ВОЛОДИМИР СТЕПАНОВИЧ СОБОЛЄВ – ФУНДАТОР ЛЬВІВСЬКОЇ ПЕТРОГРАФІЧНОЇ ШКОЛИЛІ

М.М. Павлунь, В.О. Хмелівський, О.І. Матковський

Львiвський національний унiверситет iменi Iвана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

Е-mail: geomin@franko.lviv.ua

Детально висвітлено наукову та педагогічну діяльність академіка Володимира Степановича Соболєва під час його роботи завідувачем кафедри петрографії Львівського державного університету імені Івана Франка у 1945–1960 рр. та його визначну роль у створенні та розвитку львівської петрографічної школи.

Ключові слова: Володимир Степанович Соболєв, петрографія, “Введение в минералогию силикатов”, алмазні родовища Якутії, львівська петрографічна школа.

МОДЕЛЮВАННЯ КОНВЕКТИВНИХ ПОТОКІВ ТЕПЛОПЕРЕНЕСЕННЯ У ВЕРХНІЙ МАНТІЇ ЗЕМЛІ

В.В. Фурман

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: fourman@franko.lviv.ua

Описано залежність теплового стану мантії від можливих варіацій температури на межі ядро–мантія, побудовано теплову модель мантії Землі. Наголошено, що визначення мантійних температур за даними про спостережений тепловий потік містить чинник невизначеності, пов’язаний із труднощами з’ясування внеску кори за результатами інтерпретації спостереженого теплового потоку. Запропоновано оригінальний метод побудови теплової моделі планети, який можна використати як один з критеріїв для перевірки коректності інших методів. Виявлено зв’язок між інтенсивністю конвективних процесів теплоперенесення в мантії та тепловим потоком у корі Землі.

Ключові слова: теплоперенесення в мантії, мантійна конвекція, теплова модель мантії Землі, математична модель.

ПРО МІНЕРАЛЬНІ КЛАСТИТОВІ СКЛАДОВІ ПОРІД ФЛЮЇДИЗАТНО-ЕКСПЛОЗИВНИХ СТРУКТУР

Г.М. Яценко, О.В. Гайовський, В.О. Лавро

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: yatsenko1941@list.ru

Уведено нові уявлення про мінерали і класти флюїдизатно-експлозивних і споріднених порід південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. Склад частинок наближений до мантійного, підпорядкований закономірностям глибинного характеру. Ці утворення нерідко формують родовища й прояви алмазів, золота, заліза, манґану, фосфору і прояви рідкісних і рідкісноземельних елементів.

Ключові слова: флюїдизити, класти, алмази, формації, Східноєвропейська платформа.

МІНЕРАЛОГІЯ КАРБОНАТІВ БОБРИКІВСЬКОГО ЗОЛОТОРУДНОГО РОДОВИЩА ТА ЇХНЄ МІСЦЕ У ФОРМУВАННІ ПОЛІМІНЕРАЛЬНОГО АГРЕГАТУ

О.В. Цільмак, Л.З. Скакун, О.Р. Литвинович, Р.Я. Серкіз

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua

Онтогенічним методом та методом зафарбовування досліджено просторово-часові взаємовідношення між карбонатами й іншими мінералами, які складають кварц-карбонат-сульфідні агрегати жил Бобри-ківського золоторудного родовища. Діагностика карбонатів підтверджена мікрозондовим рентгеноспектральним аналізом. Доведено, що формування сидериту в асоціації з апатитом, монацитом, ксенотимом, флоренситом та мусковітом передувало утворенню анкериту. Анкерит асоціює з галенітом, сфалеритом, піротином та халькопіритом і заміщує сидерит. Рудам Бобриківського родовища властива певна послідовність зміни мінералів у часі: сидерит – анкерит – кварц. Від початку утворення до завершення мінералоутворювального процесу сидерит зазнав деформації та перекристалізації під дією розчинів, з яких осадився анкерит. Перекристалізація сидериту супроводжується зміною вмісту Fe, Mg та Mn у його складі.

Ключові слова: карбонати, сидерит, анкерит, хімічний склад, заміщення, метод зафарбовування, мікрозондовий рентгеноспектральний аналіз.

ПОРІВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА УЛАМКІВ ВУГІЛЛЯ З ВІДКЛАДІВ СТРИЙСЬКОЇ СВІТИ ПІЗНЬОЇ КРЕЙДИ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ВУГІЛЛЯ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО І ДОНЕЦЬКОГО БАСЕЙНІВ

В.І. Узіюк, О.С. Дячук

Львiвський національний унiверситет iменi Iвана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

Е-mail: zaggeol@ franco.lviv.ua

Описано умови залягання комплексно вивчених уламків вугілля карбону у відкладах пізньої крейди Скибової зони Українських Карпат, макроскопічні ознаки, розміри, стан звітрілості та обкатаності уламків вугілля, мікроскопічний мацеральний і мікроінгредієнтний склад, метаморфізм і марочна належність, реальні та прогнозні показники хімічного складу і технологічних властивостей. Визначено систематичну належність вуглеутворювальних рослин і за ними кам’яновугільний вік утворення вугілля. Доведено різну для різних проб подібність вивченого вугілля до вугілля Львівсько-Волинського і Донецького кам’яновугільних басейнів. Частково обґрунтовано робочу гіпотезу щодо місцезнаходження продуктивного карбону, який зазнавав розмивання і постачав уламки вугілля у флішову геосинкліналь Карпат у пізній крейді.

Ключові слова: карбон, пізня крейда, вугілля, мацерали, мікроінгредієнти, вапнисті пісковики, технологічна марка, група метаморфізму, показник відбиття вітриніту, вітрен, фюзен, кларен, дюрен, дюрено-кларен, кларено-дюрен, басейн.

ГЕОХІМІЯ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПОРОДАХ ТЕРИКОНА ШАХТИ ВІЗЕЙСЬКА ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ

І.Б. Книш

Львівський національний університет імені Івана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: olando@ukr.net admingeo@franko.lviv.ua

Досліджено геохімію мікроелементів у породах терикона шахти Візейська Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Породи представлені аргілітами (59 %), алевролітами (25 %), пісковиками (16 %) та вугіллям (1–2 %). Зольність суміші порід терикона – 72 %, середній вміст сірки – 2,5 %. Вугілля шахти Візейська гумусового типу та збіднене мікроелементами, окрім молібдену, плюмбуму, берилію, ітербію, стануму, стронцію. Породи терикона концентрують манґан, галій, плюмбум, станум, ітербій, купрум, вміст яких вищий порівняно з кларком у земній корі. З’ясовано асоціації хімічних елементів та інші показники щодо порід терикона. Обґрунтовано ймовірність надходження мікроелементів у суміжні з териконом породи зони аерації та води р. Рати у понадфонових кількостях. Запропоновано відповідні запобіжні заходи щодо зменшення екологічних ризиків.

Ключові слова: терикон, вугілля, мікроелементи, асоціація.

ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ДОННИХ ВІДКЛАДІВ ШАЦЬКИХ ОЗЕР

В.О. Хмелівський, О.В. Костюк, О.М. Полубічко

Львівський національний університет імені Івана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@franko.lviv.ua

За результатами спектральних та хімічних аналізів детально досліджено геохімію донних осадів Шацьких озер. Ці осади представлені пісками та різноманітними мулами, серед яких особливий інтерес становлять сапропелі. Вивчено закономірності та головні параметри розподілу великого комплексу малих та розсіяних елементів і органічної речовини у піщаних (особливо у їхніх важких фракціях), пелітових та органічних складових осадів. Виявлено парагенетичні асоціації елементів і зроблено спробу з’ясувати їхню природу.

Ключові слова: геохімія, Шацькі озера, донні осади, спектральний метод, сапропелі.

МЕТОД МОНІТОРИНГУ ХІМІЧНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ВОД ПРИРОДНИХ БАСЕЙНІВ ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ РІЧНИХ ЗОН НАРОСТАННЯ ЛУСКИ РИБ

Ю.Р. Дацюк, С.С. Крижевич

Львівський національний університет імені Івана Франка

7900, м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: yudat@ukr.net

Розглянуто вміст 13 хімічних елементів у річних зонах наростання луски шестирічного коропа з р. Верещиця. Вміст елементів визначено рентгеноспектральним мікрозондовим аналізом. Запропоновано використання таких даних для моніторингу забруднення природних водойм шкідливими хімічними домішками.

Ключові слова: метод моніторингу, хімічне забруднення вод, поверхневі водойми, луска риб, річні зони наростання.

СТРУКТУРНІ КРИТЕРІЇ МІДЕНОСНОСТІ ПАЛЕОЦЕН-ЕОЦЕНОВИХ ТОВЩ СКИБОВИХ КАРПАТ

М.І. Богданова, Л.В. Генералова, О.В. Костюк, Л.М. Хом’як

Львiвський національний унiверситет iменi Iвана Франка
79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Розглянуто вплив структурного контролю на локалізацію мідевмісного зруденіння в строкатоколірних горизонтах крейдово-палеогенових флішоїдних товщ Скибової зони Українських Карпат. На думку авторів, воно контрольоване структурами розтягу, які є результатом зсувної кінематики.

Ключові слова: Скибова зона, Українські Карпати, міденосні крейдово-палеогенові флішоїдні товщі, турбідити, зсув, структури розсуву.

ТЕРИГЕННІ МІНЕРАЛИ У ВІДКЛАДАХ БИСТРИЦЬКОЇ СВІТИ

В.О. Хмелівський, А.Б. В’ялий, М.Д. Петруняк

Львівський національний університет імені Івана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: geomin@franko.lviv.ua

Досліджено мінеральний склад кластичної частини манґаносних відкладів бистрицької світи у розрізі біля с. Город (Косівський р-н). З’ясовано, що легка фракція цієї частини порід складена алотигенними кварцом, плагіоклазами, слюдами і хлоритом зі значною домішкою аутигенного гла-уконіту. У важкій фракції визначено 18 теригенних мінералів, з яких найпоширенішими є ільменіт, циркон, рутил, гранат (альмандин). Постійно, але в значно менших концентраціях трапляються турмалін, ставроліт, епідот, кіаніт, хроміт, рогова обманка, хлорит. Окремими зернами виявлено магнетит, хлоритоїд, монацит, кліноцоїзит, титаніт. Джерелом цих мінералів найвірогідніше були кислі магматичні та метаморфічні породи, а живлячими провінціями – Східноєвропейська платформа, Мармароський масив і Чивчинські гори.

Ключові слова: бистрицька світа, ільменіт, циркон, рутил.

ОСОБЛИВОСТІ МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ Й УМОВ ФОРМУВАННЯ ГЛИН НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ МЕЖИРІЧЧЯ БОДРАКУ І КАЧІ (КРИМ)

П.М. Білоніжка, О.В. Шваєвський

Львівський національний університет імені Івана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4.

Е-mail: geomin@franko.lviv.ua

Досліджено мінеральний склад шаруватих силікатів і геологічні умови формування глин нижньокрейдових відкладів південно-західної частини Гірського Криму. З’ясовано, що глини біасалінської світи представлені головно гідрослюдою й хлоритом і сформувалися в процесі денудації флішу таврійської серії. Основним мінералом глин мангуської товщі є монтморилоніт. Він утворився внаслідок гальміролізу пірокластичного матеріалу, що його приносили в седиментаційний басейн повітряні течії. На підставі аналізу й узагальнення геологічних даних і мінералогічних досліджень зроблено висновки, що ці товщі глин різновікові.

Ключові слова: нижньокрейдові відклади, біасалінська світа, мангуська товща, шаруваті силікати глин, Гірський Крим.

ПИТАННЯ МІЖРЕГІОНАЛЬНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ РАННЬОДОКЕМБРІЙСЬКИХ КОМПЛЕКСІВ ПІВДЕННОЇ ЧАСТИНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ

К.І. Свєшніков

Московський університет дружби народів

Е-mail: sveshn42@mail.ru

Доведено можливість кореляції ранньодокембрійських комплексів Українського щита, Воронезького, Волзько-Камського, Білоруського та Польського регіонів на підставі речовинних особливостей і стратиграфічного положення комплексів. Уперше розглянуто докембрійські утворення Польського регіону на формаційних засадах. З’ясовано, що найдавніші комплекси найбільше поширені в різних регіонах. Це свідчить про те, що на початкових стадіях розвитку фундамент Східноєвропейської платформи формувався як одна цілісна структура; лише в ході еволюції поступово відокремились структури другого порядку – геоблоки, кожний з яких розвивався порівняно автономно. З часом відмінності між геоблоками ставали дедалі більшими, однак певні структурні зв’язки все одно зберігались.

Ключові слова: кореляція ранньодокембрійських комплексів, Український щит, Волзько-Камський геоблок, Білоруська, Польська частини фундаменту Східноєвропейської платформи.

АУТИГЕННІ КРЕМЕНІ У БАДЕНІЇ ЧОХЛА СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ (СЕРЕДНЄ ПРИДНІСТЕР’Я)

С.С. Крижевич

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua

Уперше виявлено аутигенні кремені у відкладах баденію чохла на заході Східноєвропейської платформи. Кремені приурочені до прошарку скременілих вапняків, неогеновий вік яких підтверджено визначенням нанопланктону. На відміну від кременів крейди, неогенові кремені містять опал, збагачені залізом, метаном.

Ключові слова: аутигенні кремені, баденський ярус, нанопланктон.

ГОЛОВНІ ПОГЛЯДИ НА ГЕОЛОГІЧНУ ПОЗИЦІЮ САВРАНСЬКО-СИНИЦІВСЬКОЇ ПЛОЩІ У СТРУКТУРІ ДНІСТЕРСЬКО-БУЗЬКОГО ГЕОБЛОКА УЩ

О.В. Шваєвський, Ю.О. Пахнющий, О.Р. Литвинович

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: shvayevskiy@net.ua

Розглянуто головні погляди на структурно-тектонічне положення Саврансько-Синицівської площі у структурі Дністерсько-Бузького геоблока Українського щита, наведено схему формаційного розчленування. На прикладі еталонного Майського родовища золота висвітлено головні етапи ру-донагромадження та перспективи золотоносності Саврансько-Синицівської площі.

Ключові слова: структурно-формаційний комплекс, родовище, геоблок, синкліналь, формація.

ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ 3D-МОДЕЛЮВАННЯ ГЕОЛОГІЧНОГО І ГЕОФІЗИЧНОГО СЕРЕДОВИЩ

Д.В. Малицький¹, В.В. Фурман, В.І. Сеньківський

¹Карпатське відділення інституту геофізики ім. С. І. Суботіна

79060, м. Львів, вул. Наукова, 3-б

Е-mail: dmytro@cb-igph.lviv.ua

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua

Розглянуто взаємозв’язок тектонічної активності з тепловим потоком, стратиграфією і літологією Берегівського району Закарпаття. Опрацьовано матеріали Берегівської геологічної партії і режимної геофізичної станції м. Берегове. Створено тривимірні моделі: теплового поля, стратиграфічну і літологічну.

Ключові слова: тепловий потік, тектонічна активність, моделювання, середовище.

ТЕНДЕНЦІЇ ЩОДО ЗАХВОРЮВАНОСТІ НАСЕЛЕННЯ В ЗОНІ ВПЛИВУ РАХІВСЬКО-ТИСИНСЬКОГО ПОПЕРЕЧНОГО РОЗЛОМУ КАРПАТ

І.В. Попівняк¹, П.С. Папарига¹, С.Я. Кріль¹, М.М. Тацюк², С.І. Ціхонь¹

¹Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua

²Рахівська районна лікарня, Рахів, Україна

На території Рахівського району Закарпатської області виявлена тенденція щодо залежності стану здоров’я населення від розташування населених пунктів стосовно глибинних, тектонічно активних і флюїдопроникних роз-ривних порушень, зокрема до Рахівсько-Тисинського поперечного, розлому Карпат.

Ключові слова: глибинний розлом, здоров’я населення, мінеральна вода, арсен, миш’яковиста вода, смертність населення, флюїдодинаміка.

СІВОРОНОВ АЛЬБЕРТ ОЛЕКСІЙОВИЧ

(до 70-річчя від дня народження)

В.П. Кирилюк¹, О.І. Матковський¹, М.М. Павлунь¹, О.Б. Бобров², І.С. Паранько³, А.М. Лисак¹,

Г.М. Яценко¹, В.Г. Пащенко¹, К.І. Свєшников⁴, В.І. Павлов¹

¹Львівський національний університет імені Івана Франка

79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4

E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

²Криворізький технічний університет

50027, м. Кривий Ріг, вул. ХХІІ партз’їзду, 11

E-mail: paranko@mail.ru

³Український державний геологорозвідувальний інститут

04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 18а

⁴Московський університет дружби народів

E-mail: sveshn42@mail.ruранка

ПАВЛО ТУТКОВСЬКИЙ – ВИДАТНИЙ УКРАЇНСЬКИЙ УЧЕНИЙ, ОРГАНІЗАТОР НАУКИ, ПЕДАГОГ

(до 150-річчя від дня народження)

П.М. Білоніжка, О.І. Матковський

Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
Е-mail: geomin@franko.lviv.ua

ВОЛОДИМИР МИКОЛАЙОВИЧ КУЗЕМКО – ГЕОЛОГ, УЧЕНИЙ, ПЕДАГОГ

(до 70-річчя від дня народження)

М.М. Павлунь, Г.О. Луньов, В.І. Павлов

Львівський національний університет імені Івана Франка

79005, м. Львів, вул. Грушевського, 4.

E-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

ОЛЕКСІВ БОГДАН ІВАНОВИЧ

(до 75-річчя від дня народження)

А.О. Сіворонов, Г.І. Лисак, Ю.С. Маковський, Л.В. Генералова

Львівський національний університет імені Івана Франка

79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4.

Е-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

СПИСОК ВИПУСКНИКІВ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА