СИСТЕМАТИЧНИЙ
СКЛАД І МОРФОЛОГІЧНА МІНЛИВІСТЬ
ПЕКОПТЕРИДНИХ ПАПОРОТЕЙ КАСИМОВСЬКОГО ВІКУ В ДОНЕЦЬКОМУ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОМУ
БАСЕЙНІ
Вивчено десять видів пекоптеридних папоротей із касимовського ярусу Донбасу.
Виявлено зв’язок між їхньою морфологічною (онтогенетичною ) мінливістю і складністю
видової ідентифікації.
Ключові слова: морфологічна
мінливість, онтогенетична мінливість, пекоптериди, касимовський вік, кардинальна
ознака.
ПАЛІНОКОМПЛЕКСИ
БАРЕМ-АПТСЬКОГО ВІКУ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Марія Огороднік
Уперше
описані палінокомплекси барем-аптського віку Передкарпатського прогину (ділянки
Дашава та Лопушна). Виявлені палінокомплекси зіставлені з відомими баремськими
та аптськими комплексами спор і пилку різних регіонів України (Гірський Крим,
Дніпровсько-Донецька западина).
Ключові слова: спори, пилок, палінокомплекси, барем-аптський вік, Передкарпатський прогин.
ФОРАМІНІФЕРИ РОДИНИ HETEROHELICIDAE ІЗ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту,
пл. Міцкевича, 8, 79601 Львів, Україна
Вивчено кількісний
склад планктонних форамініфер родини Heterohelicidae на різних
стратиграфічних рівнях у різних частинах Волино-Поділля. Наведено залежність
між кількістю форм та літологічним
складом порід; історію вивчення гетерогеліцид.
Ключові слова: планктонні
форамініфери, верхня крейда, Волино-Поділля, сеноман, турон, коньяк, сантон,
кампан, маастрихт.
PARACONULARIA INAEQUICOSTATA (K O N I N C K) З МОСКОВСЬКОГО
ЯРУСУ ПІВДЕННОГО УРАЛУ
В. Огар,
Р. Фурдуй
Київський національний університет
імені Тараса Шевченка, вул. Васильківська,
90, 03022 Київ, Україна
Уперше описано середньокам’яновугільні конуляріїди
Уралу, що зачислені авторами до виду Paraconularia inaequicostata (K o n i n c k) – типового виду роду Paraconularia S i n c l a i r, 1940.
Ключові
слова: середній карбон, Південний Урал,
Paraconularia.
Уперше наведено повний видовий склад та опис
остракод з відкладів маастрихту Львівської мульди.
Ключові слова: остракоди, систематика, маастрихт, Львівська мульда.
НОВИЙ ВИД ФОЛАДОМІЙ (BIVALVIA) З
МААСТРИХТСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ЛЬВІВСЬКО-ЛЮБЛІНСЬКОГО ПРОГИНУ
Леонід
Якушин
Інститут геологічних наук НАН України, вул. О. Гончара 55 б, 01601 Київ, Україна
Описано новий
вид фоладомій із маастрихтських відкладів Львівсько-Люблінського прогину.
Ключові слова: двостулкові молюски, маастрихтські відклади, Львівсько-Люблінський
прогин, новий вид, Pholadomya potelychensis.
ПАЛЕОНТОЛОГІЧНЕ
ОБГРУНТУВАННЯ Стратиграфічного розмежування середньоюрської товщі Зовнішньої
(Більче-Волицької) зони Передкарпатського прогину за молюсками
Ігор
Шайнога, Роман Лещух
Львівський національний університет
імені Івана Франка, вул. Грушевського,4,
79005, Львів, Україна
Юрські
утворення у Передкарпатському прогині – перспективний об’єкт для розшуку вуглеводнів, тому
дуже актуальним є питання їхнього стратиграфічного розмежування та кореляції. На підставі результатів,
отриманих у процесі вивчення двостулкових молюсків, запропоновано поділ середньоюрського
розрізу на три товщі з притаманними їм комплексами фауни.
Ключові слова: Передкарпатський прогин, стратиграфія, молюски,
середня юра, стратиграфічний рівень.
Нові знахідки наутилоідей у юрських відкладах Пенінської
зони Українських Карпат
Галина
Гоцанюк, Роман Лещуx
Львівський національний університет
імені Івана Франка, вул. Грушевського,4, 79005, Львів, Україна
Наведено монографічний опис трьох видів наутилоідей,
уперше виявлених в юрських відкладах Пенінської зони Українських Карпат: Bisiphites striatus Sowerby, Paracenoceras cf. okensis Nikitin, Paracenoceras cf. calloviensis Oppel.
Ключові слова: Пенінська зона,
юрські відклади, наутилоідеї, седиментаційний басейн, палеоекологія,
палеогеографія.
Нові біогенні типи колекторів у девоні Волино-Подільської
нафтогазоносної області
Львівський національний університет
імені Івана Франка, вул. Грушевського,4, 79005, Львів, Україна
Уперше для девону Волино-Поділля
описано нові біогенні типи колекторів – первинні внутрішньоформені та вторинні
біогенно-кавернові, утворення яких пов’язане з життєдіяльністю палеоорганізмів
та післяседиментаційними перетвореннями їхніх скелетів і внутрішніх частин.
Ключові слова: колектор,
палеоорганізми, девон, Волино-Подільська нафтогазоносна область.
Львівський національний університет
імені Івана Франка, вул. Грушевського,4, 79005, Львів, Україна
За ступенем
геохімічної зрілості девонсько-кам’яновугільних відкладів, яку оцінювали методом
паліноориктоценозів уперше, територія Волино-Поділля неоднорідна. Всебічний
аналіз складу, збереженості нерозчиненої дисперсної органічної речовини дав
змогу виділити три зони за ступенем перетворення органіки: західну з аномальним
складом дисперсної органіки, центральну з погано збереженими ліптинітовими
компонентами та східну з нормальним виділенням дисперсної органічної речовини.
Ключові слова: нерозчинна дисперсна органічна речовина, нафтогазоносність,
девон, карбон, Волино-Поділля.
ТАРХАН-ЧОКРАЦЬКІ
ВІДКЛАДИ ГЕРАКЛЕЙСЬКОГО ПІВОСТРОВА (ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ КРИМ)
Ігор
Барг1, Тетяна Іванова2, Микола Лисенко3,
Олеся Бондар3
1Дніпропетровський національний
університет, пр. К. Маркса, 36, 49044 Дніпропетровськ, Україна
2Науково-дослідний інститут геології,
Дніпропетровського національного університету, пр. К. Маркса, 36, 49044 ,
Дніпропетровськ, Україна
3Таврійський національний університет,
вул. Ялтинська, 4, 95036 Симферополь, Україна
Наведено результати комплексного палеонтологічного вивчення молюсків,
форамініфер і остракод тархан–чокрацьких відкладів Гераклейського півострова.
Вперше для цього регіону визначено мілководні фації тарханського регіоярусу,
синхронні томаківським верствам південного схилу Українського щита. Припущено,
що у чокрацький час досліджений регіон
був досить близьким до протоки, яка з’єднувала Східний Паратетис із
Середземномор’ям.
Ключові слова: молюски,
форамініфери, остракоди, тарханський регіоярус, чокрацький регіоярус, міоцен,
Східний Паратетис.
НИЖньокам’яновугільні
форамініферові зони Львівсько-Волинського вугільного басейну (Endothyranopsis compressus–Archaediscus krestovnikovi–Eoparastafella та Endothyranopsis crassus–Eostaffella proikensis)
Інститут геологічних наук НАН України, вул. О. Гончара, 55 б, 01601 Київ, Україна
У нижньокам’яновугільних відкладах Львівсько-Волинського вугільного
басейну вперше запропоновано виділити форамініферові зони. Їх шість. Більшість
зон за обсягом досить близькі до світ. Там, де не було достатньо матеріалу
для виділення зон, визначено шари вапняків із комплексами форамініфер. Виділено
стратотипи зон, наведено їхню пошарову форамініферову характеристику і зображення
найпоширеніших форм (у систематичній послідовності). Весь матеріал розділено
на три частини, кожна з яких є самостійною статтею. Тут наведено опис, стратотипи,
кореляційні таблиці, а також частину зображень форамініфер таких зон: Endothyranopsis compressus–Archaediscus krestovnikovi-Eoparastafella (зона
І) та Endothyranopsis crassus–Eostaffella proikensis (зона ІІ).
Ключові слова: Львівсько-Волинський вугільний
басейн, нижньокам’яновугільні форамініферові зони, стратотипи зон, кореляція.
НИЖньокам’яновугільні
форамініферові зони Львівсько-Волинського вугільного басейну (Eostaffella ikensis–Bradyina rotula та Endothyranopsis sphaericus–Rectocornuspira regularis)
Інститут геологічних наук НАН України, вул. О. Гончара, 55 б, 01601 Київ, Україна
У нижньокам’яновугільних відкладах Львівсько-Волинського
вугільного басейну вперше виділено форамініферові зони. Тут продовжено опис
цих зон, зокрема, описано дві пізньовізейські зони Eostaffella ikensis–Bradyina rotula (зона
ІІІ) та Endothyranopsis sphaericus–Rectocornuspira regularis (зона IV). Виділено стратотипи йих зон, наведено їхню пошарову
мікропалеонтологічну характеристику і таблиці найхарактерніших форамініфер
у систематичній послідовності.
Ключові слова: Львівсько-Волинський вугільний
басейн, нижньокам’яновугільні форамініферові зони, стратотипи зон.
ГОЛОВНІ
ПРОБЛЕМИ СТРАТИГРАФІЇ НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ
РІВНИННОГО КРИМУ
Ярина Тузяк
Львівський національний університет
імені Івана Франка, вул. Грушевського,4, 79005, Львів, Україна
Виділено
етапи в історії стратиграфо-палеонтологічних досліджень нижньої крейди, наведено
коротку історію вивчення ранньокрейдових форамініфер, проведено порівняльний
аналіз існуючих стратиграфічних і біостратиграфічних схем нижньої крейди Рівнинного
криму за макро- і мікрофаунами, і також порушено проблеми стратиграфії нижньокрейдових
утворень та шляхи їхнього вирішення.
Ключові слова:
Рівнинний Крим, нижня крейда, беріас, валанжин, готерив, барем, апт, альб.
РОЗВІЙ СТРАТИГРАФІЧНОГО ВИВЧЕННЯ СИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ
ПОДІЛЛЯ
Андрій Данилів
Львівський національний університет
імені Івана Франка, вул. Грушевського,4, 79005, Львів, Україна
Проаналізовано
та висвітлено зміни в побудові стратиграфічних схем силурійських відкладів
Поділля. Розглянуто сучасний стан схеми стратиграфічної класифікації і шлях
до її вдосконалення.
Ключові слова: стратиграфічна схема кореляції,
літостратиграфічні підрозділи, біостратиграфічні підрозділи, силурійські відклади,
стратиграфія Поділля.