СЕВЕРИН ІВАНОВИЧ ПАСТЕРНАК
(до 100–річчя від дня народження)
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського 4, 79005, Львів, Україна
ДЕЯКІ ВИДИ ОДНОКАМЕРНИХ ВАПНИСТИХ ФОРАМІНІФЕР З МАНДРИКІВСЬКИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Науково-дослідний інститут геології,
Дніпропетровський державний університет
пр. К. Маркса, 36, 49044 Дніпропетровськ, Україна
З мандриківських відкладів (верхній еоцен) у Рибальському кар’єрі, що на лівобережжі Дніпра (м. Дніпропетровськ), описано десять нових видів однокамерних вапнистих форамініфер. Їх зачислено до родів Lagena, Oolina, Fissurina.
Ключові слова: форамініфери, верхній еоцен, мандриківські відклади, Україна.
ПРО МІКРОПАЛЕОНТОЛОГІЧНУ ХАРАКТЕРИСТИКУ КАРАГАНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ (СЕРЕДНІЙ МІОЦЕН) ПІВДНЯ УКРАЇНИ
Науково-дослідний інститут геології,
Дніпропетровський державний університет
пр. К. Маркса, 36, 49044 Дніпропетровськ, Україна
Наведено мікропалеонтологічну характеристику за форамініферами караганського регіоярусу Східного Причорномор’я, Приазов’я та Рівнинного Криму (верстви з Discorbis kartvelicus). Описані нові два види та три підвиди, характерні для цих відкладів.
Ключові слова: форамінифери, середній міоцен, караганський регіоярус, Рівнинний Крим, Приазов’я, Україна.
НОВИЙ РІД ТРИЛОБІТІВ ІЗ КЕМБРІЮ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Данило Дригант1, Леонід Константиненко2
1Державний природознавчий музей НАН України
вул. Театральна, 18, 79008 Львів, Україна
2Інститут геологічних наук НАН України
вул. О. Гончара, 55 б, 01601 Київ, Україна
У Передкарпатському прогині св. Чорнокунці–1 розкрито відклади кембрію (інт. 2253–2659 м) з рештками трилобітів, гіолітів і беззамкових брахіопод. Кранидій одного з верхньокембрійських трилобітів з інт. 2267–2277 м описаний як новий таксон Rectifrontinella olhae gen. et. sp. n.
Ключові слова: трилобіти, кембрій, Передкарпатський прогин.
ПРІСНОВОДНІ ОСТРАКОДИ ІЗ АЛЮВІАЛЬНИХ ПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНИ
Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55 б, 01601 Київ, Україна
Наведено палеонтологічний опис остракод родів Ilyocypris (6 видів), Candonopsis (1), Cypria (1), Cyclocypris (4), Cyprinotus (11), Eucypris (9) із алювіальних плейстоценових відкладів України.
Ключові слова: остракоди, систематика, плейстоцен, алювіальні відклади, Україна.
СИСТЕМАТИКА ОСТРАКОД ПІДРОДИНИ САNDОNІNАЕ Daday, 1900 ІЗ ПЛЕЙСТОЦЕНОВИХ АЛЮВІАЛЬНИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНИ
Інститут геологічних наук НАН України
вул. О.Гончара, 55 б, 01601 Київ, Україна
Наведено палеонтологічний опис остракод родів Candona (11 видів), Typhlocypris (4 види) із алювіальних плейстоценових відкладів України.
Ключові слова: остракоди, систематика, плейстоцен, алювіальні відклади, Україна.
Уперше описано найхарактерніших представників сартаганських молюсків Південної України. На підставі ідентичності видового складу сартаганських і верхньобаденських молюсків зроблено висновок про широкі палеогеографічні зв’язки морських басейнів цього часу.
Ключові слова: стеногалінні молюски, палеогеографічні зв’язки, верхній баден, сартаганські верстви, Південна Україна.
НОВІ ЗНАХІДКИ АМОНІТІВ У ВЕРХНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО КРАЮ ДОНБАСУ
Роман Лещух1, Дмитро Макаренко2
Наведено інформацію про нову знахідку амоніта разом з комплексом двостулкових молюсок у верхньоюрських відкладах, що відслонені в кар’єрі с. Мала Камишуваха Ізюмського району Харківської області.
Ключові слова: верхня юра, північно-західний край Донбасу, двостулкові молюски, амоніти, гастроподи, корали, морські їжаки, брахіоподи, конхіліофауна.
СЕРЕДНЬОЮРСЬКІ АМОНІТИ ПЕНІНСЬКОЇ ЗОНИ
УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Наведено монографічний опис амонітів (шість видів) Pseudophylloceras kudernatschi (Hauer), Calliphylloceras disputabile (Zittel), Eurystomiceras polyhelictum (Восkh), Leioceras opalinym (Reinecke), Lioceras costosum (Quenstedt), Ludwigia murchisonae (Sowerby) з середньоюрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат.
Ключові слова: амоніти, систематика, середня юра, Пенінська зона, Українські Карпати.
ПРО НОВУ ЗНАХІДКУ ЗАЛИШКІВ ВЕЛЕТЕНСЬКОГО ОЛЕНЯ В ЧЕТВЕРТИННИХ ВІДКЛАДАХ БІЛЯ ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
Дніпропетровський державний університет,
пр. К. Маркса, 36, 49044 Дніпропетровськ, Україна
В алювіальних відкладах Дніпра біля Дніпровсько-Орільського заповідника знайдено залишки велетенського оленя роду Megaloceras. Вік його датовано початком дніпровського зледеніння (міндель–рис). Знахідка має велике стратиграфічне і палеогеографічне значення для характеристики льодовикового періоду на Дніпропетровщині.
Ключові слова: велетенський олень, зледеніння, міндель–рис.
ПРО ФАУНУ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ ТА ГОНІАТИТІВ З ПОСИДОНІЄВИХ ГОРИЗОНТІВ ВУГЛЕНОСНИХ ВІДКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ
Віталій Шульга1, Марія Сергєєва1, Світлана Ніколаєва2
1Інститут геологічних наук НАН України
вул. Гончара, 55 б, 01601 Київ, Україна
2
вул. Профсоюзна, 123, 117647 Москва, Росія
Внизу верхньої вугленосної підформації Львівсько-Волинського басейну (нижня частина бужанської світи) спостерігаються три посійдонієвих горизонти. Вони представлені морськими та лагунними аргілітами, збагаченими органічною речовиною з пошаровими скупченнями двостулок Posidonia. Фауна пелеципод належить до родин Khombopteridae, Aviculopectenidae, Pterinopectenidae, Grammysiide, Myalinidae, Anthracosidae, Mytilidae і характеризує верх серпуховського і низ башкирського ярусів Східної Європи та Азії. Фауна гоніатитів представлена родами Eumorphoceras, Gravenoceratoides i Anthracoceras i характерна для верхньої частини серпуховського ярусу Східної Європи, генозони Fauettevillea – Delepinoceras, Уралу і Середньої Азії, зону Е2 арнсберзького ярусу Західної Європи, формації Імо Північної Америки (міссісіпій). Вивчення посийдонієвих горизонтів має важливе значення для глобальних співставлень і зокрема для кореляції вугленосних формацій Львівсько-Волинського і Люблінського басейнів, в якому вони відомі як горизонти Posidonia I i Posidonia II
Ключові слова: двостулки, гоніатити, посидонієві горизонти, серпуховський ярус, башкирський ярус, Львівсько-Волинський басейн.
УМОВИ ІСНУВАННЯ ФОРАМІНІФЕР
У ТИТОН-БЕРІАСЬКОМУ БАСЕЙНІ СЕДИМЕНТАЦІЇ РИФОГЕННИХ ВІДКЛАДІВ ПІВДЕННО-СХІДНОГО КРИМУ
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
пл. Міцкевича, 8, 79601 Львів, Україна
На підставі комплексного літолого-фаціального та мікропалеонтологічного досліджень зроблено спробу з'ясувати умови формування рифогенних відкладів, відкритих на крайньому південному сході Криму. Визначено, що титон-беріаський басейн седиментації - це зарифова лагуна, у яку періодично надходили води з відкритого морського басейну, вона була мілководною, з теплими, рухомими водами, що мали мінливу солоність.
Досліджено зв'язок форамініфер титону-беріасу з рифогенними мікрофаціями і визначено їхню залежність від палеоекологічних умов басейну. Виявлено, що найсприятливішими для існування, розвитку, формоутворення форамініфер–рифолюбів були умови в зоні зарифового басейну, який періодично поповнювався нормальносолоними водами з відкритого моря і прісними водами з суші. Розвитку форамініфер у такому басейні сприяли теплі неглибокі води, насичені кальцієм та киснем, помірні гідродинамічні умови, періодичне відновлювання харчових ресурсів завдяки перемішуванню вод.
Ключові слова: форамініфери, рифогенні мікрофації, палеоценоз, палеоекологія, умови формування, титон-беріас, Крим, Україна.
ПАЛІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВІДКЛАДІВ СЕРЕДНЬОЇ ЮРИ (БАТ-КЕЛОВЕЙ) ВОЛИНІ
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту,
пл. Міцкевича, 8, 79601 Львів, Україна
На підставі вивчення спорово-пилкових комплексів визначено вік світязької світи Волині як верхня частина середньої юри. Виявлено два палінокомплекси бат-келовейського віку, які відрізняються кількісним вмістом спорової чи пилкової частин. Наведено їхню детальну палінологічну характеристику і зіставлення з одновіковими палінокомплексами інших регіонів. На підставі зміни літологічного складу світи і палінологічної характеристики вмісних порід визначено прибережно-морські літоральні та субконтинентальні озерно-болотні умови накопичення світязької світи.
Ключові слова: палінокомплекси, біостратиграфія, умови накопичення, середня юра, бат-келовейський вік, світязька світа, Волинь.
БІОСТРАТИГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА СЕРЕДНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ У СВЕРДЛОВИНІ РОМАНІВСЬКА-1 (ПЕРЕДКАРПАТСЬКИЙ ПРОГИН) ЗА ДВОСТУЛКОВИМИ МОЛЮСКАМИ
На основі вивчення фауни молюсок доповнено біостратиграфічну характеристику і палеонтологічно надійно обґрунтовано малакофауною байос-батський вік коханівської світи Зовнішньої зони Передкарпатського передового прогину.
Ключові слова: молюски, середня юра, коханівська світа, Передкарпатський прогин.
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського,4, 79005 Львів. Україна
Наведені результати вивчення фауни форамініфер з аптських утворень Рівнинного Криму. Проведений мікрофауністичний аналіз розрізів свердловин Клепіненська–1, Крестянівська–1, Тетянівська–5, що розкрили аптські відклади в північно–західній частині Рівнинного Криму, доповнює біостратиграфічну характеристику відкладів, що умовно віднесені до під’ярусів – бедуль, гаргаз, клансей.
Ключові слова: форамініфери, біостратиграфія, нижня крейда, аптський ярус, Рівнинний Крим.
ЗОНАЛЬНЕ РОЗЧЛЕНУВАННЯ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ ЗА ВАПНЯНИМ НАНОПЛАНКТОНОМ
Наведено стратиграфічне розчленування верхньокрейдових відкладів півдня України за вапняним нанопланктоном. На північно-західному шельфі та кримському континентальному схилі Чорного моря виділено і схарактеризовано 14 нанопланктонних зон та їх зіставлено з одновіковими зонами інших регіонів України.
Ключові слова: нанопланктон, нанозона, біостратиграфія, верхня крейда, південь України.
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ІХТІОФАУНИ РАННЬОГО ДЕВОНУ НА ПОДІЛЛІ
За даними колекційних зборів та літературних джерел узагальнено відомості про місця знахідок на Поділлі ранньодевонських безщелепних і риб. Фауністичний список містить 75 видів із зазначенням їхніх місцезнаходжень. Враховано також усі матеріали, які можна визначити як рештки хребетних. На карті відмічено 97 місцезнаходжень.
Ключові слова: іхтіофауна, ранній девон, Поділля.
ПРО ДОСЛІДЖЕННЯ КАЛЬЦІЙ–МАГНІЄВИХ ТА ІЗОТОПНО–КИСНЕВИХ СПІВВІДНОШЕНЬ У СКЕЛЕТАХ БЕЗХРЕБЕТНИХ ОРГАНІЗМІВ
Визначено суттєву залежність мікроелементного та ізотопного складу фосилій від ступеня діагенетичного перетворення, з огляду на що його можна використовувати лише для орієнтовного оцінювання умов морського осадонагромадження і фіксації аномальних проявів, спричинених надзвичайними подіями в геологічній історії.
Ключові слова: біогеохімія, палеогеографія, скелети безхребетних, мікроелементи, ізотопи кисню, діагенез.
ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ ГАВРИЛИШИН
(20.02.1928 – 18.02.1999)