ЄВГЕН ЛАЗАРЕНКО - ВИДАТНА ОСОБИСТІСТЬ ХХ СТОЛІТТЯ
(до 90-річчя від дня народження)
П. Білоніжка, О. Матковський, Ю. Мельник
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Проаналізовано науково-педагогічну, організаторську та громадсько-політичну діяльність Є.К. Лазаренка – видатної постаті ХХ століття.
Ключові слова: Євген Лазаренко, ректор, учений, педагог, організатор науки й освіти.
ПОХОДЖЕННЯ І ФОРМУВАННЯ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ
ТЕРМІНОЛОГІЇ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail:geomin@geof.franko.lviv.ua
Наведено походження назв більшості відомих мінералів, що становлять основу мінералогічної термінології, простежено зміни частотності їхньої появи з часом, розглянуто головні принципи їхнього формування у різні історичні періоди тощо.
Ключові слова: мінерал, термінологія, етимологія, синонім, мова, знахідки, фізико-хімічні особливості, географічні об’єкти.
ПОЗИЦІЇ МІНЕРАЛОГІЇ У ЗБАГАЧЕННІ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Московський державний геологорозвідувальний університет
117873 Російська Федерація, м. Москва, вул. Миклухо-Маклая, 23
Е-mail: gigia@rol.ru
Розглянуто головні позиції мінералогії у збагаченні корисних копалин. Доведено, що речовинний склад, текстурно-структурні ознаки і властивості мінералів (у тім числі технологічні) формуються в єдиній природно-техногенній системі. Побудована на цій підставі документація дає змогу вміло керувати технологією процесів збагачення і прогнозувати їхні показники.
Ключові слова: технологічна мінералогія, речовинний склад, корисні копалини, онтогенія, властивості, оцінка, прогнозування, картування.
МІНЕРАЛОГІЯ: ОБ’ЄКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ.
ЧИ ТІЛЬКИ МІНЕРАЛИ ВИВЧАЮТЬ МІНЕРАЛОГИ?
Санкт-Петербурзький державний університет
196034 Росія, м. Санкт-Петербург, Університетська наб., 7/9
E-mail: bulakh@AB5062.spb.edu
Об’єкти мінералогії розділено на прямі та непрямі, а ті, відповідно, на подальші категорії. Мінерал віднесено до категорії прямих, головних, простих, проте далеко не єдиних об’єктів мінералогії.
Ключові слова: мінерал, об’єкти мінералогії, біомінерал, мінералоїд, мікромінерал, наномінерал.
МОЗАЇЧНА БУДОВА КРИСТАЛІВ ТА
ОСОБЛИВОСТІ РОЗЩЕПЛЕНИХ І СКРУЧЕНИХ ІНДИВІДІВ
І. Бакуменко
Розглянуто морфологічні особливості й умови утворення різних типів автодеформованих кристалів з невпорядковано- і впорядковано-мозаїчною будовою. Детальніше описано особливості зігнутих, скручених і розщеплених кристалів. Наведено інформацію про вплив різних чинників, які спричинюють утворення таких кристалів.
Ключові слова: мозаїчні кристали, розщеплені і скручені кристали, сферокристали, згин кристалів.
ДОНБАСИТ І АЛУШТИТ: КРИСТАЛОХІМІЧНІ ТА ГЕНЕТИЧНІ
ОСОБЛИВОСТІ, ПРОБЛЕМИ ТЕРМІНОЛОГІЇ
(до 90-річчя від дня народження Є.К. Лазаренка)
В. Мельников, В. Павлишин
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
Ключові слова: діоктаедричний хлорит, донбасит, алуштит, судоїт, тосудит, дикіт, серпентин.
ГОЛОВНІ АСПЕКТИ ВИВЧЕННЯ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ
Д. Котельніков, М. Зінчук
Якутське НДГРП ЦНДГРІ АК “АЛРОСА”
678170 РФ, Якутія–Саха, м. Мирний, Чернишевське шосе, 7
Е-mail:adm.cnigri@alrosa-mir.ru; yanigp@mail.ru
Процеси седиментації охоплюють перевідкладення змінених унаслідок гіпергенезу продуктів та відкладення їх у різноманітних гідрогеохімічних умовах. У разі занурення осадів у стратисферу відбувається подальша їхня зміна в кожній із чотирьох виділених нами зон.
Ключові слова: глинисті мінерали, джерела розмивання, гідрогеохімічний характер середовища осадонакопичення, постседиментаційні перетворення осадів, еволюція осадових порід.
ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛЬНИХ УГРУПОВАНЬ ФЛЮЇДИЗАТНО-ЕКСПЛОЗИВНИХ УТВОРЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Г. Яценко1, Є. Сливко1, А. Росихіна1, В. Яценко2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
2Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
На Українському щиті й у навколишніх структурах локалізовані докембрійські та фанерозойські вибухові структури, складені флюїдизатно-експлозивними формаціями і породами. Ці своєрідні утворення мають певні мінералогічні та петрографічні особливості. Їхнє виявлення і вивчення дає змогу прогнозувати прояви алмазів та інших корисних копалин, пов’язаних з флюїдизатно-експлозивною діяльністю.
Ключові слова: угруповання мінералів, флюїдизит, вибух, трубка, алмаз, руди металів, кристалічна основа, чохол, Український щит.
МІНЕРАЛЬНІ АСОЦІАЦІЇ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНИХ
МЕТАСОМАТИТІВ, ЯКІ СУПРОВОДЖУЮТЬ ЗОЛОТЕ ЗРУДЕНІННЯ
(ДОКУЧАЇВСЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН)
О. Черницина
Кримське відділення УкрДГРІ
95017, м. Сімферополь, просп. Кірова, 47/2
E-mail: imr@utel.net.ua
Звернено увагу на нерудну складову золото-ртутної формації в нижньокам’яновугільних відкладах Докучаївського району. Коротко схарактеризовано мінеральні асоціації, які виникають на тлі головних процесів гідротермально-метасоматичної діяльності (доломітизації, силіцитизації, аргілізації) у карбонатних породах. Доломітизація, гідрослюдизація, окварцювання, пізні доломітизація–сидеритизація можуть бути пов’язані, з урахуванням тектонічних чинників, з рудними стадіями.
Ключові слова:
золото-ртутне зруденіння, мінеральні асоціації, гідротермально-метасоматичні процеси, доломіт, кальцит, сидерит, алюмоселадоніт, хлорит, аніт, тридиміт, каолініт, алюмініт, гіпс, Донбас.
С. 78–86
ВПЛИВ ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ НА ФОРМУВАННЯ КАРНАЛІТУ В ГАЛОГЕННИХ ВІДКЛАДАХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
На підставі аналізу результатів геологічних, мінералогічних, геохімічних та експериментальних досліджень з’ясовано, що поклади калійно-магнієвих солей Передкарпаття в постседиментаційний період зазнали суттєвих змін. Під впливом підвищення температури й тиску на стадії катагенезу відбулася дегідратація кристалогідратів та утворення безводних і маловодних мінералів. Із виділеної води сформувалися розсоли, а з них у зонах розривних порушень утворились карналіт та інші мінерали.
Ключові слова: карналіт, термодинамометаморфізм, перетворення кристалогідратів, розривні порушення, джерела соляних розчинів, новоутворення мінералів, Передкарпаття.
ПРО НОВІ ТА НЕЗВИЧАЙНІ ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ І
М. Ковальчук
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55 Б
E-mail: poshuk@chat.ru
Схарактеризовано нові та незвичайні за хімічним складом і морфологією виділення золота з розсипищ України. Зроблено спробу з’ясувати можливі умови формування золота на підставі форми його виділень та хімічного складу.
Ключові слова: золото, морфологія, хімічний склад, розсипи, Україна.
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55 Б
Схарактеризовано гранулометрію, морфологію та хімічний склад золота з осадових відкладів Чивчинського рудного району (Українські Карпати). Розроблена морфологічна класифікація золота з осадових товщ району має прикладне значення.
Ключові слова: золото, морфологія, осадові відклади, Чивчинський рудний район, Українські Карпати.
ОСОБЛИВОСТІ КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЇ “МАРМАРОСЬКИХ
ДІАМАНТІВ” ЗІ СЛОВАЦЬКИХ КАРПАТ
І. Дудок1, О. Вовк1, С. Каролі2
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
та НАК “Нафтогаз України”; 79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
2Геологічна служба Словаччини
04011 Словаччина, м. Кошіце, вул. Верферова, 1
E-mail: karoli@ccsun.tuke.sk
За результатами гоніометричних досліджень виділено чотири типи габітусу кристалів кварцу типу “мармароських діамантів” зі Словацьких Карпат: гексагонально-дипірамідальний, псевдокубічний, гексагонально-призматичний і тригонально-призматичний. Зі зниженням температури середовища кристалізації габітус кристалів змінюється з гексагонально-дипірамідального на тригонально-призматичний. Зроблено висновок про взаємозв’язок кристаломорфологічних особливостей “мармароських діамантів” та складу мінералоутворювального флюїду.
Ключові слова: “мармароські діаманти”, габітус кристалів, Словацькі Карпати.
MINERAL COMPOSITION OF MIXED CLAYEY-SALT DEPOSITS (ZUBERS)
FROM THE NEOGENE (UPPER BADENIAN) SUCCESSION
OF THE POLISH CARPATHIAN FOREDEEP
1Polish Geological Institute, Rakowiecka 4, 00-975 Warsaw, Poland,
E-mail: gcza@pgi.waw.pl
2Silesian University, Bedzinska 60, 41-200 Sosnowiec, Poland
The Upper Badenian evaporitic deposits from the Polish part of the Carpathian Foredeep (Bochnia-Wieliczka area) contain units (several up to 70 m thick) of mixed salt-clay (15–85 % of clay) sediments (zubers), originated in deep marine (as chemical precipitates) to basin slope (redeposites) environs. Petrological and geochemical (XRF, TA, SEM) analyses indicated varied mineral composition of these rocks: evaporitic minerals (halite, sulphates: gypsum, anhydrite, rare celestine) are surrounded by detritical (quartz, feldspars, muscovite, biotite, glauconite, zircon, organic fragments) and pelitic (illite, smectite and rare chlorite) components. Frequently occur dolomite and calcite microlithes and microclasts, concentrations of organic matter (bitumens), pyrite phramboids accompanied by marcasite but only locally – ankerite and sphalerite concentrations suggesting possible volcanic provenience of Zn.
Ключові слова: clayey-salt deposits, mineral, Badenian, Carpathian Foredeep.
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та
НАК “Нафтогаз України”; 79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
2Польський геологічний інститут
00-975 Польща, м. Варшава, вул. Раковецька, 4
E-mail: tperyt@pgi.waw.pl
Гіпсоносні відклади регіону досліджень розділяють на окремі фації, виникнення яких було пов’язано з міграцією басейну в бік платформи під впливом формування Карпат. Евапоритовий басейн мав континентально-морське походження із загальною мінералізацією вод до 60–70 г/л. Гіпс кристалізувався внаслідок їхнього випаровування та сезонного зниження температури; загальна інтенсивність його седиментації становила 2,5–3,0 мм на рік.
Ключові слова: Карпати, баденій, гіпс, фації, седиментація.
О. А. Вуйтович1,2, С. Гринів3, П. Білоніжка4
1Польський геологічний інститут, 00-975 м. Варшава, вул. Раковецька, 4
2Лабораторія мас-спектрометрії ІФ УМКС
20-031 Польща, м. Люблін, пл. Кюрі-Склодовської, 1
E-mail: wujek@tytan.umcs.lublin.pl
3Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та
НАК “Нафтогаз України”; 79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
4Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail:geomin@geof.franko.lviv.ua
Kалій-аргоновим методом визначено радіометричний вік калійно-магнієвих сульфатних мінералів міоценових евапоритових відкладів Передкарпатського прогину. Радіометричний вік лангбейніту змінюється в межах 13,63–14,65 млн років, вік каїніту менший – 7,22–9,90 млн років. Вік вивчених мінералів із різновікових Стебницького (егенбург) та Калуш-Голинського (отнанг?, баден?) родовищ не відрізняється. Утворення цих мінералів пов’язане з постседиментаційними змінами, спричиненими регіональними тектонічними процесами, які відбувалися в міоцені у Передкарпатському прогині.
Ключові слова: калій-аргоновий метод, радіометричний вік, лангбейніт, каїніт, міоцен, Передкарпатський прогин.
І. Попп
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
На прикладі карбонатно-кременистих відкладів мезозой-кайнозою Українських Карпат описані особливості аутигенного мінералоутворення в біогенних осадах седиментаційних басейнів, які мали добру аерацію морських вод і окисні умови на етапі раннього діагенезу та відновні аноксичні умови (олігоценова фаза безкисневих подій ОАЕ-4).
Ключові слова: аутигенне мінералоутворення, сульфіди, карбонати, кремнезем, скременілий вапняк, вапнистий силіцит, діагенез, відновне середовище, безкисневі події, Українські Карпати.
В. Хмелівський, С. Балабаєва
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Серед глин бистрицької світи верхнього еоцену, щo відслонена у руслі р. Рибниця в с. Город біля м. Косів Івано-Франківської області, трапляються прошарки уламкових (гравеліти, пісковики, алевроліти) та глинисто-карбонатних порід (від майже чистих глин до карбонатних порід зі вмістом карбонатів понад 80 %). Їхня карбонатна частина за хімічним аналізом складена СаСО3, MgCO3, FеCO3 тa MnCO3. У низці проб вміст цих компонентів майже однаковий, тобто це новий тип карбонатних порід, які ми запропонували назвати покутськітами. За рентгенофазовим аналізом у цих породах наявні кальцит, манганокальцит, кальцієвий родохрозит, зрідка родохрозит і кутнагорит(?), доломіт і анкерит, сидерит та олігоніт, іноді сидероплезит. Мономінеральні карбонатні складові трапляються зрідка. Звичайно вони утворюють складні асоціації, до яких іноді входить до шести карбонатних мінералів. Серед досліджених 70 зразків виділено п’ять таких асоціацій: кальцитова, манганокальцитова; родохрозит–кальцій-родохрозитова; cидерит–олігонітова; доломітова.
Ключові слова: верхній еоцен, бистрицька світа, фліш, Покутські Карпати, покутськіти, кальцит, манганокальцит, кальцієвий родохрозит, родохрозит, кутнагорит, доломіт, анкерит, сидерит, олігоніт.
І. Зінчук, В. Калюжний, І. Наумко
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
Виявлено значне поширення різновікової жильної катагенно-гідротермальної мінералізації в осадових комплексах Львівського палеозойського прогину. Досліджено мінералогічні особливості й запропоновано попередню парагенетичну схему стадійності жильного мінералогенезу в породах району. З’ясовано, що протягом постседиментаційної історії прогину послідовно формувались: септарні прожилки у карбонатних конкреціях; карбонатні гнізда і прожилки, пов’язані з катагенними процесами; посткатагенні гідротермальні прожилкові утворення у зонах розломів; пізня мінералізація у пластах вугілля та вмісних породах періоду діяльності холодноводних розчинів.
Ключові слова: прожилкові утворення, кальцит, кварц, стадійність, нижній палеозой, Львівський палеозойський прогин.
У. Феношин, П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
На підставі аналізу й узагальнення матеріалів геологічних, літолого-мінералогічних і кристалохімічних досліджень з’ясовано, що глауконіт утворюється з термальних розчинів та внаслідок гальміролізу базальтів і пірокластичного матеріалу, які надходили в морські басейни під час вулканічної діяльності.
Ключові слова: глауконіт, морські осади, редукція, термальні розчини, базальти, пірокластичний матеріал, гальміроліз, апвелінг.
О. Артеменко, В. Артеменко
ЕКримське відділення УкрДГРІ
95017, м. Сімферополь, просп. Кірова, 47/2
E-mail: imr@utel.net.ua
Під час вивчення теригенно-карбонатних відкладів зони зчленування Складчастого Донбасу з Приазовським блоком Українського щита виявлено рідкіснометалево-рідкісноземельну мінералізацію, генетично пов’язану з золото-сульфідним зруденінням і зумовлену проявом тектономагматичної активізації протягом пізнього палеозою–мезозою.
Ключові слова: теригенно-карбонатна формація, метасоматити, самородне золото, рідкісні й рідкісноземельні елементи, тектономагматічна активізація, Південно-Донбаська металогенічна зона.
Р. Бєлєвцев, С. Співак
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34а
E-mail: CENTER@radgeo.freenet.kiev.uа
Вивчено дистен, андалузит, діаспор та інші мінерали у глиноземистих мусковітових кварцитах Кривбасу. Наведено мінералогічну характеристику та фізико-хімічні умови їхнього утворення. Знахідка дистену на глибині близько 3 км під час буріння Криворізької НГС свідчить про досягнення в цих умовах загального метаморфічного тиску, необхідного для формування цього мінералу. Утворення діаспору та пірофіліту є ознакою процесів діафторезу.
Ключові слова: діаспор, дистен, андалузит, мусковіт, пірофіліт, кварцит, метаморфізм, діафторез, Кривбас.
О. Чепіжко, В. Кадурін, Г. Радкевич
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
65100, м. Одеса, вул. Дворянська, 2
Е-mail: chepodes@ukr.net; kadurin@paco.net
Отримані дані під час дослідження акцесорних мінералів становлять базу висновків і рекомендацій з вивчення процесів формування порід, самих порід і процесів їхнього перетворення. Аналіз акцесорних мінералів дає змогу виконувати кореляції порід, одержувати дані щодо складу метаморфічних і ультраметаморфічних порід, визначати їхній вік та можливу рудоносність. Історико-еволюційна мінералогія – це єднання онтогенії і філогенії, походження індивідів і видів мінералів на тлі геологічної історії Землі. Дослідження вузького парагенезису акцесорних мінералів, який формується на певній фазі становлення магматичної породи, – головне завдання філогенії. Розвиток філогенії акцесорних мінералів дає змогу розробляти методику визначення умов і особливостей формування геологічного об’єкта за найінформативнішими з мінералів – акцесорними.
Ключові слова: онтогенія, філогенія, типоморфізм, акцесорні мінерали, генетична мінералогія, граніти, Український щит
Ю. Цимбал
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: igmof@mail.kar.net
Схарактеризовано ореоли омфациту в осадових породах північно-західної частини Українського щита. Наведено хімічний склад омфациту, елементи-домішки та рідкісноземельні елементи в ньому. Виявлено хромомфацит з сингенетичними включеннями субкальцієвого хромдіопсиду, збагаченого хромом (Cr2O3 60–61 %) і цинком (ZnO 6,5–7,1 %) хроміту та хромистого рутилу. Зроблено висновок, що материнськими породами омфациту з ореолів були кімберліти з ксенолітами еклогітів, наявність яких у регіоні прогнозована.
Ключові слова: омфацит, ореол, кімберліт, еклогіт, Український щит.
В. Золотухін, А. Бронніков, А. Шевко, Н. Ткаченко
Інститут геології ОІГГМ СВ РАН
630090 Росія, м. Новосибірськ, просп. акад. Коптюга, 4
Розглянуто особливості диференціації Лебединського трифазового пластового трапового інтрузиву. Наведено характеристику кожної з трьох серій порід інтрузиву. Проаналізовано закономірності зміни складу мінералів різних груп клінопіроксенів та інших мінералів у породах нижньої, середньої та верхньої серій. З’ясовано послідовність упровадження інтрузивних фаз у інтрузії.
Ключові слова: Лебединський інтрузив, Сибірська платформа, розшаровані базити, диференціація розплаву, олівін, ортопіроксени, клінопіроксени, нормативний склад.
F. Lesnov
Institute of Geology, Siberian Branch of Russian Academy of Sciences
acad. Koptyug Av., 3. RU – 630090 Novosybirs’k, Russia
E-mail: ofiolit@uiggm.nsc.ru
Harzburgites, similar to lherzolites and dunites, from continental mafite-ultramafite associations are normally considered as mantle restites that are substantially REE depleted. The data on their concentrations in the above rocks at present are quite limited. This paper for the first time generalises the results of more than 100 published REE analyses for harzburgites from various massifs, considers the possibility of contamination of harzburgites and other restites by light REE under the influence of later fluids.
Ключові слова: harzburgites, REE, geochemistry.
В. Мацуй1, Ю. Єпатко2
1Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55 Б
Е-mail: ignnanu@geolog.freenet.kiev.ua
2Національний науково-природознавчий музей НАН України
01030 м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 15
Висвітлено структурне і стратиграфічне положення бурштиноносних порід Українського Полісся, наведено порівняльну характеристику поліського та балтійського бурштину. На підставі аналізу історико-археологічних і геологічних даних простежено особливості використання поліського бурштину з пізнього палеоліту.
Ключові слова: бурштин, Українське Полісся, родовища і прояви бурштину, верхній палеоліт, неоліт, талісман, амулет.
Ф. Зузук
Волинський державний унiверситет iменi Лесі Українки
45021 м. Луцьк, просп. Волі, 13
E-mail: zuzuk@old.univer.lutsk.ua
У світовій медичній періодиці другої половини ХХ ст. нам трапилася інформація про мінеральний склад уролітів шести колекцій для чотирьох країн Азії, які в сукупності охоплюють 2 720 зразків. Серед них виявлено мономінеральні та полімінеральні утворення. Частка мономінеральних сягає 60 %. Найпоширенішими є апатитові, ювелітові та уеделітові конкременти. Серед асоціацій особливе місце посідають утворення оксалатів, фосфатів із оксалатами та оксалатів із уратами. Загальне співвідношення фосфатових, оксалатових та уратових каменів становить, відповідно 28,7; 58,4; 11,4 %..
Ключові слова: біомінералогія, фосфати, оксалати, урати, Азія.
У. Борняк, В. Дяків
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 Львів, вул. Грушевського,4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua; dyakivw@yahoo.com
Проаналізовано результати рентгенотопографічних досліджень жовчних каменів, на підставі чого схарактеризовано порожнини і тріщини в тілі конкрементів та характер постседиментаційної біомінералізації. На рентгенотопограмах виділено вісім груп зображень постседиментаційних порожнин та тріщин. Запропоновано три механізми їхнього формування: дегідратаційний, адгезійний та ростовий.
Ключові слова: жовчні камені, рентгенівська топографія, постседиментаційна порожнина, постседиментаційна тріщина.
О. Матковський, П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Проаналізовано життєвий і творчий шлях А.А. Ясинської, відзначено її великий внесок у підготовку мінералогічних кадрів і розвиток космічної та регіональної мінералогії.
Ключові слова: А.А. Ясинська, космічна мінералогія, метеорити, регіональна мінералогія, рудні мінерали, Львівський університет.
В. Євтєхов1, О. Матковський2
Криворізький технічний університет
150027 м. Кривий Ріг, вул. 22-го партз’їзду, 11
E-mail: evtekhov@mail.ru
2Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Проаналізовано творчий шлях і науковий доробок професора Б.І. Пирогова, відзначено значний внесок його у розвиток технологічної мінералогії.
Ключові слова: Б.І. Пирогов, технологічна мінералогія, Україна.
С. 130–135
С. 136–138