У західній частині Українського щита виділено чотири гранітно-метаморфічні комплекси: побузький гранулітовий, собітовий грануліт-
діафторит-гранітовий, тікицький амфіболіт-гранітовий і тетерівський гранітно-гнейсосланцевий. Вони охоплюють стратигенні метаморфічні комплекси, а також плутоно-метаморфічні й інтрузивні формації, разом з якими формують структурні поверхи Подільського, Бузько-Росинського та Волинського мегаблоків. У складі побузького, собітового та тікицького комплексів домінують плутоно-метаморфічні формації, що виникли внаслідок ультраметаморфізму. Визначальне значення у їхньому формуванні відіграли вихідні суперкрустальні формації за вельми обмеженої ролі привнесення–винесення петрогенних компонентів. У процесі ультраметаморфізму і перетворення суперкрустальних формацій брали участь кристалобластез, анатексис та постанатектичний метасоматоз. Співвідношення цих складових петрогенезису плутоно-метаморфічних формацій у різних комплексах суттєво відрізняється. Ізотопно-геохронологічні дані свідчать, що метаморфізм і ультраметаморфізм у різних комплексах розпочиналися послідовно, тривалий час відбувалися синхронно в різних структурних поверхах, а закінчилися приблизно водночас внаслідок загальної кратонізації фундаменту близько 1,9–2,0 млрд років тому. З огляду на це, пропонуємо позначати вік плутоно-метаморфічних формацій і структурних поверхів, які вони формують, як часовий діапозон від утворення стратигенних формацій в археї до завершення ультраметаморфізму в ранньому протерозої.
Ключові слова: Український щит, ранньодокембрійський фундамент, гранітно-метаморфічні комплекси, плутоно-метаморфічні формації, суперкрустальні формації, структурні поверхи, метаморфізм, діафторез, ультраметаморфізм, ізотопна геохронологія.
Фундамент нижньодокембрійських зеленокам’яних поясів зі структурно-формаційного і вікового поглядів є надзвичайно неоднорідним. На всіх щитах давніх платформ він складається з двох структурно-формаційних комплексів: чарнокіт-гранулітового, що має досить обмежене поширення, і плагіогранітоїдно-амфіболітового, що явно домінує в межах гранітно-зеленокам’яних областей. Типоморфні особливості цих структурно-формаційних комплексів повторюються в межах фундаменту всіх давніх
платформ. Дослідження засвідчують, що популярні останніми десятиліттями уявлення про однорідність “сірогнейсових асоціацій” не знаходять підтвердження як у наведених геологічних, так і в радіологічних даних.
Ключові слова: структурно-формаційний комплекс, плутонічний комплекс, плутонометаморфічний комплекс, зеленокам’яні пояси.
Обґрунтовано необхідність виділення окремого типу флюїдизатно-експлозивних і кластитових порід та формацій. Наведено положення кластитових формацій серед інших породних угруповань, розглянуто питання термінології. Виділено спектр корисних компонентів, пов’язаних з флюїдизатно-експлозивною діяльністю.
Ключові слова: формація, класти, кластити, ваки, туфи, палеопротерозой, Україна.
Розглянуто виділену вперше в межах Східноєвропейської платформи, у Карпато-Балканському й Чорноморсько-Каспійському регіонах планетарну геодинамічну систему довготривалих наскрізних трансрегіональних лінеаментів – мегазон активізації, що контролюють розміщення найбільших рудних і нафтогазоносних районів. Вивчення трансрегіональних мегазон
активізації відкриває нові перспективи для оцінювання мінерагенічного потенціалу, насамперед щодо виявлення великих родовищ і локалізації розшуків у динамічних вузлах мегазон активізації.
Ключові слова: рудоконцентрувальні мегазони, субширотні зони, активізація, тектоніка, розломи, рудоносні зони, Український щит, Карпати.
З’ясовано, що диференціація густини речовини в мантії, пов’язана з варіаціями як температури, так і хімічного складу, є рушійною силою мантійної конвекції, а структура розподілу густини мантії має вирішальне значення для розуміння еволюції Землі. Виконано теоретичний аналіз термодинамічних властивостей речовини верхньої мантії Землі, що ґрунтується тільки на вірогідно відомих сейсмічних даних, які є основою для отримання залежності теплового стану мантії від можливих варіацій не тільки температури, а й інших термодинамічних характеристик у різних точках глибинних структур верхньої мантії Землі.
Ключові слова: конвекція, термодинамічні характеристики, густина мантії.
Описано методику моделювання напруженого стану гірського масиву для оцінки пластових порових тисків у випадку малих значень релаксації пружних модулів із застосуванням методу скінченних елементів. Результати моделювання використані для оцінки і прогнозування пластового тиску напруженого стану гірського масиву.
Ключові слова: гірський масив, напружений стан, пластовий тиск, моделювання, метод скінченних елементів.
Вивчено нижньо-середньопалеозойські структурно-формаційні комплекси Північно-Східної Фергани і детально схарактеризовано вулканогенні формації кожного з них. Для порівняльного аналізу вулканогенних формацій використано базитові члени. Виконано актуалістичну інтерпретацію геодинамічних режимів нижньо-середньопалеозойських комплексів. Виявлено латеральні ряди одновікових комплексів для північної окраїни Туркестанського палеоокеану.
Ключові слова: Північно-Східна Фергана, Південний Тянь-Шань, Серединний Тянь-Шань, палеозой, вулканогенна формація, структурно-формаційний комплекс, базальти, офіолітовий магмагенез.
На підставі аналізу й узагальнення результатів дослідження геохімії йоду з’ясовано, що в гірських породах, рудах і мінералах він перебуває винятково в розсіяному стані. Головним резервуаром йоду є вода морських і океанічних басейнів, з якої його поглинають живі організми. Після відмирання їхні рештки осідають на дно і збагачують йодом мули та осадові породи. Унаслідок розкладу органічних решток йод переходить у мулові й підземні води. З’ясовано генетичний зв’язок між підвищеним вмістом йоду
в підземних водах і родовищами нафти. Зроблено висновок, що йод у підземних водах нафтоносних басейнів є показником органічного походження нафти.
Ключові слова: йод, морська вода, живі організми, осадові породи, розклад органічних решток, підземні води, нафтоносні басейни.
Описані місцеположення вугільного пласта v6 в розрізі вугленосної формації та зміни його геологічної будови і товщини в геолого-промислових і вугленосному районах. Уперше виявлено анатомо-морфологічним методом і детально описано вихідний вуглеутворювальний рослинний матеріал. Доведено переважання у середньопластових пробах вуглефікованої фітомаси над мінеральними домішками, провідну роль мацералів групи вітриніту в органічній речовині вугілля, кількісне переважання мацералів групи інертиніту над мацералами групи ліптиніту, мікроінгредієнтів кларену і дюрену над кларено-дюреном і дюрено-клареном. За наявними у прозорих шліфах ознаками вугілля маловідновлене ти;mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language: UK'>за вапняним нанопланктоном. На північно-західному шельфі та кримському континентальному схилі Чорного моря
ВИХІДНІ ВУГЛЕТВОРНІ РОСЛИНИ, СКЛАД, ЯКІСТЬ
І МЕТАНОГЕНЕРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ВУГІЛЛЯ ПЛАСТА n8
ТЯГЛІВСЬКОГО І ЛЮБЕЛЬСЬКОГО РОДОВИЩ
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ
В. Узіюк1, І. Шайнога1, С. Сокоренко2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 Львів, вул. Грушевського, 4
2Львівська ГРЕ, ДП “Західукргеологія”, НАК “Надра України”
79018 м. Львів, вул. Героїв УПА, 33
Описано вуглетворні рослини пласта n8, зміни систематичного складу їхніх асоціацій у його розрізах та на площі поширення, петрографічний, хімічний склад, технологічні властивості, марочна належність та якість вугілля. Визначено зміни геологічної будови і товщини пласта по 647 свердловинах, площі його поширення з товщиною 0,5 м і більше; 0,30–0,49 і 0,05–0,29 м. Для кожної групи розраховано кількість метану, генерованого фітомасою під час утворення торфу і кам’яного вугілля різних технологічних марок та загальний метаногенераційний потенціал.
Ключові слова: вуглетворні рослинні асоціації, фітомаса, торф, вугілля, мацерали, мікроінгредієнти, якість і технологічна марка вугілля, метан, метаногенераційний потенціал.
СТАН ДОСЛІДЖЕНОСТІ ЗАЛІЗО-МАНҐАНОВОГО ЗРУДЕНІННЯ
У ВІДКЛАДАХ БИСТРИЦЬКОЇ СВІТИ КАРПАТ
В. Хмелівський, А. В’ялий, М. Петруняк
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: geomin@franko.lviv.ua
Детально розглянуто історію відкриття і дослідження манґанового зруденіння у верхньоеоценових відкладах (бистрицька світа) Карпат. Проаналізовано праці польських геологів, починаючи з 30-х років ХХ ст., а також когорти українських дослідників. Зроблено висновок, що, незважаючи на досить детальне дослідження цього зруденіння, воно вивчене несистематично і фрагментарно. Наведено конкретні рекомендації щодо подальшого вивчення і можливостей практичного використання цього цікавого утворення природи.
Ключові слова: Покутські Карпати, бистрицька світа, карбонатні руди манґану, покутськіти.
ХІМІЧНИЙ ТА МІНЕРАЛЬНИЙ СКЛАД ВІДХОДІВ ЗБАГАЧЕННЯ
КАЛІЙНИХ РУД СТЕБНИЦЬКОГО РОДОВИЩА
ТА ЇХНІЙ ВПЛИВ НА ДОВКІЛЛЯ
П. Білоніжка, В. Дяків
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: mineral@franko.lviv.ua
Унаслідок хімічного збагачення калійно-магнієвих солей Стебницького родовища утворилася велика маса відходів, що зберігається в хвостосховищі. Вивчено хімічний і соляний склад ропи хвостосховища і з’ясовано, що вона є вторинним родовищем калійно-магнієвих солей і хлориду натрію. Досліджено мінеральний склад глинистого матеріалу і солей твердої фази відходів та намічено заходи щодо їхнього захоронення й ліквідації екологічної небезпеки.
Ключові слова: Стебницьке родовище, калійно-магнієві солі, відходи, хвостосховище, ропа, хімічний склад, тверда фаза, мінеральний склад, забруднення довкілля.
ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ТА ГІДРОГЕОХІМІЧНА ЗОНАЛЬНІСТЬ
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ
Г. Бучацька
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: buchatska@ukr.net
Розглянуто гідрогеологічні умови Львівсько-Волинського вугільного басейну, водоносні горизонти, гідрогеохімічні зони, які виділяють у вертикальному розрізі Волинсько-Подільського артезіанського басейну.
Ключові слова: Львівсько-Волинський вугільний басейн, Волинсько-Подільський артезіанський басейн, водоносний горизонт, гідрогеохімічна зональність.
КРЕМІНЬ ЯК ПЕРША КОРИСНА КОПАЛИНА
ЛЮДЕЙ КАМ’ЯНОГО ВІКУ НА ПОДІЛЛІ
В. Фурман
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4
E-mail: fourman@franko.lviv.ua
Крем’яні знаряддя належать до найважливіших доісторичних знахідок і є доказом того, що кремінь був об’єктом перших геологічних досліджень і першою корисною копалиною людини. Така інформація цікава і корисна для студентів геологічного факультету під час практик для розуміння історії геологічного розвику Поділля, вона дає змогу отримати знання про історію розвитку геології в період кам’яного віку.
Ключові слова: кам’яні знаряддя, кремінь, ріняк, Лука-Врублевецька.
ВИДІЛЕННЯ ТА ЛАТЕРАЛЬНЕ ПОШИРЕННЯ СТРАТИГРАФІЧНИХ
ПЕРЕРИВІВ В ОСАДОНАГРОМАДЖЕННІ ПІВДЕННОЇ ПРИБОРТОВОЇ
ЗОНИ ДНІПРОВСЬКО-ДОНЕЦЬКОЇ ЗАПАДИНИ ЗА МАГНІТНОЮ
СПРИЙНЯТЛИВІСТЮ (НА ПРИКЛАДІ СЕЛЮХІВСЬКОЇ ПЛОЩІ)
І. Крива1, С. Онуфришин2
1Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
79060 м. Львів, вул. Наукова, 3б
E-mail: iryna@cb-igph.lviv.ua
2ДП Чернігівнафтогазгеологія
14000 Чернігів, вул. Шевченка,15
E-mail: neftegaz@chngg.ok.net.ua
За даними капаметрії досліджено розподіл по вертикалі магнітної сприйнятливості осадових гірських порід кам’яновугільної системи Дніпровсько-Донецької западини. Визначено високі можливості методу для розчленування осадової товщі. Порівняльний аналіз отриманих результатів з даними геофізичного дослідження свердловин, палеонтологічних і петрографічних досліджень дав змогу виділити літологічні комплекси і перериви в осадонагромадженні на межі верхнього та нижнього візейських під’ярусів і простежити їхнє латеральне поширення.
Ключові слова: магнітна сприйнятливість, перериви в осадонагромадженні, осадові породи.