ПРОФЕСОР ЄВГЕН МИХАЙЛОВИЧ ЛАЗЬКО ?
ВИДАТНИЙ УЧЕНИЙ-ГЕОЛОГ І ПЕДАГОГ
(до 90-річчя ВІД дня народження)
В. Кирилюк1, А. Лисак1, Ю. Ляхов1, М. Павлунь1, К. Свєшніков1,
А. Сіворонов1, Г. Яценко1, О. Бобров2, І. Паранько3
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
2Український державний геологорозвідувальний інститут
м. Київ, вул. Кутузова, 18/7
3Криворізький державний технічний університет
50027 м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ партз’їзду, 11
E-mail: paranko@alba.dp.ua
Стаття присвячена пам’яті Євгена Михайловича Лазька – талановитого геолога, педагога, видатного ученого, доктора геолого-мінералогічних наук, професора Львівського національного університету імені Івана Франка.
Ключові слова: Є.М. Лазько, геологія докембрію, термобарогеохімія, п’єзооптична мінеральна сировина, розшуки і розвідка корисних копалин, регіональна геологія.
АКАДЕМІК О.С. ПОВАРЕННИХ – ВИДАТНИЙ УЧЕНИЙ-МІНЕРАЛОГ І КРИСТАЛОХІМІК ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛІТТЯ
(до 90-річчя від дня народження)
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Проаналізовано наукову, педагогічну й організаційну діяльність видатного вченого-мінералога академіка О.С. Поваренних. Визначено його вагомий внесок у розвиток історії і методології мінералогії, кристалохімії та фізики мінералів.
Ключові слова: академік О.С. Поваренних, мінералогія, кристалохімія, фізика мінералів, історія науки.
САМОРОДНІ МЕТАЛИ ПОЛІМЕТАЛЕВОГО РУДОПРОЯВУ КУРЧИЦІ
(Волинський мегаблок, Український щит)
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
E-mail: irenek@bigmir.net
2Інститут телекомунікацій та глобального
інформаційного простору НАН України
03186 м. Київ, Чоколівський бульвар, 13
E-mail: pavlyshin@mail.univ.kiev.ua
Наведено дані детальних досліджень морфології та хімічного складу самородних міді і свинцю поліметалевого рудопрояву Курчиці (Курчицька синклінальна структура, Волинський мегаблок Українського щита). Отримані результати дають змогу уточнити походження цих мінералів, підтвердити гіпотезу про відновні процеси мінералоутворення під час метаморфізму карбонатних порід і утворення самородних міді та свинцю за рахунок їхніх первинних сульфідів.
Ключові слова: самородна мідь, самородний свинець, морфологія, хімічний склад, поліметалеві руди, Український щит.
Noble Metals in Carbon-bearing Rocks of Primorye
Far East Geological Institute, Far Eastern Branch of RAS
100-letiya Av., 159, RU – 690022 Vladivostok, Russia
E-mail: director@fegi.ru
The Khanka crystalline massif (Primorye) has been studied for gold and platinum content in graphite-bearing rocks. Chemical analysis of leucocratic granite-gneiss, gabbro-amphibolite, biotite-feldspar-graphite and garnet-biotite-feldspar slates, which have undergone regional graphitization, showed a high carbon content up to 29–36 mas. %. Gold (3–30 g/t) and platinum (4–52 g/t) contents of economic interest were measured in all above-mentioned varieties. The isotopic composition of the carbon analyzed in 8 samples was found to be unusually uniform (13CPDB = (–8,5)–(–8,7) ‰) which proves its mantle source. The obtained data suggest genetic correlation of gold-platinoid mineralization with regional graphitization, occured widely in the Middle-Riphean metamorphic complexes, which are located between the rivers of Kabarga, Tamga, and Kedrovka.
Ключові слова: metamorphism, platinoides, gold, graphite, black shales, Primorye.
ХАРАКТЕРНІ ГЕОХІМІЧНІ ОЗНАКИ ЗОЛОТОГО ЗРУДЕНІННЯ В ЦЕНТРАЛЬНІЙ ЧАСТИНІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
(на прикладі Клинцівського родовища)
О. Фалькович
Визначено головні геохімічні ознаки золоторудного зруденіння центральної частини Українського щита. З’ясовано, що геохімічні аномалії золота й супутніх елементів характерні для порід Кіровоградської геохімічної області в зонах тривалих тектонічних порушень глибинного закладення й метасоматозу регресивного та прогресивного етапів.
Ключові слова: геохімія, золоторудні родовища, Український щит.
КОРЕЛЯЦІЯ МІНЛИВОСТІ
МІНЕРАЛОГО-ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АРСЕНОПІРИТУ
ЗІ СТУПЕНЕМ ЗОЛОТОНОСНОСТІ ПОЛІМЕТАЛЕВИХ РУД
(на прикладі Бобриківського рудного поля,
Нагольний кряж, Донбас)
ІО. Литвинович, В. Єхіванов, Ю. Пахнющий, Т. Кутний, О. Шваєвський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Ключові слова: арсенопірит, термоелектрорушійна сила, золотоносність, Донецький басейн.
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ МЕЗОЗОЙ-КАЙНОЗОЙСЬКИХ
ПОХОВАНИХ АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
М. Ковальчук
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55б
E-mail: KMS1964@ukr.net
У межах Українського щита кори звітрювання кристалічних порід фундаменту тісно просторово й парагенетично пов’язані з похованими річковими долинами. Це дає змогу виділити єдиний еволюційно-генетичний ряд кори звітрювання–алювіальні відклади. Специфіка алювіального седиментогенезу, пов’язаного з розмиванням і перевідкладенням хімічних кір звітрювання, зумовила формування значних концентрацій золота в літофаціях і фаціальних умовах, які не характерні для класичних алювіальних розсипів. Похованим річковим палеодолинам притаманна успадкованість молодшими водотоками давньої річкової мережі, що зумовило стратиграфічну транзитність як матеріалу алювію, так і золота.
Ключові слова: золото, розсипи, кори звітрювання, мезозой–кайнозой, поховані річкові долини, Україна.
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ СУЧАСНИХ АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНИ
М. Ковальчук, Л. Фігура
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55б
Тел. (044)238-19-33
Наведено результати дослідження золотоносності сучасних алювіальних відкладів України. Увагу приділено гранулометрії, морфології та хімічному складу розсипного золота, які є індикаторами фізико-хімічних умов кристалізації мінералу, умов алювіального седиментогенезу, дають інформацію про металогенію площ денудації.
Ключові слова: золото, морфологія, хімічний склад, четвертинні відклади, алювій, Україна.
РЕЗУЛЬТАТИ ПРОГНОЗНО-ГЕОЛОГІЧНИХ РОБІТ НА ЗОЛОТО В КРИМУ
І. Гаврилюк, Л. Лавриненко
КП “Південьекогеоцентр” Державної геологічної служби України
95007 м. Сімферополь, вул. Беспалова, 47
Е-mail: geotem@sf.ukrtel.net
kgtp@sf.ukrtel.net
Схарактеризовано головні рудопрояви золото-кварц-сульфідної мінералізації, пов’язані зі становленням середньоюрських інтрузій середнього й основного складу Гірського Криму. На підставі виконаного опробування теригенних відкладів юри, крейди, неогену й четвертинного віку виділені рудопрояви з промисловим вмістом золота.
Ключові слова:
золото, юрські теригенні відклади, Гірський Крим.
ОЗНАКИ ФОРМУВАННЯ КВАРЦОВИХ ЖИЛ МУЖІЄВСЬКОГО РОДОВИЩА З ГЕЛЮ КРЕМНЕЗЕМУ
Н. Словотенко, Л. Скакун
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено зразки кварцових жил Мужієвського родовища. За даними опису жильного виповнення та мікроскопічних спостережень взірців, під час формування жильного кварцу відбувалося початкове осадження кремнезему з гелю. Методом інфрачервоної спектроскопії виявлено включення кремнеземового гелю, який містить воду. Доведено, що кварц на родовищі формувався внаслідок перекристалізації первинно осадженого кремнезему.
Ключові слова: епітермальна мінералізація, кварцові жили, гель кремнезему, інфрачервона спектроскопія, Мужієвське родовище.
КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЯ ТОПАЗУ З КАМЕРНИХ (ЗАНОРИШЕВИХ) ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ
О. Вовк, І. Наумко
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.ua
Наведено результати кристаломорфологічних досліджень топазу з камерних (заноришових) пегматитів Волині. Найбагатше огранування мають кристали із заноришових областей. У зоні [001] на них розвинені грані {110} і {120}, зрідка {230}, {130}, {100}, {470}, {010}. На головках індивідів виявлено грані {001}, {011}, {021}, {023}, {012}, {101}, {103}, {201}, {111}, {112}, {113}, {114}, {225}, {121}, {131}. За розвитком граней {001} виділено кристали адун-чилонського та ільменського типів, між якими є поступові переходи. Морфологія кристалів із зон вилуговування простіша: на них розвинені грані {110}, {120}, {011}, {111}, {112}, рідше {113}, {001}, {021}, {101}, {010}, {210}, {100}. На головках індивідів пізньої генерації з метасоматично змінених порід наявні лише грані {011}. Статистично визначений порядок важливості граней для волинського топазу {110}, {120}, {011}, {111}, {112}, {001}, {021}, {101}, {023}, {113} відхиляється від теоретичних послідовностей, що пов’язане з впливом умов кристалізації на форму кристалів.
Ключові слова: кристаломорфологія, топаз, камерні (заноришові) пегматити, Волинь, Україна.
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: Yatsenko1941@list.ru
2ІГНС НАН і МНС України
03680 м. Київ, просп. Палладіна, 34а
3Правобережна геологічна експедиція
09150 Київська обл., Білоцерківський р-н, с. Фурси
У новому аспекті розглянуто положення гіпербазитів і кімберлітоподібних порід Гайворон-Завалівської площі (Середнє Побужжя). Прояви гіпербазитів району (Казавчинський та ін.) проаналізовано як утворення, які, можливо, асоціюють з алмазоносними породами кімберліт-лампроїтового ряду.
Ключові слова: Український щит, архон, активізація, тектоноексплозивна зона, кімберліт-лампроїтовий ряд, гіпербазити, мінералогія, алмаз.
УМОВИ УТВОРЕННЯ ГРАНІТОЇДІВ ПАЛЕОПРОТЕРОЗОЙСЬКОЇ
ТЕКТОНОМАГМАТИЧНОЇ АКТИВІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ БІОТИТУ
А. Бучинська1, К. Свєшніков2, Р. Криза3
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: abuchynska@yahoo.com
2Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: sveshn@franko.lviv.ua
3Інститут геологічних наук, Вроцлавський університет
50-204 Польща, м. Вроцлав, пл. Макса Борна, 9
За результатами мікрозондових досліджень біотиту з гранітів осницького, коростенського, східноприазовського комплексів та дивлінських гранітів Українського щита відтворено умови їхньої кристалізації. З’ясовано, що граніти осницького комплексу утворилися в умовах низької кислотності й високого тиску при температурі ~760°С та фугітивності кисню ~10–14,2. Граніти коростенського комплексу утворилися в умовах високої кислотності при температурі ~660°С і фугітивності кисню ~10–18,4. За складом біотиту до них близькі граніти східноприазовського комплексу і дивлінські граніти.
Ключові слова: біотит, гранітоїди, умови кристалізації, тектономагматична активізація, докембрій, Український щит.
РЕЧОВИННІ ОСОБЛИВОСТІ НИЖНЬОПАЛЕОЗОЙСЬКОЇ
(ОРДОВИК?–СИЛУРІЙСЬКОЇ) ТАГАРГАНСЬКОЇ ФОРМАЦІЇ
НАТРОВИХ МЕТАБАЗАЛЬТІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ФЕРГАНИ
(ТЯНЬ-ШАНЬ)
Л. Генералова
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-maіl: zaggeol@franko.lvіv.ua
Нижньопалеозойська (ордовик?–силурійська) тагарганська формація натрових метабазальтів належить до складу офіолітового структурно-формаційного комплексу Північно-Східної Фергани (Тянь-Шань). Головними петротипами формації є метабазальти та апобазальтові й апотуфові актиноліт-цоїзитові (кліноцоїзитові) і хлорит-актинолітові зелені сланці. Базальти низько- і помірноглиноземисті, натрієві, мезократові помірнозалізисті. Речовинні особливості формації дають змогу зачислити її до особливого типу вулканогенних формацій, які закінчують лерцолітовий тренд диференціації офіолітового магмогенезу.
Ключові слова: Північно-Східна Фергана, Тянь-Шань, вулканогенна формація, метабазальти, базальти, апобазальтові й апотуфові актинолітові зелені сланці, лерцолітовий тренд, офіолітовий магмогенез.
Інститут геотехнічної механіки ім. М.С. Полякова НАН України
49005 м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а
E-mail: nanu@igtm.dp.ua
Наведено результати дослідження мінеральних перетворень у пісковиках карбону Південно-Західного Донбасу. Визначено структурні зміни карбонатів та їхній вплив на колекторські властивості.
Ключові слова: пісковики, карбонати, мінерали цементу, колекторські властивості, катагенез, карбон, Донбас.
С. Балабаєва
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Розглянуто особливості карбонатних манганових руд родовищ Нікопольського басейну, Бурштинського родовища та рудопроявів Покутських Карпат. Виявлено спільні та відмінні риси, зумовлені особливостями їхньої геологічної історії розвитку.
Ключові слова: карбонатні манганові руди, осадово-діагенетичний тип, Нікопольський басейн, Бурштинське родовище, Покутські Карпати.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено поведінку гіпсу в процесі нагрівання при температурі 50–450°С. З’ясовано, що виділення кристалізаційної води з гіпсу відбувається поступово, починаючи з температури 100°C, і супроводжується руйнуванням його кристалічної ґратки з утворенням півгідрату (баcаніту), що його заміщує потім ангідрит. Крім температури, на дегідратацію гіпсу впливають водні розчини і тривалість нагрівання, а вплив тиску незначний.
Ключові слова: гіпс, півгідрат, ангідрит, рентгенівський аналіз, термічний аналіз.
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
2Інститут геохімії навколишнього середовища НАН і МНС України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34а
Описано нову теригенно-мінералогічну провінцію у піщаних відкладах оз. Нобель, що у північно-західному куті Рівненської обл. на кордоні з Волинською обл. і Білоруссю. У ній різко (у п’ять–шість разів) зменшується вміст ільменіту та лейкоксену, місце яких займає кордієрит, уперше виявлений в озерних пісках Полісся. Мінеральна асоціація має такий склад, %: гранати – 40,0, кордієрит – 24,4, топаз – 12,6, турмалін – 4,8, циркон – 4,2, ставроліт – 2,2, силіманіт – 1,6, епідот – 1,0, кліноцоїзит – 1,0, кіаніт – 0,8, рогова обманка – 0,5, рутил – 0,3, андалузит – 0,2, корунд – 0,2, хроміт – од. зн., уламки змінених порід – 6,0. Визначено червоні гранати з чітким фіолетовим відтінком, дуже подібні до піропів із кімберлітових тіл Якутії. Озеро Нобель розміщене за 20 км від с. Кухітська Воля, біля якого у 70-х роках ХХ ст. у керні свердловин знайдено уламки кімберлітів. В алювіальних відкладах р. Стохід (за 10 км на захід від Нобеля) геологи Рівненської геологічної експедиції виявили дрібні алмази, що визначає важливість наших досліджень. Відклади оз. Нобель треба зачислювати до складної силіманіт-епідот-ставроліт-циркон-турмалін-топаз-кордієрит-гранатової (з піропом) теригенно-мінералогічної провінції.
Ключові слова: Українське Полісся, озеро Нобель, теригенно-мінералогічна провінція, кордієрит, ільменіт, гранати, піроп, топаз, кімберліти, алмаз.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: dyakivw@yahoo.com
На підставі експериментальних біомінералогічних досліджень описано найпоширеніші кінетичні закономірності зародження й розвитку тріщин у жовчних камінцях за умов механічного стиснення. Проаналізовано характер і поетапність зародження тріщин для різних морфоструктурних типів жовчних камінців. Виявлено залежності між руйнуванням ядра жовчних камінців та їхніх периферійних ділянок, між характером поверхні злому та закономірностями поширення тріщин.
Ключові слова: біомінералогія, жовчні камінці, механічне стиснення, кінетика тріщиноутворення, експериментальне дослідження in vitro.
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
2ВАТ “Геотехнічий інститут”
79000 м. Львів, вул. Перфедського, 21
За допомогою кореляційного і факторного аналізів уточнено мінливості кількісних характеристик мінеральних вод типу “Нафтуся”. Із застосуванням природно-історичного методу визначено сталі і змінні величини, які характеризують води типу “Нафтуся” (речовинний склад порід, аніонний і катіонний склад води, загальна твердість води, рН, наявність органічних речовин, кількість опадів, час сезонних коливань, час відновлення екосистеми тощо).
Ключові слова: геохімія, мінеральна вода типу “Нафтуся”, кореляційний аналіз, факторний аналіз, Україна.
Донецький національний технічний університет
83000 м. Донецьк, вул. Артема, 58
Е-mail: geolog@dgtu.donetsk.ua
kgtp@sf.ukrtel.net
Наведено закономірності поширення та форми наявності ртутної мінералізації за окремими районами Донецького басейну. Потенційну небезпеку становлять вугільні пласти у ртутних кар’єрах Микитівки, надзвичайно небезпечні для довкілля чималі шахтні відвали, колишній ртутний завод у Микитівці та численні вугільні терикони Донбасу.
Ключові слова: ртуть, вугленосні відклади, Микитівське родовище, Донецький басейн, екологія.
Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова
65058 м. Одеса, Шампанський пров., 2
Е-mail: chepodes@ukr.net
http://www.odnu.edu.ua
Предметом екологічної геології є еколого-геологічна система – літосфера, гідросфера й атмосфера, на яких позначається прямий або посередній вплив техногенної діяльності людини, причому літосфера є одним із головних компонентів довкілля. Це новий науковий напрям у науках про Землю, який поєднує знання про екологічні проблеми геологічного і навколишнього середовища. Еколого-геологічне картування – новий актуальний комплекс геолого-розшукових робіт. Його виконують з метою виділення й типізації рельєфу і ландшафтів, оцінювання фонових літолого-геохімічних характеристик, визначення проявів техногенної седиментації, еколого-геологічного районування. Моніторинг – це багатоцільова інформаційна система, яка охоплює збір даних методом спостереження, аналіз зібраних результатів, оцінювання стану середовища, прогнозування його розвитку та розробку рекомендацій щодо превентивних заходів з підтримки метастабільного стану довкілля в регіоні.
Ключові слова: екологічна геологія, моніторинг, навколишнє природне середовище, еколого-геологічне картування.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено діяльність студентської науково-дослідної групи підводних досліджень “Шельф”, що створена у Львівському державному університеті 1975 р. з метою проведення систематичних комплексних досліджень природи, культурних пам’яток та екологічних проблем Українського Полісся (на прикладі Шацького поозер’я), розробки рекомендацій з їхньої охорони та раціонального використання. З 1976 по 1993 рр. група щоліта проводила комплексні експедиції на теренах Північно-Західного Полісся. У роботі групи брали участь студенти й викладачі біологічного, географічного, геологічного, юридичного, історичного, філологічного та інших факультетів університету, а також Медичного інституту й Інституту фізичної культури, вузів Києва, Луцька, Тернополя, Івано-Франківська та інших міст України і колишнього Радянського Союзу. Група рекомендувала створити Шацький національний природний парк, що зроблено у 1983 р.
Ключові слова: міжфакультетська студентська науково-дослідна група підводних досліджень “Шельф”, Українське Полісся, Шацькі озера, Шацький національний природний парк.
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Наведено інформацію про V Міжнародний симпозіум “Мінералогічні музеї”, який відбувся у Санкт-Петербурзі (Росія). На симпозіумі розглянуто історію мінералогії та мінералогічних музеїв, проблеми мінералогії, кристалохімії, кристалогенезису, гемології і археомінералогії.
Ключові слова: симпозіум, мінералогічні музеї, мінералогія.
С.
С.