

|
Мінералогічний
музей є одним з найцікавіших і найбагатших музеїв такого профілю у вузах
України. Офіційно він заснований у 1852/53 навчальному році професором
природничої історії доктором-ботаніком Гіацинтом Лобажевським. Перші
колекції музею складалися з матеріалів мінералогічного кабінету, який
належав університетській бібліотеці. Є відомості про наявність мінералогічних
зібрань ще з часів Єзуїтської Академії, на базі якої був організований
Львівський університет. Після створення кафедри мінералогії у 1864р.,
яку очолив професор Фердинанд Циркель, придбано колекцію
мінералів з 2800 зразків. У 1868 р. музей поповнився новою дуже цінною
колекцією мінералів, яку подарував граф Дунін-Борковський. У наступні
75 років музей майже не отримував солідного колекційного матеріалу і
на початку 1944 р.
у ньому
експонувалось 3587 зразків мінералів переважно з родовищ Західної Європи,
США, Канади.Новий етап у
розвитку мінералогічного музею пов'язаний з іменем професора Є.Лазаренка,
який з 1944 по 1969 pp. очолював кафедру
мінералогії. Під його керівництвом і безпосередньою участю було організовано
геологічні експедиції співробітників і студентів І оологічного факультету
на різні родовища України, Уралу, Забайкалля та інших регіонів колишнього
СРСР для збирання мінералогічних колекцій. Музей обмінювався колекціями
з марубіжними країнами, поповнювався новими надбаннями та дарунками
випускників факультету, співробітників, студентів і гостей. Загальна
кількість зразків мінералів понад 14 тис. Структура музею відповідає
його цільовому призначенню, спрямованому на забезпечення навчального
процесу студентів геологічного факультету, найперше з мінералогії. У
музеї проводять практичні заняття, тематичні екскурсії і самостійно
працюють студенти. Основою музею є стаціонарна експозиція, що складається
з таких розділів: загальна мінералогія; генетична мінералогія; систематична
мінералогія; регіональна мінералогія. Тимчасові експозиції мають різноманітні
цілі й присвячені знаменним подіям і датам. Окрасою музею
є унікальні зразки, серед яких кристал-гігант апатиту (масою понад 160
кг) із Забайкалля, крупні кристали кварцу, топазу і берилу із Волині,
прекрасна друза димчастого кварцу з Уралу, друза самородної сірки з
Середньої Азії та ін.У 1953 р. у зв'язку із 100-літнім
ювілеєм мінералогічний музей ниділено в самостійну навчально-наукову
установу. У 1956 р. видано путівник по музею, у 1992 р. мінералогічному
музею присвоєно ім'я пидатного Українського вченого-мінералога академіка
Євгена Лазаренка. За багатогранну діяльність музей високо оцінено на конкурсі-огляді
вузівських музеїв (1983 р.) і нагороджено Почесною грамотою Міністерства
вищої освіти.
|
 |
Mузей
засновано у 1905 р. з ініціативи професора Р.Зубера, першого завідувача
кафедри геології. В основі музею є збори зразків гірських порід і органічних
решток. Колекції музею постійно поповнювалися. Сьогодні в музейному
фонді експонати, зібрані декількома поколіннями австрійських, польських
та вітчизняних геологів.
У фондах музею
зберігаються цінні колекції, знайдені такими видатними геологами і палеонтологами
як З.Паздро, Зиха, Б.Кокошинська,
Цейшнер, Кранц, Олексишин, Бема, В.Рогаль, Опольські та інші.
Значний вклад у поповнення музейної колекції сучасною фауною північних
і південних морів зробив академік О.В'ялов. У музейних колекціях
близько 25 тисяч геологічних зразків з різних країн світу. Експозиція
музею представлена чотирма відділами: історичної геології, регіональної
геології, палеонтологічним та монографічним. У музеї розміщена унікальна
експозиція залишків мамонтів, знайдених на території Західної України.
Експозицію музею також використовують у навчальному процесі біологічного,
географічного факультетів та інших навчальних закладів шкіл Львова й
області.
Основний фондовий
матеріал музею має велику наукову цінність. За понад вікову історію
в ньому зібрані унікальні колекції викопних залишків фауни і флори,
зразків гірських порід. До особливих музейних експонатів можна віднести
такі: палеонтологічні колекції мезозойських і кайнозойських безхребетних
з Паризького басейну та інших країн Західної Європи; колекцію зразків
флори з кам'яновугільних відкладів Чехії й Англії; колекцію риб з відкладів
різних країн світу і серед них унікальне кладовище девонських панцирних
риб з Волино-Поділля; колекцію юрських літографських сланців із Золенгофа
(Німеччина); колекцію слідів парнокопитних і хижаків з моласових відкладів
неогену Передкарпаття, а також колекції гірських порід, які дають повну
уяву про стратиграфію Карпатської гірської дуги. Палеонтологічні колекції,
які зберігаються в монографічному відділі, описані в багатьох вітчизняних
і зарубіжних виданнях. Музейні колекції використовують у науковій роботі.
На основі вивчення деяких з них написані статті та монографії В.Горецького, В.Шеремети, І.Венглінського, Л.Кудріна та ін.
|
 |
Музей
рудних формацій
Музей
рудних формацій заснований у 1983 р. з ініціативи завідувача кафедри
методів розшуків і розвідки родовищ корисних копалин професора Є. Лазька.
Експонатами є різні типи руд, що охоплюють велику кількість родовищ
з території колишнього СРСР, зібраних працівниками кафедри і придбаних
за спеціально виділені кошти. Усього в музеї налічується понад 5000
зразків, з яких значна частина в архівах.
Музей розташований
у коридорній частині кафедри корисних копалин і у
відкритій експозиції налічується близько 1200 зразків, а понад 3000
є в робочій колекції, яку використовують у навчальному процесі. У музеї
зосереджено генетичне класифікований кам'яний, текстовий та графічний
матеріал з геології родовищ заліза, хрому, марганцю, нікелю, міді, свинцю,
цинку, молібдену, вольфраму, ртуті, сурми, ванадію, олова, алюмінію,
барію, стронцію, золота, срібла, рідкісних та розсіяних елементів, алмазів;
технічної, індустріальної і хімічної сировини (графіт, слюда, корунд,
азбест, магнезит, флюорит, п'єзокварц, сірка, фосфорити, солі та ін.). Кожен
з різновидів мінеральної сировини представлений родовищами різних
геолого-промислових типів.
|