ШІСТДЕСЯТ НОМЕРІВ МІНЕРАЛОГІЧНОГО ЗБІРНИКА
О. Матковський, Є. Сливко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Стисло проаналізовано роль Мінералогічного збірника Львівського університету у розвитку загальної і регіональної мінералогії та мінералогії України. Це було перше в Україні спеціалізоване періодичне видання з мінералогії. У ньому започатковано важливі наукові напрями сучасної мінералогії, зокрема, структурну мінералогію і кристалохімію, мінерало-гічну кристалографію, вчення про мінералоутворювальне середовище, регіональну і космічну мінералогію, біомінералогію. У збірнику побачили світ знамениті “Нариси зі структурної мінералогії” акад. М. Бєлова. Нині у Мінералогічному збірнику друкують мінералогічні статті й нотатки, матеріали різноманітних наукових форумів з мінералогії та суміжних наук, є розділи “Хроніка”, “Критика і дискусія”, “Бібліографія”, “Втрати науки” та ін. Видання добре відоме не тільки в Україні, а й за її межами.
Ключові слова: Мінералогічний збірник, періодичне видання, Львівський університет, структурна мінералогія, кристалохімія, вчення про мінералоутворювальне середовище, мінералогічна кристалографія, регіональна мінералогія, космічна мінералогія.
С. 10–19
ПІРОЛІТИЧНА ГАЗОВА ХРОМАТОГРАФІЯ МІНЕРАЛІВ
ЯК НОВИЙ МЕТОД ГЕНЕТИЧНОЇ МІНЕРАЛОГІЇ
Г. Кульчицька
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М.П. Семененка НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: kulchec@igmof.gov.ua
Новий метод генетичної мінералогії ґрунтується на порівнянні складу всіх летких компонентів мінералу. Газово-рідкі включення у мінералах, які давно використовують для реконструкції умов мінералоутворення, є лише однією категорією летких компонентів. Окрім летких сполук, що механічно утримуються у включеннях або фізично адсорбовані у відкритих порах, кристали містять прототипи летких сполук. Це хімічні групи з леткими елементами, розміщені у вузлах кристалічної ґратки або в її дефектах, що слугують джерелом летких сполук під час піролізу. Газопіролітичні спектри мінералів або їхніх парагенетичних асоціацій, які отримують під час нагрівання мінеральної проби від 50 до 1 050 °С, характеризують виділення всіх категорій летких компонентів залежно від температури. Кількість і динаміка виділення найпоширеніших сполук (Н2О, Н2, СО2, СО і СН4) пов’язані з температурними, баричними і хімічними параметрами середовища, у якому кристалізувалися мінерали парагенезису. Окремі леткі сполуки по-різному реагують на зміну тих чи інших параметрів, що дає змогу частково розмежувати вплив кожного з них.
Ключові слова: газова хроматографія, леткі компоненти мінералів, флюїдні включення, піроліз, типоморфізм, РТХ-параметри, генетична мінералогія.
С. 20–31
МОЖЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ КАТОДОЛЮМІНЕСЦЕНТНОГО ІМІДЖ-АНАЛІЗУ
В ОНТОГЕНІЧНИХ ДОСЛІДЖЕННЯХ
Н. Словотенко, Л. Скакун, Р. Серкіз
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Розкрито переваги застосування катодолюмінесцентного імідж-аналізу на прикладі огляду сучасних праць стосовно мінералів, здатних виявляти люмінесцентні властивості, а також взірців кварцових гідротермальних жил Берегівського рудного поля (Закарпаття). Розглядуваний метод – тонкий і чутливий інструмент одержання генетичних характеристик мінеральної речовини, недоступних для інших аналітичних засобів.
Ключові слова: катодолюмінесценція, онтогенія, гідротермальні жили, кварц.
С. 32–38
ЗМІШАНОШАРУВАТІ СИЛІКАТИ
В ОСАДОВИХ ПОРОДАХ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено поширення, склад, структурні особливості та діагенетичні ознаки змішаношаруватих силікатів в осадових породах Складчастих Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів на підставі комплексних мінералогічних досліджень і літературних даних. З’ясовано, що в Карпатському регіоні найбільше поширені невпорядковані зміша-ношаруваті утворення гідрослюда–монтморилоніт і менше – гідрослюда–хлорит та монт-морилоніт–хлорит. У їхніх структурах чергування шарів мінералів відбувається за законом випадковості. У сколіті з ямненських пісковиків Карпат виявлено частково впорядковане перешарування гідрослюди з монтморилонітом. Змішаношаруваті утворення є проміжною ланкою в ряді стадійних трансформаційних перетворень одних тонкодисперних шаруватих силікатів в інші та показниками фізико-хімічних умов утворення й перетворення осадових порід.
Ключові слова: осадові породи, змішаношаруваті утворення, трансформаційні перетворення, фізико-хімічні умови, Карпатський регіон.
С. 39–46
РЕЧОВИННИЙ СКЛАД І ПЕТРОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ УЛЬТРАБАЗИТІВ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКОГО МЕГАБЛОКА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХНЬОЮ ПОТЕНЦІЙНОЮ АЛМАЗОНОСНІСТЮ
В. Кічурчак1, Л. Ісаков2, П. Пігулевський1, М. Рузіна3, І. Жильцова3
1ДГЕ Дніпрогеофізика ДГП Укргеофізика
49057 м. Дніпропетровськ, вул. Геофізична, 1
E-mail: pigulev@ua.fm
2Дніпропетровське відділення УкрДГРІ
49081 м. Дніпропетровськ, вул. Каруни, 1
Е-mail: Isakov_l@ukr.net
3Національний гірничий університет, м. Дніпропетровськ
Наведено результати досліджень речовинного складу і петрохімічних особливостей ультрабазитів північно-західної частини Середньопридніпровського мегаблока Українського щита. Аналіз різноманітних петрохімічних діаграм, які звичайно використовують під час прогнозування кімберлітового й лампроїтового магматизму, засвідчив, що більшу частину досліджуваних ультрабазитів можна інтерпретувати як кімберліти, лампроїти або подібні до них породи.
Ключові слова: ультраосновні породи, кімберліти, лампроїти, петрохімічна діаграма, Середньопридніпровський мегаблок, Український щит.
С. 47–58
СТРУКТУРНО-ПЕТРОГРАФІЧНА МІНЛИВІСТЬ
ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ БАЗАЛЬТОВИХ ВИЛИВІВ
ТРАПОВОЇ ФОРМАЦІЇ ВОЛИНІ У ЗВ’ЯЗКУ З ПРОЦЕСАМИ ЛІКВАЦІЇ
Ю. Федоришин, А. Ткачук, Н. Нестерович, О. Хом’якова, І. Рєпін
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
79038 м. Львів, вул. Пасічна, 38а
E-mail: lv_ukrdgri@polynet.lviv.ua
На прикладі заболотівської світи трапової формації Волині з залученням опублікованих експериментальних і петрографічних даних щодо різних природних об’єктів, що висвітлюють процеси незмішуваності в силікатних розплавах, розглянуто можливість формування базальтових порід завдяки розвитку ліквації. На підтвердження цих поглядів для різних відмін базальтів, які утворюють внутрішню зональність окремих виливів, визначено специфічні види структур, що виникли в процесі краплеподібного (глобулярного) розшарування материнського розплаву, показано їхнє морфологічне та мінералогічне різноманіття залежно від швидкості охолодження розплаву, умов його кристалізації і положення в розрізі окремого виливу. Невід’ємною складовою процесу ліквації є формування самород-номідного зруденіння та його просторова локалізація. Окремо звернуто увагу на механізм утворення трапової формації загалом на підставі реальних і задокументованих геологічних спостережень.
Ключові слова: трапова формація, незмішуваність, розшарування, ліквація, гетерогенний магматичний флюїд, глобули, еволюція розплаву, Україна.
С. 59–69
СТРУКТУРНО-МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ
КАМ’ЯНОГО МЕТЕОРИТА ГРУЗЬКЕ
В. Семененко, А. Гіріч, Н. Кичань, С. Ширінбекова
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34а
E-mail: cosmin@i.ua
Наведено структурно-мінералогічні характеристики кам’яного метеорита Грузьке, який належить до останньої знахідки на території України. За результатами оптичних, електронно-мікроскопічних і рентгеноспектральних досліджень метеорит класифіковано як звичайний хондрит H4, ступінь ударно-метаморфічного перетворення якого відповідає S4, а земного звітрювання – W2.
Ключові слова: метеорит, структура, мінерали, ударний метаморфізм, класифікація, Україна.
С. 70–85
МІНЕРАЛЬНІ АСОЦІАЦІЇ ГРАФІТУ НА ЗАВАЛІВСЬКОМУ РОДОВИЩІ
К. Шакіна, Л. Скакун
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено мінеральні асоціації графіту в породах Завалівського родовища графіту. Графітоносною є центральна зона родовища, де вміст графіту в породах (різноманітні типи графітовмісних кристалічних сланців і гнейсів) досягає 10 %. Склад силікатної асоціації графіту визначений складом вмісних порід. З’ясовано парагенезиси графіту в різноманітних типах порід: графіт + змішаношаруваті Mg-Fe силікати, графіт + серицит + альбіт + кальцит, графіт + К-Ва польові шпати (різноманітні відміни графітовмісних кристалосланців, кварц-плагіоклазові пегматити і кварцити), графіт + біотит (гранат-біотит-графітові кристалосланці), графіт + алюмоселадоніт (кварц-плагіоклазові пегматити і кварцити), графіт + серпентин (діопсидові скарни), графіт + доломіт + барит + барієві карбонати + Mg амфібол (кварцові та кальцитові жили з графітом). Також графіт формує парагенезис з піротином і магнетитом. Графіт кристалізується з гідротермального розчину внаслідок змішування двох флюїдів відмінного складу – розчину, збагаченого HCO3–, що перебуває в рівновазі з карбонатними породами (мармури, кальцифіри), і CH4-C2H6-H2S-вмісного розчину глибинного походження.
Ключові слова: графіт, мінеральна асоціація, парагенезис, змішаношаруваті Mg-Fe силікати, Завалівське родовище, Український щит.
С. 86–91
ТРАНСФОРМАЦІЯ МОРФОЛОГІЇ РОЗСИПНОГО ЗОЛОТА В СУЧАСНИХ ВОДОТОКАХ
БАСЕЙНУ РІЧОК ЧОРНИЙ ТА БІЛИЙ ЧЕРЕМОШІ
Л. Фігура
Інститут геологічних наук НАН України
01054 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
www.igs-nas.org.ua
Простежено трансформацію морфології зерен золота в річкових долинах та з’ясовано чинники, що її визначають. Виявлено зміну обкатаності самородного золота залежно від розміру, форми та дальності перенесення металу. Досліджено перетворення внутрішньої будови золотин під час алювіального процесу та зроблено висновки про умови транспортування самородного золота.
Ключові слова: розсипне золото, морфологія, алювіальний процес, сучасні водотоки, Чорний Черемош, Білий Черемош, Українські Карпати.
С. 92–112
ОСОБЛИВОСТІ АСОЦІАЦІЙ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ
СОЛЕНОСНИХ ФОРМАЦІЙ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
С. Шехунова1, Я. Яремчук2, О. Шевченко3, В. Кочубей4
1Інститут геологічних наук НАН України
01054 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
E-mail: shekhun@igs-nas.org.ua
2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: slava.yaremchuk@gmail.com
3ДП “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості”
НАК “Нафтогаз України”
E-mail: shevchenko@naukanaftogaz.kiev.ua
4Національний університет “Львівська політехніка”
79013 м. Львів, вул. Степана Бандери, 12
Наведено результати гранулометричного, рентгенофазового, комплексного термічного та електронно-мікроскопічного дослідження пелітової фракції водонерозчинного залишку девонської (франської) соленосної та пермської (асельсько-сакмарської) соле- та каліє-магнієносних субформацій соленосних формацій Дніпровсько-Донецької западини. Асоціація глинистих мінералів кам’яної солі верхньофранської формації утворена діоктаедричною гідрослюдою та триоктаедричним хлоритом магнезіально-залізистого або залізистого складу. Гідрослюда з нерозчинного залишку кам’яної солі частини досліджених солянокупольних структур представлена політипами алотигенними (стійкішим 2М1 та менш стійким 1М) та аутигенним (1Мd), що свідчить про полігенність джерел теригенної складової, вплив гіперсолоного середовища та відносну інертність глинистих мінералів кам’яної солі до катагенетичного впливу. Переважними мінералами пелітової фракції нерозчинного залишку соляних порід пермської соленосної формації є діоктаедрична гідрослюда і триоктаедричний магнезіально-залізистий хлорит, проте склад глинистих мінералів відкладів різних стадій галогенезу відрізняється за вмістом змішаношаруватих утворень і деякою мірою впорядкованістю структури гідрослюди.
Ключові слова: соленосні формації, глинисті мінерали, гранулометричний склад, рентгенофазовий аналіз, електронна мікроскопія, комплексний термічний аналіз, Дніпровсько-Донецька западина, Україна.
С. 113–118
САПРОПЕЛЕВІ МУЛИ ПОЛІССЯ
(НА ПРИКЛАДІ ШАЦЬКИХ ОЗЕР)
В. Хмелівський , В. Баранов, О. Костюк
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: Kostyuk_O@rambler.ru
Детально досліджено біогеохімічний склад сапропелевих мулів Шацьких озер. Вивчено вміст у них органічних речовин, аміачної, нітратної й нітритної форм азоту, неорганічного фосфору, аскорбінової кислоти і 34 хімічних елементів, серед яких такі дуже важливі для росту й метаболізму рослин, як Mo, Zn, B, Mn, Cr, Ni та ін. Виявлено високу збагаченість органічної речовини мікроелементами. Імовірно, біос озер чинить енергійний біохімічний вплив на мінеральну частину донних осадів та інтенсивно розкладає навіть дуже стійкі до звітрювання мінерали, зокрема, акцесорні, з яких вилучає й засвоює головну частину мікроелементів. Виконані групою “Шельф” польові дослідження засвідчили, що внесення сапропелів у ґрунти значно збільшує врожайність багатьох сільськогосподарських культур.
Ключові слова: біогеохімія, сапропелевий мул, Шацькі озера, Україна.
С. 119–122
ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УЧЕНИЙ-ГЕОЛОГ
АКАДЕМІК ЄВГЕН ФЕДОРОВИЧ ШНЮКОВ
(до 80-річчя від дня народження)
С. 123–128
МИХАЙЛО ГАБІНЕТ – ВІДОМИЙ ДОСЛІДНИК
ОСАДОВИХ ТОВЩ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
(до 85-річчя від народження)