ПАМ’ЯТІ ПРОФЕСОРА ЯРОСЛАВА КУЛЬЧИЦЬКОГО
.
Львiвський національний
унiверситет iменi Iвана
Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
* Львівське відділення Українського
державного геологорозвідувального інституту
пл. Міцкевича,8, 79000 Львів, Україна
Стаття присвячена
одному з найвідоміших спеціалістів з геології Українських Карпат
– професору Ярославу Кульчицькому. Упродовж 50-річного
вивчення українського сегмента Карпат він зробив вагомий внесок у різні напрями
геології регіону – стратиграфію, тектоніку, палеогеографію, історію геологічного
розвитку тощо.
Ключові слова: Українські Карпати, Передкарпатський прогин,
Складчаті Карпати, нафтогазоносність, стратиграфія, палеонтологія, тектонічне
районування.
ВНЕСОК Я.О. КУЛЬЧИЦЬКОГО У ВИВЧЕННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул . Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail:
geomin@franko.lviv.ua
Проаналізовано внесок Я.О.Кульчицького у вивчення
корисних копалин Українських Карпат. Цим питанням присвячені окремі публікації
і колективні монографічні праці: “Геология и полезные ископаемые Украинских Карпат”
(ч.I, 1976; ч.II, 1977), “Тектоника и металогения Советских Карпат” (1988).
Велика заслуга вченого у вивченні горючих копалин (газ, нафта, менілітові
аргіліти) і мінеральних вод.
Ключові слова: Я.
О. Кульчицький, корисні копалини, Українські Карпати.
С.С. Круглов.
Львівське відділення Українського
державного геологорозвідувального інституту
пл. Міцкевича,8, 79000 Львів, Україна
Західна
Україна є хорошим полігоном для виконання різних палеотектонічних
реконструкцій. Вона охоплює давню платформу, різновікові за часом консолідації
епіорогенні зони й альпійські Карпати. Численні спроби пояснення їхньої
сучасної структури з позицій концепції тектоніки літосферних плит не можна
вважати вдалими. Застосування головних положень пульсаційного розвитку
Землі більше відповідає різним геолого-геофізичним фактичним
матеріалам з цього регіону. Проте навіть і ця гіпотеза не може поки що пояснити
на рівні загального визнання деякі кардинальні аспекти структури й альпійського
розвитку регіону. Найважливіші питання
з цієї проблеми розглянуто в статті.
Ключові слова: палеогеодинаміка,
літосферні плити, кільцеві структури, пасивний рифтогенез, поліморфні
перетворення, розтягнення, стиснення, пульсації, Карпати.
ПРО МЕТОДИКУ СТРУКТУРНИХ I ДИНАМОКIНЕМАТИЧНИХ
ДОСЛIДЖЕНЬ У МЕЖАХ КАРПАТСЬКОЇ ПОКРИВНО-СКЛАДЧАСТОЇ СИСТЕМИ
В.В. Шевчук.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Вирішення
питань стосовно структурно-тектонічної еволюції Карпатського регіону в цілому
та його окремих зон потребує відповідної методології досліджень. У будь-якому
випадку ці дослідження повинні бути системними. З позицій системності кожен з
різнорангових елементів Карпатської споруди відображає як глобальні і
регіональні зовнішні зв’язки, так і власні, щораз локальніші, які забезпечують
індивідуальність та цілісність тектонічного елемента як системи відповідного
рангу. Кожен з означених рівнів потребує відповідно адаптованого комплексу
досліджень.
Подальше
вивчення мегаструктурних парагенезисів необхідне для формулювання задач
теоретичного і фізичного моделювання Карпатської системи та її тектонічних зон.
Мезоструктурні
парагенезиси, елементи яких, як звичайно, доступні для вивчення безпосередньо у
відслоненнях та розрізах, у багатьох випадках є найчутливішими для дії
локальних чинників деформації. Аналіз максимальної кількості компонентів цих
парагенезисів дає змогу точніше відтворювати кінематику внутрішньоскибових
переміщень та орієнтацію квазіголовних осей нормальних та дотичних напружень
певного деформаційного етапу.
Для
досліджень локального структуроутворення в різних структурно-формаційних зонах
Карпат достатньо перспективний структурно-парагенетичний аналіз. Доцільним є
і математичне моделювання Карпатської складчасто-покривної споруди та окремих
її тектонічних елементів.
Ключові слова:
реконструкції, тектонофація, скиби, парагенезис, структура, аналіз,
моделювання.
РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ НЕБЕЗПЕЧНИХ
ГЕОЛОГIЧНИХ ПРОЦЕСIВ У КАРПАТСЬКОМУ РЕГІОНІ УКРАЇНИ
Г.І. Рудько, Н.П. Павлiв.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail:
ecogeo@franko.lviv.ua
Висвітлено головні питання розвитку
небезпечних геологічних процесів у Карпатському регіоні України (зсуви, селі,
карст). Детально розглянуто умови та причини формування цих процесів у період
їхньої масової активізації на прикладі Закарпатської області.
Ключові слова: зсув, обвал,
сель, карст, тектонічні порушення, техногенна діяльність.
ЗНАЧЕННЯ ГЕОЛОГО-ЕКОНОМІЧНОЇ ОЦІНКИ
ДЛЯ РЕСУРСНОЇ БАЗИ ВУГЛЕВОДНІВ ЗАХІДНОГО НАФТОГАЗОНОСНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
В.А.Романюк, О.С.Карамишев,
М.С.Лазарук, В.В.Мусихін.
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального
інституту
пл. Міцкевича, 8, 79000 Львів, Україна
За допомогою геолого-економічної оцінки обґрунтовано:
ефективність проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ, обсяги
прогнозних ресурсів і запасів вуглеводнів, кількість перспективних
підготовлених та виявлених об’єктів у Західному нафтогазоносному регіоні
України.
Ключові слова: геолого-економічна оцінка, ресурсна база, геологорозвідувальні
роботи, підготовлені об’єкти, виявлені об’єкти, прогнозні ресурси, коефіцієнт
переведення, рентабельність інвестицій, коефіцієнт ефективності, вуглеводні.
НОВІ ДАНІ ПРО ГЕОЛОГІЧНУ ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ І СУМІЖНИХ ТЕРИТОРІЙ У ЮРСЬКИЙ ПЕРІОД
Р.Й.Лещух, Г.І.Гоцанюк, І.В.Шайнога
.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
На підставі нових даних,
отриманих у процесі комплексних палеонтологічних, літолого-стратиграфічних,
палеоекологічних, палеогеографічних та інших досліджень юрських утворень у
різних структурно-тектонічних одиницях Карпат і прилеглих територій (південно-західний
край Східноєвропейської платформи, Передкарпатський і Закарпатський прогини,
Зовнішні і Внутрішні Карпати, Мармароський масив), детальніше і надійніше
обґрунтована історія геологічного розвитку заходу України протягом юрського періоду.
Ключові слова: юрський період, стратиграфія, палеогеографія, Передкарпатський
прогин, Пенінська зона, малакофауна,
амоніти, двостулкові молюски, гастроподи, брахіоподи.
Полiхроннicть
зеленокам’яних поясiв Українського Щита: оцiнкА коректностi
УЯВЛЕНЬ
О.Б.Бобров, О.Б.Стефанишин,
В.А.Шпильчак*
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул.Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail:
zaggeo@franko.lviv.ua
*КП
“Південьукргеологія”, Дніпропетровськ, Україна
Доведено, що існування двох генерацій зеленокам’яних поясів є наслідком некоректної
інтерпретації даних радіогенного віку. На підставі результатів кореляції
перерізів через зеленокам’яні структури Середньопридніпровського та
Західноприазовського геоблоків УЩ з’ясовано їхню подібність. Наявні ж дані
радіогенного віку не відображають синхронності формування структур.
Ключові слова:
Український щит, зеленокам’яні структури, формаційний аналіз.
ФАЗОВІ ПЕРЕТВОРЕННЯ КАЇНIТУ В
ПРОЦЕСІ НАГРIВАННЯ ТА ЇХНЄ ГЕОЛОГІЧНЕ ЗНАЧЕННЯ
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail: geomin@franko.lviv.ua
Досліджено фазові перетворення каїніту в процесі
нагрівання при температурах 100, 200, 300, 400 і 600°С на підставі
рентгенометричного аналізу. З’ясовано, що руйнування кристалічної структури
каїніту відбувається в інтервалі температур 100-300°С. З продуктів його розпаду
утворюються лангбейніт, сильвін, гідроксохлорид магнію і виділяються H2O і HCl. З подальшим нагріванням каїніту до 600°С
продукти його розпаду лангбейніт і сильвін залишаються стабільними, а
гідроксохлорид магнію розкладається на MgO і HCl. Перетворення каїніту відображено у вигляді
хімічних рівнянь з розрахунком вмісту кожної утвореної фази. Досліджено природу
втрати маси каїніту в процесі нагрівання та його перетворення на стадіях
катагенезу і динамометаморфізму.
Ключові слова:
каїніт, нагрівання, фазові перетворення, рентгенометричний аналіз, катагенез,
динамометаморфізм.
ФІЗИКО-ХІМІЧНІ
УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ОЦІНКА ПЕРСПЕКТИВНОСТІ
ЗОЛОТОГО ЗРУДЕНІННЯ ЛИПНЯЗЬКОГО РУДНОГО ВУЗЛА
Т.О. Павлюк, І.В. Попівняк,
П.М.Ніколенко.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
Методами прикладної термобарогеохімії досліджено
фізико-хімічні умови формування золотого зруденіння та попередньо оцінено рівні
ерозійного зрізу рудопроявів Липнязького рудного вузла. Згідно отриманих даних
золоте зруденіння віднесене до відносно термостатованих середньобаричних золотоконцентрувальних
пневматолітово-гідротермальних систем.
Ключові слова: золоте зруденіння, термобарогеохімія, стадійність,
палеотемпературна зональність, палеотемпературний градієнт, газова
хроматографія, флюїдні включення.
Львiвський національний
унiверситет iменi Iвана
Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail: geomin@franko.lviv.ua
Багатоманітність проявів алмазоносних і потенційно
алмазоносних формацій на Українському щиті зумовлена не лише властивостями
первинних флюїдизатно-експлозивних порід, а й їхніми змінами. До таких змін
належать автометаморфізм, метаморфізм, пірометаморфізм, метасоматоз,
гідротермально-метасоматичні процеси, звітрювання. У статті описані
нижньодокембрійські породи, метаморфізовані в умовах еклогітової, гранулітової,
амфіболітової, епідот-амфіболітової фацій, фації зелених сланців, поліфаціально
метаморфізовані комплекси, а також сланцеві та динамосланцеві формації
верхнього докембрію та фанерозою. Метаморфогенні формації Українського кратона
за багатьма рисами можна зіставляти з алмазовмісними формаціями Бразилії,
Африки та інших регіонів, проте з погляду алмазоносності вони майже не
досліджені.
Ключові слова:
метаморфізм, фація метаморфізму, формація, алмаз, Український кратон.
ДО
ПРОБЛЕМИ РОЗШУКІВ
КАРСТОВИХ РЕЗЕРВУАРІВ НАФТИ І ГАЗУ У ВЕРХНЬОЮРСЬКО-НЕОКОМСЬКОМУ КАРБОНАТНОМУ
КОМПЛЕКСІ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
І. В. Попадюк, О. В. Бондаренко
Львівське відділення Українського
державного геологорозвідувального інституту
пл. Міцкевича,8, 79000 Львів,
Україна
Весь комплекс мезозою
(юра-крейда) описуваної території суттєво еродований у доміоценовий час,
унаслідок чого в північно-західній частині Більче-Волицької зони крейдових
відкладів зовсім нема, і на еродованій поверхні юрських порід залягають
безпосередньо відклади міоцену. У верхньоюрсько-неокомському карбонатному
комплексі Передкарпаття, крім карстових резервуарів, що асоціюють з
доміоценовою ерозією, є й такі, що пов’язані з доальбською континентальною
перервою. Прогнозовані ресурси вуглеводнів, пов’язані з доальбським карстом,
можна виявити в східній частині Передкарпатського прогину, де були передумови
для їхнього екранування глинистими відкладами альбу.
Ключові слова:
карбонати, карстові резервуари, палеокарст, бар’єрний риф, рифові відклади,
континентальна перерва, доміоценова ерозія, доальбська ерозія, шельф.
БІОАКТИВНІ
КРЕМЕНІ ОЛІГОЦЕНОВОГО ФЛІШУ СХІДНИХ КАРПАТ
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
З'ясовано високу біологічну
активність водного настою природного кременю з олігоценового флішу Карпат.
Біоактивні кремені залягають серед вапняковисто-кременистих горизонтів тонкошаруватої текстури. Виділення кременів
пов’язане з перерозподілом речовини всередині шарів на стадії діагенезу. На
препаратах печінки лабораторних тварин доведено антиоксидантний ефект
водного настою кременю.
Ключові слова: природний кремінь, олігоценовий фліш,
кременисто-вапнякові верстви, гомогенат печінки, мітохондрії, показники
клітинного дихання й окисного фосфорилювання.
ТИПОМОРФНІ ОСОБЛИВОСТІ ПІРИТУ РАХІВЩИНИ ТА ЧИВЧИН
С.І. Ціхонь, І.В. Попівняк, В.П. Марусяк, Т.П. Олійник.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
Досліджено типоморфні особливості піриту різних генерацій
із золоторудних проявів Рахівського та Чивчинського рудних районів. На підставі
вивчення термоелектричних властивостей, елементів-домішок, декрептоактивності
та кристаломорфології піриту різновікових генерацій з’ясовано їхні типоморфні
особливості, які можна використати у прогнозно-розшуковій практиці.
Ключові слова: типоморфізм
мінералів, пірит, габітус кристалів термо-е.р.с., декрептоактивність,
елементи-домішки, золото, розшукові критерії, родовища корисних копалин.
ПРИРОДА
ПІДЗОНИ ЗНИЖЕНИХ ШВИДКОСТЕЙ У “ГРАНІТАХ” КОРИ
ЗАКАРПАТТЯ ТА ЇЇ ПЕРСПЕКТИВНІ РЕСУРСИ
А.В. Назаревич, Л.Є. Назаревич,
З.І. Ковалишин*.
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І.Субботіна НАН України,
вул. Наукова 3б, 79053 Львів, Україна
e-mail: anazar@mail.com
*Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул. Наукова 3а, 79053 Львів, Україна
Виконано комплексний аналіз
даних про будову і геодинаміку літосфери Закарпаття. Шляхом зіставлення даних глибинного
сейсмічного зондування (ГСЗ) і сейсмології з геотермічними, геоелектричними,
тектонофізичними, гравіметричними та іншими геофізичними даними та залучення
геологічних, геодезичних і геоморфологічних даних визначено природу і
походження підзон знижених швидкостей у корі регіону. З’ясовано, що підзона в
“базальтах” є підзоною підвищеної (унаслідок значно підвищених глибинних
температур, спричинених високим мантійним тепловим потоком) термопластичності
порід. На відміну від неї, підзона в “гранітах” за своєю природою – це високотріщинувата розущільнена
флюїдонасичена зона, спричинена постійним тектонічним навантаженням на фоні
переходу від підвищених глибинних температур і, відповідно, порівняно
пластичних порід до нижчих температур і жорсткіших та крихкіших порід. Наведено
аналіз підзони в “гранітах” як джерела геотермічної енергії, джерела
золотополіметалевих сполук, рідкісноземельних та інших цінних елементів, як
зони ймовірних пасток вуглеводнів, а також як ключової зони в місцевому
сейсмотектонічному процесі, завдяки регулюванню порового тиску флюїдів у якій
можна керувати сейсмічним режимом території і запобігати руйнівним землетрусам
чи зменшувати їхні негативні наслідки.
Ключові слова: Закарпаття, геодинаміка, підзона знижених
швидкостей, теплове поле, пластичність порід, тріщинуватість порід,
сейсмотектонічний процес, глибинні флюїди, геотермічні ресурси,
золотополіметалеві сполуки.
ОЦІНКА
ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННИХ СИСТЕМ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Г.I. Рудько, В.В. Барчук, Б.Б. Бодак
.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail:
ecogeo@franko.lviv.ua
Висвітлено проблеми екологічного стану Передкарпатських сірконосної та
соленосної провінцій і Львівської промислово-міської агломерації. Коротко
схарактеризовано кожну природно-техногенну систему. Описано види порушень
літосферного простору та їхні наслідки. Запропоновано проведення екологічного
моніторингу геологічного середовища.
Ключові слова: хвостосховище, карст, агломерація,
моніторинг.
МАГМАТОГЕННI
СТРУКТУРИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ТИПУ БЕРЕГIВСЬКОГО ГОРБОГIР’Я ТА ПРИКЛАДИ АНАЛIЗУ ТЕКТОНIЧНОЇ
ТРIЩИНУВАТОСТI В ЇХНІХ МЕЖАХ
.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів, Україна
Позиція магматогенних структур Берегівського
горбогір’я зумовлена їхньою приуроченістю до зон підвищеної проникності кори та
піднять блоків фундаменту. Умови, необхідні для проявів магматизму, виникають
передусім у розломних структурах, що утворилися під дією регіонального
стиснення. Мережу субширотних та субмеридіональних розломів Закарпаття можна
сприймати як динамічно спряжену комбінацію зон сколювання (зсуву) та розтягу.
Зумовлене такою комбінацією розташування центрів
вулканізму простежується в межах Берегівського горбогір’я. Вплив регіональних
та локальних полів напружень на магматогенні структури центрального типу (МСЦТ)
виразився у формуванні мережі розривів, що мали різний генезис.
Головна мета
досліджень – розділення загалу сколових тріщинно-розривних парагенезисів
залежно від характеру напружень, що викликали їхню появу. Водночас визначено
орієнтацію у просторі векторів головних нормальних напружень, дія яких призвела
до появи тріщинуватості певної орієнтації. Виділено системи спряжених тріщин,
утворення яких пов’язане з дією саме регіонального поля напружень.
Ключові слова: магматогенні
структури центрального типу, відкол, відрив, кальдера, стереограма, осі
головних нормальних напружень, вектор, системи спряжених тріщин.
ОСОБЛИВОСТI ВНУТРIШНЬОЇ
БУДОВИ ПРИНАСУВНОЇ ЧАСТИНИ СКИБИ ЗЕЛЕМ’ЯНКА
М. І. Богданова.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail:
zaggeol@franko.lviv.ua
На сучасному
етапі вивчення внутрішньої будови скиб Українських Карпат базовими є методи
структурного аналізу та палеотектонічні реконструкції. Їх використано для
дослідження принасувної частини скиби Зелем’янка в кар’єрі Південний (південна
околиця с. Гребенів). У розрізі стінок кар’єру розвинуті плікативні та
диз’юнктивні різнопорядкові дислокації. Багатоетапність деформаційного процесу
призвела до трансформації прирозривної високопорядкової складчастості в зони
тектонічного дроблення та автокластичного меланжу. В межах розрізу на підставі
діаграм тріщинуватості виділено локальні тектонічні поля напружень. Чергування
напружених станів різної орієнтації підтверджує дискретність деформаційного
процесу.
Ключові слова: скиби, насув,
деформаційний процес, дислокації, диз’юнктиви, палеотектонічні
реконструкції, поля напружень.
ПОРІВНЯННЯ
ПОКРИВНИХ СТРУКТУР СХІДНИХ ВНУТРІШНІХ КАРПАТ ТА ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ФЕРГАНИ
Л.В.Генералова,
О.М. Гнилко*, І.О.Ковальчук .
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
e-mail:
zaggeo@franko.lviv.ua
*Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України,
вул.Наукова 3а, 79053 Львів, Україна
e-mail:igggk@ah.ipm.lviv.ua
Розглянуто приклади покривно-складчастих споруд з обдукцією
офіолітових комплексів для альпідів Карпат та герцинід Північно-Східної
Фергани. Результати зіставлення дають
змогу зробити висновок про те, що обдукція
простежується як на пасивній (Карпати), так і на активній (Північно-Східна
Фергана) окраїні океанічного басейну.
Ключові слова:
покривно-складчасті структури, покрив, група покривів, офіоліти, обдукція,
пасивна і активна окраїна океану.
ПРОБЛЕМИ
ВЕНДУ ПІВДЕННО-ЗАХІДНОГО КРАЮ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Г.М.Яценко, Н.А.Трофимович*.
Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
*Львівське відділення Українського
державного геологорозвідувального інституту
пл. Міцкевича ,8, 79000 Львів, Україна
Стратиграфічні,
літологічні та палеонтологічні дослідження відкладів, які звичайно вважають вендськими (волинська та могилів-подільська
серії), засвідчили, що до них зачислені різнорідні за складом, часом формування
та походженням утворення. Зазначені відклади значно поширені вздовж західних
схилів Українського щита та регіонів, що прилягають до Карпатської складчастої
дуги. Частина базальтів Волині належить до верхньої крейди; зі складу
туфогенно-осадової частини розрізу венду виділено нерозчленовані відклади
мезозою-кайнозою та відклади неогену, відповідно, намічаються етапи
мезозойського та кайнозойського вулканізму.
Ключові слова: Східноєвропейська платформа, венд, верхня
крейда, неоген, вулканізм, базальти, туфи, стратиграфія, форамініфери, спори і
пилок.
ЖИТТЄВИЙ ТА ТВОРЧИЙ
ШЛЯХ М. С. ДЕМЕДЮКА
В.В.Колодій,
Р.Й.Лещух*, Л.Г.Мацькевий** .
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
вул . Наукова,3а, 79053 Львів, Україна
*Львiвський національний
унiверситет iменi
Iвана Франка
вул. Грушевського, 4, 79005 Львів,
Україна
**Інститут
Українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України
вул.
Козельницька, 4, 79026 Львів, Україна
Стаття
присвячена пам’яті Миколи Демедюка – кандидата
геолого-мінералогічних наук, відомого вченого в галузі неотектоніки,
антропогенної геології, геоморфології, інженерної геології, гідрогеології,
археології, автора понад 150 наукових праць, доцента й громадського діяча.
Ключові слова: четвертинна та інженерна геологія, археологія,
антропогенний період, озера Карпатського регіону.