Abstract-2014

С. 4-15
ІСТОРІЯ КАФЕДРИ МІНЕРАЛОГІЇ ЛЬВІВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ, ЇЇ НАЙВАГОМІШІ ЗДОБУТКИ
(ДО 150-РІЧЧЯ З ЧАСУ ЗАСНУВАННЯ)
О. Матковський, Л. Скакун

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua lzskakun@gmail.com

Стисло висвітлено історію кафедри мінералогії Львівського університету з часу її заснування у 1864 р. до сьогодення. Зазначено, що новий і найактивніший етап розвитку припадає на повоєнний радянський (п’ятий етап) та радянський і власне український (шостий) періоди. Серед найвагоміших здобутків виділено такі: активна підготовка фахівців-геологів різного профілю, передусім, мінералогів, мінералогічних кристалографів, геохіміків; розробка й видання навчально-методичної літератури (підручників, навчальних посібників, циклів лекцій, методичних розробок тощо); підготовка кадрів через аспірантуру та різнопрофільна науково-дослідна робота мінералогічного, кристалографічного, кристалохімічного й геохімічного спрямувань; активна участь в організації й публікації першого в Україні профільного наукового видання “Мінералогічний збірник”; активна участь у розширенні й набутті самостійного статусу Мінералогічного музею; активна участь у проведенні наукових форумів різного рівня.
Ключові слова: кафедра мінералогії, Мінералогічний збірник, мінералогічний музей, геологічний факультет, Львівський університет.

С. 16-24
ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИРОДНИХ ДІАМАНТІВ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
(ДО 85-РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ ПРОФ. З. БАРТОШИНСЬКОГО)
С. Бекеша

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Проаналізовано етапи дослідження природних діамантів у стінах Львівського університету. Зазначено про вагомий внесок у галузі діамантознавства проф. З. Бартошинського. Узагальнено основні досягнення фахівців кафедри мінералогії та кафедри експериментальної фізики університету у вивченні кристаломорфології та фізичних властивостей природних діамантів.
Ключові слова: діамант, гоніометрія, морфологія, люмінесценція, леткі компоненти, професор З. Бартошинський, Львівський університет.

С. 25-32
МІНЕРАЛОГІЯ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ МІНЕРАЛОГІЇ СВІТУ
Г. Кульчицька¹, В. Павлишин²

¹Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
Е-mail: kulchec@igmof.gov.ua
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, 03022 м. Київ, Україна

З 1959 р., після створення Міжнародної мінералогічної асоціації, затвердження нових видів мінералів перебуває під контролем спеціально створених комісій при ММА. Комісія з нових мінералів, номенклатури і класифікації впорядкувала розмаїття назв мінералів, синхронно відкритих у різних країнах, і затвердила правила реєстрації нових видів. Ця комісія займається також дискредитацією недостатньо вивчених мінералів, номенклатурою і класифікацією видів у великих групах мінералів. Хоча напрацювання комісії мають рекомендаційний характер, проте українські мінералоги повинні з ними ознайомитися, щоб увійти до кола першовідкривачів мінералів. За даними комісії, в Україні відкрито 12 нових мінералів, що значно менше, ніж на територіях західних сусідів і багатьох республік колишнього СРСР. Лідерами є США і Росія, а також Німеччина, Швеція, Австралія та Японія, сумарний внесок яких становить половину з відомих нині мінералів. Відставання України зумовлене відсутністю належного аналітичного обладнання, хоча навіть за таких умов вітчизняні мінералоги швидкими темпами поповнюють базу даних мінералів України і мають достатньо напрацювань і резервів, щоб поповнити новими відкриттями світову базу даних.
Ключові слова: мінерал, Міжнародна мінералогічна асоціація, номенклатура мінералів, база даних, Україна.

С. 33-38
МІНЕРАЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ У ВІДДІЛІ ЛІТОЛОГІЇ ІНСТИТУТУ ГЕОЛОГІЧНИХ НАУК НАН УКРАЇНИ
М. Ковальчук, Г. Компанець, Л. Фігура, Ю. Крошко, О. Усмінська

Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 м. Київ, Україна
E-mail: kms1964@ukr.net; liuba_figura@ukr.net; tamagoji.79@mail.ru; babaski@ukr.net

Висвітлено головні напрями та результати мінералогічних досліджень у відділі літології Інституту геологічних наук НАН України. Доведено, що такі наукові напрями, як осадово-літогенетична мінералогія й геохімія, типоморфізм мінералів, біомінералогія, мінералогічне картування перспективних об’єктів, розшукова мінералогія, які розвивають у відділі літології, є невід’ємною частиною сучасних літологічних досліджень.
Ключові слова: мінералогічні дослідження, відділ літології, Інститут геологічних наук, золото, мідь, ільменіт, конкреції.

С. 39-61
ПРО ПОХОДЖЕННЯ КІМБЕРЛІТІВ І НАЯВНИХ У НИХ АЛМАЗІВ
В. Василенко, Л. Кузнєцова, А. Толстов, В. Мінін

ФДБУН “Інститут геології і мінералогії ім. В. С. Соболева СВ РАН”,
просп. акад. Коптюга, 3, 630090 м. Новосибірськ, РФ
E-mail: vasilenko@igm.nsc.ru; tols61@mail. ru; minin@igm.nsc.ru

Зроблено висновок про комагматичність у кімберлітах піропів, алмазів і породоутворювальних мінералів, які визначають валовий хімічний склад порід. Для дослідження використано дані з алмазних родовищ Якутії (кімберлітові трубки Ботуобінська, Нюрбинська, Інтернаціональна, Мир, Айхал, Ювілейна, Удачна-західна, Удачна-східна, Заполярна). Сукупна база даних хімічного складу порід містить понад 7 000 аналізів, з яких 1 976 супроводжуються даними з алмазоносності порід і 1 529 – нейтронно-активаційними визначеннями хрому. Сукупна база даних хімічного складу піропу містить 1 491 мікрозондовий аналіз. Склад пікроільменіту схарактеризовано 986 мікрозондовими аналізами. Проаналізовано літературні дані щодо розбіжності віку кімберлітів і включень в алмазах. Уперше доведено, що під час гідротермально-метасоматичних змін кімберлітів змінюються співвідношення ізотопів неодиму, що ставить під сумнів відповідні визначення віку. Для обґрунтування зроблених висновків наведено оригінальні дані стосовно порівняння коефіцієнтів варіації породоутворювальних оксидів у 25 вулкано-плутонічних формаціях з коефіцієнтами варіації порід кімберлітової формації, які по-різному змінені вторинними процесами.
Ключові слова: алмаз, включення, кімберліт, хімічний склад, алмазоносність, піроп, кореляція, комагматичність.

С. 62-74
МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДАВНІХ КІР ЗВІТРЮВАННЯ
У ЗВ’ЯЗКУ З АЛМАЗОРОЗШУКОВИМИ РОБОТАМИ
М. Зінчук

Західноякутський науковий центр Академії наук РС(Я),
вул. Леніна, 4/1, 678170 м. Мирний, РФ
E-mail: nnzinchuk@rambler.ru

Комплексні дослідження верхньодевонських–нижньокам’яновугільних і середньо-верхньотріасових кір звітрювання на різних породах (теригенно-карбонатні, долерити, туфи, туфогенні утворення, кімберліти) засвідчили, що за умов теплого й вологого клімату утворилися відповідні формації кір звітрювання. Під час короутворення складний багатокомпонентний склад вихідних порід зумовив уповільнене перетворення первинного матеріалу, унаслідок чого формування кір звітрювання здебільшого припинилось на початкових стадіях. Розвиток неповних профілів звітрювання зумовлений, передусім, слабким винесенням з первинних мінералів двовалентних катіонів. Новоутворені фази є діоктаедричними й нерідко зберігають змішаний склад структурних катіонів. Виявлені типоморфні відмінності у складі кожного типу кори звітрювання можна успішно використовувати для вдосконалення методики розшукових робіт на алмази.
Ключові слова: кора звітрювання, теригенно-карбонатні породи, долерити, туфи, туфогенні утворення, кімберліти, розшукові роботи, алмаз.

С. 75-79
АКЦЕСОРНІ МІНЕРАЛИ І ПОТЕНЦІЙНА РУДОНОСНІСТЬ ГЕОЛОГІЧНИХ ОБ’ЄКТІВ
О. Чепіжко, В. Кадурін

Одеський національний університет імені І. І. Мечникова,
вул. Дворянська, 2, 65082 м. Одеса, Україна
E-mail: avchep@i.ua

Інформацію з акцесорних мінералів важливо використовувати для кореляції “німих” товщ, реконструкції вихідного складу метаморфітів, визначення ходу петрогенетичного процесу, у разі оцінки потенційної рудоносності конкретних об’єктів. В основі інтерпретації цієї інформації є методи розрахунку парагенетичних асоціацій різних груп акцесоріїв і генераційний аналіз циркону. Теоретична основа цих методів – онтогенія і філогенія мінералів. Запропоновано алгоритм вирішення питання про потенційну рудоносність конкретних геологічних тіл. Метод дає змогу визначити характер і тип зруденіння та в комплексі з геологічною інформацією, отриманою під час картування, визначити територію розшуків. Аналіз кількісно-генетичної інтерпретації інформації з акцесорних мінералів дає змогу на стадії геологічного знімання прогнозувати потенційну рудоносність плутонічних утворень.
Ключові слова: акцесорні мінерали, генетична мінералогія, рудоносність, гранітоїди, Український щит.

С. 80-89
ГОЛОВНІ МОРФОЛОГІЧНІ ТИПИ КРИСТАЛІВ ЦИРКОНУ З ДВОПОЛЬОВОШПАТОВИХ ГРАНІТОЇДІВ
СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКОГО МЕГАБЛОКА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
О. Пономаренко, С. Курило, О. Коваленко

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
E-mail: pan@igmof.gov.ua kurylo.sergiy@yandex.ru

Схарактеризовано морфологічні типи кристалів циркону з головних петротипів гранітоїдів Кудашівського, Токівського, Орільського й Мокромосковського масивів Середньопридніпровського мегаблока Українського щита. Визначено складну гетерогенну будову більшості кристалів, які утворились головно під час магматичної стадії кристалізації магматичного розплаву, значно рідше – під час пегматитово-пневматолітової.
Ключові слова: циркон, генераційний аналіз, ядро кристала, двопольовошпатові гранітоїди, Середньопридніпровський мегаблок, Український щит.

С. 90-102
РАДІАЦІЙНО ОКИСНЕНЕ ЗАЛІЗО В СТРУКТУРІ ТУРМАЛІНУ ТА ЙОГО ТЕРМІЧНА СТІЙКІСТЬ
В. Іваницький, О. Гречановська, О. Брик, Е. Польшин, Ю. Галабурда

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 м. Київ-142, Україна
Е-mail: e.grechanovskaya@gmail.com

Методами месбауерівської спектроскопії та рентгенівського аналізу вивчено вплив гамма-опромінення й подальшої термічної обробки на стан заліза в структурі турмаліну і параметри його елементарної комірки. З’ясовано, що опромінення турмаліну приводить до радіаційно-хімічного окиснення заліза, яке супроводжується анізотропним зменшенням параметрів елементарної комірки, розміру октаедрів та впорядкованості структури, а також зростанням її дефектності. Прожарювання опроміненого турмаліну до 500 °С зумовлює відновлення радіаційно-окисненого заліза і зростання його концентрації до рівня, близького до неопроміненого взірця. Це супроводжується зростанням параметрів елементарної комірки, розміру октаедрів і впорядкованості структури. Подальше прожарювання взірця до 800 °С спричиняє значне окиснення всіх іонів Fe²⁺, унаслідок чого структурні параметри турмаліну знижуються. Отримані результати важливі для діагностики й визначення концентрації радіаційно-окисненого заліза в опромінених взірцях турмаліну, удосконалення розшукових критеріїв на радіоактивні елементи, оцінки експлуатаційних характеристик захисних споруд і природних геологічних формацій, які використовують для захоронення радіоактивних відходів.
Ключові слова: турмалін, шерл, месбауерівська спектроскопія, рентгенівський аналіз, γ-опромінення, параметри елементарної комірки, радіаційно-окиснене залізо, радіоактивні елементи, радіоактивні відходи.

С. 103-110
ПЕРША ЗНАХІДКА КУСОНГІТУ В ЕКСПЛОЗИВНИХ УТВОРЕННЯХ УКРАЇНИ
Н. Білик, І. Яценко, І. Побережська, В. Степанов

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: natbilik@mail.ru

В експлозивних утвореннях Українського щита вперше діагностовано карбід вольфраму – кусонгіт WC в асоціації з інтерметалевими сплавами та безкисневими мінералами. Мінерал має сталево-сірий колір, непрозорий, з металічним блиском, різноманітної форми, розмір зерен – від 0,2 до 0,8 мм; утворює самостійні кристали та зростки з інтерметалідами. За результатами мікрозондового аналізу, емпірична формула кусонгіту – W_0,998C_1,003. Середнє значення мікротвердості – 2 166 кг/мм² (за шкалою Мооса – 9,03). Припускають, що формування кусонгіту і парагенетичних з ним сполук відбувається за мантійних умов, транспортування матеріалу на поверхню пов’язане з флюїдизатно-експлозивними процесами мантійного типу.
Ключові слова: кусонгіт, інтерметалевий сплав, алмаз, мантійні мінерали, експлозивна структура, Український щит.

С. 111-117
СУЛЬФАТ-СУЛЬФІДНА РІВНОВАГА В СИСТЕМІ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ ЕПІТЕРМАЛЬНИХ РОДОВИЩ
Н. Словотенко, Л. Скакун

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: nslovotenko@gmail.com

Описано деякі аспекти сульфат-сульфідної рівноваги, що є цікавими для інтерпретації моделей мінералоутворення епітермальних родовищ. Методом числового фізико-хімічного моделювання розраховано, що барит і сульфіди не утворюються одночасно за умов простого охолодження розчину або змішування за сталої температури. Доведено, що для їхнього сумісного осадження потрібний саме механізм змішування розчинів з одночасним охолодженням. Результати моделювання наведені у вигляді чітких діаграм, які відображають поля осадження мінералів, що можуть співіснувати за цих умов, у координатах рН– log f O₂.
Ключові слова: барит, сульфіди, сульфат-сульфідна рівновага, епітермальна система, числове фізико-хімічне моделювання.

С. 118-125
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД І МІКРОСТРУКТУРА КРЕМЕНІВ
ІЗ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ І ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ БАСЕЙНУ р. БОДРАК (КРИМ)
П. Білоніжка, Ю. Дацюк

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua

На підставі рентгенівського й електронно-мікроскопічного аналізів вивчено мінеральний склад і мікроструктурні особливості кременів, що залягають у вигляді тонких прошарків, конкрецій і губкових горизонтів у мергелях і вапняках верхньої крейди і палеогену Кримського півострова. З’ясовано, що кремені представлені халцедоном, іноді халцедоном з домішкою низькотемпературного кристобаліту. Під електронним мікроскопом простежуються мікрогорбиста поверхня кременів, фрагменти кремнієвих губок, діатомей, радіолярій, коколіти, а в мікропорожнинах – виділення опалу й цеолітів. Зроблено висновок, що кремені біогенного походження. Вони утворилися з кремнієвих організмів, на розвиток яких значно вплинули продукти вулканізму.
Ключові слова: кремінь, халцедон, кристобаліт, опал, цеоліти, кремнієві губки, діатомеї, радіолярії, коколіти, верхня крейда, палеоген, Кримські гори.

С. 126-133
ПОХОДЖЕННЯ ЛАНГБЕЙНІТУ В ПОКЛАДАХ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
П. Білоніжка

Вивчено походження лангбейніту в родовищах калійних солей Передкарпаття на підставі аналізу літературних даних і власних мінералогічних, геохімічних та експериментальних досліджень. Зазначено, що лангбейніт кристалізується із соляних розчинів за температури 37 °С і вище. Така порівняно висока температура в соляному басейні малоймовірна, і погляди щодо седиментаційного й ранньодіагенетичного походження мінералу викликають сумнів. Унаслідок експериментальних досліджень з’ясовано, що походження лангбейніту післяседиментаційне. Він утворився на стадії катагенезу покладів калійних солей за умов підвищення температури й тиску, у процесі так званого термодинамометаморфізму внаслідок розпаду каїніту, шеніту, леоніту. Це підтверджене визначенням його віку K-Ar методом. На денній поверхні лангбейніт нестійкий, і залежно від стану вологості повітря відбувається його заміщення шенітом і епсомітом або леонітом і гексагідритом.
Ключові слова: лангбейніт, каїніт, шеніт, леоніт, соляні породи, післяседиментаційне походження, абсолютний вік, міоцен, Передкарпаття.

С. 134-154
ВУГЛЕВОДНІ ФЛЮЇДНИХ ВКЛЮЧЕНЬ У МІНЕРАЛАХ НАФТОГАЗОНОСНИХ ПОРОДНИХ КОМПЛЕКСІВ
КРОСНЕНСЬКОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ (СТАН І ПРІОРИТЕТИ ДОСЛІДЖЕНЬ)
І. Наумко, Г. Занкович

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Проаналізовано й узагальнено результати вивчення мінералого-геохімічних особливостей порід і флюїдних включень у мінералах Кросненської зони Українських Карпат. У включеннях виявлено значне поширення вуглеводневих сполук у складі мігрувальних флюїдів. Їхній вплив на післяседиментогенні зміни нафтогазоносних породних комплексів виявився у перетвореннях мінералів вмісних порід і формуванні прожилково-вкрапленої мінералізації. Зроблено висновок про важливість дослідження прожилково-вкрапленої мінералізації для відтворення умов глибинного мінералофлюїдогенезу, його впливу на синтез і генезис вуглеводнів, їхню міграцію й локалізацію в покладах. Найважливіші завдання, які вирішують за допомогою вивчення флюїдних включень у мінералах, такі: визначення температури, тиску і складу флюїдів, їхнього генезису, відтворення шляхів міграції й побудова схеми еволюції флюїдів, створення моделі післяседиментаційного мінералогенезу за участю вуглеводневих речовин. Це сприятиме з’ясуванню фізико-хімічної природи і просторово-часової послідовності проявів вуглеводневмісних флюїдів у породах Кросненської зони Українських Карпат, яка перспективна на газ і нафту. Передусім це стосується її північно-західної частини, на продовженні якої в Польщі відкрито низку родовищ нафти і газу.
Ключові слова: флюїдні включення, вуглеводні, прожилково-вкраплена мінералізація, мінералогенез, Кросненська зона, Українські Карпати.

С. 155-165
ТВЕРДІ ПРИРОДНІ БІТУМИ – ІНДИКАТОРИ ВТОРИННИХ ОРЕОЛІВ,
УТВОРЕНИХ ПІД ЧАС ВУГЛЕВОДНЕВОГО МЕТАСОМАТОЗУ
В. Гулій, Г. Петруняк, І. Побережська

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: vgul@ukr.net

Наведено результати вивчення просторового поширення твердих бітумів у межах Українських Карпат та їхній видовий склад. Розглянуто положення твердих бітумів у “газових колонах”, які виникають у ході еволюції глибинних вуглеводневих потоків та взаємодії з породами земної кори, крізь які мігрують ці потоки. Визначено можливості використання просторового й генетичного зв’язку поширення різних видів бітумів з покладами вуглеводнів для створення методики прогнозування та розшуків родовищ нафти і газу.
Ключові слова: тверді бітуми, вуглеводневі потоки, газова колона, родовища нафти, вуглеводневий метасоматоз, Українські Карпати.

С. 166-183
ОНТОГЕНІЧНА МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ ТЕРМОКАРСТОВИХ ПЕЧЕР ТА ЇХНЬОГО АГРЕГАТНОГО ОБЛЯМУВАННЯ
В МІРАБІЛІТ-ТЕНАРДИТОВИХ ВІДКЛАДАХ ІЗ ВТОРИННИХ РОЗСОЛІВ КАЛІЙНИХ РОДОВИЩ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
В. Дяків, І. Кицмур, О. Матковський

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: dyakivw@yahoo.com

Комплексними дослідженнями мірабіліт-тенардитових відкладів з вторинних розсолів солевідвалів і хвостосховищ Стебницького та Калуш-Голинського родовищ калійних солей виявлено унікальні післяседиментаційні зміни в їхній структурі. Під впливом температурних змін середовища мінералоутворення вони привели до карстування (термокарсту) і марковані різними онтогенічними різновидами натічних мінеральних агрегатів. Розроблено цілісну онтогенічну модель мірабіліт-тенардитових мінеральних агрегатів, визначено закономірності їхнього зародження, росту, перекристалізації, плавлення та розчинення.
Ключові слова: мірабіліт, тенардит, термокарст, вторинні розсоли, натічні мінеральні агрегати, онтогенічна модель, родовище калійних солей, Передкарпаття.

С. 184-195
ВОСЬМІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ ІМЕНІ АКАДЕМІКА ЄВГЕНА ЛАЗАРЕНКА “МІНЕРАЛОГІЯ: СЬОГОДЕННЯ І МАЙБУТТЯ”
(ПРИСВЯЧЕНО 150-РІЧЧЮ ЗАСНУВАННЯ КАФЕДРИ МІНЕРАЛОГІЇ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ)
О. Матковський, І. Мисяк, Є. Сливко

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: emslivko@i.ua

С. 196-199
АКАДЕМІК МИКОЛА ПЕТРОВИЧ ЩЕРБАК (ДО 90-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
О. Матковський, І. Наумко, М. Павлунь