СМЕКТИТИ В ГЕОЛОГІЧНИХ УТВОРЕННЯХ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
П. Білоніжка, О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено поширення, хімічний склад, кристалохімічні особливості та умови утворення смектитів у метасоматитах і бентонітових глинах Закарпаття, флішовій товщі Карпат і глинах зов¬нішньої зони Передкарпатського прогину. В Закарпатті смектити представлені монтморилонітом, бейделітом, нонтронітом, залізистим різновидом бейделіту, алюмініїстим і магніїстим різновидами нонтроніту. У карпатському фліші монтморилоніт є в складі невпорядкованих змішаношаруватих фаз гідрослюда–монтморилоніт і утворює частково впорядковану фазу гідрослюда–монтморилоніт у сколіті. Серед прошарків бентонітових глин у фліші поширений головно залізистий різновид монтморилоніту, а бейделіт рідкісний. Монтморилоніт є породоутворювальним мінералом глин верхніх молас Передкарпаття, а у соленосних глинах внутрішньої зони він є лише в складі невпорядкованих змішано-шаруватих утворень гідрослюда–монтморилоніт. Смектити утворюються в процесі зміни ефузивних порід, туфів, вулканічного попелу і з гідротермальних розчинів. Вони є індикаторами впливу вулканізму на мінеральний склад осадових порід.
Ключові слова: смектити, метасоматити, бентонітові глини, хімічний склад, кристалохімічні формули, умови утворення, Українські Карпати.
С. 15–27
ГОЛОВНІ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ Й РОЗШУКІВ
КОРІННИХ РОДОВИЩ АЛМАЗІВ
М. Зінчук
Західноякутський науковий центр Академії наук Республіки Саха (Якутія)
Російська Федерація, м. Мирний
E-mail: nnzinchuk@rambler.ru
На прикладі алмазоносних районів Сибірської платформи стисло проаналізовано проблеми прогнозування й розшуків корінних родовищ алмазів кімберлітового типу. Головну увагу приділено розшукам кімберлітових діатрем за алмазами, які мають специфічні типоморфні особливості як у корінних родовищах, так і в родовищах, утворених завдяки розмиванню й формуванню розсипищ різного генезису. Проаналізовано хронологічні й генетичні аспекти утворення алмазоносних та потенційно алмазоносних магматитів Сибірської платформи за головними історико-мінерагенічними етапами палеогею й неогею. Для підвищення ефективності прогнозно-розшукових робіт на алмази потрібно суттєво розширити дослідження всіх різновікових етапів поширення потенційно алмазоносних магматитів, до яких приурочені відомі на Африканській платформі корінні родовища алмазів, тоді як на Сибірській платформі головні зусилля спрямовують на розшуки середньопалеозойських продуктивних кімберлітів. Для ранньокембрійського етапу припускаємо багато центрів потенційно алмазоносного магматизму, які тяжіють до крайових частин платформи, а також значну кількість “транспортерів” корисного компонента. Водночас протягом фанерозою становлення алмазоносних магматитів відбувалося, головно, в центральних частинах плат-форми.
Ключові слова: алмаз, кімберліти, магматизм, Сибірська платформа, Африканська платформа, історико-мінерагенічні етапи, фанерозой.
С. 28–43
ОНТОГЕНІЧНИЙ АНАЛІЗ КОРИСНИХ КОПАЛИН – ОСНОВА ВИЯВЛЕННЯ
Й ОЦІНЮВАННЯ ТЕХНОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МІНЕРАЛІВ
Б. Пирогов
Всеросійський інститут мінеральної сировини, м. Москва, Росія
Е-mail: mineralogy@vims-geo.ru
Проаналізовано різноманітні аспекти використання онтогенічного аналізу для виявлення й оцінювання технологічних властивостей мінералів на прикладі різних видів корисних копалин.
Ключові слова: мінерал, технологічна мінералогія, онтогенічний аналіз, мінералого-технологічні дослідження, єдина геолого-техногенна система.
С. 44–52
ДВА ТИПИ ЗЕРЕН ГРАФІТУ В ХОНДРИТІ КРИМКА (LL3.1)
В. Семененко, А. Гіріч
Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34а
E-mail: cosmin@i.ua
Наведено результати мінералогічного дослідження вперше знайдених у хондриті Кримка та в метеоритах узагалі двох типів зерен графіту, які відмінні за розмірами, формою зерен і характером поширення. Перший з них міститься всередині мікропорфірової хондри і має розплавну природу, а другий – у тонкозернистій оболонці цієї хондри як метаморфогенний мінерал. Зроблено припущення, що різна природа зерен графіту зумовлена відмінними фізико-хімічними процесами перетворення первинної вуглецевмісної речовини.
Ключові слова: метеорит, хондра, тонкозерниста оболонка, графіт, генезис.
С. 53–66
СТВОРЕННЯ МОДЕЛЕЙ ФОРМУВАННЯ
РОЗШАРОВАНИХ ТИТАНОНОСНИХ ІНТРУЗИВІВ ГАБРО
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА ТА ОЦІНКА ЇХНЬОЇ РУДОНОСНОСТІ
Л. Галецький, О. Ремезова
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
E-mail: geos@geolog.kiev.ua
remezova-e@mail.ru
Проаналізовано геологічні й петрохімічні дані з корінних родовищ і проявів апатит-ільменітових руд у розшарованих рудоносних масивах коростенського комплексу Українського щита. На підставі переінтерпретації геологічних матеріалів з розшарованих титаноносних інтрузій габро запропоновано дві моделі їхнього походження, будови й особливостей хімізму, якими визначено напрями і стратегію розшуків корінних руд титану в межах Коростенського і Корсунь-Новомиргородського плутонів.
Ключові слова: розшаровані титаноносні інтрузії, окисно-відновна диференціація, гравітаційна сегрегація, коростенський комплекс, Український щит.
С. 67–74
ЕЛЕМЕНТИ-ДОМІШКИ В СУЛЬФІДАХ
КАПІТАНІВСЬКОГО УЛЬТРАБАЗИТОВОГО МАСИВУ
ТА ЇХНЄ ІНДИКАТОРНЕ ПРОГНОЗНЕ Й РОЗШУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ
Р. Бочевар1, В. Гулій2
1Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90а
E-mail: ruslana-kra@ukr.net
2Український державний геологорозвідувальний інститут
04114 м. Київ, вул. Автозаводська, 78
E-mail: vgul@ukr.net
Наведено геологічну характеристику Капітанівського ультрабазитового масиву (Український щит) та особливості просторового розподілу в ньому сульфідів. Визначено елементи-домішки сульфідів та виконано порівняльний аналіз їх з елементами-домішками сульфідів з родовищ різних формаційних типів. На підставі результатів досліджень обґрунтовано ймовірність наявності в породах Капітанівського масиву сульфідного мідно-нікелевого платиновмісного зруденіння.
Ключові слова: сульфіди, елементи-домішки, ультрабазитовий масив, рудна формація, родовище, Український щит.
С. 75–88
МІСЦЕ САМОРОДНОЇ МІДІ
В ПРОЦЕСАХ ГІДРОТЕРМАЛЬНОГО ПЕРЕТВОРЕННЯ
БАЗАЛЬТІВ ВОЛИНСЬКОЇ СЕРІЇ
Л. Скакун, І. Мисяк
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено гідротермальну мінералізацію по двох типах субстрату – вулканічному склу і палагоніту. Визначено послідовну зміну парагенезисів у вертикальному розрізі лавового потоку. Від лавокластичних брекчій до центральної частини послідовно змінювались такі парагенезиси: смектит + хлорит ± кальцит + анальцим + стильбіт; смектит + хлорит ± стильбіт; смектит + хлорит ± стильбіт + морденіт + халцедон + кварц + калішпат ± самородне срібло. Виявлено зв’язок міді з визначеними парагенезисами. Доведено взаємозумовлену кристалізацію самородної міді і кварцу. На підставі мінералогічних вивчень з використанням онтогенічних підходів реконструйовано процес, що привів до відкладення самородної міді. Накопичення самородної міді відбувалось у фронті змішування розчинів метеорного і глибинного походження, яким властиві контрастні значення Т, рН та окисно-відновного потенціалу.
Ключові слова: самородна мідь, кварц, парагенезис, гідротермальний процес, базальти, Волинь.
С. 89–96
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ
МІКРОСФЕРУЛ УКРАЇНИ
С. Бекеша, І. Яценко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: Yatsenko1941@list.ru
Наведено результати вивчення специфічних рудних і скляних утворень (сферул), знайдених у різноманітних товщах на теренах України. Виконано їхню типізацію за морфологією та внутрішньою будовою. Доведено можливість утворення рудних сферул за відновлювальних умов, що найбільше характерно для експлозивних процесів глибинного походження.
Ключові слова: сферула, морфологія, внутрішня будова, магнетит, скло, техногенний матеріал, відновлювальні умови, експлозивні процеси, Україна.
С. 97–105
ДИКІТ І НАКРИТ ІЗ ФЛІШОВОЇ ФОРМАЦІЇ КРИМУ
О. Азарська, Л. Скакун, П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено результати досліджень агрегатів дикіту і накриту з низькотемпературних гідротермальних прожилків флішової формації Криму. Вперше на території України достовірно визначено накрит. Методом Рітвельда уточнено структуру дикіту й накриту, визначено кількісний фазовий склад мінерального агрегату. Формування дикіт-накритових агрегатів у відкритих тріщинах у пісковиках відбувалося шляхом швидкої кристалізації з гідротермальних розчинів за умов високого перенасичення.
Ключові слова: дикіт, накрит, кристалічна структура, гідротермальні прожилки, флішова формація, Крим.
С. 106–115
ОСОБЛИВОСТІ ТЕРМІЧНОЇ ДЕГІДРАТАЦІЇ ГЛИНИСТИХ МІНЕРАЛІВ БАДЕНСЬКИХ ГІПСІВ
ІЗ КАР’ЄРІВ ЩИРЕЦЬ І ПІСКИ
Я. Яремчук1, В. Кочубей2
1Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: slava.yaremchuk@gmail.com
2Національний університет “Львівська політехніка”
79013 м. Львів, вул. Степана Бандери, 12
За даними комплексного термогравіметричного та диференційного термічного аналізів описано особливості термічної дегідратації глинистих мінералів евапоритів сульфатно-карбонатної стадії галогенезу на прикладі баденських гіпсів із кар’єрів Щирець і Піски (Західна Україна). Асоціацію мінералів досліджених проб попередньо визначено рентгенофазовим аналізом. Вона складена діоктаедричними монтморилонітом і гідрослюдою, триоктаедричним хлоритом та змішаношаруватими утвореннями хлорит–монтморилоніт і гідрослюда–монтморилоніт. Визначено Mg-Fe склад хлориту і наявність Fe3+ у структурі монтморилоніту, який є переважним мінералом асоціації. Комплексне термічне дослідження багатофазової системи відомого мінерального складу дає змогу не тільки підтвердити визначену асоціацію мінералів чи уточнити її, а й з’ясувати структурні особливості окремих мінеральних фаз.
Ключові слова: глинисті мінерали, диференційний термічний аналіз, термогравіметричний аналіз, рентгенофазовий аналіз, евапорити, гіпси, баденій, Західна Україна.
С. 116–121
ЛІТОЛОГІЧНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
М. Ковальчук
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
E-mail: kms1964@ ukr.net
Висвітлено етапи розвитку і стан літологічних досліджень в Україні. Обґрунтовано необхідність створення літологічного кодексу України, розкрито його зміст і головне призначення.
Ключові слова: літологія, кодекс, Україна.
С. 122–128
ПЕТРОГРАФО-ПЕТРОХІМІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ
ПІСКОВИКІВ ВЕРХНЬОГО ВЕНДУ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ОКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Т. Сокур
Інститут геологічних наук НАН України
01054 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
E-mail: Sokur@ua.fm
На підставі літологічних і петрохімічних досліджень теригенних порід верхнього венду південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи з використанням геохімічних констант визначено джерела уламкового матеріалу та склад областей живлення. Унаслідок вивчення осадових товщ виявлено зони мінералоутворення.
Ключові слова: теригенні породи, петрохімія, верхній венд, Східноєвропейська плат-форма.
С. 129–135
ПЕТРОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВУЛКАНІТІВ КАРАДАГУ
О. Черніцина
Кримське відділення УкрДГРІ
95017 м. Сімферополь, просп. Кірова, 47/2
Е-mail: shirkunov@yahoo.com
Наведено петрохімічну характеристику вулканічних порід Карадагу. За хімізмом вулканіти належать, головно, до толеїтових асоціацій, менше – до порід сублужних серій.
Ключові слова: вулканічні породи, хімічний склад, нормативний склад, толеїтова асоціація, сублужна серія, Карадаг, Кримський півострів.
С. 136 –147
МОДЕЛЬ ВИЛУГОВУВАННЯ, ЗАКАРСТОВУВАННЯ
ТА САМОІЗОЛЯЦІЇ ЛЕГКОРОЗЧИННИХ СОЛЕЙ
З ПРИПОВЕРХНЕВИХ СОЛЯНО-ГЛИНИСТИХ ВІДКЛАДІВ
ХВОСТОСХОВИЩ І СОЛЕВІДВАЛІВ КАЛІЙНИХ РОДОВИЩ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
В. Дяків, Х. Цар
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: khrystynatsar@gmail.com
Соляно-глинисті відклади, складовані у хвостосховищах і солевідвалах, взаємодіючи з атмосферними опадами, вилуговуються, що зумовлює утворення вторинної ропи. Витікання вторинної ропи за контур складування призводить до закарстовування приповерхневого шару та його деформації. У разі проникнення атмосферних опадів на глибину процеси вилуговування солей пригнічуються. Унаслідок вивільнення й осадження теригенних мінералів відбувається самоізоляція соляно-глинистих відкладів, які залягають нижче. Тривала взаємодія атмосферних опадів з ізольованою товщею соляно-глинистих відкладів зумовлює зменшення розчинення легкорозчинних солей за однакової кількості опадів. Це призводить до зменшення концентрації солей, що відображається в еволюційній зміні онтогенічних особливостей мінеральних новоутворень мірабіліту. Запропоновану модель можна використати в разі проектування рекультиваційних робіт та їхньої реалізації в зоні впливу Стебницького ДГХП “Полімінерал” та ДП “Калійний завод” ВАТ “Оріана” (м. Калуш).
Ключові слова: соляно-глинисті відклади, солевідвали, хвостосховища, модель, вилуговування, закарстовування, самоізоляція, онтогенез, мірабіліт, Передкарпаття.
С. 148–152
МЕТОДИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ПРОЦЕСІВ БАКТЕРІАЛЬНОГО ОКИСНЕННЯ
ТА ВИЛУГОВУВАННЯ МІНЕРАЛІВ І РУД
М. Серебряна, Н. Тонкова
Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
49010 м. Дніпропетровськ, просп. Гагаріна, 72
E-mail: cdep@mail.dsu.dp.ua
Наведено головні чинники, які регулюють активність біотехнологічного процесу вилуговування руд, а також фізико-хімічні методи обробки пульпи, що інтенсифікують вилучення металів.
Ключові слова: біотехнологічний процес, руди і метали, вилуговування руд, пульпа.
С. 153–158
ПРО НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ
“СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ СУЧАСНОЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ ТА НАУКИ”,
ПРИСВЯЧЕНУ 65-РІЧЧЮ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
О. Матковський, Є. Сливко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 159–162
ПРО ПОЇЗДКУ В МОНГОЛІЮ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 163–166
ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ МЕЛЬНИКОВ