С. 3–16

ПРОФЕСОР І.І. ШАФРАНОВСЬКИЙ –
ВИДАТНИЙ КРИСТАЛОГРАФ І МІНЕРАЛОГ ХХ СТОЛІТТЯ

О. Матковський

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

 

Проаналізовано життєвий і творчий шлях видатного російського кристалографа і мінералога проф. І.І. Шафрановського. Зазначено про його неперевершені здобутки у розвитку мінералогічної кристалографії, вивченні кристалографії окремих мінералів, симетрійної статистики мінералів та історії науки.

Ключові слова: Іларіон Іларіонович Шафрановський, мінералогічна кристалографія, кристалографія мінералів, симетрійна статистика мінералів, історія науки.

 

 

 

С. 1734

МЕТОДОЛОГІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МІНЕРАЛОГІЇ
ТА ПРИРОДА ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІНЕРАЛІВ

Б. Пирогов

Російський державний геологорозвідувальний університет
117873 Росія, м. Москва, вул. Міклухо-Маклая, 23
E-mail: pirogov_bi@inbox.ru

 

 

Технологічні властивості мінералів формуються в єдиній геолого-техногенній си-стемі. “Життя”, розпочате в геологічних процесах, триває в технологічних апаратах, однак у часі й просторі відбувається значно швидше, ніж у природі. Воно віддзерка-лює двояку природу властивостей мінералів, інформація про які формується на різ-них рівнях мінералогічної “пам’яті” – морфологічному, структурному тощо. Інтегра-ція мінералогічних методів зі збагаченням корисних копалин дає змогу оцінити сис-тему природи технологічних властивостей мінералів і навчитись керувати ними під час рудопідготовки й сепарації подрібнених продуктів у технологічній схемі.

Ключові слова: технологічна мінералогія, технологічні властивості мінералів, мінералогічна “пам’ять”, геолого-техногенна система, технологічна схема.

 

С. 3545

CRYSTALLOMORPHOLOGICAL FEATURES
OF SOME SECONDARY MINERALS OF KIMBERLITES

М. Zintchouk

Western-Yakutian Scientific Center of Republic Sakha (Yakutia) Academy of Sciences Myrny

Sakha (Yakutia), Russian Federation

 

 

Crystallomorphological characteristic of some kimberlite secondary minerals, which were formed during postmagmatic stage of these rocks’ transformation, is given by the results of complex investigations. Diversity of morphological forms of individual mineral-neoformations in kimberlites emphasizes complexity of postmagmatic minerogenesis processes in diatremes of this composition. Employment of complex research methods of crystallomorphological features of kimberlite secondary minerals made it possible to receive new information about their typomorphic properties, which enables much wider applied usage of the received materials.

Ключові слова: kimberlites, secondary minerals, crystallomorphology, postmagmatic minerogenesis.

 

 

С. 46–59

ГЕНЕТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІРОТИНОВИХ ФАЗ ДЕЯКИХ БАЗИТ-УЛЬТРАБАЗИТІВ
ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

О. Драгомирецький

Одеський національний університет імені І.І. Мечнікова
65024 м. Одеса, вул. Дворянська, 2

 

 

На підставі численного фактичного матеріалу розглянуто особливості поширення, розподілу, онтогенії і спектрального складу піротинових фаз деяких ультрабазит-базитових інтрузивів західної частини Українського щита – Кумаровського, Букінсь-кого, Железняківського і Прутівського, розташованих у різних структурно-геодина-мічних умовах. Онтогенічні дослідження довели, що кількість низькотемпературної моноклінної фази, зазвичай, значно більша у ксеноморфних виділеннях піротину; мі-неральні фази халькопіриту і пентландиту частіше приурочені до ідіоморфних та суб-ідіоморфних індивідів піротину, що свідчить про сингенетичне формування цих фаз.

Ключові слова: піротин, онтогенія, спектральний склад, ультрабазит-базитові інтрузії, Український щит.

 

 

С. 6069

ЗОЛОТОВМІСНИЙ МІНЕРАЛЬНИЙ ПАРАГЕНЕЗИС
У РУДАХ БОБРИКІВСЬКОГО РОДОВИЩА

О. Цабан, Л. Скакун, О. Литвинович, Р. Серкіз

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

 

 

Наведено результати детальних мінералогічних досліджень золотовмісного пара-генезису в рудах Бобриківського родовища. З’ясовано, що золото парагенетично пов’язане з буланжеритом, тетраедритом і галенітом. Рудоформувальний флюїд на кінцевій стадії рудоутворення був збагачений нікелем, кобальтом і золотом, мав ви-соку активність арсену й низьку – сірки. Формування золотовмісного парагенезису відбувалось у відновному середовищі й за підвищеної лужності рудоформувального флюїду за середньої температури.

Ключові слова: самородне золото, золотовмісний парагенезис, буланжерит, тетраедрит, герсдорфіт, реакційні співвідношення, Донбас.

 

 

С. 7075

САМОРОДНЕ ЗОЛОТО СКВИРСЬКОЇ ПЛОЩІ БРУСИЛІВСЬКОЇ ШОВНОЇ ЗОНИ

В. Павлюк1, О. Павлюк2

1Правобережна геологічна експедиція ПДГРП Північгеологія
09150 с. Фурси Київської обл.
2Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України ім. М.П. Семененка
03680 м. Київ-142, пр. акад. Палладіна, 34
Е-mail: adel_7@ukr.net

Під час геологорозвідувальних робіт на Сквирській площі (Брусилівська шовна зона Українського щита) зафіксовано декілька рудопроявів і десятки місць знахідок самородного золота. Прояви збігаються з осями магнітних аномалій і просторово пов’язані з метабазитами. Самородному золоту притаманне різноманіття форм виділень і забарвлення, що свідчить про місцеві корінні джерела металу та їхню полігенність. Знахідки в золоторудних ореолах кіноварі, реальгару й тетрадиміту є ознакою вірогідного гідротермального походження й порівняно молодого часу утворення золоторудної мінералізації.

Ключові слова: самородне золото, морфологія, хімічний склад, метабазити, кора звітрювання, мінерали-супутники, Український щит.

С. 76–84

ЛЕТКІ КОМПОНЕНТИ ФЛЮЇДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ У МІНЕРАЛАХ ПОРІД ЗА РОЗРІЗОМ КРИВОРІЗЬКОЇ НАДГЛИБОКОЇ СВЕРДЛОВИНИ

М. Братусь1, І. Зінчук1, М. Курлов2

1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@mail.lviv.ua
2Криворізька ГРЕ НАК “Надра України”
50000 м. Кривий Ріг, пр. К. Маркса, 30
Е-mail: kgre@mg.net.ua

 

За результатами мас-спектрометричних досліджень газів флюїдних включень у мінералах жил і порід виявлено закономірності міграції газонасичених мінералоутворювальних флюїдів та розподілу газів у розрізі Криворізької надглибокої свердловини.

Ключові слова: флюїдні включення, гази флюїдних включень, мас-спектро­метричний аналіз, Криворізька надглибока свердловина.

С. 85–94

ФЛЮЇДНІ ВКЛЮЧЕННЯ В МІНЕРАЛАХ ПОРОДНО-РУДНИХ КОМПЛЕКСІВ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ МАРМАРОСЬКОГО МАСИВУ
(ПІДСУМКИ ДОСЛІДЖЕНЬ, НОВІ ПІДХОДИ, ПЕРСПЕКТИВИ)

Р. Бондар, І. Наумко

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@mail.lviv.ua

Підсумовано результати вивчення флюїдних включень у мінералах різновікових мінеральних (породно-рудних) комплексів північно-західної частини Мармароського масиву, що є добрим підґрунтям для подальших детальних напрацювань у цьому напрямі. До найважливіших завдань досліджень зачислено з’ясування шляхів міграції флюїдів, побудову схеми їхньої еволюції та створення моделі метаморфогенно-гідро­тер­мального мінералогенезу в регіоні. Це сприятиме з’ясуванню фізико-хімічної природи і просторово-часової послідовності прояву флюїдів у межах цієї важливої структурно-фаціальної одиниці Східних Карпат. Виокремлено новий перспективний напрям – дослідження флюїдних включень вуглеводнів у мінералах.

Ключові слова: флюїдні включення, мінерали, метаморфогенно-гідротермальний мінералогенез, Мармароський масив.

С. 95–102

ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ АРСЕНОПІРИТУ РУДОПРОЯВУ БАНСЬКИЙ (ЗАКАРПАТТЯ)

К. Довга1, Я. Левицький1, Ю. Удуд2

1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
2Закарпатська ГРЕ ДГП Західукргеологія

Досліджено термоелектричні властивості арсенопіриту рудопрояву Банський (Рахівський рудний район). Доведено існування двох зароджень однієї генерації арсенопіриту, які суттєво відрізняються за морфометричними характеристиками та даними термо-е.р.с.

Ключові слова:  арсенопірит, термоелектрорушійна сила, золоте зруденіння, серицит-кварцові породи, Рахівський рудний район.

 

С. 103–109

ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ КРИСТАЛОГІДРАТІВ
У ПОКЛАДАХ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
(за даними експериментальних досліджень)

П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

На підставі експериментальних досліджень вивчено процеси дегідратації й перетворення кристалогідратів у покладах калійних солей Передкарпаття на стадіях діагенезу й катагенезу. З’ясовано, що в умовах підвищеної температури каїніт збезводнюється, руйнується і перетворюється в лангбейніт і сильвін; шеніт – у леоніт, який, відповідно, перетворюється в лангбейніт і арканіт; астраханіт – у левеїт; левеїт – у вантгофіт і антивантгофіт (?); сингеніт – у гергейїт і арканіт, а гіпс через метаста­більний басаніт – в ангідрит.

Ключові слова: калійні солі, перетворення кристалогідратів, рентгенівський аналіз, діагенез, катагенез, Передкарпаття.

 

С. 110–121

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ МОДЕЛЮВАННЯ КІНЕТИКИ РОЗЧИНЕННЯ (ДЕЗІНТЕГРАЦІЇ) ГАЛОПЕЛІТОВИХ МІНЕРАЛЬНИХ АСОЦІАЦІЙ В АГРЕСИВНІЙ РОПІ З РУДНИКА № 2
СТЕБНИЦЬКОГО КАЛІЙНОГО РОДОВИЩА

В. Дяків

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: dyakivw@yahoo.com

Експериментальне моделювання кінетики розчинення (дезінтеграції) галопелітових мінеральних асоціацій в агресивній ропі з рудника № 2 Стебницького калійного родовища засвідчило, що ропа, яка надходить у гірничі виробки, дуже агресивна, передусім щодо сульфатів калію й магнію. Виконане моделювання дало змогу наочно відтворити теоретично передбачувані особливості поведінки мінералів і порід під час розчинення та запропонувати шляхи вирішення конкретних науково-технічних завдань.

Ключові слова: калійні солі, експериментальне моделювання, галопелітова мінеральна асоціація, ропа, дезінтеграція, розчинення.

С. 122–128

ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І ТВОРЧИЙ ДОРОБОК ЕДУАРДА ОЛЕКСАНДРОВИЧА ЯНЧУКА
(ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

О. Матковський, П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

 

Наведено стислі відомості про життєвий шлях та найважливіші наукові й педаго-гічні здобутки Е.О. Янчука. Зазначено про його вагомий внесок у вивчення валентно-го стану мангану в природних сполуках, конституційних характеристик мінералів мангану, мінералого-геохімічних особливостей зони окиснення карбонатних манга-нових руд та розробку моделі формування манганових руд.

Ключові слова: Е.О. Янчук, манган, валентний стан, мінерали мангану, карбонатні манганові руди.

 

 

 

С. 129–133 ЮРІЮ МИХАЙЛОВИЧУ МЕЛЬНИКУ – 80!

С. 134–140 П’ЯТІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА