ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТУ – 350 РОКІВ
С. 6–14
МІНЕРАЛОГІЯ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Стисло висвітлено розвиток мінералогії у Львівському університеті за його 350-літню історію. В історії мінералогії виділено шість періодів, які так чи інакше збігаються з державним устроєм у краї. Найвагоміші здобутки у розвитку мінералогії пов’язані з двома останніми (радянським повоєнним і радянсько-українським) періодами. Саме тоді відбувалися багатопрофільні мінералогічні дослідження за такими головними напрямами: проблеми загальної мінералогії, регіональна мінералогія, генетична мінералогія, мінералогічна кристалографія, космічна мінералогія, прикладна мінералогія, історія науки.
Ключові слова: мінералогія, мінералогічний музей, кафедра мінералогії, геологічний факультет, Львівський університет.
С. 15–33
ГЕОХІМІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Проаналізовано основні результати геохімічних досліджень, які проводили на геологічному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка в 1948– 2010 рр. Головну увагу приділено кристалохімії мінералів, геохімії рідкісних і розсіяних елементів, геохімії стабільних ізотопів вуглецю й сірки, визначенню віку гірських порід і мінералів калій-аргоновим методом, геохімічним умовам утворення і післяседиментаційного перетворення покладів калійних солей Передкарпаття й деяким іншим аспектам теоретичної і прикладної геохімії.
Ключові слова: геохімічні дослідження, кристалохімія, рідкісні й розсіяні елементи, ізотопи вуглецю і сірки, валентний стан манґану, калій-аргоновий метод, калійні солі, криста-логідрати, Передкарпаття, Львівський університет.
С. 34–43
НОВІ ДАНІ З МІНЕРАЛОГІЇ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ У ПЕРШОМУ ДЕСЯТИЛІТТІ ХХІ СТОЛІТТЯ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Стисло висвітлено нові дані з мінералогії Українських Карпат у першому десятилітті ХХІ ст. Зазначено про численність головно статейних публікацій щодо окремих мінералів майже всіх класів і процесів мінералоутворення. Найбільше даних та узагальнень є щодо самородних елементів, особливо золота, сульфідів (пірит, галеніт, бляклі руди тощо), сульфатів (калушит, волнін, гіпс), силікатів (гранати, кварц, польові шпати, цеоліти, слюди, гідрослюди, смектити тощо). Багато відомостей отримано стосовно магматичного, метаморфічного, гідротермально-метасоматичного, осадового й навіть космогенного мінерало-утворення за результатами, головно, онтогенічних і термобарогеохімічних досліджень.
Ключові слова: мінералогія, прості речовини, сульфіди, сульфати, карбонати, силікати, Українські Карпати.
С. 44–51
ДЕЯКІ МІНЕРАЛОГО-ПЕТРОХІМІЧНІ ДАНІ
ПРО ГЕНЕЗИС КАЙНОЗОЙСЬКИХ МАГМ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ
З. Ляшкевич
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.ua
В Українських Карпатах визначено дві головні фази кайнозойського вулканізму. З першою пов’язане утворення похованої ефузивно-пірокластичної товщі в Закарпатській западині (ріодацитова формація), з другою – формування Вигорлат-Гутинського хребта (андезитова формація). Розподіл рідкісних і розсіяних елементів близький до складу континентальної кори. Особливості мінерального складу, наявність ксенолітів, абсолютний вік свідчать про антидромне спрямування магматичних процесів та їхній зв’язок з колізійним геодинамічним режимом.
Ключові слова: вулканізм, геохімія, піроксен, гранат, ксеноліт, кайнозой, Українські Карпати.
С. 52–62
СПІВВІДНОШЕННЯ АЛУНІТУ І БАРИТУ
В ГІДРОТЕРМАЛЬНИХ ЖИЛАХ БЕРЕГІВСЬКОГО РУДНОГО РАЙОНУ
Н. Словотенко, Л. Скакун, Р. Серкіз
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Визначено послідовність та умови утворення алуніту й бариту в жильних тілах Бере-гівського рудного району. З’ясовано головні фізико-хімічні чинники, які визначають меха-нізм та черговість їхнього формування: 1) хімічний склад мінералоутворювальних розчинів, сформований у ході реакції породи й води; 2) кислотність–лужність розчинів; 3) окисно-від-новний потенціал розчинів; 4) їхня температура; 5) співвідношення мас розчинів, що реагують. Механізм формування мінералів – це змішування на геохімічному бар’єрі роз-чинів різного походження, складу й температури.
Ключові слова: алуніт, барит, епітермальна система, жила, катодолюмінесценція, числове фізико-хімічне моделювання, Берегівський рудний район, Україна.
С.63–69
ЗОЛОТОНОСНІСТЬ РІЗНОВІКОВИХ КІР ЗВІТРЮВАННЯ УКРАЇНИ
М. Ковальчук
Інститут геологічних наук НАН України
01054 м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55б
E-mail: kms1964@ukr.net
Висвітлено особливості золотоносності різновікових кір звітрювання України та гранулометрії, морфології і проби золота.
Ключові слова: золото, кора звітрювання, Україна.
С. 70–78
МИГРАЦИОННЫЕ СВОЙСТВА
ИНДИКАТОРНЫХ МИНЕРАЛОВ КИМБЕРЛИТОВ
В СВЯЗИ С ПРОГНОЗИРОВАНИЕМ МЕСТОРОЖДЕНИЙ АЛМАЗОВ
В. Афанасьев
Институт геологии и минералогии имени В. С. Соболева
Сибирского отделения РАН, г. Новосибирск, Россия
E-mail: avp-diamond@mail.ru
Миграционные свойства индикаторных минералов кимберлитов, связанные с расстоянием их транспортирования и истиранием (окатыванием), проанализировано с точки зрения общих законов седиментации и рассеяния минералов, в том числе переотложения. Концентрация полезных компонентов всегда уменьшается с расстоянием от источника. Это основной закон, реализуемый в любых условиях формирования россыпей.
Ключевые слова: алмаз, индикаторные минералы кимберлитов, цикл седиментации, литодинамические типы ореолов, миграционные свойства минералов, Сибирская платформа.
С. 79–88
КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЯ, ФІЗИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТА ПОХОДЖЕННЯ ДІАМАНТІВ
З ПРИБЕРЕЖНИХ ПІСКІВ ОЗЕРА НА ЗАХІДНІЙ ВОЛИНІ
Г. Яценко1, С. Бекеша1, А. Волошиновський1,
В. Вістовський1, В. Яценко2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
2Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України
та Міністерства з надзвичайних ситуацій України
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34а
Наведено результати дослідження кристаломорфології та люмінесценції діамантів із прибережних пісків одного з озер Західної Волині. Виконано порівняння з аналогічними кристалами із кімберлітів Архангельської діамантоносної провінції. Досліджені особливості діамантів дають змогу пов’язувати їхнє походження з місцевим кімберлітовим або лампроїтовим корінним джерелом.
Ключові слова: діамант, кристаломорфологія, гоніометрія, фотолюмінесценція, рентгенолюмінесценція, флюїдизатно-експлозивні структури, Західна Волинь.
С. 89–113
ІЗОТОПНИЙ СКЛАД ВУГЛЕЦЮ Й КИСНЮ
В МІНЕРАЛАХ РУДОНОСНИХ ТА ВМІСНИХ ПОРІД РОДОВИЩ УКРАЇНИ
М. Братусь
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: igggk@ah.ipm.ua
Проаналізовано наявні дані щодо ізотопного складу вуглецю й кисню в мінералах різноманітних родовищ і рудопроявів України. З’ясовано, що в усіх випадках джерелом вуглецю були вмісні породи, а під час мінералоутворення ізотопний склад вуглецю й кисню карбонатів і СО2 включень у мінералах змінюється.
Ключові слова: ізотопний склад, вуглець, кисень, карбонати, графіт, діоксид вуглецю, мінералоутворення, родовище, Україна.
С. 114–122
ІЗОТОПНИЙ СКЛАД КИСНЮ ЗОНАЛЬНОГО КРИСТАЛА КВАРЦУ
ІЗ КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ
ЗАЛЕЖНО ВІД УМОВ ЙОГО КРИСТАЛІЗАЦІЇ
Д. Возняк1, О. Пономаренко1, В. Павлишин2, В. Мороз1,
Л. Проскурко1, С. Остапенко1
1Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: voznyak@igmof.gov.ua
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка
01022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
Визначено залежність ?18О у зональному кристалі кварцу від хімічного складу мінералу та умов його формування. Отримані значення ?18О (від 6,4 до 10,6 ‰) перебувають у діапазоні, характерному для кислих порід і пегматитів. Витримана загальна тенденція зміни: більш високотемпературним зонам кварцу відповідають менші значення ?18О. На ізотопне фракціонування кисню значно впливає нормальна швидкість росту синхронних шарів росту кристала. Для кварцу, що має більшу швидкість росту, характерні менші значення ?18О. Такі локальні особливості росту кристала порушують загальну тенденцію зростання значень ?18О кварцу зі зниженням температури його росту. Кристал сформувався в межах від ~ 600 до ? 180–200 °С і флюїдного тиску від ~ 100 до ? 20 МПа.
Ключові слова: кварц, зони росту кристала, ізотопне фракціонування кисню, камерні пегматити, Волинь, Україна.
С. 123–133
КРИСТАЛОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АПАТИТУ
З КВАРЦ-ПЛАГІОКЛАЗОВИХ ПЕГМАТИТІВ ЗАВАЛІВСЬКОГО РОДОВИЩА
Н. Білик, К. Бурбан, О. Азарська, Л. Скакун
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Досліджено хімічний склад і кристалічну структуру апатиту з кварц-плагіоклазових пегматитових жил Завалівського родовища графіту (Український щит). За даними мікрозондового аналізу, для апатиту характерні домішки SrO і SiO2, у поодиноких пробах – Na2O, F і Dy2O3. За параметрами елементарної комірки і дифрактометричного прояву апатит діагностовано як гідроксилапатит. Виконано порівняльну характеристику мінералу з кварц-плагіоклазових пегматитів Завалівського родовища та гідроксилапатиту з тальк-серпентино-вих метасоматитів Холі-Спрінгс (штат Джорджія, США).
Ключові слова: кристалохімія, апатит, кристалічна структура, пегматити, Завалівське родовище графіту.
С. 134–145
ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ СИЛІКАТНИХ МІКРОСФЕРУЛ
ІЗ ЕКСПЛОЗИВНИХ ТА ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОВИХ ФОРМАЦІЙ УКРАЇНИ
С. Бекеша1, І. Яценко1, Н. Білик1, Ю. Дацюк1, Л. Дручок2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
Наведено результати вивчення хімічного складу специфічних скляних утворень (сферул) з різноманітних товщ України. На підставі результатів мікрозондового аналізу виділено два типи сферул: ендогенні, що утворились за високопараметричних умов, та мікросферули проблемного походження, які сформувалися за порівняно низької температури. За хімічним складом скляні ендогенні сферули поділяють на два головні класи: кальцій-силікатні й титан-залізо-манґан-силікатні. Комплекс даних свідчить про зв’язок ендогенних мікросферул з мантійними флюїдизатно-експлозивними процесами.
Ключові слова: сферула, скло, хімічний склад, експлозивний процес, флюїдизатно-експлозивна структура, Україна.
С. 146–152
ТЕРМОМЕТРІЯ РОЗПЛАВНИХ ВКЛЮЧЕНЬ
У КВАРЦІ АЛУНІТИЗОВАНИХ ТУФІВ ЯРУ ДЕРЕКОСЕГ
(БЕРЕГІВСЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН)
І. Бакуменко, М. Медвідь, Н. Словотенко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Виконано оптико-мікроскопічне і термометричне вивчення розкристалізованих включень у кварці туфів Берегівського району. Визначено низьку температуру солідуса (~ 640 °С) і температуру гомогенізації герметичних включень (825–860 °С). Це на сотні градусів нижче від значень температури (940–1 355 °С), відомих з публікацій про туфи Берегівського району, і значно нижче від температури в мантії Землі.
Ключові слова: розплавні включення, кварц, алунітизовані туфи, Берегівський рудний район.
С. 153–163
КОМПОНЕНТНИЙ СКЛАД ШТУЧНОГО КАМЕНЮ
ІСТОРИЧНОЇ ЧАСТИНИ м. ЛЬВОВА
А. Сеньковський, В. Степанов, А. Андріяшева, І. Побережська
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Вплив техногенного тиску призводить до руйнування історичних пам’яток м. Львова, тому нині актуальними є проблеми їхнього збереження й реставрації. Для цього потрібні детальні дослідження речовинного складу матеріалів, з яких вони виготовлені, оскільки однією з необхідних умов якісної реставрації є спорідненість матеріалу для реставрації та первинного матеріалу. Досліджено пам’ятки архітектури, які зазнали найінтенсивнішого руйнування, а також будівлі, які, незважаючи на значний техногенний тиск, збереглися в первинному вигляді.
Ключові слова: штучний камінь, пам’ятка архітектури, мінералогія, рентогенодифрактометричний аналіз, гіпсова суміш, рідке скло, цемент, Львів.
С. 164–169
ДО 120-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА МИКОЛИ БЄЛОВА,
ПОЧЕСНОГО ЧЛЕНА ЛЬВІВСЬКОГО ГЕОЛОГІЧНОГО
ТА УКРАЇНСЬКОГО МІНЕРАЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Стисло проаналізовано внесок академіка М. Бєлова у розвиток кристалографії і криста-лохімії. Вчений є засновником сучасної структурної кристалографії і мінералогії, непере-вершеним фахівцем з теорії симетрії. Під його керівництвом визначено кристалічні струк-тури сотень мінералів та інших сполук. Він створив сучасну кристалохімію силікатів, з нових кристалохімічних позицій розглянув утворення мінералів та енергетичні процеси, що відбуваються в надрах Землі. Зазначено також про тісну співпрацю з геологічним і хімічним факультетами Львівського університету та про публікацію на сторінках “Мінералогічного збірника” відомих “Нарисів зі структурної мінералогії”.
Ключові слова: Микола Васильович Бєлов, кристалохімія, структурна мінералогія, теорія симетрії, “синя” і “біла” книги, Львівський університет.
С. 170–174
ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ 350-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
НА ГЕОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ
О. Матковський
С. 175–178
VIII З’ЇЗД УКРАЇНСЬКОГО МІНЕРАЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА
О. Матковський, Є. Сливко
С. 179–181
АКАДЕМІКУ МИКОЛІ ПАВЛОВИЧУ ЮШКІНУ – 75!
С. 182–185
ДО 60-РІЧЧЯ ІГОРЯ МИХАЙЛОВИЧА НАУМКА
С. 186–189
АНДРІЙ ЮРІЙОВИЧ СЕНЬКОВСЬКИЙ