ГЕОЛОГІЯ І НАФТОГАЗОНОСНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ ТА ЇХНІХ ПРОГИНІВ
(ПОГЛЯД З ПОЧАТКУ ХХІ СТ.)
Ю. Крупський
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: viddil_ngg@i.ua
Висвітлено вивчення геології Карпатського регіону. Досліджено геодинамічний розвиток Східних Карпат і прилеглих геологічних регіонів та описано геологічну будову регіону відповідно до теорії літосферних плит. Розглянуто нафтогазоносність регіону та його подальшу перспективність.
Ключові слова: Карпатський регіон, геологічне вивчення, геологія, геодинаміка, теорія літосферних плит, нафтогазоносність.
ПРИНЦИПИ ВИДІЛЕННЯ, ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ,
ТИПІЗАЦІЯ ТА ПОХОДЖЕННЯ ОЛІСТОСТРОМ І МЕЛАНЖІВ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
О. Гнилко
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
вул. Наукова 3а, м. Львів, 79060, e-mail: igggk@mail.lviv.ua
Розглянуто принципи виділення, особливості, генезис, а також типізацію мікститів – олістостром і меланжів Українських Карпат. Серед олістостром в Українських Карпатах виділено два різновиди (відповідно до класифікації М.Г. Леонова, 1981) – гравітаційні та тектоногравітаційні мікстити, які відрізняються будовою і генезисом. Розвинені також утворення змішаного походження. Тектоногравітаційні мікстити нагромаджуються перед фронтом рухомих покривів і фіксують головні етапи насувоутворення в Карпатах (від ранньої крейди до міоцену). Найпоширенішим мікститом суто тектонічного генезису в Зовнішніх Карпатах та Внутрішній зоні передового прогину є мономіктовий меланж. У ньому розрізняємо тектоніти крихкого та пластичного типів. Особливості, які дають змогу відрізнити олістостроми від меланжів, випливають з їхнього генезису. Першим притаманні (хоча і фрагментарно розвинені) седиментаційні риси, а другим – суто тектонічні.
Ключові слова: олістострома, меланж, мікстити, генезис, Українські Карпати, седиментація, тектонічний покрив.
СТРУКТУРНІ ПАРАГЕНЕЗИСИ СКИБИ ПАРАШКА СКИБОВОЇ СТРУКТУРНО-ФАЦІАЛЬНОЇ ЗОНИ В БАСЕЙНІ Р. ТОПІЛЬНИЧАНКА (СЕРЕДНЯ ТЕЧІЯ Р. ДНІСТЕР, УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)
Л. Генералова
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Вивчено структурні тріщинні парагенезиси і детально схарактеризовано типи складок скиби Парашки Скибової структурно-фаціальної зони (покриву) Українських Карпат у басейні р. Топільничанка – правої притоки р. Дністер.
Ключові слова: Скибова структурно-фаціальна зона, скиба Парашка, луска, тріщини, складки, структурні парагенезиси.
ВПЛИВ ВУЛКАНІЗМУ НА АУТИГЕННЕ СИЛІКАТОУТВОРЕННЯ У ФЛІШІ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
П. Білоніжка1, І. Попп2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: mineral@franko.lviv.ua
2Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
вул. Наукова, 3а, м. Львів, 79060, e-mail: igggk@ipm.lviv.ua
Наведено результати вивчення аутигенних силікатів – глауконіту, сколіту, смектитів та силіцитів у фліші Українських Карпат. На підставі аналізу літературних даних і проведених досліджень розглянуто різні погляди на їхнє походження. Зроблено висновок, що глауконіт, сколіт і смектити утворилися з продуктів гальміролізу пірокластичних порід, головно вулканічного попелу та гідротермальних розчинів у процесі взаємодії з морською водою. Формування силіцитів відбувалося внаслідок біогенного кремненагромадження в седиментаційному басейні. Головним джерелом розчиненого в морській воді кремнезему були поствулканічні фумарольно-гідротермальні розчини, які сприяли бурхливому розвиткові діатомових водоростей та інших кремнієвих організмів.
Ключові слова: фліш, вулканізм, аутигенне утворення, глауконіт, сколіт, смектити, силіцити, кремнієві організми, Українські Карпати.
МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ГЕОЛОГІЧНИХ ПРОЦЕСІВ У КОРІ ТА МАНТІЇ ЗЕМЛІ
В. Фурман, М. Хом’як, Л. Хом’як
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: fourman@franko.lviv.ua
Проаналізовано перспективи створення нових фізичних моделей, що описують структури Землі та їхню еволюцію, а також методичних підходів щодо класифікації структур і вимірювання параметрів фізичних полів Землі. Зазначено, що дослідження глибинної будови, складу і геодинаміки літосфери континентів і океанів дає змогу виділити системи, пов’язані з глобальними процесами розвитку Землі (рифти, глибокі нескомпенсовані западини, континенти, океани) і регіональними гравітаційними явищами всередині континентів і океанів.
Для обчислення гравітаційних аномалій геологічних тіл складної геометрії з різними густинами розвинуто техніку числового інтегрування з використанням скінченно-елементного підходу та формул Гаусса. Для двовимірного випадку запропоновано алгоритм побудови профілів (пряма задача гравіметрії), орієнтований для програми MS Excel. Його програмну реалізацію мовою VBA використано для розв’язування низки тестових і модельних задач. Зазначено про перспективу подальших досліджень стосовно реалістичніших тривимірних задач, а також розвитку програмного забезпечення.
Ключові слова: гравіка, термодинаміка, тектоніка, структури Землі, моделювання, глибинні процеси, фізичне моделювання, глибинна структура, геодинаміка літосфери.
ВИДОБУТОК СЛАНЦЕВОГО ГАЗУ НА ОЛЕСЬКІЙ ДІЛЯНЦІ –
ЗАГРОЗА ЯКОСТІ ПИТНИХ ПРІСНИХ І МІНЕРАЛЬНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД
В. Харкевич1, Я. Місюра2
1Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: admingeo@franko.lviv.ua
2Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту
вул. Пасічна, 38 а, м. Львів, 79038, e-mail: lv_ukrdgri@polynet.lviv.ua
Наведено літолого-стратиграфічну й тектонічну характеристики Олеськівської ділянки. Зроблено огляд методів видобування сланцевого газу, а також описано виявлені в розрізі Олеськівської площі водоносні горизонти та комплекси, яким загрожує хімічне забруднення в разі реалізації планів щодо видобування сланцевого газу.
Ключові слова: сланцевий газ, гідророзрив пласта, водоносний горизонт, водоносний комплекс, дебіти.
ГНЕЙСОГРАНОДІОРИТОВА ФОРМАЦІЯ
РОСИНСЬКО-ТІКИЦЬКОГО МЕГАБЛОКА УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
А. Лисак, В. Пащенко, О. Савіна
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: vl_pasha@mail.ru
Розглянуто особливості складу та будови однієї з формацій Росинсько-Тікицького мегаблока Українського щита, доведено безпідставність припущення щодо її діафторитової природи.
Ключові слова: Український щит, мегаблок, структурно-формаційний комплекс, формація, асоціація, гнейс, граніт, гранодіорит.
ФОСФОРИТИ З ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДІВ КРИМУ
П. Білоніжка, Ю. Дацюк
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: mineral@franko.lviv.ua
Описано поширення фосфоритів у відкладах Гірського Криму. За допомогою дифрактометричного аналізу вивчено фазовий склад фосфоритів палеогену з правобережжя р. Бодрак. З’ясовано, що фосфорити представлені карбонатфторапатитом з домішками кварцу, кальциту, глауконіту і піриту. Електронномікроскопічними дослідженнями в апатиті виявлено коколітофориди, сітчасті бактеріальні утворення і фрагменти губок. На підставі проведених досліджень і аналізу літературних даних зроблено висновок, що головним джерелом фосфору були підводні гідротерми, які надходили у шельфові зони морських басейнів. Підвищений вміст фосфору на шельфі сприяв розвиткові коколітофорид та інших організмів, які його акумулювали. Після відмирання організмів і їхньої мінералізації відбувалось виділення фосфору й утворення фосфориту.
Ключові слова: фосфорити, палеогенові відклади, карбонатфторапатит, електронномікроскопічні дослідження, коколітофориди, шельфові зони, Гірський Крим.
ХІМІЧНИЙ СКЛАД, ФІЗИЧНІ І ТЕХНОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
ВІТРЕНІВ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ,
ЩО УТВОРИЛИСЬ ІЗ ТКАНИН РІЗНИХ РОСЛИН
В. Узіюк, Є. Узіюк, І. Шайнога
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
У гірничих виробках шахти виявлено, макроскопічно вивчено, описано й опробовано рештки стовбурів рослин раннього карбону (фітолейми) з вітринізованими тканинами зовнішньої кори (перидерми) лепідодендронів, ботродендронів, сигілярій, каламітів і деревини стовбурів кордаїтів, які залягали в породах різного складу і фаціальної належності. Проби вітренів 17 фітолейм вивчено комплексом вуглепетрографічних, вуглехімічних і технологічних методів. Виявлений і детально описаний вплив систематичної належності рослин, анатомічної належності вітринізованих тканин їхніх стовбурів, а також петрографічного складу і фаціальних особливостей фітолеймовмісних порід на вміст у вітренах вологи, золи, сірки загальної, вуглецю, водню, летких речовин, на спікливість вітренів, їхню теплоту згорання та показник відбиття. За комплексами отриманих результатів досліджень визначено технологічну марку і групу метаморфізму вітренів кожної проби. Вітрени, що утворились із перидерми лепідодендронів, ботродендронів, сигілярій і каламітів, зачислено до марки Г (газові), групи метаморфізму 1Г, а вітрени із ксилеми деревини стовбурів кордаїтів більш метаморфізовані – марки Ж, групи метаморфізму 1Ж. Ця різниця в технологічній марці та групі метаморфізму зумовлена не різними термодинамічними умовами надр Землі, а систематичною належністю рослин, анатомічними особливостями вітринізованих тканин і літолого-фаціальними особливостями вітреновмісних порід.
Ключові слова: вітрен, фітолейма, лепідодендрон, ботродендрон, сигілярія, каламіт, кордаїт, марка, метаморфізм.
ПРО ВІК БУЖАНСЬКОЇ СВІТИ ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО БАСЕЙНУ
ЗА ПАЛІНОЛОГІЧНИМИ ДАНИМИ
А. Іваніна, Є. Гоник
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
За палінологічними даними відклади бужанської світи Львівсько-Волинського басейну різновікові. У світі виділено і схарактеризовано дві палінозони: нижню Raistrikia nigra–Bellispores nitidus (NN) – серпуховську, верхню Neoraistrikia splendidus–Raistrikia fulva (SF) – башкирську. На рівні вугільного пласта n7, що є межею між зонами, зафіксовано суттєве оновлення спорово-пилкового складу. Саме цей рівень пропонуємо обрати за точку глобального стратотипу межі між міссісіпієм і пенсільванієм (нижнім і середнім карбоном) у Львівсько-Волинському басейні.
Ключові слова: палінологія, стратиграфія, палінозони, межа між міссісіпієм і пенсільванієм (нижнім і середнім карбоном), Львівсько-Волинський басейн.
ОГЛЯД ВИВЧЕНОСТІ МОРФОЛОГІЇ ВУГІЛЬНИХ ПЛАСТІВ
ЛЬВІВСЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КАМ’ЯНОВУГІЛЬНОГО БАСЕЙНУ
М. Матрофайло
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
вул. Наукова, 3а, м. Львів, 79060, е-mail: igggk@mail.lviv.ua
Розглянуто значення й основний зміст морфологічного аналізу в ході вивчення вугільних пластів і вугленосних формацій. Викладено його головне завдання, яке полягає в отриманні всебічної інформації про потужність і будову вугільних пластів, з’ясуванні мінливості цих параметрів на площі окремих ділянок, родовищ і загалом на території басейну внаслідок розмивів, розщеплень, заміщень, виклинювань, а також у з’ясуванні особливостей і поясненні утворення тої чи іншої сучасної морфології вугільних пластів і дослідженні історії їхнього розвитку.
Наведено стислий історичний огляд праць і методику, за якою проводили морфологічні дослідження, та сучасний стан вивченості морфології вугільних пластів Львівсько-Волинського кам’яновугільного басейну. Наголошено на важливому науковому та практичному значенні морфологічних досліджень, які відкривають можливості у вивченні низки питань формування і структурних змін вугленосних формацій, а також необхідності їхнього подальшого розвитку.
Ключові слова: вугільний пласт, морфологія, морфологічний аналіз, морфогенез, розщеплення, геологопромислова типізація, морфологічна карта.
ПРОГНОЗНО-РОЗШУКОВІ КРИТЕРІЇ ТА ОЗНАКИ ЗОЛОТОГО ЗРУДЕНІННЯ
В МЕЖАХ САВРАНСЬКОГО РУДНОГО ПОЛЯ
О. Шваєвський, Ю. Пахнющий, О. Литвинович
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: shvayevskiy@ukr.net
Окрім Майського родовища золота, у межах Дністерсько-Бузького геоблока виділено низку рудопроявів. На підставі узагальнення даних про геологічну будову наведено головні критерії та ознаки золотого зруденіння Савранського рудного поля. Головними серед них є геофізичні, структурно-формаційні, тектонічні, петрографічні, мінералогічні, мінералого-фізичні, термобарогеохімічні.
Ключові слова: рудопрояв, аномалія, метасоматит, зруденіння, рудна зона, сульфідна мінералізація.
ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЇ БУДОВИ ТА ГЕНЕЗИСУ
ОВОЇДНИХ КОНКРЕЦІЙ ТУРОНСЬКОГО КРЕМЕНЮ РАЙОНУ м. КРЕМЕНЕЦЬ
(ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКА ПЛИТА)
С. Крижевич
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Вивчено будову конкрецій туронського кременю з околиць м. Кременець (Волино-Подільська плита). Використано комплекс методів – силікатний хімічний аналіз, спектральний кількісний аналіз, мас-спектрометричний аналіз газів з мікровключень. Зроблено висновок про наявність первинного накопичення кремнезему на дні крейдового моря і подальшу його трансформацію у конкрецію.
Ключові слова: конкреції, кремінь, туронський вік, Східноєвропейська платформа.
ТЕРЕЙНОВИЙ АНАЛІЗ ТА ГЕОЛОГІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ КАРПАТ
О. Гнилко
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України
вул. Наукова 3а, м. Львів, 79060, e-mail: gnylko_o@mail.ru
Розглянуто тектонічні одиниці Карпат з погляду терейнового аналізу. Карпатський ороген складений трьома головними елементами: мікроконтинентальними терейнами, сутурами і флішово-моласовою акреційною призмою. В регіоні розташовані два головні терейни: північний АЛЬКАПА та південний Тисія–Дакія. Сутури (Примармароська, Пенінська зона), які маркують давні океанічні басейни, обмежують ці терейни. Флішові Карпати проінтерпретовані як крейдово-неогенова акреційна призма. Ріст призми був зумовлений альпійською субдукцією фундаменту Карпатського флішового басейну під терейни АЛЬКАПА та Тисію–Дакію. У крейдово-палеогеновий час перед фронтом Тисії–Дакії формувалась Передмармароська флішова призма, а у форланді АЛЬКАПА – Пенінсько-Магурсько-Дуклянська призма. Ці дві крейдово-палеогенові внутрішні призми розділені Стрийсько-Латорицькою зсувною зоною. В неогені об’єднані внутрішні призми зазнавали нарощення зовнішніми флішово-моласовими одиницями.
Ключові слова: Карпати, тектоніка, акреційна призма, субдукція, терейни, покриви, фліш.
ГЕОХІМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ МІНЕРАЛОУТВОРЕННЯ СУЛЬФАТУ КАЛЬЦІЮ
В СИСТЕМАХ ТРАНСПОРТУВАННЯ РОПИ КАЛІЙНИХ РОДОВИЩ ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Х. Цар, В. Дяків
Львівський національний університет імені Івана Франка
вул. Грушевського, 4, м. Львів, 79005, e-mail: e-mail: khrystynatsar@gmail.com
Визначено причини зародження мікрокристалів сульфату кальцію з ропи калійних родовищ Передкарпаття. З’ясовано, що найважливішою геохімічною передумовою кристалізації мінеральних новоутворень на технічному обладнанні є пересичення у мінералотвірному середовищі. Термодинамічними передумовами кристалізації є переохолодження та перегрівання водного розчину, а також раптове зниження тиску.
Ключові слова: ропа, ропопровід, сульфат кальцію, ангідрит, басаніт, кристалізація, термобаричні умови.
БЕРИЛІЙ-7 У ПРИЗЕМНІЙ АТМОСФЕРІ ЧОРНОБИЛЬСЬКОГО РЕГІОНУ
Г. Батраков2, Л. Богдан1, Д. Кременчуцький2, О. Назаров1
1Державне спеціалізоване науково-виробниче підприємство “ЕКОЦЕНТР” МНС України
вул. К. Лібкнехта, 10, м. Чорнобиль, 07270
2Морський гідрофізичний інститут Національної академії наук України
вул. Капітанська, 2, м. Севастополь, 99011, e-mail: nazarov42t@rambler.ru
Концентрацію 7Ве вимірювали протягом п’яти років (з липня 2005 до травня 2010 р.) у приземній атмосфері Чорнобильської зони. За результатами вимірювань середнє значення концентрації 7Ве становить 3,0 ± 0,18 мБк/м3. Спостережено яскраво виражену сезонну мінливість концентрації радіонукліда з максимальними значеннями у період кінець весни–початок літа та мінімальними восени. Виявлено зв’язок між варіацією концентрації 7Ве та низкою метеопараметрів. Доведено, що на концентрацію радіонукліда у приземній атмосфері суттєво впливає температура повітря.
Ключові слова: 7Ве, приземна атмосфера,атмосфера, температура, вологість, швидкість вітру, кількість опадів, сонячна активність.
ПАМ’ЯТІ МИРОСЛАВИ ДМИТРІВНИ БОНДАРЕНКО
ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ ЛИТВИНОВИЧ
(світлій пам’яті товариша)
ПРО ВСЕРОСІЙСЬКУ КОНФЕРЕНЦІЮ З МІЖНАРОДНОЮ УЧАСТЮ
“ГЕОЛОГІЧНІ ПРОЦЕСИ В ОБСТАНОВКАХ СУБДУКЦІЇ, КОЛІЗІЇ І КОВЗАННЯ ЛІТОСФЕРНИХ ПЛИТ”
ТА 60-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ АКАДЕМІКА
ОЛЕКСАНДРА ІВАНОВИЧА ХАНЧУКА
та 60-річчя від дня народження академіка Олександра Івановича Ханчука
О. Матковський, М. Павлунь, А. Сіворонов
НАУКОВІ КОНФЕРЕНЦІЇ, З’ЇЗД
П. Білоніжка
ЗУСТРІЧІ З ВИПУСКНИКАМИ
О. Матковський, П. Білоніжка
ВИПУСКНИКИ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ІВАНА ФРАНКА 2011 року