1. Вступ. Завдання мінералогічних досліджень і тенденції їхнього розвитку. Головні напря­ми мінералогічних досліджень. Стислий огляд конституційних особливостей і властивостей мінералів: 1) конституція мінералів (хімічний склад, кристалічна структура, морфоло­гія, анатомія); 2) властивості мінералів (фізико-хімічні, гравітаційні, механічні, термічні, електричні, магнітні, оптичні, електронні, радіоактивність, взаємодія з різними видами зовнішньої тестової дії). Взаємозв’язок конституції і властивостей мінералів. Три катего­рії методів вивчення властивостей мінералів: методи спостереження; методи вимірюван­ня; методи випробування, або експериментальні методи. Поняття про інформативність властивостей. Мінералогічний аналіз – перша і основна ланка у ланцюгу всебічного сучасного дослідження мінералу. 

2. Визначення теригенної мінералогії як науки. Співвідношення понять тери­генний мінерал – важкий мінерал – акцесорний мінерал. Властивості і особливості поведінки теригенних мінералів: хімічна, фізико-механічна, гідроаеродинамічна стійкість; міграційна здатність. Зрілість теригенно-мінералогічних асоціацій: хімічна, структурна, мінералогічна (хімічна, фізико-механічна, гідроаеродинамічна). Основний закон теригенної мінералогії. Класифікації теригенних мінералів.

3. Руйнування та накопичення мінералів в зоні гіпергенезу.  Головні чинники формування і еволюції теригенно-мінералогічних асоціацій. Особливості розподілу теригенних мінера­лів у осадових товщах. Первинний склад порід джерел зносу. Тектоніка і рельєф; клімат. Динаміка середовища транспорту­вання і накопичення уламкової речовини (руйнування абразивне нестійких мінералів; гідроаеродинамічна мінералогічна диференціація уламкового матеріалу). Постседиментаційні перетворення. 

4. Мінералогічне опробування. Схема опробування; просте випадкове, систематичне та послідовне опробування. Представницька проба. Маса початкової (вихідної) проби. Первинне опробування кристалічних та пухких порід, рудних родовищ і розсипищ (колонкове та ударно-канатне бурін­ня, шурфи і канави, шліхове опробування, підземні виробки, переробні підприємства тощо). Вторинне опробування (відбір середньої проби: конування, квартування, дев’ятиточкова проба та ін.). Помилки і похибки за рахунок операцій підготовки проб.  

5. Шліхові проби. Сірий та чорний шліхи. Рудні концентрати (“штучні” шліхи). Відмінності методики обробки та аналізу протолочних проб від звичайних шліхів.

6. Методи розкриття мінералів: дроблення, розчинення, селективне розчинення і нагрівання та ін. Обґрунтування початкової крупності дроблення і кінцевої крупності подрібненої проби. Способи дезінтеграції (щокові, валкові, молоткові дробарки, млини та мікромлини; аеродинамічний, електроімпульсний та інші сучасні ме­тоди руйнування матеріалу проб). Переваги немеханічних способів руйнування гірських порід. 

7. Методи фракціонування шліхів та протолочних проб. Початкові стадії аналізу: зважування всієї проби або шліху; поділ на ситах і зважування окремих класів; відбір середньої проби; похибки скорочення середньої проби. Гранулометричний аналіз (ситовий аналіз; гідравлічні методи; оптичні та телевізійно-оптичні методи). Промивання проби; залежність витягання (добування) мінералів від їхньої густини під час промивання на концентраційному столі. Застосування ультразвуку для інтенсифі­кації мінералогічного аналізу (полегшення візуальної діагностики мінералів завдяки вида­ленню з них плівок, налетів, кірок, підвищення надійності кількісного визначення мінера­лів, очистка зерен одного мінералу, руйнування зростків мінералів тощо). 

8. Методи сепарації мінералів.

10. Попередня діагностика мінералів (густина, магнітність, забарвлення, колір риси, твер­дість, роздавлювання, спайність, габітус і обрис кристалів і зерен, розчинність, ступінь обкатування то­що). Вплив гомогенності мінералів на результати мінералогічного аналізу (структури розпаду твердих розчинів, суміші “тверде тіло – рідина”, “тверде тіло – газ”, “тверде тіло – рідина – газ”). Плівки на гомогенних мінералах; нальоти продуктів зміни; поверхні травлення.   

11. Морфометричний аналіз: візуальна оцінка форми уламкових частинок або зерен; оцінка форми частинок у площині проекції; тривимірна оцінка форми частинок на підставі без­посереднього вимірювання довжини їхніх осей; дослідження форми зерен за їхньої здат­ністю до перекочування. Коефіцієнт видовження кристалів чи зерен; ступінь обкатування мінералів. 

12. Типізація видів мінералогічних аналізів (неповні, повні і детальні аналізи) . Класифікація видів мінералогічних аналізів шліхів та галузі їхнього застосування. Напівкількісний та кількісний мінералогічний аналіз шліхів і концентратів. Об’ємно-ваговий та інші методи. Особливості аналізу протолочних проб  для кількісного визначення акцесорних мінералів. Контролювання даних мінералогічного аналізу.  

13. Експресні методи діагностики мінералів.

14. Рентгенівські методи мінералогічного аналізу. Одержання рентгенівського випроміню­вання в лабораторії (неперервний рентгенівський спектр; критичний потенціал збуджен­ня; характеристичний спектр; генератор рентгенівських променів). Виявлення рентгенів­ських променів (фотоплівки; флуоресцентні екрани; сцинтиляційні лічильники; іонізацій­ні пристрої; твердофазні рентгенівські детектори). Взаємодія рентгенівських променів з речовиною (абсорбція). Рентгенівські фільтри. Потенційна небезпека під час використання рентгенівських про­менів. Рентгенівський дифракційний аналіз (теоретичні основи; дебаєграми, дифрактограми та лауеграми). Застосування рентгенівських променів у мінералогії: визначення мінерального виду, мінерального різновиду; виявлення структурних різновидів, зокрема, політипів; якісна і кількісна оцінка складу (ізоморфних домішок); виявлення ступеня впорядкування структури, її досконалості на основі надійних експериментальних даних ( _i, I_i, d_i), та розмірів елементарної комірки; дослідження метаміктних, високодисперсних та аморфних мінералів тощо. Рентгенографічний фазовий аналіз.

15. Хімічний аналіз мінералів. Спектральний аналіз. Методичні основи спектрального аналі­зу. Оптичні спектри елементів. Емісійні методи: багатоелементний напівкількісний аналіз (класичний напівкількісний і наближено-кількісний). Атомно-абсорбційні методи. Атомно-флуоресцентний метод. Метод індукованої емісії (лазерний мікроаналіз). Правила безпеки в спектральних лабораторіях.   

16. Рентген-флуоресцентна спектроскопія. Рентгеноспектральний локальний аналіз, або електронно-зондовий мікроаналіз. Аналіти­чні характеристики методу; фізичні принципи; методичні основи. Підготовка зразків для аналізу; стандартні зразки. Застосування мікроаналізаторів у мінералогії. Особливості дослідження дисперсних мінералів; визначення валового складу гетерогенних систем.        

17. Інтерпретація результатів хімічного та мікрозондового аналізів. Хімічний склад і формули мінералів. Різні види запису формул мінералів (у вигляді оксидів; конституційні хімічні формули; кристалохімічні формули. Ізоморфізм і склад мінералів; формули мінералів з ізоморфними заміщеннями. Молекулярні і атомні кількості. Розрахунок формул за результатами хімічного і мікрозондового аналізів (методи обчислення за киснем та за частиною кисню; кисневий метод обчислення формул за зарядами; методи розрахунку формул за катіонами; розрахунок формул некисневих сполук). Зображення складу мінералів у вигляді міналів. Похибки обчислених формул мінералів та їхні джерела.   

18. Термічний аналіз (термографія). Історія розвитку, сучасний стан і перспективи; об’єкти дослідження, можливості методу і його переваги. Загальні відомості про диференціально-термічний, термогравіметричний та інші методи аналізу. Підготовка зразків для термічного аналізу і необхідна апаратура. Інтерпретація і розшифровка термограм. Ідентифікація і діагностування мінералів за кривими ДТА. Чинники, що впливають на результати термічного аналізу. Якісний фазовий аналіз мінералів та їхніх природних сумішей. Кількісний фазовий аналіз природних полімінеральних сумішей. Термічний аналіз природних органічних сполук і графіту.