Комплект тестових запитань з
математичної статистики
і обробки
геологічних даних
|
Завдання |
|
1.
Розмістити шкали вимірювання
геологічних даних в порядку зростання інформативності: 1) відносна, інтервальна, номінальна, порядкова; 2) номінальна, порядкова, інтервальна,
відносна; 3) метрична, градусна, інтервальна,
абсолютна; 4) градусна, метрична , інтервальна,
абсолютна; 5) порядкова, номінальна, відносна,
інтервальна. |
|
2.
Які передумови застосування
статистичних моделей мінливості даних вимірювань: 1) масовість, однорідність,
незалежність, випадковість; 2) вірогідність, доступність,
незалежність, точність; 3) точність, акуратність, наукове
обґрунтування; 4) випадковість, наукове обґрунтування,
точність; 5) наукове обгрунтування, масовість,
точність. |
|
3.
Частотне відношення в теорії
ймовірності: 1) дає змогу оцінити вірогідність появи
події; 2) дає завищену оцінку ймовірності
появи вірогідної події; 3) дає частку правильних відповідей на
поставлену задачу; 4) дає ймовірність прийняття нульової
гіпотези; 5) використовують для оцінки мінімально
необхідної кількості експериментів. |
|
4.
Які твердження про інтегральну
функцію розподілу є невірними: 1) значення інтегральної функції
розподілу F(x) вказує на ймовірність появи даних вимірювань, що не
перевищують заданого числа; 2) інтегральна функція розподілу F(x) є
теоретичним аналогом кумуляти частотного розподілу, побудованої за даними
вимірювань; 3) значення інтегральної функції
розподілу F(x) змінюється в межах від -1 до +1; 4) областю визначення інтегральної
функції розподілу F(x) є вся числова вість; 5) інтегральна функція розподілу F(x) є монотонно
неспадною. |
|
5.
До характеристик центральної
тенденції належать: 1) математичне сподівання, розмах,
мода; 2) медіана, інтерквартильна широта,
асиметрія; 3) математичне сподівання, медіана,
розмах; 4) медіана, математичне сподівання,
коефіцієнт варіації; 5) математичне сподівання, медіана,
мода. |
|
6.
До характеристик розсіяння не
належать: 1) дисперсія; 2) коефіцієнт варіації; 3) ексцес; 4) інтерквартильна широта; 5) математичне сподівання. |
|
7.
Якщо гістограма відносних частот має
додатну асиметрію, то: 1) більші значення (вимірювань) мають
більшу ймовірність; 2) менші значення (вимірювань) мають
більшу ймовірність; 3) менші значення (вимірювань) мають
меншу ймовірність; 4) менші значення (вимірювань) мають
від’ємну ймовірність; 5) жодна з наведених відповідей не є
правильною. |
|
8.
Маємо вибірку з 5 чисел: 8, 7, 5, б, 6. Який ранг
числа 6? 1) 2; 2) 3; 3) 2,5; 4) 4; 5) 4,5. |
|
9.
Маємо вибірку з 6 чисел: 8, 7, 5, 7,
5, 6. Яка медіана вибірки? 1) 5; 2) 6; 3) 6,5; 4) 7; 5) 6. |
|
10. Маємо
вибірку з 6 чисел: 8, 7, 5, 7, 5, 6. Яка мода вибірки?: 1) 5; 2) 7; 3) 8; 4) 7 і 8; 5) 5 і 7. |
|
11. Стандартний
закон розподілу випадкової змінної z має такі
параметри: 1) математичне сподівання = 0,
дисперсія = 0;
2) математичне сподівання = 1,
дисперсія = 1; 3) математичне сподівання = 0,
дисперсія = 1;. 4) математичне сподівання = 1, дисперсія
= 0;. 5) математичне сподівання = 0,
дисперсія = -1;. |
|
12. Симетричний
квантиль стандартного розподілу, що відповідає рівню значущості 5%, дорівнює: 1) 1,96; 2) 2,95; 3) 3,0. 4) 0,95; 5) -3,0. |
|
13. Якщо дані
вимірювань підпорядковані нормальному закону розподілу з середнім 6 та
дисперсією 1, то перетворення Фішера для цих даних матиме: 1) закон розподілу Фішера; 2) логарифмічно нормальний закон
розподілу; 3) біномінальний закон розподілу; 4) стандартний закон розподілу; 5) закон розподілу Стьюдента. |
|
14. Якщо
дані вимірювань мають стандартний нормальний закон розподілу, то : 1) їхні значення лежать в межах від -1
до +1; 2) їхні значення завжди додатні; 3) їхні значення лежать в межах від -3 до
+3 з похибкою 0,3%; 4) їхні значення лежать в межах від -3
до +3; 5) їхні значення лежать в межах від 0
до +3 з ймовірністю 0,5. |
|
15. Оцінки
випадкових величин є величинами: 1) випадковими; 2) невипадковими; 3) знакозмінними; 4) з нульовим математичним сподіванням; 5) з одиничною дисперсією; |
|
16. Оцінкою
математичного сподівання є: 1) медіана; 1) мода; 1) розмах; 2) арифметичне середнє; 3) геометричне середнє. |
|
17. Для яких
оцінок вибірки можна вказати очікувану достовірність результату? 1) точкових; 2) незміщених; 3) інтервальних; 4) невипадкових; 5) випадкових. |
|
18. Який
з інтервалів довіри є симетричним відносно незміщеної оцінки: 1) для розмаху; 2) для дисперсії; 3) для коефіцієнта варіації; 4) для математичного сподівання; 5) для стандартного відхилення. |
|
19. Якщо
зменшувати рівень значущості (право на похибку), то інтервал довіри для
математичного сподівання: 1) зміститься в сторону більших
значень; 2) зміститься в сторону менших значень; 3) розшириться; 4) звузиться; 5) однозначної відповіді немає. |
|
20. Статистична
перевірка геологічних гіпотез передбачає: 1) одночасного застосування
параметричних і непараметричних критеріїв; 2) виконання процедури ранжування
даних; 3) шість етапів статистичного
доведення; 5) виконання критеріїв змістовності,
незміщеності та максимальної ефективності; 6) знаходження коефіцієнта кореляції
між нульовою та альтернативною гіпотезою. |
|
21. Критерій
“хі-квадрат”
використовують для перевірки гіпотези про: 1) рівність математичних сподівань двох
вибірок; 2) значущість коефіцієнта кореляції; 3) узгодженість частотних розподілів
або гістограм двох вибірок; 4) рівність дисперсій двох вибірок; 5) виконання квадратів стандартних
відхилень двох вибірок. |
|
22. Як
перевірити, що дані вимірювань мають нормальний закон розподілу: 1) побудувати гістограму та перевірити
чи кількість мод не перевищує 1; 2) побудувати гістограму та перевірити,
що графік симетричний; 3) застосувати критерій погодженості “хі-квадрат”; 4) побудувати гістограму та застосувати
правило “трьох
сигм”; 5) обчислити коефіцієнт кореляції. Якщо
він більше нуля, то дані мають нормальний розподіл. |
|
23. Критерій
Велча застосовують: 1) для перевірки достатньо великих
вибірок (N,M > 50); 2) для оцінки значущості коефіцієнта
кореляції; 3) для перевірки характеру розсіяння
двох вибірок; 4) для перевірки рівності середніх двох
вибірок; 5) для перевірки критерію Фішера. |
|
24. Яку
гіпотезу перевіряє критерій Фішера: 1) про однаковість середніх двох
вибірок; 2) про однаковість частотного розподілу
двох вибірок; 3) про однаковість дисперсій двох
вибірок; 4) про нормальний закон розподілу
вибірки; 5) про значущість коефіцієнта
кореляції. |
|
25. Рангом
числа називають: 1) його порядковий номер у вибірці; 2) його порядковий номер у вибірці,
просортованій за спаданням; 3) його порядковий номер у варіаційному
ряді; 4) відсоток від кількості елементів, що
знаходяться ліворуч від вказаного числа; 5) відсоток від кількості елементів, що
знаходяться праворуч від вказаного числа. |
|
26. Яке
твердження щодо коефіцієнта кореляції є невірним: 1) коефіцієнт кореляції показує міру
зв’язку між даними; 2) коефіцієнт кореляції показує міру лінійного
зв’язку між даними; 3) коефіцієнт кореляції не перевищує 1; 4) додатний коефіцієнт кореляції вказує
на тенденцію, більшим даним вибірки X відповідають
більші дані вибірки Y; 5) додатний коефіцієнт кореляції вказує
на тенденцію, меншим даним вибірки X відповідають
менші дані вибірки Y. |
|
27. Які
значення коефіцієнта кореляції є некоректними: 1) -0,5; 2) 0,5; 3) -1; 4) 0,0005; 5) 1,2. |
|
28. Для
оберненої кореляції характерною є така тенденція: 1) для більших значень вибірки X відповідає більше
значення вибірки Y; 2) для більших значень вибірки Y відповідає
менше значення вибірки X; 3) зв’язок між вибірками є нелінійним; 4) в наступних вимірюваннях треба
очікувати менших значень X та Y; 5) в наступних вимірюваннях треба очікувати більших значень X та Y. |
|
29. Для
функціональної лінійної залежності між вибірками виду y =
-2*x+0.5 коефіцієнт кореляції дорівнює: 1) -2; 2) -1; 3) 0; 4) 0,5; 5) 1. |
|
30. Якщо
коефіцієнт кореляції є незначущим, то: 1) він менше нуля; 2) дорівнює нулю; 3) менше по модулю від 0,5; 4) більше по модулю від 0,5; 5) для заданого рівня значущості
суттєво не відрізняється від нуля. |
|
31. У
разі збільшення кількості вимірювань критичне значення коефіцієнта кореляції: 1) збільшується до 1; 2) не зміниться; 3) зменшується до 0; 4) збільшується до 0,5; 5) зменшується до -1. |
|
32. Для
знаходження коефіцієнта кореляції потрібно: 1) щоб обсяги вибірок дорівнювали; 2) щоб середні двох вибірок суттєво не
відрізнялися; 3) щоб дисперсії двох вибірок суттєво не
відрізнялися; 4) щоб закони розподілу двох вибірок
суттєво не відрізнялися від нормального; 5) щоб існував лінійний зв’язок між
даними вибірок. |
|
33. Які
властивості кореляційної матриці вказано правильно і найповніше: 1) на діагоналі кореляційної матриці
елементи дорівнюють 1; 2) кореляційна матриця симетрична, з
одиничними елементами на діагоналі; 3) кореляційна матриця симетрична, з
елементами на діагоналі, що дорівнюють -1; 4) кореляційна матриця несиметрична, з
одиничними елементами на діагоналі; 5) кореляційна матриця симетрична, з
одиничними елементами на діагоналі та нульовими елементами над діагоналлю. |
|
34. “Очищена”
кореляційна матриця показує: 1) лінійні зв’язки багатовимірних
даних, для яких коефіцієнт кореляції за модулем більше 0,5; 2) лінійні зв’язки багатовимірних
даних, для яких коефіцієнт кореляції за модулем менше 0,5; 3) лінійні зв’язки багатовимірних
даних, для яких коефіцієнт кореляції за модулем більше 0,1; 4) значущі лінійні зв’язки
багатовимірних даних; 5) зв’язки багатовимірних даних, що
підпорядковані нормальному закону розподілу. |
|
35. Метою
регресійного аналізу є: 1) мінімізація суми квадратів відхилень
експериментальних даних від середнього; 2) побудова кореляційного поля та зменшення
кількості вимірювань шляхом виявлення аномальних значень; 3) опис залежності між даними
вимірювань у вигляді аналітичної формули 4) дослідження залежності між вибірками
у вигляді двох гістограм частотного розподілу; 5) перевірка гіпотези про лінійну
незалежність двох вибірок. |
|
36. Головна
властивість рівняння регресії полягає в тому, що: 1) точки на лінії регресії мінімізують
суму квадратів відхилень від експериментальних даних; 2) лінія регресії проходить через
найбільшу кількість точок кореляційного поля; 3) відхилення експериментальних точок
від точок на лінії регресії завжди додатні; 4) відхилення експериментальних точок
від точок на лінії регресії завжди від’ємні; 5) лінія регресії розділяє кореляційне
поле двох вибірок навпіл. |
|
37. Скільки
параметрів має лінійна регресія 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) жодного. |
|
38. Яким
методом можна оцінити параметри квадратичної регресії: 1) методом послідовних наближень; 2) методом найбільших квадратур; 3) методом хі-квадрат; 4) методом найменших квадратів. 5) методом “дробового
пострілу”. |
|
39. Метод
найменших квадратів використовують для: 1) оцінки параметрів рівняння регресії; 2) оцінки параметрів кореляційної
матриці; 3) перевірки гіпотези про узгодженість
двох вибірок з нормальним законом розподілу; 4) інтервальної оцінки математичного
сподівання; 5) оцінки значущості коефіцієнта
кореляції. |
|
40. Для
яких даних використовують коефіцієнт кореляції Спірмена: 1) номінальних; 2) рангових; 3) даних на інтервальній та відносній
шкалі; 4) дихотомічних; 5) жодних із вказаних. |
|
41. У
яких межах змінюється коефіцієнт кореляції Спірмена? 1) від 0 до 1; 2) від -1 до +1; 3) від 0 до 100 %; 4) від 0 до 10 балів; 5) від -1 до 1 %; |
|
42. Якщо
лінійного зв’язку немає, то коефіцієнт кореляції Спірмена дорівнює: 1) -2; 2) -1; 3) 0; 4) +2; 5) +1. |
|
43. Метод
“дробового
пострілу”
використовують для : 1) визначення параметрів рівняння
регресії; 2) визначення закону розподілу; 3) визначення нелінійного зв’язку між
даними; 4) експрес-оцінки коефіцієнта
кореляції; 5) розбиття вибірки на групи
однорідності. |
|
44. Кореляційне
відношення є мірою: 1) лінійного зв’язку; 2) нелінійного зв’язку; 3) довільного лінійного та нелінійного
зв’язку; 4) квадратичного зв’язку; 5) логарифмічного зв’язку. |
|
45. Кореляційне
відношення лежить в межах: 1) від -1 до 1; 2) від 0 до 1; 3) від 0 до 2; 4) від -1% до 1%; 5) від 0 до 10. |
|
46. Що є “сильнішою” мірою
зв’язку: 1) коефіцієнт кореляції сильніший за
кореляційне відношення; 2) кореляційне відношення сильніше за
коефіцієнт кореляції; 3) не можна однозначно стверджувати, що
є більшим кореляційне відношення чи коефіцієнт кореляції; 4) потрібно перевірити статистичними
методами відповідну гіпотезу; 5) в межах статистичної похибки вони
суттєво не відрізняються. |
|
47. Що
більше, коефіцієнт кореляції чи кореляційне відношення, якщо дані вимірювань
функціонально зв’язані залежністю 1) коефіцієнт кореляції більший; 2) коефіцієнт кореляції більший за
умови що використовують кореляцію по Спірмену; 3) коефіцієнт кореляції дорівнює -1, а
кореляційне відношення дорівнює +1, а тому коефіцієнт кореляції менший; 4) коефіцієнт кореляції менший; 5) рівні між собою. |
|
48. Що
більше, коефіцієнт кореляції чи кореляційне відношення, якщо дані вимірювань
функціонально зв’язані залежністю 1) коефіцієнт кореляції більший; 2) коефіцієнт кореляції дорівнює +1, а
кореляційне відношення дорівнює 0, а тому коефіцієнт кореляції більший; 3) коефіцієнт кореляції менший; 4) рівні між собою і дорівнюють 0; 5) рівні між собою і дорівнюють 1. |
|
49. Для
оцінок параметрів рівняння тренду використовують: 1) метод дробового пострілу; 2) метод хі-квадрат; 3) метод найменших квадратів; 4) метод інтервальних оцінок; 5) метод послідовних наближень. |
|
50. Які з
тверджень стосовно тренд-аналізу є невірними: 1) тренд-аналіз дає змогу дослідити
регіональну складову та аномальні зони природного електричного поля Землі ; 2) тренд-аналіз дає змогу дослідити
аномальні гравітаційні зони; 3) тренд-аналіз дає змогу дослідити
періодичність зміни температури підземних термальних джерел; 4) тренд-аналіз дає змогу дослідити
закономірність зміни кута падіння пласту від потужності товщі, що його
перекриває; 5) тренд-аналіз дає змогу дослідити
залежність гравітаційних аномалій від розташування геологічних об’єктів з
відмінними густинами. |
|
51. Метод
зміни знаку дає змогу: 1) знайти точки, де знак приросту на
графіку залежності температури T від часу t
змінюється на протилежний; 2) виявити фонову складову залежності
температури T від часу t; 3) виявити фонову складову залежності
часу t від температури T; 4) виявити чи зміна температури T в
часі має нормальний закон розподілу; 5) виявити чи змінюється температури T в
часі лінійно. |
|
52. Скільки
параметрів має білінійна апроксимація поверхні тренду 1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4; 5) 5. |
|
53. Яку нульову
гіпотезу перевіряє метод стрибків? 1) тренду немає; 2) наявний лінійний тренд; 3) кількість стрибків невипадкова; 4) кількість стрибків незначно
відрізняється від математичного сподівання; 5) характер розсіяння даних двох вибірок
суттєво не відрізняється. |
|
54. Який
з методів можна використовувати для побудови карти ізоліній фактичного
матеріалу: 1) метод дробового пострілу; 2) метод тріангуляції та лінійної
інтерполяції; 3) метод стрибків; 4) метод зміни знаку; 5) метод найменших квадратів. |
|
55. Різниця
між фактичними значеннями та значеннями тренду: 1) має логнормальний розподіл; 2) визначає фонове значення; 3) має нульове середнє; 4) завжди має додатні значення; 5) завжди має від’ємні значення. |
|
56. Карту
залишків використовують: 1) для виявлення зон швидкої зміни
величини, що картують; 2) для перевірки гіпотези про наявність
лінійного характеру зміни картованої величини; 3) для виявлення аномально великих та
малих значень величини, що картують; 4) для мінімізації похибки прив’язки
фактичних даних до точок спостережень; 5) для зменшення кількості необхідних
вимірювань, що знаходяться в місцях з утрудненим доступом та з підвищеним
ризиком. |
|
57. Статистичні
методи аналізу є: 1) об’єктивними, з можливістю оцінки
ймовірності появи помилкових висновків; 2) не допускають помилкових висновків; 3) суб’єктивними, залежать тільки від
кваліфікації дослідника. 4) об’єктивними, але залежать від
кваліфікації дослідника; 4) незастосовними для
просторово-розподілених та часових даних, для яких існує тренд-аналіз. |
|
58. Статистичні
методи дають змогу: 1) виявити причини мінливості даних; 2) описати мінливу природу даних; 3) виявити закономірності мінливості даних
і перевірити гіпотези щодо причин їхньої мінливості; 4) побудувати різноманітні таблиці та
графіки, що ілюструють наявний картографічний матеріал; 5) картувати геологічні дані з
використанням GIS-технологій. |
|
59. У
яких випадках статистичні методи не застосовують, якщо: 1) даних вимірювань менше 20; 2) відомі причинно-наслідкові зв’язки
між даними вимірювань; 3) гіпотези, що пояснюють виявлену
мінливість даних, суперечать усталеним в науці (геології) підходам; 3) дані спостережень не класифіковані
як випадкові; 3) статистичний матеріал отримано з
порушенням вимог про проведення контрольних повторних вимірювань. |
|
60. Статистичні
методи досліджень використовують: 1) самостійно для опису мінливості
польових або лабораторних даних; 2) у комплексі з іншими (геологічними,
геофізичними, геохімічними) методами; 3) після застосування геологічних,
геофізичних, геохімічних методів, якщо ті не дали однозначного результату. 4) для наукових досліджень, які
потребують підвищеної точності. 5) для польових досліджень, які не
потребують підвищеної точності. |