КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗНОЇ ОЦІНКИ ЗОЛОТОНОСНИХ ТЕРИТОРІЙ
(теоретичні та методологічні аспекти)
Ю.В. Ляхов, М.М. Павлунь, Ю.О. Пахнющий, Г.О. Луньов
Львiвський національний унiверситет
iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Розглянуто теоретичні й
методологічні засади розробки та реалізації
критеріїв прогнозної оцінки золотоносних
територій.
Ключові слова: критерії, прогноз, золоторудні формації, термобарогеохімія.
ПРОБЛЕМИ СИМЕТРИЧНОСТІ ТА ГОМОЛОГІЧНОСТІ ГЕОЛОГІЧНИХ ТІЛ
(на прикладі фундаменту Східноєвропейської платформи)
К.І. Свєшніков
Львівський національний
університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул..
Грушевського, 4
Е-mail: sveshn@franko.lviv.ua
Симетричність та гомологічність – фундаментальні властивості речовини
всіх рівнів організації, проте їхні прояви на геологічних рівнях (породному,
формаційному, рівні геологічних комплексів) майже не досліджені. Можна говорити
про три види симетрії: а) симетричність внутрішньої будови тіл; б)
симетричність розташування тіл у просторі; в) систематизаційна симетричність у
зміні ознак тіл. Дослідження симетричності потребує зіставлення подібних між
собою тіл. Подібними можна вважати тіла, які належать до одного гомологічного
(ізоморфного) ряду. На прикладі фундаменту Східноєвропейської платформи
розглянуто прояви двох перших видів симетричності. Висловлено припущення, що
симетричність тіл відображає напрям та особливості поширення енергетичних
потоків, під дією яких виникали ці тіла.
Ключові слова: симетричність,
гомологічний (ізоморфний) ряд, геологічне тіло, внутрішня будова, фундамент
Східноєвропейської платформи, ранній докембрій, енергетичний потік.
СТРУКТУРНО-ФОРМАЦІЙНЕ РАЙОНУВАННЯ ПРОТЕРОЗОЙСЬКИХ ПРОТОПЛАТФОРМ
(на прикладі Кіровоградського блока Українського щита)
Г.М. Яценко1, О.М. Братчук2,
Є.М. Сливко1, В.Г. Яценко3, О.В. Гайовський1
1Львівський національний університет імені Івана Франка 79005 м. Львів,
вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
2ДП “Центрукргеологія” НАК “Надра України”
18011 м. Черкаси, вул. Чкалова, 13
3Інститут геохімії навколишнього середовища НАН України 03680 м. Київ,
просп. акад. Палладіна, 34
Виконано районування Кіровоградського блока Українського щита як
показового фрагмента протерозойської протоплатформної структури. На тлі
загальної будови виділено райони, складені конкретними структурно-формаційними
комплексами, які зумовлюють металогенічні особливості районів.
Ключові слова: протоплатформа, протерозой, структурно-формаційне районування,
металогенія, Український щит.
В.В. Фурман, Ю.Р. Дацюк
Львiвський національний унiверситет
iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Обґрунтовано переваги підходу, що полягає в розробці й аналізі фізичних,
математичних і механіко-математичних моделей, із можливістю врахування різних
особливостей будови реального геофізичного середовища. Доведено, що реальне
об’єднання даних і уявлень у науках про Землю доцільне лише на підставі
розробки реальної фізичної моделі Землі з використанням методів фізичного і
комп’ютерного моделювання, створюваних на наявній сучасній базі даних усіх
фундаментальних наук про Землю. Могутнім чинником розширення функцій окремої
ГIС є здатність моделювання просторово визначених об’єктів із залученням
великої кількості ознак, значних обсягів вхідної і збереженої інформації.
Ключові слова: фізична модель Землі , моделювання, геоiнформаційні
системи.
ФАКТОЛОГІЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ФЛЮЇДНИХ ТЕПЛОВИХ ПАЛЕОПОЛІВ ЗА ВКЛЮЧЕННЯМИ У
МІНЕРАЛАХ
(на прикладі золоторудних родовищ)
І.В. Попівняк
Львiвський національний унiверситет
iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Наведено результати фактологічного
просторового моделювання ендогенних флюїдних теплових палеополів на типових
золоторудних родовищах. На підставі виявлених палеотеплових полів підтверджено
незворотнiсть та асиметричну спрямованiсть мiграцiї мiнералотворних флюїдiв, особливостi їхнього функцiонування в областях локалiзацiї руд. З’ясовано, що просторова мiнливiсть термометричних характеристик,
отриманих за результатами дослiдження флюїдних включень, вiдображає особливостi динамiки та фiзико-хiмiчних
умов, за яких колись мiгрували мiнералотворнi флюїди. Доведено, що підвищені концентрації золота (рудні стовпи)
сформовані у тих ділянках флюїдних палеопотоків, де мінливість значень
термометричних показників за включеннями у мінералах максимальна. Описано схему
визначення напряму руху мінералотворних флюїдів та напряму до їхніх джерел.
Ключові слова: термобарогеохімія, моделювання, флюїдні включення,
золото.
СТРАТИФІКАЦІЯ, КОРЕЛЯЦІЯ, УМОВИ
ФОРМУВАННЯ РОЗРІЗІВ І СИНОНІМІКА ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ n7н,
n7
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО
БАСЕЙНУ
В.І. Узіюк, Є.В.
Узіюк, С.С. Сокоренко
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Мікроскопічними дослідженнями вугільних шліфів, аншліфів і
аншліфів-брикетів виявлено кореляційні ознаки вугілля з різних частин пластів. За комплексами кореляційних ознак
монолітні їхні розрізи розділено на петрогенетичні шари. Виконано пошарову
кореляцію розрізів за умови непорушного їхнього залягання і через зони розмивів
шириною до 1,6 км. Виявлено вплив розмивів торфоутворювальної фітомаси на
петрографічний склад вугілля, причини зміни товщини розрізів пластів і
відсутності петрогенетичних шарів. Уточнено геологічну і розроблено нову –
пошарову синоніміку вугільних пластів.
Ключові слова: вугілля, пласт, розріз,
стратифікація, кореляція, синоніміка, фітомаса, мікрокомпонент, вітриніт,
фюзиніт, семивітриніт, інертиніт, ліптиніт.
ВПЛИВ ВУЛКАНІЗМУ НА ФОРМУВАННЯ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ
КРИМУ
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Верхньокрейдові відклади Гірського Криму представлені
мергелями і вапняками з прошарками бентонітових глин, кременів і глауконітових
пісковиків. Рентгенівськими аналізами визначено, що глиниста фракція карбонатних порід і бентонітових глин
складається з монтморилоніту з домішками гідрослюди, кварцу, хлориту, польових
шпатів і цеолітів кліноптилоліт-гейландитової групи. З’ясовано, що монтморилоніт,
глауконіт, цеоліти й інші мінерали утворилися в результаті гальміролізу
вулканічного попелу, який в епоху пізньої крейди приносився у седиментаційні
басейни Криму.
Ключові слова: верхньокрейдові відклади, Гірський Крим, вулканічний попіл,
гальміроліз, монтморилоніт, цеоліти, глауконіт.
І. Бакуменко1,
Р. Кочетов2
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
03022 м.Київ, вул.
Васильківська, 90
Виконано попередні термо- і кріометричні дослідження включень у кварці
граніто-гнейсів, мігматитів і кварцових прожилків в амфіболітах Липнязької
гранітогнейсової структури (Кіровоградський блок). З’ясовано, що з вторинними
низькотемпературними включеннями водних розчинів тут асоціюють високобаричні
включення скрапленого (рідкого) азоту. Це свідчить про участь у пізніх
метаморфічних перетвореннях гетерогенного азотно-водного флюїду.
Ключові
слова: включення
азоту, кварц, метаморфічні породи.
В.В. Фурман, О.М. Павлюк
Львівський національний університет
імені Івана Франка,
79005 м. Львів, вул. Грушевського,
4.
Проаналізовано сучасні фізичні та
математичні підходи до створення моделей геодинамічних процесів і їхній
взаємозв’язок із термодинамічними характеристиками глибинних структур Землі за
результатами числових експериментів для дослідження теплової конвекції в мантії
Землі. Наголошено, що незважаючи на успіхи комп’ютерного моделювання мантійної
конвекції й океанічної літосфери як цілої, теорія тектоніки плит не завершена.
Нема цільних узагальнювальних моделей, які самоузгоджено описують розбивку
літосфери на окремі плити. Зазначено про важливість створення геодинамічних
моделей структур Землі на підставі визначення відповідних рівнянь стану та
відповідних рівнянь руху потоків надзвичайно в’язких фрагментів речовини мантії
із неоднорідним розподілом густини і нелінійною взаємодією з іншими фрагментами
мантії та кори Землі. Обґрунтовано важливість та доцільність переходу у
фундаментальних дослідженнях Землі до узагальнених моделей середовища і
процесів, що визначають залежність геофізичних і геодинамічних процесів від
термодинамічних характеристик середовищ глибинних структур Землі, та їхню роль
у геологічній еволюції планети. Доведено необхідність урахування у
геодинамічних моделях та розрахунках узагальнених термодинамічних характеристик
речовини середовищ глибинних оболонок Землі.
СПЕЦІАЛІЗОВАНЕ КАРТУВАННЯ ДАЙКОВИХ КОМПЛЕКСІВ РУДНИХ РАЙОНІВ
С.С. Крижевич
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@franko.Lviv. Ua
Предметом картування є вибіркові
петрохімічні параметри порід із центральних частин дайкових тіл. Визначено
зв’язки петрохімічних, петрографічних і геохімічних параметрів дайкових порід зі
структурними елементами та тектонічним режимом у районі під час становлення
дайкового комплексу. Картування виконано окремо для дайок певних фаз. Складено карти тренду
інформативних петрохімічних параметрів. Результати картування використано для
виявлення рудоконцентрувальних структурних вузлів.
Ключові слова: дайковий комплекс, тектонічні блоки, зони, породні групи, петрохімічні
тренди, ендогенне зруденіння, рудоконцентруючі структурні вузли.
Р.М. Смішко
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4.
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Вивчення особливостей тектоніки центральної
частини Донецького басейну дало змогу виявити провідну роль глибинних розломів
у формуванні головних тектонічних елементів території. Як приклад, розглянуто
процес формування Головної антикліналі та антикліналь-флексур добре вивченого
Донецько-Макіївського геолого-промислового району. Ці структурні елементи
свідчать про тісний генетичний зв’язок із поздовжнім Центральнодонецьким і
Донецько-Кадіївським поперечним глибинними розломами.
Ключові слова: Донецький басейн,
глибинний розлом, пластичні деформації, дисгармонійна складчастість, вугленосна формація.
ПРО ФОРМУВАННЯ СУЛЬФІДІВ У МІДИСТИХ ВІДКЛАДАХ СКИБОВИХ
КАРПАТ
О.В. Костюк
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Наголошено на
важливості вивчення літологічних особливостей флішових відкладів Скибової зони
Українських Карпат. Розглянуто будову, і характер нашарування відкладів
яремчанського горизонту та стрийської світи. На думку авторів, мідисті відклади в
Скибових Карпатах формувалися гідротермально-осадовим шляхом.
Ключові слова: яремчанський горизонт,
стрийська світа, Скибові Карпати, дайка.
МОДЕЛЮВАННЯ СИТУАЦІЇ НЕСАНКЦІОНОВАНОГО СКИДАННЯ ВИСОКОМІНЕРАЛІЗОВАНОЇ
ШАХТОВОЇ ВОДИ У Р. РАТА
Ю.В. Книш, І.Б. Книш
Львiвський національний унiверситет
iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: admingeo@franko.lviv.ua
Досліджено вплив несанкціонованого скидання мінералізованої шахто-вої
води у р. Рата. Використано методи математичного моделювання. Визначено
очікувані концентрації шкідливих речовин у розрахунковому створі ріки.
Розраховано допустиму максимальну концентрацію елементів у шахтових водах.
Виявлено умови, за яких розбавлення стоків є неможливим; кратність
розбавлення шахтових вод. З’ясовано, що несанкціоноване скидання є екологічно
небезпечним. Запропоновано рекомендації для запобігання аварійним
ситуаціям у майбутньому.
Ключові слова: мінералізовані шахтові води, природний фон, несанкціоноване скидання,
ГДК, очікувана концентрація, допустима концентрація, екологічний вплив,
водотік.
МОДЕЛЬ ЗЕМНОЇ ЛІТОСФЕРИ:
КАРПАТСЬКИЙ РЕГІОН УКРАЇНИ, СУЧАСНЕ
ГЕОЛОГО-ГЕОФІЗИЧНЕ УЯВЛЕННЯ
Ю.П. Стародуб,
Б. Є.Купльовський, П.М. Бодлак
Інститут геофізики НАН
України, 79011 м. Львів, вул.Ярославенка, 27
Розглянуто фізичну суть процесів, які відбуваються в планеті, їхній зв’язок
із завданнями, що виникають у разі побудови моделі літосфери Карпатського та суміжних регіонів
України із використанням даних сейсмології.
Ключові слова: літосфера Землі, Карпатський регіон, генолого-геофізична модель.
УМОВИ ФОРМУВАННЯ ТА ВІК ПОТЕНЦІЙНО
АЛМАЗОНОСНИХ ФОРМАЦІЙ ПІВНІЧНОГО ЗАХОДУ УКРАЇНИ
(Прип’ятський вал та Ковельський
виступ)
79005
Львів,вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Уведено нові уявлення про склад
алмазоносних формацій, умови формування і вік. До перспективних зачислено нетрадиційні
для району докембрійські (слюдитова, філітова) і фанерозойські флюїдизитові,
карбонатні, теригенні, фосфоритові формації юри, верхньої крейди і неогену.
Корінні джерела сформовані в результаті флюїдизатно-експлозивної діяльності,
яка продовжувалась до неогену. Специфічний уламковий матеріал верхньокрейдових
брекчій Волині повторюється в льодовикових відкладах і тому має місцеві
джерела, а не привнесений здалека.
Ключові
слова: Волинь,
алмазоносні формації, перикратонне занурення.
ТЕРИГЕННІ МІНЕРАЛИ В СУЧАСНИХ ОЗЕРНИХ
ВІДКЛАДАХ ПІВНІЧНО-ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ
Львiвський національний унiверситет
iменi Iвана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Детально описано мінерали пісків
Шацького поозер’я.
Особливу увагу приділено важким теригенним мінералам. І хоча
вміст важкої фракції у більшості проб зрідка перевищує 1% (тобто вони є
акцесорними), їхній мінеральний склад дуже різноманітний і нараховує понад 25
мінералів.
Ключові слова: циркон, силіцит.
Біостратиграфічне розчленування юрських відкладів центральної частини
Переддобруджського прогину (свердловини
Оріхівська-1 і Городненська-1)
1Львiвський
національний унiверситет iменi Iвана Франка
79005 м. Львів,
вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@franko.lviv.ua
2Львівське
відділення УкрДГРІ, 79000 м. Львів, вул. Міцкевича, 8.
Завдяки палеонтологічним дослідженням органічних
решток з керну, добутого з юрських відкладів, розкритих свердловинами
Оріхівська-1 і Городненська-1 у центральній частині Переддобрудж-ського
прогину, отримано нові дані щодо надійно обґрунтованого стратиграфічного
розчленування і кореляції розрізів юри найопущеніших ділянок регіону, а також
її загальної фауністичної характеристики. Палеонтологічно обґрунтовано
наявність у розрізі Переддобруджського прогину верхньобайоських-нижньобатських,
батських, келовейських, оксфордських, кімериджських і титонських відкладів.
Ключові слова: юрські відклади, молюски, біостратиграфія,
кореляція, Західне Причорномор’я, Переддобруджський прогин.
ГЕОХІМІЧНИЙ
АНАЛІЗ МІНЕРАЛЬНИХ ВОД ТРУСКАВЕЦЬКОГО РОДОВИЩА (ДІЛЯНКА “ЮЗЯ”)
О.М. Лобаз
Львівський національний університет ім.
Івана Франка
79005 м.Львів, вул.Грушевського, 4
E-mail:geomin@ franko.lviv.ua
Вивчено хімічний
склад мінеральних вод Трускавецького родовища для ділянки „Юзя” методом природно-історичного
аналізу. Виділено типи мінеральних вод за специфічними ознаками для ділянки „Юзя”. Вивчено
процеси і чинники, які можуть формувати склад цих типів вод.
Ключові слова: мінеральна вода, вода типу „Нафтуся",
чинники, процеси формування хімічного складу, природно-історичний аналіз.
ВЕРХНЬОСИЛУРІЙСЬКО-СЕРЕДНЬОДЕВОНСЬКА КИЗИЛБЕЙЇТСЬКА
КАРБОНАТНО-ВУЛКАНОГЕННА ФОРМАЦІЯ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ФЕРГАНИ (ТЯНЬ-ШАНЬ)
Л.В. Генералова
Львівський національний університет
імені Івана Франка
79005 Львів, вул. Грушевського, 4.
Верхньосилурiйсько-середньодевонська кизилбейїтська карбонатно-вулканогенна
(турбідитова) формація завершує вертикальний ряд формацій офіолітового
комплексу Північно-Східної Фергани (Тянь-Шань). Її головними петротипами є базальти та ритміти. Низько- i помiрноглиноземисті, натрiєві, мезократові
високозалiзисті базальти утворюють дві серії. Перша – це нормальні
і вапнисто-лужні помірномагнезіальні основні магматичні породи, друга – вапнисто-лужні помірно- і високомагнезіальні (бонініти). Ритміти є
турбідитами. Речовинні та текстурні особливості формації дають змогу зачислити
її до особливого типу осадово-вулканогенних формацій, який формується в разі
розщеплення офіолітового магмагенезу.
Ключові слова: Північно-Східна Фергана, Тянь-Шань,
осадово-вулка-ногенна формація, базальти, ритміти, турбідити, офіолітовий
магмагенез.
ФЛЮЇДНИЙ РЕЖИМ ФОРМУВАННЯ ЖИЛЬНИХ
УТВОРЕНЬ У РІЗНОВІКОВИХ ВІДКЛАДАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЧАСТИНИ
СКЛАДЧАСТИХ КАРПАТ
О.Д. Матвієнко1,
І.М. Наумко1, А.М. Бубняк1, І.М. Бубняк1,
І.В. Попівняк2, Б.Е. Сахно1, С.І.
Ціхонь2
1Інститут геології і
геохімії горючих копалин НАНУ та НАК „Нафтогаз України”
79053 м. Львів, вул.
Наукова, 3а
2 Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua
Типоморфні особливості епігенетичного кальциту мономінеральних жильних
утворень серед різновікових теригенних відкладів низки тектонічних одиниць
Українських Карпат відтворені за результатами досліджень їхніх структурних
параметрів і температурних та фізико-хімічних умов мінералоутворення. Методом
декрепітації флюїдних включень виявлено, принаймні, два температурні інтервали
мінералоутворення (дві температурні стадії надходження флюїдів), розділені
температурно-часовою перервою, що було зумовлене, ймовірно, тектонічним
чинником. Збагаченими водною складовою виявились включення у кальциті з
Пенінської зони і стрийської серії, водночас для шипотських відкладів
характеною є відсутність води за найвищої газонасиченості як доказ формування
на значних глибинах при достатньо високих тисках. Мінеральний склад жил, а
також співвідношення летких компонентів у флюїдних включеннях свідчать про
формування жил із вуглекислотно-метанових карбонатно-кальцієвих гідротерм
ендогідатогенного типу. Доведено можливість визначення тиску і відносної
глибинності жильного мінералогенезу, реконструкції окисно-відновних умов,
фіксації тектонічних порушень, а отже, й аргументованості суджень щодо
перспектив нафтогазоносності відкладів різного віку в межах регіону.
Ключові слова: включення у мінералах, кальцит, прожилки,
мінералогенез, флюїдний режим, осадові товщі, Складчасті Карпати.
С.І. Ціхонь, І.В. Попівняк,
Л.М. Гопко, О.В. Костюк, В.П. Марусяк,
В.В. Школка
Львівський
національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Досліджено фізико-хімічні
та мінералого-фізичні властивості мінералів, різновікових мінеральних асоціацій
та комплексів рудопрояву Камінь-Кльовка. Виявлено послідовність їхньої кристалізації упродовж трьох стадій
процесу мінералоутворення. Доведено, що золото кристалізувалось із продуктивної порції флюїдів
упродовж золото-полісульфідної стадії мінералоутворення разом із мінералами
золото-полісульфідного мінераль-ного комплексу.
Ключові слова: мінеральний комплекс, асоціація, кварц, галеніт, пірит, флюїдні
включення, гомогенізація, термо-е.р.с., золото.
ЩОДО АНАЛІЗУ ЕКОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ ЛІТОСФЕРИ
ДРОГОБИЦЬКО-БОРИСЛАВСЬКОЇ КІЛЬЦЕВОЇ СТРУКТУРИ
(на підставі дешифрування космічних знімків
та опрацювання медичних даних)
М.Т. Тріска, О.М. Колодій, В.В. Карабин, І.В. Попівняк
Львівський
національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@geof.franko.lviv.ua
Геоінформаційним дешифруванням аерокосмознімків та топокарт різної
детальності виявлено Бориславсько-Дрогобицьку кільцеву структуру, ускладнену
поздовжніми та поперечними стосовно Карпат розривними порушеннями різного
порядку. Виділено активні й неактивні розломи. З’ясовано, що система
дугоподібних розломів (здебільшого активних), які формують
Дрогобицько-Бориславську кільцеву структуру, збігається з положенням русел
річок Бистриці, Колодниці, Детнянки та населених пунктів Верхній Дорожів, Урож, Східниця, Колодниця. У зоні
впливу інших розривних порушень розташовані населені пункти Борислав, Східниця,
Трускавець, Дрогобич, Стебник, Баня, Сольна, Урож, Верхня Стинава, Уличне,
Раневичі, що може несприятливо впливати на стан здоров’я корінного населення.
У межах Бориславсько-Дрогобицької кільцевої структури розташовані
родовища нафти, озокериту, солей, розробка яких чинить значне техногенне
навантаження на довкілля району. На значній території на денну поверхню
виходять менілітові сланці, які містять значну кількість органічних сполук,
важких металів та мають підвищену радіоактивність.
Оцінено екологічні функції літосфери у цьому регіоні як малосприятливі
для біоти.
Ключові слова: Бориславсько-Дрогобицька кільцева структура, розломи, дешифрування
аерокосмознімків, стан здоров’я населення, екологічні функції літосфери.