ЗАЛІЗОРУДНІ ФОРМАЦІЇ ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНИХ КОМПЛЕКСІВ
СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ (СИСТЕМАТИКА ТА ГЕНЕЗИС)
А. Сіворонов
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Аналіз поширення залізорудних формацій у формаційних рядах зелено-кам’яних поясів засвідчує, що ці формації розвинуті, переважно, у структурах з моноциклічними формаційними рядами типу “М” (нижні ультрамафічні – мафічні формації) з контрастним та послідовним сполученням формацій. Появу залізорудних формацій криворізького типу зумовлює наявність у вулканогенній частині розрізу формацій джеспіліт-толеїтового типу. Формації, у складі яких залізисті кварцити асоціюють з кислими ефузивами, належать винятково до формаційних рядів типу “М” і або самі по собі контрастні (джеспілітова ріоліт-дацитова формація), або перебувають у контрастному сполученні з коматіїтовою чи коматіїт-толеїтовою формаціями. Все це свідчить про те, що залізонакопичення в осадових частинах розрізів також пов’язане з певними типами вулканогенних формаційних рядів і, отже, з загальним процесом еволюції магматизму зеленокам’яних поясів.
Ключові слова: зеленокам’яні пояси, формаційні ряди, залізорудні формації, вулканогенні формації, осадові формації, формаційні типи, формації криворізького типу.
МІСЦЕ КРИВОРІЗЬКОГО І БІЛОЗЕРСЬКОГО ЗАЛІЗОВМІСНИХ
РОЗРІЗІВ У СТРУКТУРНО-ФОРМАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСАХ
УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
І. Паранько
Криворізький державний педагогічний університет
пр. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, 50086, е-mail: paranko@mail.ru
Обґрунтовано необхідність виокремлення залізовмісного розрізу Криворізької структури, репрезентованого утвореннями метапсефіто-псаміто-пелітового, мета-коматіїтового та залізисто-кременисто-сланцевого формаційних типів, зі складу чинного гранітоїдно-метаосадового типового структурно-формаційного комплексу. Запропоновано разом з аналогічним за формаційною будовою розрізом Білозерської структури зачислити його до складу тоналіт-зеленокам’яного структурно-формаційного комплексу.
Ключові слова: структурно-формаційний комплекс, породний комплекс, конкретна формація, формаційний тип, залізовмісні розрізи, Криворізька структура, Білозерська структура, Український щит.
ОСОБЛИВОСТІ ГЛИБИННОЇ БУДОВИ ЛІТОСФЕРНОЇ ЧАСТИНИ МАНТІЇ
ДАВНІХ ЩИТІВ І ПЛАТФОРМ
З ПОГЛЯДУ ПОТЕНЦІЙНОЇ АЛМАЗОНОСНОСТІ
Ю. Федоришин, М. Яковенко, Ю. Мищишин, Н. Тріска
Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
вул. Пасічна, 38а, м. Львів, 79038, е-mail: lv_ukrdgri@polynet.lviv.ua
myroslavakoshil@ukr.net
geologist@bigmir.net
Розглянуто можливість розділення літосферних сегментів (мегаблоків, блоків) у межах докембрійських щитів і платформ за завершеністю розвитку, яка є функцією інтенсивності й тривалості процесу флюїдної дегазації мантії, деплетованості літосферної частини мантії і виражена потужністю літосфери та складом земної кори. Аналіз мантійної частини літосфери й астеносфери, який ґрунтується на сучасних досягненнях петрології та експериментальної мінералогії у вигляді широкого спектра петролого-геохімічних даних, зведений до низки послідовних і достат-ньо обґрунтованих положень. У сукупності з глибинними геофізичними дослідженнями їх можна успішно використати для прогнозування алмазоносності давніх щитів (платформ), виявлення потенційно алмазоносних площ (природних меж кімберлітових полів) і ділянок локалізації груп тіл (окремих тіл) залежно від масштабу досліджень і детальності використаних матеріалів.
Ключові слова: щит, мегаблок, блок, літосфера, земна кора, верхня мантія, астеносфера, алмазоносність, кімберлітовий розплав.
ТЕПЛОПЕРЕНЕСЕННЯ І ТЕПЛОВА ДИФУЗІЯ В ПЛИНІ
КОНВЕКТИВНИХ МАНТІЙНИХ ПЛЮМІВ МАНТІЇ ЗЕМЛІ
В. Фурман
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4, е-mail: fourman@franko.lviv.ua
Розроблена модель теплової дифузії мантійних плюмів засвідчує, що ніжки плюмів руйнуються швидше, ніж їхні шапки внаслідок теплової дифузії. Це може слугувати поясненням недавніх результатів сейсмотомо-графічних досліджень мантійних плюмів, що не виявляють виразних ніжок плюмів на середніх мантійних глибинах. Зрушення і деформація мантійного плюму внаслідок конвективних плинів не змінюють суттєво рис теплової еволюції мантійних плюмів.
Ключові слова: конвекція мантії, еволюція, плюм, дифузія.
АНТРОПОГЕННА ГЕОЛОГІЯ – АЛЬТЕРНАТИВА ЧЕТВЕРТИННІЙ ГЕОЛОГІЇ
ЧИ НОВИЙ НАУКОВИЙ НАПРЯМ?
І. Паранько1, Є. Сливко2, М. Павлунь2, А. Сіворонов2
1Криворізький державний педагогічний університет
просп. Гагаріна, 54, м. Кривий Ріг, 50086, е-mail: paranko@mail.ru
2Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Обґрунтовано відмінності між антропогенною геологією – новим науковим напрямом, мета якого полягає у всебічному вивченні властивостей, будови, складу і закономірностей розвитку природно-антропогенних (природно-техногенних) геологічних систем, і традиційною четвертинною геологією, яка вивчає природні геологічні системи, сформовані впродовж четвертинного періоду розвитку Землі. Одним із завдань антропогенної геології є розробка геолого-економічних закономірностей формування мінерально-сировинної бази світу та обґрунтування економічної доцільності й ефективності використання мінеральних ресурсів.
Ключові слова: антропогенна геологія, четвертинна геологія, природна система, природно-техногенна система, техногенез.
ЗЕМЛЕЛОГІЯ ЯК НОВИЙ НАУКОВИЙ НАПРЯМ У ГЕОЕКОЛОГІЇ
Г. Рудько
Державна геологічна служба України
Державна комісія України по запасах корисних копалин
пр. Кутузова, 18/7, оф. 816, м. Київ, 01133, e-mail: scmr@dkz.gov.ua
Порушено фундаментальні проблеми, пов’язані з сучасним станом Землі як планети, що переживає період екологічної кризи. Проведено дослідження щодо оцінювання природно-ресурсного потенціалу та меж його використання людством. Проаналізовано стратегічні аспекти впливу глобального потепління, наведено технологічні принципи керування вмістом СО2 в атмосфері Землі. Викладено сценарії розвитку Землі в техногенній траєкторії розвитку людства.
Ключові слова: біосфера, екологічна криза, техногенез, природно-ресурсний потенціал, глобальне потепління.
ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТА СУЧАСНИЙ ГЕОЕКОЛОГІЧНИЙ
СТАН СОЛОТВИНСЬКОГО РОДОВИЩА КАМ’ЯНОЇ СОЛІ
(ЗАКАРПАТТЯ)
В. Дяків, П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000,: e-mail: dyakivw@yahoo.com
Наведено характеристику геологічної будови, мінерального та літологічного складу, сучасного геоекологічного стану, гідрогеологічних та гірничо-геологічних умов Солотвинського родовища кам’яної солі (Закарпаття). Розглянуто чинники активізації геодинамічних процесів під час формування солянокупольної структури та проявів соляного карсту внаслідок розробки родовища. Освоєння ресурсів родовища в майбутньому можливо трьома способами: прокладанням нової шахти, будівництвом кар’єру та облаштуванням ропопромислу. Визначено умови та помилки, які необхідно врахувати у майбутньому під час проектування та будівництва нових копалень в межах Солотвинського родовища чи аналогічних геологічних структурах Карпатського регіону.
Ключові слова: Солотвинське родовище, кам’яна сіль, геоекологічний стан, гірничо-геологічні та гідрогеологічні умови, мінеральний склад, соляний карст.
ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ І ГЕОЕКОЛОГІЯ ЧОРНОГО МОРЯ
В. Геворк’ян
Інститут геологічних наук НАН України
вул. Олеся Гончара 55-Б, м. Київ, е-mail: info@igs-nas.org.ua
Розглянуто проблеми охорони середовища Чорного моря, пов’язані з експлуатацією морського дна. Важливе значення для оцінювання стану екологічної ситуації морської акваторії належить геологічному субстрату як акумулятору всіх поллютантів, що надходять з атмосфери, водяної товщі, річкових систем, суден, нафтових платформ і внаслідок природних геологічних явищ. Обґрунтовано концептуальні положення геоекологічного контролю, запропоновано певну ієрархію досліджень, підставою яких є ландшафтне геоекологічне картування. Доведено, що ціла низка проблем геоекології в частині методичних розробок і отримання достовірної інформації, видачі конкретних рекомендацій і прогностичних оцінок, може бути розв’язана тільки із застосуванням підводних жилих апаратів. Наведено результати обстеження технічного стану глибоководних випусків стічних вод на Кримсько-Кавказькому побережжі і на магістральних міжпромислових колекторах Північно-Західної частини Чорного моря за допомогою підводних апаратів.
Ключові слова: глибинні флюїди, донні відклади, субстрат, дампінг.
ТЕПЛОФІЗИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ГРАНІТОЇДІВ ВОЛИНСЬКОГО
МЕГАБЛОКА ЯК КРИТЕРІЙ ОЦІНКИ ЇХНЬОЇ ПРИДАТНОСТІ
ДЛЯ ЗАХОРОНЕННЯ РАДІОАКТИВНИХ ВІДХОДІВ
Л. Кузів, М. Толстой
Інститут геологічних наук Національної академії наук України
вул. Гончара, 55б, м. Київ, e-mail: Liliana_k@ukr.net
Наведено узагальнені дані залежностей коефіцієнта теплопровідності гранітоїдів Волинського мегаблока від їхнього мінерального складу, структурно-текстурних та інших властивостей. Проаналізовано зміни коефіцієнтів теплопровідності, температуропровідності та питомої теплоємності під дією високих тисків і температур, що є особливо актуальним для системи геологічного захоронення РАВ та інших небезпечних речовин.
Ключові слова: система захоронення, радіоактивні відходи, коефіцієнт теплопровідності, петротипи, гранітоїди, конвективне теплоперенесення, проникність.
СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОРІВСЬКОЇ ТА СКОЛІВСЬКОЇ СКИБ
СКИБОВОЇ СТРУКТУРНО-ФАЦІАЛЬНОЇ ЗОНИ В СЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ
БАСЕЙНУ Р. ПРУТ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)
Л. Генералова
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Вивчено мезоструктурні тріщинні парагенезиси і детально схарактеризовано типи складок високих порядків у стрийській світі Орівської і Сколівської скиб Скибового покриву Українських Карпат у середній частині басейну р. Прут.
Ключові слова: Скибова структурно-фаціальна зона, Орівська скиба, Сколівська скиба, луска, тріщини, складки, структурні парагенезиси.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ І МІНЕРАЛЬНОГО СКЛАДУ
ФЛІШОВОЇ ФОРМАЦІЇ В БАСЕЙНІ Р. БОДРАК (КРИМ)
П. Білоніжка, Л. Генералова, О. Шваєвський
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4, е-mail: mineral@franko.lviv.ua
Розглянуто питання геологічної будови, мінерального складу, палеогеографічних умов осадонагромадження й післяседиментаційних змін гірських порід флішової формації Криму. Складна геологічна будова флішу і рідкісність викопної фауни є головними причинами того, що й досі нема загальноприйнятої стратиграфічної схеми його розчленування. На підставі рентгенівських аналізів вивчено фазовий склад глинистих мінералів, виділених з аргілітів, глин і з інших порід джидаїрської, мендерської і верхньотаврійської світ, поширених у басейні р. Бодрак. З’ясовано, що в них глинисті мінерали представлені діоктаедричною гідрослюдою, залізистими і магнезіально-залізистими хлоритами з домішками змішаношаруватих фаз гідрослюда–смектит, гідрослюда–хлорит і каолініту. Це теригенні утворення. У фліші верхньотаврійської світи виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, складені в головному смектитом, прожилки дикіту і накриту. Бентонітові глини утворилися за рахунок розкладу вулканічного попелу, а дикіт і накрит – із низькотемпературних гідротермальних розчинів. Значні зміни в складі глинистих мінералів виявлено в глинах мендерської світи, що залягають близько до магматичних тіл і тектонічних розривних порушень.
Ключові слова: фліш, світи, гірські породи, глинисті мінерали, генезис, умови формування, Крим.
ПРОСТОРОВА МІНЛИВІСТЬ
ДЕКРЕПТОМЕТРИЧНИХ ПОКАЗНИКІВ КВАРЦУ РОДОВИЩА САУЛЯК
(РАХІВСЬКИЙ РУДНИЙ РАЙОН, ЗАКАРПАТТЯ)
А. Городечний, Т. Олійник, І. Попівняк, С. Ціхонь, В. Марусяк
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: mineral@franko.lviv.ua
На підставі створення та аналізу лінійних декрептометричних моделей виявлено просторову мінливість низки декрептометричних показників кварцу родовища Сауляк. Виявлено відмінність значень цих показників у межах рудного тіла та поза ним. Зроблено припущення щодо синхронності процесів рудовідкладення з тектонічними рухами в рудолокалізувальній зоні.
Ключові слова: кварц, декрептометрія, рудне тіло, моделювання, декрептоактивність, родовище золота, родовище Сауляк.
ДЕЯКІ ЕЛЕКТРИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ АРСЕНОПІРИТУ
ЯК ТИПОМОРФНИЙ КРИТЕРІЙ РОЗШУКУ ТА ОЦІНКИ
ЗОЛОТОГО ЗРУДЕНІННЯ В СКЛАДЧАСТИХ ВУГЛЕЦЕВМІСНИХ
СЛАБКОМЕТАМОРФІЗОВАНИХ ЛІТОКОМПЛЕКСАХ
(НАГОЛЬНИЙ КРЯЖ, ДОНБАС)
О. Литвинович, В. Єхіванов, Ю. Пахнющий, В. Степанов, О. Цабан,
О. Шваєвський. О. Савіна
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: shvayevskyi@ukr.net
На підставі вивчення кристаломорфологічних та мінералого-фізичних особливостей арсенопіриту зроблено висновок, що в межах Бобриківського рудного поля експрес-картування потенційно рудоносних зон та локальне прогнозування золотого зруденіння можна виконувати за певними мінералого-фізичними параметрами арсенопіриту.
Ключові слова: арсенопірит, термоелектрорушійна сила, коефіцієнт ТЕРС (?), золотоносність.
РОЛЬ МІНЕРАЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ВИВЧЕННІ ГЕОЛОГІЧНОЇ
БУДОВИ МЕЖИРІЧЧЯ БОДРАКУ І КАЧІ (КРИМ)
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Узагальнено результати багаторічних мінералогічних досліджень шаруватих силікатів у відкладах осадових порід межиріччя Бодраку і Качі. У фліші таврійської серії виявлено тонкі прошарки бентонітових глин, прожилки ярозиту, дикіту і накриту та вивчено їхній фазовий склад. За даними вивчення глинистих мінералів у нижньокрейдових відкладах уточнено стратиграфічне положення мангуської світи. Досліджено походження стяжінь кременів і стилолітових швів у верхньотуронських вапняках. Унаслідок вивчення глинистих мінералів, виділених із мергелів і
вапняків верхньої крейди і палеогену, з’ясовано, що вони представлені головно монтморилонітом з домішками гідрослюди, хлориту, іноді цеолітів кліноптилоліт-гейландитової групи. З’ясовано, що скупчення глауконіту, а місцями й фосфориту на нерівних, розмитих покрівлях мергелів сеноманського, маастрихтського, танетського й вапняків туронського і датського ярусів, пов’язане з проявами підводного вулканізму. Виконані мінералогічні дослідження дали змогу значно повніше пізнати історію геологічного розвитку цього району.
Ключові слова: осадові породи, шаруваті силікати, мангуська світа, стилолітові
ПРОБЛЕМИ ПРАКТИЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕОРІЇ АБІОГЕННОГО
ГЕНЕЗИСУ ВУГЛЕВОДНІВ
В. Гулій, Г. Лепігов
Український державний геологорозвідувальний інститут
вул. Автозаводська, 78, м. Київ, 04114, е-mail: vgul@ukr.net
Наведено головні вихідні положення системи поглядів на абіогенне походження вуглеводнів та їхній вплив на можливості вирішення практичних питань безпеки вуглевидобування і створення нових наукових засад для шукання вуглеводнів. Запропоновано докази природного надходження метану та супутніх газів глибинного походження, які спричиняють масштабні вибухи у вугільних виробках, і можливості використання геохімічних та ізотопних міток “молодого” газу для виділення перспективних ділянок у ході прогнозі вуглеводневих покладів.
Ключові слова: абіогенний генезис вуглеводнів, молодий газ, ізотопи, родовища вугілля і вуглеводнів.
ПАЛІНОЛОГІЧНІ МАТЕРІАЛИ ДО СТРАТИГРАФІЇ
МЕЗОЗОЙСЬКИХ ВІДКЛАДІВ ДОЛИНИ Р. ЗОЛОТА ЛИПА
(ПОДІЛЛЯ)
О. Шевчук
Інститут геологічних наук НАН
вул. О. Гончара, 55 б, м. Київ, 01054
Наведено результати детальних палінологічних досліджень відкладів юри (байос, титон) та крейди (сеноман, турон) розрізу біля сіл Завадівка та Коржова у долині р. Золота Липа, що розташований у межах Волино-Подільської плити. Описано чотири спорово-пилкові комплекси та чотири комплекси диноцист: байоський, титонський, сеноманський, туронський. Уперше палінологічно обґрунтовано розташування межі юри з палеозоєм (девон) та крейди з юрою у вивченому розрізі.
Ключові слова: спори, пилок, диноцисти, юрські та крейдові відклади, біостратиграфія, Поділля.
УМОВИ ФОРМУВАННЯ ВУГІЛЬНОГО ПЛАСТА n8 ШАХТИ
№ 1 НОВОВОЛИНСЬКА ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ
ЗА ПАЛІНОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ
А. Іваніна, Є. Гоник
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: ant_iv@mail.ru
Дослідження дисперсної органічної речовини вугілля пласта n8 Львівсько-Волинського басейну методом паліноориктоценозів виконані уперше. Визначено систематичний склад спор і пилку та виділено різні типи паліноориктоценозів. За цими даними відновлено палеорослинність і визначено фази формування палеоторфовища вугільного пласта.
Ключові слова: паліноориктоценоз, дисперсна органічна речовина, спори і пилок, вугільний пласт n8, Львівсько-Волинський басейн.
ГЕНЕТИЧНІ ТИПИ РОЗЩЕПЛЕНЬ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ
М. Матрофайло
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
вул. Наукова, 3а, м. Львів, 79060, е-mail: igggk@mail.lviv.ua
На підставі морфоструктурного аналізу і палеореконструкції первинної потужності фітомаси вугільних пластів і безвугільних відкладів, які заміщують їх уздовж простягання в зоні розщеплень, з урахуванням коефіцієнтів ущільнення неорганічних порід і вугілля, у Львівсько-Волинському басейні виявлено тектонічні й атектонічні типи розщеплень. Морфоструктурний аналіз вугільних родовищ басейну дав змогу виявити, що переважне поширення мають локальні розщеплення тектонічної природи, а їхнє утворення зумовлене конседиментаційними диференційованими тектонічними рухами фундаменту, які спричиняли опускання і підняття окремих ділянок території вуглеутворення. За формою і походженням у вугленосній формації басейну переважне поширення має біфуркація вугільних пластів, якій властиве, зазвичай, розділення суцільного пласта на дві пачки. Випадки складної біфуркації, коли пласт розщеплюється на три і більше вугільних пачок, мають обмежене поширення. Викладений матеріал має значення для з’ясування особливостей будови, умов утворення і порівняльного аналізу вугленосних формацій ЛВБ та інших типових кам’яновугільних басейнів і вдосконалення методики морфологічного аналізу покладів вугілля.
Ключові слова: морфологія, тектонічні, атектонічні й z-подібні розщеплення, біфуркація, коефіцієнт усадки, морфоструктурний аналіз, палеореконструкція.
РОЛЬ КРЕМЕНІВ У ПІЗНАННІ ГЕОЛОГІЇ Й АРХЕОЛОГІЇ
ПІВДЕННО-ЗАХІДНОЇ ОКРАЇНИ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
Г. Яценко1, В. Яценко2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79000, e-mail: Yatsenko1941@list.ru
2Інститут геохімії навколишнього середовища НАН та МНС України
просп. акад. Палладіна, 34а, м. Київ, 03142
З геологічного та археологічного погляду досліджено різноманітні кремені та вироби з них південно-західної окраїни Східноєвропейської платформи. За територіальними, віковими, колірними та люмінесцентними характеристиками їх розділено на генетичні групи. Виявлено їхні зв’язки з певними геологічними та рудними формаціями. З’ясовано, що для отримання виробів кремені обробляли не тільки за допомогою одного прийому “камінь по каменю”, застосовували і складніші прийоми, й інші тверді матеріали (вірогідно, алмаз, гранати та ін.).
Ключові слова: кремінь, технологія обробки, мезоліт, неоліт, Східноєвропейська платформа, археологія.
МІНЕРАЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ КРЕМ’ЯНОЇ СИРОВИНИ
ДЛЯ МАТЕРІАЛУ ЗНАРЯДЬ ПАЛЕОЛІТУ НА ПОДІЛЛІ
В. Фурман
Львівський національний університет імені Івана Франка
79005 м. Львів, вул. Грушевського, 4, е-mail: fourman@franko.lviv.ua
Наведено огляд використання властивостей крем’яної сировини для знарядь палеоліту на Подністер’ї та Поділлі. Зазначено, що знання про властивості каменю для знарядь палеоліту, ознайомлення з розмаїттям його властивостей і параметрів заклали основу первинних мінералогічних уявлень, оскільки вибір сировини в палеолітичний час був визначальним з огляду на тісну залежність вихідної сировини і типів виготовлених з неї знарядь. Використання кам’яної сировини – один з найважливіших каналів інтенсивного пізнання навколишнього світу, накопичення позитивних знань і створення первинних наукових уявлень.
Ключові слова: кам’яні знаряддя, кремінь, крем’яна сировина, ріняк.
ГЕОЛОГІЧНЕ МИНУЛЕ УНІКАЛЬНОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ПАМ’ЯТКИ
УКРАЇНИ “КАМ’ЯНА МОГИЛА”
В. Манюк
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара
пр. К. Маркса, 36, м. Дніпропетровськ, e-mail: manuk-geo@mail.ru
Під час ревізійного обстеження геологічних пам’яток природи в Запорізькій обл. до об’єктів геологічної спадщини зачислено пагорб з брил кварцових пісковиків “Кам’яна Могила” із всесвітньо відомими наскельними написами і рисунками (петрогліфами). Розглянуто проблему походження унікальної пам’ятки природи та археології (як брил пісковиків, так і самого пагорба).
Ключові слова: геологічна пам’ятка, петрогліф, геологічна спадщина, пісковик, Кам’яна Могила, палеоліт, генезис.
ЗМІНА ПАРАДИГМИ В ГЕОЛОГІЇ ХХ СТОЛІТТЯ:
РЕТРОСПЕКТИВА ТА ПЕРСПЕКТИВА
(КОЛИСКОВА ДЛЯ МАУГЛІ)
І. Попадюк
СПК-Геосервіс
Харківське шосе 144-В, м. Київ, 02091, e-mail: popadyuk123@yandex.ru
Зміна парадигми сучасної геології розпочалась появою концепції тектоніки плит у 70-х роках ХХ ст. Ретроспективний аналіз засвідчує, що парадигматична зміна відбулась тоді, коли “нова” концепція, розроблена на підставі нових даних, отриманих поза сферою впливу “старої” концепції, увела у свій концептуальний контекст дані, нагромаджені “старою” концепцією.
Ключові слова: геологія, філософія, концепція, парадигма.