ГЛУШКО Василь Васильович (28.VIII.1920, м. Богучари, тепер Воронезької обл. Росія - 24.VIII.1998. м. Львів) – геолог, канд. геол.-мін. наук (Геологічна будова і перспективи нафтогазоносності Північно-Західного Прикарпаття, 1953), д-р геол.-мін. наук (Тектоніка і нафтогазоносність Карпатської дуги та прилеглих територій, 1966), проф. (1967), чл.-кор. АН УРСР (1967), акад. Укр. нафтогазової академії (1993). Закінчив геол. ф-т Воронезького ун-ту (1942). Учасник Другої світової війни. 1946–53 працівник тресту “Укрнафторозвідка”. За його рекомендаціями відкрито одне з найбільших в Україні – Долинське родовище нафти і газу. 1953–65 працівник; 1965–79 директор Укр. наук.-досл. геол.-розв. ін-ту; 1970–74 гол. консультант Міністерства геології НДР; 1979–98 проф. каф. іст. геології та палеонтології Львів. ун-ту. Відомий дослідженнями в галузі регіон. геології нафти і газу, тектоніки, стратиграфії і палеогеографії нафтогазоносних регіонів. Наук. інтереси: проблеми розміщення покладів нафти і газу, оцінка перспектив нових нафтогазоносних площ і напрямів розшуково-розвідувальних робіт. Бл. 300 наук. праць, з них 17 монографій, зокр. Тектоника и нефтегазоносность Карпат и прилегающих прогибов (М., 1968), Фосфориты Запада Украины (К., 1989, співавт. Ю. Сеньковський). Медалі, ордени Вітчизняної війни ІІ ступеня (1945, 1985), Червоної зірки (1945), Трудового Червоного прапора (1963), Жовтневої революції (1971), медаль ім. С. фон Бубнова (1974). Засл. геолог України (1970). Почесний доктор Фрайберзької Гірн. Академії (1976). Премія ім. акад. В.І. Вернадського (1994). Держ. премія України в галузі науки і техніки (1986, 1994) , Почесний розвідник надр. Л-ра: Василий Васильевич Глушко. Биобиблиография ученых Украинской СССР (1982).