С. 3-10
КАФЕДРІ ІСТОРИЧНОЇ ГЕОЛОГІЇ ТА ПАЛЕОНТОЛОГІЇ У ЛЬВІВСЬКОМУ
НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА – 90 РОКІВ
Роман Лещух, Галина Гоцанюк, Антоніна Іваніна

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
paleontolzbirnyk@ukr.net

Наведено короткий історичний екскурс про створення і діяльність кафедри історичної геології та палеонтології і становлення наукового напрямку – палеонтології і стратиграфії, у Львівському університеті. Схарактеризовано сучасний етап розвитку кафедри. Кафедра історичної геології та палеонтології є однією з найстаріших у Львівському університеті – вона створена 1924 р. За час існування кафедри на ній працювало 14 професорів, 8 доцентів, які зробили вагомий внесок у розвиток фундаментальних палеонтологічних досліджень, стратиграфії фанерозою України і суміжних територій, геології нафтогазоносних і вугленосних регіонів тощо.
Нині головною метою діяльності кафедри є передача студентській аудиторії новітніх знань з геології осадових порід, популяризація і всебічний розвиток палеонтології, стратиграфії, еволюції біосфери, палеогеографії, наук про утворення осадових порід і корисні копалини, які вони містять. Кафедра забезпечує виклад 16 головних курсів і спецкурсів, керує практиками, курсовими та магістерськими роботами, виконує наукові дослідження з проблем стратиграфії та палеонтології фанерозою України, випускає єдиний в Україні «Палеонтологічний збірник» і курує Палеонтологічним музеєм, в експозиціях якого є багато унікальних експонатів.
Ключові слова: палеонтологія, стратиграфія, кафедра історичної геології та палеонтології, Львівський національний університет імені Івана Франка.

С. 11-17
ВАПНИСТІ ВОДОРОСТІ, ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНІ У ВІДКЛАДАХ ДЕВОНУ
ЛЬВІВСЬКОГО ПАЛЕОЗОЙСЬКОГО ПРОГИНУ
Олег Сухов

Ін-т геологічних наук НАН України,
вул. О.Гончара, 55-б, 01601 Київ, Україна
osukhow@yahoo.com

Під час перегляду шліфів девонських порід Львівського палеозойського прогину ми виявили водорості, раніше не описані в названих відкладах, ─ представники зелених, синьозелених і водорості невизначеного систематичного положення (мікропроблематика). Цікавим є той факт, що типовий матеріал цих видів описаний з відкладів, значно віддалених за геологічним віком від дослідженого нами.
Ключові слова: девон, Львівський палеозойский прогин, зелені, синьозелені, водорості невизначеного систематичного положення.

С. 18-29
НОВІ МОРФОВИДИ СПІКУЛ ГУБОК З ЮРСЬКИХ ТА КРЕЙДОВИХ
ВІДКЛАДІВ ЗАХІДНОЇ ТА ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПЛАТФОРМНОЇ УКРАЇНИ
Михайло Іванік, Юлія Клименко

Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара 55-б, 01054 м. Київ, Україна

Наведено монографічний опис низки морфовидів спікул кременевих губок з юрських і крейдових відкладів західної та центральної частини платформної України. Усі описані морфовиди у відкладах виявлені вперше. За природною класифікацією
визначено морфовиди належать до губок ряду Tetraxonida ( підряд Desmophora та підряд Astrophora).
Ключові слова: спікули губок, морфорід, морфовид, келовейський, альбський, сеноманський яруси.

С. 30-36
НОВІ СПІКУЛИ ГУБОК З ЕОЦЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ ПАЛЕОДЕПРЕСІЙ
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА (СЕРЕДНЄ ПРИДНІПРОВ’Я)
Тетяна Стефанська

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара
пр. К. Маркса, 36, 49044, Дніпропетровськ, Україна
ivanovatatyana@rambler.ru

Монографічно описано чотири нові морфовиди спікул кременевих губок (відповідно до паратаксономічної класифікації М. Іваніка) з глауконітових відкладів київського та обухівського регіоярусів палеодепресій Українського щита (Сурська та Верхівцевська депресії, Середнє Придніпров’я): Tetracrepides aculeatus Stephanska, morphosp. n., T. fimbriatus St ephanska , morphosp. n., Prodiaena furcilla Stephanska, morphosp. n., P. asymmetrica Stephanska, morphosp. n. Встановлено їх стратиграфічне значення.
Ключові слова: спікули губок, київський регіоярус, обухівський регіоярус, середній еоцен, верхній еоцен, Середнє Придніпров’я, палеодепресії Українського щита.

С. 37-51
ДЕЯКІ ДВОСТУЛКОВІ ТА ГОЛОВОНОГІ МОЛЮСКИ
З ВЕРХНЬОАПТСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ПІВДНЯ УКРАЇНИ (РІВНИННЙ КРИМ)
Роман Лещух

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, м. Львів, Україна
r_leschukh@mail.ru

Наведено монографічний опис та зображення декількох видів двостулкових і головоногих молюсків, серед яких: Glycymeris sublaevis (Sowe rby ) і Aucellina aptiensis (Orbigny ), Acanthohoplites bigoti (Seune s ), A. nolani (Seune s), A. sp., Colombiceras sp., Hypacanthoplites nolaniformis (Natzky) Glasunova, H. sp. і Neohibolites aptiensis Kilian, виявлених уперше в керні свердловини Степова-1, пробуреної у Рівнинному Криму. На підставі вивчення цих палеорешток палеонтологічно надійно підтверджено значне поширення в південноукраїнському регіоні верхньоаптських (клансейських) відкладів.
Ключові слова: Україна, Рівнинний Крим, нижня крейда, стратиграфія, аптський ярус, клансейський під’ярус, двостулкові молюски, амоніти, белемніти.

С. 52-61
ДЕЯКІ ПРЕДСТАВНИКИ ДВОСТУЛКОВИХ МОЛЮСКІВ З СЕРЕДНЬОГО
СЕНОМАНУ ПІВНІЧНОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Ярослав Курепа

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, Львів
ser_lukas@ukr.net

Наведено опис шести видів двостулкових молюсків з середнього сеноману північної частини Волино-Поділля (Рівненська обл., Милятинський кар’єр зернистих фосфоритів) Opis bicornis (Ge ini t z ), Brachidontes lineatus (Sowe rby in Fitton), Limatula cf. tombeckiana (d`Orbigny), Pseudolimea cf. composita (Sowe rby) , Myoconcha cretacea (d`Orbigny ), Venericardia tenuicosta (Sowerby). Представники останніх чотирьох видів уперше виявлено та описано з території Волині.
Ключові слова: верхня крейда, середній сеноман, двостулкові молюски, Волино-Поділля.

С. 62-76
ЗОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ КАМПАНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ
ПІВНІЧНОЇ ОКРАЇНИ ДОНБАСУ ЗА ФОРАМІНІФЕРАМИ
Олена Веклич

Інститут геологічних наук НАН України,
вул. О. Гончара, 55-б, 01054, Київ, Україна
Veklych_OD@i.ua

Запропоновано зональний поділ кампанських відкладів верхньої крейди на території північної окраїни Донбасу за форамініферами. Виявлено п’ять мікрофауністичних зон у кампані. Для кожної форамініферової зони визначено характерні види та види-індекси.
Ключові слова: зона, форамініфери, кампанські відклади, північна окраїна Донбасу.

С. 77-94
РЕГІОЯРУСИ ПАЛЕОГЕНУ ТЕТИЧНОЇ ПРОВІНЦІЇ УКРАЇНИ: ОБҐРУНТУВАННЯ
ВІКУ ТА КОРЕЛЯЦІЯ ЗА ПЛАНКТОННИМИ МІКРООРГАНІЗМАМИ
Аіда Андрєєва-Григорович, Нінель Маслун

Інститут геологічних наук НАН України
01054, м. Київ, вул. Олеся Гончара, 55-б
aida_grigorovich@mail.ru

Наведений регіоярусний поділ регіонів Карпат і Південної України. Уперше для Карпатського регіону запропоновано шкалу регіоярусного поділу, в основі якої виділені О. Вяловим, Д. Андрусовим (1963, 1971) русичанський, карпійський і омбронський комплекси (серії). На підставі зональної біостратигафії за планктонними мікроорганізмами обґрунтувано вік регіоярусів у межах Тетичної провінції України, і проведено кореляцію з горизонтами палеогену суміжної території Росії та з Міжнародною стратиграфічню шкалою. Обсяги регіоярусів, їхні межі та діахронність меж літостратиграфічних підрозділів визначені за кореляційними рівнями планктоних форамініфер, нанопланктону і диноцист. Нижня межа палеогену обґрунтована у Карпатському і Південному регіонах трьома групами планктону: верхня границя – трьома групами у Карпатах, на Півдні у крайових фаціях майкопу
– диноцистами і частково, планктонними форамініферами, у глибоководних фаціях Азово-Чорноморського регіону — нанопланктоном і форамініферами.
Ключові слова: регіояруси, кореляція, нанопланктон, форамініфери, диноцисти, палеоген, Карпати, Південна Україна.

С. 95-108
СТРАТИГРАФІЯ КРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ МЕЖИРІЧЧЯ ДНІСТЕР – ПРУТ
Ігор Іщенко

ДП “Науканафтогаз” Національної акціонерної компанії
“Нафтогаз України”
ishchenko@naukanaftogaz.kiev.ua

На підставі глибокого опрацювання, ревізії та критичного аналізу всього наявного матеріалу з палеонтології, стратиграфії та літології крейдових відкладів території українського межиріччя Дністер – Прут виконано їхнє розчленування та кореляцію. На території дослідження виділено три структурно-фаціальні райони: Молдавської монокліналі, Мирнопільсько-Тузлівський та Болград-Вилківський. Запропоновано схему стратиграфії крейдових відкладів цього регіону.
Ключові слова: крейдові відклади, розчленування та кореляція, регіональна стратиграфічна схема, межиріччя Дністер – Прут.

С. 109-118
ГЕТЕРОМОРФНІ АМОНІТИ З СЕРЕДНЬОГО СЕНОМАНУ
ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Ігор Мар’яш, Ярослав Курепа

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, Львів
ihormar@ukr.net
ser_lukas@ukr.net

Наведено опис чотирьох видів гетероморфних амонітів з середнього сеноману північно-східної частини Волино-Поділля (Милятинський кар’єр зернистих фосфоритів) Hamites simplex (d ’Orbigny), Turrilites (Turrilites) scheuchzerianus Bosc, Turrilites (Turrilites) costatus Lam., Sciponoceras baculoides (Mantel l ) . Представники підряду ANCYLOCERATINA вперше виявлені та описані з території Волині.
Ключові слова: крейда, середній сеноман, амоніти, ANCYLOCERATINA, Волино-Поділля.

С. 119-123
ВИВЧЕНІСТЬ СИЛУРІЙСЬКИХ БРАХІОПОДІВ ПОДІЛЛЯ
Андрій Данилів

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

Висвітлено поетапність вивчення брахіоподів нижньопалеозойських утворень Поділля. Зазначено про подальші дослідження, що важливо для розробки стратиграфії та відтворення палеогеографії й палеоекології силуру.
Ключові слова: брахіоподи, силурійські відклади, Поділля.

С. 124-135
ЩОДО ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ
ПІЗНЬОАЛЬБСЬКИХ-СЕНОМАНСЬКИХ ВІДКЛАДІВ СОЙМУЛЬСЬКОЇ СВІТИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
Зенон Хевпа

Львівський національний університет імені Івана Франка,
вул. Грушевського, 4, 79005, м. Львів, Україна
paleontolzbirnyk@ukr.net

Наведено монографічний опис та зображення важливих для стратифікації верхнього альбу і сеноману трьох видів двостулкових молюсків Aucellina gryphacoides Sow., Inoceramus concentricus Parc., Entolium orbiculare (Sow.) та трьох видів белемнітів Neohibolites minimus List ., N. ultimus (Orb. ), Parahibolites tourtiae (We ign.), виявлених у соймульській світі в південно-східній частині Українських Карпат.
Ключові слова: альб, сеноман, двостулкові молюски, белемніти, верхня крейда, соймульська світа, Українські Карпати.

С. 136-145
НОВИЙ ВИД ROTALITES (КОРАЛИ)
ПРЖИДОЛЬСЬКОГО ВІДДІЛУ СИЛУРУ ВОЛИНО-ПОДІЛЛЯ
Володимир Гриценко

Національний науково-природничий музей НАН України
вул. Богдана Хмельницького, 15, Київ-01601

Корали – одна з груп викопних організмів найбільш важливих для стратиграфії та фаціального аналізу силуру. В останні роки увага до їх вивчення не заслужено зменшилась. На відміну від мікрофауни, корали помітніші в породі, а їх вивчення вимагає менших витрат. Корали пржидолію вивчені у найменшому ступені. Публікація опису нового виду покликана заповнити цю прогалину. Опис нового виду обґрунтований ревізією наявних в фондах нашого музею колекцій керну із свердловин, що пройшли силурійські відклади. Це поліпшує палеонтологічну характеристику пржидолію Поділля та прилеглих розрізів за коралами.
Ключові слова: Rotalites, корали, пржидолій, фаціальні особливості, Волино-Поділля.

С. 146-155
ІНТЕГРОВАНИЙ ПІДХІД ДО ВИВЧЕННЯ ПАЛІНОЛОГІЧНИХ РЕШТОК
КАРБОНУ ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОЇ ОКРАЇНИ СХІДНО-ЕВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Антоніна Іваніна

Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна

Підґрунтям фаціально-палінологічних досліджень карбону Волино-Подільської окраїни Східноєвропейської платформи є паліноориктоценоз – комплекс мікрофосилій рослинного, тваринного і проблематичного походження, похованих в певних палеогеографічних умовах і приурочених до конкретного фаціального типу порід. Розроблена класифікація палінориктоценозів з виділенням 5 типів і 9 підтипів. Визначено нерівномірний розподіл паліноориктоценозів у фаціях і циклічне поширення у вертикальному розрізі.
Ключові слова: палінологія, міоспори, паліноориктоценоз, карбон, Волино-Подільська окраїна Східноєвропейскої платформи.

С. 156-157
ВОРОНОВА МАРГАРИТА АРТЕМІВНА
(До 80-річчя від дня народження)

С. 158-159
ПАМ’ЯТІ ЛЕОНІДА ІВАНОВИЧА КОНСТАНТИНЕНКА

С. 160-163
ПАМЯ’ТІ ОЛЕКСАНДРА КОСТЯНТИНОВИЧА ЩОГОЛЄВА