С. 4-13
АКАДЕМІК ЄВГЕН ЛАЗАРЕНКО – ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІНЕРАЛОГ СВІТОВОЇ ВЕЛИЧИНИ
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено наукову і науково-організаторську діяльність академіка Євгена Лазаренка, його внесок у розвиток мінералогії. Наголошено, що більшість його праць є новаторськими й піонерськими. Неоцінима науково-педагогічна спадщина вченого – шість видань підручників з мінералогії, десять класичних монографій з регіональної та генетичної мінералогії, великий тримовний мінералогічний словник, заснування “Мінералогічного збірника”, потужна українська мінералогічна школа. Євген Лазаренко – класик мінералогії ХХ ст.
Ключові слова: Євген Лазаренко, підручник з мінералогії, регіональна мінералогія, генетична мінералогія, мінералогічний словник, “Мінералогічний збірник”, українська мінералогічна школа.
С. 14-18
ЄВГЕН ЛАЗАРЕНКО – ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ РЕГІОНАЛЬНО-МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ШКОЛИ
В. Павлишин
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
E-mail: v.i.pavlyshyn@gmail.com
Двадцять активних років досліджень (1958–1978), проведених під керівництвом Є. Лазаренка, дали світу вісім фундаментальних монографій, які й досі є підручними книгами геологів, оскільки на високому рівні висвітлюють мінералогію восьми регіонів Укра-їни. Ці та деякі інші результати досліджень, насамперед загальномінералогічні, є сутністю української регіонально-мінералогічної школи, заснованої Є. Лазаренком.
Ключові слова: Євген Лазаренко, монографія, регіонально-мінералогічна школа, мінералогія України.
С. 19-30
ПОСТУПАЛЬНА ХОДА ГЕНЕТИЧНОЇ МІНЕРАЛОГІЇ АКАДЕМІКА ЛАЗАРЕНКА
Д. Возняк, Г. Кульчицька, Ю. Галабурда
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: voznyak@igmof.gov.ua
Одна із заслуг академіка Є. Лазаренка – створення в Україні потужної школи регіональної і генетичної мінералогії, розвиток якої продовжують його учні. Регіонально-мінералогічні дослідження, започатковані Є. Лазаренком ще у львівський період, досягли апогею під час його праці у Києві та сьогодні, на жаль, поступово йдуть на спад. Генетична ж мінералогія, попри всі негаразди, продовжує розвиватися в руслі планів відомого мінералога. Перелічено найбільші здобутки його учнів у галузі мінералофлюїдології – реконструкції умов мінералоутворення за флюїдними включеннями в мінералах. Наведено приклади нетрадиційних підходів до реконструкції РТ-умов мінералоутворення внаслідок поєднання результатів дослідження флюїдів включень методами термобарометрії з даними про фізичні властивості мінералів, склад газоподібних продуктів їхнього піролізу, поведінку експериментально загартованих розплавів.
Ключові слова: флюїдні включення, РТ-параметри мінералоутворення, розплав, ліквація, піроліз, леткі компоненти, генетична мінералогія.
С. 31-37
ХРОНОЛОГІЯ ВІДКРИТТЯ МІНЕРАЛІВ У НАДРАХ УКРАЇНИ
О. Зінченко1, В. Павлишин2, А. Васинюк1
1Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
03186 м. Київ, Чоколівський бульвар, 13
2Київський національний університет імені Тараса Шевченка
03022 м. Київ, вул. Васильківська, 90
E-mail: olegzin7@Gmail.com
Виконано статистичний аналіз хронології відкриття мінеральних видів у надрах України за останні два століття (1800–2012). З’ясовано, що поповнення списку мінералів у цей період відбувалося відповідно до глобальних тенденцій розвитку мінералогічної науки та історичних і соціально-економічних подій у нашій країні.
Ключові слова: мінерал, мінеральний вид, динаміка відкриття нових мінералів, хронограми мінералів за класами й елементами, Україна.
С. 38-51
ГЛАУКОНІТ, СКОЛІТ, СЕЛАДОНІТ: КРИСТАЛОХІМІЯ, НОМЕНКЛАТУРА, СИСТЕМАТИКА, УМОВИ УТВОРЕННЯ
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Проаналізовано й узагальнено результати геолого-мінералогічних досліджень, детально вивчено кристалохімічні особливості високозалізистих діоктаедричних слюдистих мінералів. З’ясовано, що за хімічним складом і структурними особливостями глауконіт і селадоніт близькі між собою. Вони відрізняються головно тим, що тетраедри селадоніту повністю заселені силіцієм або ж вміст у них тривалентних катіонів менше 0,2 формульної одиниці, тоді як у глауконіті він вищий.
У структурах досліджуваних силікатів завжди наявні змішаношаруваті утворення слюда–смектит, вміст яких коливається в межах 5–30 %, а іноді значно вищий. Існує поступовий перехід смектитів (нонтроніту) через проміжні змішаношаруваті фази у селадоніт і глауконіт, які можна трактувати як мінеральні види. Сколіт, очевидно, треба зачислити до алюмініїстих гідрослюд (ілітів). Оскільки вміст калію в глауконіті й селадоніті значно менший однієї формульної одиниці, то їх необхідно зачислити до гідрослюд, а не до слюд. Досліджувані силікати утворюються з гідротермальних розчинів. Утворення глауконіту може відбуватися й у процесі гальміролізу пірокластичного матеріалу (вулканічного попелу), що надходить у морські седиментаційні басейни повітряним шляхом.
Ключові слова: глауконіт, сколіт, селадоніт, кристалохімічні формули, змішаношаруваті фази, гідрослюди, гідротермальні розчини, умови мінералоутворення.
С. 52-62
РУДНОФОРМАЦІЙНІ АСПЕКТИ ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЗОЛОТОРУДНИХ РОДОВИЩ УКРАЇНИ ТА ПРОГНОЗНО-МЕТАЛОГЕНІЧНІ НАСЛІДКИ
Ю. Ляхов, М. Павлунь, Ю. Пахнющий
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Розглянуто логіку й методологію рудноформаційної типізації різноглибинних родовищ золота України на термобарогеохімічному підґрунті та розкрито деякі прогнозно-металогенічні наслідки такого підходу до термобарогеохімічного вивчення золоторудних формацій.
Ключові слова: термобарогеохімія, флюїдний режим, рудна формація, золоте зруденіння, прогнозно-металогенічна оцінка.
С. 63-82
ПРИРОДА МИГДАЛЕПОДІБНИХ УТВОРЕНЬ У БАЗАЛЬТАХ ВОЛИНІ (ОНТОГЕНІЧНИЙ АСПЕКТ)
Ю. Федоришин1, І. Наумко2, Н. Нестерович2, М. Яковенко1, Н. Тріска1
1Львівське відділення УкрДГРІ
79038 м. Львів, вул. Пасічна, 38а
E-mail: geologist@bigmir.net
2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: naumko@ukr.net
На прикладі базальтів заболотівської світи наведено характеристику мигдалеподібних утворень, які поширені також у базальтах інших світ і товщ трапової формації. Вивчення генетичних особливостей мигдалеподібних утворень та аналіз наявних матеріалів з цього питання дає підстави зачислити їх до продуктів ліквації й надалі вважати глобулярними фазами – продуктами незмішуваності силікатного розплаву.
Ключові слова: базальт, глобула, сфероліт, сфероїд, мигдалина, везикула, ліквація, силікатний розплав, онтогенія, трапова формація, Україна.
С. 83-101
ЕНДОГЕННІ Ti-Mn-Fe-СИЛІКАТНІ СФЕРУЛИ ІЗ ЕКСПЛОЗИВНИХ СТРУКТУР
ТА ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОВИХ ФОРМАЦІЙ УКРАЇНИ
І. Яценко1, Г. Яценко1, С. Бекеша1, Н. Білик1, О. Варичев2, Л. Дручок3
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: Yatsenko1941@list.ru
2Гейдельберзький університет, Німеччина
E-mail: alexander.varychev@geow.uni-heidelberg.de
3Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79053 м. Львів, вул. Наукова, 3а
E-mail: igggk@ah.ipm.ua
Наведено результати вивчення мінерального і хімічного складу металево-скляних сферул з високим вмістом титану, манґану й заліза. Сферули виділені з різноманітних пірогенних відкладів експлозивного походження на теренах України. На підставі результатів мікрозондового та рентгеноструктурного аналізу з’ясовано, що силікатна частина має гетерофазову будову – симплектит з аморфного скла і кристалічної фази, яка представлена оксидами титану з високим вмістом манґану (ільменіт, армолколіт, рутил, ульвошпінель). Досліджено морфологію кристалів, наведено хімічний склад і кристалохімічні формули мінералів. Запропоновано теоретичну модель утворення Ti–Mn–Fe–Si розплаву за мантійних умов у зоні контакту розплавленого заліза з окисненим середовищем.
Ключові слова: сферула, скло, ульвошпінель, армолколіт, ільменіт, експлозивна структура, вулканогенно-осадова формація, Україна.
С. 102-118
МИНЕРАЛОГО-ГЕОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ КИМБЕРЛИТОВ
И ИХ ПРИКЛАДНОЕ ЗНАЧЕНИЕ
Н. Зинчук
Западно-Якутский научный центр АН Республики Саха (Якутия)
678170 Россия, г. Мирный, ул. Ленина, 4/1
Е-mail: nnzinchuk@rambler.ru
Приведено краткую обобщённую минералого-геохимическую характеристику алмазоносных кимберлитовых трубок Сибирской, Восточно-Европейской и Африканской платформ. В кимберлитовых алмазоносных диатремах древних платформ мира обычно выделяют (снизу вверх): а) корневую часть – подводящий канал в виде дайкового тела; б) вулканический (вертикальный) канал; в) раструб (воронкообразное расширение), венчающийся в неэродированных аппаратах кольцевым валом. Каждая из этих частей сложена породами, имеющими определённые вещественные и текстурно-структурные особенности. Существующие закономерности в смене пород создают своеобразную вертикальную зональность коренных месторождений алмазов. Кимберлитовые трубки на Восточно-Европейской платформе имеют много специфических свойств, которые отличают их от классических кимберлитов Сибирской и Африканской платформ. Среди отличий – обогащённость основной массы сапонитом, что связано с обогащённостью кварцем как вмещающих трубки пород, так и самих кимберлитов. Минералого-геохимический состав африканских кимберлитов может быть эталоном, поскольку название породы происходит от г. Кимберли в ЮАР.
Ключевые слова: кимберлиты, минералогия, геохимия, строение кимберлитовой диатремы, Сибирская платформа, Восточно-Европейская платформа, Африканская платформа.
С. 119-127
ПЕРШІ ЗНАХІДКИ САМОРОДНИХ ВОЛЬФРАМУ І СРІБЛА В МЕТЕОРИТАХ
В. Семененко, А. Гіріч
ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України”
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34а
E-mail: cosmin@i.ua
Наведено результати електронно-мікроскопічних, енергодисперсійних та рентгеноспектральних досліджень уперше знайдених у метеоритах самородних вольфраму і срібла. Самородний вольфрам діагностовано в камаситовій фазі металевих кульок мікропорфірових хондр, а самородне срібло – у продуктах звітрювання метал-сульфідної оболонки хондри в хондриті Кримка (LL3.1). Мінерали представлені мікро- і нанометровими зернами й мають рафінований хімічний склад. Зроблено висновок про твердофазову дифузійну природу самородних металів у хондриті Кримка. Висловлено припущення, що формування самородного вольфраму з первинного W-вмісного камаситу зумовлене, головно, процесами хондроутворення й ударного метаморфізму, а самородного срібла – процесами звітрювання первинних Ag-вмісних метал-сульфідних фаз.
Ключові слова: метеорит, самородний вольфрам, самородне срібло, камасит, метал-сульфід, хондра.
С. 128-133
СКУЛЬПТУРА ПОВЕРХНІ ТА ХІМІЧНИЙ СКЛАД МІНЕРАЛЬНИХ ЗЕРЕН ПАЛАСИТУ БРАГІН
Т. Горовенко
ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України”
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34а
E-mail: cosmin@i.ua
Наведено результати електронно-мікроскопічних та хімічних досліджень поверхні мінеральних зерен паласиту Брагін. Підтверджено домінування вторинних скульптур над первинними на поверхні зерен мінералів. Уперше знайдено бравоїт, який утворився в паласиті внаслідок звітрювання нікелистого заліза і троїліту.
Ключові слова: метеорит, паласит, скульптура поверхні, бравоїт, хімічний склад мінералів, електронна мікроскопія.
С. 134-143
ТИПОМОРФІЗМ ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ МАГНЕТИТУ
ТА ЇХНЄ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ
Б. Пирогов1, І. Холошин2
1Федеральне державне унітарне підприємство ВІМС, м. Москва, Росія
E-mail: pirogov_bi@inbox.ru
2Криворізький державний педагогічний університет
E-mail: xol2008@yandex.ru
Досліджено термоелектричні властивості магнетиту з руд основних генетичних типів. Виявлено природні чинники, що визначають мінливість термоелектрорушійної сили мінералу. Розглянуто конкретні приклади вирішення прикладних завдань у разі вивчення й прогнозного оцінювання магнетитових родовищ різних генетичних і формаційних типів.
Ключові слова: магнетит, термоелектрорушійна сила, кристалічна ґратка, генерації мінералу, мінералогічна зональність, генетичний тип руд.
С. 144-150
УРАН-СВИНЦЕВИЙ ІЗОТОПНИЙ ВІК МОНАЦИТУ З ГРАНІТОЇДІВ ДНІСТЕРСЬКО-БУЗЬКОГО МЕГАБЛОКА
О. Пономаренко, Л. Степанюк, К. Петриченко, І. Лісна, Т. Довбуш
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: pan@igmof.gov.ua
Наведено ізотопний вік монациту з бердичівських гранітів, порід березнинської товщі й ендербітів гайворонського комплексу Дністерсько-Бузького мегаблока. З’ясовано, що ізотопний вік монациту в породах цього мегаблока зумовлений тектономагматичними подіями, що відбулися 2,0 ± 0,1 млрд років тому, які спричинили найбільший сплеск гранітоутворення на всіх мегаблоках Українського щита, окрім Середньопридніпровського.
Ключові слова: монацит, бердичівський граніт, кристалічний сланець, ендербіт, ізотопний вік, Дністерсько-Бузький мегаблок.
С. 151-160
ГІДРОТЕРМАЛЬНИЙ СЕПІОЛІТ ІЗ КАРБОНАТНИХ УТВОРЕНЬ ЗАВАЛІВСЬКОГО ГРАФІТОВОГО РОДОВИЩА
Б. Манчур, Л. Скакун, О. Азарська
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів,вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Розглянуто позицію, хімічний склад і структуру гідротермального сепіоліту із Завалівського родовища графіту (Кіровоградська обл.). Сепіоліт виявлено в центральній частині кар’єру на контакті гранат-графіт-біотитових гнейсів та мармурів чи кальцифірів, а також у невеликих кальцит-кварцових прожилках у зоні дроблення кальцифірів. Досліджено хімічний склад та розраховано формулу сепіоліту. Кількість води в складі сепіоліту обчислено на підставі даних термічного аналізу. Кристалічну структуру сепіоліту уточнено за масивом експериментальних інтенсивностей та кутів відбиття: симетрія орторомбічна; просторова група – Pncn; символ Пірсона – оP140; a (Å) = 13,4088(2); b (Å) = 27,0358(1); c (Å) = 5,2763(1); V (Å3) = 1912,7(6); вміст фаз у взірці – 100,00 %; Rf = 6,67; Rwp = 11,7.
Ключові слова: сепіоліт, гідротермальні жили, кристалічна структура, Завалівське родовище.
С. 161-167
ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛОГІЇ ФЕНІТІВ СХІДНОГО ПРИАЗОВ’Я
В. Моргун
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: www.igmof.gov.ua
Лужні метасоматити (феніти) Східного Приазов’я є унікальними утвореннями зі своєрідним сталим набором мінералів і цікавими петрологічними особливостями. Вони утворюються по гранітоїдах і кварцитах. В одних випадках лужні метасоматити супроводжують жильні карбонатити (Хлібодарівський кар’єр), в інших – вони асоціюють з кальцитовими та флюорит-кальцитовими жилами з паризитом і бастнезитом (Петрово-Гнутівський рудопрояв, р-н сіл Каплани, Набережне на р. Кальміус). Головними породоутворювальними мінералами цих метасоматитів є лужні амфіболи (рибекіт-арфедсонітовий ряд), піроксени (егірин, егірин-саліт), польові шпати (альбіт-олігоклаз-мікроклін) та низькоглиноземисті слюди (типу селадоніту). Серед акцесорних мінералів найбільш помітними й поширеними є циркон, паризит, пірохлор, бритоліт, монацит, рутил, апатит. У Дмитрівському кар’єрі зафіксовано помітні скупчення молібденіту. Подекуди феніти й альбітити містять рудну мінералізацію (TR, Nb, Zr, Mo).
Ключові слова: мінералогія, феніти, лужні амфіболи, егірин, селадоніт, рідкісноземельні елементи, рідкісні метали, Український щит.
С. 168-175
ГЕНЕРАЦІЙНИЙ АНАЛІЗ АКЦЕСОРНОГО ЦИРКОНУ МАГМАТИЧНИХ ПОРІД І ЙОГО ФІЛОГЕНІЯ
О. Чепіжко, В. Кадурін
Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
65082 м. Одеса, вул. Дворянська, 2
Е-mail: avchep@i.ua
Генезис акцесорних мінералів можна з’ясувати під час комплексного дослідження середовища мінералоутворення з використанням сучасних фізико-хімічних методів. Оцінювання хімічних і фізичних змін мінералів безпосередньо пов’язане з тими розділами онтогенії мінералів, які невіддільні від їхньої філогенії (тобто генезису мінеральних видів і парагенезисів), оскільки вона є джерелом інформації філогенезу.
Ключові слова: акцесорні мінерали, онтогенія, філогенія, типоморфізм, циркон, гранітоїди, Український щит.
С. 176-182
ТИПОХІМІЗМ ЦИРКОНУ З ЛУЖНИХ ПОРІД УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
О. Дубина, С. Кривдік
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
Е-mail: dubyna_a@ukr.net
Розглянуто особливості концентрації та закономірності розподілу елементів-домішок у цирконі з лужних порід Українського щита. Найінформативнішими в цирконі є концентрації РЗЕ, Y, U і Th. Для циркону з порід габро-сієнітової формації, порівняно з однойменними мінералами лужно-ультраосновних порід і карбонатитів, характерні підвищені концентрації цих елементів. Концентрація Hf може значно змінюватися навіть у зернах циркону одного масиву, однак співвідношення Zr/Hf зменшується зі збільшенням диференційованості порід. Загальною характеристикою для більшості циркону лужних порід щита є низька концентрація U і Th.
Ключові слова: циркон, рідкісноземельні елементи, лужні породи, Український щит.
С. 183-189
ПАЛЕОАРХЕЙСЬКИЙ ВІК АКЦЕСОРНОГО ЦИРКОНУ
З ТОНАЛІТОВИХ ГНЕЙСІВ ВЕРХНЬОТОКМАЦЬКОЇ ТОВЩІ ПРИАЗОВСЬКОГО МЕГАБЛОКА
І. Швайка
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03680 м. Київ-142, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: igmr@igmof.gov.ua
У верхів’ях р. Токмак уперше виявлено останці тоналітових гнейсів з віком за цирконом 3 560 ± 50 млн років. Близькі за складом гнейси описано в стратотиповому розрізі верхньотокмацької товщі західноприазовської серії, які складають сірогнейсовий фундамент Приазовського мегаблока. Посткінематичні пегматоїдні граніти, які проривають тоналітові гнейси, мають вік 2 036 млн років.
Ключові слова: циркон, монацит, тоналітові гнейси, сірогнейсовий фундамент, палеоархей, ізотопний вік, Приазовський мегаблок.
С. 190-195
ГЕНЕЗИС ТА ВІК АКЦЕСОРНИХ МІНЕРАЛІВ ІЗ МІГМАТИТІВ ВОВЧАНСЬКОГО БЛОКА
В. Демедюк
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: igmr@igmof.gov.ua
Вовчанський блок – це велике антиклінорне підняття на Приазовському мегаблоці УЩ. Він утворений складнодислокованими архейськими і нижньопротерозойськими метаморфічними й ультраметаморфічними комплексами порід. Характерною особливістю району є наявність великої кількості розривних порушень, що зумовлено його розташуванням у зоні зчленування Приазовського і Середньопридніпровського мегаблоків. Найбільше поширені на Вовчанському блоці метаморфічні породи західноприазовської серії та архейські плагіогранітоїди. Вивчено мігматити, що відслонені в с. Покровське на правому березі р. Вовча. З них виділено акцесорні мінерали – монацит і циркон. Згідно з мінералогічними даними, акцесорний циркон з мігматитів сильно змінений, а монацит є накладеним мінералом. Мігматити за геохімічними характеристиками подібні до трондьємітів; U-Pb вік монациту з мігматитів становить 2 058 млн років. Це датування відповідає часу колізії Приазовського і Середньопридніпровського мегаблоків.
Ключові слова: циркон, монацит, метаморфічні породи, мігматити, палеоархей, рідкісноземельні елементи, геохронологія, Український щит.
С. 196-201
ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОЛОТА З ОСАДОВИХ УТВОРЕНЬ КРИМУ
М. Ковальчук, Л. Фігура
Інститут геологічних наук НАН України
01601 м. Київ-54, вул. О. Гончара, 55б
E-mail: kms1964@ukr.net
Наведено інформацію про золотоносність осадових утворень Криму та історію їхніх досліджень. Коротко схарактеризовано стратиграфічні рівні, літофації і фації золотовмісних осадових утворень та типоморфні особливості золота, яке міститься в них.
Ключові слова: золото, типоморфні особливості, осадові породи, Крим.
С. 202-208
ТРАНСФОРМАЦІЯ КАРБОНАТІВ У ПІСКОВИКАХ СЕРЕДНЬОГО КАРБОНУ ДОНБАСУ
Л. Маметова
Інститут геотехнічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України
49005 м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 2а
E-mail: igtmnanu@yandex.ru
Наведено результати дослідження карбонатів пісковиків середнього карбону Донбасу, їхні зміни під час катагенезу: утворення кількох генерацій кальциту, зв’язок трансформацій з тектонічними рухами.
Ключові слова: карбонати, пісковики, мікродеформації, катагенез, середній карбон, Донбас.
С. 209-214
ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ МІОЦЕНОВИХ ГЛИН СТЕБНИЦЬКОЇ СВІТИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
О. Петруняк, Я. Яремчук
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3а
Е-mail: petryniak@inbox.ru
З використанням гранулометричного та рентгено-дифрактометричного методів визначено мінеральний склад пелітової фракції глинистих нашарувань міоценових відкладів стебницької світи околиці с. Ланчинське Заріччя (правий берег р. Прут). Виявлена асоціація представлена діоктаедричним монтморилонітом з домішками пелітоморфного кварцу та/чи кальциту. В одній пробі (з підошви верстви) зафіксовано ректорит, гідрослюду, хлорит і каолініт. Уважаємо, що монтморилоніт у стебницькій світі має сингенетичне походження, пов’язане з гальміролізом вихідного матеріалу. Виявлений ректорит свідчить про процеси постседиментаційних перетворень монтморилоніту в гідрослюду.
Ключові слова: глини, монтморилоніт, гідрослюда, кальцит, гальміроліз, стебницька світа, Передкарпатський прогин.
С. 215-224
ВЛАСТИВОСТІ ПАРАМАГНІТНИХ РАДИКАЛІВ,
ЛОКАЛІЗОВАНИХ У ЗУБНІЙ ЕМАЛІ, ТА ДОСТОВІРНІСТЬ
РЕЗУЛЬТАТІВ РЕТРОСПЕКТИВНОЇ ЕПР-ДОЗИМЕТРІЇ
В. Радчук
Інститут телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України
03186 м. Київ, Чоколівський бульвар, 13
E-mail: itc_nasu@ukr.net
Описано радіоспектроскопічні властивості емалі зубів, які найсуттєвіше впливають на результати ретроспективної дозиметрії, що ґрунтується на електронному парамагнітному резонансі. Основну увагу приділено нативним радикалам, які мають нерадіаційну природу, однак суттєво впливають на процедуру реконструкції доз, а також карбонатним радіаційно-стимульованим радикалам, за допомогою яких визначають дозові навантаження людини. Проаналізовано вплив різних чинників на достовірність результатів ретроспективної дозиметрії.
Ключові слова: біогенні мінерали, ретроспективна дозиметрія, електронний парамагнітний резонанс, емаль зубів, нативні радикали, реконструкція доз опромінення.
С. 225-229
МЕТАМІКТНІСТЬ ЦИРКОНУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
ТА ЇЇ ВИВЧЕННЯ МЕТОДОМ ЕЛЕКТРОННОГО ПАРАМАГНІТНОГО РЕЗОНАНСУ
Л. Дерський
Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України
03142 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
E-mail: cuba@igmof.gov.ua
За допомогою електронного парамагнітного резонансу на прикладі циркону Українського щита зроблено спробу визначити кількість метаміктної фази у взірці. Під час вивчення циркону методом ЕПР помічено таку закономірність: дірковий центр О–, локалізований на йоні кисню біля ближнього оточення ітрію, несе інформацію про метаміктність циркону. Виявлено, що за допомогою радіоспектроскопічного методу ЕПР можна визначити, наскільки взірець циркону, який вивчають, метаміктний, чи наявна, крім кристалічної фази, метаміктна фаза та її кількість.
Ключові слова: циркон, метаміктність, електронний парамагнітний резонанс, ЕПР-центри, рентгеноструктурний аналіз, Український щит.
С. 230-233
ТИПОМОРФІЗМ ХІМІЧНОГО СКЛАДУ СИЛІКАТІВ КОРОСТЕНСЬКОГО ПЛУТОНУ
О. Піскун, В. Харитонов
ДВНЗ “Криворізький національний університет”
50027 м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ партз’їзду, 11
Наведено порівняльну характеристику хімічного складу силікатів з титаноносних інтрузій Володарськ-Волинського (Кропивенське родовище) та Чоповицького (Стремигородське родовище) масивів Коростенського плутону. Виявлено, що силікати Кропивенського та Стремигородського родовищ відрізняються за хімічним складом.
Ключові слова: плагіоклаз, олівін, піроксен, типоморфізм, хімічний склад, титаноносні інтрузії, Коростенський плутон.
С. 234-237
ВЕРТИКАЛЬНА МІНЕРАЛОГІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ
ПОКЛАДУ ГЕМАТИТОВИХ КВАРЦИТІВ ІНГУЛЕЦЬКОГО РОДОВИЩА (КРИВОРІЗЬКИЙ БАСЕЙН)
С. Тіхлівець, В. Євтєхов, Є. Євтєхов, В. Філенко
ДВНЗ “Криворізький національний університет”
м. Кривий Ріг, вул. Пушкіна, 37
E-mail: evtekhov@mail.ru
Досліджено вертикальну мінералогічну зональність кори звітрювання залізистих кварцитів Інгулецького родовища. Результати мінералогічних досліджень використовують для розроблення оптимальних технологічних схем одержання залізорудного концентрату.
Ключові слова: залізисті кварцити, мартит, магнетит, кора звітрювання, вертикальна мінералогічна зональність, Криворізький басейн.
С. 238-242
ЗОЛОТО І СРІБЛО З МІНЕРАЛОГІЧНОЇ КОЛЕКЦІЇ
НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ ПРИРОДНИЧОЇ ІСТОРІЇ (ВАШИНГТОН, США)
Т. Довгань
Національний авіаційний університет
03058 м. Київ, просп. космонавта Комарова, 1
E-mail: tamaradovgan79@gmail.com
Наведено інформацію про Національний музей природничої історії США, зокрема, про мінералогічну колекцію золота і срібла.
Ключові слова: музейна експозиція, золото, срібло, США.
С. 243-248
ПРО НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ “ТАКИЙ РІЗНИЙ СВІТ МІНЕРАЛОГІЇ”,
ПРИСВЯЧЕНУ 100-РІЧЧЮ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ
АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА
О. Матковський, М. Павлунь
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
С. 249-250
ДО 80-РІЧЧЯ ЗОЇ МАКСИМІВНИ ЛЯШКЕВИЧ
С. 251-254
БОРИСУ ІВАНОВИЧУ ПИРОГОВУ – 80!