ТВОРЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ПРОФЕСОРА ОРЕСТА МАТКОВСЬКОГО
(до 75-річчя від дня народження)
П. Білоніжка, М. Павлунь, Л. Скакун, Є. Сливко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено наукову, педагогічну, навчально-методичну й організаторську діяльність відомого українського вченого в галузі мінералогії, заслуженого професора Львівського національного університету імені Івана Франка Ореста Матковського.
Ключові слова: Орест Матковський, мінералог, педагог, організатор науки й освіти, Львівський національний університет імені Івана Франка.
БАРИТОВА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ В ГЕОЛОГІЧНИХ УТВОРЕННЯХ УКРАЇНИ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Зведено відомості про поширеність, розподіл та деякі особливості баритової мінералізації в геологічних утвореннях України. Мінерал виявлений в усіх мінералогічних провінціях у вигляді різноманітних виділень серед різновікових відкладів, супроводжує поліметалеве, ртутне, сірчане та інше зруденіння, утворює рудопрояви і родовища. Зафіксовано велике розмаїття мінеральних індивідів і агрегатів бариту, коротко проаналізовано його генетичну природу.
Ключові слова: барит, морфологія кристалів і агрегатів, фізичні та хімічні властивості, термобарогеохімічна та ізотопно-геохімічна характеристика, генезис, Україна.
МАЙБУТНЄ МІНЕРАЛОГІЇ – У ЇЇ ПРИКЛАДНОМУ ЗНАЧЕННІ
Ч. 1. ПРОБЛЕМИ НАУКОВО-МЕТОДИЧНОГО І
РОЗШУКОВО-ОЦІННОГО СПРЯМУВАННЯ
Московський державний геологорозвідувальний університет
117873 Росія, м. Москва, вул. Міклухо-Маклая, 23
Виділено головні проблеми сучасної прикладної мінералогії і проаналізовано їхнє науково-методичне та розшуково-оцінне значення.
Ключові слова: методологія прикладної мінералогії, мінералоутворення, прогнозування, розшуково-оцінні критерії та ознаки, типоморфізм мінералів.
МАЙБУТНЄ МІНЕРАЛОГІЇ – У ЇЇ ПРИКЛАДНОМУ ЗНАЧЕННІ
Ч. 2. ПРОБЛЕМИ ТЕХНОЛОГІЧНОГО, ЕКОНОМО-ЕКОЛОГІЧНОГО
ТА СИСТЕМНО-МОДЕЛЬНОГО СПРЯМУВАННЯ
Московський державний геологорозвідувальний університет
117873 Росія, м. Москва, вул. Міклухо-Маклая, 23
Проаналізовано проблеми сучасної прикладної мінералогії технологічного, економо-екологічного, техногенного, системно-модельного і кадрового спрямування.
Ключові слова: прикладна мінералогія, технологічні властивості мінералів, еколого-економічні комплекси, моделювання.
КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ХРОМШПІНЕЛІДІВ
ІЗ КІМБЕРЛІТІВ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
З. Бартошинський1 ,С. Бекеша2, І. Чумак1
Досліджено кристаломорфологію хромшпінелідів із кімберлітів Архангельської алмазоносної провінції та Приазов’я. Виявлено поширення комплікаційних і другорядних граней на кристалах та їхню приуроченість як до структурно важливих форм, так і до структурно важливих зон. Простежено чітку закономірність у зміні внутрішньої досконалості (дефектності) кристалів у випадку ускладнення огранування індивідів.
Ключові слова: хромшпінелід, кристал, проста форма, грань, ретикулярна щільність, лауеграма.
МІНЕРАЛЬНІ НОВОУТВОРЕННЯ В КОНКРЕЦІЯХ-СЕПТАРІЯХ:
ГЕНЕЗИС, ДЖЕРЕЛО РЕЧОВИНИ,
ТЕОРЕТИЧНЕ І ПРАКТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ЇХНЬОГО ВИВЧЕННЯ
П. Зарицький
Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна
61077 м. Харків, пл. Свободи, 4
Факс (052) 705-12-61
Ключові слова: конкреції-септарії, вторинна мінералізація, генезис, перерозподіл, стадії літогенезу, розшукова ознака.
НОМЕНКЛАТУРА І ГЕНЕЗИС
СФЕРИЧНИХ МІНЕРАЛЬНИХ АГРЕГАТІВ
М. Куцевол
Національний гірничий університет
49027 м. Дніпропетровськ, просп. К. Маркса, 19
E-mail: ish-w@yandex.ru
Розглянуто генезис сферолітових і конкреційних агрегатів мінералів кремнезему, які утворилися внаслідок процесів звітрювання. Запропоновано уточнити поняття конкреція, ооліт, сфероліт.
Ключові слова: сфероліт, конкреція, ооліт, мінеральний агрегат, генезис.
ПІРОЛІЗ МІНЕРАЛІВ
Г. Кульчицька, Д. Возняк
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: annk@viptelecom.net
Склад газоподібних продуктів піролізу мінералів і порід повинен відображати ті умови, в яких вони утворені (перетворені). Спектр виділення летких компонентів з мінеральної проби залежно від температури належить до типоморфних ознак проби. Завдання полягає в тому, щоб виявити закономірності зміни складу продуктів піролізу залежно від умов утворення мінералів. Продукти піролізу не відповідають складу летких компонентів у середовищі мінералоутворення, їх можна використати лише для відтворення відмінностей в умовах утворення мінералів і порід.
Ключові слова: піролітична газова хроматографія, мінерал, леткі компоненти, продукти піролізу, умови утворення.
NUMERICAL MODELLING OF THE METAMORPHIC MINERAL SOLUBILITY IN HYDROTHERMAL SOLUTIONS AT 400-800°C, 1-5 KBAR AND VARIOUS FLUID ACIDITY
S. Bushmin, P. Azimov, S. Lvov
Institute of Precambrian Geology and Geochronology of RAS
Makarov Еmb. 2, RU – 199034 St. Petersburg, Russia
E-mail: bushmin@sb1402.spb.edu
This paper discusses the character of dissolution in aqueous fluid for the 56 usual minerals of metamorphic rocks depending on the PT-conditions and fluid composition. Computer modelling of mineral-fluid equilibria carries out the study of solubility. The calculations are accomplished for both pure water and solutions, containing acid (HCl) and alkali (NaOH). We distinguish the seven basic types of the solubility diagrams in dependence of peculiarities of mineral behaviour in acid and alkaline solutions. For most minerals, excepting Qtz, Mi, Ab and Jd, the solubility value is determined mainly by fluid acidity (pH) and weakly by P-T.
Analysis of the mineral solubility allows to characterize the element mobility depending on the fluid acidity. The most mobility is manifested by Si, K and Na independent of fluid acidity. Ca and Mg are most mobile in acid solutions whereas Fe(II) is mobile in both acid and alkaline fluids. Al is rather immobile element and is transferred mainly in alkaline or strongly acid solutions. The most immobile is Fe(III) – i.e. iron is transferred mainly as Fe(II). Therefore, change of fluid acidity results in dissolution of some components and precipitation of other ones. Minerals of different types could be indicators of the fluid acidity at metasomatism.
Since high solubility of quartz most metamorphic fluids should be silica-saturated. They should also contain significant amount of alkalis. The decrease of P and T can leads to origin of supersaturated silica-alkaline fluids producing metasomatism in country rocks. The solubility of Fe-, Mg- and Ca-bearing minerals is low in alkaline fluids in comparison with acid ones. Hence only primarily acid fluids can produce solutions, enriched in these elements, at their leaching from country metamorphic rocks. Fluids, enriched only in Fe, could have initially both acid and alkaline character.
Key words:
minerals solubility, fluid, metamorphism, thermodynamic modelling, fluid acidity, element mobility.
ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛІВ-СУПУТНИКІВ АЛМАЗУ ЗЕЛЕНОГАЙСЬКОЇ СТРУКТУРИ
Ю. Федоришин
Дослідницький центр Міністерства освіти і науки України, м. Львів
E-mail: fedoryshyn@tbm.net.ua
Отримано принципово нові мінеральні свідчення про експлозивну природу Зеленогайської структури. Вивчення хімізму окремих мінералів свідчить, що породи цієї структури представлені сильно зміненими кімберлітовими (лампроїтовими) породами різних фацій, які можуть становити практичний інтерес з погляду алмазоносності..
Ключові слова: діатрема, кратер, пізоліт, кімберліт, лампроїт, гранат, ільменіт, хромшпінель, алмазоносність, Український щит.
ГІДРОТЕРМАЛЬНА МІНЕРАЛОГІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ
ТА МЕТАМОРФІЗМ У МІДЕНОСНИХ ТРАПАХ НИЖНЬОГО ВЕНДУ
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ПЛИТИ
В. Мельничук
Рівненська геологічна експедиція
33018, м. Рівне, вул. Курчатова, 11
Тел./факс (036-2) 23-82-09
Виявлено зональний просторовий розподіл асоціацій гідротермальних мінералів у траповій формації нижнього венду Волино-Подільської плити. Виділено карбонатну, цеолітову і пренітову концентричні зони, послідовну зміну яких можна простежити від країв до центра трапової провінції. Ці зони частково контролюють розподіл самородного і сульфідного типів мідної мінералізації в трапах регіону і по-різному перспективні на мідь. У цеолітовій зоні умови локалізації самородної міді визначає вертикальна симетрична мінералогічна зональність у базальтових потоках.
За типоморфними мінеральними асоціаціями, ступенем і масштабами перекристалізації порід, а також температурними параметрами мінералоутворення зональні гідротермально-метасоматичні зміни трапів Волино-Поділля відповідають цеолітовій і преніт-пумпеліїтовій фаціям метаморфізму. Висловлено припущення, що походженням вони завдячують мінералізованим підземним водам горбашівського водоносного горизонту, які, ймовірно, були підігріті знизу численними силами габро-долеритів, інтрудованими наприкінці раннього венду поблизу його підошви в центрі Волино-Поліського прогину.
Ключові слова: мідна мінералізація, трапи, гідротермальні мінерали, мінералогічна зональність, фації метаморфізму, венд, Волино-Поділля.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
E-mail: irenek@bigmir.net
Вивчено двійникові зростки кристалів самородної міді з трьох рудопроявів України: з докембрійських ультрабазитів Побужжя на Українському щиті (рудопрояв Чемерпіль, зона окиснення), докембрійських ультрабазитів Бердичівського блока Українського щита (інтрузія Жданівка, зона окиснення) та вендських вулканогенно-осадових порід Волині. Двійникові утворення є простими і складними зростками за шпінелевим законом октаедрів, кубооктаедрів, кубів, ромбододекаедрів і тетрагексаедрів. Наявність двійників і п’ятірників серед багатогранників самородної міді у рудопроявах України свідчить про те, що середовище мінералоутворення було пересиченим.
Ключові слова: самородна мідь, двійникові зростки, п’ятірники, шпінелевий закон, октаедр, куб, кубооктаедр, ромбододекаедр, тетрагексаедр, Україна.
ДОСВІД ВИЯВЛЕННЯ ПЕВНОГО ТИПУ ЗОЛОТОГО ЗРУДЕНІННЯ
МЕТОДОМ ТЕРМО-ЕРС НА МІНЕРАЛОГО-ПАРАГЕНЕТИЧНІЙ ОСНОВІ
(на прикладі Бобриківського рудного поля,
Нагольний кряж, Донбас)
О. Литвинович, В. Єхіванов, Ю. Пахнющий,
Т. Кутний, О. Шваєвський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
На прикладі Бобриківського золото-поліметалевого рудного поля (Нагольний кряж, Донбас) доведена можливість експресного виявлення окремих зон локалізації самородного золотого зруденіння.
Ключові слова: картування, чорносланцеві товщі, термоелектрорушійна сила, мінерали-напівпровідники, золото, Донбас.
МОРФОЛОГІЯ РОЗСИПНОГО ЗОЛОТА
ЯК КРИТЕРІЙ УМОВ СЕДИМЕНТОГЕНЕЗУ
(НА ПРИКЛАДІ РОЗСИПНОГО ЗОЛОТА З АЛЮВІЮ
СУЧАСНИХ РІЧОК ЧИВЧИНСЬКОГО РАЙОНУ)
Інститут геологічних наук НАН України
01054 м. Київ, вул. О. Гончара, 55б
Розглянуто зміну морфології золота з алювію сучасних річок Чивчинського району. Досліджено гранулометричні особливості золота, зміну форми і складу золотин уздовж течії річок, що дало змогу зробити висновки про умови транспортування і відкладення матеріалу.
Ключові слова: золото, морфологія, алювіальні відклади, седиментогенез, Чивчинський район, Українські Карпати.
Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
95017 м. Сімферополь, просп. Кірова, 47/2
E-mail: imr@utel.net.ua
Вивчено первинні геохімічні ореоли родовищ золота Українського щита: Майського, Балки Широкої та Клинцівського. Досліджено мінеральні та інші форми хімічних елементів у первинних геохімічних ореолах золоторудних родовищ. Доведено можливість застосування геохімічних критеріїв для інтерпретації результатів літохімічних розшуків.
Ключові слова: первинні геохімічні ореоли, родовище, золото, елементи-індикатори, мінеральна форма.
Б. Панов, В. Альохін
Донецький національний технічний університет
83000 м. Донецьк, вул. Артема, 58
E-mail: geolog@info.dgtu.donetsk.ua
Описано рудні мінерали (сфалерит, галеніт, халькопірит, пірит, марказит, полібазит, акантит, тетраедрит, тенантит, самородне срібло), продукти їхнього звітрювання (смітсоніт, англезит, церусит, малахіт, гідроксиди заліза) і нерудні мінерали (кальцит, кварц, барит, плагіоклази) поліметалевої мінералізації в нижньокам’яновугільних вапняках Каракубського рудопрояву на півдні Донбасу. Наведено результати хімічних, свинцево-ізотопних та інших досліджень. Висловлено міркування стосовно генезису і науково-практичного значення виявленої мінералізації, яка за свинцево-ізотопними даними подібна до телетермальних родовищ долини Міссісіпі.
Ключові слова: галеніт, сфалерит, халькопірит, пірит, марказит, вторинні мінерали, хімічний склад сульфідів, радіогенні ізотопи свинцю, Каракубський рудопрояв, Донбас.
ЛІТОЛОГО-МІНЕРАЛОГІЧНИЙ СКЛАД ДОННИХ ОСАДІВ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ЧОРНОМОРСЬКОГО ШЕЛЬФУ УКРАЇНИ
О. Можина1, О. Сторчак1, В. Нікулін1,
Б. Ванштейн2, І. Андрєєва2
1Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова
65026 Україна, м. Одеса, вул. Дворянська, 2
E-mail: vlnik@ukr.net
2“ВНИИОкеангеология”
190121 Росія, м. Санкт-Петербург, Англійський просп., 1
E-mail: van@vniio.nw.ru
Виконано гранулометричні та мінералогічні дослідження донних відкладів північної частини чорноморського шельфу України. Переважними фракціями осадів є пелітові та алевритові різновиди. Вихід важкої фракції коливається від 0,54 до 0,12 %. У мінеральному складі осадів виділено такі комплекси: чорнорудно-гранатовий з лейкоксеном, чорнорудно-епідот-піроксеновий з гідроксидами заліза, гранат-чорнорудний з епідотом або з гідроксидами заліза, чорнорудний з піритом. Визначено характер поширення цих комплексів по досліджуваній території.
Ключові слова: мінералогія, гранулометрія, донні відклади, новочорноморський вік, Чорне море, Україна.
ТИПИ КВАРЦОВОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ
В КАРБОНАТНИХ ПОРОДАХ ПІВДЕННОГО ДОНБАСУ
О. Черніцина1, О. Артеменко1, А. Калініченко2
1Кримське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
95017 м. Сімферополь, просп. Кірова, 47/2
E-mail: imr@utel.net.ua
2Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
Виділено різновиди кварцової мінералізації, які виникають у процесі гідротермально-метасоматичної силіцитизації рудовмісних карбонатних порід.
Ключові слова: кварц, золото-ртутна формація, гідротермально-метасоматичні процеси, силіцитизація, Південний Донбас.
БЕРИЛ УКРАЇНИ
В. Яковлєва, В. Каменчук
Музей коштовного та декоративного каміння Міністерства фінансів України
12100 Житомирська обл., смт Володарськ-Волинський, вул. К. Маркса, 58
Наведено характеристику кристалів берилу з пегматитів Волинського і Приазовського мегаблоків Українського щита.
Ключові слова: берил, пегматити, Український щит.
ФЛЮЇДНИЙ РЕЖИМ МІНЕРАЛОГЕНЕЗУ ТА ІЗОТОПНА ПРИРОДА КОМПОНЕНТІВ ФЛЮЇДІВ У ВУГЛЕЦЬВМІСНИХ КОМПЛЕКСАХ
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
М. Братусь1, Ю. Белецька1, Ю. Деміхов2, Ю. Фомін2, В. Яценко2
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
2Інститут мінералогії, геохімії і рудоутворення НАН України
03680 м. Київ-142, просп. Палладіна, 34
Вивчено термобаричні параметри й ізотопну природу компонентів флюїдів, що формували графітові і золоторудні родовища серед вуглецьвмісних параметаморфічних порід Українського щита. Першоджерелом компонентів флюїдів і руд є вмісні породи. Діоксид вуглецю домінує в компонентному складі газової фази флюїдів, що формували графітові і рудні родовища. За ізотопним складом вуглець СО2 є продуктом окиснення органіки, рідше декарбонатизації вапняків і зберігає з ними свою ідентичність. Ізотопний склад інших елементів флюїдів, наприклад, водню у воді, коливається внаслідок взаємного обміну з наявними у значних кількостях іншими воденьвмісними сполуками, зокрема H2S у флюїді.
Ключові слова: графіт, золото, флюїдні включення, діоксид вуглецю, ізотопний склад, вуглецьвмісні комплекси, Український щит.
ІЗОТОПНИЙ СКЛАД СІРКИ КАЛІЙНО-МАГНІЄВИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ТА ЙОГО ГЕНЕТИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
П. Білоніжка1, А. Вуйтович2, Т. Перит3
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
2Лабораторія мас-спектрометрії, Інститут фізики,
Університет Марії Кюрі-Склодовської
20-031 Польща, м. Люблін, пл. Кюрі-Склодовської, 1
Е-mail: wujek@tytan.umcs.lublin.pl
3Польський геологічний інститут
00-975 Польща, м. Варшава, вул. Раковецька, 4
Е-mail: tadeusz.peryt@pgi.gov.pl
Визначено ізотопний склад сірки в покладах калійно-магнієвих солей Передкарпаття. З’ясовано, що ?34S у полігаліті, каїніті, лангбейніті, леоніті, астраханіті, калушиті (сингеніті), гіпсі коливається в межах від +16,66 до +22,06 ‰ і в середньому становить +18,23 ‰. На підставі одержаних даних і аналізу геохімії ізотопів сірки в осадовій оболонці Землі зроблено висновок про те, що поклади калійно-магнієвих солей Передкарпаття утворилися з солей морської і річкових вод.
Ключові слова: ізотопний склад сірки, калійно-магнієві солі, міоцен, геохімія, Передкарпаття.
ГЛИНИ ГАЛОГЕННИХ ВІДКЛАДІВ І КОРИ ЗВІТРЮВАННЯ
КАЛУШ-ГОЛИНСЬКОГО РОДОВИЩА КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ
(МІОЦЕН, ПЕРЕДКАРПАТТЯ)
О. Олійович, Я. Яремчук, С. Гринів
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@.ah.ipm.lviv.ua
Рентгенометричним методом вивчено мінеральний склад пелітової фракції нерозчинного залишку міоценових галогенних відкладів та порід гіпсоглинистої шапки Калуш-Голинського родовища калійних солей. З’ясовано, що глинисті мінерали соленосної товщі представлені гідрослюдою і хлоритом, а гіпсоглиниста шапка, крім цих мінералів, містить ще каолініт і змішаношарувате утворення гідрослюда–монтморилоніт. Отже, на стадії гіпергенезу в разі тривалого вилуговування галогенних відкладів поверхневими водами відбувається утворення каолініту та втрата гідрослюдою іонів калію і перехід її у змішаношарувате утворення гідрослюда–монтморилоніт – тобто процес деградації гідрослюди.
Ключові слова: гідрослюда, хлорит, каолініт, змішаношаруваті утворення, гіпсоглиниста шапка, галогенні відклади.
ШЕНІТ ІЗ ГАЛОГЕННИХ ВІДКЛАДІВ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
ТА ЙОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ В ПРОЦЕСІ НАГРІВАННЯ
П. Білоніжка, І. Манчур
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено шеніт із покладів калійно-магнієвих солей Передкарпаття та його перетворення в процесі нагрівання при температурі 50, 80, 100, 120, 150, 200 і 250°С на підставі рентгенівських і термічних аналізів. З’ясовано, що при 86°С починається руйнування кристалічної структури шеніту й утворення леоніту. Нагрівання мінералу до 100°С приводить до дегідратації леоніту й утворення, ймовірно, двоводної солі K2Mg[SO4]2·2H2О, яка при температурі близько 150°С руйнується, і з продуктів її розпаду утворюються лангбейніт і арканіт, стабільні при 250°С.
Ключові слова: шеніт, леоніт, лангбейніт, арканіт, нагрівання, рентгенівський аналіз, термічний аналіз, фази перетворення, катагенез, Передкарпаття.
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ТА ПОШИРЕННЯ КАРБОНАТНИХ УТВОРЕНЬ
КРОСНЕНСЬКОЇ СВІТИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Д. Головченко, Т. Кшановська
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@.ah.ipm.lviv.ua
Розглянуто пластові типи карбонатних утворень з флішових відкладів Кросненської зони Українських Карпат. Cхарактеризовано породи кросненської світи. Виявлено мінливість складу утворень, їхньої текстури, структури, положення в розрізі.
Ключові слова: карбонатні породи, доломіт, кальцит, фліш, Кросненська зона, Українські Карпати.
МОЖЛИВОСТІ АНАЛІТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИХ РОБІТ
В АКЦІОНЕРНІЙ КОМПАНІЇ “АЛРОСА”
В. Роговий, А. Іванов, В. Корнілова, Д. Будаєв
АК “АЛРОСА” (ЗАО), Ботуобінська ГРЕ,
м. Мирний, Республіка Саха (Якутія)
Висвітлено можливості виробничого аналітичного забезпечення геологорозвідувальних робіт у Центральній аналітичній лабораторії Ботуобінської ГРЕ (АК “АЛРОСА”). Головними спеціалізованими лабораторіями є мінералогічна, електронно-зондового та рентгенофлуоресцентного аналізу. Описано завдання, що вирішують, та можливості вивчення мінералів і гірських порід за допомогою сучасного аналітичного обладнання – мікроаналізатора Superprobe JXA-8800R і рентгенофлуоресцентного спектрометра S4-Explorer.
Ключові слова: лабораторія, технічне оснащення, мінерал, електронно-зондовий аналіз, рентгенофлуоресцентний аналіз, АК “АЛРОСА”.
ЛІКАРСЬКІ МІНЕРАЛИ КИТАЙСЬКОЇ МЕДИЦИНИ
Б. Панов
Донецький національний технічний університет
83000 м. Донецьк, вул. Артема, 58
Описано застосування декількох десятків різних мінералів у нетрадиційній китайській медицині.
Ключові слова: мінерал, лікарські засоби, нетрадиційна медицина, Китай.
П’ЯТДЕСЯТ РОКІВ ВІДКРИТТЮ СТОРІЧЧЯ
Г. Анастасенко, І. Горіна
Санкт-Петербурзький державний університет
м. Санкт-Петербург, Університетська наб., 7/9
Е-mail: galina_anast@mail.ru
Висвітлено життєвий шлях Л.А. Попугаєвої та її внесок у відкриття першої алмазоносної кімберлітової трубки в Якутії.
Ключові слова: родовище алмазів, Лариса Попугаєва, кімберлітова трубка “Зарниця”, піропове знімання, Якутія.
ПРО МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ
“МІНЕРАЛОГІЯ: ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ І ПРАКТИКА”,
присвячену 140-річчю кафедри мінералогії львівського національного університету імені Івана франка
(Львів–Шацьк, 3–6 вересня 2004 р.)
О. Матковський, Є. Сливко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Наведено інформацію про міжнародну наукову конференцію “Мінералогія: історія, теорія і практика”, присвячену 140-річчю кафедри мінералогії Львівського національного університету імені Івана Франка, яка відбулася 3–6 вересня 2004 р. у Львові та Шацьку.
Ключові слова: конференція, кафедра мінералогії, Львівський національний університет імені Івана Франка, Українське мінералогічне товариство.
ЗБІГНЄВ ВЛАДИСЛАВОВИЧ БАРТОШИНСЬКИЙЇ
С. 130–135
С. 136–138