С. 4-17
ДМИТРО ПЕТРОВИЧ РЄЗВОЙ – ГЕОЛОГ І ВЧЕНИЙ
(до 100-річчя від дня народження)
А. Сіворонов, Л. Генералова
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Стисло проаналізовано внесок професора Д. Рєзвого, видатного геолога, у розвиток сучасної геотектоніки. Зазначено, що його праці є піонерськими для Центральної Азії та України.
Ключові слова: геосинклінальна система, глибинний розлом, тектонічне районування, формація, Центральна Азія.

С. 18-36
ІСТОРІЯ ТЕРМОБАРОГЕОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
НА ГЕОЛОГІЧНОМУ ФАКУЛЬТЕТІ: ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ
І ТЕОРЕТИКО-ПРИКЛАДНІ НАСЛІДКИ
М. Павлунь
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Розглянуто хронологічні та логічні етапи становлення і розвитку термобарогеохімічних досліджень флюїдних включень у мінералах.
Ключові слова: термобарогеохімія, флюїдні включення, постмагматичні формації, гідротермальні розчини.

С. 37-42
МЕТАЛОГЕНІЯ ДОНБАСУ І КАРПАТ У ПРАЦЯХ Є. ЛАЗАРЕНКА
О. Матковський
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра мінералогії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: mineral@franko.lviv.ua

У багатогранній науковій спадщині Є. Лазаренка досить чільне місце посідають праці з металогенічних досліджень Карпат і Донбасу. Йому належать перші спроби металогенії Донбасу і розробка першого макета металогенічної карти Карпат масштабу 1 : 1 000 000 та умовних позначень до неї. За його редакцією видано металогенічну карту Карпат масштабу 1 : 1 000 000.
Ключові слова: металогенія Донбасу, макет металогенічної карти Карпат.

С. 43-58
ГЕОТЕКТОНІЧНА ПРИРОДА ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНИХ ПОЯСІВ
НИЖНЬОГО ДОКЕМБРІЮ
А. Сіворонов
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Для розуміння історії геотектонічного розвитку гранітно-зеленокам’яних областей важливе значення має “дозеленокам’яна” стадія, упродовж якої сформувався гетерогенний фундамент зеленокам’яних поясів, складений двома нижньодокембрійськими комплексами (чарнокіт-гранулітовим і амфіболіт-плагіогранітоїдним), які відрізняються метаморфізмом, складом суперкрустальних та гранітоїдних формацій і тектонічною будовою. За характером формаційних рядів і місцем у їхній еволюції гранітоїдного магматизму у розвитку зеленокам’яних поясів виділяють чотири етапи. Речовинним вираженням першого, передзеленокам’яного (передрифтового) етапу є досить специфічна апліто-пегматоїдна формація, що утворилась у разі анатексису фундаменту зеленокам’яних поясів. На другому (рифтовому) етапі в геодинамічних умовах розтягу кори відбувалось формування зеленокам’яних прогинів. Третій діапіровий етап розвитку зеленокам’яних поясів позначився новим сплеском термальної активності цих структур, підійманням великих мас тоналітової магми і процесами гранітоїдного діапіризму. На четвертому етапі стабілізації відбулася консолідація зеленокам’яних прогинів і вкорінення доволі великих інтрузивних тіл у двопольовошпатових, звичайно порфіроподібних гранітах.
Ключові слова: зеленокам’яні пояси, зеленокам’яні прогини, гранітоїдний діапіризм, тоналіти, чарнокіт-гранулітовий і плагіогранітоїдно-амфіболітовий комплекси.

С. 59-70
МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМОМЕХАНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ
У СЕРЕДОВИЩАХ АКТИВНОЇ ВЗАЄМОДІЇ КОРИ ТА МАНТІЇ ЗЕМЛІ
В. Фурман
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: fourman@franko.lviv.ua

Розроблено модель та побудовано аналітичний розв’язок задачі визначення деформацій в активних середовищах кори та мантії Землі, створюваних в’язким аномальним за густиною включенням у гравітаційному полі Землі. На підставі числового моделювання розвинутої конвекції в умовах мантії Землі виникає можливість досліджувати взаємодію конвектувальної мантії з літосферою та відновлювати розподіл температури у верхній частині літосфери.
Ключові слова: термомеханічні процеси, кора, астеносфера, конвекція мантії.

С. 71-82
МІНЕРАГЕНІЯ ЗАХІДНОГО СХИЛУ УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА
У ФЛЮЇДИЗАТНО-ЕКСПЛОЗИВНОМУ АСПЕКТІ
(НАДДНІСТЕР’Я)
Г. Яценко, О. Бучковська
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: Yatsenko1941@list.ru

Доведено, що геолого-структурні особливості західного схилу Українського щита сприятливі для локалізації рудоносних формацій флюїдизатно-експлозивного типу. Вони містять прояви алмазів, золота, поліметалів, бокситів, флюориту та ін. У рудогенезі задіяні метасоматичні, гідротермальні та осадові процеси. Умотивовано доцільність продовження робіт у цьому напрямі.
Ключові слова: Український щит, західний схил, флюїдизати, рудоносні формації, родовища, мінерагенія.

С. 83-96
СКЛАД, ЯКІСТЬ, ГЕНЕЗИС ВУГІЛЛЯ, СТРАТИФІКАЦІЯ
І КОРЕЛЯЦІЯ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ РОЗРІЗІВ ПЛАСТА h7
НА ТЕРИТОРІЇ ДОНЕЦЬКО-МАКІЇВСЬКОГО РАЙОНУ ДОНБАСУ
В. Узіюк¹, О. Шварцман^2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: coalgeol@franko.lviv.ua
²Артемівська ГРЕ ДГП “Донбасгеологія”,
вулиця Сибірцева, 17, 84500, Артемівськ, Україна

Описано зміни геологічної будови пласта в гірничих виробках шахт і сім монолітних розрізів, відібраних у вибоях штреків; макроскопічні особливості вугілля та їхні зміни від підошви до покрівлі кожного розрізу: мацеральний, хімічний склад, технологічні властивості, марочна належність і метаморфізм вугілля секційних проб, що формують повні розрізи пласта; особливості зміни мікролітотипного складу і вуглетворних рослинних асоціацій від підошви до покрівлі пласта. Виявлено та описано кореляційні ознаки вугілля кожного розрізу. Виконано й описано детальну стратифікацію і пошарову кореляцію розрізів, розроблено пошарову їхню синоніміку. Визначено напрями раціонального використання вугілля в господарстві.
Ключові слова: пласт, монолітний розріз, штрек, вугілля; мацеральний, мікролітотипний, хімічний склад, технологічні властивості, марка, група метаморфізму.

С. 97-120
ГЕОДИНАМІЧНІ РЕКОНСТРУКЦІЇ НИЖНЬО-СЕРЕДНЬОПАЛЕОЗОЙСЬКОГО СЕРЕСУЙСЬКОГО
ВУЛКАНОГЕННО-ОСАДОВОГО СТРУКТУРНО-ФОРМАЦІЙНОГО КОМПЛЕКСУ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ФЕРГАНИ (ТЯНЬ-ШАНЬ)
Л. Генералова
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної і регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Нижньо-середньопалеозойський сересуйський вулканогенно-осадовий структурно-формаційний комплекс охоплює три кременисті формацiї: силурiйську сересуйську кременисто-сланцеву, нижньо-середньодевонську айритаську вапняково-вулканогенно-кременисту, нижньокам’яновугiльну каракольську кременисто-карбонатну. Вивчені речовинні, текстурні та петрохімічні особливості порід формацій СФК дають змогу зробити висновок, що він розвивався на корі океанічного типу, яка з часом трансформувалась у кору перехідного типу. Утворення СФК можна зiставити з геодинамічними умовами абiсальної рівнини та континентального підніжжя океанічних басейнів.
Ключові слова: Північно-Східна Фергана, Тянь-Шань, вулканогенно-осадовий комплекс, структурно-формаційний комплекс, формація, вулканіти, базальти, силіцити.

С. 121-131
ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЗМУ ТА ФОРМАЦІЙНА НАЛЕЖНІСТЬ
ОКТЯБРСЬКОГО ІНТРУЗИВНОГО КОМПЛЕКСУ ДОКЕМБРІЮ
ПРИАЗОВ’Я (УКРАЇНСЬКИЙ ЩИТ)
А. Лисак¹, В. Пащенко¹, Б. Бородиня², О. Савіна¹
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
²КП “Південукргеологія”,
вул. Чернишевського, 11, 49005, Дніпропетровськ, Україна,
e-mail: boris21_63@mail.ru

Розглянуто особливості хімізму октябрського інтрузивного комплексу Приазов’я, наведено відмінності та збіжності особливостей хімізму різних його фаз, зроблено висновок про належність його до групи лужногаброїних формацій.
Ключові слова: Український щит, октябрський комплекс, інтрузивні фази, хімізм, формація.

С. 132-138
СУТУРО-СТИЛОЛІТОВІ ШВИ У ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ
ВАПНЯКАХ ГІРСЬКОГО КРИМУ ТА ЇХНЄ ПОХОДЖЕННЯ
П. Білоніжка¹, С. Крижевич^2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра мінералогії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: mineral@franko.lviv.ua
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Розглянуто основні гіпотези утворення сутуро-стилолітових швів. Описано сутуро-стилолітові шви у верхньокрейдових вапняках на правобережжі р. Бодрак. На підставі дифрактометричного аналізу глинистих фракцій, виділених з вапняків і глинистої плівки, яка покриває стилоліти, з’ясовано, що вони мають однаковий фазовий склад і представлені головно монтморилонітом. Зроблено висновок, що сутуро-стилолітові шви утворилися на стадії епігенезу внаслідок проникнення атмосферних вод по тріщинах, поширених уздовж нашарування вапняків, і їхнього розчинення.
Ключові слова: сутуро-стилолітові шви, епігенез, тріщини, атмосферні води, розчинення вапняків, Гірський Крим.

С. 139-147
АНАЛІЗ ВПЛИВУ ЛЬВІВСЬКОГО СМІТТЄЗВАЛИЩА
НА ПРИРОДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ
П. Волошин
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: petro.woloshyn@gmail.com

Наведено результати досліджень екологічного стану ґрунтово-рослинного покриву, поверхневих і підземних вод у сфері впливу сміттєзвалища. З’ясовано, що найбільше забрудненими є поверхневі й підземні води.
Ключові слова: сміттєзвалище, складування відходів, забруднення, підземні води, хімічний і бактеріологічний склад, важкі метали, моніторинг.

С. 148-161
ЗАХОДИ ЩОДО ОХОРОНИ ПІДЗЕМНИХ ВОД
ВІД ВИСНАЖЕННЯ І ЗАБРУДНЕННЯ
В. Харкевич¹, С. Крижевич^2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: admingeo@franko.lviv.ua
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Узагальнено заходи охорони підземних вод від виснаження і забруднення. Профілактичні заходи проти виснаження водоносного горизонту полягають у тому, щоби під час видобутку підземних вод зниження рівня в свердловині (колодязі) було менше від допустимого. Заходи охорони підземних вод від забруднення передбачають суворе виконання законодавчих актів, юридичних і санітарних документів з охорони підземних вод.
Ключові слова: забруднення, якість, вода, закон, вимоги, водний горизонт.

С. 162-175
ПРО РАЙОНУВАННЯ НАФТОГАЗОНОСНИХ НИЖНЬОКРЕЙДОВИХ ВІДКЛАДІВ ТЕРИТОРІЇ
РІВНИННОГО КРИМУ: СТРУКТУРНО-ФАЦІАЛЬНІ ЗОНИ,
ТИПИ РОЗРІЗІВ, ОЗНАКИ ТА КРИТЕРІЇ ВИДІЛЕННЯ
Я. Тузяк
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: tuzyak@rambler.ru

Наведено результати детального районування нижньокрейдових відкладів території Рівнинного Криму. В межах структурно-фаціальних районів і підрайонів за комплексом ознак і критеріїв виділено структурно-фаціальні зони, окреслено їхні межі поширення. Для кожної зони визначено опорні розрізи й наведено їхню коротку характеристику.
Ключові слова: структурно-фаціальний район, структурно-фаціальний підрайон, структурно-фаціальна зона, Рівнинний Крим, нижня крейда.

С. 176-183
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В ЗАДАЧАХ СЕЙСМОЛОГІЇ
Д. Малицький¹, В. Фурман^2
1Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України,
вулиця Наукова, 3-б, Львів, Україна,
е-mail: dmytro@cb-igph.lviv.ua
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: fourman@franko.lviv.ua

Наведено розв’язок прямої задачі для поля переміщень на вільній поверхні шаруватого ізотропного середовища з використанням матричного методу. Результати прямої задачі використано для визначення тензора сейсмічного моменту. Введено часову функцію вогнища землетрусу.
Ключові слова: сейсмічне поле, тензор сейсмічного моменту, вогнище землетрусу, ізотропне середовище.

С. 184-196
КОМПЛЕКСНЕ ВИКОРИСТАННЯ КІНЕМАТИЧНОГО ТА СТРУКТУРНО-ПАРАГЕНЕТИЧНОГО МЕТОДІВ
ДЛЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВОЛЮЦІЇ ПОЛІВ ПАЛЕОНАПРУЖЕНЬ
ГІРСЬКИХ ПОРІД УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
І. Бубняк¹, Ю. Віхоть^1,2, М. Накапелюх^2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
е-mail: ibubniak@yahoo.com, yuvik@ukr.net
²Інститут геофізики імені С.I. Субботіна НАН України,
проспект Палладіна, 32, 03680, Київ, Україна,
e-mail: nmsol@ukr.net

Наведено детальну реконструкцію еволюції регіональних полів палеонапружень Скибового та Бориславсько-Покутського покривів для доскладчастого, складчастого та післяскладчастого етапів розвитку Українських Карпат. Побудовано хронологічну шкалу деформаційних режимів з азимутами орієнтації головних осей полів палеонапружень (σ1, σ2, σ3) протягом цих етапів завдяки комплексному застосуванню структурно-парагенетичного та кінематичного аналізів. Доведено, що водночас з насувами відбувалися зсувні деформації, які забезпечували швидке просування фронту складчастості. Вплив Південних та Західних Карпат на формування структури Скибового покриву виявляється в полях палеонапружень з віссю стиснення σ1 північно-західного напряму.
Ключові слова: Українські Карпати, кінематичний і структурно-парагенетичний методи, еволюція полів палеонапружень, тріщина, дзеркало ковзання, Скибовий і Бориславсько-Покутський покриви.

С. 197-202
ОСОБЛИВОСТІ ГЕОЛОГІЧНОЇ БУДОВИ ТА ДЕЯКІ ПРОГНОЗНІ КРИТЕРІЇ
МАНЕВИЦЬКОГО БУРШТИНОНОСНОГО РАЙОНУ (ВОЛИНЬ)
С. Мамчур
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Наведено характеристику геологічної будови, літологічного складу і прогнозні критерії розшуків бурштиноносних відкладів Маневицького бурштиноносного району.
Ключові слова: Маневицький бурштиноносний район, бурштин, олігоцен, межигірська світа, перевідкладені, корінні відклади.

С. 203-211
ТЕРМОЕЛЕКТРИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ХАЛЬКОПІРИТУ
З ВІДКЛАДІВ ЯРЕМЧАНСЬКОГО ГОРИЗОНТУ
(СКИБОВА ЗОНА УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ)
О. Костюк
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра петрографії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: kostol@email.ua

Описано морфологічні особливості халькопіриту з осадових порід Скибової зони Українських Карпат. Досліджено термоелектричні властивості та хімічний склад халькопіриту.
Ключові слова: термо-е.р.с., халькопірит, сульфіди, алевроліти.

С. 212-220
РОЛЬ ДОНЕОГЕНОВИХ ЕРОЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ
У ФОРМУВАННІ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ ЗОВНІШНЬОЇ ЗОНИ ПЕРЕДКАРПАТСЬКОГО ПРОГИНУ
М. Андрейчук
Відділення “Карпатський центр” ДП Науканафтогаз
вулиця В. Великого, 4, Львів, Україна,
e-mail: viddil_ngg@i.ua

Коротко розглянуто дослідження, що були виконані впродовж останніх десятиліть українськими геологами. З’ясовано роль процесів денудації у формуванні структурного плану донеогенової поверхні Зовнішньої зони Передкарпатського прогину. Висловлено припущення про ерозійну природу Крукеницької западини. Зазначено про вплив тектонічних чинників у разі генерування структурного обліку донеогенового ложа на завершальних етапах Карпатського орогенезу.
Ключові слова: осадонагромадження, палеогеоморфологія, донеогенова основа, Крукеницька западина, дислокації.

С. 221-235
ГЕОЕКОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАГІРНИХ ОЗЕР У ЗОНІ
ВПЛИВУ ПОДОРОЖНЯНСЬКОГО СІРЧАНОГО КАР’ЄРУ
Б. Камінецька¹, А. Гайдін², В. Дяків^1
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: dyakivw@yahoo.com
²Відділення гірничо-хімічної сировини Академії гірничих наук України

Уперше на підставі аналізу космознімків та приповерхневого опробування визначено точні морфометричні та гідрохімічні параметри нагірних озер, що сформувались у межах відвалу № 1 Подорожнянського сірчаного кар’єру. Головними чинниками формування досліджених водойм та сучасного геоекологічного стану є прийнята в період виконання видобувних робіт схема відсипки відвалу № 1, фільтраційні властивості та фітофільність відвальних порід, процеси самоорганізації водостоку, екзогенні геологічні процеси (просідання, зсуви, опливання). Активізація проявів лінійної та схилової ерозії може призвести до деградації водойм, дренування водних товщ, руйнування бортів та зростання потужності зон поверхневого стоку, механічної суфозії з посиленням фільтрації та зростанням потужності зон підземного розвантаження.
Ключові слова: сірчаний кар’єр, відвал, нагірні озера, космознімки Google Earth, морфометричні та гідрохімічні параметри, геоекологічний стан.

С. 236-237
ДО 300-РІЧЧЯ ВІД НАРОДЖЕННЯ
МИХАЙЛА ВАСИЛЬОВИЧА ЛОМОНОСОВА
О. Матковський, П. Білоніжка

С. 238-240
Ю.З. КРУПСЬКИЙ
(до 70-річчя від дня народження)
Р. Лещух¹, Б. Полиняк², П. Чепіль^3
1Львівський національний університет імені Івана Франка
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
²ДП “Західукргеологія”,
площа Міцкевича, 8, Львів, Україна,
³Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”,
вулиця Б. Хмельницького, 6, Київ, Україна

С. 241-244
ДАНИЛО МИХАЙЛОВИЧ ДРИГАНТ: 50 РОКІВ
ТВОРЧОСТІ І ВІДКРИТТІВ
(до 70-річчя від дня народження)
С. Бакаєва
Державний природознавчий музей НАН України,
вулиця Театральна, 18, 79008, Львів, Україна,
е-mail: bakaevas@yahoo.co.uk

С. 245-246
ГЕННАДІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ ЛУНЬОВ
(світлій пам’яті вчителя й товариша)
М. Павлунь, Ю. Ляхов, О. Шваєвський, А. Сіворонов,
О. Гайовський, С. Ціхонь, Г. Яценко

С. 247-250
ПРО ПІДСУМКИ ПРОВЕДЕННЯ
ТРЕТЬОЇ СТУДЕНТСЬКОЇ МІЖНАРОДНОЇ ГЕОЛОГІЧНОЇ
КОНФЕРЕНЦІЇ
І. Бубняк¹, С. Ціхонь², О. Павлюк¹, С. Кріль^2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: ibubniak@yahoo.com
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна

С. 251-254
IV МІЖНАРОДНА КОНФЕРЕНЦІЯ
“ПОЛЕВЫЕ ГЕОЛОГИЧЕСКИЕ ПРАКТИКИ В СИСТЕМЕ
ВЫСШЕГО ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ”
П. Білоніжка¹, Л. Генералова^2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра мінералогії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

С. 255-258
ДРУГА МІЖНАРОДНА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
“ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА МОДЕЛЮВАННЯ
ФІЗИЧНИХ ПОЛІВ ЗЕМЛІ”
Ю. Дацюк
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: yudat@ukr.net

С. 259-260
ЗУСТРІЧІ З ВИПУСКНИКАМИ 1972 РОКУ
В. Пащенко

С. 261-263
ЗУСТРІЧ ЧЕРЕЗ ТРИДЦЯТЬ РОКІВ
П. Білоніжка

С. 264
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК
ГЕОЛОГІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ
Р. Вовченко

С. 265-268
УРОЧИСТА АКАДЕМІЯ, ПРИСВЯЧЕНА ПАМ’ЯТІ ВИЗНАЧНОГО
ВЧЕНОГО-ГЕОЛОГА ДМИТРА РЄЗВОГО
А. Сіворонов, Л. Генералова

С. 269-271
ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
“КОМПЛЕКС СТРАТИГРАФІЧНИХ МЕТОДІВ ПІД ЧАС
РОЗШУКІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН В ОСАДОВОМУ ЧОХЛІ
ФАНЕРОЗОЮ УКРАЇНИ”
А. Данилів

С. 272-273
ВИПУСКНИКИ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
імені ІВАНА ФРАНКА (2012 рік)
П. Білоніжка, О. Полубічко