АПАТИТ У ГЕОЛОГІЧНИХ УТВОРЕННЯХ УКРАЇНИ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Зведено відомості про поширення, форми прояву, морфологію, хімічний склад, структуру, фізичні властивості та умови виникнення апатиту в геологічних утвореннях України. Апатит представлений багатьма різновидами (фторапатит, фторгідроксилапатит, карбонатапатит, фосфорит та ін.), виявлений в усіх мінералогічних провінціях, а родовища і рудопрояви його відомі в межах Українського щита, Волино-Подільської плити й Карпат, Причорноморської і Дніпровсько-Донецької западин, Донбасу. Як акцесорний мінерал трапляється в складі майже всіх типів магматичних, метаморфічних і осадових порід. Найпоширеніший фторапатит. В осадових відкладах переважають жовнові фосфорити, які за складом належать до фторкарбонатапатиту – курськіту.
Ключові слова: апатит, фосфорит, курськіт, морфологія кристалів і агрегатів, хімічний склад, параметри елементарної комірки, оптичні та спектроскопічні характеристики, генезис, Україна.
ОПАЛ У ПОРОДАХ УКРАЇНИ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Зведено відомості про поширення та різноманітні особливості опалової мінералізації в геологічних утвореннях України. Мінерал виявлений майже в усіх мінералогічних провінціях та породах різного віку. Стисло проаналізовано фізичні й хімічні властивості опалу та його генетичні особливості.
Ключові слова: опал, форми виділень, фізичні та хімічні властивості, генезис, Україна.
НОВІ ДАНІ ПРО ІЗОТОПНИЙ СКЛАД І ГЕОЛОГІЮ ТИТАН-ЦИРКОНІЄВИХ РОЗСИПНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА НА ПРИКЛАДІ САМОТКАНСЬКОГО РОДОВИЩА
1Донецький національний технічний університет
83000 м. Донецьк, вул. Артема, 58. E-mail: geolog@dgtu.donetsk.ua
2Департамент наук про Землю та планети,
Головний національний центр GEMOC ARC, Макуорі університет,
Макуорі, NSW 2109, Австралія. E-mail: wgriffin@els.mq.edu.au
3Інститут геохімії, мінералогії і рудоутворення НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34. E-mail: tsymbal@igmr.relc.com
Використання іонних і лазерних мікрозондів GEMOC Key Centre при університеті Макуорі (Австралія) дало змогу виконати аналізи найдрібніших зерен циркону з деяких розсипних родовищ України. Застосування U-Pb методу для визначення віку, а також визначення елементів-домішок циркону за допомогою ізотопів Hf дало змогу з’ясувати залежність складу циркону від порід, що його містять, та визначити петротипи корінних джерел циркону.
Ключові слова: розсип, циркон, елементи-домішки, ізотопи, Україна.
ЛОКАЛІЗАЦІЯ І ГЕНЕЗИС
УРАНОВОГО ЗРУДЕНІННЯ В МЕЖАХ МИХАЙЛІВСЬКОЇ ПЛОЩІ
(ЗАХІДНОІНГУЛЕЦЬКА СМУГА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
1Інститут геохімії навколишнього середовища НАН і МНС України
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34а
2Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: Voznyak@igmr.relc.com
На підставі вивчення геології й тектоніки рудного району, особливостей мінерального складу рудних тіл і включень мінералоутворювального середовища у кварці з рудних тіл та вмісних порід виявлено особливості локалізації, морфології і мінералогії уранового зруденіння та РТ-умови його формування.
Ключові слова: уранове зруденіння, жильний кварц, включення СО2, включення водного розчину, тектономагматична активізація, Український щит.
ПРОСТОРОВА МІНЛИВІСТЬ МІНЕРАЛОГО-ФІЗИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК АРСЕНОПІРИТУ В ЗОНАХ
ПІДВИЩЕНОЇ ЗОЛОТОНОСНОСТІ ЗАХІДНОГО ФЛАНГУ БОБРИКІВСЬКОГО ЗОЛОТО-ПОЛІМЕТАЛЕВОГО РУДНОГО ПОЛЯ (НАГОЛЬНИЙ КРЯЖ, ДОНБАС)
О. Литвинович, В. Єхіванов, Ю. Пахнющий, Т. Кутний, О. Шваєвський
На підставі вивчення кристаломорфологічних та мінералого-фізичних особливостей арсенопіриту зроблено висновок, що в межах Бобриківського рудного поля (Нагольний кряж) експрес-картування потенційно рудоносних зон та локальне прогнозування золотого зруденіння можна виконувати за певними мінералого-фізичними параметрами арсенопіриту.
Ключові слова: арсенопірит, термоелектрорушійна сила, коефіцієнт термо-е.р.с., золото, поліметалеві руди, Донбас.
ВІДОБРАЖЕННЯ ДЕФОРМАЦІЙ У БУДОВІ МІНЕРАЛЬНИХ АГРЕГАТІВ БОБРИКІВСЬКОГО ЗОЛОТОРУДНОГО РОДОВИЩА
О. Цабан, Л. Скакун, О. Литвинович, Р. Середяк
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Ключові слова: деформація, структура і текстура руди, мінеральні агрегати, чорносланцева формація, пірит, золото, Донбас.
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ І СТАДІЙНІСТЬ ФОРМУВАННЯ ЗОЛОТОРУДНОГО РОДОВИЩА САУЛЯК
(РАХІВСЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН)
І. Попівняк, С. Ціхонь, Т. Олійник, А. Ніколенко,
П. Ніколенко, В. Марусяк
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: tsikhon_s@ukr.net
Наведено результати детального геолого-генетичного, мінералого-фізичного та термобарогеохімічного дослідження руд родовища Сауляк. З’ясовано, що впродовж п’ятистадійного процесу мінералоутворення сформувалося п’ять мінеральних комплексів: піротин-кварцовий, турмалін-кварцовий, пірит-кварцовий, золото-полісульфідний, кварц-карбонатний. За даними гомогенізації флюїдних включень температурний інтервал власне продуктивного мінералоутворення становить 335–90°С, водночас переважна маса золота виділилася за Т = 280–120°С та Р = 145–80 МПа, густина СО2 продуктивних вуглекислотно-водних флюїдів становила 0,815–0,598 г/см3. Відкладання золота родовища Сауляк має свої особливості, які полягають у тому, що впродовж діяльності продуктивної порції флюїдів осадження металу відбувалося ритмічно неодноразово: виявлено чотири різновікові зародження золота.
Ключові слова: мінеральний комплекс, генерація, золото, кварц, карбонат, галеніт, пірит, флюїдні включення, Закарпаття.
ВИНИКНЕННЯ І РОЗВИТОК ФЛЮОРИТУ Й БАРИТУ У КВАРЦОВИХ ЖИЛАХ МУЖІЄВСЬКОГО РОДОВИЩА
Н. Словотенко, Л. Скакун, Б. Кіник
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Онтогенічним методом з використанням катодолюмінесцентного аналізу визначена послідовність мінералоутворення флюориту, бариту і кварцу в агрегатах жил Мужієвського родовища. Методами гомогенізації та кріометрії флюїдних включень виявлено температурні межі утворення досліджуваного парагенезису (170–230°С) за низької солоності флюїдів (0–12,5 мас. % NaCl-екв.). Доведено, що передумовою виникнення флюориту і бариту в кварцових жилах було утворення гелю кремнезему.
Ключові слова: епітермальна мінералізація, кварцові жили, барит, флюорит, золото, катодолюмінесцентний аналіз, флюїдні включення, Закарпаття.
ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ГАЛЕНІТУ
ПОЛЯНСЬКОГО РУДОПРОЯВУ
В. Школка, Л. Гопко, І. Попівняк
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено мінералого-фізичні властивості галеніту рудопрояву Полянський. Доведено існування двох зароджень однієї генерації галеніту, які різняться за текстурно-структурними особливостями, морфометричними характеристиками та значеннями термо-е.р.с.
Ключові слова:
галеніт, термоелектропровідність, генерація, поліметалеве зруденіння, Закарпаття.
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ТА ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ
СМЕКТИТ-ХЛОРИТОВИХ АГРЕГАТІВ
У МИГДАЛИНАХ ВЕНДСЬКИХ БАЗАЛЬТІВ ВОЛИНІ
О. Цільмак, Л. Скакун
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Лавові потоки базальтів волинської серії зазнали постмагматичних гідротермальних змін. Ці зміни виявляються, передусім, у заміщенні найбільш нестійких компонентів породи (вулканічне скло, палагоніт) глинистими мінералами (хлорити, смектити), цеолітами, самородною міддю, кальцитом, кварцом. Рентгенометричними, електронографічними та оптичними дослідженнями з’ясовано, що мінеральний склад глин є неоднорідним, однак переважно він відповідає змішаношаруватим смектит-хлоритовим агрегатам. Переходи між цими мінералами та їхнє кількісне співвідношення в мигдалинах не завжди є сталим, воно може змінюватись як у розрізі, так і в кожній окремо взятій мигдалині. Дослідження засвідчують, що хлорит заміщує смектит, причому перекристалізація може відбуватися від периферії до центру мигдалини та в зворотному напрямі залежно від характеру флюїдодинамічних умов.
Ключові слова: палагоніт, смектит-хлоритові агрегати, змішаношаруваті силікати, мигдалини, базальти, Волинь.
СИНГЕНІТ ІЗ ПОКЛАДІВ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ ТА ЙОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ
П. Білоніжка, І. Манчур
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено сингеніт із зони вилуговування покладів калійних солей Передкарпаття та його перетворення в процесі нагрівання при температурі 100, 200, 250, 300 і 400°С на підставі рентгенівського і термічного аналізів. З’ясовано, що кристалізаційна вода починає виділятися з мінералу при температурі 220°С, до температури 250°С кристалічна структура мінералу зберігається. Подальше його нагрівання до 300, 400°С приводить до руйнування структури й утворення продуктів розпаду – гергеїту й арканіту.
Ключові слова: калійні солі, сингеніт, гергеїт, арканіт, Передкарпаття.
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
2Польський геологічний інститут
00-975 Польща, м. Варшава, вул. Раковецька 4
Тальк у верхньопермських ангідритах серій Верра і Стасфурт цехштейну Західної Польщі утворився як седиментаційно-ранньодіагенетичний (прошарки, які залягають згідно з шаруватістю ангідритової породи) чи діагенетичний (прожилки) аутигенний мінерал. У першому випадку джерелом іонів магнію були розсоли евапоритового басейну, у другому – захоронені седиментаційні розсоли, відтиснуті у вмісні товщі, де вони збагатилися вилугуваними елементами. Наявність тальку в евапоритових відкладах різних регіонів переважно збігається з періодами сульфатного складу морської (океанічної) води. Такий збіг не випадковий, оскільки для морської (океанічної) води сульфатного типу характерна підвищена магнезіальність.
Ключові слова: тальк, ангідрити, цехштейн, Польща.
THE COMPARATIVE CHARACTERISTIC OF VISCOUS FOSSIL RESINS
OF CARPATHIANS, TRANSCAUCASIA AND SAKHALIN
M. Bogdasarov
Brest state University
Institute of geochemistry and geophysics of NAS of Belarus
On the complex of physical and chemical properties the fossil resins of Carpathians, Transcaucasia and Sakhalin are characterized. Amber-like resins are referred to the group of viscous fossil resins; they are diagnosed as rumanite. Rumanite is dated, mainly, for areas, which have undergone folding.
Ключові слова: fossil resins, rumanite, physical and chemical properties, Carpathians, Transcaucasia, Sakhalin.
ОБЛИЦЮВАЛЬНИЙ КАМІНЬ КОЛЬСЬКОГО ПІВОСТРОВА,
ЙОГО ДЕКОРАТИВНІСТЬ І ДОВГОВІЧНІСТЬ
Інститут хімії і технології рідкісних елементів і мінеральної сировини
імені І.В. Тананаєва Кольського наукового центру РАН
184209 РФ, Мурманська область, м. Апатити, вул. Ферсмана, 26а
E-maіl: krach@chemy.kolasc.net.ru
Наведено стислу історію досліджень облицювального каменю Кольського півострова. Комплексні показники декоративності, довговічності та рівень ринкової значущості каменю визначено методом експертної кваліметрії. З’ясовано, що сучасне виробництво облицювального каменю занепало, перспектива його розвитку полягає в залученні нетрадиційних різноманітних за кольоровою гамою відмін гірських порід, а також інвестицій в індустрію облицювального каменю. Це дасть змогу технічно переозброїти підприємства, зменшити кількість відходів видобування та обробітку каменю і знизити техногенний вплив на довкілля.
Ключові слова: облицювальний камінь, декоративність, методи експертної кваліметрії, Кольський півострів.
Донецький національний технічний університет
83000 м. Донецьк, вул. Артема, 58
E-mail: geolog@dgtu.donetsk.ua
Ртуть негативно впливає на організм людини. Наявні дані засвідчують, що у Донбасі вміст ртуті в усіх середовищах перевищує гранично допустимі концентрації, що значно відрізняється від аналогічних показників закордонних країн. Тому сучасна екологічна ситуація в Донбасі повинна бути об’єктом комплексних досліджень.
Ключові слова: ртуть, вугілля, екологія, Донбас.
В. Дяків1, О. Матковський2
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка
01022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
Е-mail: dyakivw@yahoo.com
2Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Стисло проаналізовано тритомну монографічну працю Ф.В. Зузука “Мінералогія уролітів”, у якій висвітлено результати досліджень органо-мінеральних утворень у сечовидільній системі людини.
Ключові слова: монографія, біомінералогія, уроліти.
О. Матковський, П. Білоніжка
Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Наведено інформацію про презентацію книги “Академік Євген Лазаренко”, яка відбулася у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Зазначено, що Є.К. Лазаренко належить до числа видатних особистостей ХХ ст. не тільки в науці та освіті, а й у громадсько-політичному житті. Він зробив вагомий внесок у розвиток мінералогії, організації науки й освіти в Україні, збереження культурної спадщини та українського національного відродження. Книга містить великий фактичний матеріал, який характеризує не лише видатну особистість ХХ ст., а й історичну епоху того часу.
Ключові слова: книга, Євген Лазаренко, видатний вчений, педагог, ректор, організатор науки, політичний діяч.
О. Матковський
Львiвський нацiональний унiверситет iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Наведено інформацію про роботу VII з’їзду Українського мінералогічного товариства, де заслухано звіт товариства за 2001–2006 рр., вручено дипломи почесних членів УМТ і медалі імені академіка Є.К. Лазаренка, обрано керівні органи УМТ. Наукова тематика з’їзду торкалася актуальних питань мінералогії, зокрема, загальних проблем мінералогії, фізики мінералів, термобарогеохімії, космічної мінералогії тощо.
Ключові слова: Українське мінералогічне товариство, з’їзд, актуальні питання мінералогії.
С. 194–197