Abstract-2013

ЧЕРЕВОНОГІ МОЛЮСКИ РОДИН PLATYCERATIDAE І MURCHISONIIDAE
З НИЖНЬОДЕВОНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПОДІЛЛЯ

Андрій Данилів

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна

Наведено монографічний опис і зображення чотирьох характерних видів Platyceras (Platyostom) cornutum (Hisinger, 1837), Platyceras (Platyostoma) disjunctum (Geibel, 1858), Murchisonia moniliformis (Lindström, 1884), Murchisonia demidoffi (Verneuil, 1841) черевоногих молюсків із нижнього девону (тиверська серія) Поділля.
Ключові слова: гастроподи, нижній девон, серія, Поділля.

ЗНАХІДКИ ВЕЛИКИХ АМОНІТІВ ПІДРОДИНИ PUZOSINAE У ВЕРХНЬОСЕНОМАНСЬКИХ ВІДКЛАДАХ
ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Ігор Мар’яш, Ярослав Курепа

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
E-mail: ihormar@ukr.net ser , lukas@ukr.net

Наведено монографічний опис та зображення амоніта, подібного до Austiniceras austeni (Sharpe, 1855), з верхньосеноманських відкладів північно-східної частини Волино-Поділля, зона Praeactinocamax plenus. Така форма описана вперше для Волино-Поділля.
Ключові слова: верхня крейда, сеноман, амоніти, PUZOSINAE, Волино-Поділля.

ПРО ВІК СТРИЙСЬКОЇ СВІТИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ

Роман Лещух, Зенон Хевпа

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
E-mail: r_leschukh@mail.ru

Наведено аналіз результатів вивчення різними авторами форамініфер і вапнякового нанопланктону, які послугували основою для стратифікації та визначення геологічного віку стрийської світи в опорному розрізі крейди Скибової зони по р. Дністер, а також опис та зображення першої знахідки в перехідних верствах від головнінської світи, яка підстеляє стрийську світу, зонального для верхнього турону виду Inoceramus falcatus Heinz. На підставі його вивчення зроблено висновок про те, що стратиграфічна межа між цими місцевими стратиграфічними підрозділами є між туронським і коньякським ярусами і, відповідно вік головнінської світи – сеноман–турон, а стрийської – коньяк–дат.
Ключові слова: Українські Карпати, Скибова зона, стрийська світа, іноцерами.

ЗНАХІДКИ ДІАТОМОВИХ ВИДУ TERPSINOË AMERICANA (BAILEY) RALFS
У ГОЛОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДАХ ЧОРНОГО МОРЯ

Юлія Тимченко¹, Олександра Ольштинська²

¹Київський національний університет імені Тараса Шевченка
вул. Васильківська, 90, 03022 Київ, Україна
²Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55б, 01054, м. Київ, Україна
E-mail: maeotica@ukr.net , ol-lesia@mail.ru

У ході вивчення діатомових водоростей з голоценових осадів північно-західного шельфу Чорного моря в складі комплексів виявлено вид Terpsinoë americana (B a I l e y) Ralfs, який раніше в регіоні фіксувавали тільки у відкладах міоцену. Водночас у голоценових розрізах Балтики цей вид уважають стратиграфічним маркером атлантичного кліматичного оптимуму. Вид T. americana, типовий для океанічної літоралі, знайдено в бугазьких шарах поблизу коси Тендра та у вітязівських і каламітських біля о. Джарилгач, де він входить до монодомінантних комплексів, що на 85–95 % складені представниками роду Campylodiscus.
Kлючові слова: діатомові водорості, Чорне море, голоцен,. Terpsinoë americana.

ДЕЯКІ SYRINGOPORA З НИЖНЬОГО КАРБОНУ
ПІВДЕННОЇ ПРИБОРТОВОЇ ЗОНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ

Андрій Клевцовський, Віктор Огар

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
вул. Васильківська 90, 03022, Київ, Україна
E-mail: silent1@live.ru , ogar_victor@ukr.net

Уперше з нижнього карбону південної прибортової зони Дніпровсько-Донецької западини описано два види сирингопорид: Syringopora intermixa Reed,1927 і Syringopora geniculata Phillips, 1836. Вони підтверджують візейський вік поширених тут карбонатних порід.
Ключові слова: Syringopora, візейські відклади, Дніпровсько-Донецька западина.

РЕГІОЯРУСИ ПАЛЕОГЕНУ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

Борис Зернецький, Тамара Рябоконь

Інститут геологічних наук НАН України,
01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55-б

Наведено характеристику регіональних стратиграфічних підрозділів палеогену Південної України. Проаналізовані постанови й рішення МСК СРСР та УРМСК зі стратиграфії палеогену Кримсько-Кавказької області і території України. Внаслідок аналізу обсяги регіоярусів палеогену Південної України наведені згідно до затверджених МСК і УРМСК. Обсяги білокам’янського і качинського регіоярусів палеоцену, бахчисарайського, сімферопольського, новопавлівського, кумського та альмінського регіоярусів еоцену визначені за зональними комплексами планктонних форамініфер, нанопланктону й крупних форамініфер, і схарактеризовані комплексами диноцист і макрофауни. Планорбеловий, молочанський і керлеутський регіояруси олігоцену трактуються як відображення історико-геологічної етапності майкопського басейну та послідовності розвитку його фауни та флори. Границі крейди/палеогену, палеогену/неогену, еоцену/олігоцену в регіональній шкалі палеогену Південної України є геохронологічними. На підставі сучасної кореляції Кримсько-Кавказької зональної шкали з біохронологічною шкалою МСШ, регіояруси палеогену Південної України зіставлені з ярусами МСШ і горизонтами Північного Кавказу і Передкавказзя Росії. Виявлена невідповідність низки границь регіональних стратиграфічних півдрозділів Південної України з границями ярусів МСШ.
Ключові слова: стратиграфія, палеоген, регіоярус, Південна України.

ХАРАКТЕРНІ КОМПЛЕКСИ ОСТРАКОДІВ ПІЗНЬОГО МІОЦЕНУ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ

Володимир Коваленко

Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара 55б, 01601 Київ, Україна

Узагальнено дані що до поширення комплексів остракодів у пізньому міоцені, а саме – у понтичному, меотичному та сарматському регіоярусах Півдня України (нижній сармат (волинський регіопід’ярус) – середній міоцен). Вивчення чиселенних міоценових комплексів остракодів з різних свердловин та відслонень Півдня України дало підстави стверджувати, що стратиграфічна розв’язність остракодів для пізнього міоцену Південної України – регіопід’ярус. Визначені комплекси остракодів пізнього міоцену дають змогу детальніше ро-зчленувати понтичні, меотичні та сарматські відклади Півдня України.
Ключові слова: сармат, меотис, понт, регіоярус, регіопід’ярус, комплекс, Південь України.

НОВІ ПРЕДСТАВНИКИ ФОРАМІНІФЕР ІЗ ТАРХАНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ
ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ (НИЖНІЙ МІОЦЕН)

Тетяна Іванова

Науково-дослідний інститут геології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара,
пр. К. Маркса, 36, 49044, Дніпропетровськ, Україна
E-mail: ivanovatatyana@rambler.ru

Наведено монографічний опис трьох нових таксонів бентосних форамініфер (один підвид і два види) з відкладів тарханського регіоярусу Криму та його вікових аналогів – томаківських верств південного схилу Українського щита: Glabratella tarchanensis cristata subsp. nov., Glabratella inflata sp. nov., Floresina krasheninnikovi sp. nov.
Ключові слова: форамініфери, Glabratella, Floresina, тарханський регіоярус, томаківські верстви, нижній міоцен, Південна Україна, Східний Паратетис.

ПОШИРЕННЯ БРАХІОПОДІВ У СИЛУРІЙСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Юлія Махмуді, Володимир Гриценко

Геологічний музей ННПМ НАН України
E-mail: solomaha.yu@gmail.com , favosites@ukr.net

Розглянуто поширення брахіоподів у силурійських відкладах Волино-Поділля. Детально описано динаміку морських фацій та її вплив на видову різноманітність брахіоподів. У розрізі виділено три цикли осадонагромадження: ярузький, малиновецький та рукшинський. Зазначено, що порівняно глибоководний шельф був найбільш сприятливим для існування брахіоподів.
Ключові слова: брахіоподи, силурійські відклади, фації, Волино-Поділля.

СТРАТИГРАФІЯ КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ УКРАЇНСЬКОГО ПРИЧОРНОМОР’Я
1. НИЖНЯ КРЕЙДА

Ігор Іщенко

ДП “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,
вул. Київська, 8, 08132, м. Вишневе, Києво-Святошинський р-н, Київська обл., Україна
E-mail: paleontolog-72@mail.ru

На підставі глибокого опрацювання, ревізії та критичного аналізу всього наявного матеріалу з палеонтології, стратиграфії та літології нижньокрейдових відкладів Українського Причорномор’я виконано їхнє розчленування та кореляцію. Проведено структурно-фаціальне районування території, виділено три райони: Південноукраїнської монокліналі, Сиваський та Північноазовський. Запропоновано схему стратигра-фії нижньокрейдових відкладів цього регіону.
Ключові слова: нижньокрейдові відклади, розчленування та кореляція, структурно-фаціальне районування, регіональна стратиграфічна схема, Українське Причорномор’я.

СКЛАД І РОЗПОДІЛ РУГОЗ У СТРАТИГРАФІЧНИХ ПІДРОЗДІЛАХ СИЛУРУ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ

Володимир Гриценко, Анастасія Киселевич

Геологічний музей ННПМ НАН України
E-mail: favosites@ukr.net , quitka-rock@ukr.net

Наголошено на значенні комплексного вивчення палеонтологічних решток для того, щоб отримати точні дані стосовно стратиграфічного поділу та кореляції відкладів силуру Волино-Поділля. Наведено схему динаміки морських фацій і їхній вплив на видову різноманітність ругоз. У розрізі виділено три цикли нагромадження осадів: ярузький, малиновецький та рукшинський. Також зазначено, що порівняно мілководний шельф був найбільш сприятливим для існування ругоз. Фаціальна залежність певним чином обмежує універсальність бентосних організмів для стратиграфічних побудов.
Ключові слова: ругози, силур, стратиграфічна шкала, фації, Волино-Поділля.

ДВОСТУЛКОВІ МОЛЮСКИ ОПОРНОГО РОЗРІЗУ СЕРЕДНЬОГО САРМАТУ
СМТ ГУБИНИХА (ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ., УКРАЇНА)

Вадим Стефанський, Дмитро Старін

Науково-дослідний інститут геології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара,
пр. К.Маркса, 36, 49044, Дніпропетровськ, Україна
E-mail: stephansky2007@yandex.ru , dstarin@i.ua

Уточнено критерії стратифікації відкладів середнього сармату в опорному розрізі поблизу смт Губиниха. За малакофауною схарактеризовано новомосковські, василівські та дніпропетровські верстви. Наведено скорочений монографічний опис найбільш характерних таксонів двостулкових молюсків із цього розрізу.
Ключові слова: Bivalvia, Venerupis, Obsoletiforma, Plicatiforma, Mactra, сарматський регіоярус, Борисфенська затока, Східний Паратетис.

ГЕНЕТИЧНІ ЗВ’ЯЗКИ МІЖ ПЕТРОЛОГІЧНИМ, СПОРОВО-ПИЛКОВИМ І ФІТЕРАЛЬНИМ СКЛАДОМ ВУГІЛЛЯ,
ЇХНЄ ЕКОЛОГІЧНЕ, СТРАТИГРАФІЧНЕ ТА КОРЕЛЯЦІЙНЕ ЗНАЧЕННЯ

Василь Узіюк, Олена Шварцман

Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005, м. Львів
Е-mail: coalgeol@franko.lviv.ua

Описано генетичні зв’язки, виявлені вперше за результатами багаторічного мікроскопічного вивчення 13 010 прозорих вугільних шліфів 191 монолітного розрізу вугільних пластів нижнього, середнього і верхнього карбону петрологічними, анатомо-морфологічним, кутикулярним і мегаспоровим шліфовим методами та 2 295 мацерацій вугілля тих же розрізів спорово-пилковим методом. На підставі детальної пошарової стратифікації і зіставлення розрізів вугільних пластів комплексом методів виявлено вуглетворні рослини петрогенетичних типів вугілля, умови їхнього росту, вуглетворне значення, формування петрографічного складу вугілля на торф’яній стадії вуглеутворення і генетичні зв’язки між його петрографічним, спорово-пилковим і фітеральним складом. Успішне використання їх для стратифікації розрізів на петрогенетичні шари, пошарового їх зіставлення, кореляції та уточнення синоніміки вугільних пластів детально описане в працях автора, опублікованих раніше.
Ключові слова: карбон, вугілля, пласт, моноліт, розріз, рослина, шліф, петрологія, мікрокомпонент, фітерал, петрогенетичний тип, спори, пилок, стратифікація, кореляція, генезис, зв’язок.

ЛЕЩУХ РОМАН ЙОСИПОВИЧ (ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Гоцанюк Г., Данилів А., Мар’яш І., Шайнога І.

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів,Україна

ВОЛОДИМИР ЮРІЙОВИЧ ЗОСИМОВИЧ (ДО 80-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Лещух Р.

ЛЕОНІД ІВАНОВИЧ КОНСТАНТИНЕНКО (ДО 70-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Лещух Р., Веліканов В., Полєтаєв В., Данилів А.

ПЕРШИЙ ЗАХІДНО-УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОЛОГ ЮЛІАН МЕДВЕЦЬКИЙ (ДО 95-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ СМЕРТІ)

Лещух Р., Свинко Й.

ВЕНГЛІНСЬКИЙ ІВАН ВОЛОДИМИРОВИЧ (ДО 100-РІЧЧЯ ДНЯ НАРОДЖЕННЯ)

Лещух Р.