С. 3-7
ДЕЯКІ НАДЗВИЧАЙНІ ПРОГНОСТИЧНІ РИСИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ АКАДЕМІКА В. І. ВЕРНАДСЬКОГО
(до 150-річчя з дня народження)
М. Павлунь
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Стисло описано передбачувальну силу деяких ідей видатного вченого В. І. Вернадського.
Ключові слова: В. І. Вернадський, біосфера, біогеохімія, мінералогія, радіогеологія, геологічна вічність життя.
С. 8-17
ВОЛОДИМИР ВЕРНАДСЬКИЙ – ЗАСНОВНИК УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ НАУК
П. Білоніжка
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра мінералогії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: mineral@franko.lviv.ua
Висвітлено роль Володимира Вернадського в заснуванні Української академії наук, його внесок у науково-організаційну роботу, пошук наукових кадрів, розробку Статуту, побудову академії на світовому рівні науки. Стисло описано й історію розвитку УАН.
Ключові слова: Українська академія наук, Володимир Вернадський, науково-організаційна діяльність, Статут, історія розвитку УАН.
С. 18-32
МОДЕЛЮВАННЯ ГЕОДИНАМІЧНИХ ТА ЕНЕРГЕТИЧНИХ
ПЕРЕТВОРЕНЬ В АКТИВНИХ ЗОНАХ ВЗАЄМОДІЇ КОРИ ТА МАНТІЇ ЗЕМЛІ
В. Фурман
Львівський національний університет імені Івана Франка
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: fourman@franko.lviv.ua
Розглянуто загальні проблеми геодинаміки та термодинаміки процесів Землі і зроблено огляд головних проблемних питань, що зумовлюють напрями досліджень з осмислення фізичної картини не тільки структур, а й процесів і взаємодій, що виникають у глибинних оболонках нашої планети. Головними силами, що діють у зоні субдукції, є повільні конвективні течії в підлітосферній мантії і затягування в мантію слеба плити, що занурюється. Залежно від швидкості конвергенції, віку літосфери і напряму руху плит, що взаємодіють, виділяють кілька типів зон субдукції.
Ключові слова: геодинаміка, термодинаміка, тектоніка, структури Землі, моделювання, глибинні процеси, фізичне моделювання.
С. 33-39
ДИНАМІКА ПІСЛЯСЕЙСМІЧНИХ ТЕКТОНІЧНИХ ДЕФОРМАЦІЙ
Д. Малицький, С. Кравець
Карпатське відділення Інституту геофізики ім. С. І. Субботіна НАН України,
вул. Наукова, 3Б, 79060, Львів, Україна,
carp@cb-igph.lviv.ua
Розглянуто результати аналізу деформографічних спостережень, проведених у Закарпатській сейсмоактивній зоні, де наукові дослідження спрямовані на вивчення сучасних тектонічних процесів, зумовлених літосферними та післясейсмічними явищами.
Ключові слова: геодинаміка, сейсмологія, деформації , моніторинг небезпечних процесів.
С. 40-45
ПРОТОФУНДАМЕНТ – МЕЖА У ЗЕМНІЙ КОРІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ
ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ
Х. Заяць
Львівське відділення УкрДГРІ,
вул. Пасічна, 38 а, Львів, Україна,
e-mail: mych@gmx.net
За результатами сейсмічних досліджень на півдні Західного регіону України у товщі гранітного шару земної кори виявлено нову межу, названу протофундаментом. Особливості її простеження дають змогу прогнозувати геодинамічний розвиток надр Землі, який вплинув на структурну будову та умови нафтогазоносності осадового покриву.
Ключові слова: сейсмічні дослідження, земна кора, протофундамент.
С. 46-68
ПРОБЛЕМА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЛЬВІВЩИНИ
В. Харкевич1, Я. Місюра2
1Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: admingeo@franko.lviv.ua
2Львівське відділення Українського державного геологорозвідувального інституту,
вулиця Пасічна, 38а, 79038, Львів, Україна,
e-mail: lv_ukrdgri@polynet.lviv.ua
Узагальнено і схарактеризовано основні джерела живлення артезіанських покладів підземних вод, до яких належать: а) джерела живлення, розташовані у вищій частині місцевості; б) річкове живлення, яке проходить по зонах тріщинуватості; в) живлення, яке відбувається по глибинних розломах. Описано суть захисту водних родовищ від забруднення.
Ключові слова: зона живлення, забруднення, вода, охорона, водний горизонт.
С. 69-80
ОЦІНКА ВПЛИВУ СОЛЕВІДВАЛІВ ТА ХВОСТОСХОВИЩ
КАЛУШ-ГОЛИНСЬКОГО РОДОВИЩА КАЛІЙНИХ СОЛЕЙ
НА ГЕОХІМІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ РІЧКОВИХ ВОД
І. Кицмур, В. Дяків
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: kytsmur89@gmail.com, dyakivw@yahoo.com
Зона впливу Калуш-Голинського родовища калійних солей, зокрема м. Калуш, села Кропивник та Сівка-Калуська, у 2010 р. оголошена зоною екологічного лиха. Однією з актуальних проблем цієї території є розмив атмосферними опадами солевмісних відвалів, переповнення хвостосховищ та поширення ореолів засолення підземних та поверхневих вод, а також небезпека різкого погіршення якості води в міському водозаборі. Для оцінки реального стану річкових вод досліджуваної території у меженний період проведено їх детальне геохімічне випробування від джерел забруднення до периферійних ділянок. Визначено два механізми демінералізації річкових вод – гравітаційна інфільтрація вод з мінералізацією понад 5,0–10,0 г/дм3 у підрусловий стік та розведення вод з віддаленням від джерел забруднень завдяки зростанню водності руслового потоку.
Ключові слова: Калуш-Голинське родовище калійних солей, солевідвали, хвостосховища, засолені інфільтрати, річки Сівка, Млинівка, Кропивник, підрусловий стік, геохімія річкових вод, демінералізація, розведення.
С. 81-93
ВИКОРИСТАННЯ ОБ’ЄКТІВ-ЕТАЛОНІВ РОДОВИЩ АЛМАЗУ
В ХОДІ ПРОГНОЗНО-РОЗШУКОВИХ РОБІТ У ПРОБЛЕМАТИЦІ СУЧАСНОЇ АЛМАЗОНОСНОСТІ
В. Гулій, І. Побережська
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра петрографії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: vgul@ukr.net; irina_pober@ukr.net
Розглянуто особливості підрахунку прогнозних та перспективних ресурсів алмазів, що ґрунтуються на використанні еталонних об’єктів, у яких виявлено промислові концентрації алмазів або ведуть їх вилучення. На прикладі алмазоносних порід Французької Гвіани створено еталонний образ родовищ алмазу такого типу та виділено характерні риси їхнього геолого-структурного положення, петрографічного і мінерального складу для порівняння з потенціально алмазоносними утвореннями зеленокам’яних структур Українського щита (УЩ). Наведено результати порівняльного аналізу порід еталонного об’єкта та можливих перспективних ділянок з використанням різних петрохімічних компонентних діаграм. З’ясовано, що за низкою використаних показників хімічного складу коматіїтів існують певні аналогії між об’єктами-еталонами й окремими ділянками зеленокам’яних структур УЩ.
Ключові слова: алмаз, промислові родовища, прогнози і розшуки, об’єкти-еталони, коматіїти, Український щит, Французька Гвіана.
С. 94-103
ПРО ЗАСТОСУВАННЯ ГЕОСОЛІТОННОЇ КОНЦЕПЦІЇ
ГЕНЕЗИСУ ВУГЛЕВОДНІВ У ГЕОЛОГІЧНИХ УМОВАХ УКРАЇНИ
Г. Лепігов1, В. Гулій2, І. Побережська2, А. Локтєв3
1Український державний геологорозвідувальний інститут,
вулиця Автозаводська, 78, 04114, Київ, Україна
2Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра петрографії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: vgul@ukr.net; irina_pober@ukr.net
3Геолого-тематичний центр УкрНДІгаз, смт Угерське, Україна,
е-mail: vgul@ukr.net
Оцінено значення геосолітонної концепції в абіогенній теорії генезису вуглеводнів. Концепція ґрунтується на уявленнях про постійну дегазацію ядра Землі й винесенні речовини, збагаченої матеріалом зон мантії і кори, у вигляді потоків-солітонів – форми матерії, проміжної між речовиною і випромінюванням (частинкою і фотоном). Ці потоки в субвертикальних зонах деструкції утворюють у верхній мантії і земній корі нові структури – геосолітонні трубки. Характерними особливостями трубок є збагачення їх флюїдами з речовини вмісних порід і аномально високі значення тиску й температури. Саме геосолітонні трубки містять високодебітні концентрації вуглеводнів, що визначені на низці родовищ Західного Сибіру, Сахаліну, Брунею й інших регіонів. Геосолітонна концепція, яку розглядають як частину теорії абіогенного генезису вуглеводнів, може в разі практичного використання суттєво вплинути на розвиток геологорозвідувальних робіт на нафту і газ в умовах України.
Ключові слова: абіогенний генезис вуглеводнів, дегазація Землі, геосолітон, субвертикальні зони деструкції, ресурси, родовища, газова колона.
С. 104-115
ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ХІМІЗМУ ВУЛКАНІТІВ
ТРОСТЯНЕЦЬКОГО КОМПЛЕКСУ МЕЗОЗОЮ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)
Л. Генералова, В. Пащенко, В. Степанов
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
кафедра петрографії
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: vl_pasha@mail.ru
Розглянуто деякі особливості хімізму вулканітів мезозойського тростянецького комплексу. Зроблено висновок про те, що вулканіти мають змішані петрогеохімічні характеристики. Одні характеристики притаманні верхам офіолітової асоціації, інші відповідають магматизму зсувних обстановок.
Ключові слова: Українські Карпати, тростянецький комплекс, вулканіти, базальти.
С. 116-121
ПРО ФОРМУВАННЯ ГРАНУЛЯРНИХ КОЛЕКТОРІВ НАФТОГАЗОВИХ ПОКЛАДІВ
Р. Смішко
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського , 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggtjl@franko.lviv.ua
Розглянуто особливості розвитку порід колекторів у процесі міграції вуглеводнів. Звернуто увагу на вплив реакційно активізованого флюїду системи нафта–вода на розчинення деяких мінералів. Названо ймовірні джерела органічних речовин, що впливають на підвищення реакційної здатності флюїду. Зроблено висновок про мінералогічні ознаки розшуків вторинних колекторів.
Ключові слова: гранулярний колектор, флюїд, органічна речовина, кремнезем, кварц, вуглеводні.
С. 122-130
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІВ ПАЛЕОНАПРУЖЕНЬ І ТЕКТОНІЧНОЇ ТРІЩИНУВАТОСТІ У ДОЛИНІ РІКИ ЧОРНА ТИСА
(ПОРКУЛЕЦЬКИЙ, ДУКЛЯНСЬКИЙ ПОКРИВИ)
С. Кріль1, І. Бубняк2, Ю. Віхоть2, С. Ціхонь1
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, 1кафедра геології корисних копалин,
2кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
е-mail: solia_kr@ukr.net, ibubniak@yahoo.com, yuvik@ukr.net,
tsikhon_s@ukr.net
Наведено результати інтерпретації нових детальних тектонофізичних та структурних досліджень, виконаних у межах Поркулецького та Дуклянського покривів південно-східної частини Українських Зовнішніх Карпат. Заміряно та детально вивчено понад 400 орієнтацій тектонічних тріщин, 30 дзеркал ковзання на природних відслоненнях та у стінках доріг у восьми точках спостережень. Реконструйована (за комплексним використанням структурно-парагенетичного та кінематичного методів) послідовність полів палеонапружень з орієнтаціями головних осей (σ1, σ2, σ3) свідчить про зміну деформаційних режимів протягом кайнозойського часу. Виявлені за тріщинами та дзеркалами ковзання зсувні режими у післяскладчастий час, що, ймовірно, пов’язані з формуванням Рахівсько-Тисенського поперечного розлому. Побудовано розо-діаграму орієнтації близько 140 тріщин, виповнених кальцитом. Кальцит формувався в системах тріщин різного віку.
Ключові слова: Українські Карпати, Поркулецький покрив, Дуклянський покрив, Рахівсько-Тисенська зона розлому, поля палеонапружень, тріщина, дзеркало ковзання.
С. 131-137
ЩОДО МЕТОДИКИ КОРЕЛЯЦІЇ РОЗРІЗНЕНИХ РОЗРІЗІВ ЗАЛІЗИСТОЇ КРЕМЕНИСТО-СЛАНЦЕВОЇ ТОВЩІ КРИВБАСУ
С. Радованов
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua
Державна служба геології та надр України
вулиця Ежена Потьє, 16, 03057, Київ, Україна,
e-mail: sekretar@geomail.kiev.ua
Обґрунтовано методику кореляції розрізнених розрізів залізистої кременисто-сланцевої товщі Криворізького басейну з позиції геолого-формаційних досліджень.
Ключові слова: кореляція, парагенерація, залізиста кременисто-сланцева товща, Кривбас.
С. 138-145
ГЕОХІМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ШАХТНИХ ВОД ЧЕРВОНОГРАДСЬКОГО ГІРНИЧОПРОМИСЛОВОГО РАЙОНУ
С. Войтович
Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра петрографії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: starostasvetik@mail.ru
На підставі системного аналізу компонентного складу шахтних вод Червоноградського гірничопромислового району з’ясовано вид і характер розподілу в них основних компонентів. Визначено кількісно переважні класи вод: а) Cl- > SO4 2-> HCO3-; б) Na+ > Ca2+ > Mg2+. За допомогою факторного аналізу обґрунтовано ефект змішування мінералізованих (хлоридних натрій-кальцієвих) вод кам’яновугільного і прісних (гідрокарбонатно-кальцієвих) вод сенонського водоносних комплексів.
Ключові слова: шахтні води, компоненти вод, кореляційний аналіз, регресійний аналіз, факторний аналіз, Червоноградський гірничопромисловий район.
С. 146-147
НОВИЙ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ГЕОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
П. Білоніжка, М. Павлунь
С. 148-151
З ІСТОРІЇ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
(до 50-річчя видання Вісника)
М. Павлунь, П. Білоніжка
С. 152-176
ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ ПОГЛЯДІВ НА ГЕОЛОГІЧНУ БУДОВУ КАРПАТ
П. Лозиняк
Львівське відділення УкрДГРІ,
вулиця Пасічна, 38а, 79038, Львів, Україна
Розглянуто різні концепції геологічної будови Карпатської складчастої споруди і наведено дані про розвиток гірничих промислів цього регіону. Висвітлено питання щодо віку Карпатського пісковику та виникнення й формування скельних виходів мезозойських вапняків (кліпенів) південної (Братислава–Новоселиця–Мармарош) та північної (Краснопутненської) смуг.
Ключові слова: Карпатська складчаста споруда, гірничі промисли, Карпатський пісковик, кліпени.
С. 177-179
ПРОФЕСОРОВІ РОМАНУ ЙОСИПОВИЧУ ЛЕЩУХУ – 70
Ю. Крупський, І. Наумко, М. Павлунь, В. Федишин
С. 180-185
ДО 60-РІЧЧЯ ЛАРИСИ ВОЛОДИМИРІВНИ ГЕНЕРАЛОВОЇ
А. Сіворонов, М. Павлунь, П. Білоніжка
С. 186-188
ЧЕТВЕРТА ЩОРІЧНА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
“АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ГЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІ”
Г. Гоцанюк
С. 189-190
ВИПУСКНИКИ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ІВАНА ФРАНКА 2013 року
П. Білоніжка, О. Полубічко