мiнерального складу
пiскiв та алевритiв. Вивчення пiщаних порiд в прозорих шлiфах пiд мiкроскопом.
Ознайомлення зi схемою опису шлiфа УП.
Вивчення
структур УП (за взаємовiдношенням зерен, за розмiром зерен i їх формою).
Методика визначення структури УП в шлiфi.
Визначення ступеню вiдсортованостi УП в шлiфi. Визначення форми зерен.
Вивчення головних текстур УП. Дослiдження мiнерального складу уламкової частини
УП Вивчення породотвiрних компонентiв i класифiкацiй пiсковикiв та алевролiтiв
за мiнерально-петрографiчним складом (М.В.Логвиненка та В.М.Шванова).
Мономiктовi, олiгомiктовi та полiмiктовi УП. Аркози та грауваки. Детальний опис
породотвiрних компонентiв пiсковика. Опис уламкiв гiрських порiд (лiтокластiв)
в шлiфах. Специфiка i значення вивчення акцесорних i другорядних мiнералiв.
Пiдрахунок вмiсту мiнералiв i лiтокластiв та визначення типу пiсковика. Поняття
про цемент УП. Головнi структурнi та мiнеральнi типи цементiв (базальний,
поровий, плiвковий, пойкiлiтовий, контактовий та iнш., карбонатнi, кремнистi,
глинистi, залiзистi, марганцевi, сульфiднi, сульфатнi, цеолiтовi,
польовошпатовi, тощо). Ознайомлення з головними методами дослiдження цементiв
УП. Вивчення i опис фаунiстичних залишкiв в УП в шлiфах. Опис i визначення
мiнеральних включень в пiсковиках (конкрецiй, секрецiй, оолiтiв, сферолiтiв,
тощо). Визначення вторинних змiн у пiсковиках (основи стадiального
аналiзу). Формулювання повної назви
описаної породи.
ПРАКТИЧНО: детальний опис шлiфiв наступних
типiв пiсковикiв: мономiктових (кварцових i лiтоїдних), олiгомiктових (польовошпатово-кварцових,
лiтоїдно-кварцових, глауконiт-кварцових, тощо), i полiмiктових (аркозових,
граувакових, аркозо-граувакових).
Вивчення
алевролiтiв в шлiфах за тiєю ж схемою. Опис шлiфiв мономiнеральних,
олiгомiктових та полiмiктових алевролiтiв.
Методи
дослiдження псефiтових порiд. Класифiкацiя псефiтiв. Макроскопiчний опис
псефiтiв.Вивчення псефiтiв в полi. Вивчення форми та розмiру уламкiв та їх
складу в шлiфах. Дослiдження орiєнтування уламкiв у вiдслоненях. Вивчення
цементу та наповнювача псефiтiв. Опис гравелiтiв та жорствяникiв в шлiфах за
тiєю ж схемою, що пiсковикiв.
Методи
дослiдження пiрокластичних порiд (ПП). Вивчення класифiкацiй пiрокластичних
порiд. Опис цих порiд в полi. Макроскопiчне дослiдження пiрокластiв.
Гранулометричний аналiз ПП. Хiмiчний i спектральний аналiзи ПП. Iмерсiйний
метод в застосуваннi до пiрокластiв.
Детальний
опис ПП в шлiфах. Структури ПП (за розмiром i складом уламкiв). Текстури ПП.
Речовинний склад ПП. Визначення складу туфiв та туфiтiв в шлiфах. Вториннi
змiни пiрокластiв.
ПРАКТИЧНО:
опис шлiфiв туфiв, туфiтiв i туфопiсковикiв рiзного складу i будови,
Тема 26 Методи дослiдження глинистих мiнералiв (ГМ) i порiд (ГП)
Визначення
глинистих порiд. Вивчення структурної класифiкацiї глинистих мiнералiв та
мiнералогiчних класифiкацiї ГП Класифiкацiя ГП за агрегатним станом (глинистий
мул - глина - ущiльнена глина -
аргiлiт, сланцюватий аргiлiт - глинистий сланець - фiлiт). Ознайомлення з польовими
методами дослiдження глин. Методи фарбування глин. Метод краплi. Лабораторнb методи вивчення ГМ та ГП: гранулометричний (птпеточний), хтмтчний,
спектральний, термтчний (дериватографтчний), рентгенометричний
(дифрактометричний), IЧС, ЕМ та електронографiчний та iмерсiйний методи. їх
коротка характеристика. Макроскопiчний опис ГП. Вивчення глинистих порiд в
шлiфi. Визначення кольору i однорiдностi будови ГП в шлiфi. Структури та
текстури ГП. Дiагностика ГМ в шлiфах.
Мiнеральнi домiшки в ГП i їх визначення в шлiфi. Аутигеннi мiнерали ГП.
ПРАКТИЧНО:
опис рiзних типiв глин, аргiлiтiв та глинистих сланцiв в шлiфах.
Тема 27 Методи дослiдження бiохемогенних i хемогенних порiд
Методи
вивчення карбонатних порiд (КП) i мiнералiв (КМ). Визначення карбонатних порiд.
Класифiкацiя карбонатних порiд за мiнеральним складом.Головнi породотвiрнi
мiнерали КП (кальцит, арагонiт, доломiт, анкерит, магнезит, сидерит i олiгонiт,
родохрозит i манганокальцити). Польовi методи вивчення карбонатних порiд i
мiнералiв. Макроскопiчний опис КП.
Методи фарбування карбонатних мiнералiв, зокрема, метод Пiотровського.
Визначення
КМ за допомогою НС1. Лабораторнi методи
вивчення КП i КМ: хiмiчний аналiз (повний i солянокислої витяжки). Спектральний
аналiз. Iмерсiйний метод як один з найефективнiших методiв визначення КМ.
Термiчний аналiз КМ. Рентгенометричний метод дiагностики КМ i КП. IЧС
карбонатiв. Електронномiкроскопiчне вивчення КП, особливо пелiтоморфних.
Методи
вивчення КП. Визначення карбонатностi породи (ваговий i об’ємний методи).
Дослiдження КП в пришлiфовках та штуфах. Вивчення структурної класифiкацii
вапнякiв. Вапняки бiоморфнi: бiогермнi (водоростевi, кораловi, моховатковi,
строматопоровi, тощо) i цiльночерепашковi (дрiбно- i крупночерепашковi).
Бiоморфнi структури i текстури КП. Органогенно-уламковi (детритовi) вапняки,.
їх структури i текстури. Зернистi (хемогеннi) вапняки, їх структури i текстури.
Сфероагрегатнi вапняки (оолiтовi, пiзолiтовi, сферолiтовi, онколiтовi,
конкрецiйнi, тощо). Копрогеннi (пелетовi) вапняки. Грудкуватi та плямистi
вапняки. Будова таких утворень. Уламковi вапняки, їх структури i текстури.
Вапняки змiненi: перекристалiзованi i гранульованi. Структури i текстури змiнених
вапнякiв. Мiкрит та спарит. Псевдоморфнi вапняки i їх будова.
Класифiкацiя
доломiтiв i анкеритiв. Хемогеннi доломiти i анкерити та їх структурно-текстурнi
особливостi. Органогеннi доломiти (бiоморфнi та детритовi), їх будова.
Перекристалiзованi i псевдоморфнi доломiти та анкерити, їх будова.
Коротке
ознайомлення з магнезитолiтами, сидеритолiтами i родохрозитолiтами. Змiшанi КП.
Мергелi та глинистi КП. Iншi типи змiшаних КП.
Вивчення
КП в шлiфах. Визначення типу КП в шлiфi. Дослiдження структури КП в шлiфi.
Мiкротекстури КП. Визначення i опис органiчних решток в шлiфах КП. Замальовки
та фотографiї органiчних решток в шлiфi. Проблема визначення карбонатних
мiнералiв в шлiфах. Оптичнi властивостi КМ i їх кристаломорфологiчнi типоморфнi
особливостi. Мiнеральнi домiшки в КП i їх визначення в шлiфi (уламковi частки,
глинистий та пiрокластичний матерiал, кремниста речовина, оксиди залiза, гiпс,
ангiдрит, барит, целестин, сiрка, солi, сульфiди, фосфати, глауконiт та iншi
аутигеннi мiнерали, вуглиста речовина, тощо). Вивчення генетичної класифiкацiї
КП. Визначення типу змiшаної КП. Вивчення вторинних змiн КП в шлiфi: перекристалiзацiя, грануляцiя, доломiтизацiя
вапнякiв та роздоломiчування доломiтiв, псевдоморфози карбонатiв по iншим
породам, окремнiння, озалiзнення, тощо). Вивчення генетичної класифiкацiї КП.
Формулювання
повної назви КП.
ПРАКТИЧНО:
опис зразкiв i шлiфiв випнякiв рiзних типiв,
доломiтiв, пишучої крейди, мергелiв, вапнистих глин, магнезиту,
сидеритiв та родохрозитiв. Визначення карбонатностi об’ємним методом.
Визначення КМ методом Г.Л. Пiотровського
Тема 28 Методи вивчення кремнистих порiд (силiцитiв) - КРП
Визначення
силiцитiв. Головнi породотвiрнi мiнерали: опал, кристобалiт, халцедон, кварц.
Вивчення класифiкацiї кремнистих порiд. Польовi методи вивчення кремнистих порiд. Макроскопiчний опис кремнистих
порiд: дiатомiту, трепелу, опоки, яшми, джеспелiту, кремнiв. Найважливiшi
методи вивчення КрП. Хiмiчний аналiз.
Iмерсiйний метод. Рентгенометричний аналiз. IЧС. Електронна мiкроскопiя. Вивчення
в шлiфах. Визначення структури
силiцитiв в шлiфi: бiоморфних, аморфних, глобулярних, зернистих,
перекристалiзованих, тощо. Текстури кремнистих порiд. Визначення i опис
органiчних решток в КрП: дiатомей,
радiолярiй, спiкул губок. Визначення мiнерального складу домiшок в КРП: оксиди
i гiдрооксиди залiза i марганцю, пiрокластичний матерiал, мiнерали групи
цоїзиту, органiчна речовина, сульфiди та iнші. Вивчення вторинних змiн в
силiцитах. Назва породи
ПРАКТИЧНО:
опис зразкiв i шлiфiв дiатомiту, радiоляриту, спонголiту, опок i трепелiв, яшм
i кременiв, джеспiлiтiв та iнших.
Тема 29 Методи вивчення солей (евапоритiв) - ЕВ
Визначення
сольових порiд. Вивчення класифiкацiї ЕВ. Головнi мiнерали ЕВ. Особливостi
методики вивчення ЕВ. Польовi методи вивчення ЕВ. Макроскопiчний опис солей.
Хiмiчний i спектральний аналiзи солей. Iмерсiйний метод. Вивчення в краплi
води. Рентгенометричний метод. IЧС ЕВ.
Вивчення в шлiфах сульфатних та хлоридних ЕВ. Гiпс i ангiдрит та
гiпсо-ангiдрити. Їх структури (зернистi, пелiтоморфнi, перекристалiзованi:
грано-, лепiдо-, нематобластовi, змiшанi). Текстури ГА. Кристалооптичнi властивості
гiпсу та ангiдриту. Мiнеральнi домiшки в ГА (уламковий, глинистий i карбонатний
матерiал, пiрокластика, аутигеннi мiнерали: целестин, барит, сiрка, iншi солi,
бiтуми, тощо.). Вториннi змiни ГА (перекристалiзацiя,осiрчанення, та iнш.).
Назва породи.
Хлориднi
ЕВ в шлiфi. Кам’яна сiль. Галiт i його кристалооптичнi властивостi. Структури i
текстури галiтитiв. Домiшки в кам’яних солях (уламковий, глинистий i карбонатний
матерiал, гiпс i ангiдрит, iншi солi). Вториннi змiни. Назва породи.
Сильвiнiти.
Сильвiн i його ознаки. Будова
сильвiнiтiв. Домiшки в сильвiнiтах
(уламковий, глинистий i карбонатний матерiал, гiпс i ангiдрит, галiт та iншi
сольовi мiнерали). Вториннi змiни в сильвiнiтах. Назва породи.
ПРАКТИЧНО: опис зразкiв i шлiфiв гiпсу,
ангiдриту, гiпсоангiдриту, кам’яної солi i
сильвiнiту, змiшаних та
сiрконосних сольових порiд.
1. Безбородов
Р.С. Краткий курс
литологии. Учебник. – Изд-во УДН, 1989, - 313 с.
2. Крашениников Г.Ф. Учение о фациях.
Учебное пособие. – М: Высшая школа, 1971. 368 с.
3. Крашениников Г.Ф., Волкова А.Н.,
Иванова А.Н., Учение о фациях с основами литологии. Руководство к лабораторным
занятиям М.: Изд-во МГУ, 1988. 214 с.
4. Логвиненко Н.В. Петрография
осадочных пород (с основами методики исследования). Учебник для студентов
геолог. спец. вузов .– 3е изд. – М.: Высш. шк., 1984. – 416 с.
5. Логвиненко Н.В., Сергеева Э.И. Методы определения осадочных пород:
Учебн. пособие для вузов. – Л: Недра, 1986. 240 с.
6. Малеев Е.Ф. Вулканиты: Справочник. –
М.: Недра, 1980, 240 с.
7. Наумов В.А.Оптическое определение
компонентов осадочных пород. – М.: Недра, 1989. – 347 с.
8. Прошляков В.К., Кузнецов В.Г.
Литология: Учеб. для вузов – М.: Недра, 1991. – 444 с.
9. Справочник по литологии (под
редакцией Н.Б. Вассоевича и др) – М.: Недра, 1983. 509 с.
10. Фролов
В.Т. Руководство к лабораторным занятиям по петрографии осадочных пород. Изд-во
МГУ, 1964. – 310 с.
11. Фролов
В.Т. Литология. В 3-х кн..: Учебное пособие. – М.: Изд-во МГУ, 1993, - 336 с.
1. Байков
А.А. Седлецкий В.И. Литогенез (мобилизация, перенос, седиментация, диагенез
осадков). Учебник. Ростов-на Дону. Изд-во СКНЦ ВЩ, 1997. 448 с., ил.
2. Бергер
М.Г. Терригенная минералогия. М..: Недра, 1986. 227 с.
3. Верзилин
Н.Н. Методы палеографических исследований Л. Недра, 1979,- 247 с.
4. Вологдин
А.Г. Закономерности формирования полезных ископаемых осадочных отложений. – М.:
Недра, 1975, 271 с.
5. Градзинский
Р., Костецкая А., Радомский А., Унруг
Р., Седиментология. Пер. с польского. – М.: Недра, 1980. – Пер. изд. ПНР, 1976.
– 640 с.
6. Казанский
Ю.П. Седиментология. – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1976 – 272 с.
7. Казанский
Ю.П. Введение в теорию осадконакопления – Новосибирск: Наука. Сиб. отделение,
1983 – 223 с.
8. Казанский
Ю.П., Бетехтина О.А. Ван А.В. и др Осадочные породы (состав, текстура, типы
разрезов) – Новосибирск: Наука. . Сиб. отделение, 1990 – 269 с.
9. Казанский
Ю.П., Белоусов А.Ф., Петров В.Г. и др. Осадочные породы (классификация,
характеристика, генезис) – Новосибирск: Наука. . Сиб. отделение, 1987 – 212 с.
10. Котельников
Д.Д., Конюхов А.И., Глинистые минералы осадочных пород. – М.: Недра, 1986. –
247 с.
11. Ляхович
В.В. Акцессорные минералы горных пород. М..: Недра, 1979. 296 с.
12. Мильнер
Г.Б. Петрография осадочных пород: Пер. с анг. В 2-х т. Изд-во Недра, 1968.
13. Методы
изучения осадочных пород В 2-х т. Под ред. Н.М. Страхова и др. – М.:
Госгеолтехиздат, 1957.
14. Наливкин
Д.В. Учение о фациях. В 2-х т. Изд-во АН СССР, 1956
15. Петиджон
Ф. Дж. Осадочные породы: Пер. с англ. – М.: Недра, 1981. – 751 с. – Пер. изд.
США, 1975.
16. Переображенский
И.А., Саркисян С.Г. Минералы осадочных пород. – М.: Гостоптехиздат, 1954. 364
с.
17. Прошляков
Б.К., Кузнецов В.Г. Литология и литолого-фациальный анализ – Недра, 1981, 284
с.
18. Пустыльников
А.М. Обломочные породы. Методическая разработка по курсу “Петрография осадочных
пород.” Новосибирск, 1992.
19. Пустыльников
А.М. Глинистые хемо- и биогенные породы. Методразработка по курсу “Петрография
осадочных пород.” Новосибирск, 1992. 56 с.
20. Пустыльников
А.М. Седиментогенез. Методическая разработка по курсу “Петрография осадочных
пород.” Новосибирск ,1994 – 48 с.
21. Пустыльников
А.М. Постседиментационные преобразования осадочных пород. Методическая
разработка по курсу “Петрография осадочных пород”. Новосибирск, 1993 – 40 с.
22. Страхов Н.М. Типы литогенеза и их эволюция в
истории Земли – М.: Госгеолтехиздат. 1963. – 536 с.
23. Романовский
С.И. Седиментологические основы литологии Л., Недра, 1977. 408 с.
24. Рухин
Л.Б. Основы литологии. 2-ое изд. – М.: Госгеолтехиздат, 1961.
25. Рухин
Л.Б. Основы общей палеографии. – Л. Гостоптехиздат, 1962 – 628 с.
26. Саркисян
С.Г. Котельников Д.Д. Глинистые минералы, и проблемы нефтегазовой геологии. –
Л.: Недра, 1971 – 183 с.
27. Современные
методы минералогического исследования. Части I i II – М.: Недра, 1968. – 320 с.
28. Справочное руководство по
петрографии осадочных пород. В II томах (Под ред. В.Б. Татарского) – Л.:
Госгеолтехиздат, 1958.
29. Теодорович Г.И. Аутигенные минералы
осадочных пород- М.: Изд – во АН СССР, 1958. – 226 с.
30. Теодорович Г.И. Учение об осадочных
породах – Л.: Госгеолтехиздат, 1958. – 572 с.
31. Фролов В.Т. Генетическая типизация
морских отложений – М.: Недра, 1984, - 222 с.
32. Фролов В.Т. К проблеме генетической
классификации континентальных отложений. БМОИП, Отд. геол. 1986. т.61, вып 5.
С. 7-18.
33. Шванов В.Н. Петрография песчаных
пород (компонентный состав, систематика и описание минеральных видов). – Л.:
Недра, 1987 – 269 с.
34. Швецов М.С. Петрография осадочных
пород. Изд-во 3-е. М.: Госгеолтехиздат, 1958. – 416 с.