Abstract-2013

С. 4-13
ПРОФЕСОР МИКОЛА ПОРФИРОВИЧ ЄРМАКОВ –
ТЕОРЕТИК І ЗАСНОВНИК НОВОЇ ГАЛУЗІ ГЕОЛОГІЧНИХ ЗНАНЬ – ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЇ
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Ю. Ляхов, О. Матковський, М. Павлунь, А. Сіворонов

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Висвітлено історико-теоретичні кроки проф. М. П. Єрмакова з заснування нового наукового напряму – термобарогеохімії. Розкрито наукову логіку і методологію реалізації термобарогеохімічних досліджень флюїдних включень у мінералах.
Ключові слова: М. П. Єрмаков, термобарогеохімія, флюїдні включення, геохімічні системи включень у мінералах, ендогенне мінералоутворення, прикладна термобарогеохімія.

С. 14-32
ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГАЛОГЕННИХ ВІДКЛАДІВ
(НИЖНЬОПЕРМСЬКИЙ СОЛІКАМСЬКИЙ БАСЕЙН)

Д. Сидор

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

На підставі термобарогеохімічних досліджень отримано конкретні дані про фізико-хімічні умови формування солей нижньопермського Солікамського басейну в Передуральському прогині (Верхньокамське родовище калійно-магнієвих солей). З’ясовано, що галогенна седиментація відбувалася за умов домінування морських вод, близьких за складом до сучасної океанічної води (згущеної до відповідного ступеня), з дещо зниженим вмістом іона SO₄^2– (до 5 г/л). У процесі соленагромадження послідовне концентрування розчинів привело до повного їх знесульфачення, збільшення вмісту калію до 33 г/л i магнію до 103 г/л, що завершилось утворенням потужної товщі калійних солей хлоридного складу. Постседиментаційні перетворення калійної товщі відбувались за підвищеної температури (30–92 °С, середнє значення – 53 °С), тиску до 20 МПа, під впливом похованих метаморфізованих розчинів, насичених азотом, метаном, СО₂ і воднем. Зони інтенсивної перекристалізації порід (тектонічних дислокацій, “збіднення”, “геофізичних аномалій”) вирізняються більшим ступенем перекристалізації солей завдяки підвищеним температурі й тиску. Критерієм діагностики таких зон можуть бути знахідки в перекристалізованому галіті включень з вуглеводнями.
Ключові слова: галогенні відклади, галіт, сильвін, карналіт, включення, термобарогеохімія, перм, Верхньокамське родовище калійно-магнієвих солей, Передуральський прогин.

С. 33-40
ПІСЛЯСЕДИМЕНТАЦІЙНА ПЕРЕКРИСТАЛІЗАЦІЯ І НОВОУТВОРЕННЯ МІНЕРАЛІВ
У ПОКЛАДАХ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ

П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Висвітлено процеси перекристалізації та новоутворення мінералів у родовищах калійних солей Передкарпаття на стадіях діагенезу й катагенезу під впливом підвищення температури й тиску та соляних розчинів. Наведено результати вивчення включень у соляних мінералах. Описано умови післяседиментаційного утворення в калійних соляних породах кристалів астраханіту, каїніту, чемберситу та агрегатів боронатрокальциту й люнебургіту. Зроблено висновок, що внаслідок післяседиментаційних процесів первинний облік покладів калійних солей Передкарпаття зазнав суттєвих змін.
Ключові слова: калійні солі, післяседиментаційна перекристалізація, діагенез, катагенез, соляні розчини, новоутворення мінералів, Передкарпаття.

С. 41-50
ДО ПИТАННЯ ПРО РОЛЬ ВОДНЮ В ПРОЦЕСАХ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ

В. Гулій, І. Побережська

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: vgul@ukr.net

За допомогою методу високотемпературної газової хроматографії та аналізу газової фази індивідуальних включень у піроксені й апатиті з базит-ультрабазитових комплексів, карбонатитів, магнезіальних докембрійських скарнів та метаморфічних порід з’ясовано, що водень постійно наявний у складі газової фази включень, а кількість його зазвичай най-більша в ранніх генераціях мінералів. Виявлено подібність включень за складом і пропорціями наявних газів у алмазовмісних і базит-ультрабазитових комплексах.
Ключові слова: водень, включення, природні гази, дегазація Землі, глибинні потоки вуглеводнів, гідротермальні системи.

С. 51-63
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ УМОВИ І СТАДІЙНІСТЬ ФОРМУВАННЯ
РУДОПРОЯВУ БІЛИЙ ПОТІК (РАХІВСЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН)

С. Ціхонь, І. Кончаківський

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-maіl: tsіkhon_s@ukr.net

Досліджено фізико-хімічні та мінералого-фізичні властивості мінералів, різновікових мінеральних асоціацій та комплексів рудопрояву Білий Потік (Рахівський рудний район). Виявлено послідовність їхньої кристалізації впродовж трьох стадій процесу мінералоутворення. За даними гомогенізації флюїдних включень температурний інтервал власне продуктивного мінералоутворення становить 295–130 °С, водночас переважна маса золота виділялася за Т = 220–170 °С і Р = 60–30 МПа; густина СО₂ продуктивних вуглекислотно-водних флюїдів становила 0,579–0,585 г/см3. Доведено, що золото кристалізувалося з продуктивної порції флюїдів упродовж золото-полісульфідної стадії мінералоутворення разом із мінералами золото-полісульфідного мінерального комплексу.
Ключові слова: кварц, золото, пірит, термоелектрорушійна сила, флюїдні включення, термобарогеохімія, мінералоутворення, метаморфічні породи, Рахівський рудний район.

С. 64-75
ТЕЛУР-БІСМУТОВА І БІСМУТ-МОЛІБДЕНОВА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ
У ВУЛКАНІТАХ ВИГОРЛАТ-ГУТИНСЬКОГО ПАСМА (ЗАКАРПАТТЯ)

О. Матковський

Проаналізовано за літературними даними поширення, особливості локалізації, мінеральний склад і нові дані про природу телур-бісмутового і бісмут-молібденового зруденіння. Для нього характерні просторовий зв’язок з екструзивно-інтрузивними утвореннями прижерлової частини полігенних вулканів та парагенезис з боро- і фторовмісними метасоматитами різних фацій. Новітніми дослідженнями з’ясовано, що телуриди бісмуту представлені не верлітом, який не є мінералом, а, головно, цумоїтом і низкою інших мінералів (жозеїтом, пільзенітом, невськіт-індигодитом, фазами Bi₃Te₂, Bi₂Te та ін.), а молібденіт належить до рідкісного ромбічного політипу 3R.
Ключові слова: телур-бісмутова та бісмут-молібденова мінералізація, метасоматити, верліт, молібденіт, бісмутин, цумоїт, пільзеніт, жозеїт, Вигорлат-Гутинське вулканічне пасмо, Закарпаття.

С. 76-82
ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ САМОРОДНОГО ЗОЛОТА ЗОНИ ГІПЕРГЕННИХ ЗМІН
ЗАЛІЗИСТО-КРЕМЕНИСТИХ УТВОРЕНЬ КРИВОРІЗЬКОЇ СТРУКТУРИ
(НА ПРИКЛАДІ ПІВНІЧНОТАРАПАКІВСЬКОГО РУДОПРОЯВУ)

В. Сукач¹, І. Паранько², М. Ковальчук³, О. Яговдік⁴, Н. Гаєва⁴

¹Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
Е-mail: svital@ukr.net
²Криворізький державний педагогічний університет,
просп. Гагаріна, 54, 50086 м. Кривий Ріг, Україна
Е-mail: paranko@mail.ru
³Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 м. Київ, Україна
Е-mail: kms1964@ukr.net
⁴Пенсіонер

У породах і рудах Кривбасу визначено декілька генерацій золоторудної мінералізації. Зруденіння Північнотарапаківського рудопрояву локалізоване в залізистих кварцитах, їхній корі звітрювання лінійного типу і продуктах її часткового перевідкладення – крупнозернистих пісковиках. Наведено результати дослідження типоморфних особливостей самородного золота з кори звітрювання залізистих кварцитів і пісковиків. На підставі отриманих даних виділено чотири генетичні типи золота.
Ключові слова: золото, типоморфні особливості, залізисті кварцити, лінійна кора звітрювання, Північнотарапаківський рудопрояв, Криворізька структура.

С. 83-90
КРИСТАЛОМОРФОЛОГІЯ БЕРИЛУ З КАМЕРНИХ ПЕГМАТИТІВ ВОЛИНІ

О. Вовк¹, І. Наумко²

¹Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки,
просп. Волі, 13, 43025 м. Луцьк, Україна
E-mail: geologygeochemistry@gmail.com
²Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Досліджено морфологію кристалів берилу з камерних пегматитів Волині. Вивчено вплив структурних чинників та умов утворення на форму кристалів. Наведено розрахунки ретикулярної густини за методом Доннея–Харкера, попередньо визначено РВС-вектори в кристалічній структурі, зроблено припущення про F, S, K-грані за П. Хартманом і В. Г. Пердоком, визначено морфологічну важливість простих форм, відповідно до симетрії грані за І. Шафрановським. Різні структурні підходи свідчать про морфологічну важливість граней {0001}, {101̅0}, {112̅0}, {101̅1}.
Ключові слова: берил, кристаломорфологія, кристалічна структура, ретикулярна густина, проста форма, генезис, пегматити, Волинь.

С. 91-97
ТЕРМОБАРОМЕТРІЯ ТА ГЕОХІМІЯ ГАЗІВ ПРОЖИЛКОВО-ВКРАПЛЕНОЇ МІНЕРАЛІЗАЦІЇ
У ВІДКЛАДАХ НАФТОГАЗОНОСНИХ ОБЛАСТЕЙ І МЕТАЛОГЕНІЧНИХ ПРОВІНЦІЙ:
ДЕФЕКТИ В МІНЕРАЛАХ – ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ ПРО ПРОЦЕСИ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ

Й. Сворень

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Теоретично обґрунтовано й експериментально доведено зародження і ріст кристалів на пухирцях СО₂ з їхньою ізоляцією в майже недеформованому вигляді. Отримані результати можна використати для моделювання процесів мінерало- й рудоутворення у випадку додаткового збагачення флюїду газовими компонентами, зокрема СО₂, а також у разі з’ясування стану розчину в навколокристалізаційній ділянці – його впорядкованості на межі поділу кристал–рідке середовище. Ці результати засвідчили факт утворення суттєво газових включень у мінералах під час їхнього синтезу за гідротермальних умов. Правдоподібно, за таким механізмом синтезувався стільниковий кварц.
Ключові слова: дефекти у твердих тілах, мінерал, леткі речовини, кристалізація, вибіркова сорбція ізотопів, термобарична геохімія.

С. 98-105
МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ В КОРАХ ЗВІТРЮВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

О. Матковський, Є. Сливко

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: emslivko@i.ua

За літературними даними проаналізовано процеси мінералоутворення в корі звітрювання різноманітних гірських порід у межах Українських Карпат. Детальніше описано кори звітрювання, розвинуті по пліоценових породах андезитової формації Вигорлат-Гутинського вулканічного пасма, а також різноманітні залізні руди в корах звітрювання на території Закарпаття.
Ключові слова: процеси мінералоутворення, гіпергенез, кора звітрювання, залізні руди, Українські Карпати.

С. 106-113
ЕЛЕКТРОННО-МІКРОСКОПІЧНЕ ВИВЧЕННЯ ГЛАУКОНІТУ
З ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ КРИМУ

П. Білоніжка, Ю. Дацюк

Наведено результати вивчення глауконіту з палеогенових відкладів Криму (поширення, будова, мінеральний склад зернистих агрегатів, особливості структури й мікроструктури, генезис). На підставі дифрактометричного аналізу з’ясовано, що структура глауконіту змішаношарувата, їй притаманний різний ступінь упорядкованості залежно від умов утворення мінералу. Результати дослідження мікроструктури глауконіту на сканувальному електронному мікроскопі засвідчили, що описана багатьма дослідниками висока сорбційна здатність глауконіту зумовлена не тільки будовою його слюдистих і монтморилонітових міжшарових проміжків, як уважали, а й особливостями його мікроструктури. Утворення глауконіту відбувалося з продуктів вулканізму.
Ключові слова: глауконіт, змішаношарувата фаза, мікроструктура, сорбційна здатність, палеоген, Крим.

С.114-119
ВНЕСОК ПРОФЕСОРА В. А. КАЛЮЖНОГО У РОЗВИТОК УЧЕННЯ ПРО МІНЕРАЛОУТВОРЮВАЛЬНІ ФЛЮЇДИ
(ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

С. 120-126
ДО 80-РІЧЧЯ ІПОЛИТА ВАСИЛЬОВИЧА НОСИРЄВА (ЗГАДКА ПРО ВЧИТЕЛЯ І ДРУГА)

В. Кадурін, О. Чепіжко

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, 65082 м. Одеса, Україна
Е-mail: avchep@i.ua

С. 127-131
ПРО ВІДЗНАЧЕННЯ 140-РІЧНОГО ЮВІЛЕЮ
НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

О. Матковський, П. Білоніжка

С. 132-135
СВІТЛІЙ ПАМ’ЯТІ ЮРІЯ МИХАЙЛОВИЧА МЕЛЬНИКА