НОВІ ДАНІ З МІНЕРАЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
О. Матковський1, Л. Скакун1, В. Шклянка2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
2Закарпатська геологорозвідувальна експедиція
м. Берегове
В Українських Карпатах виявлено близько 340 мінералів, тобто майже половину від відомої їх кількості на території України і всього Карпатського регіону. Відсотковий вміст мінералів по окремих класах близький до середнього в земній корі. Для української частини Карпат характерні підвищені кількості силікатів, сульфідів, простих речовин і карбонатів. Сульфіди разом із простими речовинами визначають металогенічну, а сульфати й карбонати – неметалічну спеціалізацію району. Останніми десятиліттями виявлено понад 100 мінералів, серед яких близько 50 є досить рідкісними та єдиними знахідками в Україні, а п’ять – уперше відкриті в Українських Карпатах.
Ключові слова: мінерал, Українські Карпати, перша знахідка.
ФЛЮЇДНИЙ РЕЖИМ ПРОЦЕСІВ ПЕТРО-РУДОГЕНЕЗУ ТА
ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЧНІ КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ ЗОЛОТОНОСНИХ ЗОН МАЙСЬКОГО РОДОВИЩА (САВРАНСЬКЕ РУДНЕ ПОЛЕ, ПОБУЖЖЯ)
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
У статті описана еволюція термобарогеохімічних параметрів дорудних етапів метаморфізму, ультраметаморфізму, гранітизації та палінгенезу, рудопідготовчого метасоматозу. Наведено схему стадійності та термобарогеохімічного режиму формування руд родовищ, розглянуто прикладні аспекти застосування результатів термобарогеохімічного вивчення флюїдних включень.
Ключові слова: метаморфізм, палінгенез, термобарогеохімічні параметри, золоторудний процес, режим СО2, критерії золотоносності, Майське родовище.
КІЛЬКІСНЕ ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПОЛІВ ЗОЛОТОГО ЗРУДЕНІННЯ В ПРАКТИЦІ ЛОКАЛЬНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Матеріали термобарогеохiмiчного вивчення, детального картування й моделювання золоторудних об’єктів (родовищ, зон, тіл) є важливим елементом прогнозно-розшукового комплексу. Показниками перспективності зруденiння, його вертикального розмаху, характеру і форм прояву можуть слугувати дані про ступінь термостатування палеогiдросистеми у вигляді кількісних оцінок вертикальних палеотеплових градієнтів. У загальному випадку зі зниженням термостатування процесів (Dt від 5–10 до 30–40°С на 100 м) вертикальний розмах зруденiння закономірно зменшується, а ступінь концентрованостi зруденіння зростає. Це важливо враховувати під час визначення пріоритетних напрямів розшукування потенційно золотоносних районів.
Ключові слова: термобарогеохімія, термостатування, палеотепловий градієнт, золоте зруденіння.
МІНЕРАЛОГІЯ ГУБІВСЬКОГО ТА КЛИНЦІВСЬКОГО ЗОЛОТОРУДНИХ ОБ’ЄКТІВ КЛИНЦІВСЬКОГО РУДНОГО ПОЛЯ
(КІРОВОГРАДСЬКИЙ БЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
1ДАК “Укрполіметали”, м. Київ
2ДГП “Центрукргеологія”, м. Черкаси
3Департамент геології та використання надр, м. Київ
4УкрДГРІ, м. Київ
5Львівський національний університет імені Івана Франка
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Клинцівське рудне поле містить Клинцівське золоторудне родовище і два рудопрояви. За геологічними параметрами і характером мінералізації вони належать до нового геолого-промислового типу, до якого близьке і Майське родовище. Проте кожний об’єкт відрізняється за мінералогічними особливостями (мінеральні асоціації, склад мінералів, їхні взаємовідношення тощо). Зіставлення стало можливим після вивчення Губівського золотопрояву, матеріали з якого наведено вперше.
Ключові слова: золото, сульфіди, рудне тіло, золоторудне родовище, докембрій, Український щит.
МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ ДЕКРЕПІТАЦІЙНОГО АНАЛІЗУ ДІАФТОРОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ
ГЛИБОКОМЕТАМОРФІЗОВАНИХ ПОРІД (НА ПРИКЛАДІ МАЙСЬКОГО ЗОЛОТОРУДНОГО ПРОЯВУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
О. Литвинович, Ю. Пахнющий
Запропоновано новий метод інтерпретації декрепітаційних кривих полімінеральних неелектромагнітних фракцій. Цю експресну методику можна застосовувати під час картування ореолів взаємодії з породами ендогенних флюїдів з метою виявлення “сліпих” потенційно рудоносних зон. Вона особливо ефективна в разі розшуків рудних тіл у діафторованих високометаморфізованих породах, де немає видимих ознак зруденіння.
Ключові слова: золото, полімінеральна неелектромагнітна фракція, декрепітація, ореол пропарювання, рудоносна зона, Український щит.
ФЛЮЇДНІ РЕЖИМИ МАГМАТИЧНОГО МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ
(ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВИВЧЕННЯ ВКЛЮЧЕНЬ У МІНЕРАЛАХ)
І. Бакуменко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Ключові слова: флюїдні включення, флюїдний режим, магматичний етап кристалізації, кисла магма, базитова магма, агат.
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ОСАДОВИХ КОМПЛЕКСІВ УКРАЇНИ
М. Ковальчук
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
З’ясовано часовий, просторовий і літофаційний розподіл золота в осадових комплексах України, виділено головні генетичні типи золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Виявлено шість морфогенетичних різновидів золота (ідіоморфне, гіпідіоморфне, індивіди з ознаками скелетного росту та дендритоїди, ксеноморфне, геміідіоморфне, “нове” золото) і схарактеризовано головні форми їхніх виділень..
Ключові слова: золото, морфологія, класифікація, осадовий комплекс, Україна.
РОЛЬ IНФОРМАЦIЙНИХ ТЕХНОЛОГIЙ Під час ВИВЧЕННя
АКЦЕСОРНИХ МIНЕРАЛIВ
О. Чепіжко, В. Кадурін
Одеський нацiональний унiверситет імені І. І. Мечнікова
65058 м. Одеса, Шампанський пров., 2
E-mail: kadurin@paco.net
Вивчення онтогенії акцесорних мінералів дає змогу з’ясувати історію розвитку мінеральних індивідів, простежити закономірності формування порід, які їх уміщують, та підвищити ефективність вирішення питань петрогенезису й кореляції порід, оцінки їхнього радіометричного віку та рудоносного потенціалу. Проблема, яку вирішують під час аналізу інформації про акцесорні мінерали, – створення подоби геологічних процесів і явищ. Математичні методи – важливий інструмент мінералогічних досліджень, оскільки вони забезпечують моделювання процесів, формування прогнозів і гіпотез. Запропонований метод інтерпретації мінералогічної інформації про акцесорні мінерали сприяє створенню банку даних, розробці моделей петрогенезису геологічних об’єктів та оцінюванню їхньої потенційної рудоносності.
Ключові слова: акцесорний мінерал, петрогенезис, база даних, модель, комп’ютерні технології.
ПОЛІГАЛІТ ПЕРЕДКАРПАТТЯ: АБСОЛЮТНИЙ ВІК ТА УМОВИ УТВОРЕННЯ
А. Вуйтович1, С. Гринів2
1Польський геологічний інститут, вул. Раковецька 4, 00-975 Варшава,
Лабораторія мас-спектрометрії ІФ УМКС, пл. Кюрі-Склодовської 1,
20-031 Люблін, Польща;
2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Міоценові калійно-магнієві евапорити Передкарпатського прогину залягають на двох стратиграфічних рівнях. Нижній належить до егенбургу, вік вищого є дискусійним: отнанг або баден. K-Ar методом визначено радіометричний вік 15-ти проб двох генетичних відмін полігаліту. Досліджували полігаліт з пачок червоної шаруватої полігалітової породи, яка залягає в місцях виклинювання покладів калійних солей, та полігаліт з полігаліт-ангідритових шарів, які залягають у соленосній брекчії біля контакту з покладами калійних солей. Радіометричний вік полігаліту з червоної полігалітової породи змінюється в межах 8,3–14,7 млн. років. Радіометричний вік полігаліту з полігаліт-ангідритових шарів дещо менший – 5,7–12,3 млн. років. У разі порівняння віку тих самих відмін полігаліту зі Стебницького (егенбург) і Калуш-Голинського (отнанг?, баден?) родовищ не виявлено суттєвої різниці. Утворення полігаліту пов’язане з регіональними тектонічними процесами, які відбувалися в міоцені у Передкарпатському прогині (насування Внутрішньої зони прогину на Зовнішню та складчастість). Широкий діапазон отриманих значень віку для проб полігаліту з полігаліт-ангідритових шарів може свідчити про їхнє утворення в кілька етапів, пов’язаних із тектонічною активністю та локальними чинниками.
Ключові слова:
полігаліт, евапорити, калій-аргоновий метод, абсолютний вік, міоцен, Передкарпатський прогин.
ГЛИНИСТІ МІНЕРАЛИ У ВІДКЛАДАХ ДНІСТЕРСЬКОЇ СЕРІЇ ЛЬВІВСЬКОГО ПРОГИНУ
Г. Компанець1, В. Манічев2, І. Дзюба2
1Інститут геологічних наук НАН України, 01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55б
2Державний науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища
01680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
У статті наведено дані рентгеноструктурного, електронно-мікроскопічного, хімічного, спектрального аналізів тонкодисперсної фракції (< 0,001 мм) порід дністерської серії та результати вивчення ступеня дисперсності глинистих мінералів. Визначено хлорито-гідрослюдисту природу глинистого матеріалу, підтверджено алотигенне походження глинистих мінералів, доведено залежність ступеня кристалічності гідрослюд від умов накопичення, вивчено особливості розподілу мікроелементів у глинистому матриксі.
Ключові слова: глинистий мінерал, хлорит, гідрослюда, дністерська серія, девон, Львівський прогин.
СКЛАД МІНЕРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ВУГЛЕВМІСНИХ ПОРІД
ЯК ПОКАЗНИК УМОВ ПІДЗЕМНОЇ ГАЗИФІКАЦІЇ ВУГІЛЛЯ
Ю. Стефаник1, Д. Брик1, В. Храмов2
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.ua
2НАК “НАФТОГАЗ України”
Розглянуто вплив мінеральної частини вуглевмісних порід на процес підземної газифікації вугілля (ПГВ). Температура плавлення мінеральних компонентів вугілля є важливим критерієм придатності конкретних вугільних пластів для проведення ПГВ.
Ключові слова: вугілля, мінеральні компоненти, зола вугілля, температура плавлення, підземна газифікація вугілля.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: zaggeol@geof.franko.lviv.ua
Пошук якісних відмінностей між шляхами диференціації–кристалізації вихідних розплавів різних магматичних серій і систематика магматичних серій на цій основі залишається однією з найактуальніших проблем магматичної геології. Зображення трендів вулканічних серій основного складу та точок складу головних породотвірних мінералів на діаграмі
(FeO+Fe2O3)–MgO–CaO дало змогу з’ясувати низку якісних відмінностей між шляхами диференціації серій різних типів, які не вдається “вловити” іншими методами. Запропоновано якісну діаграму співвідношення геодинаміки та петрохімічних особливостей (середнього вмісту SiO2 та відношення Al2O3 до CaO) базальтоїдних серій.
Ключові слова: вулканічна серія, петрохімічні особливості, геодинамічне положення, тренд диференціації.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Наведено результати рентгенівських, термічних та хімічних досліджень порід кори звітрювання трьох кімберлітових трубок, виявлених у Приазовському геоблоці Українського щита. Описано особливості глинистих і важких фракцій мінералогічних проб, відібраних у верхній частині трубок.
Ключові слова: кора звітрювання, глинисті мінерали, кімберлітова трубка, дифрактограма, термограма.
МІНЕРАЛИ ПЛАТИНОЇДІВ У ХРОМІТОВИХ РУДАХ ПОБУЖЖЯ
С. Поповченко, С. Горностаєв
Центр аналітико-технологічних досліджень Управління науки
Національної гірничої академії України
49027 м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 19
На Липовеньківському і Капітанівському родовищах методами оптичної та електронної мікроскопії вивчено мінерали платиноїдів і нікелю. За допомогою мікроаналізу діагностовано мінерали й обчислено їхні хімічні формули. Зроблено висновок про можливість металогенічної спеціалізації досліджених ультрабазитів на рідкісні платиноїди (Ru, Ir, Os, Rh)..
Ключові слова: мінерал, платиноїди, електронно-зондовий мікроаналіз, хромітова руда, Побужжя.
ЦЕОЛІТИ В ОСАДОВИХ ТА ОСАДОВО-ВУЛКАНОГЕННИХ ПОКЛАДАХ УКРАЇНИ
Харківський нацiональний унiверситет імені В. Н. Каразіна
Наведено результати вивчення цеолітів з осадових та вулканогенно-осадових покладів України. У вулканогенно-осадових породах утворення цеолітів (клиноптилоліт, морденіт) пов’язане з пірокластичним матеріалом. Виділено три морфологічних модифікації таких цеолітів. Цеоліти в осадових породах представлені виключно кліноптилолітоподібним різновидом. Подано рекомендації з використання цеолітів у народному господарстві України.
Ключові слова: цеоліти, кліноптилоліт, морденіт, пірокластичний матеріал, осадові породи, Україна.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
На підставі лабораторних досліджень та аналізу літературних даних розглянуто питання про природу міжшарової води в гідрослюдах. З’ясовано, що в гідрослюдах з осадових порід, які не зазнали глибоких постседиментаційних змін, міжшарова вода міститься головно в шарах монтморилоніту, що розбухають; мікроблоки цього монтморилоніту невпорядковано перешаровані з пакетами слюди. На кривих ДТА таких гідрослюд простежується ендотермічний ефект, зумовлений виділенням води при температурі до 200°С, а на дифрактограмах – асиметрична будова відбиття d001=10A, піднятого й ускладненого з боку малих кутів. У самій же слюді молекули води розміщені в гексагональних комірках, не зайнятих іонами калію. Під час нагрівання гідрослюд вона виділяється при температурі близько 300°С. Питання про наявність оксонію в гідрослюдах остаточно не з’ясоване.
Ключові слова: гідрослюди, монтморилоніт, міжшарова вода, оксоній, термічний аналіз, рентгенівський аналіз.
Ф. Зузук
ЛьвВолинський державний унiверситет імені Лесі Українки
м. Луцьк
Геологічній науці ХХІ ст., безсумнівно, буде властивий активний розвиток біомінералогії. У статті її розвиток описано на прикладі біомінералогії людини головно у двох напрямах – фізіологічна біомінералогія та патологічна біомінералогія. Найважливіші проблеми вивчення біомінералогії людини такі: поширення захворювань залежно від зовнішніх чинників; мінералогія патологічних утворень і мікроелементи в патологічних утвореннях. Стислий аналіз проблем біомінералогії на прикладі людини засвідчує, що ця галузь науки у ХХІ ст. розвиватиметься швидкими темпами. Це зумовлено потребою збереження здоров’я людини, лікування та профілактики захворювань, розробкою та впровадженням нових біоматеріалів і біотехнологій.
Ключові слова: біомінералогія, людина, патогенне мінералоутворення, органічна речовина, мікроелементи.
О. Матковський, Є. Сливко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Наведено інформацію про міжнародну наукову конференцію “Наукові основи прогнозування, пошуків та оцінки родовищ золота”, яка відбулась у Львівському національному університеті імені Івана Франка 27–30 вересня 1999 р. На конференції обговорювали питання геології та металогенії золоторудних родовищ, геохімії та мінералогії золота, золотогенерувальних флюїдних систем, технологічних властивостей руд і застосування різноманітних методів (структурно-формаційних, геофізичних, мінералогічних, термобарогеохімічних та ін.) прогнозування, розшуків та оцінки золотого зруденіння.
Ключові слова: золото, наукова конференція.