До 140-річчя кафедри мінералогії ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

(історія і сучасність)

О. Матковський

Проаналізовано багатогранну науково-педагогічну й організаційну діяльність кафедри мінералогії Львівського університету за 140 років її існування. Особлива активізація роботи кафедри пов’язана з іменем Є.К. Лазаренка. Схарактеризовано внесок науковців і педагогів кафедри у підготовку молодих фахівців і кадрів вищої кваліфікації, розвиток деяких напрямів сучасної мінералогії, видання навчально-методичних розробок і монографічних праць, організацію і проведення наукових форумів.

 

Морфологічні типи виділень самородної міді України

І. Квасниця

Наведено дані про морфологію самородної міді із рудопроявів України. Описано головні морфологічні типи виділень самородної міді, з’ясовано їхній розподіл у різних рудопроявах.

 

Генерації флюїдних включень – діагностика та системні (структурно-генетичні) властивості

І. Попівняк

На підставі фактологічного термобарогеохімічного моделювання флюїдодинаміч­них рудогенерувальних палеосистем та за аналізом літературних даних доведено тезу, згідно з якою практично всі кристалічні геологічні об’єкти (тіла), принаймні на досяжному для дослідження рівні земної кори, так чи інакше пройшли флюїдну стадію. У складі загальної мегасистеми флюїдних включень у мінералах кристалічної оболонки Землі виділено ієрархічний ряд головних термобарогеохімічних таксоно­мічних категорій: генерації включень, асоціації включень, комплекси включень, геосистеми включень. Базовим таксоном цієї генетичної класифікації є генерація включень. Розглянуто головні системні властивості генерацій включень: цілісність, структурність, взаємозалежність генерацій включень та вмісного середовища, множинність опису, єдність, автономність, ієрархічність, уособленість тощо. Для надійного розпізнавання й діагностики генерацій включень рекомендовано низку критеріїв, найважливішими з яких є мінералого-генетичний, структурно-тектонічний і термобарогеохімічний.

 

ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ ГОЛОВНИХ ПОРОДОТВОРНИХ МІНЕРАЛІВ БАЗАЛЬТІВ І ДОЛЕРИТІВ ВЕНДСЬКИХ ТРАПІВ ВОЛИНІ

Л. Шумлянський, К. Деревська

Наведено результати мікрозондових досліджень головних породотворних мінералів (плагіоклазу, піроксенів та рудних) у 15 зразках базальтів та двох зразках долеритів вендської трапової формації Волині. Зроблено висновки про фізико-хімічні умови їхньої кристалізації. Відтворено склад розплаву, з якого кристалізувались фено­крис­ти бітовніту й авгіту. Досліджено процеси кристалізації під час вистигання ба­зальтових потоків і долеритових силів.

 

ПРОТЕРОЗОЙСЬКА ТЕКТОНО-МАГМАТИЧНА АКТИВІЗАЦІЯ

СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКОГО ТА ПРИАЗОВСЬКОГО РАЙОНІВ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА В ІНФОРМАЦІЇ З АКЦЕСОРНИХ МІНЕРАЛІВ

О. Чепіжко, В. Кадурін

Асоціації акцесорних мінералів, їхній склад і властивості можуть слугувати надійним критерієм формаційної належності гранітоїдів. Вивчено питання відновлення головних рис еволюції раніше виділених районів Українського щита в епоху ранньо- і середньопротерозойської тектономагматичної активізації на підставі інтерпретації інформації з акцесорних мінералів гранітоїдів. Досліджено природу тектономагма­тичної активізації Середньопридніпровського і Приазовського районів Українського щита на підставі вивчення акцесорних мінералів. Загальний хід протерозойської тектономагматичної активізації можна уявити як вплив матеріально-термальних мантійних потоків, що привели до розвитку антидромного магматизму і сформували блоки Українського щита.

 

Значення філогенЕТИчного аналІзу акцесорних мінералів для прогнозування рудопроявів У гранітоїдах

Г. Радкевич

Кожний мінерал має генетичну інформацію. Найбільш інформаційно місткими є акцесорні мінерали. Філогенія акцесорних мінералів та їхніх парагенезисів дає змогу визначити стадії процесу породоутворення, еволюцію його фізико-хімічних умов, рудоспроможність геологічного об’єкта.

 

КРИСТАЛОМОРФОГЕНЕТИЧНІ РЯДИ ПІРИТУ РІЗНОВІКОВИХ ГЕНЕРАЦІЙ ЗОЛОТОРУДНИХ ОБ’ЄКТІВ РАХІВСЬКОГО РУДНОГО РАЙОНУ

(ЗАКАРПАТТЯ)

С. Ціхонь, І. Попівняк, А. Городечний

На золоторудних об’єктах Рахівського рудного району вперше виявлено різновікові кристаломорфогенетичні ряди піриту, габітусні форми якого в процесі росту закономірно змінювалися від ранніх зароджень до пізніх; водночас послідовно сформовані прості форми піриту в складі продуктивних на золото комплексів суттєво відрізняються від непродуктивних (за морфологією, морфометрією, вмістом елементів-домішок, термоелектричними властивостями, послідовністю кристалізації простих форм у межах кожного ряду), що є типоморфною ознакою.

 

ОСОБЛИВОСТІ  ПРОСТОРОВОЇ МІНЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГО-ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПІРИТОВОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ

(на прикладі Бобриківського рудного поля, Нагольний кряж, Донбас)

О. Литвинович,  В. Єхіванов,  Ю. Пахнющий,  Т. Кутний,  В.Фаворов

У результаті мінералого-фізичного каротажу за піритом  у межах розвіданої глибокими свердловинами частини Бобриківського рудного поля виявлено елементи його морфоструктури та ділянки, перспективні на самородну золоту мінералізацію.

 

Термобарогеохімія золоторудних формацій Східного Узбекистану

М. Павлунь

Розглянуто термобарогеохімічні діагностичні ознаки та генетичні особливості золоторудних формацій Східного Узбекистану, у тім числі глибини їхнього формування щодо синрудної палеоповерхні.

 

ГРАНАТИ З КІМБЕРЛІТОВОЇ ТРУБКИ НЮРБІНСЬКА

(ЗАХІДНА ЯКУТІЯ)

Ю. Стегницький, В. Банзерук

На підставі комплексних досліджень гранатів із концентратів кімберлітів трубки Нюрбінська та властивостей алмазів доведено залежність якості алмазної сировини від глибинних парагенетичних асоціацій. З’ясовано, що аналіз складу гранатів дає змогу визначати глибинний парагенезис у вибірці, а це, відповідно, допомагає оцінити геолого-економічний потенціал родовища.

 

ЗАКОНОМІРНОСТІ ЗМІНИ КОНЦЕНТРАЦІЇ РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНИХ ЕЛЕМЕНТІВ У ХРОМПІРОПАХ СХІДНОГО ПРИАЗОВ’Я

(УКРАЇНА)

О. Мигович, Б. Панов, Ю. Панов, Н. Козар, С. Стрекозов

Наведено результати визначення вмісту рідкісноземельних елементів у хромпіропах із кімберлітів Східного Приазов’я. Одержані результати зіставлені з даними стосовно хромистих піропів із кімберлітових трубок Мир і Удачная (Якутія).

 

УМОВИ УТВОРЕННЯ алюмІнІтової МІНЕРАЛІЗАЦІЇ в ПІВДЕННОМУ ДОНБАСІ за ІЗОТОПНИми ДАНИми

В. Устинов, В. Гриненко, В. Артеменко, О. Артеменко

Для визначення умов утворення алюмініту застосовано інтраструктурний ізотопний метод, а також ізотопний аналіз сірки й кисню супутніх мінералів алюмініт-гіпс-піритової асоціації з нижньокам’яновугільних теригенно-карбонатних комплексів Пів­денного Донбасу. Отримані ізотопні характеристики сірки й кисню сульфідів і сульфатів дають змогу простежити послідовність процесів та умови утворення досліджуваних мінералів.

 

Вплив g-опромінення на механічні властивості галіту

В. Сьомка, А. Литовченко, В. Мельников, С. Шехунова

Досліджено вплив γ-опромінення на механічні властивості природних та штучно вирощених кристалів галіту. З’ясовано, що під час опромінення кристалів в обох випадках відбувається зміцнювання, яке супроводжується зменшенням та втратою їхньої пластичності. Найпомітніші зміни міцнісних властивостей простежуються в штучних кристалах. Доведено, що ступінь зміцнювання кристалів значно залежить від концентрації радіаційних точкових дефектів та їхніх комплексів, які взаємодіють з дислокаціями.

 

ПРОЯВИ ВУГЛЕВОДНІВ У БАДЕНСЬКИХ СОЛЯХ ПЕРЕДКАРПАТТЯ І ЗАКАРПАТТЯ

А.  Галамай, О.  Бараненко

Уперше в галіті Передкарпатського, Трансільванського та Східнословацького соленосних басейнів Карпатського регіону виявлено рідкі включення з нафтовою фазою. Визначено склад розчинених у розсолах включень газів. Описано включення з нафтовими утвореннями і зроблено попередні висновки щодо природи нафтопроявів у баденських солях регіону.

 

Дослідження вуглецьВМІСНИХ теригенних порід лугівської світи

(Рахівський район, Закарпаття)

Л. Гопко, Д. Головченко, Ю. Дацюк, І. Попівняк, С. Ціхонь

Досліджено вуглецьвмісні теригенні породи лугівської світи Рахівського рудного району. Наведено результати їхнього хімічного аналізу. Виявлено ознаки мінливості складу порід від підошви до покрівлі світи. Вуглеводневі сполуки зосереджені переважно в дрібнозернистому алевритовому пісковику з карбонатним цементом.

 

Мінералого-петрографічні особливості травертинів Поділля

Й. Свинко, О. Волік

Описано процес формування травертинів Поділля, їхній мінералогічний склад, структури та текстури, які є індикаторами палеогеографічних умов утворення цих порід.

 

ПРОБЛЕМИ ЕКОЛОГІЧНОЇ МІНЕРАЛОГІЇ В ДОНБАСІ

Ю. Проскурня

Розглянуто окремі аспекти екологічної мінералогії, яка є новим напрямом мінералогічних досліджень в Україні, особливо в Донецькому вугільному басейні, де за 200 років промислової розробки накопичено 1257 териконів, більшість з яких горять. Унаслідок горіння таких териконів утворюються різноманітні за складом техногенні мінерали, у тім числі прості речовини (сірка), сульфіди (реальгар), галогеніди (нашатир), нітрати (амонієва селітра), оксиди (гематит), силікати (муліт), водні та безводні сульфати (масканьїт, пікерингіт та ін.). Дослідженнями виявлено 22 мінерали, три з яких (тамаругіт, летовіцит, селітра амонієва) – перші знахідки в Донбасі.

 

Мінералогія консервувальних мінералоподібних матриць високоактивних відходів зі структурою гранату

Б. Шабалін, Д. Богачова

Наведено результати досліджень перспективних кристалічних матриць на основі феритових гранатів для іммобілізації лантаноїдної й актиноїдної фракцій високоактивних відходів з високим вмістом продуктів корозії з метою їхнього довготривалого безпечного зберігання і подальшого захоронення в геологічних формаціях. Оптимізовано параметри їхнього синтезу, визначено вміст у них актиноїдів (Th), лантаноїдів (La, Gd, Ce) і цирконію, який значно перевищує відомі дотепер дані для природних гранатів. Для визначення оптимальних матричних композитів необхідно виконати подальші дослідження радіаційної та хімічної стійкості отриманих зразків.

 

ЕТАПИ РОЗВИТКУ ОЛЬХОВАТСЬКО-ВОЛИНЦІВСЬКОЇ АНТИКЛІНАЛІ ДОНБАСУ ТА ЗОЛОТОРУДНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ

В. Дуднік, В. Корчемагін, Б. Панов, К. Шкрабюк

Наведено результати реконструкції полів тектонічних напружень Ольховатсько-Волинцівської антикліналі Донбасу за дайками, жилами і штрихами ковзання. Визначено 12 головних етапів розвитку структури. Зроблено висновки про місце золоторудної мінералізації в історії розвитку антикліналі.

 

Історія науки

Перші підручники з мінералогії, видані українською мовою у другій половині ХІХ ст.

П. Білоніжка, О. Матковський, В. Павлишин

Проаналізовано українські підручники з мінералогії, опубліковані українською мовою В. Воляном, М. Полянським та І. Верхратським у другій половині ХІХ ст.; на їхній підставі досліджено деякі питання історії розвитку мінералогії, класифікації мінералів та української мінералогічної термінології.

 

ДИСКУСІЇ, КРИТИКА, БІБЛІОГРАФІЯ

Новий сучасний підручник з мінералогії

Ю. Ляхов, М. Павлунь, А. Сіворонов, І. Попівняк, Л. Скакун,

П. Білоніжка, К. Свєшніков

Проаналізовано значення і важливість підручника з мінералогії “Генезис мінералів”, авторами якого є відомі вчені й педагоги В.І. Павлишин, О.І. Матковський, С.О. Довгий; наголошено на своєчасності його появи.