Abstract-2014

С. 4-14
КРОКИ ЖИТТЯ ТА НАУКОВОЇ ПРАЦІ ОРЕСТА ІЛЛЯРОВИЧА МАТКОВСЬКОГО
М. Павлунь

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Стисло проаналізовано найважливіші сторони багатогранного життя й наукової праці вченого, педагога, організатора науки та освіти, метра мінералогії, патріарха геологічного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Ореста Матковського.
Ключові слова: Орест Матковський, учений, педагог, мінералогія, геологічний факультет, Львівський університет.

С. 15-23
ЖИВИЙ КЛАСИК УКРАЇНСЬКОЇ МІНЕРАЛОГІЇ
(ДО 85-РІЧЧЯ ЗАСЛУЖЕНОГО ПРОФЕСОРА ОРЕСТА МАТКОВСЬКОГО)
В. Павлишин

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, 03022 м. Київ, Україна
E-mail: V.I.Pavlyshyn@gmail.com

Стаття присвячена 85-річчю видатного вченого-мінералога, професора Львівського національного університету імені Івана Франка О. Матковського. Висвітлено розмаїту наукову й організаційну діяльність ученого, спрямовану на розвиток мінералогії України.
Ключові слова: Орест Іллярович Матковський, мінералогія, акцесорний мінерал, регіональна мінералогія, Український щит, Українські Карпати, Львівський національний університет імені Івана Франка.

С. 24-30
ПРОФЕСОР ОРЕСТ МАТКОВСЬКИЙ У МОЄМУ ЖИТТІ
І. Наумко

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: naumko@ukr.net

Стисло схарактеризовано життєвий шлях і творчий доробок професора Ореста Матковського – класика мінералогії на рубежі ХХ і ХХІ століть. З’ясовано його роль як багатолітнього декана і завідувача кафедри мінералогії геологічного факультету Львівського університету у вихованні наукової зміни, формуванні світогляду майбутніх учених і педагогів та їхньому фаховому зростанні. На прикладах із свого життя і діяльності це переконливо обґрунтовує випускник кафедри мінералогії 1973 р., доктор геологічних наук Ігор Наумко.
Ключові слова: Орест Матковський, декан геологічного факультету, завідувач кафедри мінералогії, Львівський університет.

С. 31-54
АЛУНІТ У ГЕОЛОГІЧНИХ УТВОРЕННЯХ УКРАЇНИ
О. Матковський

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: mineral@franko.lviv.ua

Зведено відомості про стан вивченості, поширення, форми прояву, морфологію, хімічний склад, структуру, фізичні властивості, умови утворення та практичне використання алуніту, який виявлено у чотирьох мінералогічних провінціях України: Українського щита, Донецькій, Карпатській і Кримській. Найпоширеніший він у Закарпатті, де утворює родовища алунітових руд у межах Берегівського рудного району, які свого часу розробляли. Мінерал формує досить потужні переважно полімінеральні поклади, дрібні вкраплення, суцільні борошнисті маси, жильні виділення, стяжіння конкреційної форми, тичкуваті й друзові агрегати, окремі кристали. Повсюди його діагностовано й вивчено методами рентгенометричних, хімічних і фізико-хімічних досліджень. Генезис і парагенезис алуніту в різних регіонах досить відмінний. Найдетальніше його схарактеризовано на родовищах Закарпаття, у яких алунітову мінералізацію зачислено до гідротермально-метасоматичних утворень типу вторинних кварцитів, пов’язаних з післямагматичною діяльністю двох етапів неогенового магматизму. Нові дані щодо генезису й парагенезису закарпатського алуніту одержано за результатами онтогенічних досліджень з використанням катодолюмінесцентного імідж-аналізу і числового фізико-хімічного моделювання. Майже зовсім нема відомостей про походження алуніту в Кривбасі та серед Самотканських розсипів, досить обмежені вони і для Донбасу. У Донбасі утворення конкреційних стяжінь алуніту пов’язують як з інфільтраційним метасоматозом, зумовленим дією сірчанокислих розчинів на вогнетривкі глини, так і з процесами діагенезу. З погляду практичного використання мінералу на найбільшу увагу заслуговує комплексне алуніт-барит-поліметалеве Біганське родовище Закарпаття, для якого розроблено нову ефективну технологію комплексної переробки вихідних руд без збагачення.
Ключові слова: алуніт, ігнатьєвіт, левігі, морфологія, хімічний склад, фізичні власти-вості, параметри елементарної комірки, генезис і парагенезис, Україна.

С. 55-71
МАГМАТОГЕННІ ТА ВУЛКАНОГЕННІ ЧИННИКИ АЛМАЗОНОСНОСТІ КІМБЕРЛІТІВ
В. Василенко¹, Л. Кузнєцова¹, В. Мінін¹, М. Зінчук²

¹ФДБУН “Інститут геології і мінералогії ім. В. С. Соболева СВ РАН”,
просп. акад. Коптюга, 3, 630090 м. Новосибірськ, РФ
E-mail: vasilenko@igm.nsc.ru
²Західноякутський науковий центр Академії наук РС(Я),
вул. Леніна, 4/1, 678170 м. Мирний, РФ
E-mail: nnzinchuk@rambler.ru

Описано петрохімічні особливості кімберлітів із десяти трубок (родовищ) Якутії з промисловим умістом алмазів: у Мирнинському полі – це Інтернаціональна і Мир, у Накинському – Ботуобінська, Майська та Нюрбинська, в Алакіт-Мархінському – Айхал, Ювілейна і Ситиканська, у Далдинському – Удачна-західна та Удачна-східна. Представницькі геологічні взірці відібрано винятково з керна розвідувальних свердловин (331 свердловина, загальна довжина дослідженого керна – 88 082 м, максимальна глибина опробування – 1 359 м). Використано 7 114 хімічних аналізів порід алмазних родовищ, дані щодо середнього складу 83 кімберлітових тіл, а також 1 992 визначення алмазоносності (дані отримано співробітниками АК “АЛРОСА” унаслідок усереднення 6–10-метрових інтервалів керна розвідувальних свердловин). З використанням усіх наявних даних створено популяційну петрохімічну модель кімберлітоутворення, на підставі якої запропоновано петрологічну модель алмазоносних кімберлітів Якутії. Зроблено висновок, що розмаїття речовинного складу й алмазоносності порід зумовлені глибиною залягання магматичного осередку. На вулканічному етапі на хімічний склад породи впливають також ксеноліти вмісних порід, які спричиняють в’язкісну диференціацію розплавів.
Ключові слова: кімберліт, хімічний склад, популяційна петрохімічна модель кімберлітоутворення, алмазоносність, петрологічна модель, Якутія.

С. 72-82
МІНЕРАЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗВІТРЮВАННЯ РІЗНОМАНІТНИХ ПОРІД
М. Зінчук

Західноякутський науковий центр Академії наук РС(Я),
вул. Леніна, 4/1, 678170 м. Мирний, РФ
E-mail: nnzinchuk@rambler.ru

Порівняльний комплексний аналіз різних типів кір звітрювання засвідчує, що поряд з мінералогічними особливостями вихідних порід і гідрогеохімічними умовами середовища важливе значення у формуванні елювіальних продуктів мають такі три чинники: ступінь структурної впорядкованості первинних мінералів; успадкування цих властивостей новоутвореними фазами; універсальність процесу перетворення гіпогенних мінералів та утворення гіпергенних у профілях звітрювання, розвинутих на породах різного типу. Реалізація цих положень може ґрунтуватися тільки на комплексному оптико-електронно-мікроскопічному та структурно-кристалохімічному їхньому вивченні. Зазначена методологія дає змогу диференціювати на структурному рівні одні й ті ж різновиди первинних мінералів, а також ідентифікувати вторинні шаруваті силікати, що утворюються на різних стадіях гіпергенної зміни порід.
Ключові слова: кора звітрювання, елювіальні продукти, гіпогенні та гіпергенні утворення, оптико-електронно-мікроскопічні та структурно-кристалохімічні дослідження.

С. 83-87
ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗСИПНОГО ЗОЛОТА З АЛЮВІЮ ЛІВИХ ПРИТОК р. ЧОРНИЙ ЧЕРЕМОШ
Л. Фігура, М. Ковальчук

Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01601 м. Київ, Україна
E-mail: liuba_figura@ukr.net kms1964@ukr.net

Розглянуто типоморфні ознаки самородного золота з алювіальних відкладів лівих приток р. Чорний Черемош. Виділено основні морфологічні типи самородного золота. Визначено головні джерела живлення.
Ключові слова: самородне золото, морфологія, хімічний склад, алювіальні відклади, Чорний Черемош, Українські Карпати.

С. 88-94
ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ ЗОЛОТА З РУДНИХ ЗОН ТА КОРИ ЗВІТРЮВАННЯ РОДОВИЩА БАЛКА ЗОЛОТА
В. Сукач¹, М. Ковальчук², Н. Гаєва³

¹Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення імені М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03680 м. Київ, Україна
Е-mail: svital@ukr.net
²Інститут геологічних наук НАН України,
вул. Олеся Гончара, 55б, 01601 м. Київ, Україна
Е-mail: kms1964@ukr.net
³Пенсіонер

Досліджено типоморфні особливості золота з рудних зон родовища Балка Золота та кори звітрювання золотоносних порід. Виокремлено ідіоморфне, гіпідіоморфне, ксеноморфне та геміідіоморфне золото. У корі звітрювання золото, здебільшого, залишкове та зберігає фізико-хімічні особливості мінералу з рудоносних тіл. Незначна частина золота в елювії представлена новоутвореним гіпергенним золотом, що свідчить про існування гідрогенних сполук металу, їхню міграцію в профілі кори звітрювання та осадження на геохімічних бар’єрах.
Ключові слова: золото, типоморфні особливості, рудна зона, кора звітрювання, родовище золота Балка Золота, Середнє Придніпров’я.

С. 95-103
БІОТИТ КРИСТАЛІЧНИХ ПОРІД НОВОПОЛТАВСЬКОЇ ДІЛЯНКИ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ЗОНИ РОЗЛОМУ (ЗАХІДНЕ ПРИАЗОВ’Я)
М. Таран¹, Н. Юрченко¹, С. Шнюков²

¹Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
E-mail: igmr@igmof.gov.ua
²Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, 03022 м. Київ, Україна
E-mail: mgp@univ.kiev.ua

Проаналізовано склад, температуру кристалізації та поляризовані оптичні спектри біотиту із кристалічних порід рами Новополтавської ділянки Чернігівської зони розлому Західного Приазов’я. У мінералі виявлено два типи оптичних спектрів. Перший – тільки зі смугами електронних дозволених за спіном dd-переходів та входженням Fe²⁺ і Fe³⁺ в октаедричні позиції структур, що притаманні слюдам ранніх етапів мігматизації. Другий – також із частковим входженням частини Fe³⁺ у тетраедричні позиції слюд у ділянках інфільтрації метасоматизувальних розчинів, пов’язаних із карбонатитами, однак ще з прямою схемою абсорбції, на відміну від тетраферифлогопіту.
Ключові слова: біотит, оптична спектроскопія, умови кристалізації, карбонатити, Чернігівська зона розлому, Західне Приазов’я, Український щит.

С. 104-114
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД РУД СТРЕМИГОРОДСЬКОГО РОДОВИЩА (КОРОСТЕНСЬКИЙ ПЛУТОН),
ПРОГНОЗУВАННЯ ЙОГО ЗМІН У ЗОНІ ТЕХНОГЕНЕЗУ ТА ПОТЕНЦІЙНОГО ВПЛИВУ НА ПРИРОДНІ ВОДИ
І. Чікова¹, У. Борняк², В. Дяків²

¹Науковий центр Інституту гірничо-хімічної сировини,
вул. Стрийська, 98, 79026 м. Львів, Україна
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: dyakivw@yahoo.com

Стремигородське родовище ільменіт-апатитових руд приурочене до південно-західної частини Чоповицького масиву основних порід у межах Коростенського плутону (Житомирська обл.). Проектований видобуток апатит-ільменітових руд та їхнє збагачення, за аналогією з подібними гірничодобувними та збагачувальними комплексами, призводитимуть до складування відходів у хвостосховищах та до екзогенних змін їхнього мінерального складу в зоні техногенезу. У цьому разі можуть утворюватися забруднені води, які негативно впливатимуть на природні підземні й поверхневі води. Вивчення мінерального складу руд Стремигородського родовища, прогнозування його змін у зоні техногенезу, аналіз технологічних процесів видобутку, збагачення і складування відходів дали змогу виявити закономірності утворення забруднених вод та запропонувати заходи щодо мінімізації їхнього негативного впливу.
Ключові слова: ільменіт, апатит, Стремигородське родовище, Коростенський плутон, відходи видобутку і збагачення руд, техногенез, забруднені води.

С. 115-124
ПЕТРОЛОГО-ГЕОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЧАРНОКІТОЇДІВ ЛІТИНСЬКОЇ КУПОЛОПОДІБНОЇ СТРУКТУРИ
(ДНІСТЕРСЬКО-БУЗЬКИЙ МЕГАБЛОК УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА)
К. Касьяненко¹, О. Пономаренко², О. Вишневський²

¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка,
вул. Васильківська, 90, 03022 м. Київ, Україна
E-mail: kasya511@mail.ru
²Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
E-mail: igmr@igmof.gov.ua

Досліджено кристалічні породи Літинської куполоподібної структури, що розташована в центральній частині Гніванської синкліналі (Вінницький блок Дністерсько-Бузького мегаблока Українського щита). Чарнокітоїди Літинської структури облямовані гранат-біотитовими мігматитами і гранітами бердичівського комплексу. У Літинському кар’єрі виявлено перешарування біотит-гранатових гнейсів, бердичівських гранітів, вінницитів і ендербітів з поступовим зменшенням прошарків гранатовмісних порід до центру кар’єру і заміною їх ендербітами. Вінницити з’являються на контакті бердичівських гранітів і ендербітів. У Малинівському кар’єрі наявні типові однорідні ендербіти з гіперстеном. Виконані мінералогічні, петрографічні та геохімічні дослідження дали змогу з’ясувати, що під час росту Літинської куполоподібної структури склад чарнокітоїдів змінювався від основного в периферійній частині до кислого в центрі. Результати досліджень підтверджують теорію, що в межах будь-якої куполоподібної структури можна виділити декілька етапів формування гранітоїдів, пов’язаних з гранітизацією кристалічного фундаменту.
Ключові слова: гранітоїди, чарнокітоїди, вінницити, ендербіти, породоутворювальні мінерали, рідкісноземельні елементи, Літинська куполоподібна структура, Український щит.

С. 125-131
ЕТАПИ ДИСЛОКАЦІЙНОГО МЕТАМОРФІЗМУ ТА ВІК КВАРЦОВИХ СІЄНІТІВ
ГУРІВСЬКОЇ АНТИКЛІНАЛІ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПРИАЗОВ’Я (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
Г. Артеменко, І. Самборська, В. Демедюк, І. Швайка, М. Стеценко

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
E-mail: regul@igmof.gov.ua

Визначено архейський вік дислокованих плагіогранітоїдів в облямуванні Берестівської зеленокам’яної структури в Центральному Приазов’ї. Виділено два етапи їхніх дислокаційних перетворень, що відбувалися, імовірно, в палеопротерозої. Під час раннього етапу сформувались мігматити – артерити в субширотній зоні в’язко-пластичної течії (shear-zone). Їхня палеосома представлена кварцовими сієнітами, а неосома – сублужними гранітами. Вірогідно, з цим етапом пов’язане вкорінення малопотужних дайок базитового складу. Другий етап дислокацій виявився у локальних зонах потужністю перші метри і пов’язаний з укоріненням пегматоїдних калієвих гранітів та в’язко-пластичною течією описаних вище порід і жил пегматоїдних гранітів. За геохімічними особливостями кварцові сієніти в облямуванні Берестівської структури подібні до гранодіоритів Осипенківського масиву.
Ключові слова: дислокаційний метаморфізм, кварцові сієніти, сублужні граніти, плагіомігматити, зона в’язко-пластичної течії, циркон, U-Pb вік, Берестівська зеленокам’яна структура, Центральне Приазов’я.

С. 132-143
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИДОБУТКУ ТИТАН-ЦИРКОНІЄВИХ РУД
У МЕЖАХ ОБВОДНЕНОЇ ЧАСТИНИ МАЛИШІВСЬКОГО РОДОВИЩА (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
А. Гайдін¹, В. Дяків², І. Чікова¹

Досліджено обводнені ділянки Малишівського титан-цирконієвого родовища, розташованого в межах Середньопридніпровського мегаблока Українського щита. Визначено, що в гідрогеологічному розрізі рудний пласт залягає тут нижче від рівня підземних вод. На підставі результатів гідрогеологічного моделювання з використанням загальнодоступної версії пакета програм Visual Modflow розроблено окремі цифрові моделі четвертинного водоносного горизонту і водоносного комплексу в неогенових відкладах. За результатами коригування моделей визначено фільтраційні параметри складових гідрогеологічного розрізу. З’ясовано, що водоприплив з неогенового водоносного комплексу у разі заповнених водойм становить від 360 до 2 750 м³/добу, а за спорожнених – від 124 до 142 м³/добу. Притік підземних вод незначний, на порядки менший, ніж можливий притік зливових вод. Спорудження тимчасових водойм у балках обмежує розвиток депресійної лійки навколо кар’єру. Труднощі в осушенні кар’єру зумовлені низькою проникністю й водовіддачею відкладів полтавської серії, тому рекомендовано застосовувати гідромеханічний спосіб розробки родовища.
Ключові слова: ільменіт, циркон, Малишівське титан-цирконієве родовище, розсипи, полтавська серія, гідрогеологічні умови, фільтраційні параметри, цифрове моделювання, Український щит.

С. 144-150
КУТНАГОРИТОВА МІНЕРАЛІЗАЦІЯ У ВІДКЛАДАХ ЕОЦЕНУ АЗОВО-ЧОРНОМОРСЬКОГО РЕГІОНУ
В. Ревер

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

У межах Азово-Чорноморського регіону вперше виявлено кутнагорит. Його діагностовано петрографічним, рентгенодифрактометричним, інфрачервоним спектрофотометричним та електронно-мікроскопічним аналізами. Розроблено вірогідну модель утворення кутнагориту, згідно з якою його формування спричинене змішуванням метеогенних та ексфільтраційних розчинів на ранніх етапах катагенезу. Виділено прогнозні зони поширення цього мінералу на території досліджень.
Ключові слова: кутнагорит, метеогенні та ексфільтраційні флюїди, манґан, еоцен, кумська світа, Азово-Чорноморський регіон.

С. 151-167
МІНЕРАЛОГІЧНІ ТА ГЕОХІМІЧНІ ІНДИКАТОРИ УМОВ ФОРМУВАННЯ КРЕЙДОВО-ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ
КАРПАТО-ЧОРНОМОРСЬКОГО СЕГМЕНТА ОКЕАНУ ТЕТИС
І. Попп, Г. Гавришків, Ю. Гаєвська, О. Кохан, П. Мороз

Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова, 3а, 79060 м. Львів, Україна
E-mail: igggk@mail.lviv.ua

Виділено три головні літолого-геохімічні типи крейдово-палеогенових відкладів Карпатського сегмента океану Тетис: сірі вапняковисто-глинисто-теригенні (тип І) товщі, невапняковисті або слабковапняковисті глинисто-теригенні (тип ІІ) і чорні вуглецевмісні скременілі теригенно-глинисті (тип ІІІ), які відрізняються за вмістом органічної речовини, кремнезему і карбонатів. Відклади першого типу зачислено до лужно-окисних, другого – до кислих і слабколужних окисних, третього – до відновних мінералого-геохімічних фацій. Формування барем-альбських (шипотська, спаська світи) і олігоценових (менілітова, дусинська світи) ми пов’язуємо з фазами океанічних безкисневих подій ОАЕ-1 і ОАЕ-4 у Карпатському сегменті Тетису, під час яких анаеробне відновне середовище сприяло фосилізації величезної кількості розсіяної органічної речовини. Структурно-текстурні ознаки та речовинний склад окремих літологічних типів силіцитів і діагенетичних конкрецій нижньої крейди й олігоцену Українських Карпат свідчать про те, що їхній седиментогенез і діагенез відбувалися за умов значного дефіциту кисню. Досліджені кременисті породи можна вважати індикаторами безкисневих подій. На підставі вивчення складу аутигенних мінералів та кореляційних залежностей між вмістом фосфору, манґану, сульфідних заліза й сірки та кількістю органічного вуглецю зроблено висновок, що барем-альбські й олігоценові відклади Українських Карпат формувалися в анаеробній зоні, у порівняно глибоководнішій мезопелагічній частині басейну, тоді як седиментація досліджених майкопських олігоценових відкладів Причорномор’я відбувалася в епіпелагіалі, близько до верхньої межі анаеробної зони.
Ключові слова: кремнезем, карбонати, сульфіди, органічна речовина, океанічні безкисневі події, седиментогенез, діагенез, крейда, палеоген, Тетис.

С. 168-175
ГІПЕРГЕННЕ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ В РОДОВИЩАХ КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
П. Білоніжка

Вивчено гіпергенне мінералоутворення в покладах калійних солей Передкарпаття. У місцях виходу соляних порід під четвертинні відклади відбувається їхнє розчинення з утворенням вторинних мінералів та нагромадження залишкового піщано-глинистого мате-ріалу – гіпсоглинистої шапки. Описано поширення, форми виділення й умови утворення гіпергенних мінералів: гіпсу, мірабіліту, тенардиту, астраханіту, калушиту (сингеніту), епсоміту, гексагідриту, шеніту, леоніту, галіту. З’ясовано, що за умов теплого сухого повітря відбувається заміщення мірабіліту тенардитом, епсоміту й кізериту – гексагідритом, шеніту – леонітом, а лангбейніту – леонітом і гексагідритом.
Ключові слова: поклади калійних солей, зона звітрювання, ропа вилуговування, гіпергенні мінерали, гіпсоглиниста шапка, гідратація, дегідратація, Передкарпаття.

С. 176-194
МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ВІДХОДІВ ВИДОБУТКУ І ЗБАГАЧЕННЯ ВУГІЛЛЯ,
ЇХНІ ЕКЗОГЕННІ ЗМІНИ ТА ВПЛИВ НА ПРИРОДНІ ВОДИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ГІДРОГЕОЛОГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ
(ЧЕРВОНОГРАДСЬКИЙ ГІРНИЧОПРОМИСЛОВИЙ РАЙОН)
Г. Бучацька, Н. Дворянська, А. Дворянський, В. Дяків

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: dyakivw@yahoo.com

Видобуток кам’яного вугілля та його збагачення в межах Червоноградського гірничо-промислового району призводить до складування відходів у відвали, мінеральний склад яких змінюється під впливом екзогенних процесів. У цьому разі з’являються забруднені кислі сульфатні води, які потрапляють у геофільтраційне поле. Гідрогеологічне моделювання дало змогу визначити закономірності руху забруднених вод від техногенних об’єктів (породні відвали, хвостосховища, гідровідвал, відстійник шахтних вод) до ділянок природного розвантаження – рік Західний Буг, Рата й Солокія, а також до підземних водозаборів, передусім Соснівського, вода якого в середині 90-х років ХХ ст. стала причиною спалаху гіпоплазії та флюорозу у дітей.
Ключові слова: Червоноградський гірничопромисловий район, відходи видобутку вугілля, відходи збагачення вугілля, пірометаморфізм, кислі сульфатні води, геофільтраційне поле, гідрогеологічне моделювання.

С. 195-213
МІНЕРАЛЬНО-СОРБЦІЙНІ ТА КИСНЕВО-КАВІТАЦІЙНІ КОМПЛЕКСНІ ГЕОХІМІЧНІ БАР’ЄРИ
НА ШЛЯХАХ МІГРАЦІЇ ПОТЕНЦІЙНО ЗАБРУДНЕНИХ ПРИРОДНИХ ВОД У БАСЕЙНІ р. СТРИЙ
Ю. Боруцька, В. Дяків

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
Е-mail: Borutska_Yulya@ukr.net dyakivw@yahoo.com

Проведено геоекологічні та мінералого-геохімічні дослідження басейну р. Стрий. З’ясовано, що найпоширенішими комплексними геохімічними бар’єрами, які найактивніше впливають на якість природних вод у басейні р. Стрий, є мінерально-сорбційний та киснево-кавітаційний. Завдяки строкатому мінеральному складу корінних порід і ґрунтів, пересіченості гірського рельєфу, вологому клімату, багатоводності, турбулентності водотоків, наявності водоспадів, порогів, водоскатів та їхніх каскадів, збагаченості річкових вод розчиненим киснем за умови прямої дії комплексних мінерально-сорбційного та киснево-кавітаційного геохімічних бар’єрів, багаторазовому розведенню та здатності ландшафтів до відновлення природні води р. Стрий мають потужний потенціал до самоочищення, незважаючи на значне техногенне навантаження.
Ключові слова: мінерально-сорбційний геохімічний бар’єр, киснево-кавітаційний геохімічний бар’єр, глинисті мінерали, самоочищення природних вод, басейн р. Стрий, техногенне навантаження.

С. 214-226
ФЕНОМЕН УСПІХУ ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЇ МИКОЛИ ЄРМАКОВА
(ДО 100-РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ)
Г. Кульчицька, Д. Возняк, Д. Черниш

Інститут геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М. П. Семененка НАН України,
просп. акад. Палладіна, 34, 03142 м. Київ, Україна
E-mail: igmr@igmof.gov.ua

Учення про флюїдні включення в мінералах як новий науковий напрям у генетичній мінералогії, що пізніше отримав назву термобарогеохімія, нерозривно пов’язане з іменем професора Львівського й Московського університетів Миколи Порфировича Єрмакова. Хоча вивчення включень у мінералах тривало давно, бурхливий розвиток нової науки розпочався у другій половині ХХ ст. Перша група дослідників включень створена у стінах Львівського університету, де протягом 1945–1951 рр. працював М. Єрмаков. Успішна робота цієї групи і вихід у світ монографії М. Єрмакова “Исследование минералообразующих растворов” дали старт широкомасштабному розвитку нового наукового напряму, який дуже швидко вийшов за межі Львова, охопивши простори Радянського Союзу, а згодом і зарубіжжя. Із десятка термінів, якими називали або пропонували називати нову науку, найширше прижився термін, запропонований Миколою Порфировичем, – термодинамічна геохімія (термобарогеохімія). Причин небувалого розмаху термобарогеохімічних досліджень декілька. Цьому сприяли зовнішні умови, організаторські здібності фундатора термобарогеохімії, а найголовніше – застосування для дослідження електронагрівальної камери. Примітивний устрій камери забезпечив їй найширше використання, а отримані дані дали змогу перетворити флюїдні включення в мінералах на самореєструвальні термометри. Удосконалення методів дослідження включень розширило кількість отримуваних числових характеристик мінералоутворювального процесу. Термобарогеохімія перетворилася на точну науку, яка спирається на фактичні дані, отримані з мірою і числом, експериментом і аналізом. Усе це зробило дослідження включень респектабельною галуззю.
Ключові слова: Микола Порфирович Єрмаков, флюїдні включення, термобарогеохімія, термокамера Єрмакова.

С. 227-234
УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ ДО 85-РІЧЧЯ ПРОФЕСОРА ОРЕСТА МАТКОВСЬКОГО
Є. Сливко

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 м. Львів, Україна
E-mail: emslivko@i.ua