НОВІ ПАЛІНОЛОГІЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ РАННЬОНЕОПЛЕЙСТОЦЕНОВОЇ РОСЛИННОСТІ
ПОДІЛЬСЬКОЇ ВИСОЧИНИ
Олена Сіренко
Інститут геологічних наук НАН України
вул. О. Гончара, 55-б, 01601 Київ, Україна
За результатами детальних палінологічних досліджень нижньонеоплейстоценових відкладів розрізу Скала Подільська детально реконструйовано п’ять фаз розвитку рослинності Подільської височини у ранньому неоплейстоцені. У складі кожної з фаз, що відповідали теплим етапам (широкинському, мартоноському, лубенському), виявлено декілька підфаз, які відображають відмінні палеогеографічні умови формування окремих ґрунтів у межах педогоризонтів. З’ясовано, що у ранньонеоплейстоценовий час у межах регіону досліджень панував лісовий тип рослинності, проте склад лісів у різні відрізки раннього неоплейстоцену змінювався залежно від кліматичних осциляцій. Визначено загальні риси та відмінні особливості складу ранньонеоплейстоценових угруповань Подільської височини, Житомирского Полісся центральних і східних регіонів України.
Ключові слова: спорово-пилковий комплекс, рослинність, ранній неоплейстоцен, Подільська височина.
ПРО МАЛОВІДОМУ ФАУНУ З ВЕСЕЛЯНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ НА Р. КОНКА
(СЕРЕДНІЙ МІОЦЕН, ПІВДЕННА УКРАЇНА)
Ігор Барг1, Тетяна Іванова2, Олеся Бондар1
1Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
пр. К. Маркса, 36, 49044, Дніпропетровськ, Україна
2Науково-дослідний інститут геології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара
пр. К. Маркса, 36, 49044, Дніпропетровськ, Україна
E-mail: igorbarg@rambler.ru ivanovatatyana@rambler.ru olesyabondar@list.ru
Уперше наведено монографічний опис характерних, але маловідомих таксонів черевоногих молюсків, форамініфер та остракодів з стратотипового розрізу веселянських верств конкського регіоярусу (район с. Веселянка Запорізької обл.): Odostomia (Odostomia) aff. plicata (Montagu), Chrysallida (Parthenina) interstincta (Montagu), Ammonia aff. schreibersii (Orb.), A. galiciana (Putrja), Aurila mehesi (Zal.), Xestoleberis rostrata Ljul.
Ключові слова: веселянські верстви, конкський регіоярус, середній міоцен, Південна Україна, Східний Паратетис, черевоногі молюски, форамініфери, остракоди.
ПРО СТРАТИГРАФІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ ДЕЯКИХ СПОР З ВІЗЕЙСЬКО–СЕРПУХОВСЬКИХ ВІДКЛАДІВ
(НА ПРИКЛАДІ ЛЬВІВСЬКО–ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ)
Антоніна Іваніна
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Завдяки фаціально-палінологічним дослідженням нижнього карбону Львівсько-Волинського басейну виявлено ранішу появу та більші діапазони існування Ahrensisporites, Mooreisporites, Crassispora kosankei, Kraeuselisporites, Murospora variabila, Bellispores, Callisporites. А такі форми, як Tholisporites scoticus, Chaetosphaerites pollenisimus, Cingulizonates bialatus, Diatomozonotriletes curiosus, поширені в усьому розрізі карбону, їхній вміст залежить від фацій. Виявлені особливості поширення таксонів суттєво впливають на визначення їхньої стратиграфічної цінності і коректне використання їх для біозональної стратифікації відкладів карбону.
Ключові слова: палінологія, спори, візейський, серпуховський яруси, Львівсько-Волинський басейн.
УДОСКОНАЛЕННЯ СТРАТИФІКАЦІЇ ВІДКЛАДІВ КРЕЙДИ УКРАЇНСЬКОГО ПЕРЕДКАРПАТТЯ (ДІЛЯНКА УГЕРСЬКО)
Марія Огороднік, Іванна Кметь, Світлана Щелкунова
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
вул. Пасічна, 38а, 79038 Львів, Україна
На підставі нових мікрофауністичних (фауна форамініфер і кальцисферулід) та петрографічних даних виконано детальне стратиграфічне розчленування та зістав-лення крейдових відкладів ділянки Угерсько. Нижньокрейдовий відділ представле-ний ставчанською світою барем-альбу (друга й третя пачки) та утвореннями верхньо-го альбу, верхньокрейдовий – сеноманським, туронським та хроностратиграфічно вищими ярусами. Карбонатна товща турону є маркувальним мікрофауністичним горизонтом на теренах Передкарпаття.
Ключові слова: ставчанська світа, крейдові відклади, форамініфери, кальцисферуліди, стратифікація, Передкарпаття.
БІОСТРАТИГРАФІЧНИЙ ПОДІЛ ГОТЕРИВ-БАРЕМСЬКИХ ВІДКЛАДІВ РІВНИННОГО КРИМУ ЗА ФОРАМІНІФЕРАМИ
Ярина Тузяк
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Уперше виконано біостратиграфічне розчленування готерив-баремських відкладів Рівнинного Криму за форамініферами. Виділено допоміжні біостратони – верстви з фауною. Нижньому готериву відповідають верстви з Marginulinopsis sigali–Dorothia kummi, нижньому барему–верстви з Hedbergella sigali–Clavihedbergella tuschepsensis, верхньому барему–верстви з Globuligerina tardita–Clavihedbergella primare.
Ключові слова: біостратиграфія, готеривський ярус, баремський ярус, форамініфери, Рівнинний Крим.
АМОНІТИ З НИЖНЬОЇ ЧАСТИНИ РОЗРІЗУ ВЕРХНЬОЇ КРЕЙДИ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Роман Лещух, Ігор Мар’яш
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
E-mail: r_leschukch@mail.ru
Уперше для південно-західного краю Східноєвропейської платформи (Волино-Поділля) з нижньої частини крейдового розрізу наведено монографічний опис і зображення двох видів амонітів – Puzosia subplanulata Schlut., P. mayoriana Orbigny.
Ключові слова: Південно-західний край Східноєвропейської платформи, Во-лино-Поділля, амоніти, верхня крейда, верхній альб, сеноман.
НОВІ ЗНАХІДКИ АМОНІТІВ У НИЖНЬОКРЕЙДОВОМУ ФЛІШІ РАХІВСЬКОЇ ЗОНИ
Роман Лещух, Вікторія Неміш
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
E-mail: r_ leschuken@ mail.ru
У дуже бідних на знахідки палеонтологічних решток нижньокрейдових флішових відкладів південно-східної частини Українських Карпат у декількох місцях Рахівської зони ми виявили відбитки та ядра черепашок амонітів. Результати, отримані під час їхнього детального вивчення дали змогу зробити деякі уточнення у стратифікацію, кореляцію і датування віку вмісних порід. Нижче наведено монографічний опис та зображення п’яти видів амонітів: Neosilesites nepos multifurcatus (Dimitrova), Acantohohoplites uhligi (Anthula), Acanthohoplites nolani (Seunes), Deshayesites cf. dechyi Papp, Hypacanthoplites compressus Kasansky.
Ключові слова: Українські Карпати, Рахівська зона, білотисенська світа, нижня крейда, фліш, амоніти, стратиграфія.
ДЕЯКІ ПЛАНКТОННІ ФОРАМІНІФЕРИ З СЕНОМАНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ
ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ ГІРСЬКОГО КРИМУ (С. ПРОХЛАДНЕ)
Оксана Мірошник
Інститут геологічних наук НАН України
вул. О. Гончара, 55 б, 01054 Київ, Україна
Наведено опис окремих видів Globotruncanidae та Rotaliporidae, виявлених у сеноманських відкладах південно-західної частини Гірського Криму.
Ключові слова: форамініфери, верхня крейда, сеноман, стратиграфія, Крим.
ДЕЯКІ НОВІ ВИДИ ГАСТРОПОДІВ ІЗ СИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ
Андрій Данилів
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
У зразках із силурійських відкладів Поділля, що відібрані у відслоненнях опо-рного розрізу, монографічно описано і подано світлини п’яти нових видів черевоногих молюсків.
Ключові слова: гастроподи, силур, серія, світа, товща, Поділля.
НОВІ ВИДИ ПРОЕТИДІВ (TRILOBITA) ІЗ СИЛУРУ ПОДІЛЛЯ
Леонід Константиненко
Інститут геологічних наук НАН України
вул. О. Гончара, 55-б, 01054 Київ, Україна
Сьогодні з опорного розрізу силуру Поділля відомо 22 види трилобітів родини Proetidae. Наведено опис нових видів трилобітів, з яких три види Proetus mukshaensis, P. bragensis, P. rashkoviensis та один підвид Proetus conspersus elongata.
Ключові слова: трилобіти, нові види, опорний розріз, силур, Поділля.
НОВІ БРАХІОПОДИ З ВЕРХНЬОДЕВОНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ
Олег Котляр
Інститут геологічних наук НАН України
вул. О. Гончара, 55-б, Київ, Україна
У відкладах франського і фаменського ярусів верхнього девону Дніпровсько-Донецької западини визначено сім нових видів та два підвиди викопних брахіоподів. Описані форми мають важливе значення для стратиграфічного розчленування та кореляції верхньодевонських відкладів у різних структурно-фаціальних зонах западини.
Ключові слова: брахіоподи, нові таксони, верхній девон, Дніпровсько-Донецька западина.
НОВІ ДАНІ ПРО СЕРЕДНЬОЕОЦЕНОВІ ВІДКЛАДИ СУРСЬКОЇ ДЕПРЕСІЇ
(СЕРЕДНЄ ПРИДНІПРОВ’Я)
Вадим Стефанський1, Тетяна Іванова2, Михайло Стефанський1
1Дніпропетровске відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
вул. Каруни, 1, 49081, Дніпропетровськ, Україна
2Науково-дослідний інститут геології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара
пр. К. Маркса, 36, 49044, Дніпропетровськ, Україна
E-mail: stephansky2007@yandex.ru, ivanovatatyana@rambler.ru
Наведено характеристику середньоеоценового комплексу спонгіофауни з глауконітових відкладів київського регіоярусу Сурської депресії (Середнє Придніпров’я). Комплекс уміщує близько 30 форм. Серед них є таксони, остання поява яких фіксована в середньому еоцені, а також морфовиди, що з’являються у київських утвореннях і переходять у більш молодші відклади.
Ключові слова: київський регіоярус, середній еоцен, Середнє Придніпров’я, спікули губок.
ЩОДО КОРЕЛЯЦІЇ МЕЖОВИХ ВІДКЛАДІВ МІЖ КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОЮ ТА ДЕВОНСЬКОЮ СИСТЕМАМИ
У ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКІЙ ЗАПАДИНІ
Олег Котляр
Інститут геологічних наук НАН України
вул .О. Гончара, 55-б, 01054 Київ, Україна
У межових відкладах девону й карбону Дніпровсько-Донецької западини виявлено багатий комплекс решток брахіоподів. Монографічне вивчення цих решток дало змогу порівняти комплекс з таким, що відомий з Франко-Бельгійського стратотипу етренського (струнійського) ярусу верхнього фамену та корелювати його з одновіковими відкладами деяких регіонів Євразії та Північної Африки.
Ключові слова: брахіоподи, покрівля фамену, Дніпровсько-Донецька западина, кореляція.
НОВІ ЗНАХІДКИ АМОНІТІВ У ЮРСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ЗАХІДНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
Роман Лещух, Олександр Старжинський
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
E-mail: r_leschukch@mail.ru
З керна свердловини Фурманівська-3, Прохорівська-1, Вугільна-6, 8, що відкрили юрські відклади в Переддобруджському прогині, наведено опис та зобра-ження п’яти амонітів - Eurystomiceras polyhelictum (Bockh), Kepplerites (Sigaloceras) calloviensis Sowerby, Reineckeia sp., Perisphinctes sp., Crassiplanulites cf. crassicostata Buckman. Результати, отримані внаслідок їхнього вивчення, дали змогу визначити геологічний вік вмісних відкладів, а також деталізувати їхню стратиграфію і кореляцію.
Ключові слова: Переддобруджський прогин, юрська система, стратиграфія, кореляція, амоніти.