Рід LEPIDODENDRON Sternberg, 1820

Табл. IV, фіг. 1–4; табл. V, фіг. 1

(від грец. lepidos – луска і dendron – дерево)
У викопному стані трапляються фітолейми та відбитки кори, гілки з листям різної збереженості, спороносні шишки, спорофілоїди, рідше –
великі фрагменти скам’янілих стовбурів і кореневої системи. Кора покрита суцільним шаром випуклих листкових подушок ромбічної або
веретеноподібної форми, які розміщені по спіралі, щільно прилягають одна до одної або розходяться. Ближче до верхнього краю
подушки є листковий рубець – місце прикріплення опалого листка. Над листковим рубцем розміщений маленький рубчик, який є входом
у язичкову камеру, язичок або лігулу. Безпосередньо на листковому рубці розміщені три рубчики: середній рубчик листкового сліду
(точка виходу провідного пучка зі стовбура або гілки в листок) і два бокові (паріхни), тобто точки входження в листок тяжів тканини, по
якій надходить повітря (аеренхіми). Листковий рубець розділяє подушку на дві частини: верхнє менше поле над рубцем і більше нижнє
поле під рубцем. На нижньому полі безпосередньо під рубцем розміщені два рубчики – виходи у повітря повітряноносних тканин (паріхн).
Верхнє і нижнє поле листкової подушки розділене на дві половини поздовжнім ребром (кілем) інколи з поперечними зморшками
[17, 18, 20, 29, 61]. Відомо понад 100 видів з висотою стовбура 30 м і діаметром біля основи 2 м.
Ріс на прибережно-річних та прибережно-морських заболочених низовинах у районах з теплим і вологим кліматом.
Карбон; Європа, Азія, Північна Америка, територія Китаю.