СЛІДИ ВУЛКАНІЗМУ В ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДАХ ГІРСЬКОГО
КРИМУ (за даними мінералогічних досліджень)
П.М. Білоніжка
Львівський
національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Висвітлено
результати дослідження силікатів із палеогенових відкладів Гірського Криму на
підставі рентгенівського аналізу. Виявлено, що глиниста фракція карбонатних
порід представлена монтморилонітом з домішками гідрослюди, цеолітів із
кліноптилоліт-гейландитової групи, хлориту, кварцу, польового шпату і кальциту.
Електромагнітна піщана фракція містить глауконіт і вермикуліт. З’ясовано, що
монтморилоніт, цеоліти, глауконіт і вермикуліт є продуктами гальміролізу
вулканічного попелу, який надходив у палеогенові седиментаційні басейни Криму.
Ключові слова: палеогенові відклади, Гірський
Крим, вулканічний попіл, гальміроліз, монтморилоніт, цеоліти, глауконіт,
вермикуліт.
О.Б. Бобров, В.М. Шевчук1, О.В. Шваєвський1,
О.Б. Стефанишин1
Український державний геологорозвідувальний інститут,
вул.
Автозаводська, 78, 04114 Київ, Україна
1Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Визначено
незгідні структурні плани складчастих утворень гнейсово-мігматитового
фундаменту й утворень зеленокам’яного
комплексу Українського та Балтійського щитів. Виділено два тектонічні цикли,
які відповідають часу формування цих комплексів. Для комплексу фундаменту
наведено характеристику етапів складчастості (F1, F2). Найпізніший етап виражений у переорієнтуванні
первинних складчастих форм, що представлені стисненими ізоклінальними
складками, під впливом накладання складчастості етапу розвитку зеленокам’яного
породного комплексу.
Ключові слова: гнейсово-мігматитовий фундамент, зеленокам’яна структура,
структурно-геометричний аналіз, складка, Український щит, Балтійський щит.
ГЕОХІМІЧНІ ТА ГІДРОГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
Г.М. Бучацька
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Розглянуто
геологічні та гідрогеологічні умови Червоноградського гірничопромислового
району, техногенні зміни геологічного середовища, які виникли внаслідок
видобування вугілля, геохімічні та гідрогеохімічні особливості досліджуваного
району. Визначено головні джерела забруднення ґрунтів та підземних вод. Відклади бужанської світи,
які є джерелом промислового видобування вугілля, визначають хімізм забруднення
грунтів і підземних вод. Потенційно токсичні елементи Pb, Zn, Be, P, Ni, Mo, Cu, Cr, Mn, V, Ba, Sr та інші утворюють
поля забруднення у ґрунтах, які тісно пов’язані з розташуванням шахт та
териконів.
Ключові слова:
Червоноградський гірничопромисловий район, терикон, породний відвал, флотаційні
та гравітаційні відпадки, водоносний горизонт, високомінералізована підземна
вода.©
ЛІТОЛОГІЧНИЙ ТА СТРУКТУРНИЙ АСПЕКТИ ЯМНЕНСЬКОЇ СВІТИ
(про екзотичні утворення Карпат)
М.І.
Богданова, Л.В. Генералова
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Парагенерацію
ямненської світи в літодинамічному аспекті розглянуто як гравітити, сформовані
біля підніжжя флексурно-скидової зоні
пасивної окраїни Євроазійської платформи. За тектонофізичними параметрами – це
висококомпетентна товща. В дислокаційній структурі товщі виявлена поперечна зональність:
структурні мезопарагенезиси є різними у фронтальній та тиловій частинах лусок
скиб Парашка та Зелем’янка в районі с. Гребенів. Тиловодужний мезопарагенезис
диз’юнктивів – зсуви і зсуво-скиди, фронтальний – підкидо-зсуви і
зсуво-підкиди. За
сколовими порушеннями у фронті лусок припускають проковзування по пелітоморфних
утвореннях з амплітудами перші десятки метрів. Вони реалізовані через механізм
лямінації. Динамокінематичний режим становлення парагенерації ямненської світи мав характер локального розсувного
поля напружень, що виникло на тлі палеоценової
релаксації загального насувоутворювального напруженого стану.
Ключові слова:
структурний парагенезис,
ямненська світа, зсув, зсуво-підкид, зсуво-скид, скиба, луска, Карпати.©
ОСОБЛИВОСТІ поширення ТЕРИГЕННИХ ПОРІД У ВІЗЕЙСЬКИХ ВІДКЛАДАХ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
1Львівське відділення УкрДГРІ , пл.
Міцкевича, 8,
79000 Львів, Україна
Літолого-фаціальні та структурні побудови для
візейських відкладів нижнього карбону Львівсько-Волинського басейну дали змогу
визначити особливості розподілу уламкових порід по латералі і в розрізі.
Теригенні пачки потужністю до 30 м
алювіального і прибережно-морського генезису є на двох стратиграфічних рівнях –
над вапняками V0 і V3. Зони високого вмісту уламкових порід (понад 30 %) займають центральні ізольовані невеликі ділянки,
що найчастіше збігаються із зонами помірних потужностей і неглибокого залягання
порід.
Ключові слова: коефіцієнт теригенності, візейський ярус,
Львівсько-Волинський басейн.
ПРО СПІВВІДНОШЕННЯ КІНЦИГІТОВОЇ ТА ЕНДЕРБІТОВО-ГНЕЙСОВОЇ СУПЕРКРУСТАЛЬНИХ ФОРМАЦІЙ ЗАХІДНОЇ ЧАСТИНИ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА (історія
і стан проблеми)
В.П. Кирилюк, О.І. Іноземцев
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail:
kirvic@lviv.gu.net
Розглянуто всі
головні праці з проблеми вікового співвідношення кінцигітової та
ендербітово-гнейсової формацій та їхніх стратиграфічних аналогів від часу
виділення формацій до наших днів. З’ясовано, що геологічні дані надійно
свідчать про найдавніший стратиграфічний вік кінцигітової формації у західній
частині Українського щита. Результати ізотопно-геохронологічних досліджень цих
формацій потребують перегляду й узгодження із геологічними даними.
Ключові слова:
архей, суперкрустальні формації, стратиграфія, гранітно-метаморфічні
комплекси, плутоно-метаморфічні асоціації, ізотопна геохронологія, Український
щит.
В.О. Хмелівський, О.В. Костюк, А.А. Мазур, І.П. Мудрик
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
З’ясовано
особливість геохімії мідного зруденіння флішу Скибової зони Карпат, зокрема,
проаналізовано мікрозондові дослідження, якими вперше для Карпат виявлено
збільшені концентрації кобальту, нікелю і цинку. Мідиста мінералізація приурочена
до пісковиків строкатих верств ямненської світи. Академіки В.І. Вернадський
[1], О.Є. Ферсман [6], О.П. Виноградов [2] та Я.В. Самойлов [5] зазначали
про важливість різноманітних організмів в утворенні рудних концентрацій міді.
Натомість, автори статті вважають, що первинні зародки майбутніх накопичень
мідистих мінералів у строкатих верствах Скибової зони Карпат, зазвичай,
виникали з міді, яка містилась у кровоносній системі організмів.
Ключові слова: гемоціанін,
ямненська світа, стрийська світа.©
ОСОБЛИВОСТІ
ЕВОЛЮЦІЇ МЕТАЛОГЕНІЇ В РАННЬОМУ ДОКЕМБРІЇ
Є.М. Лазько, А.О. А.О. Сіворонов, О.Б. Бобров1, М.М. Павлунь
Львівський
національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
1Український
державний геологорозвідувальний інститут
вул. Автозаводська, 78, 04114 Київ,
Україна
Проаналізовано
еволюцію рудних формацій у ранньому докембрії. Описано різну металогенічну
спеціалізацію структурно-формаційних комплексів на межі AR1–AR2, AR2–PR1, PR1–PR2.
Ключові слова: ранній
докембрій, еволюція рудних формацій, структурно-формаційні комплекси,
металогенія.
ПРО ТЕКТОНІЧНУ СТРУКТУРУ СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКОЇ ГРАНІТ-ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНОЇ
ОБЛАСТІ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
А.М. Лисак, В.Г. Пащенко1
Львівське відділення Українського
державного геологорозвідувального інституту,
пл. Міцкевича 8, 79000 Львів, Україна
1Львівський
національний університет імені Івана Франка.
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail:zaggeol@franko.lviv.ua
Розглянуто уявлення про тектонічну
структуру Середньопридніпровської граніт-зеленокам’яної області. На підставі
аналізу особливостей поширення різних формацій та їхніх споріднень з’ясовано, що головні риси тектонічної
структури приповерхневої зони докембрію регіону не зводяться до традиційної
субмеридіонально-поясової моделі. Як структурні елементи першого порядку
виділені Дніпропетровський і
Василівський блоки та своєрідний за будовою Запорізький, що їх розмежовує.
Запорізький блок діагональний щодо субмеридіональних розломних обмежень
Середньопридніпровської області. Головні риси сучасної внутрішньої структури
Дніпропетровського і Василівського блоків визначили зароджені на
зеленокам’яному етапі різнонапрямлені
зони підвищеної проникності та виокремлені ними полігональні блоки
дозеленокам’яного фундаменту. Зроблено припущення, що гнейсогранітоїдні
антиформи полігенні за природою.
Ключові слова:
структурно-формаційна область, структурно-формаційний комплекс, формація,
структурний поверх, синформа, антиформа, блок, зона підвищеної проникності,
Український щит.©
ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ПІРИТУ РУДОПРОЯВІВ
ЛОСТУН (ЧИВЧИНИ) І ТУКАЛО (РАХІВЩИНА)
В.П. Марусяк, Т.П. Олійник, С.І. Ціхонь, І.В.
Попівняк
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Досліджено
термоелектричні властивості різновікових генерацій піриту рудопроявів Лостун
(Чивчинський рудний район) і Тукало (Рахівський рудний район).
Ключові слова: мінерали-напівпровідники, термо-е.р.с, термоелектропро-відність,
сульфіди, пірит, типоморфізм мінералів,
золото.
ДМИТРО ПЕТРОВИЧ РЄЗВОЙ – УЧЕНИЙ І ПЕДАГОГ (до
90-річчя від дня народження)
А.О. Сіворонов, В.І. Павлов, Л.В. Генералова, П.М.
Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail:zaggeol@franko.lviv.ua
Стаття
присвячена пам’яті видатного
геолога-тектоніста, дослідника Азії і талановитого педагога – професора Д.П.Рєзвого.
Ключові
слова: геосинклінальна система, глибинний розлом, тектонічне
районування, Центральна Азія.©
ВУЛКАНОПЛУТОНІЧНІ АСОЦІАЦІЇ І-ТИПУ ТА ЇХНЄ ГЕОДИНАМІЧНЕ
ПОЛОЖЕННЯ В БУДОВІ ФУНДАМЕНТУ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
К.І. Свєшніков, А.В. Бучинська
Львівський національний
університет імені Івана Франка.
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail:
sveshn@franko.lviv.ua
1Інститут геології та
геохімії горючих копалин НАНУ,
вул. Наукова, 3а, 79053
Львів, Україна
Ранньодокембрійські вулканоплутонічні
асоціації І-типу (від базальтів до ріолітів з переважанням порід
середнього складу підвищеної лужності) в південній частині платформи утворюють
три близькі за віком та складом пояси, розташовані на продовженні один одного.
Це дає змогу об’єднати їх в одну структуру - суперпояс. Виникнення суперпоясу
було пов’язане з процесами колізії трьох
різних ранньодокембрійських кратонів, унаслідок чого виникла цілісна
структура - фундамент давньої платформи.
Ключові слова: фундамент
Східноєвропейської платформи, геоблок, вулканоплутонічна асоціація,
протерозойські гранітоїди І-типу, колізія, супер-пояс.
CТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНУ У ЗВ`ЯЗКУ З ГАЗОНОСНІСТЮ
Львівський
національний університет імені Івана Франка
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Початок формування Донецького
басейну як частини полігенної геоструктури Прип’ятсько-Дніпровсько-Донецького
авлакогену припав на середину девонського періоду, коли у склепінній частині Сарматського
щита виникла система глибинних розломів північно-західного простягання.
Авлакоген розвивався на фундаменті архейсько-ранньопротерозойської
консолідації. Особливістю диз’юнктивних тектонічних дислокацій Донбасу є значна
роль горизонтальних зміщень, які безпосередньо відображають рух блоків фундаменту.
Одночасно в осадовій товщі вони
виявляються у формі міжпластових тектонічних тріщин та внутрішньопластових деформаціях. З розривними дислокаціями
нерідко пов’язане утворення прирозломних та надрозломних антикліналей, а також
проникних зон, по яких глибинні гази можуть мігрувати до поверхні.
Головними компонентами газових
сумішей вугленосної товщі Донбасу є метан і азот. Наявність та характер розподілу азоту у вугленосній товщі, його геохімічні особливості дають підстави припустити, що його можна
розглядати як глибинний газ та своєрідний індикатор підтікання глибинних газів,
тобто генетично він пов’язаний з
підкоровою речовиною (верхньою мантією).
Ключові слова:
Донецький басейн, глибинний розлом, гази, метан, азот.
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ
ФІЗИЧНІ ЗАДАЧІ ДЛЯ ОБЕРНЕНИХ МЕТОДІВ У ГЕОФІЗИЦІ
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Обговорено проблеми класу
нелінійних геофізичних обернених задач. Проаналізовано новий клас методів, які
є перспективними для задач оптимізації та аналізу похибок в обернених задачах.
З’ясовано, що у нових методах широко використовують методи числових
розрахунків.
В.В. Фурман, Ю.Р. Дацюк,
М.М. Хом’як, Л.М. Хом’як
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Наведено огляд сучасних геофізичних методів
дослідження. Увагу приділено методам дослідження параметрів земної кори, а
також параметрів навколишнього середовища: електричні, електромагнітні,
сейсмічні, радіологічні методи. Зазначено про продуктивність поєднання геофізичних методів з сучасними інформаційними
технологіями. Детально розглянуто новітній метод побудови тривимірних зображень
геологічних об’єктів – комп’ютерну осьову томографію.
Ключові слова: геофізичні методи, томографія, радіолокація, ядерний
магнітний резонанс.
В.О. Хмелівський
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Виконано
порівняльний аналіз літології, мінералогії, геохімії та генезису двох головних
родовищ мангану, пов’язаних з аридним літогенезом, – Бурштинського (Україна) та
Улутеляцького (Башкирія, Передуралля,
Росія). Визначено багато спільних рис та
деякі відмінності між цима родовищами. Зроблено висновок про існування окремої
аридної та семіаридної гіпсово-карбонатної манганоносної формації Улутеляцького
типу.
Ключові слова:
Бурштинське та Улутеляцьке родовища мангану, Передкарпатський та
Передуральський крайові прогини, аридний літогенез, мангановмісні
глинисто-карбонатні ритмоліти, карбонатні та окиснені руди мангану,
манганокальцит, родохрозит, доломіт, рансьєїт, бернесит, тодорокіт, вернадит, гіпсоангідрити, манганоносні формації.©
КОМП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ НАПРУЖЕНО-ДЕФОРМОВАНОГО
СТАНУ ШАРУВАТОЇ ТОВЩІ В РАЗІ ПУЛЬСАЦІЙНО ЗБІЛЬШУВАНОГО СТИСНЕННЯ
М.М. Хом’як, Л.М. Хом’як
Львівський національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Під час
досліджень різнорангових геологічних структур щораз більше уваги надають
реконструкціям полів напружень у часі, які на сучасному етапі можна виконувати
за допомогою математичного моделювання й комп’ютерної симуляції. Ми визначили характеристики напруженого стану в зоні
колізії осадової шаруватої товщі та жорсткішого масиву за умови одностороннього
стиснення. Враховано механізми пружно-пластичного деформування й повзучості в
рамках повного механічного контакту шарів та їхнього сумісного проковзування
вздовж підстильних порід. Проаналізовано особливості розподілу поля напружень і
деформацій у вертикальному перерізі, їхню еволюцію та вплив на структуроутворення.
Зокрема, виявлено характерні зони концентрації дотичних напружень у
компетентних шарах, а також зони розтягу в замку і на крилах домінантної
складки. Адекватність головних ефектів апробованої моделі ситуації в
геосинклінальних областях дає змогу пропонувати її як базову для уточнення і
дослідження процесів складкоутворення.
Ключові слова: геологічна структура, комп’ютерне моделювання, деформації, напруження,
складкоутворення, динамічний режим, повзучість.©
КІРОВОГРАДСЬКИЙ
ПРОТОН – ПОТЕНЦІЙНО АЛМАЗОНОСНА СТРУКТУРА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
Г.М. Яценко1, О.М. Братчук2,
Є.М. Сливко1, В.Г. Яценко3, А.І. Росихіна1, О.В. Гайовський
1Львівський
національний університет імені Івана Франка.
79005
м. Львів, вул. Грушевського, 4. E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
2ДП НАК “Надра України” “Центрукргеологія”. 18011 м. Черкаси, вул. Чкалова,
13
3ІГНС
НАН України, 03680 м. Київ, просп. акад. Палладіна, 34
В
Українському кратоні відомі перспективні на розшуки алмазів блоки (архони)
– Азово-Нижньодніпровський і Подільсько-Білоцерківський, проте новітні
дані свідчать, що не менш цікавими є нижньопротерозойські протоплатформні
структури – протони: Кіровоградський з Криворізьким прогином, що прилягає до
нього, та Волинський. На прикладі Кіровоградського протона показано, що вони
містять потенційно алмазоносні структури й формації не тільки майже всіх
відомих типів, а й алмазоносні об’єкти нового типу (Рівненське поле та ін.).
Ключові слова: протон, алмаз, мінерагенія, структура, формація, кімберліт, лампроїт, рівненськіт, розшуки, Український щит.