ПРОФЕСОР ВАСИЛЬ ГОРЕЦЬКИЙ (ДО 100-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
КАЛІМЕНІДИ (TRILOBITA) СИЛУРУ ПОДІЛЛЯ
Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55-б, 01054 Київ, Україна
В опорному розрізі силуру Поділля представники роду Calymene мають значне поширення. Описано десять найвідоміших видів, характерних для силуру Західної Європи, Англії й Балто-Скандинавії, з них один новий вид – Calymene mukshaensis sp. nov.
Ключові слова: трилобіти, новий вид, силур, Поділля.
МАЛАКОФАУНІСТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НИЖНЬОСИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ (ЗА ЧЕРЕВОНОГИМИ МОЛЮСКАМИ)
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Наведено монографічний опис і зображення п’яти характерних видів черевоногих молюсків із нижнього силуру (ярузька серія) Поділля.
Ключові слова: трилобіти, силур, Поділля.
ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ РОДИН Oriostomatidae і Murchisoniidae З ВЕРХНЬОСИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ
Львівський національний університет імені Івана Франка,
79005 Львів, вул. Грушевського, 4
Наведено монографічний опис і зображення п’яти видів черевоногих молюсків родин Oriostomatidae, Murchisoniidae з верхньосилурійських відкладів Поділля.
Ключові слова: гастроподи, нижній силур, Поділля.
ДВОСТУЛКОВІ МОЛЮСКИ З ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
Наведено монографічний опис чотирьох видів двостулкових молюсків, виявлених у сеноманських відкладах Волино-Поділля поблизу с. Худиківці Тернопільської обл.: Amphidonta conica Sowerby, A. canaliculata Sowerby, Lopha carinata La-marck, Cyprimeria faba Sowerby.
Ключові слова: двостулкові молюски, Волино-Поділля, базальні верстви крейди.
НОВІ ЗНАХІДКИ АМОНІТІВ У НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДАХ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
Наведено монографічний опис двох видів амонітів – Costidiscus cf. micro-costatus (Sim., Bac. et Sor) і Jaubertella micheliana Orb., виявлених у басейні р. Вир-ва в пелітоморфних вапняках ясно-охристого кольору, літологічні аналоги яких неві-домі в інших розрізах нижньої крейди Скибової зони і в тому числі в опорному розрізі по р. Дністер, у стратотиповій місцевості виділення спаської світи.
Ключові слова: амоніти, нижня крейда, Скибова зона, Українські Карпати.
Наведено монографічний опис п’ятьох видів амонітів, виявлених у південно-західній частині Гірського Криму в басейні р. Кача: Protetragonites crebrisulcatus Uhlig, Вarremites difficilis Orbigny, Olcostephanus astierianus Orbigny, Holcodiscus caillidianus Orbigny, Spitidiscus fallacior Coquand.
Ключові слова: Гірський Крим, амоніти, баремський, готеривський вік.
ДЕЯКІ ПРЕДСТАВНИКИ ІХТІОФАУНИ З МЕНІЛІТОВОЇ СВІТИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Наведено монографічний опис чотирьох видів іхтіофауни з менілітової світи Українських Карпат.
Ключові слова: іхтіофауна, менілітова світа, Українські Карпати.
ВИЗНАЧЕННЯ ПРИЧИН І ОЦІНКА МІНЛИВОСТІ ВМІСТУ МАГНІЮ У СКЕЛЕТАХ ГОЛКОШКІРИХ
пл. Свободи, 4, 61077 Харків, Українаа
Розглянуто особливості біогеохімії магнію в скелетах сучасних і викопних голкошкірих залежно від різних природних чинників. Звернуто увагу на необхідність урахування гетерогенності природи розподілу магнію в скелетах голкошкірих у разі палеогеографічних та філогенетичних побудов.
Ключові слова: скелети голкошкірих, біогеохімія магнію, діагенез.
НОВІ ПАЛІНОЛОГІЧНІ ДАНІ ДО ХАРАКТЕРИСТИКИ СЕРЕДНЬОЮРСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПІВДЕННОГО БОРТУ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара 55, б, 01601 Київ, Україна
Наведено детальну палінологічну характеристику байос-батських відкладів південного борту Дніпровсько-Донецької западини. За палінологічними даними обґрунтовано вік вивчених відкладів, визначено межу між байоськими та батськими відкладами. Спори, пилок, диноцисти, характерні для байоського та батського палінокомплексів, відображено у фототаблицях.
Ключові слова: спори, пилок, диноцисти, палінокомплекс, байос-батські відклади, Дніпровсько-Донецька западина.
CТРАТИГРАФІЧНЕ РОЗЧЛЕНУВАННЯ НИЖНЬОЇ КРЕЙДИ РОЗШУКОВОЇ СВЕРДЛОВИНИ ЗАХІДНОБІРЮЧА-1 ШЕЛЬФУ АЗОВСЬКОГО МОРЯ ЗА ПАЛІНОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ
Марія
Огороднік
Львівське відділення Українського державного
геологорозвідувального інституту,
вул. Пасічна, 38 а, 79038, Львів, Україна
За палінологічними даними та асоціаціями перидинеєвих водоростей стратиграфічно розчленовано відклади крейди св. Західнобірюча-1 (інт. 1100–1700 м) шельфу Азовського моря. Наведено результати вивчення складу дисперсної органічної речовини відкладів барему–сеноману, за якими уточнено умови седиментації.
Ключові слова: спори, пилок, перидинеєві водорості, нижня крейда, шельф Азовського моря.
БІОСТРАТИГРАФІЯ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ (ЗА МАКРОФАУНОЮ)
Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара 55 б, 01601, Київ, Україна
Запропоновано новий зональний поділ верхньокрейдових відкладів Дніпровсько-Донецької западини за макрофауною.
Ключові слова: зональна стратиграфічна схема, верхньокрейдові відклади, Дніпровсько-Донецька западина, макрофауна.
ПЛІОЦЕНОВА ДЕНДРОФЛОРА ПЛАТФОРМНОЇ УКРАЇНИ (ЗА ПАЛІНОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ)
Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55 б, 01054, Київ, Україна
Узагальнено результати проведених автором палінологічних досліджень пліоценових відкладів Українського щита, Дніпровсько-Донецької западини, Донбасу, Східного Приазов’я, а також літературних матеріалів з вивчення кіммерійських і куяльницьких відкладів Причорноморської западини та Керченського півострова. Реконструйовано пліоценову дендрофлору платформної України. Визначено роль виявлених таксонів у її складі протягом пліоцену. Простежено просторову диференціацію лісових угруповань Південної, Східної та Центральної України та участь у них окремих родів та видів.
Ключові слова: дендрофлора, пліоцен, Україна.
ПАЛЕОФЛОРИСТИЧНІ ТА ПАЛЕОКЛІМАТИЧНІ ЗМІНИ ПРОТЯГОМ ПІЗНЬОГО ПЛІОЦЕНУ НА ЗАКАРПАТТІ ТА ЇХНІ ПРИЧИНИ
Cвітлана Сябряй1, Олексій Іванов2
1Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55-б, 01601 Київ, Україна
2Інститут геохімії довкілля НАН України,
вул. Палладіна, 34-а, 03680 Київ, Україна
Палінологічні дослідження верхньопліоценових вугленосних відкладів на Закарпатті дали змогу схарактеризувати склад рослинного покриву, його зміни протягом часу формування нижнього та верхнього горизонтів буровугільної товщі та визначити параметри кліматичних умов у пізньому пліоцені (левантині). У той час клімат був тепло помірним і досить вологим. Порівняно невеликі коливання температури та вологості протягом левантину залежали від біотичних та абіотичних чинників. Для Закарпаття ступінь вулканічної діяльності був важливим локальним кліматоформувальним чинником.
Ключові слова: пізній пліоцен, палінокомплекс, рослинний покрив, вулканізм, клімат, абіотичний кліматоформувальний фактор, Закарпаття.
ТОМАКІВСЬКІ І НАГОРЯНСЬКІ ВЕРСТВИ УКРАЇНИ – НАЙВАЖЛИВІШІ РЕПЕРИ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ МІОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ СХІДНОГО І ЗАХІДНОГО ПАРАТЕТИСУ
Аналіз фауністичних залишків томаківських і нагорянських верств свідчить про їхню одновіковість і дає змогу використати їх для міжрегіональної кореляції Західного та Східного Паратетису.
Ключові слова: кореляція, Паратетис, томаківські й нагорянські верстви.
РОСЛИННІ СУКЦЕСІЇ ЯК ЛІТОПИС ЗМІН ПАЛЕОГЕОГРАФІЧНИХ УМОВ СТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ В ПІЗНЬОЛЬОДОВИКIВ’Ї І ГОЛОЦЕНІ (ПОПЕРЕДНІ РЕЗУЛЬТАТИ)
Наведено дані палінологічного вивчення осадів шельфової зони та континентального схилу Чорного моря. Виділено сукцесійні ряди, які відображають зміни рослинного покриву та клімату від алереду до субатлантичного періоду.
Ключові слова: палінологічний аналіз, палеогеографія, пізньольодовиків’я, голоцен, Північно-Західне Причорномор’я.
ВИКОПНІ МОЛЮСКИ З ТРАВЕРТИНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ
Наведено результати дослідження викопної малакофауни з травертинових відкладів Поділля.
Ключові слова: травертини, викопна малакофауна, Поділля.
ДОСВІД ДЕТАЛІЗАЦІЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ ІСТОРІЇ САРМАТСЬКОГО МОРЯ
Особливості стратиграфічного поширення молюсків та інших груп організмів свідчать про те, що Сарматське море не було повністю замкненим, а з’єднувалося протокою (чи протоками) з Середземноморським Тетисом. На нього впливали зміни рівня Світового океану, викликані глобальними коливаннями клімату. Відповідно до цієї концепції відновлена детальна геологічна історія Молдовського Придністер’я і суміжних регіонів у сарматський вік. Зміни фауністичного складу у розрізі сарматських відкладів можна пояснити явищами імміграції та рекуренції.
Ключові слова: історія Сарматського моря, Молдовське Придністер’я.
БУКЦИНОЇДИ МІОЦЕНУ МОЛДАВСЬКОГО ПРИДНІСТЕР’Я (НОМЕНКЛАТУРА, СКЛАД І СТРАТИГРАФІЧНА ПРИУРОЧЕНІСТЬ)
Наведено критичний огляд родових назв, що використовують у науковій літературі за останні два сторіччя для визначення сармат-ських букциноїдів; Duplicata i Aкburunella запропоновані як підродові назви сарматських представників роду Dorsanum. Видовий склад і детальне стратиграфічне поширення відображені в таблиці.
Ключові слова: букциноїди, сармат, Паратетис, Dorsanum, Ak-burunella.
СТРАТИФІКАЦІЯ ТИТОН-БЕРІАСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПІВДЕННО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ГІРСЬКОГО КРИМУ ЗА ФОРАМІНІФЕРАМИ
Аналіз фауністичних залишків томаківських і нагорянських верств свідчить про їхню одновіковість і дає змогу використати їх для міжрегіональної кореляції Західного та Східного Паратетису.
Ключові слова: кореляція, Паратетис, томаківські й нагорянські верстви.
УЗІЮК ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ
(до 70–річчя від дня народження)
ВТРАТИ НАУКИ
ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА МИКОЛА ГНАТОВИЧ ЛИСЕНКО (05.06.1930–06.02.2007)