Absract-2012

С. 4-17
ВПЛИВ ІДЕЙ ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА НА РОЗВИТОК ДОСЛІДЖЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ФЛЮЇДНОГО РЕЖИМУ МІНЕРАЛОГЕНЕЗУ МІДЕВМІСНОЇ ТРАПОВОЇ ФОРМАЦІЇ НИЖНЬОГО ВЕНДУ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ

І. Наумко¹, Ю. Федоришин², Н. Нестерович¹

¹Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
Е-mail: naumko@ukr.net
²Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту,
вул. Пасічна, 38а, 79038 Львів, Україна
Е-mail: geologist@bigmir.net

У світлі поглядів академіка Є. Лазаренка на процеси магматичного і гідротермального мінералоутворення в ефузивних породах Західної Волині узагальнено матеріали з вивчення флюїдних включень у мінералах базальтів трапової формації нижнього венду. Їхній аналіз дав змогу обґрунтувати необхідність деталізації напрацювань у цьому напрямі, зокрема для уточнення умов формування міденосних трапів у зв’язку з міграційними процесами та перерозподілом і локалізацією рудної речовини. Особливу увагу треба приділити з’ясуванню флюїдного режиму процесів мінералогенезу, зокрема, фізико-хімічній природі, просторово-часовій послідовності прояву та мінливості параметрів флюїдів такого природного феномена літосфери Землі, як прожилково-вкраплена мінералізація – безпосередній показник міграційних процесів і продукт заліковування мігрувальних тріщин.
Ключові слова: Євген Лазаренко, включення, флюїдний режим, мідь, трапова формація, базальт, Західна Волинь.

С. 18-35
РОЗВИТОК ГЕНЕТИЧНИХ ІДЕЙ АКАДЕМІКА Є. ЛАЗАРЕНКА
В ТЕХНОЛОГІЧНІЙ МІНЕРАЛОГІЇ

Б. Пирогов

Федеральне державне унітарне підприємство ВІМС,
м. Москва, Росія
Е-mail: pirogov_boris@inbox.ru

На конкретних прикладах проаналізовано особливості поведінки мінералів та різних корисних копалин в єдиній геолого-техногенній системі з використанням генетичних ідей акад. Є. Лазаренка. Взято до уваги сучасні поняття мінералу та природу формування й перетворення його технологічних властивостей на макро-, мікро і нанорівнях. Акцентовано увагу на майбутньому технологічної мінералогії у зв’язку з можливостями різного виду спрямованої зміни технологічних властивостей мінералів.
Ключові слова: мінерал, технологічна мінералогія, технологічні властивості мінералу, єдина геолого-техногенна система.

С. 36-46
ВЕЛИКІ Й ГІГАНТСЬКІ КРИСТАЛИ
ЯК КРИТЕРІЙ ГЕНЕЗИСУ КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ

Д. Возняк¹, О. Матковський², В. Павлишин³

¹Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 Київ, Україна
E-mail: voznyak@igmof.gov.ua
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
³Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, 03022 Київ, Україна

Камерні пегматити приурочені загалом до невеликих глибин (1,5–3,5 км) земної кори, тому мінералоутворювальні флюїди в період росту кристалів у порожнинах вільного росту мають спільні риси еволюції. Внаслідок зниження температури й розряджання тектонічних динамічних напружень збільшується пористість та проникність гранітів і порід, що вміщують пегматити. Їхнє збільшення зменшує ступінь герметичності камер, що зумовлює зміну гідродинамічного стану мінералоутворювальної системи: вона із закритої через перехідну стає відкритою. У цьому разі відбувається закономірний перехід флюїдного тиску від літостатичного через проміжний до гідростатичного. Ріст великих і гігантських кристалів відбувається за умов тривалого стану мінералоутворювальної системи, РТ-параметри якої близькі до літостатичних або дещо менші. Такі умови можуть виникнути під час росту кристалів у потоці мінералоутворювального водного флюїду (Н2О, СО2, F та ін.).
Ключові слова: гігантські кристали, кварц, топаз, берил, камерні пегматити, флюїдні включення.

С. 47-58
МІНЕРАЛОГІЯ ТА УМОВИ УТВОРЕННЯ
КОЛЧЕДАНОВИХ РОДОВИЩ УРАЛУ

І. Вікентьєв

Інститут геології рудних родовищ, петрографії, мінералогії
і геохімії Російської академії наук,
Старомонетний пров., 35, 119017 Москва, РФ
E-mail: viken@igem.ru

Виповнилося 65 років від часу виходу монографії Є. Лазаренка “Минералогия медно-цинковых месторождений Среднего Урала” (Львів, 1947). Наголошено, що вона досі є ак-туальною. Проаналізовано сучасний стан вивченості колчеданових родовищ Уралу. Наве-дено мінералого-геохімічну характеристику колчеданових родовищ Уралу на підставі нової їхньої систематики. Особливу увагу приділено опису РТХ-умов мінералоутворення. Їхню реконструкцію виконано за флюїдними включеннями та мінеральними геотермометрами (за складом сфалериту, самородного золота, піротину й арсенопіриту). Описано золото-срібні мінерали руд.
Ключові слова: мінералогія, сульфіди, колчеданові родовища, метаморфізм, золото, те-луриди, умови мінералоутворення, Урал.

С. 59-66
АСОЦІАЦІЇ НИЗЬКОТЕМПЕРАТУРНИХ РУДНИХ МІНЕРАЛІВ
НА РОДОВИЩІ ТИПУ КУПФЕРШІФЕР, РУДНИЙ РАЙОН ЛЮБІН–СЄРОШОВІЦЕ, ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ПОЛЬЩА

А. Пєстшиньскі, Я. Пєчонка

Університет науки і технології, м. Краків, Польща
Еmail: piestrz@geol.agh.edu.pl

Описано низькотемпературні асоціації рудних мінералів на родовищі типу Купфершіфер рудного району Любін–Сєрошовіце (південно-західна частина Польщі).
Ключові слова: мінералогія, низькотемпературна рудна мінералізація, родовища типу Купфершіфер, Польща.

С. 67-82
ВМІСТ І РОЗПОДІЛ ВТОРИННИХ МІНЕРАЛІВ У КІМБЕРЛІТОВИХ ТРУБКАХ
У ЗВ’ЯЗКУ З ЇХНІМ ВІДПРАЦЮВАННЯМ

М. Зінчук

Західноякутський науковий центр АН Республіки Саха (Якутія),
вул. Леніна, 4/1, 678170 Мирний, РФ
Е-mail: nnzinchuk@rambler.ru

Наведено головні напрями та результати вивчення вторинних мінералів кімберлітів Сибірської, Східноєвропейської та Африканської платформ. Детально проаналізовано розподіл серпентину, флогопіту, хлориту, тальку, кальциту, доломіту, піроауриту, бруситу та їхніх асоціацій в основній масі кімберлітів Сибірської платформи. Спільним для кімберлітових порід Якутської алмазоносної провінції є переважання серпентин-кальцитових, кальцит-серпентинових, хлорит-серпентинових асоціацій та рівень поширення Mg-Fe різно-видів флогопіту. Кімберлітові трубки відрізняються за інтенсивністю розвитку й рівномірністю розподілу головних вторинних мінералів та їхніх різновидів – кальциту, доломіту, піроауриту, післямагматичних Mg і Fe різновидів флогопіту, лізардиту, хризотилу та Al-серпентину з різним ступенем розвитку дефектів структури.
Ключові слова: кімберліти, післямагматичні мінерали, гіпергенні мінерали, Сибірська платформа, Східноєвропейська платформа, Африканська платформа.

С. 83-92
ПРО АЛМАЗИ В ТЕРИГЕННИХ ВІДКЛАДАХ БАЛТСЬКОЇ СВІТИ

Г. Яценко¹, С. Бекеша¹, О. Бучковська¹, В. Яценко²

¹Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: Yatsenko1941@list.ru
²Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України
та Міністерства з надзвичайних ситуацій України,
просп. акад. Палладіна, 34а, 03680 Київ-142, Україна
E-mail: vgyatsenko@gmail.com

Наведено результати дослідження хімічного складу мінералів із відкладів балтської світи (західний схил Подільського блока Українського щита). За допомогою мікрозондового аналізу визначено хімічний склад гранатів (альмандин, спесартин, піроп), хромшпінелідів, ільменіту, ставроліту. З’ясовано, що першоджерелами алмазу у відкладах балтської світи були різновікові місцеві первинні прояви Придністерського та інших регіонів.
Ключові слова: алмаз, гранат, теригенні відклади, флюїдизатно-експлозивна діяльність, неоген, Український щит.

С. 93-101
ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗСИПНОГО ЗОЛОТА
З БУЧАЦЬКИХ АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ
СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКОЇ ГРАНІТ-ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНОЇ ОБЛАСТІ

М. Ковальчук¹, В. Сукач², Ю. Крошко¹

¹Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 Київ, Україна
E-mail: kms1964@ukr.net; tamagoji.79@mail.ru
²Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 Київ, Україна
E-mail: svital@ukr.net

Наведено відомості про золотоносність кори звітрювання та бучацьких алювіальних утворень у межах родовищ золота Балка Золота і Сергіївське (Український щит). Висвітлено типоморфні особливості розсипного золота з бучацьких алювіальних відкладів.
Ключові слова: золото, алювіальний розсип, типоморфізм, Середньопридніпровська граніт-зеленокам’яна область.

С. 102-110
ОСОБЛИВОСТІ СТРУКТУР УДАРНОГО МЕТАМОРФІЗМУ
ТА ЗВІТРЮВАННЯ МЕТЕОРИТА БІЛА ЦЕРКВА

Н. Кичань, С. Ширінбекова

ДУ “Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України”,
просп. акад. Палладіна, 34а, 03680 Київ-142, Україна
E-mail: cosmin@i.ua

Наведено результати оптично-мікроскопічного та сканувального електронно-мікроскопічного вивчення хондрита Біла Церква. Вперше в метеориті діагностовано мериліт, хлор-апатит, іоцит та локальні структури ударного нагрівання та плавлення. Незначні екзогенні зміни хондрита зумовлені не стільки високим вмістом зерен нікелистого заліза, скільки їхніми морфологічними особливостями, передусім будовою та розміром. Найбільше заміщені середні та дрібні зерна зонального теніту й камаситу.
Ключові слова: метеорит, хондрит, нікелисте залізо, іоцит, хлор-апатит, мериліт, ударний метаморфізм, продукти земного звітрювання, гідроксиди заліза.

С. 111-127
МАГМАТИЧНА КРИСТАЛІЗАЦІЯ І СТАНОВЛЕННЯ ТЕКСТУР
ЛАВОВИХ ПОТОКІВ ЛУЧИЧІВСЬКИХ ТА ЯКУШІВСЬКИХ ВЕРСТВ ВОЛИНСЬКОЇ СЕРІЇ

І. Мисяк¹, Л. Скакун¹, В. Мельничук²

¹Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
²Національний університет водного господарства та природокористування,
вул. Соборна, 11, 33001 Рівне, Україна

Мінералогія базальтів лучичівських та якушівських верств волинської серії нижнього венду має індивідуальні особливості. Петрохімічним аналізом виявлено різний характер диференціації магми: диференціація лучичівської магми виражена слабко, що зумовлено безперервною подачею нового матеріалу з магматичної камери; у якушівський час відбувалась магматична диференціація, зумовлена фракціонуванням плагіоклазу й олівіну. Мікрозондовим рентгеноспектральним аналізом та оптичними методами визначено склад мінералів, з’ясовано їхні просторові взаємовідношення і порядок кристалізації в ході магматичного процесу. Під час кристалізації лучичівської лави мінерали кристалізувались у такій послідовності: титаномагнетит → титаномагнетит + авгіт → титаномагнетит + авгіт ± піжоніт + плагіоклаз. Для якушівських базальтів порядок кристалізації мінералів такий: плагіоклаз → плагіоклаз + олівін → плагіоклаз ± олівін + авгіт + піжоніт → плагіоклаз + магнетит + авгіт + піжоніт → ільменіт. Виявлено різний тип вистигання лавових потоків на підставі різного прояву структур розпаду твердих розчинів у титаномагнетиті. За текстурно-структурними особливостями базальтів оцінено ступінь перегрітості магми, особливості гідродинаміки лавового потоку та поведінку газової фази в ході його становлення. З’ясовано механізм формування газових порожнин у масивних та флюїдально-смугастих базальтах.
Ключові слова: базальт, магма, лавовий потік, текстура, плагіоклаз, піжоніт, авгіт, титаномагнетит, ільменіт, газова порожнина, волинська серія, Україна.

С. 128-140
МІНЕРАЛЬНІ АСОЦІАЦІЇ “ОРТИТОВОЇ ДАЙКИ” ТА УМОВИ УТВОРЕННЯ
АНАДОЛЬСЬКОГО РІДКІСНОЗЕМЕЛЬНОГО РУДОПРОЯВУ ПРИАЗОВ’Я

В. Мельников¹, О. Гречановська¹, О. Юшин¹, О. Вишневський¹, С. Стрекозов²

¹Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 Київ, Україна
E-mail: e.grechanovskaya@gmail.com
²Приазовська КГП КП Південукргеологія,
м. Волноваха Донецької обл.

Досліджено мінеральний та хімічний склад аланітової руди та продуктів зміни аланіту й бритоліту – основних концентраторів РЗЕ (Се-група) Анадольського рудопрояву. Виділено два морфолого-генетичні типи аланіту: ранній (аланіт-1) і пізній (аланіт-2). З’ясовано, що в аланіті-2 кількість РЗЕ різко зменшена. Аланіт-2 із зон вилуговування асоціює з церіанітом. Важливою особливістю складу аланітової руди є підвищений вміст манґану (до 2,5 %) та відсутність радіоактивного торію. Уперше досліджено кристалічний бритоліт (а = = 0,9635 нм; с = 0,7052 нм).
Під час гідротермально-метасоматичних процесів продуктом зміни аланіту і бритоліту є бастнезит. За приповерхневих умов структура аланіту нестійка. Відбувається часткове або повне її руйнування й утворення нових фаз. У разі звітрювання продуктом зміни аланіту є церіаніт. Виділено два морфологічні різновиди церіаніту: церіаніт-1 з порівняно високим ступенем кристалічності та нанокристалічний церіаніт-2, ступінь кристалічності якого не перевищує 39–40 %. Церіаніт-1 трапляється в асоціації з аланітом. Заслуговує на увагу аланіт-2, вміст церіаніту в якому досягає 60–70 %.
Підвищений вміст манґану в руді свідчить про глибинне походження рудоносних флюїдів з фтором, що пов’язані з глибинним лужним магматизмом.
Ключові слова: аланітова руда, бритоліт, бастнезит, флюорит, церіаніт, зона вилуговування, рудоутворювальний флюїд, глибинний лужний магматизм, Приазов’я.

С. 141-147
ПРО УМОВИ УТВОРЕННЯ АНАДОЛЬСЬКОЇ
АЛАНІТОВОЇ “ДАЙКИ” (СХІДНЕ ПРИАЗОВ’Я)

Г. Кульчицька, Д. Возняк, Ю. Галабурда, В. Бельський, С. Остапенко

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 Київ, Україна
E-mail: kulchec@igmof.gov.ua

Комплексом методів (термо- і кріометрія, піролітична газова хроматографія) досліджено флюїдні включення у кварці з жильної аланітової породи Анадольського RЕЕ рудопрояву. З’ясовано, що мінералоутворювальні флюїди були гетерогенними (водний розчин + газова фаза), їхня температура поступово знижувалася від 160–150 до 140–130 °С, а тиск був значно нижче 30 МПа. Глибина формування дослідженого кварцу була значно меншою від 3 км. Зниження температури на 20 °С спричинило зменшення загальної концентрації солей у водному розчині з 24 до 16 % і зміну хлоркальцієвих розчинів на хлор-натрій-кальцієві. Передбачено єдине джерело флюїдів, що брали участь у формуванні Анадольського RЕЕ рудопрояву і Азовського Zr-RЕЕ родовища.
Ключові слова: рідкісноземельна мінералізація, аланіт, кварц, флюїдні включення, термометрія, кріометрія, газовий склад включень, Приазов’я.

С. 148-157
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДУ ПОРОДОУТВОРЮВАЛЬНИХ МІНЕРАЛІВ ВИСОКОТИТАНИСТИХ МЕТАБАЗИТІВ ЧЕМЕРПІЛЬСКОЇ СТРУКТУРИ (СЕРЕДНЄ ПОБУЖЖЯ)

В. Гаценко

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 Київ, Україна
Е-mail: igmr@igmof.gov.ua

Викладено результати дослідження породоутворювальних мінералів високотитанистих метабазитів, які виявлено в Чемерпільській структурі Середнього Побужжя. Ці породи є унікальними як для Середнього Побужжя, так і для всього Українського щита, тому що всі відомі досі породи основного складу віком 2 млрд років і більше мають низький або помірний вміст титану. Високотитанисті метабазити та апобазитові метасоматити складаються з плагіоклазу (An0–100), залізистої та магнезіальної рогової обманки, біотиту (аніту-флогопіту), альмандину та майже стехіометричного ільменіту. Концентратором Ті є ільменіт. У біотиті з біотитових амфіболітів, де слюда наявна в породоутворювальній кількості, вміст ТіО2 майже такий, як у породі. Внесок ТіО2 інших мінералів несуттєвий. У породоутворювальних плагіоклазі та роговій обманці простежується зворотна кореляція між основністю плагіоклазу та залізистістю амфіболу.
Ключові слова: плагіоклаз, рогова обманка, біотит, альмандин, титан, амфіболіт, апобазитовий метасоматит, Чемерпільська структура, Середнє Побужжя.

С. 158-172
КРИСТАЛОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЦИРКОНУ З СІЄНІТІВ РОЗШАРОВАНИХ ІНТРУЗІЙ
АЗОВСЬКОГО І ЯСТРУБЕЦЬКОГО Zr, REE та Y РОДОВИЩ

Т. Лупашко, К. Ільченко, О. Гречановська, Д. Возняк, С. Кривдік, Г. Кульчицька

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 Київ, Україна
E-mail: Ilchenko@igmof.gov.ua

Наведено результати вивчення кристалохімічних особливостей циркону з Азовського і Яструбецького Zr, REE i Y родовищ, що ґрунтуються на використанні методів фотолюмінесценції, інфрачервоної спектроскопії та рентгенівського аналізу, разом з дослідженням включень мінералоутворювального середовища. Доведено, що кристалізація циркону відбувалася на магматичному етапі формування цих родовищ. Виявлена для циркону послідовна зміна складу й концентрації власних дефектів структури, водневмісних дефектів (гідроксильних груп та/або молекулярної води) (ІЧ-спектроскопія), ступеня кристалічності і параметрів кристалічної ґратки (а і с) відображає кристалізаційну диференціацію сієнітів у вертикальному розрізі цих родовищ.
Ключові слова: циркон, кристалохімія, люмінесценція, ІЧ-спектроскопія, структура, включення, леткі компоненти, розшаровані інтрузії, родовища рідкісних металів, Український щит.

С. 173-181
ГЕНЕЗИС ТА ВІК АКЦЕСОРНИХ МІНЕРАЛІВ З МЕТАМОРФІЧНИХ ПОРІД І ГРАНІТОЇДІВ
ОБЛЯМУВАННЯ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ СТРУКТУРИ (ПРИАЗОВСЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)

І. Швайка

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 Київ-142, Україна
E-mail: igmr@igmof.gov.ua

Виконано ізотопно-геохімічні дослідження акцесорних мінералів з метаморфічних порід і гранітоїдів облямування Білоцерківської структури (Приазовський мегаблок). Вивчений комплекс порід є глибинним зрізом тектонічної зони, яка обмежує структуру: це зона в’язко-пластичної течії, яка утворилася за PT-умов катазони 2,06 млрд років тому. За мінералогічними та ізотопно-геохімічними особливостями досліджений циркон аналогічний до циркону з палеоархейських (3 560 млн років) тоналітових гнейсів, які збереглися в межах Білоцерківської структури. Верхня вікова межа формування гранат-біотитових гнейсів − 2 065,1 млн років. Вірогідно, це бластомілоніти по палеоархейських тоналітах, а основні кристалосланці – дайкові утворення, які утворилися під час формування тектонічної зони.
Ключові слова: циркон, ізотопний вік, гнейс, основний кристалосланець, палеоархей, Приазовський мегаблок, Український щит.

С. 182-188
АКЦЕСОРНА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ РУСЬКОПОЛЯНСЬКИХ РІДКІСНОМЕТАЛЕВИХ ГРАНІТІВ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА

О. Заяць

У південно-східній частині Руськополянського масиву виявлено рідкіснометалеві граніти, у яких знайдено флюорит, колумбіт, евксеніт, монацит, ксенотим, ортит, бастнезит, паразит, синхізит, циркон та інші рідкісноелементні мінерали. Розглянуто зв’язок вмісту Nb та РЗЕ у руськополянських гранітах з акцесорними колумбітом, флюоритом та іншими мінералами рідкісноземельних елементів. Підвищені концентрації Nb пов’язані з появою колумбіту, а також розсіянням Nb в біотиті. З’ясовано, що концентрація Y у флюориті корелює з вмістом Y в граніті. Визначено залежність між кількістю мінералів рідкісних земель та концентрацією рідкісноземельних елементів у граніті. Зафіксовано спорідненість металогенічної спеціалізації руськополянських і кам’яномогильських гранітів.
Ключові слова: акцесорні мінерали, ніобій, ітрій, рідкісноземельні елементи, рідкісно-металеві граніти, Руськополянський масив, Український щит.

С. 189-199
ЛЕТКІ КОМПОНЕНТИ В ЕНДОГЕННИХ СФЕРУЛАХ
У ЗВ’ЯЗКУ З ПРОБЛЕМОЮ ФЛЮЇДИЗАТНО-ЕКСПЛОЗИВНОГО МАНТІЙНОГО РУДОГЕНЕЗУ

І. Яценко¹, Г. Яценко¹, І. Наумко², С. Бекеша¹, Н. Білик¹, О. Шваєвський¹

¹Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: Yatsenko1941@list.ru
²Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
Е-mail: naumko@ukr.net

Виконано порівняльний аналіз вмісту летких компонентів у вулканічних породах і сферулах у контексті нових даних про їхнє глибинне, мантійне походження. Дослідження підтвердило уявлення про зростання вмісту відновлюваних флюїдів з глибиною. Водночас виявлено факт підвищення концентрації азоту. Згідно з отриманими даними, його вміст у глибинних флюїдах майже дорівнює вмісту водню. Наголошено на важливій ролі азоту поряд з воднем у геофлюїдодинаміці суперглибинного рівня. На підставі аналізу газового й мінерального складу сферул та характеру супутніх мінералоїдо-мінеральних утворень зроблено припущення, що їхнє походження пов’язане з глибинними процесами на межі металевої та окисно-силікатної геосфер.
Ключові слова: сферула, леткі компоненти, флюїдизатно-експлозивний процес, глибинний мантійний флюїд.

С. 200-205
ЛІТІЄВА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ У ВЕРХНЬОВЕНДСЬКИХ ВІДКЛАДАХ
ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ОКРАЇНИ СХІДНОЕВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ

Т. Сокур

Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 Київ, Україна
E-mail: SokurT@ua.fm

Уперше визначено генезис літієвої мінералізації, локалізованої в ямпільських верствах могилівської світи могилів-подільської серії верхнього венду на південно-західній окраїні Східноєвропейської платформи. На підставі мінералогічного, петрографічного, спектрального, літологічного, геохімічного методів досліджень пісковиків та аргілітів ямпільських верств, які вміщують кукеїт, виявлено два способи утворення літієвої мінералізації – ексгаляціями або гідротермами, а також унаслідок надходження матеріалу зруйнованих літій-фтористих гранітів.
Ключові слова: кукеїт, літій, осадонагромадження, пісковик, верхній венд, Східноєвропейська платформа, Україна.

С. 206-215
МІНЕРАЛОГО-ГЕОХІМІЧНІ ФАЦІЇ ВІДКЛАДІВ
КРЕЙДОВО-ПАЛЕОГЕНОВОГО ФЛІШУ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

І. Попп

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Виділено мінералого-геохімічні фації, притаманні трьом головним літолого-геохіміч¬ним типам відкладів крейдово-палеогенового флішу Українських Карпат: сірим вапнисто-глинисто-теригенним (перший тип), невапнистим або слабковапнистим глинисто-теригенним (другий) і чорним вуглецевмісним скременілим теригенно-глинистим (третій) товщам, що відрізняються за вмістом органічної речовини, кремнезему і карбонатів. Відклади першого типу зачислено до лужно-окисних, другого – до кислих і слабколужних окисних, третього – до відновних і сильновідновних фацій. З’ясовано, що у вуглецевмісних відкладах олігоцену переважали лужно-відновні умови, які є найсприятливішими для діагенетичної трансформації седиментогенної органічної речовини у нафтові вуглеводні.
Ключові слова: кремнезем, карбонат, сульфід, органічна речовина, діагенез, мінералого-геохімічна фація, крейдово-палеогеновий фліш, Українські Карпати.

С. 216-227
ПОЛІГАЛІТ ГАЛОГЕННИХ ФОРМАЦІЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ:
ФОРМИ ЗНАХОДЖЕННЯ, ГЕНЕЗИС ТА РОЗШУКОВЕ ЗНАЧЕННЯ

Ю. В. Садовий¹, Ю. Ю. Садовий²

¹Державний науково-дослідний інститут галургії,
вул. Фабрична, 5а, 77303 Калуш, Івано-Франківська обл., Україна
E-mail: ysadovyi@gmail.com
²Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 Київ, Україна
E-mail: cadovuj@ukr.net

Схарактеризовано поширення, форми знаходження та генезис полігаліту родовищ ка-лійно-магнієвих солей Передкарпаття. На підставі аналізу літературних даних і вивчення геологічних умов залягання полігаліту в підземних гірничих виробках Калуш-Голинського і Стебницького соляних родовищ зроблено висновок про вторинне походження мінералу. Утворення полігаліту відбувалося з соляних розчинів, які формувалися внаслідок перекристалізації кристалогідратів і виділення з них води, та порових розчинів за змінних РТ-умов та активного впливу тектонічних процесів.
Ключові слова: полігаліт, галогенні формації, кристалізація мінералів, соляні розчині, Передкарпаття.

С. 228-235
ВПЛИВ КОНТИНЕНТАЛЬНИХ ВОД НА СКЛАД МОРСЬКИХ РОЗСОЛІВ
ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ БАДЕНСЬКОГО СОЛЕРОДНОГО БАСЕЙНУ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ

А. Галамай

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
Е-mail: halamay.an@rambler.ru

Досліджено кам’яну сіль з центральної частини баденського соленосного басейну Українського Передкарпаття (ділянка Гринівка). Розріз соляної товщі потужністю 265 м розкритий тут свердловиною 525, з якої відібрано 22 взірці кам’яної солі. Для визначення характеру розподілу та відносної кількості в галіті кристаликів сульфату кальцію під мікроскопом вивчено понад 800 пластинок галіту, виколотих за спайністю мінералу. З’ясовано, що у дев’яти взірцях вони наявні у значній кількості й розміщені у первинних включеннях та у галіті вздовж зон росту кристалів. У 13 взірцях визначено відсотковий вміст доломіту в нерозчинному залишку солей. Ці результати зіставлені з раніше отриманими даними щодо вмісту сульфат-іона та йона магнію в розсолах первинних включень у галіті. У підсумку з’ясовано, що є залежність між хімічним складом розсолів та наявністю у взірцях седиментаційного сульфату кальцію та доломіту. Зокрема, зменшення вмісту сульфат-іона у розсолах включень корелює з наявністю значної кількості седиментаційного сульфату кальцію в галіті. Причиною цього може бути метаморфізація вод у солеродному басейні. Виконаний аналіз засвідчує певну залежність складу розсолів басейну (ділянка Гринівка) від локальних джерел надходження вод (континентальний стік). За масштабом такий вплив континентального стоку на склад морських розсолів у басейні був мінімальним.
Ключові слова: сульфати, галіт, солеродний басейн, метаморфізація, розсол, Передкарпаття.

С. 236-245
СТРУКТУРА І ВЛАСТИВОСТІ ЧИСТОЇ ВОДИ ЗА РІЗНИХ ТЕРМОБАРИЧНИХ УМОВ
(ФІЗИКО-ХІМІЧНИЙ АНАЛІЗ)

С. Кушнір

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
E-mail: igggk@ah.ipm.lviv.ua

На підставі порівняльного аналізу змін структурно залежних властивостей води під час її нагрівання виділено чотири стадії структурних перетворень, верхня межа яких є, відповідно, за 90–100, 220, 340 і 374 °С. Запропоновано модель, яка пояснює цю стадійність зміною кількості водневих зв’язків більшості молекул H2O у послідовності 3–2–1–0 з утворенням малостійких кластерних структур на перших двох етапах. Розглянуто геологічну роль води за різних термобаричних умов.
Ключові слова: вода, кластерна структура, водневий зв’язок, геологічна роль води.

С. 246-251
ГЕОЛОГО-МІНЕРАЛОГІЧНИЙ МУЗЕЙ ОДЕСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ: ІСТОРІЯ І СЬОГОДЕННЯ

В. Усенко, О. Чепіжко, Г. Кандиба

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, 65082 Одеса, Україна
E-mail: svp53@list.ru; u-vp@ya.ru

Фонди геолого-мінералогічного музею Одеського національного університету імені І. І. Мечникова почали формуватися з 1817 р. Історія музею відображає історію університету в різні періоди. Нині музей є центром історичної і наукової спадщини геології в Одесі, активно пропагує геологічні знання.
Ключові слова: геолого-мінералогічний музей, мінералогічна колекція, Одеський університет.

С. 252-257
ГЕОЛОГІЧНІ МУЗЕЇ РОСІЇ

В. Прокопець

Київський геологорозвідувальний технікум,
вул. Анрі Барбюса, 9, 03680 Київ, Україна
Еmail: vvturk@mail.ru

Розглянуто історію створення геологічних музеїв Росії – з часів відкриття Петром I Кунсткамери до оформлення приватних експозицій на початку XXI ст. Названо мінералогічні музеї, що мають унікальні зібраннями кам’яного матеріалу – результат роботи геологічних організацій, навчальних закладів та приватних осіб. Висловлено пропозиції щодо збереження мінералогічного спадку та розширення доступу до нього любителів природи.
Ключові слова: музей, експозиція, мінерал, кристал, гірська порода, корисні копалини, Росія.

С. 258-262
МОНАЦИТ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА:
МІНЕРАЛОГІЯ ТА РАДІОГЕОХРОНОЛОГІЯ

Л. Степанюк, О. Пономаренко

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 Київ, Україна
E-mail: igmr@igmof.gov.ua

Наведено стислий огляд мінералогії монациту з кристалічних порід Українського щита. Зазначено про відмінність монациту від циркону, кристали якого досить часто містять у вигляді ядер релікти циркону субстрату, чим зумовлене спотворення їхніх ізотопних датувань. Вік, отриманий за монацитом, характеризує час формування гранітів. На підставі результатів U-Pb ізотопного датування з’ясовано, що найдавніший монацит наявний у породах Середньопридніпровського мегаблока – 2,9–2,7 млрд років. Найбільше поширений монацит палеопротерозойського віку – 2,08–1,80 млрд років, характерний для гранітоїдів житомирського, бердичівського, кіровоградського та інших комплексів Українського щита.
Ключові слова: монацит, ізотопний вік, мінералогія, радіогеохронологія, гранітоїди, Український щит.

С. 263-268
САМОРОДНЕ СРІБЛО В МОНОКРИСТАЛІ МІДІ
З ВЕНДСЬКИХ ВУЛКАНІТІВ
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІНЕРАЛОГІЧНОЇ ПРОВІНЦІЇ

М. Ковальчук¹, К. Деревська², К. Руденко³

¹Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 Київ, Україна
E-mail: kms1964@ukr.net
²Національний науково-природничий музей НАН України,
вул. Б. Хмельницького, 15, 01601 Київ, Україна
E-mail: zimkakatya@gmail.com
³Інститут геологічних наук НАН України,
Національний науково-природничий музей НАН України
E-mail: rena-li@ukr.net

Під час дослідження анатомії та хімічного складу монокристала міді з вендських вулканітів Волино-Подільської мінералогічної провінції виявлено самородне срібло, яке пов’язане з міжзерновим простором і дефектами кристалічної ґратки міді.
Ключові слова: самородне срібло, монокристал міді, Волино-Подільська мінералогічна провінція.

С. 269-273
УМОВИ ФОРМУВАННЯ REE-U-Th РОДОВИЩА ДІБРОВА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ДОСЛІДЖЕННЯ ВКЛЮЧЕНЬ СО2 ГОМОГЕННОГО ПОХОДЖЕННЯ

В. Бельський

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 Київ, Україна
E-mail: belskyi_vm@ukr.net

У кварці вторинних кварцитів родовища Діброва ми виявили первинні включення рід-кого СО2-розчину, що “прилипають” до видовжено-призматичних (голчастих) утворень силіманіту. Їхня густина становить 0,82–0,87 г/см3, що відповідає густині чистого СО2 за температури гомогенізації включень у рідку фазу 19,8 та 16,5 °С, відповідно. Через труднощі, пов’язані з малим розміром включень, температуру потрійної точки їхнього вмісту визначено орієнтовно з похибкою 0,5 °С; вона становить –57,3 °С. Умови росту силіманіту у кварці вторинних кварцитів родовища Діброва відповідають умовам захоплення СО2 флюїду. Вони більші або дорівнюють РТ-параметрам точки перетину ізохор СО2 густиною 0,82 і 0,87 г/см3 з межею поля силіманіту на діаграмі стану системи андалузит–силіманіт–кіаніт, що становлять ≥ 400 °С та ≥ 205 МПа.
Ключові слова: включення, РТ-параметри мінералоутворення, кварц, вторинний кварцит, Український щит.

С. 274-278
ЛОКАЛІЗАЦІЯ ТИГРОВОГО ТА СОКОЛИНОГО ОКА
ГЛЕЮВАТСЬКОГО РОДОВИЩА (КРИВОРІЗЬКИЙ БАСЕЙН)

В. Андрейчак, В. Євтєхов

Криворізький національний університет,
вул. 22-го Партз’їзду, 11, 50000 Кривий Ріг, Україна
Еmail: evtekhov@gmail.com

Найвідомішими та найцікавішими виробними каменями Криворізького басейну є яскраве коричнево-жовте тигрове око та сіро-синє соколине око. Жили цих самоцвітів мають мінливу форму, облямовані темно-сірими вмісними породами, часто зім’ятими у складки. Форма зон мінералізації лінзоподібна, вони належать до сьомого сланцевого горизонту саксаганської світи. Їхнє положення контрольоване одним із відгалужень Саксаганського розлому.
Ключові слова: тигрове око, соколине око, залізисто-кремениста формація, Криворізький басейн.

С. 279-283
МІКРОСФЕРОЛІТИ АУТИГЕННИХ МАРКАЗИТУ І ПІРИТУ
У ДОННОМУ ОСАДІ РІЧОК УКРАЇНИ

В. Іванченко, А. Квітка

Відділення морської геології та осадочного рудоутворення НАН України,
Відділ проблем екологічної геології та розробки рудних родовищ,
вул. Пушкіна, 37, 50000 Кривий Ріг, Україна
E-mail: vvivanchenko@ukr.net

Наведено результати мікроскопічних досліджень сульфідів, що утворюються в сучасному річковому осаді. Виявлено вертикальну мінералогічну зональність річкових відкладів. У їхній покрівлі утворюються оксиди й гідроксиди заліза, нижче кисневого бар’єру кристалізується марказит, а в підошві розрізу марказит частково заміщений піритом. Утворені на ранніх етапах діагенезу річкового осаду сульфіди можуть бути одним з джерел накопичення мікросферолітів марказиту й піриту в осадах Чорного та Азовського морів.
Ключові слова: марказит, пірит, гідроксиди заліза, мікросфероліти, діагенез, річковий осад, Україна.

С. 284-289
АНАЛІЗ ДАНИХ ВИМІРЮВАННЯ АНІЗОТРОПІЇ В МІНЕРАЛАХ

Ю. Онанко, Г. Продайвода, С. Вижва, А. Онанко

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Володимирська, 60, 01601 Київ, Україна
E-mail: onanko@univ.kiev.ua

Розглянуто систему аналізу даних ультразвукового вимірювання анізотропії швидкості в мінералах для експрес-опрацювання. Вона забезпечує врахування впливу неоднорідності складу й текстури мінералу та її впорядкованості.
Ключові слова: анізотропія мінералів, тріщини, ультразвукові хвилі, пружні сталі, пісковики, Волино-Поділля.

С. 290-293
ПРОЦЕСИ НОВІТНЬОГО МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ
ЯК ІНДИКАТОР НЕОТЕКТОНІЧНОЇ АКТИВНОСТІ

Ю. Черемісський

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
Е-mail: cheremissky@gmail.com

Стисло розглянуто будову Передкарпатського прогину з позиції новітніх поглядів на тектоніку; описано результати польових спостережень, виконаних автором. Висловлено припущення щодо взаємозв’язку новітнього мінерагенезу й неотектонічних рухів, а також можливого впливу циклічності (зокрема, сонячних циклів) на мінералоутворювальні процеси.
Ключові слова: неотектоніка, палеогеографія, мінерагенез, сонячні цикли, Передкарпатський прогин.

С. 294-304
РЕКТОР ЄВГЕН ЛАЗАРЕНКО
В ІСТОРІЇ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ

П. Білоніжка, Ю. Гудима

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Стисло проаналізовано внесок ректора Євгена Лазаренка у розвиток освіти і науки, організацію і проведення у Львівському університеті міжнародних та всесоюзних наукових конференцій, відзначення ювілеїв видатних українських діячів культури, спорудження їм пам’ятників і відкриття музеїв, в українське національне відродження. Висвітлено відзначення 300-річного ювілею Львівського університету. Текст ілюстровано фотографіями, які раніше не публікували.
Ключові слова: Євген Лазаренко, ректор, Львівський університет, освіта, наука, національне відродження.

С. 305-309
ВИДАТНИЙ ДОСЛІДНИК ФЛЮЇДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ
(ДО 50-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ВИДАТНОГО РАДЯНСЬКОГО ВЧЕНОГО Г. ЛЕММЛЕЙНА)

Д. Возняк

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 Київ, Україна
E-mail: voznyak@igmof.gov.ua

Стисло проаналізовано внесок Г. Леммлейна у розвиток науки про флюїдні включення. Багато праць ученого стало класичними. Він уперше пояснив явища розшнуровування, розтріскування, перенаповнення включень, обґрунтував закономірності зміни негативних кристалів у процесі набуття ними рівноважної форми, зафіксував переміщення рідкого включення в напрямі до джерела тепла, запропонував досконалу генетичну класифікацію флюїдних включень тощо. Ім’я Г. Леммлейна посідає почесне місце в історії становлення науки про мінералоутворювальні флюїди включень у мінералах.
Ключові слова: Георгій Глібович Леммлейн, генетична класифікація, рідкі включення, розшнуровування, перегрівання включень, негативний кристал.

С. 310-319
VII НАУКОВІ ЧИТАННЯ
ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА

О. Матковський, П. Білоніжка, Є. Сливко

С. 320-324
АНГЕЛІНІ АНДРІЇВНІ ЯСИНСЬКІЙ – 90

С. 325-330
ДО 60-РІЧЧЯ МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА ПАВЛУНЯ

С. 331-333
ПАВЛО КИРИЛОВИЧ ВОВК