АКАДЕМІК В.С. СОБОЛЄВ – ВИДАТНИЙ МІНЕРАЛОГ
І ПЕТРОЛОГ ХХ СТОЛІТТЯ
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
О. Матковський, І. Бакуменко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Стисло проаналізовано три періоди (ленінградський, львівський і новосибірський) життєвого і творчого шляху видатного вченого й педагога ХХ ст. акад.В.С. Соболєва. Наголошено на його неперевершених здобутках у прогнозуванні алмазних родовищ, розробці складних питань кристалохімії силікатів, проблем метаморфізму, у розвитку експериментальних досліджень і тонких термобарогеохімічних методів прямого визначення РТ-умов магматичного і метаморфічного мінералоутворення, в пізнанні природи верхньої мантії.
Ключові слова: Володимир Степанович Соболєв, кристалохімія силікатів, проблеми метаморфізму, прогнозування алмазних родовищ, верхня мантія.
ВОЛОДИМИР СОБОЛЄВ ПРО ІЗОМОРФІЗМ ОСОБЛИВОГО РОДУ
І СТАН ЙОГО ВИВЧЕННЯ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Розглянуто питання про ізоморфізм особливого роду, започаткований В. Соболєвим, який у сучасній літературі називають доменним, блоковим, аномальним, а в шаруватих силікатах – змішаношаруваті утворення. Висвітлено природу ізоморфізму особливого роду, наведено приклади його поширення в мінералах та описано стан вивчення.
Ключові слова: ізоморфізм особливого роду, доменний, блоковий, аномальний ізоморфізм, змішаношаруваті утворення.
РОЛЬ АКАДЕМІКА В. СОБОЛЄВА
У ВИВЧЕННІ ПЕТРОЛОГІЇ КАРПАТ
І СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО МАГМАТИЗМ ЦЬОГО РЕГІОНУ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
Перелічено головні наукові досягнення В. Соболєва за львівський період життя (1945–1958). Наведено загальну схему еволюції альпійського магматизму Карпат.
Визначено три головні фази магматизму: ультраосновних, основних магм (мезозой), середньокислих (кайнозой) і лужних базальтових (пліоцен–плейстоцен). За петрохімічними ознаками охарактеризовано тип, ступінь диференціації магм, положення вогнища і відповідність геодинамічного режиму (пасивний рифтинг – колізія – пост-колізія – “гарячі точки” на континенті.
Ключові слова: магматизм, геодинаміка, петрохімія, піроксени, ксеноліти, Карпати.
ЗЕМНІ ІМПАКТНІ АЛМАЗИ:
ВІД В. СОБОЛЄВА ДО НАШИХ ДНІВ
Інститут прикладної фізики НАН України
40030 м. Суми, вул. Петропавлівська, 58
E-mail: avalter@iop.kiev.ua
Описано роль В. Соболєва в науковій та організаційній підтримці робіт з від-криття і вивчення імпактних алмазів, наведено нові результати в цій галузі. Наголошено на недопустимості інтерпретації імпактних алмазів як кімберлітових.
Ключові слова: астроблема, ендогенний алмаз, імпактний алмаз, лонсдейліт.
СУЧАСНІ ДАНІ ПРО СКЛАД І ПРИРОДУ
ДОСОНЯЧНИХ ЗЕРЕН У МЕТЕОРИТАХ
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34а
Досонячні зерна – це фактично частинки протопланетної чи протозоряної речовини розміром від нано- до мікрометрів, які в незначній кількості містяться в примітивних метеоритах і міжпланетних пилових частинках. Опрацьовано найновіші літературні дані про мінеральний та ізотопний склад досонячних зерен, їхні ймовірні джерела походження, розглянуто значення результатів досліджень для вирішення окремих проблем астрофізики.
Ключові слова: досонячні мінерали, ізотопні співвідношення, метеорити, AGB- та RGB-зорі, нові та наднові зорі.
БАРІЄВІ СЛЮДИ В МАГНЕЗІАЛЬНИХ СКАРНАХ
ЗАВАЛІВСЬКОГО РОДОВИЩА ГРАФІТУ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
У магнезіальних скарнах Завалівського родовища графіту серед різноманітних шаруватих силікатів виявлено слюди з високим вмістом ВаО (11,41–18,64 %) – суттєво магнезіальний кіношиталіт і залізистий аналог кіношиталіту, або ферокіношиталіт. На Завалівському родовищі у магнезіальних скарнах відшукано три різновікові асоціації, які приурочені до трьох етапів скарноутворення.
На першому етапі відбувалося формування діопсидових скарнів на контакті доломітів
з ендербітами й ін’єкціями кварц-плагіоклаз-гіперстенових пегматитів. Цьому етапу відповідає найбільш рання асоціація діопсид–кальцит–шпінель–форстерит.
Другий етап – формування енстати-тових скарнів, відокремлене в часі від попереднього етапу деформаціями і пов’язане з процесами чарнокітизації й утворенням біотит-гранатових сланців у зонах пластичної деформації з привнесенням Al3+, Mg2+, Fe2+, Ва2+ і К+. Власне на цьому етапі утворилися Ва-вмісні слюди. Ферокіношиталіт виявлений у тиловій зоні магнезіальних скарнів у парагенезисі з феросилітом і кальцитом, тоді як кіношиталіт простежено в енстатитових скарнах у парагенезисі з енстатитом і доломітом. Флогопіт формувався на регресивному етапі скарноутворення у парагенезисі з хлоритом, кварцом і кальцитом.
На регресивному етапі відбувалося заміщення барієвих слюд змішаношаруватими силікатами з переходом Ва2+ у розчин і наступним осадженням на верхніх горизонтах у вигляді романешиту і горсейкситу. Кіношиталіт і ферокіношиталіт, на відміну від флогопіту, за результатами мікрозондового аналізу, мають нижчі вмісти SiO2, MnO, K2O, а також не мають домішок Na2O, TiO2, CoO i NiO. Барій входить у структуру кі-ношиталіту і ферокіношиталіту за схемою гетеровалентного
ізоморфізму AK+ + IVSi4+ < (ABa2+, АСa2+) + IVAl3+.
Ключові слова: Ва-слюди, кіношиталіт, ферокіношиталіт, флогопіт, магнезіальний скарн, кальцифір, Завалівське родовище, Україна.
АКЦЕСОРНІ МІНЕРАЛИ ГРАНІТІВ КІРОВОГРАДСЬКОГО ТИПУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
65026 м. Одеса, вул. Дворянська, 2
E-mail: avchep@i.ua
Вивчення акцесорних мінералів Вознесенського, Бобринецького, Кіровоградського та інших гранітних масивів кіровоградського комплексу центральної частини Українського щита виконано досить повно. Найдетальніше досліджені акцесорні мінерали, що постійно трапляються і є найінформативнішими в генетичному аспекті. Генераційний аналіз акцесорних мінералів, передусім циркону, та детальне вивчення внутрішньої будови складних його кристалів дає змогу
схарактеризувати особливості петрогенетичного процесу. Моделювання процесу формування кристалів циркону на підставі їхньої внутрішньої будови допомогло з’ясувати перебіг процесу кристалізації та підтвердило поліультраметаморфічний процес їхнього утворення. Поліультраметаморфізм є процесом накопичення на завершальних етапах рідкісноземельної і рідкіснометалевої мінералізації. Водночас у геохімічній спеціалізації цей процес не ідентифікований.
Відповідно, мінералогенічну спеціалізацію гранітоїдів найчіткіше можна виявити під час аналізу акцесорних мінералів, які вміщують інформацію про послідовність і концентрацію рідкісноземельної та рідкіснометалевої мінералізації.
Ключові слова: акцесорні мінерали, циркон, процес кристалізації, гранітоїди, мінералогенічна спеціалізація, Український щит.
ПЕТРОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КІМБЕРЛІТОВОГО (ЛАМПРОЇТОВОГО) ВУЛКАНІЗМУ МЕЗО-КАЙНОЗОЙСЬКОГО ВІКУ
В МЕЖАХ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ІНГУЛЬСЬКОГО МЕГАБЛОКА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
Ю. Федоришин, Н. Тріска
На підставі комплексних петрографо-мінералогічних досліджень керна свердловин, пробурених 2007 р. в межах Інгульського мегаблока, виявлено прямі ознаки проявів кімберлітового (лампроїтового) вулканізму на межі мезозою і кайнозою.
Ключові слова: кімберліт, ксенотуфобрекчія, петрографія, мезо-кайнозой, Український щит.
APPLICATION OF SECONDARY KIMBERLITE MINERALS
FOR DEFINITION OF DIATREMES’ EROSIVE CUT
Myk. Zinchuk
Western-Yakutian Scientific Centre of the Academy of Sciences
of Republic Sakha (Yakutia), Myrnyi
Ключові слова: kimberlite pipe, secondary kimberlite minerals, erosive cut, diamonds, Siberian platform.
USE OF MICACEOUS FORMATIONS DURING FORECASTING-PROSPECTING WORKS ON DIAMONDS
Myk. Zinchuk, M. Zinchuk
Western-Yakutian Scientific Centre of the Academy of Sciences
of Republic Sakha (Yakutia), Myrnyi
Results of complex investigation of crusts of weathering on various rocks in diamondi-ferous regions of the Siberian platform are given and their concentration in productive Upper Palaeozoic and Mesozoic sedimentary terrains of the same territory is determined. Special attention is paid to micaceous formations, for which their typomorphic features in eluvium in various by mineralogical and petrographic composition rocks are established.
Comparative analysis of reviewed during work crusts of weathering indicates that together with mineralogical features of source rocks and hydrogeochemical conditions of environ-ment three following factors have great significance in forming eluvial products. The first is the degree of structural order of primary minerals. The second is connected with inheritance of these properties by newly arising phases. And the third includes universality of the process of transforming hypogene and formation of hypergene minerals in the profiles of weath-ering developed on various types of rocks. Thus successful use of these formulated com-plementary provisions for objective revelation of regularities of zonal structure of crusts of weathering can be based only on their
complex optical-electronic-microscopic and struc-tural-crystallochemical investigation. The established typomorphic features of micaceous rocks, typical of hypergenely altered micaceous rocks, can be successfully employed during forecasting-prospecting works on diamonds, in particular for refinement of ablation sources of local material during palaeogeographic reconstructions of various terrains of Upper Pa-laeozoic and Mesozoic ages.
Ключові слова: crust of weathering, mica, typomorphic features, hypergenesis, daimond-bearing territories, Upper Palaeozoic, Mesozoic, Siberian platform.
ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГРАНІТОЇДНИХ КОМПЛЕКСІВ
ДОКЕМБРІЮ – ОЗНАКА ПОТЕНЦІЙНОЇ АЛМАЗОНОСНОСТІ ТЕРИТОРІЇ
Ю. Федоришин1, І. Паранько2
1Львівське відділення УкрДГРІ
79038 м. Львів, вул. Пасічна, 38а
E-mail: fedoryshyn@tbm.net.ua
2Криворізький технічний університет
50027 м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ партз’їзду, 11
E-mail: paranko@mail.ru
Наведено загальні відомості про зрілість літосфери в межах алмазоносних територій. На підставі аналізу просторової мінливості індексу калієвості гранітоїдних комплексів Українського щита і потужності літосфери в його межах зроблено припущення стосовно належності до потенційно алмазоносних об’єктів Інгулецького мегаблока.
Ключові слова: алмазоносність, літосфера, гранітоїди, індекс калієвості, докембрій, Український щит.
РОЛЬ ЕЛЕКТРОГЕОХІМІЧНИХ ЯВИЩ
У ФОРМУВАННІ ТЕКСТУР ГІДРОТЕРМАЛЬНИХ ЖИЛ
Н. Словотенко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
За окисно-відновними властивостями іонів мінералоутворювальних розчинів розшифровано зональний рисунок текстури жильного кварцового тіла (Мужієвське родовище), в якому флюорит локалізований у зальбандових частинах жил, а барит розташований у їхніх центральних ділянках. Доведено, що рух іонів мінералоутворювальних розчинів контролювали значення окисно-відновних потенціалів катіонів та аніонів у зовнішньому електричному полі міждипольної взаємодії жильного тіла і вмісної породи.
Ключові слова:
електрогеохімія, окисно-відновний потенціал, кварц, флюорит, барит, золото, Закарпаття.
ЗАЛЕЖНІСТЬ ФОРМ ЗНАХОДЖЕННЯ ХІМІЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
У МОРСЬКІЙ ВОДІ ВІД ЇХНЬОГО ПОЛОЖЕННЯ
В ПЕРІОДИЧНІЙ СИСТЕМІ
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Проаналізовано форми знаходження хімічних елементів у морській воді залежно від будови їхніх електронних оболонок – положення в Періодичній системі.
З’ясовано, що лужні й лужноземельні елементи, крім берилію, валентність яких +1, +2, перебувають у морській воді (та в інших природних водах) у формі простих іонів. Їхні потенціали йонізації не перевищують 28 еВ, а йонний потенціал – менше 2,7. Інші хімічні елементи, валентність яких +3 і вища, а сумарні значення потенціалів іонізації та йонний потенціал високі, утворюють комплексні аніони. Інертні гази, маючи за¬вершену будову зовнішньої електронної оболонки, є в природних умовах у формі нейтральних атомів.
Ключові слова: хімічні елементи, форми перебування, морська вода, потенціали йонізації, йонний потенціал, Періодична система.
ПРИРОДА РИТМІЧНОЇ ШАРУВАТОСТІ
ДИСПЕРСНИХ ВІДКЛАДІВ ТЕХНОГЕННОЇ СИРОВИНИ
Т. Нестеренко
Криворізький технічний університет
50002 м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 44
E-mail: evtekhov@mail.ru
Схарактеризовано петрологічні особливості шламових покладів та причини виникнення структурно-текстурної неоднорідності шламів.
Ключові слова: металургійні шлами, структура, текстура, шаруватість, порожнистість.
ОСОБЛИВОСТІ ГІПЕРГЕННОГО МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ
У ШЛАКОВИХ ВІДВАЛАХ
С. Тиришкіна
Криворізький технічний університет
50002 м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 44
E-mail: evtekhov@mail.ru
Схарактеризовано мінеральні індивіди й агрегати у продуктах металургійного виробництва екзогенного походження, а також їхній вплив на технологічні властивості і збагачення вторинної металургійної сировини.
Ключові слова: металургійний шлак, мінеральний склад, екзогенні зміни, Кривий Ріг.
РОДОВИЩА ВУГЛЕВОДНІВ ХАРКІВСЬКОЇ ТА СУМІЖНИХ ОБЛАСТЕЙ – РЕАЛЬНЕ ДЖЕРЕЛО ОДЕРЖАННЯ ВЛАСНОГО ГЕЛІЮ ДЛЯ ПОТРЕБ НАУКИ І ВИРОБНИЦТВА УКРАЇНИ
П. Заріцький
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
61077 м. Харків, пл. Свободи, 4
Обґрунтовано положення про те, що для одержання власного гелію (сьогодні повністю імпортованого) єдиним реальним джерелом є гелієносні родовища вуглеводнів Харківської та суміжних областей. Нераціональність і неприпустимість неком-плексного використання вуглеводнів лише як енергетичної сировини призводить до незворотних втрат цінного благородного газу – гелію.
Ключові слова: гелій, родовища вуглеводнів, комплексне використання енергетичної сировини, Україна.
МІНЕРАЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ МІДЕНОСНОСТІ
ВЕНДСЬКИХ ТРАПІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
В. Мельничук
Рівненська геологічна експедиція ПДРГП “Північгеологія”
E-mail: rge@rv.uar.net
Наведено мінералогічні критерії міденосності неопротерозойських трапових ком-плексів Волино-Поділля. Найважливішими з них є регіональна й локальна гідротермальна мінералогічна зональність, особливості проявів самородної міді (форми кристалів і мономінеральних агрегатів, хімічний склад, морфологічні типи мідної мінералізації), наявність мінералів-індикаторів мідного зруденіння.
Ключові слова: трапи, самородна мідь, мінералогічні критерії, мінерали-індикатори, волинська серія, венд, Україна.
ПРО МІЖНАРОДНУ НАУКОВУ АКАДЕМІЮ
“АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ МІНЕРАЛОГІЇ І ПЕТРОЛОГІЇ”
(до 100-річчя від дня народження
академіка Володимира Степановича Соболєва)
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 146–149
МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ “БІОМІНЕРАЛОГІЯ–2008”
В. Дяків, О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 150–154
С. 155–159
С. 160–163