Мінералогічний музей
ім.Є.К. Лазаренка

Поступово кабінет поповнювався новими колекціями, проте 1848 р. корпус університету, який був на вул. Театральній, згорів разом з усіма кабінетами і бібліотекою. На базі мінералогічних колекцій кабінету природничої історії, що залишилися, засновано 1852/53 навчального року Мінералогічний музей. Оскільки організатором музею був професор доктор ботаніки Гіацинт Лобажевський, то музей у той час мав мінералого-ботанічне спрямування і перебував у віданні бібліотеки.

У 1864 р. відкрито кафедру мінералогії, з якою тісно пов'язана вся подальша історія мінералогічного музею. Її першим завідувачем і керівником музею став професор Фердинанд Циркель. Він домігся асигнувань на розвиток музею і придбання колекції з 2800 зразків.

Музей у 1868 р. поповнила нова колекція мінералів, подарована графом Станіславом Дуніним-Борковським (учнем А.Вернера з Фрайберзькій гірничої академії).

З 1868 р. музеєм і кафедрою завідував Герман Шмідт, а з 1870р. - професор Фелікс Крайтц, який значно розширив петрографічну частину музею. В 1887 р. кафедру мінералогії та мінералогічний музей очолив наш земляк професор Юліан Недвецький.

У 1892 р. мінералогічний музей переведено у новозбудований корпус для хімічного, геологічного і фізичного відділів на вул. Длугоша, 6-8 (тепер Кирила і Мефодія), а 1905 р. з огляду на відкриття кафедри геології, з нього відокремлено палеонтологічну колекцію, яка стала основою геологічного музею.

З 1925 мінералогічний музей знову переведено у старий будинок на вул. Св. Миколая, 4 (тепер Грушевського). Його очолив за сумісництвом, разом з кафедрою, проф. Зигмунд Вейберг. З 1933 по 1939 рр. кафедрою мінералогії і музеєм керував професор Юліан Токарський, а з 1939 до 1944 - його учні.

Новий етап розвитку Мінералогічного музею Львівського університету розпочався з 1944 р.; він пов'язаний з іменем Є.К.Лазаренка, який в цьому році очолив кафедру мінералогії, а 1945р. організував геологічний факультет, став його першим деканом, а пізніше проректором (з 1949 р.) і ректором (1951 - 1963) університету. На той час музей займав дві кімнати загальною площею 75 кв. м, у яких на 26 вітринах експонували 3587 зразків мінералів. Під час перевірки каталогів надходження зразків виявилося, що в музеї залишилася лише половина раніше зібраних колекцій мінералів.

Розпочалася активна робота над поповненням колекційного матеріалу. Наприкінці 40-х і на початку 50-х років Є.К.Лазаренко організував низку експедиційних та екскурсійних виїздів у різні регіони колишнього СРСР (Урал, Забайкалля, Волинь, Карпати, Поділля та ін.) за участю співробітників та аспірантів кафедри мінералогії, а також студентів, що спеціалізувалися на цій кафедрі. Під час цих поїздок зібрано величезний і надзвичайно різноманітний кам'яний матеріал, який значно поповнив колекції музею. Є.К.Лазаренко переконував любителів-колекціонерів передавати в мінералогічний музей цікаві і рідкісні мінерали. З його ініціативи відбулися обміни колекціями мінералів з Празьким національним музеєм (Чехословаччина), Мінералогічним музеєм Торонто (Канада) та ін.

Надзвичайно важливу роль у поповненні Мінералогічного музею відіграли персональні збори різних науковців і працівників виробництва (Г.В. Букін, О.С. В'ялов, М.П. Габінет, О.О. Годовіков, В.А. Калюжний, Ю.П. Дорошенко, Є.К. Лазаренко, О.І. Матковський, Б.В. Мерліч, В.І. Павлишин, М.М. Сливко, П.М. Чирвинський, Є.О. Янчинський, А.А. Ясинська та ін.) під час проведення польових експедиційних робіт на різних геологічних об'єктах і в різних регіонах, а також під час екскурсій для учасників міжнародних, всесоюзних та республіканських наукових нарад. У 1956 р. був видано путівник по мінералогічному музею за редакцією М.М. Сливка [4].

У 1971 р. Мінералогічний музей поповнився великою кількістю колекцій мінералів (1264 зразки), переданих з кафедри кристалографії. Солідну кількість мінералів (57 зразків) подаровано музею 1979 р. Інститутом геологічних наук АН Казахстану.

З нагоди 100-літнього ювілею в 1953 р. наказом Міністерства культури СРСР музей виділено в самостійний науковий підрозділ. Було введено посаду завідувача музею, (у різні роки її обіймали були М.С. Коробцова, Н.Я. Лиса, С.С. Мартинова, О.М.Ушакова, М.В. Соболєв, Л.О. Григорчук, а сьогодні - Л.М. Волкова). З цього часу кафедра мінералогії та її завідувачі є науково-педагогічними кураторами музею. Ними після Є.К.Лазаренка були доц. А.А. Ясинська (1969-1974), проф. О.І. Матковський (1974-1999), доц. П.М. Білоніжка (1999-2000), а нині доц. Л.З. Скакун.

Нині Мінералогічний музей налічує понад 14 000 зразків мінералів з геологічних утворень України, держав СНД, Західної Європи, Америки, Африки та інших країн світу. Вони розміщені у 83 вітринах на площі 330 кв. м. Головною є стаціонарна експозиція з чотирьох відділів, які відповідають головним напрямам сучасної мінералогії та більшості мінералогічних курсів, які читають у вищих навчальних закладах:
1) загальна мінералогія;
2) генетична мінералогія;
3) систематична мінералогія;
4) регіональна мінералогія.
Експозиції перших двох відділів (загальної мінералогії і генетичної мінералогії) майже повністю відповідають загальній частині курсу мінералогії, що охоплює розділи, присвячені конституції, морфології, фізичним властивостям і генезису. Вражає багатство колекцій псевдоморфоз, особливо представлених скам'янілими залишками рослин і тварин.

У третьому відділі систематична мінералогія, що є головним у музеї, експонуються систематичні колекції мінералів. Тут представлені зразки мінералів типу простих речовин, сульфідів і близьких до них сполук, кисневих сполук, класи оксидів і гідроксидів, силікатів каркасної, острівної, кільцевої, ланцюжкової, стрічкової і шаруватої будови; фосфатів; карбонатів; сульфатів; вольфраматів; хроматів і молібдатів; галоїдів.

Четвертий відділ відображає особливості мінералогії окремих регіонів. На території України найбагатші та найгарніші мінерали з камерних і шерлово-мусковітових пегматитів Українського щита, залізорудних родовищ Керчі, соляних та сірчаних родовищ Передкарпаття, поліметалічні і ртутні родовища Донбасу і Закарпаття.

У музеї є також деякі нові мінерали, відкриті останніми роками - ферсманіт, гагариніт, лазаренкоїт, сребродольськіт та інші, а також мінерали або їхні відміни, вперше виявлені на території України - унгварит, волнін, сингеніт, донбасит, карпатит, Мn-феростильпномелан та ін.

Окраса музею - унікальні експонати зразків мінералів, серед яких кристал-велетень апатиту (масою понад 160 кг) зі скарнів Забайкалля, великі кристали моріонового різновиду кварцу (понад 50 кг) і польового шпату (розміром 25х16х15 см) з камерних пегматитів Волині, піриту з добре вираженою штрихуватістю (масою понад 7 кг) з Березівського золоторудного родовища на Уралі, прекрасні друзові агрегати димчастого кварцу з пегматитів Уралу і самородної сірки з родовища Шор-Су в Середній Азії. Багато в музеї самоцвітів і ювелірного каміння, серед яких - малахіт, лазурит, флюорит, бірюза, поліхромні турмаліни, бурштин, гранати, корали тощо. На жаль, два унікальні зразки мінералів (кристал голубого топазу масою понад 23 кг й уламок кристала трав'янисто-зеленого берилу довжиною 50 см) з камерних пегматитів Волині викрадені з музею 1998 р.
Тимчасові експозиції систематичні й тематичні, або присвячені різним знаменним подіям і датам. Довготривалою тематичною виставою є тематична вітрина "Метеорити"(відкрита 1999 р.), у якій зібрані колекції з різних регіонів світу, що їх вивчали відома дослідниця з космічної мінералогії доцент кафедри мінералогії А.А.Ясинська та її учні. Ця виставка вдало доповнена ілюстративними плакатами про мінеральний склад і структури метеоритів, про мінерали Місяця, а також про метеорити Марса.
Постійними його відвідувачами є учні середніх шкіл, гімназій, коледжів, вищих навчальних закладів не тільки України, але й сусідських держав Польща, Росія, країни Азії... Його відвідують учасники різних наукових форумів, іноземні делегації. Про привабливість і красоту музею свідчать сотні відгуки його відвідувачів - людей різних рангів, науковців, вчителів, письменників, художників, студентів, школярів

За багатогранну діяльність Мінералогічний музей Львівського університету було високо оцінено на Всесоюзному конкурсі-огляді вузівських музеїв (1983) і нагороджено Почесною грамотою Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти СРСР. У 1992 році музею присвоєно ім'я видатного українського вченого-мінералога, академіка Євгена Лазаренка, який, без сумніву, зробив неоцінений внесок у його відновлення в післявоєнні роки і подальший розвиток.

У 1996 р. Мінералогічний музей імені Євгена Лазаренка разом з Мінералогічним музеєм Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАН України брав участь в організації і проведенні виставки "Мінерали України" на ХV Міжнародній виставці-ярмарці мінералів у Міщкольці Угорщина.