РОГОВА ОБМАНКА В ГЕОЛОГІЧНИХ УТВОРЕННЯХ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Проаналізовано поширеність, форми прояву, морфологію, хімічний склад і рентгенометричні дані, фізичні властивості та генезис рогової обманки в магматичних, метаморфічних і осадових комплексах Українських Карпат. Зафіксовано широкі коливання її хімічного складу і фізичних особливостей. З’ясовано, що в метаморфічних породах мінерал представлений звичайною зеленою роговою обманкою, а в магматичних переважає бура базальтична рогова обманка, зрідка трапляється уралітовий різновид.
Ключові слова: амфіболіти, амфіболовмісні сланці, звичайна зелена рогова обманка, бура базальтична рогова обманка, ураліт, Українські Карпати.
МЕТАЛОГЕНІЯ ЗАКАРПАТТЯ
Закарпатська геологорозвідувальна експедиція
90201 Закарпатська обл., м. Берегове, просп. Геологів, 10
E-mail: romgeon@gmail.com
Наведено відомості про структурне становище та геологічну будову Закарпатської металогенічної провінції. Схарактеризовано металогенічні зони та рудні формації. Визначено закономірності розташування та умови локалізації ртутного зруденіння в межах Вишківського рудного поля, де зосереджена переважна кількість промислових запасів ртуті.
Ключові слова: ртуть, золото, поліметали, металогенічні зони, рудні формації, За-карпатська металогенічна провінція, Україна.
PARTICULAR TECTONIC ZONES (THE MELANGE ZONES) AS POTENTIAL AND SIGNIFICANT PATHS
FOR FLUID MIGRATION AND MINERAL FORMATION
1Polish Geological Institute, Carpathian Branch
Skrzatow St. 1, PL – 31-560 Cracow, Poland
E-mail: leszek.jankowski@pgi.gov.pl
2Polish Geological Institute
Rakowiecka St. 4, PL – 00-975 Warsaw, Poland
E-mail:katarzyna.jarmolowicz-szulc@pgi.gov.pl
On the background of description of the chaotic complexes, the melange in the Bi-eszczady area was studied in detail. It has an evidently tectonic character with features pointing to tectonic deformation – in some occurrences westwards it seems to be rather a chaotic complex of a more complicated, perhaps partly flow, genesis. Generally, the me-lange zones represent open or close geochemical systems. Due to their strata defragmenta-tion degree, they may be concerned as a path for a fluid flow, a site for mineral crystalliza-tion and/or migration zones of hydrocarbons and mineralized waters. In that context the tectonic melange in the Jablonki and Rabe vicinity was studied from the petrological, min-eralogical and geochemical points of view.
Key words: tectonic melanges, fluid migration, Carpathians.
ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУР УДАРНОГО МЕТАМОРФІЗМУ В КАРПАТСЬКОМУ МЕТЕОРИТІ КНЯГИНЯ
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України
та Міністерства з надзвичайних ситуацій України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34,а
E-mail: cosmin2@i.com.ua
Наведено результати оптично-мікроскопічного та сканувального електронно-мікроскопічного дослідження карпатського метеорита Княгиня. Зроблено висновок, що ступінь ударно-метаморфічного перетворення метеорита відповідає стадії S4.
Ключові слова: метеорит, структури плавлення, камасит, теніт, плесит, ударний метаморфізм, Карпати.
УМОВИ СЕДИМЕНТАЦІЇ БАДЕНСЬКИХ СОЛЕЙ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а
E-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua
За первинними включеннями у зональному галіті досліджено хімічний склад розсолів баденського солеродного басейну на ділянці Гринівка в українській частині Передкарпаття. З’ясовано, що розсоли басейну належать до Na-K-Mg-Cl-SO4 (сульфатного) типу. За складом вони близькі до сучасної океанічної води, згущеної до осадження галіту, однак відрізняються від неї дещо зниженим вмістом іона SO42–. Це зумовлене глобальними змінами хімічного складу океанічної води в кайнозої. Частково вміст іона SO42–, очевидно, контролювали об’єми надходження з водами суходолу теригенного глинистого матеріалу. Впродовж усього часу соленагромадження простежено порівняно незначні й головно синхронні коливання вмісту йонів, а концентрація розсолів басейну досягнула лише початкової стадії осадження галіту. Вміст брому в цьому мінералі по розрізу відкладів ділянки Гринівка суттєво не змінюється, тому можна говорити про стало низький його вміст. На вміст брому в галіті вплинули процеси седиментаційного перевідкладення галіту та постседиментаційна перекристалізація відкладів.
Ключові слова: соленосні відклади, галіт, рідкі включення, розсоли, ультрамікрохімічний метод, баденій, Передкарпаття.
МІНЕРАЛІЗУВАЛЬНІ РОЗЧИНИ І ГЕОХІМІЯ РТУТІ В ПОРОДАХ ПІВНІЧНО-СХІДНОГО ОБЛЯМУВАННЯ
ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКОГО ВУЛКАНІЧНОГО ПАСМА
1Інститут фундаментальних досліджень Української наукової асоціації
м. Київ, вул. Мельникова, 30,а
E-mail: vshumlyanskyy@yahoo.com
2Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55,б
E-mail: zimkakatya@gmail.com
3Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
Територія північно-східного облямування Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма відома як зона поширення ртутно-стибієво-арсенових рудопроявів. Виконані дослідження дали змогу визначити вміст ртуті як у вмісних породах, так і в мінеральних утвореннях прожилків та жил. Термобаричні та ізотопно-геохімічні дослідження допомогли виявити деяку спорідненість ртуті та вуглеводнів у процесах метагенезу і гідротермального рудоутворення. Міграція ртуті не була рівномірною, вона тяжіє до зон розривних порушень, гідротермальних змін порід та зон підвищеної температури метагенезу.
Ключові слова: мінералізувальні розчини, геохімія ртуті, рудопрояви ртуті, ізотопний склад вуглецю, Складчасті Карпати.
МІНЕРАЛОГІЯ І ГЕОХІМІЯ ПІСКУВАТИХ КОНКРЕЦІЙ ЯМНЕНСЬКОЇ СВІТИ ПАЛЕОЦЕНУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
Наведено результати досліджень речовинного складу піскуватих і карбонатно-піскуватих конкрецій ямненської світи.
ЛІТОЛОГІЯ МАНҐАНОВМІСНИХ ВІДКЛАДІВ БИСТРИЦЬКОЇ СВІТИ ПОКУТСЬКИХ КАРПАТ
А. В’ялий, В. Хмелівський, М. Петруняк
Детально досліджено літолого-мінералогічний склад манґановмісної частини бистрицької світи верхнього еоцену Покутських Карпат. З’ясовано, що світа є частиною флішової формації і складається з тонкоритмічного перешарування уламкових, глинистих і карбонатних порід. Більшість цих порід змішані і складені з карбонатних, глинистих та уламкових компонентів у різноманітних пропорціях. Серед уламкових порід описані гравеліти, пісковики й алевроліти. Гравеліти належать до дрібнозернистих літоїдних граувак, пісковики й алевроліти – переважно до глауконіт-кварцових відмін. Цемент звичайно глинисто-карбонатний зі значним вмістом манґану. Глинисті породи представлені глинами й аргілітоподібними глинами червоного і зеленкувато-сірого кольору, які, перешаровуючись, утворюють строкатоколірний горизонт, приурочений до основи розрізу. Глини складаються з іліту, монтморилоніту і хлориту з домішками каолініту. Карбонатні породи бистрицької світи представлені дуже своєрідними утвореннями, які складаються з механічних сумішей СаСО3, MnCO3, MgCO3 i FeCO3 у різних, іноді майже однакових пропорціях. Вони утворені з низки карбонатних мінералів, серед яких діагностовано кальцит, родохрозит і кальцієвий родохрозит; манґанцевистий кальцит і манґанокальцит, кутнагорит (?); сидерит і частіше манґанцевистий сидерит (олігоніт), доломіт, іноді залізистий (анкерит), зрідка сидероплезит і магнезит. Запропоновано називати такі породи карбомікситами, а їхні різновиди, у яких усі чотири компоненти є в концентраціях понад 20 %, – покутськітами.
ПІСЛЯСЕДИМЕНТАЦІЙНІ ПЕРЕТВОРЕННЯ КРЕЙДОВО-ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ФЛІШОВИХ КАРПАТ
К. Деревська1, І. Бубняк2, А. Субботін1, О. Шевчук3, В. Бельський2
1Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55,б
E-mail: zimkakatya@gmail.com
2Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4.
E-mail: bubniak@franko.lviv.ua
3Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а.
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
Ключові слова: літогенез, флішові відклади, крейда–палеоген, післяседиментаційні перетворення, Флішові Карпати.
ПРО МІНЕРАЛОГІЮ ГЛИНИСТОЇ ФРАКЦІЇ ТЕРИГЕННИХ ПОРІД ЕОЦЕНУ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Ю. Гаєвська
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
Досліджено мінеральний склад глинистої фракції теригенних порід еоцену Скибової зони Українських Карпат ренгенодифрактометричним методом. Значний вміст у складі фракції змішаношаруватих мінералів (іліт-монтморилоніт, хлорит-монтморилоніт) свідчить про те, що досліджені породи зазнали постседиментаційних перетворень етапу мезокатагенезу МК1–МК3.
Ключові слова: теригенні породи, глинисті мінерали, рентгенодифрактометрія, монтморилоніт, іліт, хлорит, катагенез, Українські Карпати.
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ГЛИН БАДЕНСЬКИХ ГІПСІВ НАДДНІСТЕР’Я
Я. Яремчук, А. Побережський
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а
E-mail: slava.yaremchuk@gmail.com
Досліджено пелітову фракцію водонерозчинного залишку 11 проб гіпсових відкладів тираської світи у прилеглій до Передкарпатського прогину частині Східноєвропейської платформи. За даними рентгенофазового, комплексного термічного та електронно-мікроскопічного аналізів визначено асоціацію глинистих мінералів, складену монтморилонітом, гідрослюдою, хлоритом та змішаношаруватими утвореннями типу хлорит-монтморилоніт і гідрослюда-монтморилоніт. Монтморилоніт у пелітовій фракції діоктаедричний Al-Fe і триоктаедричний магнезіальний. Алотигенні глинисті мінерали (діоктаедричний монтморилоніт, гідрослюда, хлорит), які переважають у визначеній асоціації, є показниками порівняно низької концентрації розсолів евапоритового басейну, а незначний вміст аутигенних мінералів (триоктаедричний монтморилоніт і гідрослюда) та змішаношаруватих утворень свідчить про початок трансформації глинистих мінералів під впливом цих розсолів.
Ключові слова: глинисті мінерали, гіпс, тираська світа, баденій, Україна.
ЛІТОЛОГІЯ І ЗОЛОТОНОСНІСТЬ ПЛІОЦЕН-ЧЕТВЕРТИННИХ АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ
ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
01601 м. Київ, вул. О. Гончара, 55,б
E-mail: kms1964@ukr.net
Розглянуто особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемоші. Висвітлено особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах та з’ясовано чинники, що її визначають. Зафіксовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу.
Ключові слова: золото, пліоцен-четвертинні алювіальні відклади, літологія, південносхідна частина Українських Карпат.
САМОРОДНА МІДЬ БІЛОКАМ’ЯНСЬКОЇ СТРУКТУРИ (СЕРЕДНЄ ПОБУЖЖЯ)
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: alya.pavlyuk@gmail.com
2Правобережна геологічна експедиція ПДГРП Північгеологія
09150 Київська обл., с. Фурси
Самородну мідь знайдено в корі звітрювання залізисто-кременистих і графітистих порід бузької серії неоархею в межах Білокам’янської структури (Середнє Побужжя). Зерна міді є кристалами розміром до 0,6 мм, псевдотетраедричного, гексоктаедричного, октаедричного, кубічного габітусів і пластинчастими утвореннями. Мінерали-супутники міді представлені піротином, халькопіритом, титаномагнетитом і графітом; елементи-супутники – Cr, Ni, Co. Аномалії міді виявлені в амфіболових, двопіроксенових кристалосланцях. Найвірогідніше, мідь Білокам’янської ділянки утворилася внаслідок відновлення її з сульфідів у гіпергенних умовах під час утворення кори звітрювання кристалічних порід.
Ключові слова: самородна мідь, кора звітрювання, бузька серія, неоархей, Середнє Побужжя.
МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РУДОНОСНИХ ПОРІД ЧОХЛА КІРОВОГРАДСЬКОГО БЛОКА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
НА ПРИКЛАДІ ТЕРИГЕННО-ГЛИНИСТОЇ АЛМАЗОНОСНОЇ ФОРМАЦІЇ
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: Yatsenko1941@list.ru
2Казенне підприємство Кіровгеологія
01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 8/9, п/с 160
З погляду теорії флюїдизатно-експлозивного породо- і рудоутворення інтерпретовано розріз основи й чохла Українського щита, розкритий однією з найбільш представницьких свердловин, яку пробурено в межах локальної ізометричної гравітаційної аномалії на Північногрузькій ділянці (Кіровоградський блок). Аномалія зумовлена прогином чохла, виповненим кластитовою теригенно-глинистою, флюїдизатно-експлозивною за походженням формацією. Особливості геологічної будови, літолого-мінералогічні та геохімічні характеристики порід формації свідчать про першоджерело алмазів і наявність рідкіснометалево-рідкісноземельного зруденіння в експлозивно-осадових відкладах чохла Смілянського рудного району Кіровоградського блока.
Ключові слова: Український щит, чохол, кластитова формація, флюїдизатно-експлозивні процеси, феніти, мінеральні угруповання, алмаз, рудогенез.
ДЕЯКІ ЗАКОНОМІРНОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОЇ МІНЕРАЛОГІЇ ЗАЛІЗНИХ РУД ГАННІВСЬКОГО РОДОВИЩА КРИВБАСУ
С. Карпенко, В. Євтєхов, А. Євтєхова
КрКриворізький технічний університет
50002 м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 44
E-mail: evtekhov@mail.ru
Наведено результати дослідження мінерального, хімічного складу і показників збагачення магнетитових руд Ганнівського родовища (Кривбас). З’ясовано, що між основними мінералогічними, хімічними компонентами руд і якістю, виходом залізорудного концентрату, вилученням до концентрату заліза і втратами заліза у відходах збагачення є тісний кореляційний зв’язок. Наголошено на необхідності проведення детальних мінералого-технологічних досліджень руд для підвищення ефективності їх-нього використання.
Ключові слова: залізисто-кремениста формація, магнетитові руди, мінеральний склад, хімічний склад, збагачення руд, Криворізький басейн.
АНДРАДИТ З НЕОГЕНОВИХ МЕТАСОМАТИТІВ ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКОГО ПАСМА (ЗАКАРПАТТЯ)
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
E-mail: kvasnytsya_i@univ.kiev.ua
2Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34,а
Наведено дані про морфологію та хімічний склад андрадиту з метасоматичної прожилкової мінералізації на ділянці Смереків Камінь (Вигорлат-Гутинське пасмо). Кристали андрадиту мають ромбододекаедричний габітус, ускладнений вузькими гранями тетрагонтриоктаедра {211}. Багатогранники зазнали незначного розчинення. Кількість андрадитового компонента найчастіше становить 99–100 %, гросулярового – до 1 %. Асоціація андрадиту, хлориту, кальциту, магнетиту відповідає кальцієвому скарну.
Ключові слова: андрадит, морфологія, хімічний склад, скарн, Вигорлат-Гутинське пасмо, Закарпаття.
ДОСОНЯЧНІ МІНЕРАЛИ І ЗЕМНА НЕДБАЛІСТЬ
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34,а
Критичний розбір статті Х. Погоржельської “Сучасні дані про склад і природу досонячних зерен у метеоритах”, що оприлюднена в “Мінералогічному збірнику” № 58, присвяченому пам’яті видатного вченого В. Соболєва.
Ключові слова: осонячні мінерали, ізотопні співвідношення, метеорити, AGB- та RGB-зорі, нові та наднові зорі.
ВІДПОВІДЬ НА КРИТИЧНІ ЗАУВАЖЕННЯ АКАДЕМІКА НАНУ Е.В. СОБОТОВИЧА І ДОКТОРА ГЕОЛОГО-МІНЕРАЛОГІЧНИХ НАУК В.П. СЕМЕНЕНКО
ЩОДО СТАТТІ “СУЧАСНІ ДАНІ ПРО СКЛАД І ПРИРОДУ ДОСОНЯЧНИХ ЗЕРЕН У МЕТЕОРИТАХ”
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34а
С. 179–185
ВНЕСОК ПРОФЕСОРА О.П. БОБРІЄВИЧА У ВИВЧЕННЯ НАДР УКРАЇНИ
(до 80-річчя від дня народження)
О. Матковський
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 186–188
ПРОФЕСОР МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ КУРОВЕЦЬ – ЗНАНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІНЕРАЛОГ І КРИСТАЛОГРАФ
(до 80-річчя від дня народження)
І. Наумко
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3,а
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
С. 189–190
ПАМ’ЯТНА АКАДЕМІЯ, ПРИСВЯЧЕНА 80-РІЧЧЮ
ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ПРОФЕСОРА З.В. БАРТОШИНСЬКОГО
С. Бекеша
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 191–193
С. 194–196
С. 197–199