С. 4-14
МІНЕРАЛОГІЧНА СПАДЩИНА АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ВЕРНАДСЬКОГО
(ДО 150-РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ)

О. Матковський

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Стисло проаналізовано наукову (головно мінералогічну) спадщину академіка Володимира Вернадського. Зазначено, що серед найважливіших заслуг ученого в геологічній галузі є перетворення описової мінералогії в генетичну, генетичної мінералогії в геохімію, а також створення нових наук – біогеохімії, радіогеології та вчення про біосферу і ноосферу.
Ключові слова: академік В. Вернадський, генетична мінералогія, геохімія, біогеохімія, біосфера, ноосфера.

С. 15-24
ДАЛЕКОСЯЖНІ ПОГЛЯДИ ГЕНІАЛЬНОГО ВЧЕНОГО
(ДО 150-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА ВОЛОДИМИРА ВЕРНАДСЬКОГО)

О. Пономаренко, Л. Степанюк, Г. Кульчицька

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 Київ-142, Україна
E-mail: igmr@igmof.gov.ua

Володимир Вернадський, академік Російської та Української академій наук, належить до плеяди геніальних учених ХХ ст. не лише тому, що він залишив нам велику наукову спадщину. І не лише тому, що він був фундатором нових напрямів у науці, таких як генетична мінералогія, геохімія, радіогеологія, біогеохімія, вчення про біосферу і ноосферу. Геніальність В. Вернадського не лише в організаторському таланті, хоча створені за його проектом наукові організації функціонують донині. Його геніальність полягала в тому, що він бачив явища не тільки глибоко, а й широко, у їхньому взаємозв’язку з іншими явищами, аналізував цей зв’язок і на підставі аналізу прогнозував їхній подальший розвиток. Окрім послідовної методології, прискіпливого ставлення до результатів власних і чужих експериментів, геніальність праць В. Вернадського ґрунтувалася на енциклопедичних знаннях і прозорливій далекоглядності чи то в сфері наукових досліджень, чи в сфері організації науки. Лише аналітик такої широти зміг побачити зв’язок між людською думкою і геологічними силами та зробити оптимістичний прогноз на майбутнє. Розум людини, як закономірний наслідок еволюції Землі, не може сам себе знищити, бо еволюційні процеси незворотні.
Ключові слова: академік В. Вернадський, Українська академія наук, генетична мінералогія, каолінове ядро, вік мінералів, атомна енергія, ноосфера.

С. 25-31
НООСФЕРА ТА СТАН ЇЇ РОЗВИТКУ

П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Висвітлено основні положення вчення Володимира Вернадського про перехід біосфери в ноосферу, умови розвитку ноосфери та її стан на сучасному етапі розвитку суспільства і науки.
Ключові слова: академік Володимир Вернадський, біосфера, еволюція, ноосфера, наука, суспільство.

С. 32-38
ГЕОЛОГІЧНЕ СЕРЕДОВИЩЕ – ОСНОВНИЙ КОМПОНЕНТ НООСФЕРИ

І. Паранько¹, М. Павлунь², А. Сіворонов<sup>2

1</sup>Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ “Криворізький національний університет”,
просп. Гагаріна, 54, 50086 Кривий Ріг, Україна
Е-mail: paranko@mail.ru
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Е-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Обґрунтовано трактування терміна “геологічне середовище” з урахуванням впливу діяльності людини на геосфери Землі, а також зв’язок геологічного середовища з ноосфе-рою. Висловлено припущення стосовно вивчення геологічного середовища як основного компонента ноосфери в рамках нового наукового напряму – антропогенна геологія.
Ключові слова: геологічне середовище, геологічні процеси, ноосфера, антропогенна геологія.

С. 39-51
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КРЕМНІЮ В УКРАЇНІ ТА МОЖЛИВІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО КРЕМНІЮ У ВІДНОВЛЮВАЛЬНІЙ ЕНЕРГЕТИЦІ

В. Гулій¹, Р. Бочевар<sup>2

1</sup>Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Е-mail: vgul@ukr.net
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, 01022 Київ, Україна
Е-mail: ruslana-kra@ukr.net

Видобуток світових викопних паливно-енергетичних ресурсів скорочуватиметься через їхнє виснаження, а тому нині важливим є пошук і впровадження нових джерел енергії. Відновлювальна енергетика набуває щораз більшого значення, поступово витісняючи джерела традиційної енергетики. У багатьох країнах світу є програми збільшення обсягів використання різних відновних джерел енергії, зокрема сонячної. Оцінено ймовірний ресурсний потенціал природного кремнію України для виготовлення сонячних елементів вітчизняною промисловістю. Проаналізовано світові тенденції використання сонячної енергії, нормативно-правові акти, що регулюють використання різних джерел енергії в Україні, основні джерела для одержання кремнію. Виконано порівняння методів одержання кремнію й оцінено ресурсну базу для виробництва кремнію в Україні. Наведено результати детальних мінералогічних, петрографічних, технологічних досліджень магнієвих руд базит-ультрабазитових масивів Капітанівського рудного поля – ймовірного джерела отримання кремнію як супутнього компонента в разі переробки таких руд. Визначено основні напрями виробництва дешевого “сонячного” кремнію й названо перспективні об’єкти на кремній в Україні. Підраховано можливі обсяги отримання кремнію з базит-ультрабазитових масивів Капітанівського рудного поля і визначено наявні домішки, що впливають на якість кінцевого продукту. З’ясовано, що на перспективних щодо “сонячного” кремнію об’єктах України потрібні додаткові дослідження щодо геологічної будови та оцінки якості окремих типів руд.
Ключові слова: відновлювальна енергетика, кремній, ресурси, родовище, комплексні руди, технологічна схема переробки руди, Україна.

С. 52-59
ЗВ’ЯЗОК КРИСТАЛІЧНОЇ СТРУКТУРИ З ОСОБЛИВОСТЯМИ МОРФОЛОГІЇ ТОПАЗУ
З КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ

О. Вовк¹, І. Наумко<sup>2

1</sup>Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,
просп. Волі, 13, 43025 Луцьк, Україна
E-mail: geologygeochemistry@gmail.com
²Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Досліджено зв’язок морфології кристалів волинського топазу з внутрішньою структурою та умовами утворення. Наведено розрахунки ретикулярної густини за методом Доннея–Харкера, визначено РВС-вектори в кристалічній структурі та F, S, K-грані за П. Хартманом і В. Пердоком, з’ясовано морфологічну важливість простих форм, відповідно до симетрії грані за І. Шафрановським. Різні структурні підходи засвідчують морфологічну важливість граней {011}, {010}, {110}, {120}, {101}, {111}, {001}, {021}.
Ключові слова: топаз, кристалічна структура, ретикулярна густина, проста форма, грань, симетрія, умови мінералоутворення, Волинь.

С. 60-66
ТИТАНІРІДКІСНІМЕТАЛИ В РУДОУТВОРЮВАЛЬНИХ МІНЕРАЛАХ
КРОПИВНЯНСЬКОГО РОДОВИЩА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)

В. Харитонов

ДВНЗ “Криворізький національний університет”,
вул. ХХІІ партз’їзду, 11, 50027 Кривий Ріг, Україна
Е-mail: wdnh@mail.ru

Визначено середній рівень титаноносності рудних включень у габро-перидотитах Кропивнянського родовища (Коростенський плутон Українського щита), а також середній вміст Sc і V в титаномагнетиті, ільменіті й ульвіті. Отримані результати можна використовувати під час мінералогічного аналізу вихідних фосфор-титанових руд, а також продуктів їхньої рудопідготовки й сепарації в різноманітних фізичних полях.
Ключові слова: титаномагнетит, ільменіт, ульвіт, фосфор-титанові руди, габро-перидотити, Коростенський плутон, Український щит.

С. 67-72
ТЕХНОГЕННИЙ МІНЕРАГЕНЕЗ ВОДНИХ АРТЕРІЙ МЕЖИРІЧЧЯ ПРУТ–ЧЕРЕМОШ

Г. Петруняк

·Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: galina_kosiv@mail.ru

Техногенний матеріал річкового алювію під час транспортування відкладів сучасних динамічних русел зазнає механічного впливу, фізико-хімічних перетворень і диференціації. Загалом він має характер петрографічного та мінералогічного забруднення. Проте метали та їхні сплави (мідь, свинець, залізо тощо) за наявних там геохімічних умов перетворюються в інші мінеральні форми: гідроксиди заліза, церусит, мідну зелень, самородні срібло і золото. Такі забруднення не становлять екологічної небезпеки для мешканців річок та людини.
Ключові слова: техногенез, мінерагенез, забруднення, метал, сплав, золото, ріка, Українські Карпати.

С. 73-80
ЖИЛЬНІ МІНЕРАЛИ В ПОКЛАДАХ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ –
ІНДИКАТОРИ ПОСТСЕДИМЕНТАЦІЙНИХ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ І ТЕКТОНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ

П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Вивчено поширення і склад жильних мінералів у покладах калійних солей Передкарпаття, фізико-хімічні та геологічні умови їхнього утворення. На підставі експериментальних досліджень зміни кристалогідратів під час нагрівання зроблено висновок, що на стадії катагенезу за умов складних тектонічних процесів під впливом підвищених температури й тиску відбувалася дегідратація кристалогідратів та утворювалися безводні й маловодні мінерали. З виділеної води сформувалися соляні розчини, а з них у зонах тектонічних розривних порушень утворилися жильні мінерали. За результатами визначення віку (калій-аргоновий метод) каїніту й леоніту з прожилків з’ясовано, що формування розривних порушень і жильних мінералів зумовлене тектонічними процесами, які неодноразово виявлялися в Передкарпатському прогині.
Ключові слова: калійні солі, жильні мінерали, карналіт, галіт, сильвін, каїніт, леоніт, епсоміт, кристалогідрати, розривні порушення, джерела соляних розчинів, вік мінералів, Передкарпатський прогин.

С. 81-93
ПОШИРЕНІСТЬ І СКЛАД ПРОЖИЛКОВО-ВКРАПЛЕНОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ У ТЕРИГЕННИХ ВЕРСТВАХ
ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ КРОСНЕНСЬКОЇ ЗОНИ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)

І. Наумко, Г. Занкович, Я. Яремчук

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Визначено, що прожилково-вкраплена мінералізація значно поширена в теригенних породах північно-західної частини Кросненської зони Українських Карпат. За даними онтогенічних, мінералогічних і рентгенівських досліджень жильно-прожилкових утворень з природних відслонень цієї зони (Яворівська й Боринська луски Бітлянського субпокриву, Яблунівська, Ропавська, Лімницька та Гронзівська луски Турківського субпокриву) з’ясовано, що мінералізація представлена головно кальцитом зі слідами кварцу. Джерелом кальцію був глибинний високотемпературний флюїд, у складі якого СаО, СО₂ i Н₂О нижче 580°С утворюють “вапняне молоко” і переносяться разом з домішковими вуглеводнями. Наявність у цій суміші сполук з низьким коефіцієнтом внутрішнього тертя (СО₂, СН₄, інші вуглеводні, пара Н₂О) дає змогу такому полікомпонентному флюїду мігрувати на значну відстань у формі, зокрема, Са(ОН)₂·СН₄ і в разі зниження температури герметично заліковувати різноманітні за геометрією та розміром макро- й мікротріщини карбонатами, які захоплюють у свої дефекти включення – релікти мінералоутворювального середовища разом з вуглеводнями. Наявність прожилково-вкрапленої кальцитової мінералізації в Кросненській зоні, перспективній на нафту й газ, свідчить про вплив глибинних флюїдів на перебіг процесів синтезу, генезису, міграції вуглеводнів та можливу локалізацію вуглеводнів у покладах.
Ключові слова: кальцит, прожилково-вкраплена мінералізація, включення мінерало-утворювального середовища, вуглеводні, Кросненська зона, Українські Карпати.

С. 94-98
ШАХТНІ ВОДИ ЯК ОДИН ІЗ ЧИННИКІВ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ
ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ

С. Войтович

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Досліджено компонентний склад шахтних вод Червоноградського гірничопромислового району за літо 2012 р. Проаналізовано вміст у них катіонів (K⁺, Ca²⁺, Mg²⁺), аніонів (Cl^–, SO₄^2–), нітратної групи, загального заліза, твердість води.
Ключові слова: шахтні води, катіони, аніони, твердість води, забруднення, граничнодопустима концентрація, Червоноградський гірничопромисловий район, Західна Україна.

С. 99-103
АКАДЕМІК ВЕРНАДСЬКИЙ І МІНЕРАЛОГІЯ: ШТРИХИ ДО ПОРТРЕТА
(РЕЦЕНЗІЯ НА П’ЯТИЙ ТОМ “МІНЕРАЛОГІЧНА СПАДЩИНА ВОЛОДИМИРА ІВАНОВИЧА ВЕРНАДСЬКОГО”
ЮВІЛЕЙНОЇ СЕРІЇ “ВИБРАНІ НАУКОВІ ПРАЦІ АКАДЕМІКА В. І. ВЕРНАДСЬКОГО”)

І. Наумко

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

С. 104-114
ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ 100-ЛІТНЬОГО ЮВІЛЕЮ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА

О. Матковський, П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

С. 115-117
СПОГАД ПРО ВИКЛАДАЧА (ДО ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АНГЕЛІНИ АНДРІЇВНИ ЯСИНСЬКОЇ)

І. Наумко

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

С. 118-119
ЮРІЮ ВІТАЛІЙОВИЧУ ВОРОШИЛОВУ – 75!

В. Павлишин, А. Сіворонов

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Е-mail: zaggeol@franko.lviv.ua