ВНЕСОК Є. К. ЛАЗАРЕНКА В РОЗВИТОК ГЕНЕТИЧНОЇ МІНЕРАЛОГІЇ
О. Матковський, П. Білоніжка, А. Ясинська
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Проаналізовано внесок акад. Є. К. Лазаренка у розвиток генетичної мінералогії. Відзначено, що питання генетичного спрямування пронизують майже всі наукові праці вченого. Найбільше значення мають фундаментальні праці “Основы генетической минералогии” (1963) та “Опыт генетической классификации минералов”(1979), високо оцінені мінералогічною громадськістю.
Ключові слова: Є. К. Лазаренко, генетична мінералогія, онтогенія мінералів, включення в мінералах, ударний метаморфізм
ГЕНЕТИЧНА МIНЕРАЛОГIЯ: IСТОРIЯ, СУТНIСТЬ, СТРУКТУРА
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
01022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
Генетична мінералогія висвiтлює закони й закономiрностi зародження, росту й руйнування мiнеральних iндивiдiв, агрегатiв, а також умови, в яких цi явища відбувалися. У статті в історичному аспекті простежено, як змiнювалися змiст, структура та методологiя генетичної мiнералогiї, яка сьогодні стала теоретичним фундаментом бiльшостi геологiчних наук.
Ключові слова: генетична мінералогія, історія науки, онтогенія мінералів, типоморфізм мінералів
УЧЕННЯ ПРО МІНЕРАЛОТВОРНІ ФЛЮЇДИ:
ПРІОРИТЕТНІ ЗАВДАННЯ РОЗВИТКУ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
На підставі аналізу значного фактичного матеріалу, отриманого за даними вивчення флюїдних включень, мінеральних парагенезисів і типоморфних ознак мінералів, схарактеризовано флюїдний режим процесів мінералоутворення в літосфері й накреслено пріоритетні завдання розвитку вчення про мінералоутворювальні флюїди в Україні на сучасному етапі. Звернуто увагу на всі сторони глобального флюїдоутворення, а саме: виявлення первинних джерел і походження флюїдів; з’ясування впливу дефлюїдизації глибинних горизонтів верхньої мантії на формування геохімічних асоціацій вуглецьвмісних сполук базальтового, гранітного й осадового шарів та значення у цьому трансформації (вторинного похідного генезису) і переміщення (міграції) палеофлюїдів. З огляду на це наголошено на потребі комплексних термобаричних і геохімічних досліджень процесів мінеральних перетворень у мантії, кристалічному фундаменті та осадовій товщі як основі для виявлення участі мантійних і корових флюїдів різної геохімічної (мінерагенічної) спеціалізації та їхньої ролі у формуванні родовищ корисних копалин.
Ключові слова: термобарогеохімія, мінералоутворювальні флюїди, включення в мінералах, вуглець, геохімічна спеціалізація
ТЕОРЕТИЧНЕ ТА ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
ФАЗО- І ГАЗОМЕТРИЧНИХ МОДЕЛЕЙ ЗОЛОТОРУДНИХ РОДОВИЩ
(за флюїдними включеннями у мінералах)
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-maіl: geomіn@geof.franko.lvіv.ua
У статті розглянуто зміст і структуру фазо- і газометричних моделей, особливості їхньої геологічної та генетичної інтерпретації, теоретичне і прикладне значення.
Ключові слова: фазо-газометрична модель, золотоносна ділянка, включення СО2, фазометрична зональність
ТЕРМОСТАТОВАНІСТЬ ПАЛЕОГІДРОСИСТЕМ ЯК ОСНОВА ГЕНЕТИЧНОЇ ТИПІЗАЦІЇ ЗОЛОТОРУДНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ
(за даними дослідження флюїдних включень)
Ю. Ляхов, М. Павлунь, С. Ціхонь
Показано, що зміни РТ-режиму в часі (dT/dP) і просторі (dT на 100 м) є функцією термостатування. На основі сукупності термобарогеохімічних даних флюїдного режиму та ознак різної термостатованості палеогідросистем виділено шість генетичних типів золото-концентрувальних флюїдних систем на золоторудних родовищах України.
Ключові слова: золоторудне родовище, включення, флюїдний режим, градієнт, термостатування, палеогідросистема, генетична типізація, Україна
СТАДІЙНІСТЬ ТА ЕВОЛЮЦІЯ АУТИГЕННОГО МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ
У ВУГЛЕНОСНИХ ФОРМАЦІЯХ
(на прикладі Донецького басейну)
П. Зарицький
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
Ключові слова: аутигенне мінералоутворення, конкреція, літогенез, вугленосна формація, Донбас
МІНЕРАЛОГІЧНІ ОЗНАКИ ВИСОКО- І НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНОГО МЕТАСОМАТОЗУ НА КЛИНЦІВСЬКОМУ ЗОЛОТОРУДНОМУ РОДОВИЩІ
Є. Сливко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-maіl: geomіn@geof.franko.lvіv.ua
Клинцівське золоторудне родовище, розташоване в межах зони глибинного розлому, приурочене до структурно-металогенічної зони, формування якої зумовлене відповідним етапом активізації. Вмісні породи представлені утвореннями флішоїдної метаграувакової формації. Зруденіння контролюється тектонометасоматичною зоною другого порядку. Ступінь попереднього метаморфізму не має суттєвого значення для рудоутворення. Завдяки Fe-Mg-Ca метасоматозу сформувалися біотитові слюдити, біотит-кумінгтонітові породи (клинцьовіти), скарноїди тощо. Суттєве значення на протязі усього процесу формування руд мали різні прояви кременелужного метасоматозу. Звичайні на більшості золоторудних родовищ вторинні зміни супроводжують продуктивну стадію рудоутворення (олігоклаз-кварцові жили, скременіння, пропілітизація, лиственітизація, березитизація, аргілізація тощо).
Ключові слова: метасоматоз, мінерал, золото, родовище, тектонометасоматична зона, докембрій, Український щит.
КРИСТАЛОХІМІЧНІ АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ ТА ЗМІНИ
ПОРОДОТВОРНИХ СИЛІКАТІВ У ПРОЦЕСІ ЗВІТРЮВАННЯ
Ю. Мельник
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-maіl: geomіn@geof.franko.lvіv.ua
Розглянуто деякі кристалохімічні аспекти виникнення та зміни породотворних силікатів і алюмосилікатів (польові шпати, слюди тощо) під час звітрювання.
Ключові слова: кристалохімія, породотворні силікати та алюмосилікати, процеси мінералоутворення, звітрювання.
МІМІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ГІДРОТЕРМАЛЬНИХ РУДОПРОЯВІВ
ПІВНІЧНОЇ АНТИКЛІНАЛІ ДОНБАСУ
Ю. Шубін
Донбаський гірничо-металургійний інститут
Луганська обл., м. Алчевськ, пр. Леніна, 16
Розглянуто особливості розміщення гідротермальної мінералізації Північної антикліналі Донбасу. Схарактеризовано головні жильні мінерали рудопроявів (у тім числі вперше знайдені тут цинкіт і цинкумаргентотетраедрит), їхні структурно-текстурні, кристаломорфологічні, конституційні, термобарогеохімічні ознаки. Виділено спільні та відмінні риси мінерального складу рудопроявів Головної та Північної антикліналей. З’ясовано закономірності розміщення різних мінеральних комплексів.
Ключові слова:
золото-ртутне зруденіння, мінеральні асоціації, гідротермально-метасоматичні процеси, доломіт, кальцит, сидерит, гідротермальна мінералізація, жильний мінерал, сульфіди, Північна антикліналь, Донбас.
ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ КВАРЦУ БЕРЕГІВСЬКОГО РУДНОГО ПОЛЯ ЗАКАРПАТТЯ
З. Матвіїшин
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-maіl: geomіn@geof.franko.lvіv.ua
У межах Берегівського рудного поля виділено три генетичних типи кварцу: магматичний, метасоматичний та гідротермальний. Магматичний кварц у вигляді реліктів фенокристалів часто наявний у ліпаритових туфах; метасоматичний кварц є основною складовою вторинних кварцитів; власне гідротермальний кварц представлений жильними та прожилковими виділеннями, які супроводжують золото-поліметалічне зруденіння. Проте чітку межу між гідротермальним та метасоматичним кварцом провести важко. Ймовірно, вони утворилися внаслідок єдиного гідротермально-метасоматичного процесу, під дією поствулканічних порових розчинів на вмісні ліпаритові туфи, туфізити та брекчії.
Ключові слова: кварц, генетичний тип, гідротермально-метасоматичний процес, Закарпаття.
ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІНЕРАЛОТВОРНИХ РОЗЧИНІВ, ЗОЛОТОНОСНІСТЬ РУДНИХ ЖИЛ ТА ІЗОТОПНА ПРИРОДА ВУГЛЕЦЮ Й КИСНЮ КАРБОНАТІВ РОДОВИЩА КУБАКА
(Магаданська область)
М. Братусь1, Л. Шишакова2
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а;
2ЦНДГРІ Роскомгеології, 113545 м. Москва, Варшавське шосе, 129Б
Гідротермальні розчини, які сформували рудні жили родовища Кубака, суттєво гідрокарбонатно-калієві. Виявлено прямий кореляційний зв’язок між вмістом калію й гідрокарбонату в розчинах та концентрацією золота в мінералах. Фтор сприяв збільшенню дефектності структури кварцу й адуляру, чим стимулював відкладання в них золота. За даними ізотопного аналізу, джерелом вуглецю та кисню розчинів і карбонатів були головно вмісні вулканогенно-осадові породи. Нагромадженню значних запасів золота в невеликому об’ємі гірської породи сприяло поєднання складу і стану мінералоутворювальних розчинів із регіональними та локальними геодинамічними умовами.
Ключові слова: карбонати, ізотопний аналіз, гідротермальні розчини, золото, Магаданська область.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-maіl: geomіn@geof.franko.lvіv.ua
Результати детального геолого-структурного, мінералого-генетичного та термобарогеохімічного дослідження Барун-Холбинського золоторудного родовища дали змогу зачислити його до пневматолітово-гідротермальних, мезотермальних утворень середніх глибин. Зруденіння формувалося в широкому діапазоні температури (500–70°С) і тиску (160–60 МПа). Золото відкладалося при температурі 260–200°С.
Ключові слова: золоте зруденіння, термобарогеохімія, включення, стадія мінералоутворення.
МІНЕРАЛОГІЧНИЙ СКЛАД ПЕЛІТОВИХ ФРАКЦІЙ
ДОННИХ ВІДКЛАДІВ ВЕРХНЬОЇ ТЕЧІЇ ДНІСТРА
М. Кошіль
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-maіl: geomіn@geof.franko.lvіv.ua
Наведено результати мінералогічних досліджень пелітової фракції донних відкладів верхньої течії р. Дністер. Глиниста фракція донних відкладів верхньої ділянки Дністра представлена асоціацією мінералів, з яких переважають гідрослюда типу іліту та змішано-шаруватий мінерал монтморилоніт–хлоритового складу, у меншій кількості наявні каолініт і хлорит, а також змішано-шаруватий іліт–монтморилоніт (ректорит).
Ключові слова: мінерал, пелітова фракція, рентгеноструктурний аналіз, донні відклади, р. Дністер.
ЗАМІЩЕННЯ УЕДЕЛІТУ ЮВЕЛІТОМ І АПАТИТОМ
Волинський державний університет імені Лесі Українки
43009 м. Луцьк, просп. Волі, 13
Заміщення уеделіту ювелітом і апатитом відбувається в організмі людини. Утворюються пластинчасті, рідше таблитчасті та лускоподібні зерна ювеліту, тоді як голчастих індивідів та їхніх агрегатів немає. Заміщення апатитом, ймовірно, відбувається за активної участі мікроорганізмів.
Ключові слова: біомінералогія, уеделіт, ювеліт, апатит, заміщення, внутрішня порожнина.
Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
На основі фактологічного термобарогеохімічного моделювання флюїдодинамічних рудогенерувальних палеосистем здійснено речовинно-генетичну систематику ендогенних силікатних флюїдних середовищ та їхніх залишкових дериватів, що визначали хід еманаційної диференціації материнських флюїдів у мігросфері, їхню спеціалізацію за складом та консервацію відповідних флюїдних включень у мінералах порід і руд. З’ясовано, що у межах функціонування флюїдодинамічних рудогенерувальних палеосистем поширені впорядковані у часі та просторі, генетично споріднені ансамблі включень мінералотворних флюїдних середовищ. За результатами їхньої ієрархізації “по вертикалі” та систематизації “по горизонталі” запропоновано нові категорії раціональної генетичної класифікація флюїдних включень. Виділено генерації, асоціації, комплекси, геосистеми та мегасистему включень. Відстоюються концептуальні основи використання запропонованих таксономічних категорій у відповідності з проявами фракціонування мінералотворних флюїдів.
Ключові слова: термобарогеохімія, включення в мінералах, мінералотворні флюїди, моделювання, генетична класифікація.
О. Матковський, П. Білоніжка
Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Наведено інформацію про Друге наукове читання iмені академiка Євгена Лазаренка, яке вiдбулося у Львiвському нацiональному унiверситетi iмені Iвана Франка 16.11.1999 р. Воно було присвячено проблемам генетичної мінералогії.
Ключові слова: генетична мінералогія, наукове читання.
С. 130–135
С. 136–138