С. 3–14

ВОЛОДИМИР ВЕРНАДСЬКИЙ – ГЕНІАЛЬНИЙ УЧЕНИЙ-ЕНЦИКЛОПЕДИСТ кінця ХIХ–першої половини ХХ століття (до 140-річчя від дня народження)

О. Матковський, П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Коротко проаналізовано життєвий і творчий шлях видатного українського вченого, енциклопедиста і мислителя, академіка В.І. Вернадського. Виділено понад 25 напрямів, які розробляв учений.

Ключові слова: Володимир Іванович Вернадський, генетична мінералогія, геохімія, біогеохімія, біосфера, ноосфера, історик науки, наукові напрями.

С. 15–34

МОРФОЛОГІЯ ТА ОПТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АЛМАЗНИХ КУБІВ ТА ТЕТРАГЕКСАЕДРІВ ІЗ КІМБЕРЛІТІВ

З. Бартошинський1, С. Бекеша2, Т. Винниченко1, І. Побережська1

1Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”, 79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а

Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua

Серед алмазних кубів та тетрагексаедрів із кімберлітів чітко виділяють дві групи багатогранників – гексаедри, де формою росту є октаедр, та куби і тетрагексаедри зі складною, переважно волокнистою, внутрішньою будовою. Наведено характеристику морфології виділених типів кристалів, їхнього забарвлення та особливостей люмінесценції.

Ключові слова: алмаз, гексаедр, тетрагексаедр, морфологія, фотограма, механізм росту, люмінесценція, газові домішки.

С. 35–40

Термобарогеохімічні критерії прогнозування та оцінки різноглибинних золоторудних формацій

Ю. Ляхов, М. Павлунь

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Розглянуто термобарогеохімічні критерії прогнозування та оцінки зруденіня різно­глибинних золоторудних формацій.

Ключові слова: термобарогеохімічні критерії, золоте зруденіння, різноглибинні золоторудні формації

С. 41–48

Оцінка параметрів мінералоутворення за леткими продуктами піролізу мінералів

Г. Кульчицька, Д. Возняк

Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України, 03680, м. Київ, просп. акад. Паладіна, 34;

Відділ фізичних методів дослідження руд ІПФ НАНУ, м. Київ

E-mail: annk@viptelecom.net

Склад летких елементів у мінералах неминуче повинен реагувати на зміну термодинамічних параметрів мінералоутворення. Зроблено спробу відтворити РТ-умови  утворення мінералів за складом їхніх продуктів піролізу в межах 50–1050°С. Показано, що зі збільшенням глибини формування порід співвідношення СО2/СО в продуктах піролізу зростає порівняно з Н2О/Н2.

Ключові слова: піроліз мінералів, леткі елементи, РТ-параметри, газовий хроматографічний аналіз.

С. 49–58

ГРАУТИТ ІЗ ЗАВАЛІВСЬКОГО ГРАФІТОВОГО РОДОВИЩА (перша знахідка в Україні)

Л. Скакун, Б. Манчур, А. Мартишин

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

У брекчієво-тріщинуватих зонах Завалівського графітового родовища вперше в Україні виявлено граутит α-MnOOH. Діагностика підтверджена рентгеноструктурним аналізом. В асоціації з граутитом є кварц, селадоніт, романешит, барит. Агрегати оксидів мангану займають периферійну частину колонки гідротермальних змін. Визначено послідовність формування мінералів мангану: тодорокіт → романешит → граутит → родохрозит. Граутит формується внаслідок каталітичного перетворення Mn4+→Mn3+ на поверхні романешиту в разі його взаємодії з Mn2+ гідротермального розчину. Романешит є прекурсором граутиту. Описана мінералізація є проявом молодої тектонічної активізації в межах західної частини  Українського щита.

Ключові слова: оксиди Mn, романешит, граутит, барит, активізація, Завалівське родовище графіту, Український щит.

С. 59–69

ФЛЮЇДНІ ВКЛЮЧЕННЯ В ЖИЛЬНОМУ КВАРЦІ МЕТАМОРФІЧНИХ КОМПЛЕКСІВ ЧИВЧИНСЬКИХ ГІР (МАРМАРОСЬКИЙ МАСИВ)

І. Бакуменко, В. Марусяк, І. Попівняк

Ivan Franko National University of Lviv, Hrushevskogo st. 4, UA – 79005 Lviv, Ukraine

Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Розглянуто особливості флюїдних включень у кварці кварцових жил, прожилків і лінз у кристалічних сланцях Чивчинських гір (Мармароський масив). Виконано термобарометричні та кріометричні дослідження. Обґрунтовано сингенність однофазових включень скраплених вуглеводнів (метану й етану) та включень водних розчинів.

Ключові слова:  включення, жильний кварц, мінералотворні та супутні флюїди, метан, етан, Мармароський масив, Українські Карпати.

 

С. 70–78

ТИПОМОРФНІ ОЗНАКИ ФЛЮЇДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ ЗОЛОТОВМІСНИХ ПАРАГЕНЕЗИСІВ РУДОНОСНИХ ШТОКВЕРКОВИХ ТІЛ БЕРЕГІВСЬКОГО РУДНОГО ПОЛЯ (ЗАКАРПАТТЯ)

І. Наумко, З. Ковалишин, З. Матвіїшин

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України” 79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а

Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua

Проаналізовано й узагальнено дані термобаричних та геохімічних досліджень включень у мінералах типового штокверкового тіла Берегівського рудного поля в Українському Закарпатті, доповнено їх результатами геолого-структурного аналізу. З’ясовано, що розчини періоду формування золотоносних штокверкових тіл мали суль­фатно-бікарбонатний сольовий склад з переважанням катіонів кальцію і магнію, їхня газова фаза збагачена азотом порівняно з СО2. Визначений опти­мальний температурний інтервал рудоутворення. Тіла формувалися за умови інтен­сивного кипіння золотоутворювальних гідротерм та змішування флюїдів різного по­хо­дження (глибинних і поверхневих). Міграція мінералоутворювальних флюїдів з глибини у напрямі з північного заходу на південний схід зафіксована у переважному відповідному підвищенні температури гомогенізації флюїдних включень у тому ж напрямі. Простежується чітка регіональна температурна зональність з переважанням латеральної над вертикальною. Це склало основу конкретних критеріїв оцінки перс­пектив золотоносності рудних тіл штокверкового типу.

Ключові слова: флюїдні включення, золотовмісні парагенезиси, штокверкові тіла, Берегівське рудне поле, Закарпаття.

 

С. 79–84

КОРЕЛЯЦІЯ МІНЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГО-ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІРИТУ ЗІ СТУПЕНЕМ ЗОЛОТОНОСНОСТІ РУД (на прикладі Бобриківського рудного поля, Нагольний кряж, Донбас)

О. Литвинович,  В. Єхіванов,  Ю. Пахнющий,  Т. Кутний

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

На підставі вивчення морфогенетичних та мінералого-фізичних особливостей піриту зроблено висновок, що в межах Бобриківського рудного поля експрес-карту­вання  потенційно рудоносних зон  можна  виконувати тільки за певними мінералого-фізичними параметрами піриту.

Ключові слова: пірит, морфогенетичний тип, термоелектрорушійна сила, золото, Донбас.

С. 85–92

СИСТЕМНІ ДОСЛІДЖЕННЯ в разі ПРОГНОЗування рідкісномета­ле­вого зруденіння

Т. Волкова

Донецький національний технічний університет, 83000 м. Донецьк, вул. Артема, 58

E-mail: geolog@pop.dgtu.donetsk.ua

На прикладі Азовського родовища, що у Центральному Приазов’ї, розглянуто ознаки рідкіснометалевого зруденіння у всіх металогенічних підрозділах Приазовського блока. Доведено, що рідкісні елементи можуть досягти промислових концентрацій тільки у разі поступового багатоетапного нарощування їхнього вмісту. Це узгоджується з умовами найменших енергетичних витрат щодо кристалізації рудних мінералів. Таке становище дає змогу прогнозувати можливість формування промислового накопичення рідкісних елементів на початкових стадіях розшуково-розвіду­вального процесу.

Ключові слова: рідкіснометалеве зруденіння, Азовське родовище, прогнозування, системні дослідження.

С. 93–103

Pb-ВМІСНІ БЛЯКЛІ РУДИ МУЖІЄВСЬКОГО РОДОВИЩА (ЗАКАРПАТТЯ)

О. Ємець1, Л. Скакун2

1Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України, 03142, м. Київ, просп. акад. Паладіна, 34

2Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Свинецьвмісні бляклі руди виявлені у вигляді дрібних включень у сфалерит-галенітових агрегатах Мужієвського родовища (Закарпаття). Вони сформувалися у складі кварц-халькопірит-бляклорудного (±електрум) парагенезису впродовж розчинення та заміщення включень Sb-сульфосолей (буланжериту, бурноніту та піраргіриту) у галеніті, а також галеніту, сфалериту й арсенопіриту. В галеніті заміщення часто відбувалося у послідовності тетраедрит–бурноніт–буланжерит, тобто Pb у складі тетраедриту є реліктовим елементом. Кореляційні залежності між елементами складу тетраедриту свідчать про складний механізм входження у структуру мінералу Pb2+ замість Cu+ з виникненням однієї вакансії металу на кожен атом Pb в разі стабілізації структури великою кількістю двовалентних металів.

Ключові слова: бляклі руди, тетраедрит, свинець, сульфосолі, епітермальні родовища, Закарпаття.

 

С. 104–116

ШАРУВАТІ СИЛІКАТИ В ГЕОЛОГІЧНИХ УТВОРЕННЯХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (ПОШИРЕННЯ І КЛАСИФІКАЦІЯ)

О. Матковський, Ю. Мельник

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Проаналізовано поширення і класифікацію шаруватих силікатів у геологічних утвореннях Українських Карпат. З’ясовано, що на їхню частку припадає понад 40 мінералів і їхніх різновидів, які представлені такими групами: кандити, серпентини, тальк-пірофіліти, слюди, гідрослюди, смектити, стальпномелани, хлорити, змішаношаруваті. Більшість з них є головними або другорядними породоутворювальними мінералами магматичних, метаморфічних, метасоматичних, осадових порід, кір звітрювання. Окремі мінерали (каолініт, монтморилоніт та ін.) є складовою частиною родовищ корисних копалин.

Ключові слова: шаруваті силікати, каолініт, монтморилоніт, нонтроніт, мусковіт, біотит, гідрослюди, хлорит, змішаношаруваті мінерали.

С. 117–121

ЛЕОНІТ ІЗ ПОКЛАДІВ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ТА ЙОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ

П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Досліджено леоніт із покладів калійних солей Передкарпаття та його поведінку в процесі нагрівання при температурі 100, 150, 200, 250, 300, 400°С на підставі рентгенівського аналізу. З’ясовано, що в разі нагрівання до 150°С кристалічна структура леоніту зберігається. Нагрівання до 200°С призводить до повного руйнування структури мінералу й утворення, найімовірніше, двоводної солі K2Mg[SO4]2·2H2O. У процесі нагрівання до 250°С відбувається розкладання двоводного гідрату та утворення з продуктів його руйнування лангбейніту й арканіту, які стійкі при температурі 300, 400°С. Перетворення леоніту відображено у вигляді рівняння з розрахунком вмісту кожної новоутвореної фази. У природних умовах процеси перетворення леоніту з урахуванням фактора геологічного часу, очевидно, відбуваються на стадії катагенезу при температурах значно нижчих від тих, при яких виконано досліди.

Ключові слова: леоніт, нагрівання, рентгенівський аналіз, фази перетворення, катагенез, Передкарпаття.

 

С. 122–126

АУТИГЕННІ МІНЕРАЛИ-ДОМІШКИ У ТРІАСОВИХ СОЛЯХ ПОЛЬЩІ

О. Хмелевська

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК “Нафтогаз України”

79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а

Е-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua

Досліджено аутигенні мінерали водонерозчинної частини кам’яної солі нижньотріасового віку Польщі по розрізу свердловини Osno IG-2. Виявлено, що аутигенні домішки у солях представлені ангідритом, гіпсом, кварцом, целестином, доломітом і магнезитом. Утворення цих мінералів було повністю зумовленo хімічним складом заборонених маточних розчинів  та фізико-хімічними параметрами середовища і відбувалося на стадії пізнього діагенезу.

Ключові слова: тріас, Польща, кам’яна сіль, аутигенні мінерали, пізній діагенез.

 

С. 127–137

ТИПИ ЦЕОЛІТОВИХ АСОЦІАЦІЙ У ГІДРОТЕРМАЛЬНИХ УТВОРЕННЯХ ВОЛИНСЬКОЇ СЕРІЇ

Л. Скакун, А. Ткачук, В. Мельничук

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Цеоліти гідротермальних утворень волинської серії мають значну видову різноманітність та розмаїті форми виділення. Вони містяться в мигдалинах, а також виповнюють прожилки в базальтах, цементують туфобрекчії. Формувалися цеоліти на тлі зменшення частки активності кальцію й, відповідно, збільшення частки активності натрію у мінералотворному флюїді. Паралельно завдяки охолодженню флюїду зростала активність кремнезему. Внаслідок цього утворилися такі мінеральні асоціації: у фронтальній зоні сформувалася стильбіт-морденіт-халцедонова асоціація, а в тиловій – стильбіт-анальцим-натролітова (іноді з фожазитом). За низької активності кремнезему може формуватися абсолютно інша асоціація, у якій домінують низькокремнієві цеоліти, – ломонтит-сколецит-томсоніт-натролітова.

Ключові слова: цеоліти, мінералотворний флюїд, стильбіт, анальцим, натроліт, фожазит, морденіт, ломонтит, сколецит, томсоніт, активність натрію і кальцію, трапи, волинська серія.

 

С. 138–153

ОНТОГЕНІЯ АПАТИТОВИХ УРОЛІТІВ

Ф. Зузук

Волинський державний університет імені Лесі Українки, 43025, м. Луцьк, проспект Волі, 13

Е-mail: zuzuk@old.univer.lutsk.ua

Апатитові камені значно поширені. Вони переважно біогенного походження й сформовані дуже дрібно- і дрібноглобулярним апатитом з незначним вмістом середньоглобулярного. Серед досліджуваних нами каменів тільки один зразок утворений склоподібним різновидом, який, очевидно, є хемогенним. Пластинчастий апатит трапляється порівняно зрідка. Процес формування каменів ритмічний або безперервний. Морфологічні різновиди глобул, а також органічної речовини підтверджують різнорідність мікроорганізмів, завдяки життєдіяльності яких формуються конкременти.

Ключові слова: біомінералогія, уроліти, апатит.

 

С. 154–164

БІОМІНЕРАЛОГІЧНІ ФАКТОРИ УщІльнення та РУЙНУВАННЯ  ПРИПОВЕРХНЕВИХ ПРОШАРКІВ ФАСЕТКОВИХ ЖОВЧнИХ КАМеНІВ

В. Дяків, Х. Цар, У. Борняк

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

Е-mail: dyakiv@gomail.com.ua

На підставі морфологічних, онтогенічних та експериментальних біомінералогічних досліджень визначено біомінералогічні фактори ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків фасеткових жовчних каменів. Описано морфологічні, анатомічні та онтогенічні прояви ущільнених і зруйнованих приповерхневих ділянок цих каменів. Змодельовано in vitro взаємодію між каменями. За раніше запропонованою моделлю взаємодій між каменями (міжфрактальних) пояснено причинно-наслідкові зв’язки ущільнення та руйнування приповерхневих прошарків жовчних каменів.

Ключові слова: біомінералогія, ущільнення, руйнування, приповерхневі прошарки, жовчні камені, взаємодія між каменями, моделювання in vitro.

 

С. 165–170

Сучасний стан проблеми рудникових кислих вод Берегівського рудного поля

Я. Дмитренко

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Визначено головні джерела кислих сульфатних вод у межах Берегівського рудного поля на сучасному етапі розвитку гірничої діяльності. Наведено характеристику відвалів, що формувались під час проходження горизонтів порід з різними мінералого-технологічними та морфологічними типами руд. Відвали, складені комплексними  золотополіметалевими рудами, найнебезпечніші з огляду на інтенсивність гіпергенного перетворення сульфідних мінералів та формування значних об’ємів кислих рудних стоків.

Ключові слова: кислі рудні стоки, відвали порід, золоті та золотополіметалеві руди. 

С. 171–177

Термобарогеохімічна школа професора М.П. Єрмакова (до 90-річчя з дня народження)

Ю. Ляхов, М. Павлунь, Н. М’язь
Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

Е-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Висвітлено історію формування нового напряму в геології – термобарогеохімії – і внесок у її розвиток професора М.П. Єрмакова, засновника Львівської школи термобарогеохімії.

Ключові слова: Микола Порфирович Єрмаков, термобарогеохімія, флюїдні включення, Львівська термобарогеохімічна наукова школа.

 

С. 178–181

МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “МІНЕРАЛОГІЯ І МІНЕРАЛОГІЧНІ МУЗЕЇ У ХХI СТОЛІТТІ” (до 150-річчя Мінералогічного музею Львівського університету і 90-річчя від дня народження академіка Євгена Лазаренка) І ВЕЧІР ПАМ’ЯТІ ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА

О. Матковський, П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка, 79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua

Коротко проаналізовано роботу міжнародної наукової конференції “Мінералогія і мінералогічні музеї у XXI столітті” і виступи на вечорі пам’яті Євгена Лазаренка – ректора Львівського університету (1951–1963).

Ключові слова: мінералогія, мінералогічні музеї, Євген Лазаренко, Львівський університет.

 

С. 182–183 ДО 75-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА П.В. ЗАРІЦЬКОГО

С. 184–186 Борисові Семеновичу Панову – 75!

С. 187–191 ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА Д.П. ГРИГОР’ЄВА

С. 192–194

АНДРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ ПІЗНЮР