Abstract-2014

С. 3-12
СТРУКТУРА ТА ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ ЗЕМНОЇ КОРИ
АРХЕЙСЬКИХ ГРАНІТНО-ЗЕЛЕНОКАМ’ЯНИХ ОБЛАСТЕЙ
ФУНДАМЕНТУ СХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ ПЛАТФОРМИ
А. Сіворонов

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра загальної та регіональної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: zaggeol@franko.lviv.ua

Розглянуто структуру та особливості будови земної кори архейських гранітно-зеленокам’яних областей фундаменту Східноєвропейської платформи.
Ключові слова: гранітно-зеленокам’яні: області, пояси, комплекси; геоблоки, формаційні типи.

С. 13-26
НЕТРАДИЦІЙНІ ПОКЛАДИ ПРИРОДНОГО ГАЗУ
В ЗАХІДНОМУ НАФТОГАЗОНОСНОМУ РЕГІОНІ. ПЕРСПЕКТИВИ І ПРОБЛЕМИ
Ю. Крупський

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: keig@ukr.net

Висвітлено питання генерації, нагромадження і видобутку природного газу з нетрадиційних покладів. Описано перспективи відшукання цих покладів у Західному нафтогазоносному регіоні. Визначено головні проблеми у процесі розшуків і видобутку та найефективніші заходи щодо їхнього недопущення.
Ключові слова: нетрадиційні поклади, сланцевий газ, газ щільних колекторів, Західний нафтогазоносний регіон, метан, конвенційні і неконвенційні поклади, газогенерація, перспективи.

С. 27-41
МЕТАНОГЕНЕРАЦІЙНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МЕНІЛІТОВИХ
СЛАНЦІВ СКИБОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
В. Узіюк, І. Шайнога

Львівський національний університет імені Івана Франка
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
е-mail: coalgeol@franko.lviv.ua

Описано положення Скибової зони в схемі тектонічного районування Українських Карпат, її геологічний розріз і сучасний стан вирішення проблеми. Узагальнені результати вивчення менілітових сланців попередніми вченими зіставлено і доповнено інформацією про їхній зовнішній вигляд, умови утворення, органомінеральний склад, фізичні, термічні властивості та сумарний пласт керогену. Обґрунтовано необхідність і можливість визначення метаногенераційного потенціалу керогену менілітових сланців, визначено всі необхідні для цього параметри і розрахунковий прогнозний метаногенераційний потенціал керогену менілітових сланців
Скибової зони Українських Карпат у кількості 71 073 600 млн м3.
Ключові слова: зона, розріз, менілітовий аргіліт, сланець, водорості, вітрен, спора, смола, кероген, метан, потенціал, запаси.

С. 42-48
ЛІТОЛОГО-ФАЦІАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ВЕРХНЬОКРЕЙДОВОГО ПОРОДНОГО КОМПЛЕКСУ
УКРАЇНСЬКОГО СЕКТОРА АКВАТОРІЙ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ
І. Іщенко¹, Р. Лещух², Л. Якушин¹

¹ДП “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості”
Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”,
вулиця Київська, 8, 08132, м. Вишневе, Україна
е-mail: ishchenko@naukanaftogaz.kiev.ua, yakushin@naukanaftogaz.kiev.ua
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
е-mail: r_leschukh@mail.ru

Літолого-фаціальний аналіз верхньокрейдового породного комплексу українського сектора акваторій Чорного та Азовського морів дав змогу виділити в ньому 15 основних літотипів порід, що характерні для трьох літолого-фаціальних зон.
Ключові слова: верхньокрейдові відклади, український сектор акваторій Чорного й Азовського морів, літолого-фаціальний аналіз, літотипи порід.

С. 49-64
ВИЗНАЧАЛЬНА РОЛЬ ДИЗ’ЮНКТИВНОЇ ТЕКТОНІКИ
У ФОРМУВАННІ ЯКОСТІ ПРІСНИХ ПИТНИХ ПІДЗЕМНИХ ВОД
ВОЛИНО-ПОДІЛЬСЬКОГО АРТЕЗІАНСЬКОГО БАСЕЙНУ (ЛЬВІВЩИНА)
В. Харкевич

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: admingeo@franko.lviv.ua

Схарактеризовано диз’юнктивну тектоніку Волино-Подільського артезіанського басейну, з’ясовано роль розломів у формуванні якості прісних питних підземних вод.
Ключові слова: розломи, водний горизонт, якість підземних вод.

С. 65-79
ПІДВОДНІ РОЗМИВИ Й АУТИГЕННІ СИЛІКАТИ
У ВЕРХНЬОКРЕЙДОВИХ І ПАЛЕОГЕНОВИХ ВІДКЛАДАХ БАСЕЙНУ Р. БОДРАК (КРИМ)
П. Білоніжка, Л. Генералова, О. Шваєвський, Ю. Дацюк

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедри мінералогії, загальної геології,
геології корисних копалин, фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: mineral@franko.lviv.ua

Вивчено поширення й умови утворення підводних розмивів та аутигенних силікатів у верхньокрейдових і палеогенових відкладах Гірського Криму. З’ясовано, що підводні розмиви карбонатних порід утворилися під впливом підвищеного вмісту в морській воді CO₂, який надходив у седиментаційний басейн з гідротермальними розчинами по конседиментаційних розломах і в процесі вулканізму.
Значну увагу приділено вивченню мінерального складу, структурних особливостей і умов утворення аутигенних силікатів. Найімовірніше, глауконіти, смектити, цеоліти утворилися з гідротермальних розчинів, змішаних з морською водою, і в процесі гальміролізу вулканічного попелу, який потрапляв у седиментаційний басейн повітряним шляхом. Висока сорбційна здатність глауконіту зумовлена особливостями його мікроструктури. Походження кременів біогенне. Під електронним мікроскопом виявлено фрагменти кремнієвих губок, діатомей і радіолярій.
Ключові слова: підводні розмиви, аутигенні силікати, гідротермальні розчини, глауконіт, смектити, кремені, мікроструктури, кремнієві організми, Крим.

С. 80-92
МОДЕЛЮВАННЯ ТЕРМОМЕХАНІЧНИХ ПРОЦЕСІВ В
АКТИВНИХ СУБДУКЦІЙНИХ ЗОНАХ ВЗАЄМОДІЇ КОРИ ЗЕМЛІ
В. Фурман

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: fourman@franko.lviv.ua

Проаналізовано підходи до моделювання термомеханічних процесів у зонах субдукції з різною реологією порід кори Землі. Виявлено, що крутіше занурення плити відбувається там, де верхня плита океанічна, тоді як полога субдукція є у випадку зіткнення океанічної плити з континентальною.Ця класифікація виконана головно на підставі даних сейсмічності в зонах Беньофа. Доведено, що низькошвидкісні ділянки океанічної кори зникають на глибині, яка відповідає початку еклогітизації базальту, і простежується перехід до високошвидкісних ділянок суб-
дукційних плит.
Ключові слова: субдукція, геодинаміка, термодинаміка, кора Землі, моделювання, глибинні процеси.

С. 93-106
ГІДРОГЕОЛОГІЧНІ УМОВИ ВИДОБУТКУ ТИТАН-ЦИРКОНІЄВИХ РУД
У МЕЖАХ ОБВОДНЕНОЇ ЧАСТИНИ МАЛИШІВСКОГО РОДОВИЩА (ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ОБЛ.)
А. Гайдін¹, В. Дяків², І. Чікова¹

¹Науковий центр інституту гірничо-хімічної промисловості, Львів, Україна
²Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: dyakivw@yahoo.com

Для обводнених ділянок Малишівського титано-цирконієвого родовища в Дніпропетровській обл. характерне те, що в гідрогеологічному розрізі рудний пласт залягає нижче від рівня підземних вод. На підставі результатів гідрогеологічного моделювання з використанням загальнодоступної версії пакета програм Visual Modflow розроблено окремі цифрові моделі четвертинного водоносного горизонту і водоносного комплексу в неогенових відкладах. За результатами коригування моделей визначено фільтраційні параметри складових гідрогеологічного розрізу. З’ясовано, що водоприплив з неогенового водоносного комплексу в разі заповнених водойм становить від 360 до 2 750 м³/добу, у разі спорожнених – від 124 до 142 м³/добу. Припливи підземних вод незначні й на порядки менші, ніж можливі припливи
зливових вод. Спорудження тимчасових водойм у балках обмежує розвиток депресійної лійки навколо кар’єру. Низька проникність і водовіддача відкладень полтавської серії створюють великі труднощі осушення кар’єру, тому рекомендовано застосувати гідромеханічний спосіб відпрацювання родовища.
Ключові слова: Малишівське титано-цирконієве родовище, полтавська серія, гідрогеологічні умови, цифрове моделювання, пакет програм Visual Modflow, фільтраційні параметри.

С. 107-116
ОЦІНКА ЕКОЛОГІЧНИХ РИЗИКІВ ВПЛИВУ БУДІВНИЦТВА
НОВОЇ ГІЛКИ БЕСКИДСЬКОГО ЗАЛІЗНИЧНОГО ТУНЕЛЮ НА
СТАН ДОВКІЛЛЯ ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОРІЙ
Ю. Боруцька¹, М. Дідух², В. Дяків¹

¹Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра екологічної та інженерної геології і гідрогеології,
вул. Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна
e-mail: Borutska_Yulya@ukr.net
²ДТГО“Львівськазалізниця”

Виконано оцінку та ранжування екологічних ризиків, що можуть виникати під час будівництва нового Бескидського залізничного тунелю. З’ясовано, що підвищений рівень екологічного ризику притаманний територіям у зонах впливу породного відвалу. На цих ділянках від початку складування відвальних порід до їхньої повної технічної та біологічної рекультивації у дощову або вітряну погоду прогнозують негативний вплив на стан поверхневих вод та атмосферного повітря. Природна (сейсмічна) і техногенна (гірничопрохідницька) активізація геодинамічних процесів – деформацій четвертинних відкладів, зміщення корінних порід, обвалів з утворенням провалів або западин, тріщин унаслідок нерівномірного осідання гірничого масиву за умов застосування визначених способів проходки та превентивного інженерного захисту – мають середній та низький рівні екологічного ризику.
Інші розглянуті потенційні впливи безпосередньої та опосередкованої дії на всі компоненти довкілля: ґрунтовий покрив, як верхню частину літосфери, природні води, у тім числі стан атмосферного повітря, рослинність, тваринний світ, соціальне середовище як ділянки робіт, так і суміжних територій, мають низький та дуже низький рівні екологічного ризику. Проте незважаючи на низький рівень екологічного ризику, усі ці проблеми не можна недооцінювати, а їхні потенційні наслідки необхідно враховувати. Виділено мінерально-сорбційний і киснево-кавітаційний геохімічні бар’єри активного очищення природних вод та обґрунтовано екологічну безпечність облаштування породного відвалу за умов будівництва нової гілки Бескидського залізничного тунелю.
Ключові слова: оцінка екологічного ризику, будівництво тунелю, атмосферне повітря, геодинамічні процеси, породний відвал, природні води, мінерально-сорбційний та киснево-кавітаційний геохімічні бар’єри, рекультивація.

С. 123-131
ДЕКРЕПТОМЕТРИЧНА МОДЕЛЬ РУДОПРОЯВУ ШУТЕ
(ВИШКІВСЬКЕ РУДНЕ ПОЛЕ, ЗАКАРПАТТЯ)
І. Кончаківський, С. Ціхонь, А. Городечний

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра геології корисних копалин,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
е-mail: igor_kon@ukr.net; tsikhon_s@ukr.net

Досліджено декрептоактивність метасоматичних порід рудопрояву Шуте (Вишківське рудне поле). З’ясовано, що декрептограми мають переважно одномодальний розподіл, а загальний температурний інтервал газовиділення становить 120–420 °С. Виявлено збільшення інтенсивності газовиділення у периферійних ділянках рудопрояву. Розглянуто зв’язок декрептоактивності, мінерального складу та золо-
то-галеніт-сфалеритового зруденіння.
Ключові слова: Вишківське рудне поле, рудопрояв Шуте, декрепітація, включення в мінералах, метасоматичні породи.

С. 132-139
КОРЕЛЯЦІЯ ГРАНІТОЇДНИХ КОМПЛЕКСІВ СЕРЕДНЬОПРИДНІПРОВСЬКОЇ ТА ЗАХІДНОПРИАЗОВСЬКОЇ
МЕГАСТРУКТУР УКРАЇНСЬКОГО ЩИТА З ПОЗИЦІЇ ПЛЮМ-ТЕКТОНІКИ
Л. Ісаков¹, І. Паранько²

¹Український державний геологорозвідувальний інститут,
вулиця Автозаводська, 78, 04114, Київ, Україна,
e-mail: isakov_l@ukr.net
²Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ “Криворізький національний університет”,
проспект Гагаріна, 54, 50086, Кривий Ріг, Україна,
е-mail: paranko@mail.ru

Гранітоїдні формаційні ряди Середнього Придніпров’я і Західного Приазов’я подібні між собою і мають чіткий геолого-структурний контроль, зумовлений глибинними магматичними плюмами. Формування рядів гранітоїдних формацій відбувалося в такій послідовності: ендербітова та ультраметаморфічна плагіомігматитова давнього фундаменту → ультраметаморфічна плагіомігматитова→ ультраметаморфічна плагіогранітна → габро-діорит-плагіограніт-(пегматит-гранітна) плутонічна → плагіогранітна → гранітна формації плюм-тектонічних структур.
Ключові слова: Середньопридніпровська і Західноприазовська мегаструктури, гранітодні формації, плюм-тектоніка.

С. 140-144
МОНІТОРИНГ ПОШИРЕННЯ В ЗЕМНІЙ КОРІ ЗАХІДНОГО РЕГІОНУ
ГЛИБИННОГО ВІДБИВАЮЧОГО ГОРИЗОНТУ – ПРОТОФУНДАМЕНТУ
П. Бодлак, Х. Заяць, С. Дучук, Л. Антонюк, Ю. Левкович, І. Яремин

ДГП “Укргеофізика”,
Західноукраїнська геофізична розвідувальна експедиція
вулиця Д. Апостола, 9-а, 79040, м. Львів, Україна,
e-mail: zugre@lviv.farlep.net

Уздовж регіонального сейсмічного профілю РП-11 за напрямом Великі Мости–Перемишляни–Бучач–Чернівці виконано дослідження характеру відбиваючого горизонту в земній корі – протофундаменту. Чітка диференціація у його заляганні свідчить про особливості геодинамічного розвитку надр Землі південно-західного схилу Східноєвропейської платформи.
Ключові слова: сейсмічні дослідження, земна кора, відбиваючий горизонт.

С. 145-156
ЛІТОЛОГІЧНІ ТА ГЕОХІМІЧНІ ОЗНАКИ МІДЕНОСНОСТІ СТРОКАТОКОЛІРНИХ ГОРИЗОНТІВ
СКИБОВОЇ СТРУКТУРНО-ФАЦІАЛЬНОЇ ЗОНИ УКРАЇНСЬКИХ КАРПАТ
О. Костюк, Л. Генералова

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра петрографії, кафедра загальної геології,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: kostol@email.ua

Вивчено літологічні та геохімічні ознаки порід палеоценового строкатоколірного яремчанського горизонту, який спеціалізується на мідній мінералізації. Виявлені риси є універсальними для всіх верхньокрейдово-еоценових строкатоколірних горизонтів Скибової структурно-фаціальної зони Українських Карпат.
Ключові слова: Скибова структурно-фаціальна зона, Українські Карпати, строкатоколірні горизонти, яремчанський горизонт, мідна мінералізація.

С. 157-163
АНАЛІЗ ТРІЩИНУВАТОСТІ ФЛІШОВИХ КОМПЛЕКСІВ
СКИБОВОГО ПОКРИВУ (УКРАЇНСЬКІ КАРПАТИ)
Ю. Віхоть

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра фізики Землі,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
е-mail: yuvik@ukr.net

Наведено результати статистичного аналізу даних про орієнтації (азимути падіння та кути) понад 2 тис. тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах уздовж долини р. Сукіль (профіль Болехів–Буківець–Козаківка) з використанням методу співвідношення власних значень Н. Вудкока (eigenvalue ratio method)). Визначено такі статистичні параметри, як ступінь згрупування тріщин С (strength parameter) і тип (дуговий чи кластерний) їхнього розподілу за параметром К (shape parameter). За допомогою програм (Fabric 8, Stereo32) виконано графічне зображення на діаграмах Вудкока, різних видах стереограм.
З’ясовано, що в гірських породах різного віку середні статистичні параметри тріщин є низькими (С – 1,04–6,30; К – 0,03–4,96). Молодші (олігоценові) відклади мають розподіл, головно, у формі дуг, а давніші (верхньокрейдово-еоценові) – у формі як дуг, так і кластерів. Низький ступінь згрупування в точках спостережень свідчить про утворення кількох систем і генерацій тектонічних тріщин під час деформаційних режимів та підтверджує складний, неоднорідний напружено-деформований стан у Скибовому покриві протягом формування орогену
Українських Карпат.
Ключові слова: Скибовий покрив, статистичний аналіз, тріщинуватість, метод співвідношення власних значень.

С. 164-165
Рецензія на підручник В. В. Шевчука і В. А. Михайлова
“Загальна геотектоніка з основами геодинаміки”
А.Сіворонов, В.Пащенко

С. 166-178
ТАРАС ШЕВЧЕНКО В АРАЛЬСЬКІЙ І КАРАТАУСЬКІЙ ЕКСПЕДИЦІЯХ
П. Білоніжка

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра мінералогії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: mineral@franko.lviv.ua

Висвітлено участь Т. Шевченка як художника-рисувальника в Аральській і Каратауській наукових експедиціях, проведених у 1848–1855 рр. За цей час Т. Шевченко змалював багато краєвидів островів і берегів Аральського моря, долин і гірських масивів Каратау на півострові Мангишлак, військових укріплень та виконав чимало картин з умов життя й побуту солдат і казахського народу. Творча спадщина Т. Шевченка цього періоду велика. Вона налічує понад 120 поетичних творів і близько 250 художніх картин і зарисовок.
Ключові слова: Шевченко, Орськ, Аральське море, Каратау, Косарал, Мангишлак, Новопетрівське укріплення, художні картини, поетичні твори.

С. 179-194
ДРУГА НАВЧАЛЬНА ГЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА В КРИМУ –
ВАЖЛИВИЙ ЕТАП У ПІДГОТОВЦІ ГЕОЛОГІЧНИХ КАДРІВ
(ДО 60-РІЧЧЯ КРИМСЬКОЇ ПРАКТИКИ)
А. Сіворонов, М. Павлунь, П. Білоніжка, Л. Генералова

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедри загальної геології,
геології корисних копалин, мінералогії,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна,
e-mail: mineral@franko.lviv.ua

Висвітлено історію та умови проведення другої навчальної практики з геологічного картування в Гірському Криму.
Ключові слова: Гірський Крим, геологічні маршрути, камеральні роботи, методичне забезпечення, складання звітів.

С. 195-197
ПРО МІЖНАРОДНУ КОНФЕРЕНЦІЮ
“РОЛЬ ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ У РОЗВИТКУ ГЕОЛОГІЇ”
(ДО 70-РІЧЧЯ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
КИЇВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА)
О. Матковський, М. Павлунь

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет,
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна

С. 198-201
XXXV СЕСІЯ УКРАЇНСЬКОГО ПАЛЕОНТОЛОГІЧНОГО ТОВАРИСТВА,
ПРИСВЯЧЕНА 90-РІЧЧЮ КАФЕДРИ ПАЛЕОНТОЛОГІЇ У ЛЬВІВСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
Г. Гоцанюк

Львівський національний університет імені Івана Франка,
геологічний факультет, кафедра історичної геології та палеонтолгії
вулиця Грушевського, 4, 79005, Львів, Україна

С. 202-206
П’ЯТА ЩОРІЧНА ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ
“ПРОБЛЕМИ ГЕОЛОГІЇ ФАНЕРОЗОЮ УКРАЇНИ”
І. Мар’яш, А. Данилів

С. 206-207
ВИПУСКНИКИ ГЕОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ імені ІВАНА ФРАНКА 2014 року
П. Білоніжка, О. Полубічко