ПРОГРАМИ ПРАКТИК

Навчальна практика

з літо-біостратиграфічного аналізу

Автор – професор В.І. Узіюк

Практику проводять після шостого семестру теоретичного навчання студентів спеціальності “Геологія” (спеціалізація “палеонтологія і стратиграфія” освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр”).

Місце проведення і тривалість: Береговський район Закарпатської області за маршрутом Львів-Берегово-Львів. Тривалість практики 14 днів з 23 червня по 6 липня.

Анотація. Практику проводять зі студентами, що закінчили третій курс теоретичного навчання для закріплення знань, отриманих при вивченні фундаментальних геологічних дисциплін, набуття навиків самостійного літологічного та палеонтологічного вивчення розрізів у відслоненнях.

Мета практики. Детальне літологічне, палеонтологічне та біостратиграфічне вивчення розрізів у відслоненнях Береговського району Закарпатської області, самостійний їх опис, опробування, набуття навиків пошуку та відбору фауни, попереднього визначення її систематичної приналежності та віку порід.

Завдання практики:

· вивчення і детальний опис порід у розрізах відслонень;

· виявлення, вивчення в корінному заляганні рештків фауни і флори, їх опис, замальовування (фотографування), відбір разом з вмісними породами і формування колекції;

· попереднє визначення систематичної приналежності фауни, флори та віку вмісних порід;

· розчленування розрізів відслонень на стратони різних рангів;

· зіставлення розрізів різних відслонень за виявленими в їх породах літологічними та палеонтологічними кореляційними ознаками;

· збір матеріалів для написання звіту за навчальну практику.

Організація практики. Проводиться на базі Закарпатської геологічної експедиції згідно з угодою, складеною деканом факультету та начальником експедиції. Керівництво експедиції забезпечує студентів житлом, фондовими матеріалами та всім іншим, необхідним для успішного проходження практики.

Практика проводиться у три етапи: підготовчий, польовий і камеральний. Кожен з них передбачає обов’язкове виконання конкретних робіт.

І. Підготовчий етап:

· ознайомлення з районом практики за фондовими та опублікованими матеріалами;

· технічна підготовка документів і спорядження, необхідних для роботи на відслоненнях та в камеральних умовах.

2. Польовий етап:

· комплексне вивчення відслонень;

· детальний опис літологічного складу порід, їх структури, текстур, форм залягання, фаціальних особливостей та інших генетичних ознак;

· обов’язкове детальне обстеження всіх шарів розрізів з метою виявлення рештків фауни та флори;

· детальний опис і документація знахідок фауни і флори, опробування їх разом з вмісними породами;

· відбір проб порід усіх літологічних та фаціальних різновидів на комплексні камеральні та лабораторні дослідження.

3. Камеральний етап

· детальне опрацювання кам’яного матеріалу, проб, їх опис, підготовка для виготовлення шліфів, виконання лабораторних досліджень і здавання в лабораторії з відповідною супровідною документацією;

· уточнення польових визначень систематичної приналежності фауни та флори і віку вмісних порід;

· довивчення і систематизація фондових матеріалів та опублікованих робіт;

· узагальнення результатів комплексних камеральних та лабораторних досліджень проб кам’яного матеріалу, текстової, табличної і графічної інформації, написання та захист звіту за практику.

Магістерська навчальна практика

для студентів спеціальності “Екологія та охорона навколишнього середовища” освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.

Автор - професор В.І. Узіюк

Місце проведення. Львівська область:

1. Червоноградський геолого-промисловий район, Червоноградська центральна збагачувальна фабрика, Добротвірська теплова електростанція.

2. Великомостівська геологорозвідувальна партія Львівської геологорозвідувальної експедиції.

Тривалість 14 днів з 8 липня по 10 серпня.

Анотація. Практику проводять зі студентами, що засвоїли базові фундаментальні геологічні і екологічні дисципліни для закріплення на практиці знань, отриманих в університеті, та оволодіння сучасними методами польових геологічних і екологічних досліджень.

Мета практики. Ознайомлення з техногенним навантаженням на Червоноградський геолого-промисловий район, вивчення його геологічної будови і дослідження впливу діяльності промислових об’єктів на екологічний стан підземних і ґрунтових вод, ґрунтів та довкілля.

Завдання практики.

· вивчення екологічного стану шахт і умов роботи шахтарів при видобутку вугілля;

· ознайомлення з технологічними процесами збагачення вугілля на Червоноградський центральний збагачувальній фабриці (ЧЦЗФ) і їх впливом на екологічний стан навколишнього середовища;

· обстеження, всебічне вивчення та опробування мулонакопичувачів ЧЦЗФ і дамб, що відділяють їх від прилеглих територій;

· вивчення і опробування териконів ЧЦЗФ та вугільних шахт і виявлення їх впливу на екологію довкілля;

· ознайомлення з технологічними процесами виготовлення електроенергії на Добротвірській ТЕС і їх впливом на екологію прилеглих територій;

· всебічне вивчення та опробування золонакопичувачів Добротвірської ТЕС і оцінка їх впливу на екологію суміжних земель;

· комплексне вивчення і опробування флори, вод, ґрунтів та атмосфери безпосередньо на промислових майданчиках та за їх межами.

Організація практики. Для проведення практики університет щорічно укладає договори з районними екологічними та геологічними (з екологічним відділом) організаціями, які стежать за екологічними особливостями роботи підприємств, проводять спеціальні дослідження, узагальнюють результати і складають текстові, табличні та графічні матеріали (звіти), що відображають стан забруднення навколишнього середовища.

Перед виїздом на практику її керівник: проводить зі студентами увідний інструктаж з техніки безпеки поведінки та роботи еколога на промислових об’єктах і в полі, знайомить студентів з завданнями практики, видає їм програму практики та індивідуальні екологічні завдання, рекомендує перелік матеріалів, які необхідно зібрати на практиці для майбутнього написання звіту з практики, курсової і магістерської роботи, а також для проведення індивідуальної науково-дослідної роботи.

Студент перед виїздом на практику зобов’язаний: засвоїти програму і поставлені завдання, підібрати і опрацювати геологічну та екологічну літературу про район практики, пройти медичний огляд в поліклініці університету, отримати скерування і щоденник практики, оформити і отримати відношення на право роботи з фондовими матеріалами.

Зміст практики. Навчальна магістерська практика передбачає виконання робіт в три етапи – підготовчий, польовий та камеральний.

1. Підготовчий етап є вирішальним для успішного проходження всієї практики і тому передбачає обов’язкове сумлінне виконання наступних робіт:

· вивчення геологічної будови району практики, його екологічного стану за фондовими матеріалами і опублікованою літературою.

· підготовка необхідних для роботи в полі відповідного взуття, одягу, електрокип’ятильників, геологічного молотка, компаса, мішечків та відповідного міцного паперу для проб, наплічників, записних книжок, олівців, ручок, гумок, особистої аптечки, миючих засобів, грошей та інших життєво необхідних матеріалів і засобів.

2. Польовий етап надає студентам можливість особисто виконувати комплекс робіт, що складають основу практики:

· ознайомлення з фізико-географічними особливостями району досліджень: рельєфом, гідроорографією, кліматом, і техногенним навантаженням на нього;

· ознайомлення з роботою шахт, Червоноградською ЦЗФ, Добротвірською ТЕС і їх впливом на екологічний стан навколишнього середовища;

· виявлення найшкідливіших технологічних процесів цих підприємств і внесення своїх пропозицій щодо покращення екологічного стану;

· обстеження, комплексне вивчення і опробування териконів пустої породи і мулонакопичувачів Червоноградської ЦЗФ, дамби, що відділяють їх від прилеглих територій, впливу на довкілля Добротвірської ТЕС та її золонакопичувачів;

· відбір на комплексні дослідження проб флори, вод, ґрунтів та повітря на промислових майданчиках і на віддалених від них територіях;

· збір у фондах підприємств текстового, табличного і графічного матеріалів, необхідного для написання звіту за практику.

3. Камеральний етап вимагає від студентів вміння самостійно і під керівництвом професіоналів-наставників виконати наступні роботи:

· привести всі польові матеріали до належного стану, що гарантує успішне виконання комплексних досліджень і закінчення практики;

· провести необхідне макро- і мікроскопічне вивчення проб, зробити їх замальовки, фотографії та виконати комплексні лабораторні дослідження;

· виконати всі необхідні графічні побудови і узагальнити результати комплексних досліджень;

· написати і захистити звіт.

Магістерська навчальна практика

для студентів спеціальності “Геологія” освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.

Автор - доцент А.В. Іваніна

Місце проведення: Тернопільська та Івано-Франківська обл., в межах Опорного розрізу палеозойських відкладів на Дністрі.

Тривалість: 2 тижні – з 28 липня по 14 серпня.

Анотація. Практику проводять з студентами, що закінчили навчання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та прослухали базові фундаментальні геологічні дисципліни, для зміцнення отриманих знань при комплексному вивченні і опробуванні конкретних розрізів девону Опорного розрізу на Дністрі.

Мета практики. Детальне літолого-палеонтологічне та стратиграфічне вивчення нижньо- та середньодевонських відкладів в межах Опорного розрізу на Дністрі та опрацювання методик опробування на різні види аналізів.

Завдання практики:

· детальний літологічний опис розрізів нижнього та середнього девону в кар’єрах і відслоненнях;

· всебічне палеонтологічне вивчення та збір макрорешток палеоорганізмів;

· проведення опробування відкладів для таких аналізів: мікро- петрографічного, палінологічного, мікропалеонтологічного тощо;

· вивчення циклічності розрізів;

· зіставлення вивчених розрізів між собою та з підрозділами міжнародної стратиграфічної шкали;

· створення седиментологічної моделі нижнього та середнього девону.

Організація практики. Навчальна магістерська практика передбачає виконання робіт в три етапи – підготовчий, польовий та камеральний.

Підготовчий етап

· ознайомлення з геологічною літературою району практики;

· технічна підготовка.

Польовий етап

· пошарове комплексне літологічне і палеонтологічне вивчення розрізів;

· проведення палеоекологічних і тафономічних спостережень;

· відбір зразків на різні види аналізів та збір палеонтологічних колекцій макрорешток.

Камеральний етап

§ графічне опрацювання польових матеріалів: побудова детальних літологічних колонок, схем відслонень, кореляційних профілів тощо;

§ написання та захист звіту.

План звіту за навчальну частину магістерської практики

Вступ

1. Фізико-географічний нарис Волино-Подільського краю Східно-Європейської платформи.

2. Геологічний нарис.

2.1. Стратиграфія.

2.2. Тектоніка.

2.3. Корисні копалини.

3. Детальне літолого-палеонтологічне та стратиграфічне вивчення нижнього та середнього девону Опорного розрізу на Дністрі.

3.1. Пошаровий літолого-палеонтологічний опис кожного з відслонень.

3.2. Морфологічне вивчення палеонтологічних решток.

3.3. Фаціальна характеристика відкладів.

3.4. Аналіз циклічності.

3.5. Реконструкція умов утворення.

Висновки

Обов’язковий ілюстрований графічний матеріал до звіту: геологічна карта, зведений стратиграфічний розріз, літологічні колонки відслонень, схеми співставлень розрізів.

Магістерська практика 2003 року

в межах Опорного розрізу нижньо-середньодевонських відкладів на Дністрі

Відслонення середнього девону в кар’єрі “Коржова”, Тернопільська обл.
Відслонення нижнього девону біля с. Іване Золоте Тернопільської обл.	Склад польової бригади (зліва направо): керівник практики доцент А.В. Іваніна; магістри – Р. Сав’як, Р. Пилипчук, Х. Родич, А. Рембіш
Студенти під час опрацювання відслонень біля м. Заліщики (ліворуч) та с. Добровляни (праворуч) Тернопільської обл.

Магістерські виробничі практики

для студентів спеціальностей “Геологія” та “Екологія та охорона навколишнього середовища” освітньо-кваліфікаційного рівня магістр.

Автор – професор В.І. Узіюк

Місце проведення практики індивідуальне для кожного студента і визначено завідувачем кафедри та деканом факультету з урахуванням обов’язкової наявності в науково-дослідних інститутах та виробничих організаціях підрозділів геолого-екологічної служби.

Тривалість 21 день – з 11 по 31 серпня.

Анотація Практику проводять зі студентами, що закінчили навчання для освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр та засвоїли базові фундаментальні геологічні та екологічні дисципліни для зміцнення на практиці знань, отриманих в університеті, та засвоєння сучасних методів польових геологічних і екологічних досліджень.

Мета практики. Ознайомлення з організацією і плануванням усіх видів геолого-екологічної діяльності польових та промислових загонів, запозичення передових методів праці, оволодіння методами польових та лабораторних досліджень, застосування на практиці фундаментальних знань, отриманих в університеті, шляхом самостійного виконання завдань керівників геолого-екологічних підрозділів підприємств та науково-дослідних інститутів та збір матеріалів для написання курсової та магістерської роботи.

Завдання практики:

· ознайомлення з організацією, плануванням і проведенням усіх видів геолого-екологічних робіт спеціалізованими промислово-екологічними відділами, запозичення передових сучасних методів праці;

· вивчення геологічної будови і екологічного стану району практики; проведення самостійних геолого-екологічних, гідро-екологічних та інженерно-екологічних спостережень та їх документування; опробування флори, води, ґрунту і повітря на промислових майданчиках і віддалених територіях з метою детальних досліджень проб в лабораторіях факультету;

· збирання фондових і літературних текстових, табличних і графічних матеріалів, необхідних для складання геолого-екологічного звіту про район проходження практики, курсової та магістерських робіт.

В подальшому студент опрацьовує всі польові матеріали і складає звіт з практики.